https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Anzhela.liznichenko&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T22:38:12ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96&diff=45874Відповідальність за відсутність аптечки і вогнегасника в автомобілі2023-12-11T13:45:11Z<p>Anzhela.liznichenko: накладення штрафу,розмір штрафу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)].<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху»]<br />
<br />
== Вимоги Правил дорожнього руху щодо наявності аптечки та вогнегасника в автомобілі ==<br />
Правилами Дорожнього руху України, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text п.31.4] визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text п.31.4.7.] '''''Інші елементи конструкції''''':<br />
<br />
''є) відсутні:''<br />
<br />
* '''медична аптечка''' з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусів, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;* (Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає [http://patrul.in.ua/pdf/dstu-3961.pdf ДСТУ 3961-2000] для відповідного типу транспортного засобу повинна бути в закріпленому стані у місці, визначеному підприємством-виробником. У разі коли конструкцією транспортного засобу зазначене місця не передбачено, медична аптечка і вогнегасник повинні розташовуватись у легкодоступних місцях.)<br />
* '''знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар)''', який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;<br />
* '''працездатний вогнегасник''' на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.<br />
<br />
== Поширені помилки щодо кваліфікації правопорушення == <br />
Найчастіше на практиці співробітники поліції, виявивши відсутність у автомобілі аптечки, знаку аварійної зупинки або справного вогнегасника, кваліфікують вказане порушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч.1 ст.121 КУпАП], висуваючи звинувачення в тому, що водій керує автомобілем, який має технічну несправність, при якій експлуатація транспортного засобу заборонена, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (''станом на 11.12.2023 - 340 грн.'').<br />
<br />
== Відповідальність за відсутність аптечки і вогнегасника в приватному автомобілі (який, не використовується для надання послуг з перевезення пасажирів) ==<br />
Відсутність хоча б одного з цих предметів (аптечки, вогнегасника, знаку аварійної зупинки) ніяк не може бути технічною несправністю транспортного засобу, і '''управління автомобілем з відсутньою медичною аптечкою чи вогнегасником, необхідно кваліфікувати за''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 125 КУпАП], як інші порушення правил дорожнього руху, що тягне за собою '''попередження''', оскільки жодним нормативним документом не передбачено окремо відповідальність за експлуатацію транспортного засобу без аптечки, знаку аварійної зупинки або справного вогнегасника.<br />
<br />
== Відповідальність за відсутність аптечки і вогнегасника в транспортному засобі, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів ==<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 2 ст.121 КУпАП], керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, <br />
- '''тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (''станом на 11.12.2023 – 680 грн.'').<br />
<br />
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, <br />
-'''тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб'''.<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B8:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=45772Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування2023-11-29T09:36:54Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,зміни,строки прийняття спадщини.</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 "Про затвердження Положення про Спадковий реєстр"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Законодавством України термін «комморієнти» не визначено і такий вид спадкових відносин регулюється іншими нормами права. І ми можено використовувати таке визначення: '''комморієнти '''– ''це особи, які могли б спадкувати одна після одної, але померли одночасно протягом однієї календарної доби і в різні години доби. ''<br />
<br />
У випадку з комморієнтами, працедура спадкування викликає великі труднощі і є досить рідкісним явищем в спадковому праві, але і на це питання можна отримати відповіді та правову допомогу.<br />
<br />
Під час воєнного стану були прийняті декілька нормативно-правових актів, що визначають головні особливості процедури спадкування в цей особливий період: Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» Під час оформлення спадщини , слід врахувати особливості передбачені даними актами під час дії воєнного стану.<br />
<br />
== Правовий статус ==<br />
Оскільки спадщина після кожної з таких осіб відкривається одночасно, то вони не успадковують одна після одної, а натомість є окремими спадкодавцями.<br />
<br />
Відповідно до ч.3 ст.1220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], ''якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.''<br />
<br />
'''При визначенні часу відкриття спадщини не враховується той розрив часу''', який може мати місце між смертями, що настали одна після одної, але у один і той же день.<br />
<br />
Частина 4 статті 1220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] встановлює презумцію одночасності настання смерті тих осіб, які померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо). У цьому випадку спадщина теж відкривається одночасно і окремо по кожній з цих осіб.<br />
<br />
'''Важливо!''' Якщо внаслідок спільної небезпеки одна особа померла безпосередньо під час цієї події (аварії, землетрусу тощо), а інша — через декілька днів померла в лікарні, наслідки, передбачені ч. 4 ст.1220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], не настають.<br />
<br />
'''При одночасній (в межах однієї календарної доби) смерті''' заповідача і особи, на користь якої складено заповіт, для останньої та її спадкоємців такий заповіт анулюється, не маючи юридичної сили і не породжуючи юридичних наслідків.<br />
<br />
Таким чином, між комморієнтами, які померли у межах однієї календарної доби, спадкового правонаступництва не виникає та право спадкової трансмісії чи право представлення у даному випадку виключається.<br />
<br />
<big>У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії </big>(ст. 1276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).<br />
<br />
== Особливості успадкування ==<br />
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона вважається померлою (ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).<br />
<br />
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (п.п. 3.3 п. 3 глави 10 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”]).<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Коло спадкоємців, склад спадщини та інші обставини визначаються окремо по кожному спадкодавцю.<br />
<br />
'''Важливо!''' В разі якщо останнє місце проживання комморієнтів відрізняється, то і процес відкриття спадщини повинен відбувається окремо, але одночасність цих процедур обов'язкова.<br />
<br />
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме (ч.1 ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text ЗУ «Про нотаріат»]).<br />
<br />
На кожного комморієнта нотаріус заводить окремі спадкові справи ( п.2.2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#Text Наказ Міністерства Юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]).<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Для виконання нотаріальних дій нотаріуса необхідний документ, який підтверджуватиме смерть комморієнтів. Такими документами є лікарське свідоцтво про смерть, фельдшерська довідка про смерть або рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.<br />
<br />
У разі, якщо час, дата смерті неправильно засвідчена або факт смерті не мав документального підтвердження, то його можливо виправити та встановити через суд, який в кінцевому підсумку своїм рішенням може визнати громадянина померлим в передбачувану дату.<br />
<br />
'''Важливо!''' У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії (ст. 1276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). <br />
<br />
== Судова практика ==<br />
'''Судова практика:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85033611 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №401/898/17 від 16.10.2019 року.]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=45259Заміна газового лічильника2023-10-30T06:13:53Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,перевірка ПКМ</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 474 "Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0053-06 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затверджене Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодекс газорозподільних систем, затверджений Національною комісією, що здійснює державне регудювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494]<br />
<br />
<br />
Увага!! ''5 квітня 2022 року Кабмін ухвалив постанову № 412 «Про деякі питання перевірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного часу». Відповідно до цієї постанови, якщо термін повірки лічильника припав на період дії воєнного стану, то його повірку можна не робити. Причому цей дозвіл діятиме як протягом усього періоду воєнного стану, так і ще три місяці після нього. До цього всі показання лічильника вважаються дійсними і постачальники послуг мають їх приймати.''<br />
<br />
== Лічильник газу як засіб вимірювальної техніки ==<br />
'''Лічи́льник га́зу''' — засіб вимірювальної техніки (ЗВТ), призначений для вимірювань об'єму газу, що протікає через перетин трубопроводу.<br><br />
<br />
Лічильники бувають різних типів і типорозмірів.<br />
Типорозмір сучасного лічильника позначається як Gxxxx (де xxxx — числове позначення, що відповідає номінальній витраті лічильника). Для вимірювання витрат, наприклад, побутової газової плити («ПГ-4») підходять лічильники типорозмірів G1.6, G2.5P, G4P (у всіх мінімальна вимірювана витрата = 16 л/год).<br><br />
<br />
Для вимірювання витрат на магістральних газоросподільчих системах (ГРС)можна встановити лічильник типорозміру, наприклад, G6500 з максимальною витратою 10 000 м3/год за робочих умов, що при тиску газу 40 атм відповідатиме витраті приблизно 400 000 м3/год за стандартних умов. Звісно ж, існують і всі проміжні типорозміри зі стандартного ряду (1.6, 2.5, 4, 6, 10, 16 і т. д.).<br><br />
<br />
Лічильник газу встановлюється на внутрішньому газопроводі в окремій квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні чи на відводі до газового приладу споживача або на ввідних газопроводах у багатоквартирний будинок (або на групу будинків).<br><br />
<br />
'''Вузол обліку природного газу''' - сукупність засобів вимірювальної техніки(ЗВТ) та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або:<br />
* лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;<br />
* лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;<br />
* лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.<br><br />
<br />
'''Споживачі природного газу''' - фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.<br />
<br />
'''газова мережа внутрішнього газопостачання''' - газова мережа від місця/точки приєднання об’єкта або межі земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до газової мережі третіх осіб (замовників, споживачів);<br />
<br />
'''газова мережа зовнішнього газопостачання''' - газова мережа від місця забезпечення потужності до місця/точки приєднання об’єкта або межі земельної ділянки замовника";<br />
<br />
'''місце приєднання (точка приєднання)''' - запроектована або існуюча межа балансової належності між газовими мережами зовнішнього та внутрішнього газопостачання";<br />
<br />
'''стандартне приєднання''' - приєднання до діючих газових мереж оператора газорозподільної системи об’єктів газоспоживання потужністю до 16 метрів кубічних на годину включно на відстань, що не перевищує 25 метрів для сільської та 10 метрів для міської місцевості по прямій лінії від місця забезпечення потужності до точки приєднання";<br />
<br />
== Встановлення (заміна) та експлуатація лічильників газу ==<br />
'''Встановлення(заміна) лічильників газу здійснюється''' газорозподільним підприємством або підприємствами і організаціями, які мають необхідні ліцензії та дозвіл на виконання таких робіт. Виконавець після встановлення лічильників газу зобов'язаний видати споживачеві акт та розрахунковий документ, що засвідчують факт виконання робіт. Гарантійне та післягарантійне обслуговування лічильників газу здійснюється відповідно до законодавства. У разі встановлення лічильника газу у квартирі, приватному будинку або іншому об’єкті споживача газорозподільне підприємство складає та підписує із споживачем акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.<br><br />
<br />
'''Вартість лічильника газу та послуг з його встановлення оплачуються:'''<br />
* у новозбудованому будинку - забудовником (замовником);<br />
