https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Denis.bokach&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:31:59ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=1452Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування2016-12-26T15:12:10Z<p>Denis.bokach: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України].<br />
<br />
== Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==<br />
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.<br />
<br />
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження.<br />
<br />
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<br />
Таким чином, законодавством України передбачено право особи, чиї права порушено, обирати спосіб захисту шляхом звернення до вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу чи службової особи або шляхом безпосереднього звернення до суду. При цьому подання скарги до вищестоящих органів не позбавляє особу права звернення до суду.<br />
<br />
== Оскарження рішення, дії та бездільності місцевих ОВВ та ОМС до вищого органу або посадової особи в порядку підлеглості ==<br />
Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.<br />
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.<br />
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.<br />
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.<br />
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".<br />
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".<br />
<br />
=== Строки оскарження ===<br />
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.<br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.<br />
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
=== Права громадян === <br />
Громадянин, який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право:<br />
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;<br />
- знайомитися з матеріалами перевірки;<br />
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;<br />
- бути присутнім при розгляді скарги;<br />
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;<br />
- одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;<br />
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;<br />
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.<br />
<br />
=== Обовязки державного органу ===<br />
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:<br />
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;<br />
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;<br />
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;<br />
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;<br />
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;<br />
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;<br />
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;<br />
- у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;<br />
- не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;<br />
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.<br />
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. <br />
<br />
=== Строки розгляду скарги ===<br />
Скарги розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну.<br />
Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.<br />
<br />
<br />
== Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ==<br />
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.<br />
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС).<br />
Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. <br />
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.<br />
<br />
=== Підсудність справ ===<br />
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: <br />
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; <br />
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; <br />
3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. <br />
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. <br />
Відповідно до статті 19 КАС адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, тобто органу, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, тобто особи, яка оскаржує рішення, дії, бездіяльність органу. <br />
Стаття 181 КАС передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. <br />
<br />
=== Строки подання позовної заяви === <br />
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.<br />
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
Для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.<br />
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.<br />
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.<br />
<br />
=== Вимоги до позовної заяви ===<br />
Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. <br />
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або <br />
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.<br />
Стаття 106 КАС встановлює вимоги до позовної заяви <br />
У позовній заяві зазначаються: <br />
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; <br />
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; <br />
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; <br />
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; <br />
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; <br />
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. <br />
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні <br />
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. <br />
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. <br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=1451Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування2016-12-26T15:08:47Z<p>Denis.bokach: /* 4. Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку */</p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України].<br />
<br />
== 2. Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==<br />
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.<br />
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження.<br />
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<br />
Таким чином, законодавством України передбачено право особи, чиї права порушено, обирати спосіб захисту шляхом звернення до вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу чи службової особи або шляхом безпосереднього звернення до суду. При цьому подання скарги до вищестоящих органів не позбавляє особу права звернення до суду.<br />
<br />
== 3. Оскарження рішення, дії та бездільності місцевих ОВВ та ОМС до вищого органу або посадової особи в порядку підлеглості ==<br />
Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.<br />
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.<br />
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.<br />
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.<br />
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".<br />
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".<br />
<br />
=== 3.1. Строки оскарження ===<br />
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.<br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.<br />
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
=== 3.2. Права громадян === <br />
Громадянин, який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право:<br />
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;<br />
- знайомитися з матеріалами перевірки;<br />
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;<br />
- бути присутнім при розгляді скарги;<br />
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;<br />
- одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;<br />
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;<br />
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.<br />
<br />
=== 3.3. Обовязки державного органу ===<br />
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:<br />
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;<br />
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;<br />
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;<br />
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;<br />
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;<br />
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;<br />
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;<br />
- у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;<br />
- не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;<br />
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.<br />
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. <br />
<br />
=== 3.4. Строки розгляду скарги ===<br />
Скарги розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну.<br />
Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.<br />
<br />
<br />
== 4. Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ==<br />
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.<br />
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС).<br />
Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. <br />
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.<br />
<br />
=== 4.1. Підсудність справ ===<br />
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: <br />
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; <br />
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; <br />
3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. <br />
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. <br />
Відповідно до статті 19 КАС адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, тобто органу, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, тобто особи, яка оскаржує рішення, дії, бездіяльність органу. <br />
Стаття 181 КАС передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. <br />
<br />
=== 4.2. Строки подання позовної заяви === <br />
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.<br />
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
Для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.<br />
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.<br />
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.<br />
<br />
=== 4.3. Вимоги до позовної заяви ===<br />
Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. <br />
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або <br />
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.<br />
Стаття 106 КАС встановлює вимоги до позовної заяви <br />
У позовній заяві зазначаються: <br />
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; <br />
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; <br />
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; <br />
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; <br />
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; <br />
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. <br />
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні <br />
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. <br />
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. <br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=1450Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування2016-12-26T15:07:54Z<p>Denis.bokach: /* = 4. Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку */</p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України].<br />
<br />
== 2. Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==<br />
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.<br />
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження.<br />
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<br />
Таким чином, законодавством України передбачено право особи, чиї права порушено, обирати спосіб захисту шляхом звернення до вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу чи службової особи або шляхом безпосереднього звернення до суду. При цьому подання скарги до вищестоящих органів не позбавляє особу права звернення до суду.<br />
<br />
== 3. Оскарження рішення, дії та бездільності місцевих ОВВ та ОМС до вищого органу або посадової особи в порядку підлеглості ==<br />
Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.<br />
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.<br />
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.<br />
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.<br />
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".<br />
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".<br />
<br />
=== 3.1. Строки оскарження ===<br />
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.<br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.<br />
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
=== 3.2. Права громадян === <br />
Громадянин, який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право:<br />
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;<br />
- знайомитися з матеріалами перевірки;<br />
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;<br />
- бути присутнім при розгляді скарги;<br />
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;<br />
- одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;<br />
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;<br />
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.<br />
<br />
=== 3.3. Обовязки державного органу ===<br />
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:<br />
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;<br />
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;<br />
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;<br />
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;<br />
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;<br />
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;<br />
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;<br />
- у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;<br />
- не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;<br />
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.<br />
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. <br />
<br />
=== 3.4. Строки розгляду скарги ===<br />
Скарги розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну.<br />
Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.<br />
<br />
<br />
=== 4. Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ===<br />
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.<br />
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС).<br />
Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. <br />
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.<br />
<br />
=== 4.1. Підсудність справ ===<br />
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: <br />
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; <br />
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; <br />
3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. <br />
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. <br />
Відповідно до статті 19 КАС адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, тобто органу, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, тобто особи, яка оскаржує рішення, дії, бездіяльність органу. <br />
Стаття 181 КАС передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. <br />
<br />
=== 4.2. Строки подання позовної заяви === <br />
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.<br />
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
Для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.<br />
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.<br />
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.<br />
<br />
=== 4.3. Вимоги до позовної заяви ===<br />
Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. <br />
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або <br />
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.<br />
Стаття 106 КАС встановлює вимоги до позовної заяви <br />
У позовній заяві зазначаються: <br />
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; <br />
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; <br />
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; <br />
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; <br />
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; <br />
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. <br />
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні <br />
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. <br />
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. <br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=1449Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування2016-12-26T15:07:17Z<p>Denis.bokach: /* 3.4. Строки розгляду скарги */</p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України].<br />
<br />
== 2. Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==<br />
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.<br />
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження.<br />
Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<br />
Таким чином, законодавством України передбачено право особи, чиї права порушено, обирати спосіб захисту шляхом звернення до вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу чи службової особи або шляхом безпосереднього звернення до суду. При цьому подання скарги до вищестоящих органів не позбавляє особу права звернення до суду.<br />
<br />
== 3. Оскарження рішення, дії та бездільності місцевих ОВВ та ОМС до вищого органу або посадової особи в порядку підлеглості ==<br />
Відповідно до статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.<br />
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.<br />
