https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Dariia.kashchii&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T06:01:26ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32970Неформальне професійне навчання2022-01-24T08:20:47Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України „Про професійний розвиток працівників”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України „Про зайнятість населення”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України „Про професійну (професійно-технічну)освіту”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340 "Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0003-14 Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2013 року № 875/1776 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477 "Про затвердження Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
<br />
== Поняття неформального професійного навчання ==<br />
'''''Неформальне професійне навчання''' - набуття особою професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.''<br /><br />
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закону України "Про професійний розвиток працівників"] роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне навчання працівників. Формальне навчання робітників на підприємстві завершується кваліфікаційною атестацією. Остання проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Мінпраці та МОН України.<br />
Дія цього Положення поширюється не лише на професійно-технічні й інші навчальні заклади, а й на відповідні установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування, у яких може здобуватися професійно-технічна освіта. Учні (слухачі), які завершили повний курс первинної професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації з присвоєнням розрядів (класів, категорій) у навчальних закладах або безпосередньо на підприємствах, проходять кваліфікаційну атестацію – складають кваліфікаційні іспити.<br /><br />
'''Державні кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br /><br />
* письмову екзаменаційну роботу (творчу роботу, що її замінює) або дипломну роботу, проект для випускників вищого ступеня вищого професійного училища, іншого професійно-технічного навчального закладу третього атестаційного рівня;<br /><br />
* іспит або захист дипломної роботи, проекту в межах вимог кваліфікаційних характеристик.<br /><br />
'''Кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br />
* іспити або заліки з предметів професійно-теоретичної підготовки.<br />
Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія.<br />
<br />
== Порядок проведення кваліфікаційних іспитів ==<br />
'''''Склад державної кваліфікаційної комісії''''' та зміни до нього затверджуються наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку кваліфікованих робітників, за погодженням з відповідним регіональним органом управління професійно-технічною освітою. Для проведення кваліфікаційної атестації осіб з професій, спеціальностей та спеціалізацій, пов'язаних з роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, до складу державних кваліфікаційних комісій включаються представники цих органів.<br /><br />
Кваліфікаційні іспити проводяться для визначення відповідності здобутих учнями та слухачами знань, умінь і навиків програмі навчання та вимогам кваліфікаційних характеристик і встановлення на цій основі кваліфікаційних розрядів, класів, категорій з відповідних професій. Кваліфікаційні (пробні) роботи проводяться для визначення рівня засвоєння учнями чи слухачами встановленої технології, передових прийомів і методів праці з відповідної професії, досягнення нормативного рівня продуктивності праці, виконання норм часу (виробітку), дотримання технічних умов виробництва, робіт тощо.<br /><br />
'''''У процесі складання державних кваліфікаційних іспитів у період виконання кваліфікаційних пробних робіт державна кваліфікаційна комісія проводить засідання, на яких:'''''<br /><br />
* розглядає підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційної пробної роботи, виробничу характеристику, щоденник обліку виконання навчально-виробничих робіт, письмову екзаменаційну роботу (творчу, дипломну роботу, проект) та інші матеріали, що характеризують рівень підготовки кожної особи, яка складає іспит;<br /><br />
* заслуховує пояснення особи про виконання кваліфікаційної пробної роботи, письмової екзаменаційної роботи (творчої, дипломної роботи, проекту);<br /><br />
* проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної характеристики професії працівника або кваліфікаційної характеристики випускника.<br /><br />
'''''Державні кваліфікаційні іспити вважаються нескладеними:'''''<br /><br />
* у разі виявлення браку в кваліфікаційній пробній роботі з вини особи, яка її виконує;<br /><br />
* у разі невиконання з вини особи, яка виконує кваліфікаційну пробну роботу, норм виробітку (часу), встановлених на її виконання, а також невиконання особами встановлених виробничих вимог та показників у період складання іспитів;<br /><br />
* якщо за результатами іспитів у особи встановлено відсутність знань, передбачених кваліфікаційною характеристикою професії працівника або кваліфікаційною характеристикою випускника.<br /><br />
Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація ''"кваліфікований робітник"'' з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджено Кабінетом Міністрів України. Відповідні записи про професійне навчання робітників уносяться до трудової книжки працівника.<br /><br />
Учням, слухачам, які навчалися за професіями, пов'язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально вповноважених державних органів, разом зі свідоцтвом про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації видається посвідчення встановленого зразка про допуск до роботи на цих об'єктах. Наприклад, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності в них національного посвідчення водія відповідної категорії. Учням, слухачам, які не завершили повного курсу навчання, видається довідка встановленого зразка.<br /><br />
За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, що спричинили погіршення якості продукції чи робіт, робітникові може бути знижена кваліфікація на один розряд. Поновлення розряду провадиться <br />
відповідно до чинного трудового законодавства.<br /><br />
<br />
== Порядок підтвердження результатів ==<br />
''Підтвердження результатів неформального навчання'' осіб за робітничими професіями регламентується [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Порядком підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340]. Відповідно до цієї постанови, підтвердження кваліфікації здійснюється підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, які відповідають вимогам, установленим Мінекономіки та МОН. Перелік суб’єктів підтвердження затверджується Мінекономіки за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні або Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні<br /><br />
Перелік робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження кваліфікації, та суб'єктів підтвердження затверджується Мінсоцполітики України за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні.<br /><br />
Підтвердити кваліфікацію можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну.<br />
<br />
== Список необхідних документів для підтвердження кваліфікації ==<br />
Організацію роботи з підтвердження кваліфікації здійснює '''Державна служба зайнятості України''' та її територіальні органи. Територіальний орган Державної служби зайнятості видає особі, яка виявила бажання підтвердити кваліфікацію, анкету самооцінювання за обраною нею робітничою професією, та інформує її про:<br />
# ''вимоги до кваліфікаційного рівня такої робітничої професії (вимоги кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);''<br />
# ''критерій і показники оцінювання;''<br />
# ''процедуру підтвердження кваліфікації'';<br />
# ''суб'єкти підтвердження, що здійснюють підтвердження кваліфікації за такою робітничою професією, графік та орієнтовну вартість підтвердження кваліфікації''.<br />
За результатами заповнення анкети самооцінювання особа подає територіальному органові заяву про підтвердження кваліфікації, де зазначаються '''прізвище, ім'я та по батькові особи, місце роботи і посада''' (за наявності), назва професії та кваліфікаційний рівень, на який вона претендує, стаж роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи), найменування суб'єкта підтвердження, який обрала особа.<br /><br />
'''До заяви особа додає:'''<br />
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України; посвідку на постійне проживання (для іммігранта, іноземця або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні); посвідчення біженця (для біженця); посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або особи, якій надано тимчасовий захист в Україні (для таких осіб);<br />
# копії документа, що засвідчує факт трудових відносин (за наявності), та документа, що засвідчує наявність стажу роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);<br />
# оригінал документа про освіту (за наявності). За наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідну довідку про його визнання;<br />
# одну фотокартку розміром 3×4 сантиметри;<br />
# медичну довідку (лікарський консультаційний висновок);<br />
# лист роботодавця про направлення працівника на підтвердження результатів неформального професійного навчання (за наявності).<br /><br />
Для обробки персональних даних особа подає територіальному органу згоду в письмовій формі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"].<br />
Територіальний орган видає особі '''не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання нею документів''' направлення на підтвердження кваліфікації за формою, встановленою Мінсоцполітики України. У разі подання особою таких документів не в повному обсязі направлення не видається. Територіальний орган зберігає упродовж трьох років подані особою заяву, копії документа, що посвідчує особу, анкети самооцінювання та корінець направлення; веде облік осіб, які виявили бажання підтвердити кваліфікацію, та осіб, яким видано документ про її підтвердження.<br />
<br />
== Порядок підтвердження кваліфікації ==<br />
Для підтвердження кваліфікації особа звертається до суб'єкта підтвердження та подає направлення й необхідні документи, визначені порядком підтвердження кваліфікації. Підтвердження кваліфікації здійснюється суб'єктом підтвердження згідно з договором, укладеним суб'єктом підтвердження з особою або роботодавцем.<br /><br />
Для забезпечення підтвердження кваліфікації суб'єкт підтвердження утворює комісію в порядку, визначеному Мінсоцполітики та МОН України за погодженням зі спільними представницькими органами. Підтвердження кваліфікації здійснюється за результатами визначення рівня професійних знань, умінь і навичок особи із застосуванням засобів вимірювання, критерію та показників оцінювання.<br /><br />
Засоби вимірювання, критерій і показники оцінювання, анкета самооцінювання за конкретною робітничою професією розробляються та затверджуються суб'єктом підтвердження згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик професій, професійних стандартів за погодженням із спільними представницькими органами, Мінсоцполітики та МОН України. Для професій, пов'язаних з роботами з підвищеною небезпекою, засоби вимірювання, критерії і показники оцінювання та анкети самооцінювання погоджуються також Держгірпромнаглядом України.<br /><br />
'''Суб'єкти підтвердження''' подають для організації роботи з підтвердження кваліфікації територіальному органові: критерії та показники оцінювання; анкету самооцінювання; графік підтвердження кваліфікації разом з інформацією про вартість послуг з підтвердження кваліфікації, що визначається в установленому законодавством порядку.<br /><br />
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається '''''свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації''''' за результатами неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами.<br /><br />
У разі виявлення в особи під час процедури підтвердження кваліфікації рівня професійних знань, умінь та навичок, достатніх для виконання окремих видів робіт за професією, суб'єкт підтвердження на підставі рішення комісії видає такій особі сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами. Особі, яка не підтвердила кваліфікацію, суб'єкт підтвердження надає рекомендації щодо продовження навчання.<br />
<br />
У разі виникнення спірних питань, пов’язаних з підтвердженням кваліфікації, особа має право звернутися із заявою до структурного підрозділу з питань освіти місцевого органу влади.<br />
<br />
'''У разі втрати або пошкодження документа''' про підтвердження результатів неформального професійного навчання особа звертається з письмовою заявою до суб’єкта підтвердження, який видав первинний документ про підтвердження результатів неформального професійного навчання, для отримання дубліката [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14#Text (п. 15 Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477)]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8&diff=29067Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави2021-06-04T08:47:19Z<p>Dariia.kashchii: доповнення</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності]”<br />
<br />
== Поняття та правова характеристика звільнення від кримінальної відповідальності ==<br />
'''Звільнення від кримінальної відповідальності''' – це відмова держави від застосування обмежень, засудження та покарання до особи, що вчинила злочин, передбачений кримінальним законом, якщо така особа не становить значної суспільної небезпеки, виконала певні нормативні умови та спроможна виправитися без примусу держави через покарання.<br /> <br />
Іншими словами, '''''звільнення від кримінальної відповідальності''''' означає факт, що особу не буде притягнено до кримінальної відповідальності, хоча ця особа вчинила діяння, що містять ознаки складу злочину і ці діяння не вчинені під впливом обставин, що виключають злочинність діяння. Рішення про таке звільнення приймається виключно судом.<br /><br />
Умовами звільнення від кримінальної відповідальності необхідно визнавати сукупність, передбачених правовою підставою вимог, що пред’являються для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.<br /><br />
''Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності'' є вчинення нею певного злочини, бо, вочевидь, звільнити від відповідальності можна лише у випадку, якщо є підстава для такої відповідальності.<br /><br />
''Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності'' є вчинення нею не тільки закінченого, а й незакінченого злочину, а так само вчинення такого злочину індивідуально чи у співучасті.<br /><br />
Прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності є актом, що свідчить про припинення кримінально-правового відношення між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов’язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягаря кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначимим, віддається забуттю (вчинений раніше злочин не може враховуватися при визначенні повторності і сукупності злочинів, рецидиві, призначенні покарання за вчинення нового злочину тощо). Водночас, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для особи підстав.<br /><br />
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності ''не можна ототожнювати'' з відстороненням від відповідальності у зв’язку з відсутністю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключають злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обов’язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від кримінальної відповідальності того, хто злочину не вчинив.<br />
<br />
== Класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності ==<br />
=== За сферою поширення ===<br />
* загальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частині [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України (далі - КК Ураїни)];<br />
* спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в Особливій частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].<br />
=== За характером можливості звільнення від кримінальної відповідальності ===<br />
* обов’язкові (імперативні) види звільнення від кримінальної відповідальності; <br />
* необов’язкові (факультативні, диспозитивні) види звільнення від кримінальної відповідальності. <br />
=== За ознаками наявності чи відсутності певних умов звільнення від кримінальної відповідальності ===<br />
* умовне звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - за умови, що особа протягом року із дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок); ст. 97 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України](якщо суд визнає, що виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру)<br />
* безумовне звільнення від кримінальної відповідальності без жодних умов.<br />
=== Залежно від характеру виникнення умов звільнення від кримінальної відповідальності ===<br />
* види звільнення від кримінальної відповідальності, умови застосування яких виникають у зв’язку з наявністю визначених законом подій;<br />
* види звільнення від кримінальної відповідальності, умови застосування яких пов’язані з позитивною посткримінальною поведінкою особи.<br />
<br />
== Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності ==<br />
* у зв’язку з дійовим каяттям ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 45 КК Ураїни]);<br />
* у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 46 КК України]);<br />
* у зв’язку з передачею особи на поруки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 47 КК України]);<br />
* у зв’язку із зміною обстановки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 48 КК України]);<br />
* у зв’язку із закінченням строків давності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 49 КК України]);<br />
* на підставі закону про амністію або акта помилування;<br />
* у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 97 КК України]);<br />
* спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369 КК України]).<br />
<br />
== Порядок звільнення від кримінальної відповідальності ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 44 Кримінального кодексу України], особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.<br />
<br />
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.<br />
<br />
Так, Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення '''здійснюється виключно судом'''. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України])<br /><br />
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.<br /><br />
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.<br />
<br />
== Способи звільнення від покарання та їх застосування ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] передбачає такі види звільнення від покарання та його відбування:<br><br />
'''звільнення від покарання:''' <br><br />
а) щодо особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
б) внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст, 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
в) у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
г) за хворобою (ст. 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
д) на підставі закону України про амністію або акта про помилування(ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br><br />
'''звільнення від відбування покарання:'''<br><br />
а) з випробуванням (ст. 75, 76, 77, 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
б) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
в) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
г) умовно-дострокове (ст. 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
д) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br><br />
'''заміна більш м'яким покаранням:''' <br><br />
а) невідбутої частини покарання (ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]); <br><br />
б) покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br><br />
'''пом'якшення призначеного покарання (ч. З ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).'''<br><br />
Ч. 2 ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] передбачає негайне звільнення особи від призначеного судом покарання у випадку, якщо новий закон усуває караність (декриміналізує) діяння, за вчинення якого її було засуджено, а ч. З ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] - пом'якшення (зниження) призначеного засудженому покарання, що перевищує санкцію нового закону, до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У вказаних двох випадках звільнення від покарання і зниження покарання провадиться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання.<br><br />
Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] підлягають звільненню від покарання (основного і додаткового) на підставі ч. 2 ст. 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] певні категорії осіб, засуджених за КК 1960 р. за діяння, відповідальність за які не передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] 2001 р. Згідно з п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини на підставі п. 1 вказаного розділу продовжують відбувати покарання, призначене вироком суду за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Звільнення від кримінальної відповідальності]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=29066Оформлення права на спадщину2021-06-04T08:04:18Z<p>Dariia.kashchii: доповнення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦКУ)]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]<br />
<br />
== Види спадкування == <br />
* за законом;<br />
* за заповітом.<br />
Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.<br />
<br />
За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.<br />
<br />
== Що входить у спадщину ==<br />
<br />
У спадщину входять майно і майнові права, що належали померлій людині, за винятком:<br />
<br />
* Прав, пов’язаних з членством в юридичних особах (якщо інше не прописано в статуті);<br />
* Права на відшкодування шкоди, яку було завдано спадкодавцеві до смерті;<br />
* Права на аліменти, пенсії, допомогу, інші виплати. Тільки якщо суми зазначених виплат були перераховані на рахунок померлого до його смерті, спадкоємці мають право на їх отримання;<br />
* Особистих немайнових прав (наприклад, авторське право);<br />
* Інших прав та обов’язків, які були нерозривно пов’язані з померлим і не можуть бути передані іншим особам. Переліку таких прав і обов’язків в законодавстві немає.<br><br />
<br />
Важливим є те, що крім майна і прав, спадкоємці, які приймають спадщину, приймають також і борги померлого спадкодавця. Відмовитися від боргів і прийняти тільки права не можна.<br />
<br />
== Куди подається заява про прийняття спадщини ==<br />
Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу, в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування. Оформити спадщину можна як у державного, так і приватного нотаріуса, '''за місцем відкриття спадщини'''.<br><br />
<br />
Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.<br />
<br />
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==<br />
<br />
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).<br />
<br />
'''Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину'''.<br />
<br />
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6053 (стаття 1297 ЦКУ)].<br />
<br />
Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; документи, що підтверджують плату за видачу свідоцтва про право на спадщину.<br />
<br />
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==<br />
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).<br />
<br />
== Якщо пропущено строк для прийняття спадщини ==<br />
У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами. <br />
# якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину, то за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву.<br />
# якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.<br />
<br />
== Які причини пропуску строку вважаються поважними ==<br />
* тривала хвороба, що обмежує можливість пересування;<br />
* довгострокове відрядження;<br />
* знаходження в місцях позбавлення волі;<br />
* незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі.<br><br />
<br />
'''Увага!''' Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.<br />
<br />
== Державна реєстрація права на спадщину ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.<br /><br />
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.<br />
<br />
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==<br />
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).<br />
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==<br />
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]] <br />
[[Категорія:Спадкове право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=28517Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності2021-05-07T13:08:52Z<p>Dariia.kashchii: доповнення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
<br />
'''Примусове відчуження земельних ділянок''', інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені із мотивів суспільної необхідності – це перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»] (далі - Закон). <br />
<br />
'''Суспільна необхідність''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку. <br />
<br />
<u>Тобто без рішення суду відібрати в людини земельну ділянку, право власності на яку вона оформила в належний спосіб, ніхто не може.</u><br />
<br />
Примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності можливе лише земельних ділянок, які перебувають у приватній власності фізичних чи юридичних осіб. Таке відчуження є підставою припинення права приватної власності на землю та виникнення права комунальної чи державної власності на відчужену земельну ділянку. Підставою для примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності є <u>неотримання згоди власника земельної ділянки на її викуп для суспільних потреб</u>.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб]]"<br />
<br />
== Об'єкти примусового відчуження ==<br />
<br />
Згідно до положенями статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закону] '''об'єктом відчуження''' є земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.<br />
<br />
У разі, якщо власник (власники) земельної ділянки (її частини), що відчужується, є також власником (власниками) житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про відчуження земельної ділянки розглядається разом з вимогою про припинення права власності на зазначені об'єкти та розглядається з кожним із власників окремо.<br />
<br />
У разі якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#n138 статті 15 Закону] у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність '''лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення''':<br />
*об'єктів національної безпеки і оборони;<br />
*лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;<br />
*об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;<br />
*об'єктів природно-заповідного фонду;<br />
*кладовищ.<br />
Разом з цим, таке примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається винятково тільки за рішенням суду з мотивів суспільної необхідності і лише у разі, якщо будівництво зазначених вище об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанту з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Тобто, не може бути такого, що сьогодні в особи через суд вилучили її земельну ділянку для того, щоб на ній збудувати кладовище, а завтра цю ж ділянку просто надали у власність чи користування іншій особі з тим, щоб вона на ній побудувала власний будинок чи займалася садівництвом.<br />
<br />
Також доречно зауважити, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності може здійснюватися лише тоді, коли орган виконавчої влади (місцева адміністрація) чи орган місцевого самоврядування (місцева рада) не досяг з власником земельної ділянки чи інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди щодо їх викупу для суспільних потреб. Тобто, вилученню земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності повинен передувати процес отримання згоди на її викуп для суспільних потреб.<br />
==Порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності==<br />
Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності <u>за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості</u> на підставі та в порядку, встановлених законом (абзац другий статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).<br />
<br />
Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених вище об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників і здійснюється ''за рішенням суду''.<br />
<br />
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб звертається до ''[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів''.<br />
<br />
У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.<br />
<br />
Відповідно до статті 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»] порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності наступний:<br />
# звернення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником такої ділянки щодо її викупу для суспільних потреб; <br />
# прийняття рішення адміністративним судом про примусове відчуження земельної ділянки; <br />
# [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державна реєстрація права власності]] держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка здійснюється на підставі рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, а також документів, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого. <br />
<br />
=== Судовий розгляд ===<br />
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом '''за місцем її розташування.'''<br />
<br />
'''Позивачем''' у даній категорії справ може бути тільки орган державної влади чи місцевого самоврядування, в межах території здійснення повноважень якого знаходиться земельна ділянка чи інший об'єкт нерухомого майна. <br />
<br />
Вимога про примусове відчуження земельної ділянки підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об’єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.<br />
<br />
Суд вирішує зазначені адміністративні справи '''протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви.''' У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності суд може задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку.<br />
<br />
<u>У постанові адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про:</u><br />
* об'єкт примусового відчуження;<br />
* його місцезнаходження;<br />
* площу;<br />
* кадастровий номер;<br />
* цільове призначення;<br />
* категорію земель;<br />
* умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону; <br />
* строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку;<br />
* інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені; <br />
* джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням.<br />
У випадку надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається за договором на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг із рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закону]). <br />
==Дії, у випадку, якщо необхідність у відчуженні нерухомого майна відпала==<br />
У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, примусово відчужених з мотивів суспільної необхідності відпала, орган, який прийняв рішення про відчуження цих об'єктів, '''протягом місяця''' з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.<br />
<br />
Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний <u>протягом місяця письмово повідомити попереднього власника</u> земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.<br />
<br />
Примусово відчужена земельна ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом '''шести місяців''' з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.<br />
<br />
У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про примусове відчуження таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 Земельним кодексом України].<br />
<br />
Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.<br />
<br />
Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).<br />
==Судова практика==<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89732571 Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 851/25/19] (норма законодавства надає пріоритет саме волі власника земельної ділянки щодо вирішення питання про можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням. Буквальне тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавець не висуває вимог щодо необхідності доведення власником землі неможливості раціонального використання решти земельної ділянки і власник наділений правом самостійно визначати можливість або неможливість використання решти земельної ділянки, а також звертатися з вимогою про відчуження всієї земельної ділянки).<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=28516Соціальні відпустки. Порядок надання2021-05-07T12:45:58Z<p>Dariia.kashchii: доповнення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0004323-14 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 23.01.2014 "Право на відпустки.Соціальні відпустки"]<br />
<br />
== Поняття та види відпусток ==<br />
'''Відпу́стка'''— час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Основним законом, що регулює відпустки є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відпустки"]. <br />
<br />
'''Згідно з законодавством відпустки поділяються на''' :<br /><br />
* щорічні відпустки;<br />
* додаткові відпустки у зв'язку з навчанням ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 13, 14 і 15 Закону України "Про відпустки"]);<br />
* творчі відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 стаття 16 Закону України "Про відпустки"]);<br />
* соціальні відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 17, 18, 18-1, 19 Закону України "Про відпустки"]);<br />
* відпустки без збереження заробітної плати ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 25, 26 Закону України "Про відпустки"]).<br />
<br />
''Також, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.''<br />
<br />
== Види соціальних відпусток ==<br />
'''Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 з Законом України "Про відпустки"] соціальні відпустки поділяються на такі види:'''<br />
<br />
=== Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами ===<br />
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:<br />
* ''до пологів - 70 календарних днів;''<br />
* ''після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.''<br />
<br />
=== Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ===<br />
Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.<br /><br />
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.<br />
<br />
=== Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини ===<br />
Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).<br /><br />
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла '''не пізніше трьох місяців''' з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Чоловік, який усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу, права на соцільну відпустку у зв'язку з усиновленням дитини не має.<br />
|}<br />
<br />
=== Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ===<br />
'''Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років''', або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''''10 календарних днів''''' без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).<br /><br />
''За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.''<br />
<br />
Потрібно враховувати, що для підтвердження права на отримання додаткової соціальної відпустки одинокій матері роботодавцю має бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93708459 справі № 520/2226/19]).<br />
== Порядок надання соціальних відпусток ==<br />
'''Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами''' обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text ст. 17 Закону України «Про відпустки»], жінкам надають оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі медичного висновку. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], підставою призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є листок непрацездатності. А тому, видавати наказ про надання такої відпустки не потрібно.<br />
<br />
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.<br />
<br />
'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається за заявою жінки або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n209 частині третій статті 18 Закон]у, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.<br />
<br />
'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).<br /><br />
'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років''' не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу).<br />
Особам, зазначеним у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 частині третій статті 18 Закону України "Про відпустки"] (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).<br />
<br />
'''Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років''' надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.<br />
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статтями 6, 7 і 8 Закону України "Про відпустки"], а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку.<br />
<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]<br />
[[Категорія:Вагітні жінки]]<br />
[[Категорія:Діти]]<br />
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA&diff=28348Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок2021-04-29T12:55:14Z<p>Dariia.kashchii: доповнення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page7 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]<br />
<br />
== Поняття "земельні спори" ==<br />
'''''Земельні спори''''' — це вид правовідносин, пов'язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
== Позасудовий порядок ==<br />
=== Куди звернутись ===<br />
Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]). <br />
<br />
=== Земельні спори, які підлягають вирішенню ===<br />
<u>Органи місцевого самоврядування</u> вирішують земельні спори ''у межах населених пунктів'' щодо:<br />
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;<br />
* додержання громадянами правил добросусідства;<br />
* розмежування меж районів у містах.<br />
<br />
Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([http://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]) та його [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальні підрозділи] вирішують земельні спори щодо:<br />
* меж земельних ділянок за межами населених пунктів;<br />
* розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===<br />
Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)''], яка має містити:<br />
* найменування органу, до якого вона подається;<br />
* ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;<br />
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;<br />
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;<br />
* перелік документів, що додаються до заяви.<br />
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.<br />
<br />
'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''<br />
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;<br />
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;<br />
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (''за наявності'');<br />
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;<br />
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;<br />
* копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;<br />
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;<br />
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.<br />
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''<br />
* не додержано вимог щодо оформлення заяви;<br />
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;<br />
* вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.<br />
<br />
=== Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування ===<br />
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради. <br /> <br />
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.<br />
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.<br /><br />
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''<br />
* рік, місяць, число і місце засідання;<br />
* найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;<br />
* справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;<br />
* відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;<br />
* відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;<br />
* опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;<br />
* відомості про докази, які надаються сторонами;<br />
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;<br />
* інші відомості.<br />
<br />
Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.<br />
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії.<br />
<br />
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.<br />
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.<br />
Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру.<br />
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.<br />
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.<br />
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.<br />
<br />
З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.<br />
<br />
=== Строк розгляду заяви ===<br />
Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]), та органами місцевого самоврядування у <u>тижневий строк</u> з дня подання заяви.<br />
<br />
Рішення передається сторонам у <u>триденний строк</u> з дня його прийняття.<br />
<br />
=== '''Виконання рішення органу місцевого самоврядування''' ===<br />
Забезпечити виконання рішень ОМС за результатами розгляду земельних спорів дуже важко, оскільки відсутні чіткі механізми, які б були закріплені на законодавчому рівні. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст. 161 Земельного кодексу України] виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення, але не регламентовано спосіб його виконання. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування»] передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Але у цій статті не зазначаються акти, які приймаються іншими органами, ніж рада та виконавчий комітет ради. Потрібно враховувати, що акти органів місцевого самоврядування не належать до переліку виконавчих документів, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»], а тому не можуть бути прийняті до примусового виконання Державною виконавчою службою.<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]). <br />
<br />
Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є ''юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність'' без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються [[Звернення до господарського суду|господарськими судами]], а всі інші – в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]], крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ''суб'єктів владних повноважень'' при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Кодексу адміністративного судочинства] віднесено до компетенції [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративних судів]].<br />
<br />
=== Підсудність === <br />
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.<br />
<br />
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.<br />
<br />
Відсутність однієї зі сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. Варто зазначити, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його. <br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства ([[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільне]], [[Звернення до господарського суду|господарське]], [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративне]]). <br />
<br />
=== Вартість ===<br />
В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br />
|}<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://pravokator.club/news/pro-zemelni-spory-shlyahy-vyrishennya-ta-algorytmy-dij-i-chastyna/?fbclid=IwAR0SjCMGkwAIVUihA9EP-3oWEjP4_lgGmuz0gdYgQvJb1sbcKivWG1OeR1c PRO земельні спори – шляхи вирішення та алгоритми дій (І частина)]<br />
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Господарський процес]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC&diff=27514Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом2021-03-29T13:51:02Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>=== Нормативна база ===<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]<br />
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]<br />
<br />
== Поняття жебрацтва та його ознаки==<br />
'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. <br />
<gallery><br />
Zhebrakidit.jpg <br />
</gallery><br />
<br />
'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.<br />
<br />
'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.<br />
<br />
'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.'''<br>Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.'' <br />
<br />
Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.<br />
<br />
Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в ч. 1 статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за ст. 150-1 КК України не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.<br />
<br />
Під ''систематичністю у'' ст. 150-1 КК слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, протягом дня, тижня, місяця.<br />
<br />
Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.<br />
<br />
Під ''іншими матеріальними цінностями слід,'' розуміти такі матеріальні об'єкти, які мають відповідну ціннісну привабливість і високу мінову здатність. Вони можуть використовуватись у повсякденному житті для поліпшення якості та комфортності життєдіяльності, підвищення зручності виконуваної роботи. Це, зокрема вироби з дорогоцінних металів чи каміння, теле-, відеотехніка, оргтехніка, побутова техніка.<br />
<br />
Під ''сторонніми особами'' слід розуміти таких осіб, які є чужими для дитини, та осіб, які її використовують.<br />
<br />
'''<nowiki/>'''<br />
<br />
'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу. <br />
<br />
З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.<br />
<br />
'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.<br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==<br />
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br />
Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.<br />
<br />
'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:<br />
# стосовно чужої дитини;<br />
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування; <br />
# повторно;<br />
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК України];<br />
# за попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==<br />
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 149 КК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.3 або ч.4 ст. 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.<br />
<br />
Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст. 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України і ст. 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.150-1 , ст. 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.<br />
<br />
== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==<br />
Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання кримінальному правопорушенню, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.<br />
<br />
'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.<br />
<br />
'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)]<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Діти]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC&diff=27513Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом2021-03-29T13:50:18Z<p>Dariia.kashchii: виправлення у зв'язку зі змінами до КК України</p>
<hr />
<div>=== Нормативна база ===<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]<br />
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]<br />
<br />
== Поняття жебрацтва та його ознаки==<br />
'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. <br />
<gallery><br />
Zhebrakidit.jpg <br />
</gallery><br />
<br />
'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.<br />
<br />
'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.<br />
<br />
'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.'''<br>Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.'' <br />
<br />
Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.<br />
<br />
Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в ч. 1 статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за ст. 150-1 КК України не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.<br />
<br />
Під ''систематичністю у'' ст. 150-1 КК слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, протягом дня, тижня, місяця.<br />
<br />
Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.<br />
<br />
Під ''іншими матеріальними цінностями слід,'' розуміти такі матеріальні об'єкти, які мають відповідну ціннісну привабливість і високу мінову здатність. Вони можуть використовуватись у повсякденному житті для поліпшення якості та комфортності життєдіяльності, підвищення зручності виконуваної роботи. Це, зокрема вироби з дорогоцінних металів чи каміння, теле-, відеотехніка, оргтехніка, побутова техніка.<br />
<br />
Під ''сторонніми особами'' слід розуміти таких осіб, які є чужими для дитини, та осіб, які її використовують.<br />
<br />
'''<nowiki/>'''<br />
<br />
'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу. <br />
<br />
З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.<br />
<br />
'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.<br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==<br />
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br />
Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.<br />
<br />
'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:<br />
# стосовно чужої дитини;<br />
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування; <br />
# повторно;<br />
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК України];<br />
# за попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==<br />
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 149 КК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.3 або ч.4 ст. 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.<br />
<br />
Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст. 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України і ст. 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.150-1 , ст. 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.<br />
<br />
== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==<br />
Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання кримінальному правопорушенню, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.<br />
<br />
'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.<br />
<br />
'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)]<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Діти]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC&diff=27499Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом2021-03-29T12:58:17Z<p>Dariia.kashchii: доповнення про розмежування з іншими кримінальними правопорушеннями, кваліфікація за сукупністю</p>
<hr />
<div>=== Нормативна база ===<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]<br />
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]<br />
<br />
== Поняття жебрацтва та його ознаки==<br />
'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. <br />
<gallery><br />
Zhebrakidit.jpg <br />
</gallery><br />
<br />
'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 КК України].<br><br>'''<br />
<br />
'''Обов’язковою ознакою складу злочину''' є потерпілий. Ним може бути тільки малолітня дитина, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.<br />
Предмет злочину - те, з приводу чого вчинюється злочин, тобто це можуть бути гроші, речі, інші матеріальні цінності.<br />
<br />
'''Об'єктивною ознакою''' '''даного кримінального правопорушення'<nowiki/>''''' є активна дія — використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. На практиці пропонується кваліфікувати вчинене як злочин, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150-1 КК України], якщо має місце одночасне використання в жебрацтві трьох та більше осіб, кожна з яких хоча б одноразово висловила прохання подати милостиню сторонній особі.''<br />
Випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями. Крім того, до об’єктивної сторони діяння слід віднести умисне створення уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та навмисне використання предметів, наявність яких викликає розчулення у оточуючих.<br />
<br />
'''Суб’єктивними ознаками''' використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом є вчинення його тільки з прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 150–1 КК України]) може характеризуватися тільки необережністю.<br />
<br />
'''Суб’єкт злочину''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.<br />
<br />
З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.<br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==<br />
'''До кваліфікуючих ознак злочину''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:<br />
<br />
# стосовно чужої дитини;<br />
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування; <br />
# повторно;<br />
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК України];<br />
# за попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
'''Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом''' (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - '''карається''' обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.<br />
<br />
== Відмежування від інших складів злочину, кваліфікація за сукупністю злочинів ==<br />
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 149 КК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.3 або ч.4 ст. 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.<br />
<br />
Слід відмежовувати склад злочину, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст. 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України і ст. 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.150-1 , ст. 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.<br />
<br />
== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==<br />
Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочину, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.<br />
<br />
'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.<br />
<br />
'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)]<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Діти]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=26660Неформальне професійне навчання2021-03-02T12:54:01Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України „Про професійний розвиток працівників”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України „Про зайнятість населення”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України „Про професійну (професійно-технічну)освіту”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340 "Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0003-14 Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2013 року № 875/1776 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477 "Про затвердження Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
<br />
== Поняття неформального професійного навчання ==<br />
'''''Неформальне професійне навчання''' - набуття особою професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.''<br /><br />
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закону України "Про професійний розвиток працівників"] роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне навчання працівників. Формальне навчання робітників на підприємстві завершується кваліфікаційною атестацією. Остання проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Мінпраці та МОН України.<br />
Дія цього Положення поширюється не лише на професійно-технічні й інші навчальні заклади, а й на відповідні установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування, у яких може здобуватися професійно-технічна освіта. Учні (слухачі), які завершили повний курс первинної професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації з присвоєнням розрядів (класів, категорій) у навчальних закладах або безпосередньо на підприємствах, проходять кваліфікаційну атестацію – складають кваліфікаційні іспити.<br /><br />
'''Державні кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br /><br />
* письмову екзаменаційну роботу (творчу роботу, що її замінює) або дипломну роботу, проект для випускників вищого ступеня вищого професійного училища, іншого професійно-технічного навчального закладу третього атестаційного рівня;<br /><br />
* іспит або захист дипломної роботи, проекту в межах вимог кваліфікаційних характеристик.<br /><br />
'''Кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br />