* у разі реконструкції, капітального ремонту житла - замовником;<br />
* у разі встановлення лічильника газу в газифікованому будинку - споживачем.<br />
Лічильники газу можуть встановлюватися також за кошти газорозподільного підприємства та за рахунок інших джерел.<br />
Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Законом України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”.]<br><br />
<br />
'''Відповідальність за збереження і цілість встановлених у споживача лічильників газу та пломб на них несе споживач.'''<br />
Перенесення в інше місце лічильників газу за бажанням споживача здійснюється за його рахунок газорозподільним підприємством, якщо це не суперечить Правилам безпеки систем газопостачання.<br><br />
<br />
Про порушення в роботі лічильника газу, несправність, виявлення зовнішнього пошкодження лічильника газу або виникнення сумнівів щодо достовірності його показань споживач зобов'язаний невідкладно повідомити газорозподільне підприємство.<br><br />
<br />
'''Експертиза лічильника газу проводиться''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0053-06 Положення про проведення експертизи лічильників газу], установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 27 грудня 2005 р. № 619.<br><br />
<br />
Експертиза проводиться на вимогу і за кошти як споживача, так і газорозподільного підприємства.<br><br />
<br />
У разі коли підтверджено факт пошкодження лічильника газу з вини споживача, він відшкодовує вартість перевірки, ремонту та/або встановлення нового лічильника.<br />
Факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника газу, що призвело до заниження його показань, засвідчується спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право проводити експертизу.<br />
У разі коли замість тимчасово вилученого лічильника газу неможливо встановити інший лічильник, газові прилади і пристрої споживача тимчасово підключаються до системи газопостачання без лічильника, про що представниками газорозподільного підприємства складається відповідний акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.<br />
<br />
== Заміна газового лічильника під час проведення повірки, а також після її проведення ==<br />
Відповідно до положень частин першої і четвертої статті 17 Закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 України «Про метрологію та метрологічну діяльність»] (із змінами) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.<br />
<br />
'''1.''' '''Періодична повірка''' (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора газорозподільної мережі (оператор ГРМ) незалежно від того, чи є він власником засоба вимірювальної техніки (ЗВТ).<br>Періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту підлягають засоби вимірювальної техніки, які введені в експлуатацію в установленому порядку.<br />
<br />
Обслуговування засобу вимірювальної техніки здійснюється під час його періодичної повірки, якщо інше не передбачено нормативною документацією.<br />
<br />
'''2.''' Для належної організації періодичної повірки лічильників газу по об’єктах побутових споживачів '''Оператор ГРМ повинен:'''<br />
* мати в наявності персоніфікований перелік всіх лічильників газу побутових споживачів, що знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ;<br />
* забезпечити належний моніторинг термінів спливу міжповірочного інтервалу для складання графіка проведення періодичної повірки лічильників;<br />
* забезпечити періодичну повірку лічильника протягом міжповірочного інтервалу.<br><br />
<br />
''У разі якщо заходи з періодичної повірки лічильників, що встановлені на території та/або в приміщенні побутових споживачів, будуть здійснюватися одразу для всіх побутових споживачів багатоквартирного будинку (чи його під’їзду), Оператор ГРМ має завчасно вивісити відповідну об’яву в доступному для споживачів місці.''<br><br />
<br />
'''3.''' '''Елемент нумерованого списку'''<br />
'''Побутовий споживач''', на території та/або в приміщенні якого встановлений лічильник газу, '''зобов’язаний''' забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ після пред’явлення ними службових посвідчень для проведення робіт з демонтажу лічильника на повірку (або його повірки на місці встановлення).<br>Споживач забезпечує у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, доступ представника виконавця до місця монтажу засобу вимірювальної техніки.<br />
<br />
У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити доступ представника виконавця до місця монтажу засобу вимірювальної техніки споживач не пізніше ніж за п’ять календарних днів до настання такого строку інформує про це виконавця шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання виконавцем відповідної інформації.<br />
<br />
Інший строк доступу до місця монтажу засобу вимірювальної техніки споживач та виконавець узгоджують, зокрема шляхом обміну листами.<br />
<br />
'''У разі відмови''' в доступі до об’єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірки на місці встановлення) споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог законодавства.<br><br />
<br />
'''У разі пропущення''' терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об’єм спожитого природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.<br><br />
<br />
'''4.''' На період зняття лічильника газу для проведення періодичної повірки Оператор ГРМ встановлює лічильники газу з обмінного фонду. При цьому:<br><br />
<br />
* якщо знятий лічильник газу належав Оператору ГРМ, встановлений на його місце лічильник газу з обмінного фонду Оператора ГРМ стає розрахунковим, що оформлюється відповідним актом, та надалі розрахунки зі споживачем здійснюються згідно з його показаннями;<br />
* якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов’язаний встановити його замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду протягом двох місяців з дати його зняття;<br />
* якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, ураховуючи технічні та економічні чинники.<br><br />
<br />
''У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту'', Оператор ГРМ зобов’язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача замість тимчасово встановленого лічильника газу з обмінного фонду '''протягом двох місяців з дати його зняття'''. <br><br />
<br />
''У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу'' Оператор ГРМ, за умови наявності відповідних витрат у структурі тарифу на послуги розподілу природного газу та/або плані розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, '''зобов’язаний протягом п’ятнадцяти робочих днів''' після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (типорозміром не більше лічильника газу побутового споживача) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу Оператора ГРМ.<br><br />
<br />
'''5.''' У разі якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший, розрахунки зі споживачем здійснюються залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо '''він становить менше шести місяців'''. При цьому:<br><br />
<br />
* якщо знятий на періодичну повірку лічильник газу перебуває у власності Оператора ГРМ, Оператор ГРМ зобов’язаний протягом двомісячного строку з дати зняття лічильника за власний рахунок забезпечити встановлення розрахункового лічильника газу на місце знятого лічильника газу;<br />
* якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, пройшов періодичну повірку, що підтверджується відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності, Оператор ГРМ зобов’язаний встановити його протягом двох місяців з дати його зняття;<br />
* якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, враховуючи технічні та економічні чинники.<br><br />
<br />
''У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту'', Оператор ГРМ зобов’язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача '''протягом двох місяців''' з дати його зняття.<br><br />
''У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу'', Оператор ГРМ, за умови наявності відповідних витрат у структурі тарифу на послуги розподілу природного газу та/або плані розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зобов’язаний '''протягом п’ятнадцяти робочих днів''' після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (аналогічного типорозміру) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу.<br />
'''У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу Оператора ГРМ.'''<br><br />
<br />
'''6.''' Зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірку на місці встановлення) здійснюється у присутності споживача (власника або наймача об’єкта побутового споживача). За необхідності розпломбування лічильника газу представник Оператора ГРМ складає акт розпломбування, який підписується споживачем (власником або наймачем об’єкта побутового споживача).<br><br />
<br />
'''7.''' До демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичної повірки на місці встановлення Оператор ГРМ має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу. У такому разі споживач зобов'язаний забезпечити представникам Оператора ГРМ (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до лічильника газу.<br><br />
<br />
8. Після встановлення повіреного лічильника газу (або проведення повірки лічильника газу на місці його встановлення) Оператор ГРМ здійснює пломбування повіреного лічильника газу, про що складає акт про пломбування, який має підписати споживач (власник або наймач об’єкта побутового споживача).<br><br />
<br />
== Акт про порушення ==<br />
Усі роботи з демонтажу/монтажу комерційного вузла обліку газу (ВОГ) (ЗВТ) забезпечуються його власником, а у випадку взаємовідносин із побутовим споживачем – Оператором ГРМ.<br><br />
<br />
'''У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає , акт про порушення, зокрема про:'''<br />
# пошкодження пломб;<br />
# пошкодження ЗВТ (лічильника газу);<br />
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу;<br />
# непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;<br />
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;<br />
# наявність несанкціонованого газопроводу;<br />
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).<br><br />
== Розрахунок природного газу внаслідок порушення == <br />
'''Розрахунок''' необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення '''здійснюється''' за наявності акта про порушення та у порядку визначеному законодавством.<br><br />
<br />
'''При виявленні ознак пошкодження пломб''' (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом.<br><br />
<br />
'''При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу)''' за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.<br><br />
<br />
'''У разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу (ЗВТ)''', що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, Оператор ГРМ має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу (ЗВТ).<br><br />
<br />
Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки порушень не виявлено, у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового ВОГ (ЗВТ) або заходів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) об’єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані Оператором ГРМ.<br><br />
<br />
'''Якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ''' буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов’язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов’язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). <br><br />
<br />
При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов'язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%8E_(%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&diff=44581Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)2023-09-18T11:06:57Z<p>Anzhela.liznichenko: ЖК,обвал,державний,громадський фонд,розмір приміщення, межі населенного пункту.</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення)]<br />
* [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків, затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2009 року № 21 (далі - Стандарт)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-213662-10 Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2010 року № 12/20-11-213] <br />
<br />
== Загальна інформація == <br />
<br />
'''Аварійна будівля''' - будівля, в якій більше половини приміщень та несучих конструкцій перебуває у стані, який може бути небезпечним для проживання мешканців та яка небезпечна для життя та здоров'я людини (''з практики застосування термінів'').<br />
<br />
Жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам. <br />
<br />
<u>Під час обстеження стану жилих будинків на предмет аварійності перевіряються:</u><br />
# двір будинку та елементи його благоустрою; <br />
# фундаменти, підвали; <br />
# стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо); <br />
# стикові з’єднання у великопанельних жилих будинках; <br />
# дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали та інше); <br />
# ліфти та їх обладнання; <br />
# поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції;<br />
# інженерне обладнання (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).<br />
Так, згідно з пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положення] обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю громадськості. У разі необхідності до обстеження стану жилих будинків залучаються фахівці проектних і науконо-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