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.<br />
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.<br />
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".<br />
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".<br />
<br />
=== 3.1. Строки оскарження ===<br />
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.<br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.<br />
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
=== 3.2. Права громадян === <br />
Громадянин, який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право:<br />
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;<br />
- знайомитися з матеріалами перевірки;<br />
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;<br />
- бути присутнім при розгляді скарги;<br />
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;<br />
- одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;<br />
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;<br />
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.<br />
<br />
=== 3.3. Обовязки державного органу ===<br />
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:<br />
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;<br />
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;<br />
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;<br />
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;<br />
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;<br />
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;<br />
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;<br />
- у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;<br />
- не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;<br />
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.<br />
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. <br />
<br />
=== 3.4. Строки розгляду скарги ===<br />
Скарги розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну.<br />
Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.<br />
<br />
<br />
=== 4. Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ==<br />
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.<br />
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС).<br />
Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. <br />
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.<br />
<br />
=== 4.1. Підсудність справ ===<br />
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: <br />
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; <br />
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; <br />
3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. <br />
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. <br />
Відповідно до статті 19 КАС адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, тобто органу, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, тобто особи, яка оскаржує рішення, дії, бездіяльність органу. <br />
Стаття 181 КАС передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. <br />
<br />
=== 4.2. Строки подання позовної заяви === <br />
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.<br />
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
Для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.<br />
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.<br />
Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.<br />
<br />
=== 4.3. Вимоги до позовної заяви ===<br />
Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження у справі. <br />
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або <br />
бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.<br />
Стаття 106 КАС встановлює вимоги до позовної заяви <br />
У позовній заяві зазначаються: <br />
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; <br />
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; <br />
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; <br />
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; <br />
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; <br />
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. <br />
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні <br />
вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. <br />
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. <br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE,_%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0&diff=1448Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора2016-12-26T14:57:12Z<p>Denis.bokach: /* Порядок подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження (ст. 304 К...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]<br />
<br />
== Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора ==<br />
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ст. 303 КПК):<br /><br />
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 р. № 69, цей строк обчислюється наступним чином:<br />
* заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, стан заявника, відрядження тощо);<br />
* у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.<br />
|}<br />
2) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Згідно зі ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.<br />
|}<br />
3) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.<br />
|}<br />
4) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;<br /><br />
5) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;<br /><br />
6) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;<br /><br />
7) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;<br /><br />
8) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;<br /><br />
9) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;<br /><br />
10) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.<br /><br /><br />
Рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які не визначені у ч.1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання. Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише такі рішення: 1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.<br />
<br />
== Порядок подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження (ст. 304 КПК) ==<br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Згідно зі ст. 116 КПК, строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку ([[Файл:skargaerdr|нема|Зразок скарги]]<br />
).<br /><br />
Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.<br /><br />
Після надходження скарги суд, слідчий суддя може прийняти одне з таких рішень:<br />
# про відкриття провадження;<br />
# про повернення скарги (якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення);<br />
# про відмову у відкритті провадження (якщо скарга, подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, не підлягає оскарженню).<br />
Про прийняте рішення суд, слідчий суддя виносить ухвалу. У випадках повернення скарги та відмови у відкритті провадження копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.<br /><br />
Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Крім того, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.<br />
<br />
== Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування (ст. 306 КПК) ==<br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду. Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду, крім скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Для розгляду цієї скарги законом встановлено п'ятиденний строк.<br /><br />
Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.<br /><br />
Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Так, слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою, у випадках, якщо оскаржується:<br />
# бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;<br />
# рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;<br />
# рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;<br />
# рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.<br />
Відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК прокурор має право самостійно скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Отже, прокурор за наявності підстав має право скасувати рішення слідчого про закриття провадження. Наслідком цього є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. Інші рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути самостійно скасовані чи припинені слідчим чи прокурором.<br />
Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили або не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.<br /><br />
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у ст.ст. 323-327 КПК:<br />
# для обвинуваченого: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходи до забезпечення його прибуття до суду; має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому гл. 11, 12 КПК;<br />
# для прокурора і захисника: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходів до прибуття їх до суду; якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягнути їх до дисциплінарної відповідальності; у разі неможливості подальшої участі прокурора або захисника, головуючий пропонує обвинуваченому замінити захисника, а прокурора замінює самостійно;<br />
# для потерпілого: суд може прийняти рішення про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду; суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених гл. 12 КПК;<br />
# для цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників: суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених ст. 326 КПК;<br />
# для свідка, спеціаліста, перекладача та експерта: суд після допиту присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд має право постановити ухвалу про привід свідка і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених гл. 11, 12 КПК.<br />
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді (ст. 307 КПК). У КПК визначено вичерпний перелік рішень, які може бути прийнято за результатами розгляду скарги: 1) про скасування рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним; 2) про зобов'язання припинити дію у випадку визнання її незаконною; 3) про зобов'язання вчинити певну дію у випадку визнання бездіяльності незаконною; 4) відмову у задоволенні скарги (якщо підстави для задоволення скарги відсутні). Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог ст. 372 КПК.<br /><br />
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена. Водночас закон передбачає виняток із цього правила, зокрема ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 304 КПК ухвала слідчого судді про повернення скарги або відмову у відкритті провадження також може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала слідчого судді з цих питань може бути оскаржена протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=1444Створення фермерського господарства2016-12-26T10:33:08Z<p>Denis.bokach: /* Вартість */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України «Про фермерське господарство»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України «Про господарські товариства»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”].<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835].<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України].<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України].<br />
<br />
== Головні єтапи створення фермерського господарства ==<br />
<br />
Згідно ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України «Про фермерське господарство»] від 19.06.2003 року, яка передбачає, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. '''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.<br />
<br />
Згідно ч. 2 ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ЗУ «Про фермерське господарство»] може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.<br />
<br />
Тобто особі, яка виявила бажання створити фермерське господарство, в першу чергу необхідно отримати земельну ділянку для ведення господарства ([[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]). А відповідно до ст. 7 цього [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону], отримати земельну ділянку у власність або в оренду з метою ведення фермерського господарства особа може тільки після звернення з заявою про таке отримання. Якщо бажана земельна ділянка належить до земель, які перебувають у державній власності, то заява про отримання ділянки особа подає до '''районної державної адміністрації''', а якщо ділянка перебуває у комунальній власності то необхідно звертатися до '''місцевої ради'''.<br />
<br />
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України та права власності на неї у реєстраційній службі або укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди у реєстраційній службі на ім’я майбутнього фермера фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.<br />
'''Також необхідно обов’язково подати документи''', що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Після винесення протягом одного місяця позитивного рішення про задоволення заяви особа може зареєструвати фермерське господарство.<br />
<br />
'''Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної <br />
особи організовується фізичною особою - підприємцем самостійно або <br />
спільно з членами її сім’ї на підставі договору про створення <br />
сімейного фермерського господарства'''.<br />
Договір про створення сімейного фермерського господарства <br />
укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі і '''підлягає <br />
нотаріальному посвідченню.'''<br />
<br />
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа - підприємець і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства. <br />
Від імені сімейного фермерського господарства без статусу <br />
юридичної особи має право виступати голова цього господарства або уповноважений ним один із членів господарства.<br />
'''Умови договору про створення сімейного фермерського господарства визначають''':<br />
* найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;<br />
* порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;<br />
* правовий режим спільного майна членів господарства;<br />
* порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;<br />
* порядок вступу до господарства та виходу з нього;<br />
* трудові відносини членів господарства, інші положення, що не суперечать чинному законодавству.<br />
<br />
Для того, щоб зареєструвати право на землю слід звертатися '''до суб'єктів державної реєстрації прав, наділених відповідними повноваженнями, або нотаріусів'''. Нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно і можуть реєструвати права без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна. Реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться будь-яким державним реєстратором незалежно від місцезнаходження такої ділянки в межах області. <br />
<br />
Ключовим для власників земель є те, що тепер при реєстрації нерухомості не буде видаватися свідоцтво про право на нерухомість. Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість, яке буде оформлятися в електронному вигляді. При цьому момент, з якого право зареєстровано – це момент опублікування такого рішення на веб-порталі Міністерства юстиції України. На руки власник може отримати роздруківку згаданого рішення, але на нього не ставиться ні підпис, ні печатка реєстратора.<br />
<br />
У той же час, досить зручним є відкриття доступу до [https://kap.minjust.gov.ua реєстру через інтернет]. Так, можна не виходячи з дому перевірити інформацію про будь-яку нерухомість на території України (якщо, звичайно, така інформація в реєстрі вказана).<br />
<br />
Після реєстрації свого права в Державному реєстрі речових прав, ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому зможете розпорядитись нею за власним розсудом. <br />
Саме після реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється право власності.<br />
<br />
'''Також не мало важливим є проведення установчих зборів фермерського господарства, на яких мають вирішитись наступні питання:'''<br />
* укладення засновниками фермерського господарства установчого договору, якщо дане господарство засновується більш ніж однією особою; <br />
* затвердження членами фермерського господарства його статуту; <br />
* вибори голови фермерського господарства; <br />
* призначення відповідального за державну реєстрацію фермерського господарства. <br />
<br />
'''Наступними етапами створення фермерського господарства є, так звані, післяреєтраційні процедури. До них відносяться:'''<br />
* реєстрація в органах статистики, отримання довідки з ЄДРПОУ;<br />
* реєстрація у Державній податковій службі;<br />
* реєстрація платником єдиного соціального внеску;<br />
* виготовлення печатки;<br />
* відкриття рахунків у банку.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
<br />
Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до '''Головного управління Держземагентства у області'''. Для отримання земельної ділянки із земель комунальної власності - до '''місцевої ради'''.<br />
<br />
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України та права власності на неї у реєстраційній службі або укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди у реєстраційній службі на ім’я майбутнього фермера фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осібм або фізичних осіб-підприємців.<br />
<br />
Наступним кроком є здійснення реєстрації в органах статистики та отримання довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) потрібно звернутися до органу статистики за місцем реєстрації юридичної особи.<br />