* іспити або заліки з предметів професійно-теоретичної підготовки.<br />
Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія.<br />
<br />
== Порядок проведення кваліфікаційних іспитів ==<br />
'''''Склад державної кваліфікаційної комісії''''' та зміни до нього затверджуються наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку кваліфікованих робітників, за погодженням з відповідним регіональним органом управління професійно-технічною освітою. Для проведення кваліфікаційної атестації осіб з професій, спеціальностей та спеціалізацій, пов'язаних з роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, до складу державних кваліфікаційних комісій включаються представники цих органів.<br /><br />
Кваліфікаційні іспити проводяться для визначення відповідності здобутих учнями та слухачами знань, умінь і навиків програмі навчання та вимогам кваліфікаційних характеристик і встановлення на цій основі кваліфікаційних розрядів, класів, категорій з відповідних професій. Кваліфікаційні (пробні) роботи проводяться для визначення рівня засвоєння учнями чи слухачами встановленої технології, передових прийомів і методів праці з відповідної професії, досягнення нормативного рівня продуктивності праці, виконання норм часу (виробітку), дотримання технічних умов виробництва, робіт тощо.<br /><br />
'''''У процесі складання державних кваліфікаційних іспитів у період виконання кваліфікаційних пробних робіт державна кваліфікаційна комісія проводить засідання, на яких:'''''<br /><br />
* розглядає підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційної пробної роботи, виробничу характеристику, щоденник обліку виконання навчально-виробничих робіт, письмову екзаменаційну роботу (творчу, дипломну роботу, проект) та інші матеріали, що характеризують рівень підготовки кожної особи, яка складає іспит;<br /><br />
* заслуховує пояснення особи про виконання кваліфікаційної пробної роботи, письмової екзаменаційної роботи (творчої, дипломної роботи, проекту);<br /><br />
* проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної характеристики професії працівника або кваліфікаційної характеристики випускника.<br /><br />
'''''Державні кваліфікаційні іспити вважаються нескладеними:'''''<br /><br />
* у разі виявлення браку в кваліфікаційній пробній роботі з вини особи, яка її виконує;<br /><br />
* у разі невиконання з вини особи, яка виконує кваліфікаційну пробну роботу, норм виробітку (часу), встановлених на її виконання, а також невиконання особами встановлених виробничих вимог та показників у період складання іспитів;<br /><br />
* якщо за результатами іспитів у особи встановлено відсутність знань, передбачених кваліфікаційною характеристикою професії працівника або кваліфікаційною характеристикою випускника.<br /><br />
Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація ''"кваліфікований робітник"'' з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджено Кабінетом Міністрів України. Відповідні записи про професійне навчання робітників уносяться до трудової книжки працівника.<br /><br />
Учням, слухачам, які навчалися за професіями, пов'язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально вповноважених державних органів, разом зі свідоцтвом про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації видається посвідчення встановленого зразка про допуск до роботи на цих об'єктах. Наприклад, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності в них національного посвідчення водія відповідної категорії. Учням, слухачам, які не завершили повного курсу навчання, видається довідка встановленого зразка.<br /><br />
За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, що спричинили погіршення якості продукції чи робіт, робітникові може бути знижена кваліфікація на один розряд. Поновлення розряду провадиться <br />
відповідно до чинного трудового законодавства.<br /><br />
<br />
== Порядок підтвердження результатів ==<br />
''Підтвердження результатів неформального навчання'' осіб за робітничими професіями регламентується [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Порядком підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340]. Відповідно до цього Порядку підтвердження кваліфікації здійснюється підприємствами (суб'єктами підтвердження) незалежно від форми власності, які відповідають вимогам, установленим Мінсоцполітики та МОН України.<br /><br />
Перелік робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження кваліфікації, та суб'єктів підтвердження затверджується Мінсоцполітики України за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні.<br /><br />
Підтвердити кваліфікацію можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну.<br />
<br />
== Список необхідних документів для підтвердження кваліфікації ==<br />
Організацію роботи з підтвердження кваліфікації здійснює '''Державна служба зайнятості України''' та її територіальні органи. Територіальний орган Державної служби зайнятості видає особі, яка виявила бажання підтвердити кваліфікацію, анкету самооцінювання за обраною нею робітничою професією, та інформує її про:<br /><br />
# ''вимоги до кваліфікаційного рівня такої робітничої професії (вимоги кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);''<br />
# ''критерій і показники оцінювання;''<br />
# ''процедуру підтвердження кваліфікації'';<br />
# ''суб'єкти підтвердження, що здійснюють підтвердження кваліфікації за такою робітничою професією, графік та орієнтовну вартість підтвердження кваліфікації''.<br />
За результатами заповнення анкети самооцінювання особа подає територіальному органові заяву про підтвердження кваліфікації, де зазначаються '''прізвище, ім'я та по батькові особи, місце роботи і посада''' (за наявності), назва професії та кваліфікаційний рівень, на який вона претендує, стаж роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи), найменування суб'єкта підтвердження, який обрала особа.<br /><br />
'''До заяви особа додає:'''<br />
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України; посвідку на постійне проживання (для іммігранта, іноземця або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні); посвідчення біженця (для біженця); посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або особи, якій надано тимчасовий захист в Україні (для таких осіб);<br /><br />
# копії документа, що засвідчує факт трудових відносин (за наявності), та документа, що засвідчує наявність стажу роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);<br />
# оригінал документа про освіту (за наявності). За наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідну довідку про його визнання;<br />
# одну фотокартку розміром 3×4 сантиметри;<br />
# медичну довідку (лікарський консультаційний висновок);<br />
# лист роботодавця про направлення працівника на підтвердження результатів неформального професійного навчання (за наявності).<br /><br />
Для обробки персональних даних особа подає територіальному органу згоду в письмовій формі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"].<br />
Територіальний орган видає особі '''не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання нею документів''' направлення на підтвердження кваліфікації за формою, встановленою Мінсоцполітики України. У разі подання особою таких документів не в повному обсязі направлення не видається. Територіальний орган зберігає упродовж трьох років подані особою заяву, копії документа, що посвідчує особу, анкети самооцінювання та корінець направлення; веде облік осіб, які виявили бажання підтвердити кваліфікацію, та осіб, яким видано документ про її підтвердження.<br />
<br />
== Порядок підтвердження кваліфікації ==<br />
Для підтвердження кваліфікації особа звертається до суб'єкта підтвердження та подає направлення й необхідні документи, визначені порядком підтвердження кваліфікації. Підтвердження кваліфікації здійснюється суб'єктом підтвердження згідно з договором, укладеним суб'єктом підтвердження з особою або роботодавцем.<br /><br />
Для забезпечення підтвердження кваліфікації суб'єкт підтвердження утворює комісію в порядку, визначеному Мінсоцполітики та МОН України за погодженням зі спільними представницькими органами. Підтвердження кваліфікації здійснюється за результатами визначення рівня професійних знань, умінь і навичок особи із застосуванням засобів вимірювання, критерію та показників оцінювання.<br /><br />
Засоби вимірювання, критерій і показники оцінювання, анкета самооцінювання за конкретною робітничою професією розробляються та затверджуються суб'єктом підтвердження згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик професій, професійних стандартів за погодженням із спільними представницькими органами, Мінсоцполітики та МОН України. Для професій, пов'язаних з роботами з підвищеною небезпекою, засоби вимірювання, критерії і показники оцінювання та анкети самооцінювання погоджуються також Держгірпромнаглядом України.<br /><br />
'''Суб'єкти підтвердження''' подають для організації роботи з підтвердження кваліфікації територіальному органові: критерії та показники оцінювання; анкету самооцінювання; графік підтвердження кваліфікації разом з інформацією про вартість послуг з підтвердження кваліфікації, що визначається в установленому законодавством порядку.<br /><br />
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається '''''свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації''''' за результатами неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами.<br /><br />
У разі виявлення в особи під час процедури підтвердження кваліфікації рівня професійних знань, умінь та навичок, достатніх для виконання окремих видів робіт за професією, суб'єкт підтвердження на підставі рішення комісії видає такій особі сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами. Особі, яка не підтвердила кваліфікацію, суб'єкт підтвердження надає рекомендації щодо продовження навчання.<br />
<br />
У разі виникнення спірних питань, пов’язаних з підтвердженням кваліфікації, особа має право звернутися із заявою до структурного підрозділу з питань освіти місцевого органу влади.<br />
<br />
'''У разі втрати або пошкодження документа''' про підтвердження результатів неформального професійного навчання особа звертається з письмовою заявою до суб’єкта підтвердження, який видав первинний документ про підтвердження результатів неформального професійного навчання, для отримання дубліката [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14#Text (п. 15 Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477)]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=26659Неформальне професійне навчання2021-03-02T12:48:56Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України „Про професійний розвиток працівників”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України „Про зайнятість населення”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України „Про професійну (професійно-технічну)освіту”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340 "Про затвердження Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0003-14 Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 16 грудня 2013 року № 875/1776 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477 "Про затвердження Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"]<br />
<br />
== Поняття неформального професійного навчання ==<br />
'''''Неформальне професійне навчання''' - набуття особою професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання.''<br /><br />
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закону України "Про професійний розвиток працівників"] роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне навчання працівників. Формальне навчання робітників на підприємстві завершується кваліфікаційною атестацією. Остання проводиться відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Мінпраці та МОН України.<br />
Дія цього Положення поширюється не лише на професійно-технічні й інші навчальні заклади, а й на відповідні установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування, у яких може здобуватися професійно-технічна освіта. Учні (слухачі), які завершили повний курс первинної професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації з присвоєнням розрядів (класів, категорій) у навчальних закладах або безпосередньо на підприємствах, проходять кваліфікаційну атестацію – складають кваліфікаційні іспити.<br /><br />
'''Державні кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br /><br />
* письмову екзаменаційну роботу (творчу роботу, що її замінює) або дипломну роботу, проект для випускників вищого ступеня вищого професійного училища, іншого професійно-технічного навчального закладу третього атестаційного рівня;<br /><br />
* іспит або захист дипломної роботи, проекту в межах вимог кваліфікаційних характеристик.<br /><br />
'''Кваліфікаційні іспити включають:'''<br />
* кваліфікаційну пробну роботу;<br />
* іспити або заліки з предметів професійно-теоретичної підготовки.<br />
Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія.<br />
<br />
== Порядок проведення кваліфікаційних іспитів ==<br />
'''''Склад державної кваліфікаційної комісії''''' та зміни до нього затверджуються наказом керівника навчального закладу, що здійснює підготовку кваліфікованих робітників, за погодженням з відповідним регіональним органом управління професійно-технічною освітою. Для проведення кваліфікаційної атестації осіб з професій, спеціальностей та спеціалізацій, пов'язаних з роботами на об'єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, до складу державних кваліфікаційних комісій включаються представники цих органів.<br /><br />
Кваліфікаційні іспити проводяться для визначення відповідності здобутих учнями та слухачами знань, умінь і навиків програмі навчання та вимогам кваліфікаційних характеристик і встановлення на цій основі кваліфікаційних розрядів, класів, категорій з відповідних професій. Кваліфікаційні (пробні) роботи проводяться для визначення рівня засвоєння учнями чи слухачами встановленої технології, передових прийомів і методів праці з відповідної професії, досягнення нормативного рівня продуктивності праці, виконання норм часу (виробітку), дотримання технічних умов виробництва, робіт тощо.<br /><br />
'''''У процесі складання державних кваліфікаційних іспитів у період виконання кваліфікаційних пробних робіт державна кваліфікаційна комісія проводить засідання, на яких:'''''<br /><br />
* розглядає підсумкові оцінки успішності, результати виконання кваліфікаційної пробної роботи, виробничу характеристику, щоденник обліку виконання навчально-виробничих робіт, письмову екзаменаційну роботу (творчу, дипломну роботу, проект) та інші матеріали, що характеризують рівень підготовки кожної особи, яка складає іспит;<br /><br />
* заслуховує пояснення особи про виконання кваліфікаційної пробної роботи, письмової екзаменаційної роботи (творчої, дипломної роботи, проекту);<br /><br />
* проводить усне опитування особи в межах вимог кваліфікаційної характеристики професії працівника або кваліфікаційної характеристики випускника.<br /><br />
'''''Державні кваліфікаційні іспити вважаються нескладеними:'''''<br /><br />
* у разі виявлення браку в кваліфікаційній пробній роботі з вини особи, яка її виконує;<br /><br />
* у разі невиконання з вини особи, яка виконує кваліфікаційну пробну роботу, норм виробітку (часу), встановлених на її виконання, а також невиконання особами встановлених виробничих вимог та показників у період складання іспитів;<br /><br />
* якщо за результатами іспитів у особи встановлено відсутність знань, передбачених кваліфікаційною характеристикою професії працівника або кваліфікаційною характеристикою випускника.<br /><br />
Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація ''"кваліфікований робітник"'' з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджено Кабінетом Міністрів України. Відповідні записи про професійне навчання робітників уносяться до трудової книжки працівника.<br /><br />
Учням, слухачам, які навчалися за професіями, пов'язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спеціально вповноважених державних органів, разом зі свідоцтвом про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації видається посвідчення встановленого зразка про допуск до роботи на цих об'єктах. Наприклад, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності в них національного посвідчення водія відповідної категорії. Учням, слухачам, які не завершили повного курсу навчання, видається довідка встановленого зразка.<br /><br />
За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, що спричинили погіршення якості продукції чи робіт, робітникові може бути знижена кваліфікація на один розряд. Поновлення розряду провадиться <br />
відповідно до чинного трудового законодавства.<br /><br />
<br />
== Порядок підтвердження результатів ==<br />
''Підтвердження результатів неформального навчання'' осіб за робітничими професіями регламентується [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/340-2013-%D0%BF Порядком підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340]. Відповідно до цього Порядку підтвердження кваліфікації здійснюється підприємствами (суб'єктами підтвердження) незалежно від форми власності, які відповідають вимогам, установленим Мінсоцполітики та МОН України.<br /><br />
Перелік робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження кваліфікації, та суб'єктів підтвердження затверджується Мінсоцполітики України за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні.<br /><br />
Підтвердити кваліфікацію можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну.<br />
<br />
== Список необхідних документів для підтвердження кваліфікації ==<br />
Організацію роботи з підтвердження кваліфікації здійснює '''Державна служба зайнятості України''' та її територіальні органи. Територіальний орган Державної служби зайнятості видає особі, яка виявила бажання підтвердити кваліфікацію, анкету самооцінювання за обраною нею робітничою професією, та інформує її про:<br /><br />
# ''вимоги до кваліфікаційного рівня такої робітничої професії (вимоги кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);''<br />
# ''критерій і показники оцінювання;''<br />
# ''процедуру підтвердження кваліфікації'';<br />
# ''суб'єкти підтвердження, що здійснюють підтвердження кваліфікації за такою робітничою професією, графік та орієнтовну вартість підтвердження кваліфікації''.<br />
За результатами заповнення анкети самооцінювання особа подає територіальному органові заяву про підтвердження кваліфікації, де зазначаються '''прізвище, ім'я та по батькові особи, місце роботи і посада''' (за наявності), назва професії та кваліфікаційний рівень, на який вона претендує, стаж роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи), найменування суб'єкта підтвердження, який обрала особа.<br /><br />
'''До заяви особа додає:'''<br />
# паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України; посвідку на постійне проживання (для іммігранта, іноземця або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні); посвідчення біженця (для біженця); посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або особи, якій надано тимчасовий захист в Україні (для таких осіб);<br /><br />
# копії документа, що засвідчує факт трудових відносин (за наявності), та документа, що засвідчує наявність стажу роботи за професією відповідного кваліфікаційного рівня (за наявності вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту до стажу роботи);<br />
# оригінал документа про освіту (за наявності). За наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідну довідку про його визнання;<br />
# одну фотокартку розміром 3×4 сантиметри;<br />
# медичну довідку (лікарський консультаційний висновок);<br />
# лист роботодавця про направлення працівника на підтвердження результатів неформального професійного навчання (за наявності).<br /><br />
Для обробки персональних даних особа подає територіальному органу згоду в письмовій формі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"].<br />
Територіальний орган видає особі '''не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання нею документів''' направлення на підтвердження кваліфікації за формою, встановленою Мінсоцполітики України. У разі подання особою таких документів не в повному обсязі направлення не видається. Територіальний орган зберігає упродовж трьох років подані особою заяву, копії документа, що посвідчує особу, анкети самооцінювання та корінець направлення; веде облік осіб, які виявили бажання підтвердити кваліфікацію, та осіб, яким видано документ про її підтвердження.<br />
<br />
== Порядок підтвердження кваліфікації ==<br />
Для підтвердження кваліфікації особа звертається до суб'єкта підтвердження та подає направлення й необхідні документи, визначені порядком підтвердження кваліфікації. Підтвердження кваліфікації здійснюється суб'єктом підтвердження згідно з договором, укладеним суб'єктом підтвердження з особою або роботодавцем.<br /><br />
Для забезпечення підтвердження кваліфікації суб'єкт підтвердження утворює комісію в порядку, визначеному Мінсоцполітики та МОН України за погодженням зі спільними представницькими органами. Підтвердження кваліфікації здійснюється за результатами визначення рівня професійних знань, умінь і навичок особи із застосуванням засобів вимірювання, критерію та показників оцінювання.<br /><br />
Засоби вимірювання, критерій і показники оцінювання, анкета самооцінювання за конкретною робітничою професією розробляються та затверджуються суб'єктом підтвердження згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик професій, професійних стандартів за погодженням із спільними представницькими органами, Мінсоцполітики та МОН України. Для професій, пов'язаних з роботами з підвищеною небезпекою, засоби вимірювання, критерії і показники оцінювання та анкети самооцінювання погоджуються також Держгірпромнаглядом України.<br /><br />
'''Суб'єкти підтвердження''' подають для організації роботи з підтвердження кваліфікації територіальному органові: критерії та показники оцінювання; анкету самооцінювання; графік підтвердження кваліфікації разом з інформацією про вартість послуг з підтвердження кваліфікації, що визначається в установленому законодавством порядку.<br /><br />
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається '''''свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації''''' за результатами неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами.<br /><br />
У разі виявлення в особи під час процедури підтвердження кваліфікації рівня професійних знань, умінь та навичок, достатніх для виконання окремих видів робіт за професією, суб'єкт підтвердження на підставі рішення комісії видає такій особі сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання, форма та порядок видачі якого встановлюються Мінсоцполітики за погодженням з МОН України та спільними представницькими органами. Особі, яка не підтвердила кваліфікацію, суб'єкт підтвердження надає рекомендації щодо продовження навчання.<br />
<br />
У разі виникнення спірних питань, пов’язаних з підтвердженням кваліфікації, особа має право звернутися із заявою до структурного підрозділу з питань освіти місцевого органу влади.<br />
<br />
'''У разі втрати або пошкодження документа''' про підтвердження результатів неформального професійного навчання особа звертається з письмовою заявою до суб’єкта підтвердження, який видав первинний документ про підтвердження результатів неформального професійного навчання, для отримання дубліката (п. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0897-14#Text Наказу Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2014 року № 477 "Про затвердження Порядку видачі та форм документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями"])<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=25670Погроза знищення майна2021-02-15T12:37:04Z<p>Dariia.kashchii: виправлення у зв'язку зі змінами в ККУ</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 195 КК України] передбачена кримінальна відповідальність за погрозу знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Кримінальне правопорушення передбачене ст. 195 КК України є кримінальним проступком ( відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України).<br />
<br />
== Об'єкт кримінального проступку ==<br />
Основним безпосереднім об'єктом кримінального проступку є право власності, а додатковим обов'язковим об'єктом - психічна недоторканність особи.<br />
<br />
''Предметом злочину є '''чуже майно'''''.<br />
<br />
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==<br />
З об'єктивної сторони кримінальний проступок полягає в активних діях, спрямованих на залякування потерпілого (власника чи законного володільця майна, особи, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, іншої особи, яка зацікавлена у збереженні цього майна) знищенням майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.<br /><br />
Погроза знищення майна полягає в залякуванні негайно або в майбутньому знищити певне майно, яке є для винного чужим.<br /><br />
Погроза знищення чужого майна утворює склад вище вказаного кримінального проступку лише у випадках, коли винний погрожує це зробити шляхом підпалу, вибуху або загальнонебезпечним способом.<br /> <br />
Предметом злочину є чуже майно.<br />
<br />
Слід зазначити, що погроза знищенням окремих видів майна визнається кримінально протиправною, незалежно від способу, в який винний мав намір реалізувати свою погрозу ( майна судді народного засідателя, присяжного, захисника, представника особи та їх близьких родичів, майна військового начальника) . Такий підхід пояснюється підвищеною суспільною небезпекою погрози знищення майна у складі цих злочинів, оскільки вона має місце у зв'язку зі службовою чи професійною діяльністю потерпілого (здійсненням правосуддя, наданням правової допомоги, виконанням обов'язків з військової служби тощо).<br /> <br />
'''Погроза пошкодження майна не є кримінальне караним діянням'''. Кримінальна відповідальність за таке діяння може наставати лише у спеціально передбачених кримінальним законом випадках, коли погроза пошкодження майна є складовою іншого кримінального правопорушення, наприклад, примушування до вступу в статевий зв'язок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 154 Кримінального кодексу України]), порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України]), вимагання, примушування до виконання чи невиконання Цивільно-правових зобов'язань.<br /><br />
Погроза знищення майна може бути виражена усно, письмово, жестами, демонструванням засобів, якими можна привести майно у непридатність (зброя, вибухівка тощо).<br /><br />
Обов'язковою ознакою погрози в складі цього кримінального проступку є наявність реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.<br />
<br />
Погрозу знищення майна, яка утворює склад злочину, слід відрізняти від публічних закликів до погромів, підпалів, знищення майна, які утворюють склад злочину. В останньому випадку, на відміну від погрози, має місце не залякування потерпілого чи інших осіб знищенням певного майна, а підбурювання невизначеної кількості людей до вчинення зазначених дій, прагненням викликати намір знищити чи пошкодити певне майно.<br />
<br />
Цей злочин вважається закінченим в момент сприйняття погрози знищення майна особою, якій вона адресується.<br />
<br />
== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==<br />
'''Суб'єктивна сторона кримінального проступку характеризується ''прямим умислом''.'''<br />
<br />
Мотиви і мета погрози можуть бути різними — помста, ненависть, нездорова конкуренція тощо. Якщо погроза здійснюється з хуліганських мотивів у процесі вчинення хуліганських дій, вчинене охоплюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 296 КК] (хуліганство) і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 195 КК] не потребує.<br />
<br />
Погроза знищення майна, поєднана із вимаганням, тобто вимогою передачі чужого майна або права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру на користь винного, кваліфікується за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 189 КК] як вимагання.<br />
<br />
== Суб'єкт кримінального проступку ==<br />
Суб'єкт кримінального проступку загальний, '''будь-яка особа, ''яка досягла 16-ти років''.'''<br />
<br />
Знищення або пошкодження чужого майна внаслідок невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них за наявності інших необхідних ознак слід кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 367 Кримінального кодексу України.]<br />
<br />
== Покарання ==<br />
Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози,-<br />