== Фізичний знос житлових будинків == <br />
<br />
'''Фізичний знос''' - втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів (пункт 3.3. розділу 3 [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 Стандарту]).<br />
<br />
Під <u>фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв і будинків у цілому</u> мається на увазі втрата ними первісних техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності і т. ін.) внаслідок дії природно - кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини (пункт 4.5. розділу 4 [https://dbn.co.ua/load/normativy/61-1-0-931 Стандарту]).<br />
{| class="wikitable"<br />
! colspan="3" |<big>Приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку</big><br />
|-<br />
! фізичний знос % !! Оцінка технічного стану !! Загальна характеристика технічного стану<br />
|-<br />
| 0-20 || добрий || Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту<br />
|-<br />
| 21-40 || задовільний || Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії<br />
|-<br />
| 41-60 || незадовільний || Експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту<br />
|-<br />
| 61-80 || ветхий || Стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих – дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій<br />
|-<br />
| 81-100 || непридатний || Елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані. При зносі 100% залишки елемента повністю ліквідовані<br />
|}<br />
<br />
== Порядок визнання житлового будинку непридатним для проживання або аварійним==<br />
<u>Визнання будинку аварійним</u> – це складна технічна процедура, яка незмінно призводить до розселення мешканців.<br />
<br />
Визнання жилого будинку непридатним для проживання врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 7 Житлового кодексу Української РСР] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положенням]. <br />
<br />
Щоб будинок був визнаний непридатним для проживання в ньому має бути виявлено наявність шкідливих факторів навколишнього середовища, які впливають на здоров'я людини або його життя.<br />
<br />
'''Підстави для визнання житлового будинку аварійним:'''<br />
# Погіршення стану несучих і другорядних конструкцій, пов'язане з техногенними або природними катаклізмами, якщо, звичайно, руйнування не можуть бути усунені, а цілісність споруди відновлена;<br />
# Зміни у мікрокліматі житлового приміщення;<br />
# Руйнування будівлі через фізичне зношування;<br />
# Відсутність інженерних комунікаційбез яких неможлива нормальна життєдіяльність;<br />
# Сильне осідання багатоквартирного будинку: половина першого поверху знаходиться нижче за рівень землі;<br />
# Перевищення допустимого рівня шуму у приміщенні ;<br />
# Спорудження розташовується в районі постійних затоплень, які не можуть бути усунені та запобігані жодним діям спеціальних комунальних служб.<br />
<br />
Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. <br />
<br />
Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. <br />
<br />
Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України. <br />
<br />
=== Алгоритм дій: ===<br />
→ Мешканці житлового будинку мають звернутися із заявою про обстеження будинку (бажано колективно) до власника (балансоутримувача) будинку.<br />
<br />
→ Власник (балансоутримувач) будинку звертається до <u>виконавчих органів сільських, селищних, міських рад</u> з проханням щодо обстеження стану житлового будинку.<br />
<br />
→ Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками '''житлово-експлуатаційних організацій''' за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження стану жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.<br />
<br />
Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом <u>проведення капітального ремонту</u>, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої перебуває житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).<br />
<br />
→ У<u> разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу '''пропозицію''' про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання та <u>додаються документи</u>:</u><br />
# акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком;<br />
# технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність;<br />
# висновок проектної або науково-дослідної організації (у разі необхідності) щодо технічного стану жилого будинку та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку;<br />
# висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку санітарним нормам.<br />
→ <u>Для обстеження стану житлових будинків виконавчий комітет відповідної місцевої ради призначає спеціальну міжвідомчу комісію, яка:</u><br />
* розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи;<br />
* обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт обстеження технічного стану будинку;<br />
* перевіряє обгрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту;<br />
* встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності;<br />
* при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання (аварійним) вносить виконавчому комітетові місцевої ради пропозицію з проектом відповідного рішення (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).<br />
→ Виконавчий комітет відповідної місцевої ради розглядає подані комісією матеріали і приймає '''рішення щодо придатності жилого будинку''' (жилого приміщення) для проживання (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).<br />
<br />
→ Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої ради вносить до <u>виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради</u> '''пропозицію''' про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. За результатами розгляду орган місцевого самоврядування розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку(пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).<br />
<br />
→ На підставі прийнятого радою рішення вживаються заходи щодо відселення мешканців аварійного будинку до іншого житла відповідно до статті 133 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового Кодексу України].<br />
<br />
→ У разі незгоди з діями органу місцевого самоврядування громадяни України, які потерпають внаслідок цього, мають право звернутися до контролюючих органів з відповідною скаргою, а також на задоволення їх вимог щодо усунення порушень у судовому порядку.<br />
<br />
За змістом статей 110 та 112 ЖК України громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.<br />
<br />
Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої ради чи державною, кооперативною або іншим громадським об`єднанням, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією – виконавчим комітетом місцевої ради.<br />
<br />
Відповідно до статті 113 ЖК України надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.<br />
<br />
За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім`ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d93 Рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2019 року у справі "Брайловська проти України"]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86173771 Постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 760/6275/19] (щодо відселення мешканців гуртожитку під час проведення капітального ремонту жилої будівлі)<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]<br />
* [[Виселення з квартири наймача]]<br />
* [[Порядок надання жилої площі в гуртожитках. Виселення з гуртожитків]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=44580Отримання витягу про відсутність або наявність судимості2023-09-18T11:00:02Z<p>Anzhela.liznichenko: Довідка про несудимість,термін дії</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0425-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"]<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0425-22#Text Наказу МВС України від 30.03.2022 № 207 "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"], довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, '''видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості'''"<br />
<br />
'''Витяг з ІАС - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ІАС та містить відомості з неї, які є актуальні на дату та час його формування.''' <br />
Кожному Витягу присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС.<br />
<br />
В ІАС формується два види Витягів про:<br />
* '''відсутність (наявність) судимості (скорочений)''';<br />
* '''притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України (повний)'''<br />
<br />
== Хто має право звернутися, підстави та строк отримання Витягу/відомостей ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!№<br />
!Суб'єкт звернення<br />
!Документ, що подається<br />
!Підстава звернення<br />
!Строк надання довідки<br />
|-<br />
|1.<br />
|Державні органи, які здійснюють правоохоронні функції, органи прокуратури, суди всіх рівнів<br />
|вимога<br />
|проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у межах досудового розслідування та проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковими справами в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством та законодавством про оперативно-розшукову діяльність, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, підтримання державного обвинувачення в суді, судовий розгляд справ у порядку кримінального або цивільного судочинства, виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, або складання досудової доповіді, здійснення контррозвідувальної діяльності, перевірка осіб у зв’язку з оформленням допуску до державної таємниці, перевірка осіб відповідно до Законів України «Про очищення влади», «Про запобігання корупції», необхідність отримання інформації з ІАС у зв’язку з реалізацією інших повноважень, передбачених законодавством<br />
|до 10 робочих днів (у виняткових випадках, коли підготовка відповіді потребує додаткової перевірки інформації, відповіді на вимоги надаються у строк до 30 календарних днів)<br />
|-<br />
|2.<br />
|Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи та організації, у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством<br />
|у вигляді листа довільної форми, зміст якого повинен відповідати вимогам, що встановлені статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних», що реєструється відповідно до встановлених правил діловодства та подається на розгляд до служби ЄІС МВС<br />
|отримання інформації про наявність чи відсутність в особи судимості та притягнення її до кримінальної відповідальності<br />
| протягом 30 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством<br />
|-<br />
|3.<br />
|Фізична особа, яка досягла 14-річного віку<br />
| Запит подається в паперовій або електронній форм<br />
| Має право на отримання з ІАС відомостей про себе в паперовій або електронній формі (здійснення всиновлення; оформлення документів в органах соціального забезпечення; оформлення віз для виїзду за кордон та надання до установ іноземних держав; оформлення на роботу; для участі в процедурі закупівель тощо.<br />
|Результати перевірки за ІАС за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення '''невідкладно''' надаються ініціатору запиту у вигляді Витягу.<br />
Відповіді на запити, подані в паперовій формі, надаються у строк '''до 10 робочих днів'''.<br />
У виняткових випадках, коли підготовка Витягу потребує додаткової перевірки інформації, відповіді на вимоги надаються у строк '''до 30 календарних днів'''.<br />
Строк вмотивованої відмови в наданні Витягу не може перевищувати 10 робочих днів із дня надходження запиту.<br />
|}<br />
==Отримання Витягу за зверненнями фізичних осіб==<br />
'''Відомості з ІАС надаються Заявнику у формі Витягу з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання Витягу'''<br />
[[Файл:Як отримати витяг про відсутність судимості.jpg|міні]]<br />
<br />
<br />
♦ '''Запит у паперовій формі''' подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до служби ЄІС МВС, регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС) або віддаленого пункту реєстрації акредитованого центру сертифікації ключів МВС (далі - ВПР АЦСК МВС) незалежно від реєстрації місця проживання Заявника.<br />
<br />
Заявник під час подання запиту особисто пред’являє посадовій особі служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС документ, що посвідчує його особу, та надає його копію.<br />
<br />
Представник під час подання запиту пред’являє посадовій особі служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС документ, що посвідчує його особу, надає його копію, копію документа, що посвідчує особу Заявника, та копію документа, який уповноважує його представляти інтереси Заявника.<br />
Запит друкується або заповнюється письмово від руки розбірливими літерами без виправлень.<br />
<br />