'''Облік в фіскальній службі є обов’язковим'''. Підставою для взяття на облік є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичних осіб-підприємців.<br />
Фермерському господарству відразу необхідно обрати систему оподаткування, обліку та звітності.<br />
Як юридична особа, фермерське господарство, що використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), відповідно до законодавства є платником єдиного соціального внеску.<br />
<br />
Робота фермерського господарства, на сьогоднішній день, не можлива без рахунків в банках. Отож наступним етапом є співпраця з банком України вибір якого здійснюється фермером на власний розсуд. Перелік документів, необхідних для відкриття банківського рахунку, включає по різних банках від 7 до 18 позицій.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
Вартість реєстрації земельної ділянки та інших адміністративних послуг, що надаються держгеокадастровими відділами в районах розраховується згідно постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835]<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
<br />
'''У заяві для отримання земельної ділянки зазначаються''': бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. <br />
<br />
Заяву громадянина про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядають у '''місячний строк''' і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.<br />
<br />
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем, землевпорядними, природоохоронними і санітарними органами, органом архітектури та затверджується відповідно до чинного законодавства.<br />
Зручною є і можливість через нотаріуса проводити не тільки реєстрацію нерухомості, у відношенні якої проводилися нотаріальні дії, але і всі інші реєстраційні операції. Крім цього, подати документи можна і через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Далі необхідно підготувати пакет документів, який включатиме:''' <br />
# витяг з Державного земельного кадастру; <br />
# копію та оригінал паспорту заявника; <br />
# копію та оригінал ідентифікаційного номеру; <br />
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати); <br />
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу чи дарування, рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо); <br />
# довіреність, якщо документи подаються представником; <br />
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником. <br />
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. <br />
# заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, <br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи.<br />
<br />
Дані документи подаються до Центру надання адміністративних послуг, за місцем реєстрації права власності, де заповняється Заява про реєстрацію права, що друкується реєстратором центру та заявником на місці. Далі подані документи вносяться до реєстру та подаються на розгляд до державного реєстратора. <br />
'''Для державної реєстрації фермерського господарства без статусу юридичної особи, що працюватиме в формі фізичної особи — підприємця слід підготувати такі документи:''' <br />
# заяву на реєстрацію (за установленою формою);<br />
# договір про створення сімейного фермерського господарства;<br />
# протокол про створення й реєстрацію присутніх осіб;<br />
# документ, що посвідчує право власності, оренди земельної ділянки або ділянок;<br />
# документ, що посвідчує ступінь спорідненості або факт належності до однієї сім’ї, родини.<br />
<br />
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.<br />
<br />
'''Фермерське господарство може бути зареєстрованим за місцем проживання засновника або за місцем знаходження земельної ділянки.''' Також необхідно засвідчити нотаріусом підписів засновників у статуті та установчому договорі про створення фермерського господарства (у двох примірниках).<br />
Засновницькі документи мають бути надруковані, прошиті, пронумеровані та підписані. Підписи голови та засновників на засновницьких документах повинен бути посвідчений нотаріусом.<br />
<br />
'''До відділу статистики подаються наступні документи:'''<br />
* заяву; <br />
* виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та її ксерокопію (для уточнення даних про юридичну особу);<br />
* документ, що підтверджує оплату збору за отримання довідки з відміткою банку;<br />
* документ, що підтверджує повноваження особи (довіреність, тощо).<br />
<br />
Довідка з ЄДРПОУ видається лише після надходження до органів статистики даних від державного реєстратора. <br />
<br />
'''Для взяття на облік платником податків до органу фіскальної служби за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи подається''':<br />
* заява за ф. №1-ОПП;<br />
* виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;<br />
* копія документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ.<br />
Одночасно з поданням заяви та копій вказаних вище документів пред'являються їх оригінали.<br />
<br />
'''Для ефективної роботи фермерського господарства з банком останні установи вимагають подання наступних документів:'''<br />
* заяву на відкриття рахунку встановленого зразка. Її підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;<br />
* виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців <br />
* копію належним чином зареєстрованого Статуту фермерського господарства, засвідчену нотаріусом чи органом, який реєструє;<br />
* копію документа (ф. №4-ОПП), що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріусом або уповноваженим працівником банку;<br />
* картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів фермерського господарства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріусом або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитку печатки підприємства;<br />
* довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України (оригінал). В обов'язковому порядку в зазначеній довідці має бути вказана установа банку. Уповноважений працівник банку, який приймає документи на відкриття рахунку, зобов'язаний відповідним чином оформити відривну частину довідки та повернути її клієнту для подання протягом 30 днів до органів Пенсійного фонду України;<br />
* копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріусом або органом, що видав довідку, чи уповноваженим працівником банку.<br />
Зазвичай установи банків вимагають додатково надати копії чотирьох сторінок паспорта та копії довідок про присвоєння ідентифікаційного коду усіх осіб, які мають право першого та другого підпису на фінансових документах, копії документів (накази, розпорядження, протоколи) про призначення осіб, які мають право першого та другого підписів у картці із зразками підписів, на відповідні посади.<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Заяву громадянина про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.<br />
<br />
Зверніть увагу на те, щоб у договорі з землевпорядною організацією були вказані конкретні терміни виконання робіт. Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.<br />
'''Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів'''. Зі спливом вказаного строку, рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі, такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.<br />
<br />
''Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін''.<br />
При проведенні реєстрації юридичної особи державний реєстратор у день державної реєстрації передає відповідним органам статистики, Державної фіскальної служби відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця.<br />
<br />
''Взяття на облік платника податків проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, чи заяви від платника податків.'' <br />
Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної фіскальної служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік, або за його згодою не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік вона може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі в органі державної податкової служби.<br />
Крім того, належить подбати про те, щоб фермерському господарству видали одну копію довідки за формою №4-ОПП, яку потрібно пред'являти в установах банків, де буде відкрито поточні рахунки підприємства та в інших органах державної влади.<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Рішення про відмову у наданні Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано. Підставами відмови відповідно до статті 118 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.<br />
<br />
'''Підстави для відмови в прийнятті заяви реєстраційною службою:'''<br />
* заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.<br />
<br />
'''Підстави для відмови в державній реєстрації:'''<br />
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"<br />
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою<br />
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень""<br />
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження<br />
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями<br />
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно<br />
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав<br />
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;<br />
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий) ==<br />
<br />
'''Заявник може оскаржити рішення про відмову в державній реєстрації фермерського господарства до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду'''.<br />
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.<br />
<br />
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.<br />
<br />
'''Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:'''<br />
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;<br />
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;<br />
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;<br />
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;<br />
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги. <br />
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.<br />
<br />
В судовому порядку скарга розглядається згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].<br />
<br />
[[Категорія:Права користування землями]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=1443Створення фермерського господарства2016-12-26T10:30:59Z<p>Denis.bokach: /* Головні єтапи створення фермерського господарства */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України «Про фермерське господарство»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України «Про господарські товариства»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”].<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835].<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України].<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України].<br />
<br />
== Головні єтапи створення фермерського господарства ==<br />
<br />
Згідно ч. 1 ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України «Про фермерське господарство»] від 19.06.2003 року, яка передбачає, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. '''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.<br />
<br />
Згідно ч. 2 ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ЗУ «Про фермерське господарство»] може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.<br />
<br />
Тобто особі, яка виявила бажання створити фермерське господарство, в першу чергу необхідно отримати земельну ділянку для ведення господарства ([[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]). А відповідно до ст. 7 цього [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону], отримати земельну ділянку у власність або в оренду з метою ведення фермерського господарства особа може тільки після звернення з заявою про таке отримання. Якщо бажана земельна ділянка належить до земель, які перебувають у державній власності, то заява про отримання ділянки особа подає до '''районної державної адміністрації''', а якщо ділянка перебуває у комунальній власності то необхідно звертатися до '''місцевої ради'''.<br />
<br />
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України та права власності на неї у реєстраційній службі або укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди у реєстраційній службі на ім’я майбутнього фермера фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.<br />
'''Також необхідно обов’язково подати документи''', що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Після винесення протягом одного місяця позитивного рішення про задоволення заяви особа може зареєструвати фермерське господарство.<br />
<br />
'''Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної <br />
особи організовується фізичною особою - підприємцем самостійно або <br />
спільно з членами її сім’ї на підставі договору про створення <br />
сімейного фермерського господарства'''.<br />
Договір про створення сімейного фермерського господарства <br />
укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі і '''підлягає <br />
нотаріальному посвідченню.'''<br />
<br />
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа - підприємець і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства. <br />
Від імені сімейного фермерського господарства без статусу <br />
юридичної особи має право виступати голова цього господарства або уповноважений ним один із членів господарства.<br />
'''Умови договору про створення сімейного фермерського господарства визначають''':<br />
* найменування, місцезнаходження (адресу) господарства, мету та види його діяльності;<br />
* порядок прийняття рішень та координації спільної діяльності членів господарства;<br />
* правовий режим спільного майна членів господарства;<br />
* порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;<br />
* порядок вступу до господарства та виходу з нього;<br />
* трудові відносини членів господарства, інші положення, що не суперечать чинному законодавству.<br />
<br />
Для того, щоб зареєструвати право на землю слід звертатися '''до суб'єктів державної реєстрації прав, наділених відповідними повноваженнями, або нотаріусів'''. Нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно і можуть реєструвати права без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна. Реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться будь-яким державним реєстратором незалежно від місцезнаходження такої ділянки в межах області. <br />
<br />
Ключовим для власників земель є те, що тепер при реєстрації нерухомості не буде видаватися свідоцтво про право на нерухомість. Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість, яке буде оформлятися в електронному вигляді. При цьому момент, з якого право зареєстровано – це момент опублікування такого рішення на веб-порталі Міністерства юстиції України. На руки власник може отримати роздруківку згаданого рішення, але на нього не ставиться ні підпис, ні печатка реєстратора.<br />
<br />
У той же час, досить зручним є відкриття доступу до [https://kap.minjust.gov.ua реєстру через інтернет]. Так, можна не виходячи з дому перевірити інформацію про будь-яку нерухомість на території України (якщо, звичайно, така інформація в реєстрі вказана).<br />
<br />
Після реєстрації свого права в Державному реєстрі речових прав, ви станете повноправним власником земельної ділянки та в подальшому зможете розпорядитись нею за власним розсудом. <br />
Саме після реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється право власності.<br />
<br />
'''Також не мало важливим є проведення установчих зборів фермерського господарства, на яких мають вирішитись наступні питання:'''<br />
* укладення засновниками фермерського господарства установчого договору, якщо дане господарство засновується більш ніж однією особою; <br />
* затвердження членами фермерського господарства його статуту; <br />
* вибори голови фермерського господарства; <br />
* призначення відповідального за державну реєстрацію фермерського господарства. <br />
<br />
'''Наступними етапами створення фермерського господарства є, так звані, післяреєтраційні процедури. До них відносяться:'''<br />
* реєстрація в органах статистики, отримання довідки з ЄДРПОУ;<br />
* реєстрація у Державній податковій службі;<br />
* реєстрація платником єдиного соціального внеску;<br />
* виготовлення печатки;<br />
* відкриття рахунків у банку.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
<br />
Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до '''Головного управління Держземагентства у області'''. Для отримання земельної ділянки із земель комунальної власності - до '''місцевої ради'''.<br />
<br />
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі України та права власності на неї у реєстраційній службі або укладення договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди у реєстраційній службі на ім’я майбутнього фермера фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осібм або фізичних осіб-підприємців.<br />
<br />
Наступним кроком є здійснення реєстрації в органах статистики та отримання довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) потрібно звернутися до органу статистики за місцем реєстрації юридичної особи.<br />
'''Облік в фіскальній службі є обов’язковим'''. Підставою для взяття на облік є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичних осіб-підприємців.<br />
Фермерському господарству відразу необхідно обрати систему оподаткування, обліку та звітності.<br />
Як юридична особа, фермерське господарство, що використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), відповідно до законодавства є платником єдиного соціального внеску.<br />