'''''карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців''.'''<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96&diff=25655Залишення особи в небезпеці2021-02-15T10:31:23Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/ Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України «Про освіту»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] <br />
<br />
== Поняття залишення в небезпеці ==<br />
'''Залишення в небезпеці''' - це завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст.135 КК України])<br />
<br />
== Склад злочину == <br />
=== Обєктивна сторона ===<br />
''З об'єктивної сторони'' злочин полягає у суспільно небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги вказаної особи.<br /><br />
Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога. Настання суспільне небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 135 ККУ].<br /><br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Об'єктом злочину є життя і здоров'я особи.<br /><br />
=== Потерпіла особа ===<br />
Потерпілим від цього злочину є особа, яка характеризується сукупністю двох ознак:<br /><br />
*перебуває в небезпечному для життя стані; <br />
*позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.<br /><br />
Небезпечний для життя стан може означати, наприклад, ситуацію, коли особа під час пожежі не може вийти із приміщення, альпініст упав у провалину і повиснув на страховому шнурі, рибалка опинився на крижині або у воді, людина, збита автомобілем, залишилась на проїзній частині дороги. Причини, через які особа потрапила в небезпечний для життя стан (її власна необережна чи умисна поведінка або причини об'єктивного характеру), не мають значення для кваліфікації злочину.<br /><br />
Малолітнім визнається особа, яка не досягла 14-річного віку, старим - особа, яка досягла 75-річного віку (але на можливість усвідомлення винним цього вікового стану особи суттєво впливають не тільки фактичний вік останньої, а й зовнішній вигляд, ріст, стан здоров'я, наявність інвалідності та інші фактичні обставини), а хворим - особа з інвалідністю, вагітна жінка, особа, яка отримала серйозні травми чи отруєна, інша особа, хворобливий стан, якої встановлено відповідними документами (медичним висновком, рішенням суду про визнання особи недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства тощо) або через інші причини він є явним для винного.<br /><br />
Іншим безпорадним станом можуть бути визнані втрата особою свідомості, перебування її у стані наркотичного, токсичного чи тяжкого алкогольного сп'яніння, у стані паніки, викликаної, скажімо, пожежею, повінню, зсувом, іншою стихією, або у стані, коли людина фізично не в змозі виправити ситуацію, в якій вона опинилась (наприклад, беззбройна людина, яка знаходиться під охороною, опинилась наодинці з озброєним нападником).<br /><br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
'''''Суб'єкт злочину''''' спеціальний, ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які:<br /> <br />
# первісно зобов'язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу; <br />
# самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Ч.2 ст.135 КК України] передбачено вчинення даного кримінального правопорушення спеціальним суб'єктом - матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані.<br />
<br />
Правовий обов'язок піклуватися про осіб, які знаходяться в небезпечному для життя стані, може бути обумовлений законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором (договором довічного утримання, перевезення, морського круїзу, на надання туристичних послуг або послуг із забезпечення особистої безпеки особи тощо).<br /><br />
Законодавство України покладає відповідні обов'язки на:<br /> <br />
*батьків, усиновителів, прийомних батьків - піклуватися про здоров'я рідних, усиновлених чи прийомних дітей; <br />
*дітей - піклуватися про батьків;<br />
*опікунів і піклувальників - піклуватися про осіб, які перебувають під їх опікою чи піклуванням, доглядати за ними;<br />
*співробітників пожежної охорони, аварійних служб та працівників деяких інших професій - здійснювати рятувальні роботи і подавати першу невідкладну допомогу; <br />
*працівників спеціалізованих бригад постійної готовності служби екстреної медичної допомоги - надавати допомогу громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо);<br />
*працівників поліції - незалежно від займаних посад, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці - вживати заходів для рятування людей, надавати їм допомогу;<br />
*членів екіпажу повітряного судна - рятувати пасажирів та надавати їм допомогу; <br />
*водіїв - надавати транспортний засіб для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, надавати першу медичну допомогу потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій; <br />
*капітанів морських суден - йти в найближчий порт, якщо особа, що перебуває на борту судна, потребує невідкладної медичної допомоги, яку неможливо подати в морі; <br />
*працівників пошуково-рятувальних служб, створюваних у сфері туристичної діяльності, - надавати допомогу туристам і захищати їх в екстремальних ситуаціях;<br />
*педагогічних та науково-педагогічних працівників - захищати Дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства тощо.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Ч.2 ст.135 КК України] передбачено вчинення даного кримінального правопорушення спеціальним суб'єктом - матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані.<br />
<br />
''Проте, слід враховувати, що зазначене діяння тягне відповідальність за іншими статтями ККУ якщо залишення без допомоги вчинене:'' <br />
*капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном стосовно екіпажу та пасажирів останнього, а також зустрінутих у морі або на іншому водному шляху осіб, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 284 ККУ];<br />
*медичними працівниками хворим - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 139 ККУ]; <br />
*службовими особами, якщо відповідний правовий обов'язок лежить на них,- за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 або 426 ККУ].<br />
<br />
Основні відмінності залишення в небезпеці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 135 ККУ]) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 136 ККУ]): за ознаками об'єктивної сторони складу злочину, за конструкцією основного складу злочину, за формою вини і саме головне - за суб'єктом. Обов'язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Тож за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 136 ККУ] несуть відповідальність будь-які фізичні, осудні особи з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом чи іншим нормативним актом покладено обов'язок надавати допомогу особам, що перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов'язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
'''З суб'єктивної сторони''' злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов'язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.<br /><br />
Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 З ст. 135], може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. При цьому для випадків, коли винною є особа, яка зобов'язана була піклуватися про потерпілого, може бути характерним як непрямий умисел (наприклад, пожежник, усвідомлюючи, що внаслідок його бездіяльності особа може загинути, не рятує її із боягузтва), так і необережність (набувач майна за договором довічного утримання протягом тижня не відвідує хворого відчужувача, сподіваючись на те, що хвороба не є тяжкою), а для випадків, коли винною є особа, що сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, - тільки необережність.<br /><br />
Якщо ж особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, бажає настання смерті останнього чи інших тяжких наслідків або свідомо допускає можливість їх настання, її бездіяльність має кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за умисні вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, залежно від конкретних наслідків.<br /><br />
Якщо особа, яка зобов'язана була піклуватися про іншу особу, умисно створює ситуацію, небезпечну для життя останньої (скажімо, інструктор з мотивів помсти залишає групу альпіністів в горах, звідки вони завідомо для нього не можуть вибратись), внаслідок чого настає смерть потерпілого, діяння кваліфікується за відповідними частиною і пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.115 ККУ]. Якщо мати одразу ж після пологів не годує новонароджену дитину або виносить й на мороз тощо з умислом на заподіяння їй смерті, вона несе відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 117 ККУ].<br /><br />
Залишення неповнолітнього без допомоги особою, на яку покладені професійні чи службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до цих обов'язків, якщо це спричинило шкоду здоров'ю потерпілого, тягне відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 137 ККУ].<br /><br />
<br />
== Відповідальність == <br />
* Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -<br />
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
* Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -<br />
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
* Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -<br />
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96&diff=25653Залишення особи в небезпеці2021-02-15T10:24:40Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/ Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України «Про освіту»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] <br />
<br />
== Поняття залишення в небезпеці ==<br />
'''Залишення в небезпеці''' - це завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст.135 КК України])<br />
<br />
== Склад злочину == <br />
=== Обєктивна сторона ===<br />
''З об'єктивної сторони'' злочин полягає у суспільно небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги вказаної особи.<br /><br />
Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога. Настання суспільне небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 135 ККУ].<br /><br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Об'єктом злочину є життя і здоров'я особи.<br /><br />
=== Потерпіла особа ===<br />
Потерпілим від цього злочину є особа, яка характеризується сукупністю двох ознак:<br /><br />
*перебуває в небезпечному для життя стані; <br />
*позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.<br /><br />
Небезпечний для життя стан може означати, наприклад, ситуацію, коли особа під час пожежі не може вийти із приміщення, альпініст упав у провалину і повиснув на страховому шнурі, рибалка опинився на крижині або у воді, людина, збита автомобілем, залишилась на проїзній частині дороги. Причини, через які особа потрапила в небезпечний для життя стан (її власна необережна чи умисна поведінка або причини об'єктивного характеру), не мають значення для кваліфікації злочину.<br /><br />
Малолітнім визнається особа, яка не досягла 14-річного віку, старим - особа, яка досягла 75-річного віку (але на можливість усвідомлення винним цього вікового стану особи суттєво впливають не тільки фактичний вік останньої, а й зовнішній вигляд, ріст, стан здоров'я, наявність інвалідності та інші фактичні обставини), а хворим - особа з інвалідністю, вагітна жінка, особа, яка отримала серйозні травми чи отруєна, інша особа, хворобливий стан, якої встановлено відповідними документами (медичним висновком, рішенням суду про визнання особи недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства тощо) або через інші причини він є явним для винного.<br /><br />
Іншим безпорадним станом можуть бути визнані втрата особою свідомості, перебування її у стані наркотичного, токсичного чи тяжкого алкогольного сп'яніння, у стані паніки, викликаної, скажімо, пожежею, повінню, зсувом, іншою стихією, або у стані, коли людина фізично не в змозі виправити ситуацію, в якій вона опинилась (наприклад, беззбройна людина, яка знаходиться під охороною, опинилась наодинці з озброєним нападником).<br /><br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
'''''Суб'єкт злочину''''' спеціальний, ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які:<br /> <br />
# первісно зобов'язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу; <br />
# самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Ч.2 ст.135 КК України] передбачено вчинення даного кримінального правопорушення спеціальним суб'єктом - матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані.<br />
<br />
Правовий обов'язок піклуватися про осіб, які знаходяться в небезпечному для життя стані, може бути обумовлений законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором (договором довічного утримання, перевезення, морського круїзу, на надання туристичних послуг або послуг із забезпечення особистої безпеки особи тощо).<br /><br />
Законодавство України покладає відповідні обов'язки на:<br /> <br />
*батьків, усиновителів, прийомних батьків - піклуватися про здоров'я рідних, усиновлених чи прийомних дітей; <br />
*дітей - піклуватися про батьків;<br />
*опікунів і піклувальників - піклуватися про осіб, які перебувають під їх опікою чи піклуванням, доглядати за ними;<br />
*співробітників пожежної охорони, аварійних служб та працівників деяких інших професій - здійснювати рятувальні роботи і подавати першу невідкладну допомогу; <br />
*працівників спеціалізованих бригад постійної готовності служби екстреної медичної допомоги - надавати допомогу громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо);<br />
*працівників поліції - незалежно від займаних посад, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці - вживати заходів для рятування людей, надавати їм допомогу;<br />
*членів екіпажу повітряного судна - рятувати пасажирів та надавати їм допомогу; <br />
*водіїв - надавати транспортний засіб для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, надавати першу медичну допомогу потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій; <br />
*капітанів морських суден - йти в найближчий порт, якщо особа, що перебуває на борту судна, потребує невідкладної медичної допомоги, яку неможливо подати в морі; <br />
*працівників пошуково-рятувальних служб, створюваних у сфері туристичної діяльності, - надавати допомогу туристам і захищати їх в екстремальних ситуаціях;<br />
*педагогічних та науково-педагогічних працівників - захищати Дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства тощо.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Ч.2 ст.135 КК України] передбачено вчинення даного кримінального правопорушення спеціальним суб'єктом - матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані.<br />
<br />
''Проте, слід враховувати, що зазначене діяння тягне відповідальність за іншими статтями ККУ якщо залишення без допомоги вчинене:'' <br />
*капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном стосовно екіпажу та пасажирів останнього, а також зустрінутих у морі або на іншому водному шляху осіб, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 284 ККУ];<br />
*медичними працівниками хворим - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 139 ККУ]; <br />
*службовими особами, якщо відповідний правовий обов'язок лежить на них,- за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 або 426 ККУ].<br />
<br />
Основні відмінності залишення в небезпеці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 135 ККУ]) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 136 ККУ]): за ознаками об'єктивної сторони складу злочину, за конструкцією основного складу злочину, за формою вини і саме головне - за суб'єктом. Обов'язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Тож за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 136 ККУ] несуть відповідальність будь-які фізичні, осудні особи з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом чи іншим нормативним актом покладено обов'язок надавати допомогу особам, що перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов'язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
'''З суб'єктивної сторони''' злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов'язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.<br /><br />
Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 З ст. 135], може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. При цьому для випадків, коли винною є особа, яка зобов'язана була піклуватися про потерпілого, може бути характерним як непрямий умисел (наприклад, пожежник, усвідомлюючи, що внаслідок його бездіяльності особа може загинути, не рятує її із боягузтва), так і необережність (набувач майна за договором довічного утримання протягом тижня не відвідує хворого відчужувача, сподіваючись на те, що хвороба не є тяжкою), а для випадків, коли винною є особа, що сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, - тільки необережність.<br /><br />
Якщо ж особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, бажає настання смерті останнього чи інших тяжких наслідків або свідомо допускає можливість їх настання, її бездіяльність має кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за умисні вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, залежно від конкретних наслідків.<br /><br />
Якщо особа, яка зобов'язана була піклуватися про іншу особу, умисно створює ситуацію, небезпечну для життя останньої (скажімо, інструктор з мотивів помсти залишає групу альпіністів в горах, звідки вони завідомо для нього не можуть вибратись), внаслідок чого настає смерть потерпілого, діяння кваліфікується за відповідними частиною і пунктом ст.115 ККУ. Якщо мати одразу ж після пологів не годує новонароджену дитину або виносить й на мороз тощо з умислом на заподіяння їй смерті, вона несе відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 117 ККУ].<br /><br />
Залишення неповнолітнього без допомоги особою, на яку покладені професійні чи службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до цих обов'язків, якщо це спричинило шкоду здоров'ю потерпілого, тягне відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 137 ККУ].<br /><br />
<br />
== Відповідальність == <br />
* Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -<br />
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
* Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -<br />
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
* Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -<br />
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96._%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=25651Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі2021-02-15T10:04:20Z<p>Dariia.kashchii: визначення термінів</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"]<br />
<br />
== Поняття доказів та доказування ==<br />
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша ст. 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).<br /><br />
Такі дані встановлюються такими засобами:<br /><br />
1) письмовими, речовими і електронними доказами;<br /><br />
2) висновками експертів;<br /><br />
3) показаннями свідків.<br />
<br />
<br />Докази в цивільному процесі повинні відповідати таким вимогам:<br />
* ''належність'' ( містити інформацію щодо предмета доказування, де предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cт. 77 ЦПК України)];<br />
* ''допустимість'' (суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cт. 78 ЦПК України]);<br />
* ''достовірність'' (достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cт. 79 ЦПК України]);<br />
* ''достатність'' (достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cт. 79 ЦПК України]);.<br />
Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю таких елементів:<br />
* змісту доказів;<br />
* процесуальної форми доказів; <br />
* процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту;<br />
* процесуальної форми доказів.<br /><br />
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.<br /><br />
У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.<br /><br />
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.<br /><br />
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.<br /><br />
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.<br /><br />
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.<br /><br />
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зверніть увагу!!!''' Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211537 справа № 917/1307/18]), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов’язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.<br />
|}<br />
* ''Письмовими доказами'' є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 95 ЦПК України])<br />
* ''Речовими доказами'' є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 97 ЦПК України]). Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 98 ЦПК УКраїни]). Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо такі особи заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі, після набрання рішенням суду законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 99 ЦПК УКраїни]).<br />
* ''Електронними доказами'' є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 100 ЦПК України]).<br />
* ''Висновок експерта'' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 102 ЦПК України]).<br />
* ''Показання свідка'' - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 90 ЦПК України])<br />
<br />
== Зміст доказів ==<br />
Зміст доказів — це будь-які фактичні дані, що обґрунтовують вимоги ізаперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, у справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, змістом наданого позивачем доказу,встановленого на підставі показань свідка, є фактичні дані про перебування продавця у стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.<br><br />
Процесуальною формою доказів є визначені цивільним процесуальним законом засоби доказування, в яких закріплюються фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] процесуальною формою доказів, тобто засобами доказування, є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи,висновки експертів. Так, за позовом про відновлення порушених авторських прав на твір образотворчого мистецтва позивач обґрунтовував свої вимоги фактичними даними про те, що видавництво всупереч умовам авторського договору самочинно внесло зміни у твір. Процесуальною формою цих доказів став письмовий документ — оригінал авторського договору.<br><br />
Процесуальний порядок одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів — це встановлена цивільним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження й оцінки змісту доказів та засобів доказування. <br><br />
Загалом слід розрізняти такі три загальноприйняті елементи предмету доказування: <br><br />
а) обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги (підстава позову);<br><br />
б) обставини, на яких відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстава заперечення); <br><br />
в) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. А взагалі – обставини, які повинні бути встановлені як підстави для вирішення спору між сторонами –<br />
всі які відбулися, а також наявні юридичні факти та обставини, що мають значення для справи. Саме на обставинах, що підлягають встановленню, й будується предмет доказування в справі. Тому пропонується поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. В цьому разі можна буде більш чітко<br />
провести межу між різними видами доказів за джерелом доказу. Це положення з урахуванням способу отримання доказу може певною мірою свідчити про їх юридичну вірогідність.<br><br />
Так, до особистих доказів пропонується віднести:<br />
* пояснення сторін;<br />
* пояснення третіх осіб; <br />
* пояснення представників;<br />
* пояснення заявників та заінтересованих осіб;<br />
* пояснення заявника та боржника;<br />
* показання свідків;<br />
* висновки експертів;<br />
* письмові докази, якщо при їх формуванні не застосовувались технічні<br />
* прилади комп’ютерної техніки.<br /><br />
Подаючи докази, сторони реалізовують своє право на доказування і одночасно виконують обов’язок із доказування, оскільки стаття 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.<br /><br />
<br />
== Витребування доказів у цивільному процесі ==<br />
'''Статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], визначені умови та випадки витребування доказів:'''<br />
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6634#n6634 ЦПК України]. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.<br /><br />
У клопотанні повинно бути зазначено:<br />
* який доказ витребовується;<br />
* обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;<br />
* підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;<br />
* вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.<br />
<br />
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.<br /><br />
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 116-118 ЦПК України.]<br /><br />
Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.<br /><br />
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.<br /><br />
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.<br /><br />
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.<br /><br />
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.<br /><br />
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.<br><br />
У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за місцезнаходженням доказів може витребувати докази на прохання третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу у справі, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), у порядку, встановленому цією статтею.<br /><br />
У разі задоволення відповідної заяви суд може зобов’язати особу, у якої такі докази витребовуються, надати такі докази безпосередньо третейському суду або міжнародному комерційному арбітражу або стороні, за заявою якої такі докази витребовуються, для подальшого їх подання третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу).<br /><br />
В ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із поданням відповідних доказів.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Зверніть увагу!!!''' Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції, а не чекати, коли їм буде відмовлено в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, та потім вишукувати нові й долучати їх до апеляційної скарги. Ці положення випливають з частини третьої ст.367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], яка вимагає, аби докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд приймав лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що об’єктивно не залежали від нього.<br />
|}<br />
<big>'''Дивись також:'''</big> [[Електронні докази в цивільному процесі]]<br />
<br />
[[Категорія: цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96._%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=25643Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі2021-02-15T09:40:23Z<p>Dariia.kashchii: визначення термінів</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"]<br />
<br />
== Поняття доказів та доказування ==<br />
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша ст. 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).<br /><br />
Такі дані встановлюються такими засобами:<br /><br />
1) письмовими, речовими і електронними доказами;<br /><br />
2) висновками експертів;<br /><br />
3) показаннями свідків.<br /><br />
<br />
Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю таких елементів:<br /><br />
* змісту доказів;<br />
* процесуальної форми доказів; <br />
* процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту;<br />
* процесуальної форми доказів.<br /><br />
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.<br /><br />
У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.<br /><br />
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.<br /><br />
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.<br /><br />
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.<br /><br />
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.<br /><br />
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зверніть увагу!!!''' Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211537 справа № 917/1307/18]), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов’язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.<br />
|}<br />
* ''Письмовими доказами'' є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 95 ЦПК України])<br />