Запит обов’язково підписується Заявником або Представником.<br />
<br />
♦ '''Запит в електронній формі''' подається за умови ідентифікації Заявника з використанням електронного підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, що відповідає вимогам законодавства України, через офіційний вебсайт МВС vytiah.mvs.gov.ua або з використанням сервісної послуги єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ у формі прикладного програмного інтерфейсу, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або електронного кабінету громадянина.<br />
<br />
Витяг виготовляється в електронній формі. У випадках, передбачених законодавством, та за бажанням Заявника Витяг може бути надано в паперовій формі.<br />
Сформований в електронній формі Витяг засвідчується електронною печаткою служби ЄІС МВС та надсилається до робочого місця віддаленого доступу, з якого надійшов запит.<br />
<br />
Посадова особа служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС на робочому місці віддаленого доступу роздруковує Витяг на аркушах паперу формату А4 (210 × 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків.<br />
<br />
Легітимність Витягу може бути перевірена через офіційний вебсайт МВС або з використанням сервісної послуги єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, у формі прикладного програмного інтерфейсу, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або електронного кабінету громадянина.<br />
'''<br />
<br />
'''Підстави для відмови у наданні відомостей:<br />
запит подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка не підтвердила повноваження щодо його подання, або установчі дані в запиті зазначені не в повному обсязі чи некоректно;<br />
# у запиті не вказано мету отримання відомостей;<br />
# у запиті не вказано вид запитуваної інформації (відомості про відсутність (наявність) судимості, притягнення до кримінальної відповідальності або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України);<br />
# відомості про фізичну особу, зазначені в запиті в електронній формі, не відповідають реквізитам підписувача, що зазначені в посиленому сертифікаті відкритого ключа електронного цифрового підпису .<br />
<br />
Отримання довідки за кордоном<br />
У разі тимчасового або постійного перебування фізичної особи за межами держави відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України можна отримати в посольствах або консульських установах України.<br />
<br />
Для цього необхідно надати:<br />
* заяву встановленої форми (як правило зразок можна знайти на веб-сайті відповідного посольства чи консульської установи або отримати безпосередньо у примішенні такої установи);<br />
* оригінал і копію першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон;<br />
* оригінал і копію першої та другої сторінки з дійсним місцем реєстрації паспорту громадянина України (за наявності).<br />
'''Дійсність довідки.'''<br />
<br />
Довідка про відсутність судимості на території України не має термін дії. У більшості випадків для державних органів України, довідка діє 1 місяць. При подачі до консульської установи іноземної держави або в інші органи за кордоном зазвичай вважається, що довідка дійсна 6 місяців.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
'''Довідка надається безоплатно.''' У випадку звернення до посольства або консульської установи України для отримання довідки справляється консульський збір у розмірі 28 євро ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 розділ ІІІ додатку 2 до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]).<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=43598Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням2023-06-25T17:25:10Z<p>Anzhela.liznichenko: мобілізація,дія воєнного стану,особливий період</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]<br />
<br />
<br />
'''Увага! На підставі Закону України від 01.12.2022 № 2822-IX''' '''відбулось внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.'''<br />
<br />
'''В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється<br />
<br />
== Загальний порядок надання військовослужбовцям додаткових відпусток у зв'язку з навчанням ==<br />
Право на додаткову відпустку військовослужбувцям у зв'язку з навчанням закріплене у п.2) абзацу другого п. 180 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] (далі - Указ). Такі відпустки надаються усім військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової служби.<br />
<br />
Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 п. 180 Указу]). Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.<br />
<br />
Статтею 10-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]. Така відпустка є оплачуваною і становить:<br />
<br />
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:<br />
<br />
* першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''10 календарних днів''',<br />
*<br />
* третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',<br />
*<br />
* незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - '''30 календарних днів''';<br />
<br />
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:<br />
<br />
* першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',<br />
* <br />
* третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',<br />
* <br />
* незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';<br />
* <br />
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - '''30 календарних днів''';<br />
<br />
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - '''чотири місяці'''.<br />
<br />
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток військовослужбовцям, які здобувають '''другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.<br />
<br />
Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів в '''аспірантуру''' для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.<br />
<br />
Військовослужбовцям, які '''навчаються без відриву від проходження служби в '''аспірантурі''' та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.<br />
<br />
== Як отримати ==<br />
Для отримання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням військовослужбовцям необхідно підготувати рапорт на ім'я командира частини та прикласти документ з навчального закладу щодо виду навчальних заходів та їх періоду( виклик на навчання, іспити тощо).<br />
<br />
'''Важливо!''' <big>Відмова в наданні додаткової відпустки у зв'язку з проходженням навчання в межах строків, передбачених законодавством не допускається.</big><br />
<br />
Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.<br />
<br />
Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.<br />
== Відповідальність за порушення військової дисципліни під час перебування у відпустці ==<br />
У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар має право вжити до нього заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарним статутом Збройних Сил України]. <br />
<br />
Про вжиті заходи та про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, командира (начальника) військової частини повідомляють відповідно начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар.<br />
[[Категорія: Трудове право]]<br />
[[Категорія: Військова служба]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8)&diff=43044Зовнішньоекономічні договори (контракти)2023-05-22T10:48:40Z<p>Anzhela.liznichenko: укладання контракту,воєнний стан,узгодження</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закон України "Про міжнародне приватне право"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/566/94#Text Указ Президента України від 04.10.1994 року №566/94 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007#Text Інкотермс Міжнародної торговельної палати від 01.01.2000 № 560 “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01#Text Наказ Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Зовнішньоекономічний договір (контракт)''' - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"]).<br />
<br />
'''Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності''' - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (абз.45 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"]).<br />
<br />
'''Контрагент''' – це фізична або юридична особа, що є однією зі сторін угоди та бере участь у фінансовій операції для заключення договору. Головною метою, якого є забезпечення захисту свого підприємства, дотримання національного законодавства країн контрагентів і інше.<br />
<br />
'''Міжнародні умови торгівлі (Incoterms)''' — це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються при поставках товарів.<br />
<br />
<br />
'''''Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цей Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».'''''<br />
<br />
Суттєве ускладнення, а іноді і повна неможливість особистих зустрічей для підписання контрактів, як і деякі труднощі у роботі пошти та кур'єрських сервісів, не мають стати перешкодою для їх укладення. Для більшості підприємств електронний документообіг став незамінною частиною роботи, особливо за останні рокі пандемії. Безліч сервісів дають таку можливість просто та безпечно.<br />
<br />
Крім того, міжнародні звичаї комерції значно лояльніші до форм укладення контрактів, в тому числі і міжнародних. Досягти згоди щодо всіх істотних умов угоди можна буквально на серветці.<br />
<br />
Стаття 2.1. Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) регламентує, що договір може бути укладено шляхом акцепту оферти чи в результаті поведінки сторін, яка в достатній мірі свідчить про згоду. До речі, найпопулярніша в Україні письмова форма договору за тими ж Принципами визначається як будь-який вид повідомлення, який зберігає запис інформації, яка міститься в ньому, та може бути відтворена у візуальному вигляді.<br />
<br />
А тому фактично навіть обмін електронними повідомленнями, в яких сторони узгодять істотні умови контракту є достатніми для його укладення. Проте ми переконливо радимо все ж таки викладати зміст договорів, виконання яких дещо відкладено в часі, в класичній формі єдиного документу. Це дозволить уникнути складнощів з контролюючими органами в Україні, діяльність та взаємодія з якими може бут ускладнена в умовах особливого періоду. А підписання контрактів за допомогою електронного цифрового підпису суттєво знизить вірогідність подальших спорів щодо факту їх укладення.<br />
<br />
== Форма і порядок укладання зовнішньоекономічного договору ==<br />
'''Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту)''' – це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов’язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.<br />
<br />
Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 – 647 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Зовнішньоекономічний договір (контракт) ''укладається'' суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником ''у простій письмовій'' або ''в електронній формі'', якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"]).<br />
<br />
Ч.3 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону України “Про міжнародне приватне право”] встановлює, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.<br />
=== Умови зовнішньоекономічного контракту ===<br />
'''''Зміст договору складає:'''''<br />
* Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.<br />
* Умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.<br />
Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01#Text Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»]. Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo.<br />
<u>Пpoтe, пpи укладенні таких контрактів особливу увагу звертайте на наступне: </u><br />
* Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.<br />
* Преамбула.<br />
Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.<br />
* Предмет ЗЕД-контракту.<br />
Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші обєкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об’єкта.<br />
<br />
Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід’ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.<br />
* Ціна і загальна вартість.<br />
Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.<br />
* Умови платежів.<br />
Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов’язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/444-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті"]).<br />
* Термін дії договору.<br />
Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов’язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту<br />
* Реквізити сторін.<br />
Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.<br />
* Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).<br />
'''До умов, які повинні бути передбачені в договорі або контракті''' (якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України), '''відносяться''':<br />
# Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.<br />
# Преамбула.<br />
# Предмет договору (контракту).<br />
# Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).<br />
# Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).<br />