<br />
Робота фермерського господарства, на сьогоднішній день, не можлива без рахунків в банках. Отож наступним етапом є співпраця з банком України вибір якого здійснюється фермером на власний розсуд. Перелік документів, необхідних для відкриття банківського рахунку, включає по різних банках від 7 до 18 позицій.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
Вартість реєстрації земельної ділянки та інших адміністративних послуг, що надаються держгеокадастровими відділами в районах розраховується згідно постанови [[Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835]]<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
<br />
'''У заяві для отримання земельної ділянки зазначаються''': бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. <br />
<br />
Заяву громадянина про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядають у '''місячний строк''' і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.<br />
<br />
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем, землевпорядними, природоохоронними і санітарними органами, органом архітектури та затверджується відповідно до чинного законодавства.<br />
Зручною є і можливість через нотаріуса проводити не тільки реєстрацію нерухомості, у відношенні якої проводилися нотаріальні дії, але і всі інші реєстраційні операції. Крім цього, подати документи можна і через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Далі необхідно підготувати пакет документів, який включатиме:''' <br />
# витяг з Державного земельного кадастру; <br />
# копію та оригінал паспорту заявника; <br />
# копію та оригінал ідентифікаційного номеру; <br />
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати); <br />
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу чи дарування, рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо); <br />
# довіреність, якщо документи подаються представником; <br />
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником. <br />
# заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. <br />
# заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, <br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи.<br />
<br />
Дані документи подаються до Центру надання адміністративних послуг, за місцем реєстрації права власності, де заповняється Заява про реєстрацію права, що друкується реєстратором центру та заявником на місці. Далі подані документи вносяться до реєстру та подаються на розгляд до державного реєстратора. <br />
'''Для державної реєстрації фермерського господарства без статусу юридичної особи, що працюватиме в формі фізичної особи — підприємця слід підготувати такі документи:''' <br />
# заяву на реєстрацію (за установленою формою);<br />
# договір про створення сімейного фермерського господарства;<br />
# протокол про створення й реєстрацію присутніх осіб;<br />
# документ, що посвідчує право власності, оренди земельної ділянки або ділянок;<br />
# документ, що посвідчує ступінь спорідненості або факт належності до однієї сім’ї, родини.<br />
<br />
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.<br />
<br />
'''Фермерське господарство може бути зареєстрованим за місцем проживання засновника або за місцем знаходження земельної ділянки.''' Також необхідно засвідчити нотаріусом підписів засновників у статуті та установчому договорі про створення фермерського господарства (у двох примірниках).<br />
Засновницькі документи мають бути надруковані, прошиті, пронумеровані та підписані. Підписи голови та засновників на засновницьких документах повинен бути посвідчений нотаріусом.<br />
<br />
'''До відділу статистики подаються наступні документи:'''<br />
* заяву; <br />
* виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та її ксерокопію (для уточнення даних про юридичну особу);<br />
* документ, що підтверджує оплату збору за отримання довідки з відміткою банку;<br />
* документ, що підтверджує повноваження особи (довіреність, тощо).<br />
<br />
Довідка з ЄДРПОУ видається лише після надходження до органів статистики даних від державного реєстратора. <br />
<br />
'''Для взяття на облік платником податків до органу фіскальної служби за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи подається''':<br />
* заява за ф. №1-ОПП;<br />
* виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;<br />
* копія документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ.<br />
Одночасно з поданням заяви та копій вказаних вище документів пред'являються їх оригінали.<br />
<br />
'''Для ефективної роботи фермерського господарства з банком останні установи вимагають подання наступних документів:'''<br />
* заяву на відкриття рахунку встановленого зразка. Її підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;<br />
* виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців <br />
* копію належним чином зареєстрованого Статуту фермерського господарства, засвідчену нотаріусом чи органом, який реєструє;<br />
* копію документа (ф. №4-ОПП), що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріусом або уповноваженим працівником банку;<br />
* картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів фермерського господарства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріусом або вищою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитку печатки підприємства;<br />
* довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України (оригінал). В обов'язковому порядку в зазначеній довідці має бути вказана установа банку. Уповноважений працівник банку, який приймає документи на відкриття рахунку, зобов'язаний відповідним чином оформити відривну частину довідки та повернути її клієнту для подання протягом 30 днів до органів Пенсійного фонду України;<br />
* копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, засвідчену нотаріусом або органом, що видав довідку, чи уповноваженим працівником банку.<br />
Зазвичай установи банків вимагають додатково надати копії чотирьох сторінок паспорта та копії довідок про присвоєння ідентифікаційного коду усіх осіб, які мають право першого та другого підпису на фінансових документах, копії документів (накази, розпорядження, протоколи) про призначення осіб, які мають право першого та другого підписів у картці із зразками підписів, на відповідні посади.<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Заяву громадянина про надання земельної ділянки для створення фермерського господарства державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.<br />
<br />
Зверніть увагу на те, щоб у договорі з землевпорядною організацією були вказані конкретні терміни виконання робіт. Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.<br />
'''Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів'''. Зі спливом вказаного строку, рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі, такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.<br />
<br />
''Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін''.<br />
При проведенні реєстрації юридичної особи державний реєстратор у день державної реєстрації передає відповідним органам статистики, Державної фіскальної служби відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця.<br />
<br />
''Взяття на облік платника податків проводиться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, чи заяви від платника податків.'' <br />
Після взяття платника податків на облік за основним місцем обліку орган державної фіскальної служби формує довідку про взяття на облік платника податків за ф. №4-ОПП. Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік, або за його згодою не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік вона може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі в органі державної податкової служби.<br />
Крім того, належить подбати про те, щоб фермерському господарству видали одну копію довідки за формою №4-ОПП, яку потрібно пред'являти в установах банків, де буде відкрито поточні рахунки підприємства та в інших органах державної влади.<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Рішення про відмову у наданні Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано. Підставами відмови відповідно до статті 118 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.<br />
<br />
'''Підстави для відмови в прийнятті заяви реєстраційною службою:'''<br />
* заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.<br />
<br />
'''Підстави для відмови в державній реєстрації:'''<br />
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"<br />
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою<br />
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень""<br />
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження<br />
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями<br />
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно<br />
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав<br />
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;<br />
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий) ==<br />
<br />
'''Заявник може оскаржити рішення про відмову в державній реєстрації фермерського господарства до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду'''.<br />
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.<br />
<br />
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.<br />
<br />
'''Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:'''<br />
# повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;<br />
# зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;<br />
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;<br />
# відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;<br />
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги. <br />
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.<br />
<br />
В судовому порядку скарга розглядається згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].<br />
<br />
[[Категорія:Права користування землями]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4,_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA&diff=1442Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок2016-12-26T10:27:00Z<p>Denis.bokach: /* Строки розгляду питання */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 p.], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"], <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”],<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності»],<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року №197 «Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002]<br />
== Об'єкти інтелектуальної власності ==<br />
<br />
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.<br /><br />
Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.<br /><br />
<br />
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.<br /><br />
<br />
Винахід - технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке відповідає умовам патентоспроможності. ЦК України визначає перелік умов, наявність яких є обов'язковою для визнання винаходу патентоспроможним.<br /><br />
<br />
Об'єктом винаходу можуть бути: продукт (пристрій, речовина тощо); процес у будь-якій сфері технології. До об'єктів винаходу також належать штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків. Винаходом визнається застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.<br /><br />
<br />
Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, а саме: є новим і промислово придатним.<br /><br />
<br />
ЦК України відносить до об'єктів корисної моделі продукт (пристрій, речовину тощо) або процес у будь-якій сфері технології.<br />
<br />
Промисловий зразок - це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.<br />
Промисловий зразок є таким, що відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим та промислово придатним.<br />
Об'єктом промислового зразка є форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.<br />
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону такі об'єкти: об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.<br />
<br />
Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.<br />
<br />
Патент - техніко-юридичний документ, який засвідчує, що заявлена пропозиція дійсно є об'єктом права інтелектуальної власності, авторство її творця, національний пріоритет на інтелектуальну власність.<br />
Відповідно до чинного законодавства України право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, який підлягає державній реєстрації. Право власності на винахід, корисну модель також засвідчується патентом (видають за результатами кваліфікаційної експертизи) та деклараційним патентом (видають за результатами формальної експертизи).<br />
<br />
Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури.<br />
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок випливають із патенту та діють від наступного дня за датою реєстрації.<br />
<br />
'''Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права, відповідно до ст. 464''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], є:<br />
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;<br />
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);<br />
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;<br />
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.<br />
'''Також, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначає строк чинності виключних прав інтелектуальної власності''':<br />
* на винахід - 20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону;<br />
* на корисну модель - 10 років від дати подання заявки;<br />
* на промисловий зразок - 15 років від дати подання заявки.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
<br />
Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Установи (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) заявку на винахід, корисну модель, промисловий зразок. <br />
<br />
За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.<br />
<br />
Такою Установою є Державна служба інтелектуальної власності, яка на сьогодні перебуває на стадії ліквідації.<br />
<br />
Так, згідно [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249287197 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності]» Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.<br />
Державна служба інтелектуальної власності продовжує здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення зазначених повноважень та функцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі<br />
Отже, заявка подається до Державної служба інтелектуальної власності на адресу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент): '''вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна'''<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
За подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.<br />
<br />
Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 23 грудня 2004 року] (далі – Порядок). <br />
Державна реєстрація патенту на винахід, корисну модель, промисловий зв’язок здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту.<br />
<br />
Державне мито за видачу патенту України на винаходи та корисні моделі, промисловий зв’язок сплачується на підставі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”].<br />
Крім того заявником сплачуються збори згідно Порядку за проведення експертизи та інші дії.<br />
Чинність патенту підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Укрпатенту одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів == <br />
<br />
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки на винахід та заявки на корисну модель, а також подання цих заявок визначаються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"] та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01 наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22] та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2001 року за №173/.<br />
<br />
Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту. <br />
Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). <br />
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.<br />
Заявка складається українською мовою й повинна містити:<br />
* заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);<br />
* опис винаходу (корисної моделі);<br />
* формулу винаходу (корисної моделі);<br />
* креслення (якщо на них є посилання в описі);<br />
* реферат.<br />
<br />
Вимоги до заявки на промисловий зв’язок встановлені статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок], затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за № 226/6514.<br />
'''Заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Вона складається українською мовою й повинна містити:<br />
* заяву про видачу патенту;<br />
* комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу (у 2 примірниках);<br />
* опис промислового зразка;<br />
* креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо).<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів від заявника.<br />
<br />
Після отримання заявки, Укрпатент проводить експертизу заявки (строки не визначені).<br />
За кінцевими результатами експертизи Укрпатент приймає рішення про видачу патенту або про відмову у його видачі. Це рішення надсилається заявнику.<br />
На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту й збору за публікацію про його видачу (строк сплати для заявника може бути продовжений до шести місяців) відомості про видачу патенту публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність».<br />