* ''Речовими доказами'' є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 97 ЦПК України]). Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 98 ЦПК УКраїни]). Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо такі особи заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі, після набрання рішенням суду законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 99 ЦПК УКраїни]).<br />
* ''Електронними доказами'' є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 100 ЦПК України]).<br />
* ''Висновок експерта'' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 102 ЦПК України]).<br />
* ''Показання свідка'' - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 90 ЦПК України])<br />
<br />
== Зміст доказів ==<br />
Зміст доказів — це будь-які фактичні дані, що обґрунтовують вимоги ізаперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, у справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, змістом наданого позивачем доказу,встановленого на підставі показань свідка, є фактичні дані про перебування продавця у стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.<br><br />
Процесуальною формою доказів є визначені цивільним процесуальним законом засоби доказування, в яких закріплюються фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] процесуальною формою доказів, тобто засобами доказування, є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи,висновки експертів. Так, за позовом про відновлення порушених авторських прав на твір образотворчого мистецтва позивач обґрунтовував свої вимоги фактичними даними про те, що видавництво всупереч умовам авторського договору самочинно внесло зміни у твір. Процесуальною формою цих доказів став письмовий документ — оригінал авторського договору.<br><br />
Процесуальний порядок одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів — це встановлена цивільним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження й оцінки змісту доказів та засобів доказування. <br><br />
Загалом слід розрізняти такі три загальноприйняті елементи предмету доказування: <br><br />
а) обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги (підстава позову);<br><br />
б) обставини, на яких відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстава заперечення); <br><br />
в) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. А взагалі – обставини, які повинні бути встановлені як підстави для вирішення спору між сторонами –<br />
всі які відбулися, а також наявні юридичні факти та обставини, що мають значення для справи. Саме на обставинах, що підлягають встановленню, й будується предмет доказування в справі. Тому пропонується поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. В цьому разі можна буде більш чітко<br />
провести межу між різними видами доказів за джерелом доказу. Це положення з урахуванням способу отримання доказу може певною мірою свідчити про їх юридичну вірогідність.<br><br />
Так, до особистих доказів пропонується віднести:<br />
* пояснення сторін;<br />
* пояснення третіх осіб; <br />
* пояснення представників;<br />
* пояснення заявників та заінтересованих осіб;<br />
* пояснення заявника та боржника;<br />
* показання свідків;<br />
* висновки експертів;<br />
* письмові докази, якщо при їх формуванні не застосовувались технічні<br />
* прилади комп’ютерної техніки.<br /><br />
Подаючи докази, сторони реалізовують своє право на доказування і одночасно виконують обов’язок із доказування, оскільки стаття 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.<br /><br />
<br />
== Витребування доказів у цивільному процесі ==<br />
'''Статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], визначені умови та випадки витребування доказів:'''<br />
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6634#n6634 ЦПК України]. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.<br /><br />
У клопотанні повинно бути зазначено:<br />
* який доказ витребовується;<br />
* обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;<br />
* підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;<br />
* вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.<br />
<br />
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.<br /><br />
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 116-118 ЦПК України.]<br /><br />
Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.<br /><br />
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.<br /><br />
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.<br /><br />
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.<br /><br />
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.<br /><br />
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.<br><br />
У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за місцезнаходженням доказів може витребувати докази на прохання третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу у справі, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), у порядку, встановленому цією статтею.<br /><br />
У разі задоволення відповідної заяви суд може зобов’язати особу, у якої такі докази витребовуються, надати такі докази безпосередньо третейському суду або міжнародному комерційному арбітражу або стороні, за заявою якої такі докази витребовуються, для подальшого їх подання третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу).<br /><br />
В ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із поданням відповідних доказів.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Зверніть увагу!!!''' Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції, а не чекати, коли їм буде відмовлено в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, та потім вишукувати нові й долучати їх до апеляційної скарги. Ці положення випливають з частини третьої ст.367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], яка вимагає, аби докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд приймав лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що об’єктивно не залежали від нього.<br />
|}<br />
<big>'''Дивись також:'''</big> [[Електронні докази в цивільному процесі]]<br />
<br />
[[Категорія: цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=25477Земельні ділянки багатоквартирних будинків2021-02-08T13:22:48Z<p>Dariia.kashchii: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України “Про оренду землі”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України “Про основи містобудування”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]<br />
== '''Визначення термінів''' ==<br />
'''Багатоквартирний будинок''' - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).<br />
<br />
'''Землі багатоквартирних будинкі''' в (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України]):<br />
* земля, на якій розміщено житловий будинок;<br />
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;<br />
* прибудинкова територія.<br />
'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).<br />
<br />
Поняття "прибудинкова територія" слід відрізняти від поняття "присадибна ділянка". Присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text п.2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 N 105] )<br />
== '''Суб’єкти права постійного користування землями багатоквартирних будинків''' ==<br />
'''Суб'єктами права постійного користування''' землями багатоквартирних будинків можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України]. До таких суб'єктів належать:<br />
* житлово-експлуатаційні організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n168 ст. 24 Житлового кодексу України]) або підприємства, установи та організації, що здійснюють безпосереднє управління цими будинками;<br />
* співвласники багатоквартирного будинку (для обслуговування такого будинку та забезпечення потреб власників, наймачів квартир та нежитлових приміщень).<br />
Суб'єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.<br />
<br />
== '''Конфігурація земель багатоквартирних будинків''' ==<br />
'''Розміри і конфігурація земельної ділянки,''' на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Під "відповідною землевпорядною документацією", розуміється насамперед план земельно-господарського устрою населеного пункту.<br />
Проект розподілу територій - це різновид містобудівної документації, "яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок". На даний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n693 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"] передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693 п. 4 розділу V Закону]).<br />
<br />
Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків визначаються відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104].<br />
<br />
'''''У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.'''''<br />
<br />
Із положень ч. 1 ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] випливає, що права на землю можуть отримати як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни можуть скористатися таким правом лише у випадку коли всі власники квартир у житловому будинку одночастно вчинять ряд необхідних юридичних дій, щоб отримати землю під таким будинком у спільну власність. Тобто, не кожен власник квартири отримує конкретну земельну ділянку , а всі власники квартир у цьому будинку оримують одну ділянку на всіх(разом із прибудинковою територією) на праві спільної сумісної власності — ділянка під будинком одна, і поділу вона не підлягає. Тому отримати її можна лише в спільну власність або спільне користування одночасно . <br />
<br />
Право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяничерез об’єднання співвласників, тобто ОСББ.<br><br />
[[Категорія:Житлове право]] <br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=24857Право колишнього члена колгоспу на землю сільськогосподарського призначення2021-01-11T09:06:47Z<p>Dariia.kashchii: /* Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку */</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року.]<br />
<br />
== '''Загальна інформація''' ==<br />
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантоване ст. 14 Конституції України.<br />
<br />
Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі».<br />
<br />
Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність КСП, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. <br />
<br />
На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені КСП, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених КСП. Кожному з них належала частка (пай), кожен набув право при бажанні отримати її для самостійного господарювання, створення селянського (фермерського) господарства, передачі в оренду або залишення своєї частки землі у колективній власності членів КСП на умовах оренди ''(джерело: «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року»).]''<br />
<br />
'''Землями сільськогосподарського призначення''' '''визнаються землі, надані для:'''<br />
* виробництва сільськогосподарської продукції, <br />
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, <br />
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей<br />
''Джерело: стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України.]''<br />
<br />
01 липня 2021 року набирає чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження раніше підмараторних земельних ділянок (наприклад, продаж, дарування тощо).<br />
<br />
== '''Особи, які мають право на земельну частку (пай)''' ==<br />
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;<br />
* громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;<br />
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);<br />
* громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.<br />
* Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.<br />
* Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.<br />
''Джерело: стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''<br />
<br />
== '''Порядок оформлення права власності, якщо особа має сертифікат на право на земельну частку (пай)''' ==<br />
Під час приватизації земельних паїв після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель було визначено розмір та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видано відповідний документ - '''сертифікат про право власності на визначену частку (пай).''' У статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.<br />
<br />
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.<br />
<br />
'''''УВАГА! Від 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку не видається, замість нього новому власнику на підтвердження виникнення у громадянина права на земельну ділянку необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'' ''' <br />
<br />
'''ПЕРШИЙ КРОК.''' Необхідно подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).<br />
<br />
'''ДРУГИЙ КРОК.''' Сільська, селищна, міська рада укладає із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету '''АБО''' сприяє в укладенні такого договору, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай).<br />
<br />
'''ТРЕТІЙ КРОК.''' Проект землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.<br />
<br />
'''У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються:'''<br />
* місце розташування земельної ділянки;<br />
* межі та площа сільськогосподарських угідь;<br />
* цільове призначення, обмеження у їх використанні.<br />
'''ЧЕТВЕРТИЙ КРОК.''' Сільської, селищною, міською радою проводиться розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості) на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
<br />
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, який є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).<br />
<br />
Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державна реєстрація права власності на земельну частку (пай). <br />
<br />
'''''УВАГА! Якщо земельна ділянка (пай) НЕ має кадастрового номеру, то для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) за місцем розташування земельної ділянки із:'''''<br />
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;<br />
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);<br />
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br />
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно та '''протягом 14 днів.''' На підтвердження державної реєстрації безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. <br />
<br />
== '''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку (пай)''' ==<br />
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''<br />
* нотаріус (пошук нотаріусів чи державних нотаріальних контор можна здійснити за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx); <br />
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br />
# заява встановленої форми;<br />
# документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);<br />
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;<br />
# засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;<br />
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогодні – 210 грн.). <br />
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки. <br />
<br />
== '''Чому важливо зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) до 1 січня 2025 року?''' ==<br />
Відповідно до статті 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, '''він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.''' <br />
<br />
Це означає, що кадастрові номери потрібно присвоювати не тільки тим ділянкам, які оформлюються вперше, а і у разі, якщо у особи є Державний акт про право власності на землю (рожевого кольору – видавалися з 1991 до 2003 року), в якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки. <br />
<br />
'''У зв’язку з чим зареєструвати право власності на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку необхідно до 01 січня 2025 року. '''<br />
<br />
== '''Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку''' ==<br />
''Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]:''<br />
* Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). <br />
* Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.<br />
* При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.<br />
'''Предметом розгляду у суді можуть бути позови громадян, пов'язані з паюванням земель, зокрема:'''<br />
* про визнання права на земельну частку (пай), її розмір;<br />
* незаконність відмови у видачі сертифіката;<br />
* виділення паю в натурі.<br />
'''Відповідачами в таких справах можуть бути:'''<br />
* КСП;<br />
* сільськогосподарські кооперативи;<br />
* районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката;<br />
* виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. <br />
Після 2020 року органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з позовами про визнання колективної власності комунальною власністю в порядку оформлення безхазяйного майна щодо КСП, які вже ліквідовані. Щодо тих КСП, які ще не ліквідовані - після 2025 року.<br />
<br />
=== '''Як звернутися до суду?''' ===<br />
'''Дивись правові консультації:'''<br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 «Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі»]''' <br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 «Звернення до суду: провадження в адміністративній справі»]''' <br />
<br />
== '''Судова практика''' ==<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №396/1683/18-ц9 (провадження № 61-9879св19):]''' «''Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».'' <br />
<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18]'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 )]: ''«Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права».'' <br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=24184Встановлення меж земельної ділянки2020-12-11T14:44:57Z<p>Dariia.kashchii: /* Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки */</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками"]<br />
<br />
==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межеві знаки"==<br />
<br />
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.<br><br />
<br />
Відповідно до статті 106 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.<br /><br />
<br />
Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.<br /><br />
<br />
Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.<br /><br />
<br />
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.<br />
<br />
'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br />
Межові знаки бувають трьох видів:<br />
Вид 1 – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів;<br />
Вид 2 – металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;<br />
Вид 3 – дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не манше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.<br />
Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів<br />
<br><br />
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==<br />
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України про «Про землеустрій»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)].<br />
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br><br />
'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''<br />
# укладення договору із землевпорядною компанією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);<br />
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;<br />
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);<br />
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельно ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.<br />
<br />
== До кого звертатись ==<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).<br /><br />
<br />
'''Згідно статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''<br />
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;<br />
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br />
Таким чином, юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. <br /><br />
<br />
Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.<br /><br />
<br />
== Необхідні документи ==<br />
'''Вихідні документи для укладання договору:'''<br />
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).<br />
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.<br />
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).<br />
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.<br /><br />
<br />
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''<br />
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);<br />
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;<br />
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).<br /><br />
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.''' <br />
<br />
== Мета встановлення межових знаків ==<br />
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''<br />
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;<br />
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;<br />
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;<br />
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.<br><br />
'''Межові знаки не встановлюються:'''<br />
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;<br />
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;<br />
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;<br />
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).<br />
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.<br />
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.<br><br />
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==<br />
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв Постанову по справі №681/1039/15-ц, у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:<br />
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося; <br />
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;<br />
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;<br />
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації; <br />
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі; <br />
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.<br />
Не пізніше ніж за 5 днів до винесення меж (складання акту про погодження меж) необхідно повідомити всіх межовиків (оголошення в ЗМІ, рекомендовані листи з повідомленням про вручення). <br />
<br />
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==<br />
Земельним кодексом України (стаття 158) передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. <br />
<br />
Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]<br />
<br />
Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.<br />
<br />
Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].<br />
[[Категорія: Добросусідство]]<br />
[[Категорія: Право користування землями]]<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Земельне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=23534Право власності на землю територіальних громад2020-11-09T11:19:57Z<p>Dariia.kashchii: /* Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-2018-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад"] <br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).<br />
<br />
'''У комунальній власності перебувають:'''<br />
* а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;<br />
* б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.<br /><br />
<br />
== Суб’єкти права комунальної власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 ЦК України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 ЗК України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).<br />
<br />
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 ЗК України]).<br />
<br />
== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:<br />
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);<br />
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;<br />
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;<br />
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;<br />
* землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;<br />
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;<br />
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;<br />
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.<br />
<br />
== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==<br />
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. <br />
<br />
На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком <br />
випадків, передбачених статтею 29 цього Закону. <br />
<br />
== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==<br />
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні (п. 1 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки (п. 2 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (п. 4 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]<br />
<br />
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)). <br />
<br />
== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==<br />
Згідно з частиною п'ятою ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
<br />
== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==<br />
Згідно з частиною другою ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.<br />
<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина друга ст. 117 ЗК України]).<br />
<br />
[[категорія: Земельне право]]<br />
[[категорія: Право власності на землю]]<br />
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=23533Право власності на землю територіальних громад2020-11-09T11:18:54Z<p>Dariia.kashchii: /* Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/60-2018-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 60 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад"] <br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).<br />
<br />
'''У комунальній власності перебувають:'''<br />
* а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;<br />
* б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.<br /><br />
<br />
== Суб’єкти права комунальної власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 ЦК України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n65 ЗК України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).<br />
<br />
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 ЗК України]).<br />
<br />
== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:<br />
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);<br />
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;<br />
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;<br />
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;<br />
* землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;<br />
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;<br />
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;<br />
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.<br />
<br />
== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==<br />
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. <br />
<br />
На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком <br />
випадків, передбачених статтею 29 цього Закону. <br />
<br />
== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==<br />
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні (п. 1 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки (п. 2 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]).<br />
<br />
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (п. 4 частини першої ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України]<br />
<br />
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємство (державна власність)). <br />
<br />
== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==<br />
Згідно з частиною п'ятою ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
<br />
== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==<br />
Згідно з частиною другою ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ЗК України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.<br />
<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина друга ст. 117 ЗК України]).<br />
<br />
[[категорія: Земельне право]]<br />
[[категорія: Право власності на землю]]<br />
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%8E_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=23223Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна2020-10-07T06:24:58Z<p>Dariia.kashchii: /* Передача нерухомого майна в рахунок сплати аліментів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page4 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF/print Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
<br />
== Загальні положення законодаства ==<br />
'''Аліменти на дитину''' - це правовідносини між батьками і дітьми, в яких батьки зобов'язані матеріально забезпечувати дітей, а дітям належить право на отримання такого забезпечення.<br />
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.<br><br />
<br />