# Ціна та загальна вартість договору (контракту).<br />
# Умови платежів.<br />
# Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).<br />
# Упаковка та маркування.<br />
# Форс-мажорні обставини.<br />
# Санкції та рекламації.<br />
# Урегулювання спорів у судовому порядку.<br />
# Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.<br />
'''За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови''': страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.<br />
<br />
''Окремі види зобов'язань регулюються розділом III книги п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"] та інші.''<br />
=== Сторони зовнішньоекономічного договору ===<br />
Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є ''суб'єкти'', які мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України або закону місця укладання договору (контракту).<br />
<br />
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"] '''суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:'''<br />
* фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;<br />
* юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи , кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та / або капітал яких повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;<br />
* об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;<br />
* структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;<br />
* спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;<br />
* державні замовники з державного оборонного замовлення;<br />
* інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.<br />
Зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого договору.<br />
=== Права та обов'язки сторін ===<br />
Відповідно до статей 627 і 628 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Кодексу], інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.<br />
<br />
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.<br />
== Характеристика Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007#Text Правила ІНКОТЕРМС] відомі в усьому світі і широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. Правила видаються Міжнародною торговою палатою.<br />
<br />
Застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007#Text Правил ІНКОТЕРМС] спрощує складання і погодження договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню контрагентами різних країн умов поставки, оскільки вони застосовуються в зовнішньоекономічній діяльності суб’єктами господарювання більшості країн світу.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007#Text Інкотермс] можуть застосовувати лише та виключно для договорів постачання товарів, які мають матеріальну форму і можуть переміщуватись в просторі (Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати).<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2020 року в світі набули чинності правила по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988_007#Text ІНКОТЕРМС] 2020 року.<br />
== Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) ==<br />
Стаття 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] передбачає, що Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству України може запроваджувати їх державну реєстрацію.<br />
<br />
Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення визначаються законом про зовнішньоекономічнудіяльність та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.<br />
<br />
Виконання зобов'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установленому законом порядку, тягне застосування до суб'єктів господарювання, які порушили цю вимогу, адміністративно-господарських санкцій, передбачених законом. <br />
== Визнання зовнішньоекономічного договору недійсним ==<br />
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. (ч.3 ст.382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).<br />
<br />
У разі визнання правочину недійсним кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все (в даному випадку грошові кошти, отримані у вигляді фінансової допомоги, навіть якщо вони вже були витрачені в рамках виконання проекту), що вона одержала на виконання цього правочину (п.1 ч.1 ст.216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). <br />
<br />
Грошові кошти, отримані як фінансова допомога, можуть бути визнані як прибуток, що тягне за собою сплату податку на прибуток та штрафні санкції за несвоєчасну сплату зазначеного вище податку, а також виключення організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій. <br />
<br />
'''''Наслідком визнання зовнішньоекономічного договору недійсним є: '''''<br />
# втрата громадською організацією статусу неприбутковості; <br />
# нарахування на розмір отриманої фінансової допомоги податку на прибуток; <br />
# сплата організацією штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зазначеного вище податку.<br />
== Судова практика ==<br />
[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/66226694 Рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 м.Харків Справа №922/881/17 “ Про стягнення заборгованості за договором цесії № 1/16 від 16.06.2016 року в сумі 700150,00 дол. США”.]<br />
== Зразок зовнішньоекономічного договору (контракту) ==<br />
[[Файл:Зовнішньоекономічний контракт.docx|міні]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=42529Дотримання норм забудови дачної ділянки2023-04-17T07:37:31Z<p>Anzhela.liznichenko: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України "Про основи містобудування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України «Про будівельні норми»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100858-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 "Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"]<br />
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій"]<br />
* [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8.pdf ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництв]<br />
*http://Постанова&#x20;КМУ&#x20;від22.06.2022&#x20;року&#x20;№&#x20;722<br />
<br />
<br />
<br />
'''Увага! надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану здійснюється з урахуванням таких особливостей ПКМ УКраїни від 22.06.2022 року за № 722'''<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Території дачної та садової забудови призначаються''''' для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання.<br />
<br />
Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.<br />
<br />
'''''Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються:'''''<br />
* на малі - від 30 до 100 ділянок; <br />
* середні - від 101-300; <br />
* крупні - більше ніж 300. <br />
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі).<br>Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району). У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%.<br>'''Дачний будинок''' - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. <br>Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127].<br />
== Розміри дачної земельної ділянки ==<br />
Відповідно до ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель державної або комунальної власності '''в розмірі не більше 0,10 гектара.''''' <br>'''''Мінімальний розмір ділянки''''' для подальшої забудови під житловий будинок становить '''''500 кв.м. (0,05 га).'''''<br>'''Зверніть увагу!''' На меншій ділянці відповідні контролюючі органи просто не дадуть дозвіл на будівництво.<br>'''Важливо!''' Проте бувають винятки, якщо поряд з усіх боків уже сформовані земельні ділянки, тоді можливе зменшення мінімальної площі для забудови, але не більше '''''ніж на 20%''''', за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог.<br />
== Вимоги до забудови дачної ділянки ==<br />
''Забудову дачної ділянки потрібно здійснювати в суворій відповідності з існуючими нормами і правилами, включаючи санітарні та протипожежні норми.''<br />
<br />
'''При забудові потрібно враховувати:'''''<br>''<br />
* відстань між будівлями як на самій ділянці, так і на сусідніх ділянках; <br />
* довжину протипожежних розривів між будівлями; <br />
* інтервали від існуючих ліній електропередач, джерел водопостачання, інших будівель. <br><br />
'''Важливо!''' '''''НЕ дотримання''''' цих норм, забудова без дозволів, або ж з порушеннями, вважається самовільним будівництвом, на яке неможливо отримати право власності.<br />
<br />
Крім того, за порушення норм забудови передбачена адміністративна відповідальність.<br>Згідно ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України «Про будівельні норми» від 5 листопада 2009 року № 1704-VI], '''державний контроль''' за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють:<br />
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю,<br />
* виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад,<br />
* структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"].<br><br />
Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок. Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.<br><br />
'''''Перед забудовою дачної ділянки необхідно:'''''<br />
* зареєструвати права на земельну ділянку, відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] ;<br />
* отримати будівельний паспорт;<br />
* подати заяву про початок будівельних робіт в ЦНАП за місцем розташування об'єкта або через портал «ДІЯ»;<br />
* отримати дозвіл на виконання будівельних робіт;<br />
* проінформувати місцеві органи влади про початок будівельних робіт.<br><br />
'''''Зверніть увагу'''''! Після будівництва потрібно отримати технічний паспорт житлового будинку в БТІ, потім подати в орган державного архітектурно-будівельного контролю при органі місцевого самоврядування або через портал «ДІЯ» та зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.<br />
== Протипожежні правила (вимоги) ==<br />
При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7], а також вимоги розділу [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0007509-05#Text 4 ДБН].<br><br />
'''''На протипожежні відстані між житловими будинками та іншими спорудами в садовому товаристві в значній мірі впливає ступінь вогнестійкості цих об'єктів:'''''<br><br />
* між будівлями I і II ступеня вогнестійкості повинен бути проміжок '''''не менше 6 метрів''''';<br />
* між об'єктами, які відносяться до I та II ступеня вогнестійкості, і об'єктами, які відносяться до III ступеня вогнестійкості, повинен бути проміжок '''''не менше 8 метрів''''';<br />
* між об'єктами III ступеня вогнестійкості повинен бути інтервал '''''не менше 8 метрів''''';<br />
* між об'єктами, виготовленими з дерева, та інших пожежонебезпечних матеріалів, відстань повинна бути '''''приблизно 10-15 метрів'''''.<br />
== Особливості будівництва на дачній ділянці ==<br />
При плануванні будівництва важливо в першу чергу врахувати відстань від будинку до сусідської межі.<br>З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд ([https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]).<br>'''Основні вимоги''':<br><br />
* для нової садибної або дачної забудови відстань від межі повинна мати інтервал '''''не менше 3 метрів''''';<br />
* під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути '''''6 метрів''''', від житлових - '''''3 метри''''';<br />
* при розміщенні будинку, де на сусідніх ділянках вже існують забудови, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює '''''1 метру''''';<br />
* відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути '''''не менше 4-6 метрів''''', в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів – '''''1,0 метра''''';<br />
* гараж можна будувати на лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури. Він також може бути вбудованим, прибудованим до житлового будинку або окремо розташованим на дачній ділянці.<br />
'''Зверніть увагу!''' При будівництві потрібно дотримуватися допустиму поверховість будинку, яка не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.<br>'''Важливо!''' '''''Не допускається''''' на земельній ділянці з цільовим призначенням для дачного будівництва розміщення багатоквартирних (секційних ) будинків.<br><br />
Згідно ДБН, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок дозволяється огороджувати. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа не може виступати за встановлені межі ділянки. '''''Висота паркану з боку сусідів не повинна перевищувати 1,5 метра, а з боку вулиці - 2,2 метра'''''.<br><br />
Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, але не менше 15 м.<br><br />
'''''Питний колодязь''''' від господарських будівель (сараїв для худоби), дворової вбиральні, сміттєзбірника '''''не менше як 20 м.'''''<br><br />
'''Важливо!''' Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати.<br><br />
Більш детальні норми забудови дачної ділянки можна переглянути в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87]. <br />
== Корисні посилання: ==<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83 Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку] <br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція] <br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2&diff=42528Укладення рамкових угод при проведенні відкритих торгів2023-04-17T07:34:04Z<p>Anzhela.liznichenko: ПКМ,воєнний стан закупівлі</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення" від 15.09.2017р. №1372] <br />