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту на промисловий зразок шляхом внесення до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відповідних відомостей. <br />
'''Патент видається Укрпатентом у місячний строк після його державної реєстрації.'''<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
<big>Основною причиною відмови у видачі патенту на винахід або корисну модель, промисловий зразок є невідповідність умовам патентоспроможності.</big><br />
<br />
Так, згідно ст. 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень, а для корисної моделі досить новизни та промислової придатності.<br />
Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він є новим (ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»]).<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==<br />
<br />
Заявник (особа, яка бажає отримати патент умає на це право) може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати (колегіального органу Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції) шляхом подання заперечення протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів.<br />
<br />
Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати <br />
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту <br />
на винахід чи на корисну модель, промисловий зразок. <br />
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата <br />
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та <br />
надсилається заявнику. <br />
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за <br />
подання заперечення підлягає поверненню. <br />
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний <br />
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести <br />
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути <br />
розглянутий протягом місяця. '''Рішення Апеляційної палати, прийняте <br />
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.''' <br />
'''Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення <br />
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від <br />
дати одержання рішення.'''<br />
<br />
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4,_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA&diff=1441Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок2016-12-26T10:26:24Z<p>Denis.bokach: /* Перелік необхідних документів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 p.], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"], <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”],<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності»],<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року №197 «Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002]<br />
== Об'єкти інтелектуальної власності ==<br />
<br />
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.<br /><br />
Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.<br /><br />
<br />
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.<br /><br />
<br />
Винахід - технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке відповідає умовам патентоспроможності. ЦК України визначає перелік умов, наявність яких є обов'язковою для визнання винаходу патентоспроможним.<br /><br />
<br />
Об'єктом винаходу можуть бути: продукт (пристрій, речовина тощо); процес у будь-якій сфері технології. До об'єктів винаходу також належать штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків. Винаходом визнається застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.<br /><br />
<br />
Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, а саме: є новим і промислово придатним.<br /><br />
<br />
ЦК України відносить до об'єктів корисної моделі продукт (пристрій, речовину тощо) або процес у будь-якій сфері технології.<br />
<br />
Промисловий зразок - це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.<br />
Промисловий зразок є таким, що відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим та промислово придатним.<br />
Об'єктом промислового зразка є форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.<br />
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону такі об'єкти: об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.<br />
<br />
Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.<br />
<br />
Патент - техніко-юридичний документ, який засвідчує, що заявлена пропозиція дійсно є об'єктом права інтелектуальної власності, авторство її творця, національний пріоритет на інтелектуальну власність.<br />
Відповідно до чинного законодавства України право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, який підлягає державній реєстрації. Право власності на винахід, корисну модель також засвідчується патентом (видають за результатами кваліфікаційної експертизи) та деклараційним патентом (видають за результатами формальної експертизи).<br />
<br />
Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури.<br />
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок випливають із патенту та діють від наступного дня за датою реєстрації.<br />
<br />
'''Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права, відповідно до ст. 464''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], є:<br />
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;<br />
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);<br />
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;<br />
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.<br />
'''Також, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначає строк чинності виключних прав інтелектуальної власності''':<br />
* на винахід - 20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону;<br />
* на корисну модель - 10 років від дати подання заявки;<br />
* на промисловий зразок - 15 років від дати подання заявки.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
<br />
Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Установи (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) заявку на винахід, корисну модель, промисловий зразок. <br />
<br />
За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.<br />
<br />
Такою Установою є Державна служба інтелектуальної власності, яка на сьогодні перебуває на стадії ліквідації.<br />
<br />
Так, згідно [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249287197 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності]» Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.<br />
Державна служба інтелектуальної власності продовжує здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення зазначених повноважень та функцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі<br />
Отже, заявка подається до Державної служба інтелектуальної власності на адресу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент): '''вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна'''<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
За подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.<br />
<br />
Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 23 грудня 2004 року] (далі – Порядок). <br />
Державна реєстрація патенту на винахід, корисну модель, промисловий зв’язок здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту.<br />
<br />
Державне мито за видачу патенту України на винаходи та корисні моделі, промисловий зв’язок сплачується на підставі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”].<br />
Крім того заявником сплачуються збори згідно Порядку за проведення експертизи та інші дії.<br />
Чинність патенту підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Укрпатенту одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів == <br />
<br />
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки на винахід та заявки на корисну модель, а також подання цих заявок визначаються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"] та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01 наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22] та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2001 року за №173/.<br />
<br />
Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту. <br />
Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). <br />
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.<br />
Заявка складається українською мовою й повинна містити:<br />
* заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);<br />
* опис винаходу (корисної моделі);<br />
* формулу винаходу (корисної моделі);<br />
* креслення (якщо на них є посилання в описі);<br />
* реферат.<br />
<br />
Вимоги до заявки на промисловий зв’язок встановлені статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок], затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за № 226/6514.<br />
'''Заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі патенту. Вона складається українською мовою й повинна містити:<br />
* заяву про видачу патенту;<br />
* комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу (у 2 примірниках);<br />
* опис промислового зразка;<br />
* креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо).<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів від заявника.<br />
<br />
Після отримання заявки, Укрпатент проводить експертизу заявки (строки не визначені).<br />
За кінцевими результатами експертизи Укрпатент приймає рішення про видачу патенту або про відмову у його видачі. Це рішення надсилається заявнику.<br />
На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту й збору за публікацію про його видачу (строк сплати для заявника може бути продовжений до шести місяців) <big>відомості про видачу патенту публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність»</big>.<br />
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту на промисловий зразок шляхом внесення до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відповідних відомостей. <br />
'''Патент видається Укрпатентом у місячний строк після його державної реєстрації.'''<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
<big>Основною причиною відмови у видачі патенту на винахід або корисну модель, промисловий зразок є невідповідність умовам патентоспроможності.</big><br />
<br />
Так, згідно ст. 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень, а для корисної моделі досить новизни та промислової придатності.<br />
Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він є новим (ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»]).<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==<br />
<br />
Заявник (особа, яка бажає отримати патент умає на це право) може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати (колегіального органу Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції) шляхом подання заперечення протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів.<br />
<br />
Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати <br />
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту <br />
на винахід чи на корисну модель, промисловий зразок. <br />
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата <br />
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та <br />
надсилається заявнику. <br />
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за <br />
подання заперечення підлягає поверненню. <br />
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний <br />
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести <br />
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути <br />
розглянутий протягом місяця. '''Рішення Апеляційної палати, прийняте <br />
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.''' <br />
'''Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення <br />
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від <br />
дати одержання рішення.'''<br />
<br />
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4,_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%83_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA&diff=1394Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок2016-12-23T10:58:49Z<p>Denis.bokach: /* Куди звернутись */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 p.], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"], <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"], <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”],<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року №1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності»],<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0364-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 15 березня 2002 року №197 «Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 364/6652 від 15.04.2002]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Наказ Мiнiстерства освiти i науки України вiд 18 лютого 2002 року № 110 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на промисловий зразок», зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002]<br />
== Об'єкти інтелектуальної власності ==<br />
<br />
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.<br /><br />
Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.<br /><br />
<br />
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.<br /><br />
<br />
Винахід - технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке відповідає умовам патентоспроможності. ЦК України визначає перелік умов, наявність яких є обов'язковою для визнання винаходу патентоспроможним.<br /><br />
<br />
Об'єктом винаходу можуть бути: продукт (пристрій, речовина тощо); процес у будь-якій сфері технології. До об'єктів винаходу також належать штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків. Винаходом визнається застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.<br /><br />
<br />
Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, а саме: є новим і промислово придатним.<br /><br />
<br />
ЦК України відносить до об'єктів корисної моделі продукт (пристрій, речовину тощо) або процес у будь-якій сфері технології.<br />
<br />
Промисловий зразок - це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.<br />
Промисловий зразок є таким, що відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим та промислово придатним.<br />
Об'єктом промислового зразка є форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.<br />
Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону такі об'єкти: об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.<br />
<br />
Набуття права інтелектуальної власності в Україні на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.<br />
<br />
Патент - техніко-юридичний документ, який засвідчує, що заявлена пропозиція дійсно є об'єктом права інтелектуальної власності, авторство її творця, національний пріоритет на інтелектуальну власність.<br />
Відповідно до чинного законодавства України право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, який підлягає державній реєстрації. Право власності на винахід, корисну модель також засвідчується патентом (видають за результатами кваліфікаційної експертизи) та деклараційним патентом (видають за результатами формальної експертизи).<br />
<br />
Крім того будь-яка особа має право запатентувати винахід, корисну модель та промисловий зв’язок в іноземних державах за дотримання певних умов та згідно визначеної нормативно-правовими актами процедури.<br />
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок випливають із патенту та діють від наступного дня за датою реєстрації.<br />
<br />
'''Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкти патентного права, відповідно до ст. 464''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], є:<br />
* право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;<br />
* виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);<br />
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;<br />
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.<br />
'''Також, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначає строк чинності виключних прав інтелектуальної власності''':<br />
* на винахід - 20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону;<br />
* на корисну модель - 10 років від дати подання заявки;<br />
* на промисловий зразок - 15 років від дати подання заявки.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
<br />
Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Установи (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) заявку на винахід, корисну модель, промисловий зразок. <br />
<br />
За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.<br />
<br />
Такою Установою є Державна служба інтелектуальної власності, яка на сьогодні перебуває на стадії ліквідації.<br />
<br />
Так, згідно [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249287197 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року №585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності]» Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.<br />
Державна служба інтелектуальної власності продовжує здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення зазначених повноважень та функцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі<br />
Отже, заявка подається до Державної служба інтелектуальної власності на адресу Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент): '''вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна'''<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
За подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.<br />
<br />
Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-п постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 23 грудня 2004 року] (далі – Порядок). <br />