Згідно ст. 181 Сімейного Кодексу батьки самостійно визначають спосіб виконання свого обов'язку по утриманню дитини.<br><br />
<br />
Цей обов’язок може припинятися раніше, ніж дитина досягла повноліття, наприклад, у разі смерті дитини або платника аліментів чи оголошення їх померлими.<br><br />
<br />
Аліментні платежі є власністю дитини, однак стягуються на користь того з батьків з ким проживає дитина. <br><br />
<br />
Контроль за цільовим використанням аліментів в інтересах дитини здійснюють органи опіки та піклування.<br />
<br />
== Розмір аліментів на дитину в Україні ==<br />
У ст. 182 СК зазначено, що аліментні платежі повинні забезпечувати повноцінний, всебічний розвиток дітей на достатньому рівні.<br />
Мінімальний гарантований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
Мінімальний рекомендований розмір аліментних виплат на одну дитину встановлений на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за умови, що батько може виплатити дану суму.<br />
Ст. 183 СК встановлює скільки відсотків аліменти становлять від доходу громадян, а саме:<br />
* на одну дитину аліментні виплати встановлюються в розмірі ¼ доходу платника аліментів;<br />
* на двох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі ⅓ доходу платника аліментів;<br />
* на трьох дітей аліментні виплати встановлюються в розмірі 1/2 доходу платника аліментів.<br />
Розмір аліментних виплат може бути встановлений у відсотках до доходу платника аліментів або у фіксованій грошовій сумі.<br />
Якщо аліментні виплати встановлюються у фіксованій сумі, то сума аліментів може бути індексована надалі, відповідно до ст. 184 СК.<br />
<br />
==== Звільнення від обов'язку сплачувати аліменти ====<br />
Суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби. <br /><br />
<br />
== Передача нерухомого майна в рахунок сплати аліментів ==<br />
Сімейним кодексом України у ст. 190 передбачено припинення права на аліменти на дитину '''у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно.''' Це означає, що той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку).<br><br />
<br />
Укладення такого договору позбавляє того з батьків, хто відступив нерухоме майно, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, згідно ч. 3 ст. 190 СК України, '''не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.'''<br />
<br />
Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.<br />
<br />
=== Особливості договору про припинення права на аліменти у звязку з передачею нерухомого майна ===<br />
* Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. <br />
* Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.<br />
* Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.<br />
* У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.<br />
* На майно, одержане за договором не може бути звернене стягнення.<br />
* Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.<br />
* Договір, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.<br />
* У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.<br />
* За позовом відчужувача нерухомого майна договір, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.<br />
<br />
Виходячи з вимог частини четвертої статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину. <br><br />
<br />
==== Види майна ====<br />
Види майна, яке можна передати за цим договором - все майно, що передбачене ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і виробничого призначення.<br /><br />
<br />
==== Суб'єкти договору ====<br />
Догорів укладається між батьками. <br><br />
<br />
Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні цього договору.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Цікаво! [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2015_2_50 Стаття Мельник М.Б., аспірантки Інституту законодавства Верховної Ради України "Інститут припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно".]<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]] <br />
[[Категорія: Цивільне право]] <br />
[[Категорія: Стягнення аліментів]] <br />
[[Категорія: Нотаріат]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=22830Порядок добровільного об’єднання територіальних громад2020-09-21T12:21:35Z<p>Dariia.kashchii: /* Утворення об'єднаної територіальної громади */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]<br />
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/09/list.pdf Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2016 року № 7/13-10903]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Територіальна громада''' - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (абзац другий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону Украхни "Про місцеве самоврядування в Україні"]).<br />
<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"] (далі - Закон) суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.<br />
<br />
Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. <br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання:<br />
<br />
♦ ініціювання;<br />
<br />
♦ підготовка рішень про об’єднання;<br />
<br />
♦ рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;<br />
<br />
♦ утворення об’єднаної територіальної громади.<br />
<br />
'''Умови добровільного об’єднання територіальних громад:'''<br />
# у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;<br />
# територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися;<br />
# об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;<br />
# при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;<br />
# якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання;<br />
# об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (частина перша статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону]).<br />
<br />
== Ініціювання ==<br />
<br />
<u>Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:</u><br />
[[Файл:Схема добровільного об'єднання територіальних громад.jpg|міні]]<br />
<br />
# сільський, селищний, міський голова;<br />
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;<br />
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;<br />
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади) (частина перша статті п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону]).<br />
Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді:<br />
# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;<br />
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;<br />
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.<br />
<br />
<u>Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити:</u><br />
<br />
# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;<br />
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування.<br />
Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.<br />
<br />
== Підготовка рішень про об’єднання ==<br />
<br />
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад <u>надсилає пропозицію</u> про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади, який забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' <br />
<br />
Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.<br />
<br />
У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає <u>рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень</u> щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.<br />
<br />
'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.'''<br />
<br />
Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад.<br />
<br />
Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону]).<br />
<br />
== Рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад ==<br />
<br />
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (стаття 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону]):<br />
<br />
# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;<br />
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;<br />
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад.<br />
<br />
Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' <u>проведення обов’язкового громадського обговорення</u> (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.<br />
<br />
Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.<br />
<br />
Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.<br />
<br />
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.<br />
<br />
У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають <u>рішення про добровільне об’єднання</u> територіальних громад або про <u>проведення місцевого референдуму</u> щодо підтримки об’єднання територіальних громад.<br />
<br />
У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до [https://www.cvk.gov.ua/ Центральної виборчої комісії] для прийняття нею рішення про призначення перших [[Порядок обрання депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, старостою|виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови]] в установленому законом порядку.<br />
<br />
== Утворення об'єднаної територіальної громади ==<br />
<br />
Об’єднана територіальна громада вважається утвореною <u>з дня набрання чинності рішеннями всіх рад,</u> що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону].<br />
<br />
Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою.<br />
<br />
Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.<br />
<br />
Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.<br />
<br />
Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.<br />
<br />
25 листопада 2016 року відбулося перше об'єднання окремих ОТГ в Асоціацію об'єднаних територіальних громад (далі - Асоціація) з метою поширення кращих практик управління громадами, представництва та захисту прав ОТГ - членів Асоціації. Вона є неполітичною, недержавною та некомерційною організацією. Прийом у члени Асоціації здійснюється Правлінням Асоціації на підставі рішення ради ОТГ.<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Відповідно до частини шостойї статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на <u>доопрацювання.</u><br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
<br />
Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]] у випадку порушень норм статей 2 та 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону], а саме принципів та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. <br />
<br />
== Особливі випадки ==<br />
<br />
Особливості правовідносин щодо добровільне об'єднання територіальних громад в окремих випадках роз'яснено [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2016/09/list.pdf '''листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2016 року № 7/13-10903'''], зокрема:<br />
<br />
♦ <u>Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.</u><br />
<br />
Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом], можуть претендувати на отримання статусу '''спроможної громади<sup>*</sup>''', якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Методиці формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214].<br />
<br />
За рішенням Кабінету Міністрів України, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів.<br />
----<br />
<sup>*</sup>''<small>'''Спроможна територіальна громада''' - територіальні громади сіл, селищ, міст, які в результаті добровільного об’єднання (добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади) здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.</small>''<br />
<br />
♦ <u>Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання")</u><br />[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень.<br />
<br />
Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону] і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом], та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів.<br />
<br />
Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом.<br />
<br />
Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетного кодексу України] надаються на розвиток інфраструктури.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-02 Рішення Конституційного суду України від 18 червня 2002 року у справі № 1-16/2002] (у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 140 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (справа про об'єднання територіальних громад) <br />
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62775632 Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі № 802/1031/16-а]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок обрання депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, старостою]]<br />
* [[Децентралізація: повноваження рад територіальних громад]]<br />
* [[Право власності на землю територіальних громад]]<br />
* [[Порядок реєстрації статуту територіальної громади]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=22359Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення2020-08-26T11:24:12Z<p>Dariia.kashchii: /* Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]. <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Згідно статті 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]''', Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.<br />
<br />
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.<br />
<br />
== '''Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується:''' ==<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;<br />
<br />
- військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.<br />
<br />
== '''Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки''' ==<br />
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:<br />
<br />
тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.<br />
<br />
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.<br />
<br />
Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.<br />
<br />
Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.<br />
<br />
У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться.<br />
<br />
В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку військовослужбовець набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
== '''Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби''' ==<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413], та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''25 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.]- <br />
<br />
== '''Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги''' ==<br />
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.<br />
<br />
Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;<br />
<br />
Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.<br />
<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]<br />
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=22358Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення2020-08-26T11:22:28Z<p>Dariia.kashchii: /* Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]. <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Згідно статті 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]''', Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.<br />
<br />
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.<br />
<br />
== '''Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується:''' ==<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;<br />
<br />
- військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.<br />
<br />
== '''Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки''' ==<br />
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:<br />
<br />
тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.<br />
<br />
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.<br />
<br />
Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.<br />
<br />
Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.<br />
<br />
У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться.<br />
<br />
В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпустки. Однак Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку я набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпустки протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
== '''Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби''' ==<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413], та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''25 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.]- <br />
<br />
== '''Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги''' ==<br />
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.<br />
<br />
Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;<br />
<br />
Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.<br />
<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]<br />
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=22357Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення2020-08-26T11:21:30Z<p>Dariia.kashchii: /* Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]. <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Згідно статті 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]''', Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.<br />
<br />
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.<br />
<br />
== '''Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується:''' ==<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;<br />
<br />
- військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.<br />
<br />
== '''Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки''' ==<br />
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:<br />
<br />
тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.<br />
<br />
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.<br />
<br />
Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.<br />
<br />
Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.<br />
<br />
У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться.<br />
<br />
В особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски. Однак Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку я набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
== '''Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби''' ==<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413], та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''25 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.]- <br />
<br />
== '''Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги''' ==<br />
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.<br />
<br />
Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;<br />
<br />
Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.<br />
<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]<br />
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=22356Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення2020-08-26T11:20:26Z<p>Dariia.kashchii: /* Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Закон України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]. <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (Із змінами від 22.12.2016 року)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Згідно статті 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]''', Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.<br />
<br />
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.<br />
<br />
== '''Грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується:''' ==<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади;<br />
<br />
- військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам військових навчальних закладів (крім курсантів із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом) - у розмірі грошового забезпечення за весь місяць, у якому вони звільнені, крім курсантської посадової надбавки;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають у розпорядженні або звільнені від посад, - із дня одержання військовою частиною наказу або письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж за 5 днів (не враховуючи час здавання справ та посади в разі тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою);<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання за вироком суду, - до дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання, включно;<br />
<br />
- військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), позбавленим військового звання у порядку дисциплінарного стягнення, - до дня підписання відповідного наказу про позбавлення військового звання, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - до дня виключення зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків). При цьому з дня підписання наказу про позбавлення військового звання здійснюється виплата тільки посадового окладу та надбавки за вислугу років, але не більше встановленого чинним законодавством строку здавання посади.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.<br />
<br />
== '''Грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки''' ==<br />
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
При цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:<br />
<br />
тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;<br />
<br />
тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня.<br />
<br />
Одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня.<br />
<br />
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски. Однак Законом України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку я набув за період проходження військової служби. У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
Грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.<br />
<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби військовослужбовців (крім військовослужбовців, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, а також військовослужбовців строкової військової служби) до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їхнього грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток із урахуванням часу проходження служби в році звільнення.<br />
<br />
Розрахунок суми, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється пропорційно виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець під час щорічної основної та додаткової відпусток.<br />
<br />
Грошова допомога на оздоровлення до розрахунку не включається.<br />
<br />
У разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
<br />
У разі смерті військовослужбовця відрахування з його грошового забезпечення за використані дні щорічної основної та додаткової відпусток не провадяться.<br />
<br />
== '''Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби''' ==<br />
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі '''50 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу та звільняються зі служби за власним бажанням, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413], та мають вислугу десять календарних років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''25 відсотків''' місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.<br />
<br />
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.]- <br />
<br />
== '''Хто не має права на отримання одноразової грошової допомоги''' ==<br />
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільнені з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції", а також тим, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України, одноразова грошова допомога не виплачується.<br />
<br />
Курсанти військових навчальних закладів, які до зарахування до військового навчального закладу не мали військових звань, та військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби у зв’язку із засудженням до позбавлення волі чи обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;<br />
<br />
Курсанти, відрахованим з військових навчальних закладів до досягнення призовного віку або які проходять підготовку на посади офіцерського складу, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту через небажання продовжувати навчання, через недисциплінованість, у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.<br />
<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]<br />
[[Категорія:Одноразова грошова допомога]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=21603Патронатна сім’я: поняття та порядок створення2020-07-17T08:21:06Z<p>Dariia.kashchii: Створена сторінка: == Поняття патронату. == '''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реа...</p>
<hr />
<div> <br />
== Поняття патронату. ==<br />
'''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин (ст.252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1517 Сімейного кодексу України]).<br />
<br><br />
'''Сім’я патронатного вихователя''' - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.<br />
<br><br />
'''Патронатна сім’я''' – це тимчасова форма влаштування дитини у сім’ю, де термін перебування дитини не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.<br />
<br><br />
'''Метою патронату над дитиною''' є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.<br />
== Хто може бути патронатним вихователем. ==<br />
'''Патронатний вихователь''' - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї (ч.3 ст.252 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1517 Сімейного кодексу України]).<br />
<br><br />
'''Патронатним вихователем може бути''' повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини в своєму домі.<br />
<br><br />
'''Патронатним вихователем не можуть бути особи:'''<br />
<br><br />
- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;<br />
<br><br />
- позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
<br><br />
- колишні усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіка, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;<br />
<br><br />
- які перебувають на обліку або на лікуванні в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах;<br />
<br><br />
- які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
<br><br />
- які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br />
<br><br />
- які страждають від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;<br />
<br><br />
- засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; • іноземці, які не перебувають у - шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br />
<br><br />
- особи без громадянства;<br />
<br><br />
- які за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;<br />
<br><br />
- інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br />
== Хто приймає рішення про створення патронатної сім’ї.==<br />
Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад з урахуванням потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах приймають рішення (розпорядження) про запровадження послуги з патронату над дитиною, яким визначається організація або заклад, на який покладатимуться функції з організації надання такої послуги (далі - соціальний заклад).<br />
<br><br />
Соціальним закладом може бути міський, районний, районний у місті центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центр соціальної підтримки дітей та сімей, інший заклад, установа або організація незалежно від форми власності, що надає соціальні послуги дітям і сім’ям з дітьми (крім соціальної послуги стаціонарного догляду).<br />
<br><br />
Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування.<br />
== Порядок створення патронатної сім’ї. ==<br />
=== Відбір кандидатів.===<br />
Первинний відбір кандидатів у патронатні вихователі здійснюють соціальна установа разом зі службою у справах дітей місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевої ради відповідно до вимог «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-п#n103 Порядку створення і діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя]», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №148 від 16.03.2017.<br />
<br><br />
Рішення про проходження первинного відбору приймається на підставі аналізу документів, поданих кандидатами в патронатні вихователі, і проведеного соціальною установою разом зі службою у справах дітей обстеження умов їх проживання.<br />
<br><br />
Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи: заяву; копію паспорта громадянина України; копію трудової книжки (у разі наявності); висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866; довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі; копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.<br />
=== Проходження навчання.===<br />
Кандидат в патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом із повнолітнім членом своєї сім’ї, який братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата в патронатні вихователі), проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.<br />
<br><br />
За умови успішного проходження навчання кандидату в патронатні вихователі та члену його сім’ї видається довідка про проходження навчання та рекомендації про можливість надання послуги патронату над дитиною.<br />