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME190618.html Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо укладання і виконання рамкових угод» від 29.05.2019р. №3304-04/22470-06] <br />
*http://Постанова&#x20;Кабінету&#x20;міністрів&#x20;України&#x20;від&#x20;&#x20;12&#x20;жовтня&#x20;2022&#x20;року&#x20;№&#x20;&#x20;11787 <br />
<br />
<br />
'''Увага! На період воєнного стану в Україні та ще 90 днів з дня його припинення або скасування особливості закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (''далі'' - Закон), визначає КМУ із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.'''<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Рамкова угода''' - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text аконом України «Про публічні закупівлі»], з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.<br><br />
Рамкова угода укладається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення" від 15.09.2017р. №1372.]<br><br />
'''''Закупівля за рамковими угодами може здійснюватися:'''''<br />
* замовником;<br />
* централізованою закупівельною організацією (далі - ЦЗО) в інтересах замовників.<br />
'''''Рамкова угода укладається:'''''<br />
* у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою замовником - замовником та учасниками-переможцями;<br />
* у разі здійснення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО - ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.<br />
'''Закупівля за рамковими угодами умовно поділяється на 2 етапи:'''<br><br />
'''''Перший етап – проведення процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди'''''<br><br />
''Для укладання рамкової угоди на першому етапі передбачається:''<br />
* оприлюднення оголошення ( у тому числі додатково англійською мовою);<br />
* оприлюднення тендерної документації про проведення закупівлі не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття тендерних пропозицій;<br />
* розкриття, розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників;<br />
* визначення переможців торгів.<br />
Отже, перший етап завершується укладанням рамкової угоди.<br><br />
При цьому звертаємо увагу, що '''розгляд тендерних пропозицій''' на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється '''до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій (електронного аукціону).''' <br><br />
'''''Другий етап – проведення відбору для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою.'''''<br><br />
''На другому етапі передбачається '''проведення відбору''' для укладання договорів про закупівлю за рамковою угодою:''<br />
* з використанням електронного аукціону (у разі подання двох і більше пропозицій);<br />
* без використання електронного аукціону (у разі подання однієї пропозиції);<br />
* визначення переможця та укладення договору про закупівлю;<br />
* проведення повторного відбору, у разі неподання жодним з учасників пропозицій, які є стороною рамкової угоди.<br />
Отже, для здійснення придбання товару або послуги замовник, по-перше, проводить процедуру відкритих торгів, за результатами якої укладає рамкову угоду, а по-друге, здійснює відбір/відбори згідно з умовами укладеної рамкової угоди, за результатами якого/яких укладається власне договір/договори про закупівлю.<br><br />
З огляду на викладене та ураховуючи, що механізм застосування рамкових угод в електронній системі закупівель є новим інструментом для замовників, для наочності та однозначного розуміння процесу здійснення таких закупівель у Додатках 1 та 2 до [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME190618.html Листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо укладання і виконання рамкових угод» від 29.05.2019р. №3304-04/22470-06] схематично зображені етапи проведення відкритих торгів для укладання рамкової угоди та проведення відбору для укладення договору про закупівлю.<br />
== Рамкові угоди ==<br />
Укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»].<br><br />
'''''Оголошення про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди повинно містити наступну інформацію:'''''<br />
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;<br />
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі та частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);<br />
# кількість та місце поставки товарів або надання послуг;<br />
# очікувана вартість предмета закупівлі;<br />
# кінцевий строк подання тендерних пропозицій;<br />
# умови оплати;<br />
# мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;<br />
# розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);<br />
# дата та час розкриття тендерних пропозицій;<br />
# розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки;<br />
# перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію;<br />
# строк, на який укладається рамкова угода, що не може перевищувати чотирьох років;<br />
# кількість учасників, з якими буде укладено рамкову угоду;<br />
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань], в інтересах якого (яких) проводиться закупівля за рамковою угодою (у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією в інтересах замовника).<br />
'''Зверніть увагу!''' В оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди може зазначатися інша інформація.<br><br />
''Строк для подання тендерних пропозицій встановлюється'' відповідно до абзацу другого частини третьої статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом третім частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому частинами другою і дванадцятою статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону].<br><br />
'''Важливо!''' Рамкова угода укладається з кількома учасниками, які визнані переможцями відкритих торгів, за умови, що участь у ній беруть '''не менше трьох учасників'''.<br><br />
У разі надходження тендерних пропозицій у кількості меншій, ніж заявлена кількість учасників, або відхилення отриманих тендерних пропозицій на підставах, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом], замовник має право укласти рамкову угоду з тими учасниками, пропозиції яких не відхилені, але не менше ніж з трьома.<br><br />
Один замовник може бути стороною однієї або кількох рамкових угод. Замовник протягом семи робочих днів з дня укладення рамкової угоди оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду.<br><br />
'''Зверніть увагу!''' ''Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду повинно містити наступну інформацію:''<br />
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;<br />
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі та частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);<br />
# орієнтовна кількість та місце поставки товарів, надання послуг;<br />
# ціна за одиницю товару;<br />
# номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель;<br />
# дата укладення рамкової угоди;<br />
# строк, на який укладено рамкову угоду;<br />
# ідентифікаційний код кожного учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів чи надавача послуг, з яким укладено рамкову угоду;<br />
# місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасників, з якими укладено рамкову угоду, номер телефону.<br />
'''Зверніть увагу!''' В оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду може зазначатися інша інформація.<br />
== Планування закупівель за рамковою угодою ==<br />
Планування закупівель за рамковою угодою здійснюється відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення" від 15.09.2017р. №1372].<br><br />
Під час зазначення розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі в річному плані закупівель указується очікувана вартість предмета закупівлі в разі укладення рамкової угоди строком до одного року або очікувана вартість предмета закупівлі з урахуванням усього строку дії рамкової угоди - у разі укладення рамкової угоди на строк більше ніж один рік.<br><br />
Закупівля за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників оприлюднюється в річному плані закупівель ЦЗО та не відображається в річних планах замовників, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.<br><br />
У разі здійснення закупівель за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників у річному плані додатково зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.<br><br />
'''Зверніть увагу!''' У разі укладення рамкової угоди на строк більше ніж один рік у річному плані закупівель замовника/ЦЗО зазначається строк, на який планується укласти рамкову угоду.<br />
== Зміст рамкової угоди ==<br />
'''''Проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації, повинен містити:'''''<br />
* предмет закупівлі товарів (послуг);<br />
* найменування, номенклатуру, асортимент товарів (послуг);<br />
* технічні та якісні характеристики предмета закупівлі;<br />
* вимоги щодо якості товарів (послуг);<br />
* орієнтовну кількість товарів або кількість (обсяг) надання послуг та одиницю виміру, визначену в конкретних кількісних показниках (зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників);<br />
* місце поставки товарів чи надання послуг (зазначається щодо кожного замовника окремо в разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО в інтересах замовників);<br />
* строк, на який укладається рамкова угода;<br />
* умову визначення переможця для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, що буде застосовуватися під час проведення електронного аукціону - відбір або конкурентний відбір;<br />
* критерії оцінки відповідно до статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»];<br />
* порядок та строк укладення договору (договорів) про закупівлю за рамковою угодою;<br />
* порядок та підстави припинення дії рамкової угоди;<br />
* випадки та порядок зміни умов рамкової угоди.<br />
Замовником/ЦЗО в рамковій угоді визначаються всі істотні умови договору про закупівлю, крім випадків, передбачених розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 15.09.2017р. №1372.]<br><br />
'''Зверніть увагу!''' Умови рамкової угоди не повинні відрізнятися від змісту тендерних пропозицій за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможців процедури закупівлі. '''''Істотні умови рамкової угоди не можуть змінюватися після її підписання, крім таких випадків:'''''<br />
* збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;<br />
* зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміна курсу іноземної валюти, зміна біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в рамковій угоді, у разі встановлення порядку зміни ціни за одиницю товару (послуги) у рамковій угоді;<br />
* зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.<br />
У разі внесення змін до рамкової угоди у випадках, визначених абзацами шістнадцятим-вісімнадцятим цього пункту, замовник відображає зміну ціни за одиницю товару (послуги) в електронній системі закупівель шляхом коригування попередньої ціни за одиницю на відсоткове значення зміни ціни.<br><br />
У разі внесення змін до рамкової угоди у випадку, визначеному абзацом вісімнадцятим цього пункту, якщо розмір ставки податків або зборів та/або пільг з оподаткування визначено в абсолютному значенні, замовник відображає зміну ціни за одиницю товару (послуги) в електронній системі закупівель шляхом коригування попередньої ціни за одиницю на різницю між значенням зміненої ставки податку або зборів та/або пільг з оподаткування та попереднім значенням такої ставки податку або зборів та/або пільг з оподаткування.<br><br />
Випадки та порядок зміни умов рамкової угоди визначаються в рамковій угоді.<br><br />
'''Важливо!''' Замовник/ЦЗО розміщує зміни до рамкової угоди в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня унесення змін до рамкової угоди.<br><br />
'''''Проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації, може також містити:'''''<br />
* розмір, вид, умови надання, умови повернення і неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо замовник вимагає його надати;<br />
* умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три;<br />
* умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він двічі відмовився від підписання договору про закупівлю або не уклав договору про закупівлю у строки, установлені пунктом 1 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей];<br />
* іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник/ЦЗО вважає за необхідне до нього включити.<br />
== Укладання рамкової угоди ==<br />
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду із зазначенням інформації, передбаченої частиною другою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]. <br><br />
Рішення про намір укласти рамкову угоду приймається замовником/ЦЗО стосовно визначеної в оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди кількості учасників, тендерні пропозиції яких відповідають умовам тендерної документації та є найбільш економічно вигідними.<br><br />