Державна реєстрація патенту на винахід, корисну модель, промисловий зв’язок здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його (її) видачу й збору за публікації про видачу патенту.<br />
<br />
Державне мито за видачу патенту України на винаходи та корисні моделі, промисловий зв’язок сплачується на підставі [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 „Про державне мито”].<br />
Крім того заявником сплачуються збори згідно Порядку за проведення експертизи та інші дії.<br />
Чинність патенту підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Укрпатенту одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів == <br />
<br />
Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки на винахід та заявки на корисну модель, а також подання цих заявок визначаються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"] та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01 наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22] та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2001 року за №173/.<br />
<br />
Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту. <br />
Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). <br />
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.<br />
Заявка складається українською мовою й повинна містити:<br />
* заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);<br />
* опис винаходу (корисної моделі);<br />
* формулу винаходу (корисної моделі);<br />
* креслення (якщо на них є посилання в описі);<br />
* реферат.<br />
<br />
Вимоги до заявки на промисловий зв’язок встановлені статтею [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок], затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за № 226/6514.<br />
'''Заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі патенту. <big>Вона складається українською мовою й повинна містити</big>:<br />
* заяву про видачу патенту;<br />
* комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу (у 2 примірниках);<br />
* опис промислового зразка;<br />
* креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо).<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів від заявника.<br />
<br />
Після отримання заявки, Укрпатент проводить експертизу заявки (строки не визначені).<br />
За кінцевими результатами експертизи Укрпатент приймає рішення про видачу патенту або про відмову у його видачі. Це рішення надсилається заявнику.<br />
На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту й збору за публікацію про його видачу (строк сплати для заявника може бути продовжений до шести місяців) <big>відомості про видачу патенту публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність»</big>.<br />
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту здійснюється державна реєстрація патенту на промисловий зразок шляхом внесення до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відповідних відомостей. <br />
'''Патент видається Укрпатентом у місячний строк після його державної реєстрації.'''<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
<big>Основною причиною відмови у видачі патенту на винахід або корисну модель, промисловий зразок є невідповідність умовам патентоспроможності.</big><br />
<br />
Так, згідно ст. 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»], винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, промислово придатним і має винахідницький рівень, а для корисної моделі досить новизни та промислової придатності.<br />
Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він є новим (ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»]).<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий порядок) ==<br />
<br />
Заявник (особа, яка бажає отримати патент умає на це право) може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати (колегіального органу Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції) шляхом подання заперечення протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів.<br />
<br />
Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати <br />
втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту <br />
на винахід чи на корисну модель, промисловий зразок. <br />
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата <br />
приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та <br />
надсилається заявнику. <br />
У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за <br />
подання заперечення підлягає поверненню. <br />
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний <br />
строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести <br />
мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути <br />
розглянутий протягом місяця. '''Рішення Апеляційної палати, прийняте <br />
за цим протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом.''' <br />
'''Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення <br />
Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від <br />
дати одержання рішення.'''<br />
<br />
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1392Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2016-12-23T10:47:32Z<p>Denis.bokach: /* Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
== Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок ==<br />
У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. При цьому право набуття у власність земельної ділянки учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Адже окремого нормативно-правого акту, який регулює ці відносини для цивільних і військовослужбовців, немає.<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:<br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
== Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі учасник АТО подає до Головного управління Держгеокадастру або до органів місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із зазначенням орієнтованого розміру та цільового призначення бажаної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
<br /><br />
До клопотання додаються:<br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки*;<br />
* копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
* документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, можуть бути виготовлені громадянами самостійно, в разі необхідності викопіювання можуть бути виготовлені в територіальному органі Держгеокадастру області за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
== Хто передає земельні ділянки у власність == <br />
Згідно із частиною першою статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.<br />
<br /><br />
Згідно частини 3 ст.122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] районні державні адміністрації передають земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель несільськогосподарського призначення державної власності.<br />
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.<br />
<br />
== Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність ==<br />
<br />
Отже, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], розглядає клопотання '''у місячний строк''' та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.<br />
<br /><br />
Розроблений проект підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, реєструється у державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки '''(до 14 робочих днів)''', а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи)'' приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br /><br />
Згідно зі ст.ст.125, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу], право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок ]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1390Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2016-12-23T10:46:37Z<p>Denis.bokach: /* Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
== Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок ==<br />
У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. При цьому право набуття у власність земельної ділянки учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Адже окремого нормативно-правого акту, який регулює ці відносини для цивільних і військовослужбовців, немає.<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:<br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
== Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі учасник АТО подає до Головного управління Держгеокадастру або до органів місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із зазначенням орієнтованого розміру та цільового призначення бажаної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
<br /><br />
До клопотання додаються:<br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки*;<br />
* копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
* документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, можуть бути виготовлені громадянами самостійно, в разі необхідності викопіювання можуть бути виготовлені в територіальному органі Держгеокадастру області за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
== Хто передає земельні ділянки у власність == <br />
Згідно із частиною першою статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.<br />
<br /><br />
Згідно частини 3 ст.122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] районні державні адміністрації передають земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель несільськогосподарського призначення державної власності.<br />
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.<br />
<br />
== Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність ==<br />
<br />
<br /><br />
Отже, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], розглядає клопотання '''у місячний строк''' та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.<br />
<br /><br />
Розроблений проект підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, реєструється у державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки '''(до 14 робочих днів)''', а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи)'' приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br /><br />
Згідно зі ст.ст.125, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу], право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок ]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1389Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2016-12-23T10:46:03Z<p>Denis.bokach: /* Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
== Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок ==<br />
У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. При цьому право набуття у власність земельної ділянки учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Адже окремого нормативно-правого акту, який регулює ці відносини для цивільних і військовослужбовців, немає.<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:<br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
== Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі учасник АТО подає до Головного управління Держгеокадастру або до органів місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із зазначенням орієнтованого розміру та цільового призначення бажаної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
До клопотання додаються:<br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки*;<br />
* копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
* документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, можуть бути виготовлені громадянами самостійно, в разі необхідності викопіювання можуть бути виготовлені в територіальному органі Держгеокадастру області за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
== Хто передає земельні ділянки у власність == <br />
Згідно із частиною першою статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.<br />
<br /><br />
Згідно частини 3 ст.122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] районні державні адміністрації передають земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель несільськогосподарського призначення державної власності.<br />
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.<br />
<br />
== Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність ==<br />
<br />
<br /><br />
Отже, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], розглядає клопотання '''у місячний строк''' та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.<br />
<br /><br />
Розроблений проект підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, реєструється у державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки '''(до 14 робочих днів)''', а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи)'' приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br /><br />
Згідно зі ст.ст.125, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу], право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок ]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1388Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2016-12-23T10:45:11Z<p>Denis.bokach: /* Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
== Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок ==<br />
У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. При цьому право набуття у власність земельної ділянки учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Адже окремого нормативно-правого акту, який регулює ці відносини для цивільних і військовослужбовців, немає.<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:<br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
== Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі учасник АТО подає до Головного управління Держгеокадастру або до органів місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із зазначенням орієнтованого розміру та цільового призначення бажаної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
'''До клопотання додаються:'''<br />
<br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки*;<br />
* копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
* документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
<br /><br />
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, можуть бути виготовлені громадянами самостійно, в разі необхідності викопіювання можуть бути виготовлені в територіальному органі Держгеокадастру області за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
== Хто передає земельні ділянки у власність == <br />
Згідно із частиною першою статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.<br />
<br /><br />
Згідно частини 3 ст.122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] районні державні адміністрації передають земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель несільськогосподарського призначення державної власності.<br />
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.<br />
<br />
== Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність ==<br />
<br />
<br /><br />
Отже, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], розглядає клопотання '''у місячний строк''' та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.<br />
<br /><br />
Розроблений проект підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, реєструється у державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки '''(до 14 робочих днів)''', а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи)'' приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br /><br />
Згідно зі ст.ст.125, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу], право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок ]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1387Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2016-12-23T10:44:45Z<p>Denis.bokach: /* Хто передає земельні ділянки у власність */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
== Цільове призначення та норми безоплатної передачі земельних ділянок ==<br />
<br />
<br /><br />
У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. При цьому право набуття у власність земельної ділянки учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Адже окремого нормативно-правого акту, який регулює ці відносини для цивільних і військовослужбовців, немає.<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] земельні ділянки можуть бути надані в таких розмірах:<br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.<br />
== Перелік документів, необхідних для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Для отримання землі учаснику бойових дій спочатку необхідно прийняти рішення, де саме він хоче отримати ділянку (це не залежить від місця його реєстрації). Далі учасник АТО подає до Головного управління Держгеокадастру або до органів місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із зазначенням орієнтованого розміру та цільового призначення бажаної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
'''До клопотання додаються:'''<br />
<br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки*;<br />
* копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
* документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
<br /><br />
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, можуть бути виготовлені громадянами самостійно, в разі необхідності викопіювання можуть бути виготовлені в територіальному органі Держгеокадастру області за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
== Хто передає земельні ділянки у власність == <br />
Згідно із частиною першою статті 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.<br />
<br /><br />