=== Укладення договору про надання послуг з патронату над дитиною.===<br />
У разі отримання рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною орган опіки та піклування протягом місяця укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною.<br />
=== Влаштування дитини в сім'ю і укладення договору про патронат над цією дитиною.===<br />
Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини. Рішення приймається на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування.<br />
<br><br />
Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів із патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною.<br />
== Права дитини, яка влаштовується в сім’ю патронатного вихователя.==<br />
Відповідно до ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1517 Сімейного кодексу України] для влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.<br />
<br><br />
Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя здійснюється за письмовою згодою її батьків, інших законних представників. У разі якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя потрібна згода їхніх батьків.<br />
<br><br />
Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя здійснюється без згоди батьків, інших законних представників у разі відібрання у них дитини, відсутності відомостей про місце їх перебування, а також за наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини.<br />
<br><br />
На період перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя за нею зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до влаштування в сім’ю патронатного вихователя.<br />
<br><br />
Дитина, влаштована в сім’ю патронатного вихователя, має право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами.<br />
<br><br />
Дитина, влаштована в сім’ю патронатного вихователя, має інші права, визначені законодавством.<br />
== Обов’язки патронатного вихователя.==<br />
Відповідно до ст. 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1517 Сімейного кодексу України] патронатний вихователь зобов’язаний:<br />
<br><br />
1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;<br />
<br><br />
2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;<br />
<br><br />
3) співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;<br />
<br><br />
4) забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;<br />
<br><br />
5) сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.<br />
== Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною.==<br />
Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.<br />
<br><br />
При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.<br />
<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-п#n103 Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя] затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 148</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80&diff=21323Форс-мажор2020-06-26T07:59:24Z<p>Dariia.kashchii: /* Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)]<br />
<br />
== Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) ==<br />
<u>'''Форс-мажорними обставинами''' (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:</u> загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]).<br />
<br /> Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 Цивільного кодексу України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.<br />
<br />'''«Випадок»''' (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.<br />
<br />
== Категорії форс-мажорних обставин ==<br />
'''Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;<br />
* пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;<br />
* страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;<br />
* оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;<br />
* законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).<br />
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;<br />
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.<br />
<br />
== Наслідки настання форс-мажорних обставин: ==<br />
* строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;<br />
* виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.<br />
<br />
== Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили ==<br />
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. <br><br />
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. <br />
<br />
'''Граничний строк дії форс-мажору''', після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.<br><br />
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80&diff=21322Форс-мажор2020-06-26T07:58:35Z<p>Dariia.kashchii: /* Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)]<br />
<br />
== Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) ==<br />
<u>'''Форс-мажорними обставинами''' (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:</u> загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]).<br />
== Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 Цивільного кодексу України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.<br />
<br />'''«Випадок»''' (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.<br />
<br />
== Категорії форс-мажорних обставин ==<br />
'''Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;<br />
* пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;<br />
* страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;<br />
* оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;<br />
* законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).<br />
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;<br />
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.<br />
<br />
== Наслідки настання форс-мажорних обставин: ==<br />
* строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;<br />
* виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.<br />
<br />
== Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили ==<br />
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. <br><br />
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. <br />
<br />
'''Граничний строк дії форс-мажору''', після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.<br><br />
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80&diff=21321Форс-мажор2020-06-26T07:57:04Z<p>Dariia.kashchii: /* Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)]<br />
<br />
== Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) ==<br />
<u>'''Форс-мажорними обставинами''' (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:</u> загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]).<br />
Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 Цивільного кодексу України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.<br />
<br />'''«Випадок»''' (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.<br />
<br />
== Категорії форс-мажорних обставин ==<br />
'''Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;<br />
* пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;<br />
* страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;<br />
* оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;<br />
* законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).<br />
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:''' <br />
<br />
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;<br />
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.<br />
<br />
== Наслідки настання форс-мажорних обставин: ==<br />
* строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;<br />
* виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.<br />
<br />
== Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили ==<br />
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. <br><br />
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. <br />
<br />
'''Граничний строк дії форс-мажору''', після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.<br><br />
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=20933Податкові зміни у зв’язку з карантином2020-06-05T08:01:27Z<p>Dariia.kashchii: Створена сторінка: # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]. # == Нормативні акти, які визначають...</p>
<hr />
<div><br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]. <br />
#<br />
<br />
<br />
== Нормативні акти, які визначають податкові зміни у зв’язку з карантином. ==<br />
<br />
<br><br />
11 березня 2020 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-п постанови Кабінету міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»] установлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. <br />
Дозволено фізичним особам - підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, тимчасово, на період карантину, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи та витрати, отримані (здійснені) ними протягом карантину, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.<br />
<br><br />
У зв’язку з заборонами та обмеженнями здійснення певних видів господарської діяльності 17 березня 2020 року було прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX Закон України №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України] та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)" . Цей закон визначає наступні зміни:<br />
* мораторій на застосування штрафів і пені щодо податків, зборів та ЄСВ;<br />
* мораторій на проведення перевірок щодо податків, зборів та ЄСВ;<br />
* тимчасове звільнення від деяких податків і зборів, а також від ЄСВ для окремих категорій платників;<br />
* перенесення строків декларування доходів громадянами;<br />
* відстрочення запровадження РРО-новацій ( реєстратора розрахункових операцій, тобто касового апарата).<br />
<br><br />
25 березня 2020 року Кабінетом міністрів України була прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2020-п постанова № 239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»], яка визначає заборону діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення; заборону регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні; пасажирські перевезення авіаційним транспортом.<br />
!Як виняток, цією постановою дозволено певні види діяльності з обов’язковим дотриманням правил безпеки та відповідних санітарних і протиепідемічних заходів, а також використання засобів індивідуального захисту:<br />
* діяльність закладів громадського харчування щодо адресної доставки замовлень.<br />
* торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку.<br />
* провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку.<br />
* перевезення легковими автомобілями.<br />
* перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ у межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції.<br />
* перевезення у трамваях, тролейбусах, автобусах, маршрутних таксі дозволяється кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах.<br />
* <br />
<br><br />
Важливим кроком Верховної Ради для пом'якшення негативних економічних наслідків упровадження карантину стало прийняття 30 березня 2020 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-IX] , згідно з яким відбулися наступні зміни:<br />
* збільшено обсяги граничного доходу для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування ;<br />
* добровільна (благодійна) допомога включається до податкової знижки фізичних осіб;<br />
* звільнення від сплати ПДВ; <br />
* справляння податку на прибуток підприємств; <br />
* особливості справляння акцизного податку та екологічного податку;<br />
* митний кодекс України.<br />
<br />
<br />
== Мораторій на застосування штрафів і пені щодо податків, зборів та ЄСВ ==<br />
<br />
У період з 1 березня по 31 травня 2020 р.:<br />
1. Не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім санкцій за:<br />
• порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати;<br />
• порушення правил обліку, виробництва й обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;<br />
• відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу;<br />
• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії.<br />
2. Не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.<br />
У період з 1 березня по 30 квітня 2020 р.:<br />
1. Не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності та несвоєчасну сплату ЄСВ.<br />
2. Платникам ЄСВ не нараховується пеня, а вже нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.<br />
<br />
== Мораторій на проведення перевірок щодо податків, зборів та ЄСВ ==<br />
<br />
На період з 18 березня по 31 травня 2020 р.:<br />
1. Установлено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, крім перевірок з питань бюджетного відшкодування ПДВ (пп. 78.1.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]);<br />
2. Планові перевірки відповідно до плану-графіка на 2020 рік, що мали розпочатися в період з 18 березня по 31 травня, має бути перенесено;<br />
3. Документальні й фактичні перевірки, що розпочато до 18 березня і ще не завершено, мають бути зупинені на період до 31 травня поточного року.<br />
<br />
Зверніть увагу! На цей самий період зупинено перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Тобто загальний строк 1095 днів фактично подовжено на строк дії цього мораторію.<br />
На період з 18 березня по 18 травня 2020 р.:<br />
1. Установлено мораторій на проведення документальних перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.<br />
2. Документальні перевірки щодо ЄСВ, які розпочато до 18 березня і ще не завершено, мають бути зупинені на період до 18 травня поточного року.<br />
Крім того, до 31 травня 2020 р. забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових контрольних заходів у сфері господарської діяльності (крім нагляду за суб'єктами з високим ступенем ризику, у сфері дотримання вимог щодо формування державних регульованих цін та питань санітарного й епідемічного благополуччя).<br />
<br />
== Тимчасове звільнення від деяких податків і зборів, а також від ЄСВ для окремих категорій платників ==<br />
<br />
За період з 1 березня по 30 квітня 2020 р.:<br />
1. Не нараховується і не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що використовується у господарській діяльності. <br />
2. Не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. <br />
3. Звільняються від нарахування й сплати ЄСВ за себе фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства.<br />
<br />
== Перенесення строків декларування доходів громадянами ==<br />
<br />
1. Річну декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік подають до 1 липня 2020 р. (замість 1 травня), а за наявності права на податкову знижку декларацію все одно можна подати до кінця року.<br />
2. Сплату податкового зобов'язання, зазначеного в поданій податковій декларації, здійснюють до 1 жовтня 2020 р. (замість 1 серпня).<br />
<br />
== Відстрочення запровадження РРО-новацій ( реєстратора розрахункових операцій, тобто касового апарата) ==<br />
<br />
Також перенесено запровадження нововведень у сфері застосування РРО, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128-20 Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» № 128-ІХ від 20.09.2019]. Більшість норм наберуть чинності не з 19 квітня (як передбачалося спочатку), а лише з 1 серпня 2020 р. Мова насамперед про запровадження програмних РРО та нові санкції за порушення у сфері застосування РРО. Обов'язкове застосування РРО підприємцями на єдиному податку 2 – 4 груп незалежно від обсягу доходу за окремими видами діяльності, передбачене Законом № 129-ІХ, перенесено з 1 жовтня 2020 на 1 січня 2021 року. <br />
<br />
== Збільшення обсягів граничного доходу для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування == <br />
<br />
Для суб'єктів першої групи платників єдиного податку обсяг доходу збільшено з 300 тис. грн 00 грн. до 1 млн грн., другої групи - з 1,5 млн грн до 5 млн грн., третьої з 5 млн грн. до 7 млн грн.<br />
<br />
== Добровільна (благодійна) допомога включається до податкової знижки фізичних осіб == <br />
<br />
Сума коштів (вартість лікарських засобів) для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання та виробів, які добровільно перераховані (передані) громадським об'єднанням (благодійним організаціям), органам виконавчої влади протягом карантину, включається до податкової знижки у повному обсязі при реалізації права на податкову знижку за результатами 2020 року)<br />
<br />
== Звільнення від сплати ПДВ == <br />
<br />
На період дії карантину, ввезення на територію України та постачання на території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
== Справляння податку на прибуток підприємств == <br />
<br />
Платників податків на прибуток звільнено від застосування податкових різниць, передбачених п. 140.5.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (обмеження щодо віднесення до складу витрат понад 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року) щодо коштів (вартості лікарських засобів), які добровільно ними перераховані (передані) для надання медичної допомоги хворим на коронавірус.<br />
<br />
== Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку == <br />
<br />
Тимчасово спрощено порядок виробництва дезінфекційних засобів, зокрема, надано державним підприємствам, які є виробниками спирту етилового, право використовувати вироблений ними спирт для виробництва дезінфекційних засобів без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту, за умови обладнання місць відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції та участі представників контролюючий органів у контролі за дотриманням умов денатурації спирту. Також до 15 серпня 2020 року включно продовжено терміни погашення податкових векселів, виданих виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів та/або бензинів авіаційних, які припадають на період з 1 березня по 31 травня 2020 року. Для спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів, до 31 травня 2020 року акцизний податок встановлено за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.<br />
<br />
== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України] == <br />
<br />
Уточнено період, на який звільняються від сплати ввізного мита товари, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, який закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України).</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=20141Участь в судовому засіданні під час карантину2020-05-06T13:44:12Z<p>Dariia.kashchii: /* Загальна інформація */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».]<br />
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/dsa_pres_slujba_2019/dsa_pres_slujba_2020/N_169_20.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 № 169 «Про затвердження Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Впровадження карантину на всій території України внесло корективи не тільки у повсякденне життя українців, а й в роботу багатьох органів державної влади. Не став виключенням і суд.<br />
Незважаючи на виклики, які стали перед судовою системою, вона має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення правосуддя з урахуванням положень щодо поновлення чи продовження процесуальних строків та використання інших процесуальних механізмів забезпечення прав громадян.<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлено право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.<br />
Саме гарантія права на справедливий судовий розгляд (що гарантує ст. 6 Європейської конвенції і національне законодавство) і розгляд справи упродовж «розумного строку», виокремлює важливість того, що правосуддя повинне здійснюватися без затримок, які можуть підірвати його ефективність та довіру до нього.<br />
<br />
2 квітня, набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]. Згідно з цим Законом, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський та Цивільний процесуальні кодекси України були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань.<br />
<br />
Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов’язкової присутності учасників сторін.<br />
== Гласність судового процесу ==<br />
Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).<br />
== Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ==<br />
* Під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (КАС, ГПК, ЦПК).<br />
Відповідно до оновленого Порядку суди зможуть використовувати не лише систему відеоконференцзв'язку Easycon, а інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку та відповідають вимогам законодавства.<br />
<br />
* Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення '''''електронного підпису'''''. Якщо особа немає такого підпису, то таке підтвердження здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»], або Державною судовою адміністрацією України (КАС, ГПК, ЦПК).<br />
Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв’язку EasyCon (прототип Zoom, Skype) на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою [[www.court.gov.ua]] та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку.<br />
У разі, якщо учасник не має електронного підпису (або система не дозволяє реєстрацію з використанням електронного підпису), то він повинен попередньо зареєструватись в Системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших передбачених обраною Системою засобів реєстрації. При цьому, в своїй заяві про участь у судовому засіданні, поданій відповідно до пункту 3 цього розділу, учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису.<br />
Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подається учасником справи не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання.<br />
Рішення про можливість підтвердити особу учасника справи, що не має електронного підпису, а також рішення про обрання Системи, що буде використана для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, приймається головуючим суддею, у провадженні якого знаходиться справа. <br />
У день засідання секретар судового засідання створює відео-платформу для проведення засідання, до якої запрошує учасників справи.<br />
Але як ідентифікувати особу? По суті ви авторизуєтесь за допомогою ЕЦП, також варто заздалегідь надіслати електронною поштою скан-копію документа, що посвідчує особу, а також пред’явити його «на камеру» на початку онлайн-засідання. Надалі триває звичне засідання з урахуванням того, що всі онлайн. <br />
Суддя у цей час перебуває в залі судових засідань.<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD:_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8&diff=18667Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки2020-04-03T12:47:26Z<p>Dariia.kashchii: /* Додаткові обов’язки під час карантину */ відповідальність за порушення карантину</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|З '''12 березня до 24 квітня 2020 року''' на усій території України встановлено карантин згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].<br />
|}<br />
'''Карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
<br />
Карантин встановлюється та відміняється <u>Кабінетом Міністрів України</u>. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України <u>центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я</u> ([https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров'я України]), за поданням головного державного санітарного лікаря України.<br>Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну '''негайно''' доводиться до відома населення відповідної території <u>через засоби масової інформації</u>.<br>Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
== Обмеження прав громадян України в умовах карантину ==<br />
♦ '''Право на вільне пересування'''<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати <u>особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів</u>, а у разі потреби – <u>проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину</u>, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.<br>Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]. Однак, пункту 4 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. <br />
<br />
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили '''довідку''', що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br>♦ '''Право на освіту'''<br />
<br />
Під час карантинуіснують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.<br>♦ '''Право на мирні зібрання'''<br />
<br />
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] у період <u>17 березня до 3 квітня 2020 року</u> заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь '''понад 10 осіб''', крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.<br />
== Додаткові обов’язки під час карантину ==<br />
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, '''зобов'язані:'''<br>1. вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;<br>2. виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;<br>3. проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я <u>зобов'язані</u> періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи.<br>За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
'''Відповідальність''' за порушення, вчинені в період карантину передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.<br />
<br />
'''Стаття 44<sup>-3</sup>''' '''Кодексу України про адміністративні правопорушення''' «Порушення правил щодо карантину людей»: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".<br />
<br />
'''Стаття 164<sup>-14</sup>''' '''Кодексу України про адміністративні правопорушення''' «Порушення законодавства про закупівлі»: «Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, -тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»<br />
<br />
'''Стаття 325 Кримінального кодексу України «'''Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням»: «1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".<br />
<br />
Також у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу, за певних обставин можливе вчинення інших правопорушень у період карантину:<br />
<br />
1.'''Незаконне розголошення персональних даних'''. Мали місце опублікування персональних даних (ПІБ, місця проживання, дані родичів) осіб, у яких була підозра на захворювання. Стаття 182 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу. <br />
<br />
2. '''Грубе порушення громадського порядку під час здійснення евакуації громадян та забезпечення їм умов обсервації.''' За такі дії передбачена кримінальна відповідальність статтею 296 Кримінального кодексу України. <br />
<br />
3. '''Дії, пов’язанні з нанесенням тілесних ушкоджень іншим особам''' (починаючи з легких тілесних – синців та саден) є кримінально караними діяннями, за які передбачена кримінальна відповідальність статтями 121-125, 128 КК України.<br />
<br />
4. '''Дії пов’язанні з завданням шкоди майну''' ( кримінальна та цивільно-правова відповідальність).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]<br />
*[[Відпустка на період карантину]]<br />
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]<br />
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]<br />
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]<br />
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]<br />
*[[Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19|Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу СOVID-19]]<br />
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]<br />
[[Категорія:Конституційне право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=18661Рівність прав чоловіків та жінок2020-04-03T11:14:42Z<p>Dariia.kashchii: /* Правові засади забезпечення рівності прав чоловіків і жінок */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 року N 2866-IV]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17 Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року № 5207-VI]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України ]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року N 2811-XII ]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року № 273]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/501/2015 Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президент Україна від 25 серпня 2015 року № 501]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-644740-14 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 травня 2014 року № 10-644/0/4-14 «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_537 Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 2000 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207 Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_794 Факультативний протокол до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW) від 06 жовтня 1999 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_002 Конвенція про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності від 29 червня 1951 року № 100] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція стосовно дискримінації у галузі праці та занять від 25 червня 1958 року № 111]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_010 Конвенція про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками від 23 червня 1981 року № 156]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_122?lang=en Конвенція про охорону материнства від 28 червня 1952 року № 103]<br />