'''Важливо!''' Якщо кількість учасників, тендерні пропозиції яких відповідають умовам тендерної документації, є меншою ніж кількість, визначена в оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, рішення про намір укласти рамкову угоду приймається замовником/ЦЗО стосовно всіх таких учасників, але в разі, якщо їх не менше трьох.<br><br />
'''Зверніть увагу!''' У рамковій угоді зазначається ціна за одиницю товару (послуги) запропонована кожним з учасників, яких визначено переможцями торгів.<br><br />
Рамкова угода укладається відповідно до вимог тендерної документації і пропозицій учасників, яких визначено переможцями торгів та які оприлюднили інформацію про ціну за одиницю товару (послуги), '''не пізніше ніж через 45 днів з дня прийняття рішення про намір укласти рамкову угоду.''' З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж '''через 10 днів з дати оприлюднення''' в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду.<br><br />
У разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017р.№1372], рамкова угода з таким учасником не укладається.<br><br />
'''Зверніть увагу!''' У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цими Особливостями, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості '''не менше ніж три''' учасники-переможці.<br><br />
У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля ЦЗО за рамковою угодою, у строки, установлені цими Особливостями, рамкова угода вважається укладеною для тих сторін рамкової угоди, які її підписали, за умови, що рамкову угоду підписали ЦЗО, щонайменше один із замовників, в інтересах якого проводиться закупівля за рамковою угодою, а також щонайменше троє учасників-переможців.<br><br />
Після підписання рамкової угоди всіма сторонами або із завершенням строків, установлених пунктом 4 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1236-17#Text Особливостей], рамкова угода розміщується замовником/ЦЗО в електронній системі закупівель разом з оголошенням з відомостями про укладену рамкову угоду, звітом про результати проведення відкритих торгів та зведеною інформацією про ціни за одиниці товарів (послуг).<br />
== Корисні посилання: ==<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85 Формальні помилки у тендерах]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0%D1%85,_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D1%85 Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=42527Дотримання норм забудови дачної ділянки2023-04-17T07:27:33Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,послуги</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України "Про основи містобудування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закон України «Про будівельні норми»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100858-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 № 100 "Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 "Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення"]<br />
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12: 2019 "Планування та забудова територій"]<br />
* [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8.pdf ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 22 червня 2022 року № 722]<br />
<br />
<br />
'''Увага! надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану здійснюється з урахуванням таких особливостей ПКМ УКраїни від 22.06.2022 року за № 722'''<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Території дачної та садової забудови призначаються''''' для організації відпочинку громадян, ведення садівництва та городництва з будівництвом дачних, садових будинків для тимчасового або постійного проживання.<br />
<br />
Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.<br />
<br />
'''''Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються:'''''<br />
* на малі - від 30 до 100 ділянок; <br />
* середні - від 101-300; <br />
* крупні - більше ніж 300. <br />
Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі).<br>Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району). У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%.<br>'''Дачний будинок''' - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. <br>Порядок реєстрації права власності як на дачний, так і на садовий будинок є однаковими. Сьогодні ця процедура регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127].<br />
== Розміри дачної земельної ділянки ==<br />
Відповідно до ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель державної або комунальної власності '''в розмірі не більше 0,10 гектара.''''' <br>'''''Мінімальний розмір ділянки''''' для подальшої забудови під житловий будинок становить '''''500 кв.м. (0,05 га).'''''<br>'''Зверніть увагу!''' На меншій ділянці відповідні контролюючі органи просто не дадуть дозвіл на будівництво.<br>'''Важливо!''' Проте бувають винятки, якщо поряд з усіх боків уже сформовані земельні ділянки, тоді можливе зменшення мінімальної площі для забудови, але не більше '''''ніж на 20%''''', за умови забезпечення санітарних та протипожежних вимог.<br />
== Вимоги до забудови дачної ділянки ==<br />
''Забудову дачної ділянки потрібно здійснювати в суворій відповідності з існуючими нормами і правилами, включаючи санітарні та протипожежні норми.''<br />
<br />
'''При забудові потрібно враховувати:'''''<br>''<br />
* відстань між будівлями як на самій ділянці, так і на сусідніх ділянках; <br />
* довжину протипожежних розривів між будівлями; <br />
* інтервали від існуючих ліній електропередач, джерел водопостачання, інших будівель. <br><br />
'''Важливо!''' '''''НЕ дотримання''''' цих норм, забудова без дозволів, або ж з порушеннями, вважається самовільним будівництвом, на яке неможливо отримати право власності.<br />
<br />
Крім того, за порушення норм забудови передбачена адміністративна відповідальність.<br>Згідно ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України «Про будівельні норми» від 5 листопада 2009 року № 1704-VI], '''державний контроль''' за дотриманням суб’єктами містобудування будівельних норм здійснюють:<br />
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю,<br />
* виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад,<br />
* структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об’єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"].<br><br />
Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок. Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.<br><br />
'''''Перед забудовою дачної ділянки необхідно:'''''<br />
* зареєструвати права на земельну ділянку, відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] ;<br />
* отримати будівельний паспорт;<br />
* подати заяву про початок будівельних робіт в ЦНАП за місцем розташування об'єкта або через портал «ДІЯ»;<br />
* отримати дозвіл на виконання будівельних робіт;<br />
* проінформувати місцеві органи влади про початок будівельних робіт.<br><br />
'''''Зверніть увагу'''''! Після будівництва потрібно отримати технічний паспорт житлового будинку в БТІ, потім подати в орган державного архітектурно-будівельного контролю при органі місцевого самоврядування або через портал «ДІЯ» та зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.<br />
== Протипожежні правила (вимоги) ==<br />
При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в [http://kbu.org.ua/assets/app/documents/dbn2/32.1.%20%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%92.1.1-7~2016.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B ДБН В.1.1-7], а також вимоги розділу [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0007509-05#Text 4 ДБН].<br><br />
'''''На протипожежні відстані між житловими будинками та іншими спорудами в садовому товаристві в значній мірі впливає ступінь вогнестійкості цих об'єктів:'''''<br><br />
* між будівлями I і II ступеня вогнестійкості повинен бути проміжок '''''не менше 6 метрів''''';<br />
* між об'єктами, які відносяться до I та II ступеня вогнестійкості, і об'єктами, які відносяться до III ступеня вогнестійкості, повинен бути проміжок '''''не менше 8 метрів''''';<br />
* між об'єктами III ступеня вогнестійкості повинен бути інтервал '''''не менше 8 метрів''''';<br />
* між об'єктами, виготовленими з дерева, та інших пожежонебезпечних матеріалів, відстань повинна бути '''''приблизно 10-15 метрів'''''.<br />
== Особливості будівництва на дачній ділянці ==<br />
При плануванні будівництва важливо в першу чергу врахувати відстань від будинку до сусідської межі.<br>З 1 жовтня 2019 року набрали чинності нові правила, що регламентують особливості будівництва, у тому числі дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд ([https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]).<br>'''Основні вимоги''':<br><br />
* для нової садибної або дачної забудови відстань від межі повинна мати інтервал '''''не менше 3 метрів''''';<br />
* під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути '''''6 метрів''''', від житлових - '''''3 метри''''';<br />
* при розміщенні будинку, де на сусідніх ділянках вже існують забудови, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, мінімальний інтервал від суміжної земельної ділянки до прилеглої виступаючої конструкції стіни будівлі дорівнює '''''1 метру''''';<br />
* відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинна бути '''''не менше 4-6 метрів''''', в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів – '''''1,0 метра''''';<br />
* гараж можна будувати на лінії забудови без отримання додаткових погоджень органів містобудування та архітектури. Він також може бути вбудованим, прибудованим до житлового будинку або окремо розташованим на дачній ділянці.<br />
'''Зверніть увагу!''' При будівництві потрібно дотримуватися допустиму поверховість будинку, яка не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.<br>'''Важливо!''' '''''Не допускається''''' на земельній ділянці з цільовим призначенням для дачного будівництва розміщення багатоквартирних (секційних ) будинків.<br><br />
Згідно ДБН, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок дозволяється огороджувати. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа не може виступати за встановлені межі ділянки. '''''Висота паркану з боку сусідів не повинна перевищувати 1,5 метра, а з боку вулиці - 2,2 метра'''''.<br><br />
Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм, але не менше 15 м.<br><br />
'''''Питний колодязь''''' від господарських будівель (сараїв для худоби), дворової вбиральні, сміттєзбірника '''''не менше як 20 м.'''''<br><br />
'''Важливо!''' Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається об'єднувати.<br><br />
Більш детальні норми забудови дачної ділянки можна переглянути в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0087858-19#Text ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87]. <br />
== Корисні посилання: ==<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83 Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку] <br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція] <br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Порядок та норми розроблення проектної документації на будівництво]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Державні будівельні норми: пожежна безпека об'єктів будівництва]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=41910Застосування процедури торгів з обмеженою участю2023-03-07T11:28:44Z<p>Anzhela.liznichenko: публічні закупівлі,постанва,169,воєнний стан,</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України " Про публічні закупівлі" (далі - Закон)] <br />
* [https://infobox.prozorro.org/upload/files/main/1371/532/1-list-3304-04-60124-06-vid-03102020.pdf Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06] <br />
<br />
<br />
Увага!28.02.2022 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі — Постанова №169). Нею передбачено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі».Крім того, відповідно до Постанови №169 замовник може здійснювати публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної системи закупівель, у т.ч. електронних каталогів. У разі здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про такі закупівлі до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.<br />
<br />
Разом з тим, дія Закону «Про публічні закупівлі» не призупинена на період воєнного стану, Закон залишається чинним. Тож закупівельною спільнотою циркулює багато думок щодо того, в яких випадках замовник має керуватися Законом, а в яких — Постановою №169.<br />
<br />
== Поняття торгів з обмеженою участю ==<br />
<br />
<br />
'''''Публічна закупівля''''' - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»] (ч.25 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]).<br />
== Умови застосування процедури торгів з обмеженою участю ==<br />
<br />
<br />
Ч.1 ст.36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] встановлено, що торги з обмеженою участю застосовуються у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору та якщо оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закуп.]. Торги з обмеженою участю проводяться у два етапи.<br />