Згідно частини 3 ст.122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] районні державні адміністрації передають земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель несільськогосподарського призначення державної власності.<br />
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.<br />
<br />
== Процедура виділення земельних ділянок та передача їх у власність ==<br />
<br />
<br /><br />
Отже, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], розглядає клопотання '''у місячний строк''' та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні.<br />
<br /><br />
Розроблений проект підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру України, реєструється у державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки '''(до 14 робочих днів)''', а відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки, '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ''(а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи)'' приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br /><br />
Згідно зі ст.ст.125, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу], право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок ]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8&diff=1386Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними2016-12-23T10:37:35Z<p>Denis.bokach: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]<br />
<br />
<br /><br />
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:<br />
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;<br />
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);<br />
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними<br /><br />
<br />
== Порядок проведення навчальних зборів ==<br />
<br />
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.<br /><br />
<br />
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі).<br /><br />
<br />
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом.<br /><br />
<br />
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами.<br /><br />
<br />
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 217-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України].<br /><br />
<br />
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.<br /><br />
<br />
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==<br />
<br />
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. <br /><br />
<br />
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. <br /><br />
<br />
'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.<br /><br />
<br />
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.<br /><br />
<br />
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==<br />
<br />
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.<br /><br />
<br />
== Звільнення від проходження зборів == <br />
<br />
Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів.<br /><br />
<br />
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):'''<br /><br />
<br />
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;<br /><br />
<br />
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки;<br /><br />
<br />
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;<br /><br />
<br />
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;<br /><br />
<br />
6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;<br /><br />
<br />
7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;<br /><br />
<br />
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю;<br /><br />
<br />
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;<br /><br />
<br />
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту;<br /><br />
<br />
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;<br /><br />
<br />
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку;<br /><br />
<br />
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно.<br /><br />
<br />
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8&diff=1385Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними2016-12-23T10:32:40Z<p>Denis.bokach: /* Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]] <br />
* [[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]]<br />
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]]<br />
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]]<br />
<br />
<br /><br />
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:<br />
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;<br />
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);<br />
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними<br /><br />
== Порядок проведення навчальних зборів ==<br />
<br />
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.<br /><br />
<br />
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі).<br /><br />
<br />
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом.<br /><br />
<br />
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами.<br /><br />
<br />
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 217-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України].<br /><br />
<br />
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.<br /><br />
<br />
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==<br />
<br />
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. <br /><br />
<br />
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. <br /><br />
<br />
'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.<br /><br />
<br />
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.<br /><br />
<br />
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==<br />
<br />
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.<br /><br />
<br />
== Звільнення від проходження зборів == <br />
<br />
Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів.<br /><br />
<br />
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):'''<br /><br />
<br />
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;<br /><br />
<br />
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки;<br /><br />
<br />
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;<br /><br />
<br />
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;<br /><br />
<br />
6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;<br /><br />
<br />
7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;<br /><br />
<br />
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю;<br /><br />
<br />
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;<br /><br />
<br />
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту;<br /><br />
<br />
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;<br /><br />
<br />
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку;<br /><br />
<br />
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно.<br /><br />
<br />
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8&diff=1384Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними2016-12-23T10:29:18Z<p>Denis.bokach: /* Проходження зборів військовозобов'язаними */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]] <br />
* [[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]]<br />
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]]<br />
* [[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]]<br />
<br />
<br /><br />
Відповідно до ч. 9 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок] і військову службу» військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
Відповідно до п. 1.4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністра оборони України № 560 від 11.11.2009] навчальні збори за метою проведення поділяються на:<br />
* навчальні збори призначеного складу - підготовка військовозобов’язаних за відповідними спеціальностями і посадами у складі підрозділів, військових частин (установ), до яких вони призначені за мобілізаційним планом;<br />
* навчальні збори з підготовки фахівців дефіцитних спеціальностей - підвищення рівня підготовки військовозобов’язаних з найбільш дефіцитних для Збройних Сил України спеціальностей, яких не вистачає в районах комплектування військових частин (установ);<br />
* перевірочні збори - перевірка системи оповіщення, збору і приймання мобілізаційних ресурсів відповідно до встановлених планами термінів. Проходження зборів військовозобов'язаними<br /><br />
== Порядок проведення навчальних зборів ==<br />
<br />
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.<br /><br />
<br />
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі).<br /><br />
<br />
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом.<br /><br />
<br />
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами.<br /><br />
<br />
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 217-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України].<br /><br />
<br />
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.<br /><br />
<br />
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==<br />
<br />
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. <br /><br />
<br />
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України. Військовозобов’язані можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори '''до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу'''. Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону. Військовозобов'язані у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом. <br /><br />
<br />
'''Загальний строк зборів під час перебування військовозобов'язаних у запасі не може перевищувати 10 місяців.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.<br /><br />
<br />
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.<br /><br />
<br />
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==<br />
<br />
За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, <big>зберігаються місце роботи</big>, а також <big>займана посада та середня заробітна плата</big> на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.<br /><br />
<br />
== Звільнення від проходження зборів == <br />
<br />
Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів.<br /><br />
<br />
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):'''<br /><br />
<br />
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;<br /><br />
<br />
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки;<br /><br />
<br />
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;<br /><br />
<br />
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
5) науково-педагогічні (педагогічні) працівники вищих, професійно-технічних і середніх навчальних закладів - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;<br /><br />
<br />
6) студенти вищих навчальних закладів з денною і вечірньою формами навчання - на весь строк навчання, а студенти вищих навчальних закладів із заочною формою навчання і такі, що здають іспити екстерном, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;<br /><br />
<br />
7) військовозобов'язані-жінки, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
<br />
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;<br /><br />
<br />
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю;<br /><br />
<br />
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;<br /><br />
<br />
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту;<br /><br />
<br />
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;<br /><br />
<br />
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку;<br /><br />
<br />
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно.<br /><br />
<br />
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1383Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій2016-12-23T10:22:56Z<p>Denis.bokach: /* Особи, які відносяться до учасників бойових дій */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]<br />
<br />
== Поняття посвідчення ==<br />
<br />
<br /><br />
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
<br /><br />
Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".<br />
<br />
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій визнаються:<br />
* військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;<br />
* учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.<br />
* військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;<br />
* працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);<br />
* особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;<br />
* особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;<br />
* працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;<br />
* особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";<br />
* особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;<br />
* особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;<br />
* військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;<br />
* вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";<br />
* військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;<br />
* особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни;<br />
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
* особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.<br />
<br />
== Органи, які видають посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення учасника бойових дій громадянам України видаються органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної пенітенціарної служби України, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.<br />
<br />
== Видача посвідчень громадянам інших держав == <br />
<br /><br />
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.<br />
<br />
== Порядок вручення посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.<br />
<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1382Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій2016-12-23T10:21:51Z<p>Denis.bokach: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]<br />
<br />
== Поняття посвідчення ==<br />
<br />
<br /><br />
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
<br /><br />
Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".<br />
<br />
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій визнаються:<br />
* військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;<br />
* учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.<br />
* військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;<br />
* працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);<br />
* особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;<br />
* особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;<br />
* працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;<br />
* особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";<br />
* особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;<br />
* особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;<br />
* військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;<br />
* вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";<br />
* військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;<br />
* особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни;<br />
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
* особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.<br />
* <br />
== Органи, які видають посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення учасника бойових дій громадянам України видаються органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної пенітенціарної служби України, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.<br />
<br />
== Видача посвідчень громадянам інших держав == <br />
<br /><br />
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.<br />
<br />
== Порядок вручення посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.<br />
<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=1381Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій2016-12-23T10:19:07Z<p>Denis.bokach: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF p://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]<br />
<br />
== Поняття посвідчення ==<br />
<br />
<br /><br />
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
<br /><br />
Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".<br />
<br />
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.<br />
<br /><br />
Учасниками бойових дій визнаються:<br />
* військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн;<br />
* учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.<br />
* військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;<br />
* працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);<br />
* особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;<br />
* особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;<br />
* працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;<br />
* особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";<br />
* особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;<br />
* особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;<br />
* військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;<br />
* вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";<br />
* військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;<br />
* особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни;<br />
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
* особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.<br />
* <br />
== Органи, які видають посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення учасника бойових дій громадянам України видаються органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної пенітенціарної служби України, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.<br />