<br /><br />
<br />
== Правові засади забезпечення рівності прав чоловіків і жінок == <br />
<br />
'''Стаття 24 Конституції України''' визначає, що громадяни мають '''рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом'''. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, '''статі''', етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.<br /><br />
<br />
'''Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:''' <br /><br />
<br />
* наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; <br />
* спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; <br />
* правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.<br />
<br />
Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах закріплена в низці нормативно-правових актів, зокрема у ЗУ «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в України» від 08.09.2005 №5207-IV (далі – Закон про забезпечення рівних прав і можливостей) та ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 №5207-VI (далі – Закон про запобігання та протидії дискримінації).<br /><br />
<br /><br />
Метою Закону про забезпечення рівних прав і можливостей є '''досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства''' шляхом правового '''забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків''', '''ліквідації дискримінації за ознакою статі''' та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Також, у вищезазначеному законі визначені ключові поняття, а саме:<br /><br />
* '''рівні права жінок і чоловіків''' – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі;<br />
* '''рівні можливості жінок і чоловіків''' – рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків;<br />
* '''дискримінація за ознакою статі''' – ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.<br /><br />
<br />
У Законі про запобігання та протидії дискримінації надано визначення '''дискримінації''' – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.<br /><br />
<br />
Форми дискримінації передбачені у ст. 5 Закону про запобігання та протидії дискримінації ('''пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск''') та наголошено на забороні дискримінації (ст. 6). Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.<br /><br />
<br />
Згідно Закону про запобігання та протидії дискримінації заборона дискримінації поширюється на всі сфери суспільних відносин, зокрема на сферу праці.<br /><br />
<br />
'''На відміну від інших сфер людської діяльності, сфера праці є однією з небагатьох сфер життя українського суспільства, в якій наявність нерівності за ознакою статі є яскраво вираженою, що підтверджується як статистичними даними, так і соціологічними дослідженнями.''' <br /><br />
<br />
Існує також поняття '''позитивна дискримінація''' – встановлена державою система пільг, заохочень, заборон і компенсацій, спрямованих на підвищення соціального статусу жінок.<br />
<br />
== Рівність прав чоловіків і жінок у сфері праці ==<br />
Стаття 2 прим 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі – КЗпП) визначає встановлює обов’язок дотримуватись рівності трудових прав громадян. '''Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці''', зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, '''статі''', гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, '''сімейних обов’язків''', місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.<br /><br />
<br />
КЗпП визначає рівність трудових прав за широким переліком ознак у сфері праці та поширюється на всі правовідносини реалізації трудових прав. Задекларована «рівність трудових прав» закріплюється через визнання принципу рівності прав і можливостей працівників, запровадження якого гарантується забороною дискримінації.<br /><br />
<br />
Існують й інші законодавчі акти, які деталізують та пояснюють заборону дискримінації в окремих аспектах процесу працевлаштування, зокрема ЗУ «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі – Закон про зайнятість населення).<br /><br />
<br />
Стаття 5 Закону про зайнятість населення закріплює гарантії у сфері зайнятості населення, зокрема п. 8 та п. 9 передбачено '''захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення''', та додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян відповідно.<br /><br />
<br />
Статтею 11 Закону про зайнятість населення передбачено '''право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення'''. Держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, '''статі''', віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.<br /><br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про зайнятість населення забороняється в оголошеннях (рекламі) '''про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи''', яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя. Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом та роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюються Законом України «Про рекламу».<br /><br />
<br />
Незважаючи на законодавче декларування рівності чоловіків та жінок у сфері праці, особливо актуальним на сьогодні є існування специфічних проблем, що включають, але не обмежуються наступними:<br /><br />
<br />
# Оголошення про відкриті вакансії, які містять вимоги до віку, статі й навіть зовнішності працівника тощо.<br />
# Конкурсний відбір працівників та/або обмеження доступу до певних професій чи посад, яке ґрунтується не на їхніх кваліфікаційних навичках та знаннях, а на підставі переваги жіночій або чоловічій статі.<br />
# Відсутність прозорості та доступності при просуванні по службі або в професійній кар’єрі .<br />
# Розрив в оплаті праці для чоловіків і жінок при однаковій кваліфікації та за рівних умов праці.<br />
# Звільнення працівників, яке відбувається не на законних підставах, а за особистими ознаками працівника (Віл-позитивний статус працівника, сексуальна орієнтація) та/або ставлення до них безпосереднього керівництва.<br />
# Надання відпустки для догляду за дитиною переважно жінкам та дискримінація чоловіків при їх бажанні реалізувати це право.<br /><br />
<br />
Варто зазаначити, що запровадження в законодавстві про працю поняття '''«працівник з сімейними обов’язками»''' є важливим кроком, оскільки дозволяє змінити укорінені підходи в трудових правовідносинах, адже з розвитком суспільних відносин гарантії «материнства» поступово поширювалися на інших членів сім’ї (батько, дід, баба), які здійснюють фактичний догляд за дитиною (дітьми). Проте такі зміни не однаково застосовуються роботодавцями, що призводить до дисбалансу рівності прав чоловіків та жінок, зокрема при наданні відпустки по догляду за дитиною.<br /><br />
<br />
== Рівність прав чоловіків та жінок на відпустку по догляду за дитиною ==<br />
<br />
'''Чоловіки, як і жінки, мають рівне право скористатися відпусткою по догляду за дитиною'''. Відпустка для догляду за дитиною покликана забезпечити батькам можливість особисто доглядати своїх дітей і щодо права на таку відпустку навіть військовослужбовці обох статей перебувають в однаковій ситуації (рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2012р., заява №30078/06, у справі «Константін Маркін проти Росії», у якій ЄСПЛ визнав порушення ст.14 Конвенції у поєднанні зі ст. 8 щодо військовослужбовця, який тривалий час не міг реалізувати своє право на отримання відпустки для догляду за дітьми).<br /><br />
<br />
Законодавство України дозволяє людині, яка має дитину, незалежно від своєї статі, скористатися правом на відпустку по догляду за дитиною; тобто '''батьки самостійно за домовленістю між собою вирішують, хто з них фактично здійснюватиме догляд за дитиною'''.<br /><br />
<br />
Але на практиці існує неоднакове застосування роботодавцями норм матеріального права, чоловіки зазнають дискримінації щодо використання свого права на відпустку по догляду за дитиною.<br /><br />
<br />
З метою роз’яснення чоловікам (батькові дитини) їх права на відпустку по догляду за дитиною проаналізуємо норми чинного законодавства.<br /><br />
<br />
Згідно ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР (далі – Закон про відпустки), ст. 179 КЗпП '''за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку'''. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також '''батьком дитини''', бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (далі – батько дитини, інші законні особи). <br /><br />
<br />
Ст. 20 Закону про відпустки встановлює '''порядок надання соціальних відпусток''': <br />
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою '''жінки або батька дитини''', інших законних осіб повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу;<br />
* '''батькові дитини''', іншим законним особам відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі '''довідки з місця роботи (навчання, служби)''' '''матері дитини про те, що вона вийшла на роботу''' до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).<br /><br />
<br />
Згідно ст. 21 цього ж Закону про відпустки '''працівникам, які мають право на соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''', виплачується державна допомога на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-XII (далі -–Закон про державну допомогу) та іншими нормативно-правовими актами України.<br /><br />
<br />
Згідно ст. 11 Закону про державну допомогу для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається '''одним з батьків (опікуном)''', з яким постійно проживає дитина, заява за встановленою формою та копія свідоцтва про народження дитини.<br /><br />
<br />
'''Після досягнення дитиною трирічного віку''' - '''мати, батько''' або інші законні особи, (тобто '''без вимоги до статі''') мають право на відпустку '''без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку''' (ст. 25 Закону про відпустки):<br /><br />
* якщо дитина потребує домашнього догляду. Строк відпустки - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;<br />
* для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.<br /><br />
<br />
'''Відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку''' надається:<br />
* матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;<br />
* чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;<br />
* працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.<br /><br />
<br />
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).<br /><br />
<br />
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Листі від 07.05.2014 № 10-644/0/4-14 «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин» також роз’яснив про рівність рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, '''статі''', мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин та про заборону дискримінації будь-якого виду, зокрема, за ознаками статі.<br /><br />
<br />
Зокрема, про право батька на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку роз’яснено в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44350492 ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015р., справа №824/56/15-а]. <br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18565537 В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 31.01.2011р., справа № 22-ц-560/11.].<br /><br />
<br />
Отже, аналіз норм чинного законодавства підтверджує, що як чоловіки, так і жінки, мають рівне право скористатися відпусткою по догляду за дитиною та отримувати державну допомогу; таке право мають й інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, при цьому без вимог до їх статі.<br /><br />
<br />
Підсумовуючи вищезазаначене, попри існуючу нормативну базу з питання рівності прав чоловіків та жінок, українці досі стикаються з викликами, які впливають на їх реальне забезпечення. Тому задля мінімалізації фактів дискримінації за ознакою статі, які оточують нас у повсякденному і професійному житті, у приватній чи публічній сферах необхідно не лише правильно ідентифікувати такі випадки, а й звертатися за захистом порушених прав задля їх відновлення.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD:_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8&diff=18659Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки2020-04-03T11:00:04Z<p>Dariia.kashchii: Відповідальність за порушення карантину</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|З '''12 березня до 24 квітня 2020 року''' на усій території України встановлено карантин згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].<br />
|}<br />
'''Карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
<br />
Карантин встановлюється та відміняється <u>Кабінетом Міністрів України</u>. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України <u>центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я</u> ([https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров'я України]), за поданням головного державного санітарного лікаря України.<br>Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну '''негайно''' доводиться до відома населення відповідної території <u>через засоби масової інформації</u>.<br>Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
== Обмеження прав громадян України в умовах карантину ==<br />
♦ '''Право на вільне пересування'''<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати <u>особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів</u>, а у разі потреби – <u>проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину</u>, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.<br>Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]. Однак, пункту 4 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. <br />
<br />
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили '''довідку''', що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br>♦ '''Право на освіту'''<br />
<br />
Під час карантинуіснують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.<br>♦ '''Право на мирні зібрання'''<br />
<br />
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] у період <u>17 березня до 3 квітня 2020 року</u> заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь '''понад 10 осіб''', крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.<br />
== Додаткові обов’язки під час карантину ==<br />
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, '''зобов'язані:'''<br>1. вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;<br>2. виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;<br>3. проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я <u>зобов'язані</u> періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи.<br>За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]<br />
*[[Відпустка на період карантину]]<br />
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]<br />
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]<br />
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]<br />
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]<br />
*[[Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19|Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу СOVID-19]]<br />
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]<br />
[[Категорія:Конституційне право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD:_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8&diff=18658Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки2020-04-03T10:56:49Z<p>Dariia.kashchii: /* Додаткові обов’язки під час карантину */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|З '''12 березня до 24 квітня 2020 року''' на усій території України встановлено карантин згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].<br />
|}<br />
'''Карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
<br />
Карантин встановлюється та відміняється <u>Кабінетом Міністрів України</u>. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України <u>центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я</u> ([https://moz.gov.ua/ Міністерство охорони здоров'я України]), за поданням головного державного санітарного лікаря України.<br>Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну '''негайно''' доводиться до відома населення відповідної території <u>через засоби масової інформації</u>.<br>Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).<br />
== Обмеження прав громадян України в умовах карантину ==<br />
♦ '''Право на вільне пересування'''<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати <u>особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів</u>, а у разі потреби – <u>проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину</u>, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.<br>Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]. Однак, пункту 4 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_059 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. <br />
<br />
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили '''довідку''', що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br>♦ '''Право на освіту'''<br />
<br />
Під час карантинуіснують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.<br>♦ '''Право на мирні зібрання'''<br />
<br />
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] у період <u>17 березня до 3 квітня 2020 року</u> заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь '''понад 10 осіб''', крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.<br />
== Додаткові обов’язки під час карантину ==<br />
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, '''зобов'язані:'''<br>1. вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;<br>2. виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров'я та наукових установ, у яких вони лікуються;<br>3. проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби та заклади охорони здоров'я <u>зобов'язані</u> періодично повідомляти через засоби масової інформації про епідемічну ситуацію та здійснювані протиепідемічні заходи.<br>За відмову у наданні інформації, умисне перекручення або приховування об'єктивних даних про захворювання населення на інфекційні хвороби посадові особи органів та закладів несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]).<br />
<br />
Відповідальність за порушення, вчинені в період карантину передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.<br />
Стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил щодо карантину людей»: «Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".<br />
Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства про закупівлі»: «Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, -тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»<br />
Стаття 325 Кримінального кодексу України «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням»: «1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років"<br />
<br />
Також у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу, за певних обставин можливе вчинення інших правопорушень у період карантину:<br />
1.Незаконне розголошення персональних даних. Мали місце опублікування персональних даних (ПІБ, місця проживання, дані родичів) осіб, у яких була підозра на захворювання. Стаття 182 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу. <br />
2. Грубе порушення громадського порядку під час здійснення евакуації громадян та забезпечення їм умов обсервації. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність ст<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/227372381965839/?__tn__=kC-R&eid=ARDAN4C9fASUVyPH428Vtaopr9WBWHKxhRVxCjW0LLjmlKc-l8A99GFQV3-AM1KCt-B7a0tXoDKDqfL1&hc_ref=ARQHqU3uuYvJ6QBlSRsjOEDYEbUBiBT48ZBljHAd-7y-5zTgkLIHZdnQQCC7oR7EbjY&fref=nf&__xts__ Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги щодо введення на території України карантину]<br />
* [https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/1383462811861812/UzpfSTEwMDAwNDEwNDI4MTQwNjpWSzoxNDEyNTc5MTU1NTk2MTIx/?multi_permalinks=1412579155596121&notif_id=1585303260676912&notif_t=group_activity Відеоролик "Карантин: обмеження прав та відповідальність за порушення"]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
*[[Заходи запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19]]<br />
*[[Відпустка на період карантину]]<br />
*[[Оплата праці працівників закладів освіти і науки в умовах карантину]]<br />
*[[Компенсація вартості квитків у зв’язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу|Компенсація вартості квитків у зв'язку з припиненням перевезення пасажирів під час епідемії коронавірусу]]<br />
*[[Особливості дистанційної роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину|Особливості отримання "лікарняних" на період карантину]]<br />
*[[Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину]]<br />
*[[Звільнення від оподаткування на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби]]<br />
*[[Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19|Надзвичайний стан у зв'язку з поширенням коронавірусу СOVID-19]]<br />
*[[Примусове стаціонарне лікування під час карантину]]<br />
[[Категорія:Конституційне право]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Dariia.kashchiihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%97%D1%85_%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9&diff=17003Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей2020-02-19T07:35:13Z<p>Dariia.kashchii: Випадок, коли можливе призначення одноразової грошової допомоги у понад дворічний термін після встановлення втрати працездатності</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]<br />
== Види одноразової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей ==<br />
# Одноразова грошова допомога у разі звільнення<br />
# Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності;<br />
# Одноразова щорічна грошова допомога учасникам бойових дій, інвалідам війни та членам сімей загіблих ветеранів війни до п’ятого травня<br /><br />
<br />
== Одноразова грошова допомога у разі звільнення ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 ч 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. <br /><br />
<br />
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.<br /><br />
<br />
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ==<br />
=== Підстави призначення та розмір допомоги===<br />
'''Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала:<br />
'''<br /><br />
<br />
# під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, - <u>у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року</u>;<br />
# у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, - <u>у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року</u>;<br />
# під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - <u>у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року</u>.<br /><br />
<br />
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.<br />
<br />
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.<br />
<br />
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.<br />
<br />
Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста визначаються відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України,] а утриманці - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".]<br />
=== Куди звертатися? ===<br />
За місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.<br />
=== Перелік необхідних документів===<br />
<u>Члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають такі документи:</u><br />
# заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;<br />
# витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);<br />
# витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.<br />
<u>До заяви додаються копії:</u><br />
# документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;<br />
# свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;<br />
# свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);<br />
# свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);<br />
# довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;<br />
# сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;<br />
# свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;<br />
# документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);<br />
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);<br />
# рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).<br />
== Одноразова грошова допомога у разі інвалідності або часткової втрати працездатності==<br />
=== Підстави призначення та розмір допомоги у разі встановлення інвалідності===<br />
♦ <u>військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: </u><br />
* 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;<br />
* 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;<br />
* 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи;<br />
♦ <u>військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:</u><br />
* 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;<br />
* 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;<br />
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи;<br />
♦ <u>військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному чи резервісту під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:</u><br />
* 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;<br />
* 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;<br />
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.<br />
=== Підстави призначення та розмір допомоги без встановлення інвалідності===<br />
<u>У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:</u><br />
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;<br />
* 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;<br />
* 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.<br />
=== Куди звертатися? ===<br />
До структурних підрозділів державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
<u>Військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає такі документи:</u><br />
# заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;<br />
# довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.<br />
<u>До заяви додаються копії:</u><br />
# постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;<br />
# документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;<br />
# сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;<br />
# документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).<br />
=== Зміна розміру допомоги===<br />
Якщо '''протягом двох років''' військовослужбовцю, військовозобов’язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.<br />
<br />
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності '''понад дворічний строк''' після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.<br />
<br />
При цьому, слід чітко розмежовувати «первинне встановлення групи інвалідності» та «встановлення відсотка втрати працездатності».<br />
Тобто, якщо військовослужбовцю встановлено відсоток втрати працездатності, а через термін більше двох років йому встановлюють первинно групу інвалідності, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми.<br />
<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Граничний розмір одноразової грошової допомоги не повинен перевищувати розміру допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.'''<br />
|}<br />
<br />
== Терміни проходження документів==<br />
Керівник уповноваженого органу подає '''у 15-денний строк''' з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи.<br />
<br />
Розпорядник бюджетних коштів приймає '''у місячний строк''' після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.<br />
== Порядок виплати допомоги==<br />
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.<br />
<br />
Особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.<br />
<br />
Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.<br />
== Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються==<br />
<u>Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:</u><br />
* вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;<br />
* вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;<br />
* навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);<br />
* подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.<br />
<br />
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]<br />
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Dariia.kashchii