<br />
== Видача посвідчень громадянам інших держав == <br />
<br /><br />
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.<br />
<br />
== Порядок вручення посвідчення ==<br />
<br /><br />
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.<br />
<br />
[[Категорія питання: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія питання:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=1380Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб2016-12-23T10:10:07Z<p>Denis.bokach: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Рішення виконавчої дирекції «Про затвердження Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» від 09 серпня 2012 року №14]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом.<br /><br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Стаття 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»] передбачає, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.<br /><br />
<br />
Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, що є учасниками Фонду. Учасниками Фонду є всі банки, крім ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «Родовід банк». Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page статті 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність»] вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк стає учасником Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Кредитні спілки не є учасниками фонду.<br /><br />
<br />
Максимальна сума відшкодування коштів за вкладами становить 200 тисяч гривень – це граничний розмір на одну фізичну особу, незалежно від того, чи має вона один або більше вкладів у одному банку. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів у розмірі його вкладу разом з відсотками, нарахованими на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.<br />
Отримання коштів вкладниками понад гарантовану суму ''(200 тисяч гривень)'' здійснюється в черговості, визначеній ст. 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»]<br />
<br />
== Як дізнатися про початок виплат ==<br />
<br />
У разі ліквідації банку дізнатись про початок виплат гарантованої суми відшкодування за вкладами можна через офіційні засоби масової інформації: інформація публікується в газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за адресою: [http://www.fg.gov.ua www.fg.gov.ua] та на сайті банку, що ліквідується, або за телефоном «гарячої лінії» Фонду 0-800-308-108 (дзвінки в межах України безкоштовні).<br />
<br />
== Виплата гарантованої суми відшкодування за вкладами у банку, що ліквідується ==<br />
<br />
Протягом трьох робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованого відшкодування. У разі ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page Закону України «Про банки і банківську діяльність»], такий реєстр затверджується протягом 20 робочих днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання ліцензії такого банку. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.<br />
<br />
== Терміни виплати відшкодування та документи, необхідні для його отримання == <br />
<br />
Упродовж 30 робочих днів з дня початку виплат вкладник може в межах гарантованої суми отримати свої кошти в тому банку, який здійснює виплати ''(банку-агенті)''. Для отримання гарантованої суми відшкодування у банку-агенті потрібно пред'явити паспорт та документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків ''(ідентифікаційний номер)'', а у разі його відсутності – обов’язковою є відмітка у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.<br /><br />
<br />
Після закінчення терміну для виплати відшкодування коштів вкладникам за загальним реєстром ''(тридцять робочих днів)'' виплата гарантованих сум відшкодування здійснюється за індивідуальними письмовими зверненнями.<br /><br />
<br />
Необхідно надіслати до Фонду '''заяву''' про виплату гарантованої суми відшкодування з зазначенням фактичного місця проживання, особистим підписом та датою, зразок якої передбачений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1548-12/page Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами], а також '''копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків''' (ідентифікаційний номер) або у разі якщо в паспорті особи контролюючими органами зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта або до паспорта внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків та '''паспорта''' ''(сторінок з прізвищем, ім'ям, по батькові, а також з інформацією про дату та орган видачі паспорта, місце проживання і відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта)''.<br /><br />
<br />
Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.<br />
<br />
[[Категорія:Банківське право]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_(%D0%B2_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2)&diff=1379Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)2016-12-23T10:09:10Z<p>Denis.bokach: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Поняття договору банківського вкладу ==<br />
<br />
Відповідно до ст.. 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] '''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''' є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.<br />
<br /><br />
'''Договір банківського вкладу (депозит)'''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
'''Юридична характеристика договору''': односторонній; реальний; відплатний.<br />
У межах зазначеного питання слід акцентувати увагу на тому, що при умові якщо вкладником виступає фізична особа, договір банківського вкладу вважається публічним([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). Вкладником може бути будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.<br />
<br /><br />
'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).<br />
<br />
<br />
== Види та форма банківського вкладу ==<br />
<br /><br />
'''Основні види банківського вкладу:'''<br />
* вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;<br />
* строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.<br />
<br /><br />
Необхідно визначити форму договору банківського вкладу, яка є письмовою. Письмова форма договору вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з виданням ощадної книжки чи сертифіката, депозитної картки або іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Недодержання письмової форми визначає недійсність (нікчемність) цього договору. Укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом може підтверджуватися ощадною книжкою або ощадним сертифікатом.<br />
<br /><br />
''Ощадна книжка'' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.. 1064 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
''Ощадний (депозитний) сертифікат'' - цінний папір (іменний або на пред'явника), який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.. 1065 Цивільний кодекс України]).<br />
<br />
== Права вкладника та обов’язки банку ==<br />
<br /><br />
Варто вказати, що Цивільний кодекс України передбачає можливість укладання ''договору банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи''([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1063 Цивільний кодекс України]), тобто ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, чи з моменту заявлення в інший спосіб наміру скористатися таким правом. До набуття особою, на користь якої зроблено банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад. Визначення імені фізичної особи чи найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім’я.<br />
<br /><br />
'''Обов'язки банку:'''<br />
* зберігати грошові кошти вкладника;<br />
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;<br />
* страхувати вклади;<br />
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;<br />
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;<br />
* сплачувати встановлені проценти за вкладом. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною, ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1061 Цивільний кодекс України]).<br />
'''Права вкладника:'''<br />
* одержувати вклад повністю або частково;<br />
* особисто або через представників поповнювати вклад;<br />
* перевести вклад до іншого банку;<br />
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);<br />
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;<br />
* достроково розірвати договір;<br />
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.<br />
<br />
== Порядок укладання договору банківського вкладу ==<br />
<br /><br />
Особливістю укладення договору банківського вкладу є потреба у відкритті іменного вкладного (депозитного) рахунка вкладнику, на який зараховується кошти банківського вкладу. <br />
<br /><br />
Аналізуючи норми чинного законодавства можна сформувати процес укла-дення договору банківського вкладу:<br />
# Звернення особи до банку для ознайомлення з видами та умовами договору;<br />
# Вибір підвиду банківського кладу (депозиту) відповідно до індивідуального статусу особи;<br />
# Уточнення умов договору та його підвиду;<br />
# Замовлення (роздрукування) представником банку типового письмового договору банку у двох примірниках;<br />
# Заповнення особою своїх реквізитів у проектах договору та підписання його;<br />
# Внесення в касу банку суми вкладу й отримання квитанції та чеку;<br />
# Реєстрація, підписання та отримання сторонами примірників договору, а вкладником – ощадної книжки чи ощадного (депозитного) сертифіката.<br />
<br />
== Відшкодування коштів за вкладом у випадках ліквідації банків ==<br />
<br /><br />
Визнати банк не платоспроможним відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст.. 76 Закону України «Про банки та банківську діяльність»] та розпочати процедуру ліквідації може тільки Національний Банк України. З переліком банків, які знаходяться в стані ліквідації можливо ознайомитися на офіційному сайті Національного банку України.<br />
<br /><br />
Однак, саму процедуру ліквідації Банку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється Фондом.<br />
<br /><br />
Існує декілька способів виведення неплатоспроможного банку з ринку:<br />
# ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;<br />
# ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку;<br />
# відчуження всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;<br />
# створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;<br />
# продаж неплатоспроможного банку інвестору.<br />
<br /><br />
[[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб здійснюється Фонд гарантування вкладів фізичних осіб]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Банківське право]]</div>Denis.bokachhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_(%D0%B2_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2)&diff=1378Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)2016-12-23T09:53:11Z<p>Denis.bokach: /* Відшкодування коштів за вкладом у випадках ліквідації банків */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Поняття договору банківського вкладу ==<br />
<br />
Відповідно до ст.. 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] '''вкладним (депозитним) рахунком клієнта''' є рахунок, що відкривається банком на договірній основі для зберігання грошей, котрі передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору.<br />
<br /><br />
'''Договір банківського вкладу (депозит)'''- це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1058 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
'''Юридична характеристика договору''': односторонній; реальний; відплатний.<br />
У межах зазначеного питання слід акцентувати увагу на тому, що при умові якщо вкладником виступає фізична особа, договір банківського вкладу вважається публічним([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 633 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
'''Сторонами''' договору виступають банк та вкладник. Банком виступає юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність"]). Вкладником може бути будь-яка особа, яка визнається учасником цивільних правовідносин відповідно до обсягу своєї правосуб'єктності.<br />
<br /><br />
'''Предметом''' договору банківського вкладу є грошова сума - вклад (гривневий, валютний).<br />
<br />
<br />
== Види та форма банківського вкладу ==<br />
<br /><br />
'''Основні види банківського вкладу:'''<br />
* вклад на вимогу - передбачає видачу вкладу на першу вимогу вкладника;<br />
* строковий вклад - повернення вкладу здійснюється зі спливом встановленого в договорі строку.<br />
<br /><br />
Необхідно визначити форму договору банківського вкладу, яка є письмовою. Письмова форма договору вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з виданням ощадної книжки чи сертифіката, депозитної картки або іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Недодержання письмової форми визначає недійсність (нікчемність) цього договору. Укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом може підтверджуватися ощадною книжкою або ощадним сертифікатом.<br />
<br /><br />
''Ощадна книжка'' - документ, що підтверджує укладення договору банківського вкладу з фізичною особою та внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.. 1064 Цивільний кодекс України]).<br />
<br /><br />
''Ощадний (депозитний) сертифікат'' - цінний папір (іменний або на пред'явника), який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.. 1065 Цивільний кодекс України]).<br />
<br />
== Права вкладника та обов’язки банку ==<br />
<br /><br />
Варто вказати, що Цивільний кодекс України передбачає можливість укладання ''договору банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи''([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1063 Цивільний кодекс України]), тобто ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, чи з моменту заявлення в інший спосіб наміру скористатися таким правом. До набуття особою, на користь якої зроблено банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад. Визначення імені фізичної особи чи найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім’я.<br />
<br /><br />
'''Обов'язки банку:'''<br />
* зберігати грошові кошти вкладника;<br />
* віддавати вклади на вимогу вкладника відповідно до договору банківського вкладу;<br />
* страхувати вклади;<br />
* надавати документ, який підтверджує приймання вкладу;<br />
* надавати вкладникові інформацію про стан і зміни умов вкладу;<br />
* сплачувати встановлені проценти за вкладом. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною, ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1061 Цивільний кодекс України]).<br />
'''Права вкладника:'''<br />
* одержувати вклад повністю або частково;<br />
* особисто або через представників поповнювати вклад;<br />
* перевести вклад до іншого банку;<br />
* одержувати прибутки за вкладом (проценти);<br />
* розпоряджатися вкладом на випадок смерті;<br />
* достроково розірвати договір;<br />
* стягувати сплату неустойки у формі банківського процента, вимагати відшкодування завданих збитків за невиконання чи неналежне виконання умов договору.<br />
<br />
== Порядок укладання договору банківського вкладу ==<br />
<br /><br />
Особливістю укладення договору банківського вкладу є потреба у відкритті іменного вкладного (депозитного) рахунка вкладнику, на який зараховується кошти банківського вкладу. <br />
<br /><br />
Аналізуючи норми чинного законодавства можна сформувати процес укла-дення договору банківського вкладу:<br />
# Звернення особи до банку для ознайомлення з видами та умовами договору;<br />
# Вибір підвиду банківського кладу (депозиту) відповідно до індивідуального статусу особи;<br />
# Уточнення умов договору та його підвиду;<br />
# Замовлення (роздрукування) представником банку типового письмового договору банку у двох примірниках;<br />
# Заповнення особою своїх реквізитів у проектах договору та підписання його;<br />
# Внесення в касу банку суми вкладу й отримання квитанції та чеку;<br />
# Реєстрація, підписання та отримання сторонами примірників договору, а вкладником – ощадної книжки чи ощадного (депозитного) сертифіката.<br />
<br />
== Відшкодування коштів за вкладом у випадках ліквідації банків ==<br />
<br /><br />
Визнати банк не платоспроможним відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 ст.. 76 Закону України «Про банки та банківську діяльність»] та розпочати процедуру ліквідації може тільки Національний Банк України. З переліком банків, які знаходяться в стані ліквідації можливо ознайомитися на офіційному сайті Національного банку України.<br />
<br /><br />
Однак, саму процедуру ліквідації Банку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється Фондом.<br />
<br /><br />
Існує декілька способів виведення неплатоспроможного банку з ринку:<br />
# ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;<br />
# ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов’язань на користь приймаючого банку;<br />
# відчуження всіх або частини активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;<br />
# створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;<br />
# продаж неплатоспроможного банку інвестору.<br />
<br /><br />
[[Порядок і черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб|Відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб здійснюється Фонд гарантування вкладів фізичних осіб]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>Denis.bokach