<br />
'''Важливо!''' Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:<br />
* для товарів і послуг - '''133 тисячам євро''';<br />
* для робіт - '''5 150 тисячам євро'''.<br />
== Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю ==<br />
<br />
<br />
Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] та здійснюється в такому порядку:<br />
<br />
Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Законом України «Про публічні закупівлі»], інформацію про закупівлю, а саме:<br />
<br />
1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:<br />
<br />
оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;<br />
<br />
оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;<br />
<br />
оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;<br />
<br />
2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;<br />
<br />
3) зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.<br />
<br />
У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;<br />
<br />
4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;<br />
<br />
5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;<br />
<br />
6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;<br />
<br />
7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;<br />
<br />
8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;<br />
<br />
9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;<br />
<br />
10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;<br />
<br />
11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;<br />
<br />
12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;<br />
<br />
13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.<br />
<br />
'''''Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю повинно містити таку інформацію''''' (ст.37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»]):<br />
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;<br />
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);<br />
# кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;<br />
# очікувана вартість предмета закупівлі;<br />
# строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;<br />
# всі кваліфікаційні критерії відповідно та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям, а також мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю;<br />
# кількість учасників, яких буде запрошено до участі у другому етапі торгів за результатами кваліфікаційного відбору;<br />
# кінцевий строк подання тендерних пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;<br />
# дата та час розкриття пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;<br />
# умови оплати;<br />
# мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;<br />
# розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);<br />
# розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону на другому етапі торгів з обмеженою участю для визначення показників інших критеріїв оцінки.<br />
# інша інформація, необхідна для участі у торгах з обмеженою участю, зазначається замовником у тендерній документації, яка оприлюднюється разом з оголошенням про проведення торгів з обмеженою участю.<br />
== Етапи проведення торгів ==<br />
'''''<big>Кваліфікаційний відбір учасників процедури торгів з обмеженою участю (перший етап)</big>'''''<br><br />
На першому етапі торгів з обмеженою участю проводиться кваліфікаційний відбір учасників процедури закупівлі.<br><br />
Якщо для участі у кваліфікаційному відборі документи подали ''менше ніж чотири учасники процедури закупівлі'', торги з ''обмеженою участю відміняються автоматично електронною системою закупівель''.<br><br />
Учасникам процедури закупівлі у відповідь на оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та на запрошення (у разі надсилання замовником) до участі у процедурі торгів з обмеженою участю пропонується подати виключно документи для участі у кваліфікаційному відборі, в яких має міститися інформація про відповідність учасника процедури закупівлі всім кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та щодо відсутності підстав, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону].<br><br />
'''Важливо!''' Неотримання запрошення не позбавляє інших учасників процедури закупівлі права подавати документи для участі у кваліфікаційному відборі.<br><br />
Строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу '''не повинен бути меншим, ніж 30 днів''' з дня оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю в електронній системі закупівель.<br><br />
'''Важливо!''' Уся інформація в поданих учасником документах для участі у кваліфікаційному відборі розкриється наступного дня за днем, коли спливає строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу.<br><br />
'''Після розкриття документів''', поданих учасником процедури закупівлі на кваліфікаційний відбір на першому етапі торгів з обмеженою участю, замовник розглядає їх на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та проводить оцінку кваліфікації учасників процедури закупівлі, які відповідають встановленим вимогам, відповідно до методики оцінювання значень у строк, що '''не перевищує 20 робочих днів'''.<br><br />
'''Важливо!''' За результатами розгляду і оцінки кваліфікації учасників процедури закупівлі замовником складається протокол кваліфікаційного відбору.<br><br />
'''Протокол кваліфікаційного відбору повинен містити таку інформацію:'''<br />
# найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;<br />
# назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);<br />
# всі кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону] та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям;<br />
# мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції;<br />
# перелік учасників процедури закупівлі, які подали пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі;<br />
# перелік учасників процедури закупівлі, чиї пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі були відхилені через невідповідність мінімально допустимим значенням кваліфікаційних критеріїв та/або підставам, установлених статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону], із зазначенням причин відхилення;<br />
# перелік та результати оцінки учасників процедури закупівлі, чиї тендерні пропозиції для участі у кваліфікаційному відборі не були відхилені, ранжовані за результатами оцінки кваліфікації учасників, на підставі порівняння і співставлення наданої ними інформації у розрізі кожного кваліфікаційного критерію згідно методики оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень;<br />
# перелік учасників процедури закупівлі, які допущені до участі у другому етапі.<br />
'''Зверніть увагу!''' Протокол кваліфікаційного відбору оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати його затвердження. Протокол кваліфікаційного відбору автоматично розсилається всім учасникам процедури закупівлі електронною системою закупівель після його оприлюднення в електронній системі закупівель.<br />
<br />
'''''<big>Другий етап торгів з обмеженою участю</big>'''''<br />
<br />
Другий етап торгів з обмеженою участю проводиться, якщо за результатами кваліфікаційного відбору до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю допущено '''кількість учасників процедури закупівлі''', яка визначена в оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, або якщо кількість учасників, допущених до другого етапу, становить '''не менше ніж три'''.<br><br />
Усіх учасників процедури закупівлі, які допущені до другого етапу, замовник запрошує подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, умови поставки, час та місце, в якому будуть виконуватися роботи чи надаватимуться послуги. На другому етапі тендерні пропозиції надаються із зазначенням ціни.<br><br />
Інформація з описом технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі для другого етапу подається окремим файлом.<br><br />
Під час розкриття тендерних пропозицій для участі у другому етапі автоматично розкривається вся інформація, крім інформації із зазначенням ціни, яка відкривається під час аукціону.<br />
<br />
Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі '''не повинен бути менший ніж 25 днів''' з дня отримання запрошення подати остаточні тендерні пропозиції.<br />
<br />
Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі"], крім вимог частин другої та дванадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі".]<br />
<br />
Замовники та учасники процедури закупівлі не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції.<br />
== Корисні посилання: ==<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85 Формальні помилки у тендерах]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83 Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0%D1%85,_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B0%D1%85 Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=41909Вибракування транспортного засобу, у тому числі під час воєнного стану2023-03-07T11:11:58Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,зняття,вибракування в цілому,зупинено</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адімінстративні послуги"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1921 "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок"]<br />
<br />
== Увага! Під час дії воєнного стану в Україні надання послуги "зняття з обліку транспортних засобів у зв’язку з вибракуванням їх у цілому" тимчасово припинено. ==<br />
== Хто може звернутись ==<br />
Скористатись послугою може як фізична особа так і юридична особа.<br />
== Хто надає послугу ==<br />
Вибракування транспортного засобу здійснюється у [https://hsc.gov.ua/ сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України].<br />
<br />
У випадку коли транспортний засіб згорів або залишився на окупованій території, або був пошкоджений і не придатний до подальшого використання, власник авто може звернутися до найближчого сервісного центру МВС і замовити послугу вибракування транспортного засобу.<br />
== Умови надання послуги ==<br />
Суб’єкт звернення особисто або через уповноважену ним особу (представника) подає до суб’єкта надання адміністративної послуги або до центру надання адміністративних послуг повний пакет документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, у паперовому вигляді (ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України "Про адміністративні послуги"]).<br />
<br />
Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників.<br />
<br />
У таких випадках зняття з обліку проводиться без огляду транспортного засобу. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС (п.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів)]. <br />
== Документи для отримання послуги ==<br />
'''Для проведення процедури потрібно підготувати такий пакет документів:'''<br />
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);<br />
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;<br />
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (за наявності);<br />
* номерні знаки (за наявності);<br />
* документ, що посвідчує особу уповноваженого представника (для фізичних осіб — нотаріально посвідчена довіреність);<br />
* <u>Для фізичної особи: </u>у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ — пояснення.<br />
* <u>Для юридичної особи:</u> у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ акт службового розслідування, довіреність, оформлена у встановленому порядку, копія рішення власника, засвідчена у встановленому порядку (для організацій з державною формою власності — згода або дозвіл відповідних суб’єктів управління майном), наказ на призначення відповідальної особи'','' акт на вибракування.<br />
* <u>При викраденні номерних знаків або свідоцтва про реєстрацію ТЗ</u> – постанова (довідка) органу внутрішніх справ про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення номерних знаків (знака), свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), або постанова (довідка) про порушення кримінальної справи.<br />
== Вартість послуги ==<br />
Послуга вибракування транспортного засобу надається безкоштовно.<br />
== Строк надання послуги ==<br />
Протягом робочого дня з моменту подання документів.<br />
== Підстави для відмови в наданні послуги ==<br />
'''Підстави для відмови в наданні послуги:'''<br />
* Подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;<br />
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;<br />
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом. <br />
'''Зверніть увагу!''' Для оскарження відмови в наданні послуги потрібно звернутись до Окружного адміністративного суду.Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача <br />
<br />
'''Після вибракування транспортного засобу відновлення реєстрації буде неможливе.'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/poslugi-pov-yazani-z-avto/vibrakuvannya-transportnogo-zasobu/ Вибракування транспортного засобу]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=41309Розмитнення товарів за ціною договору2023-02-03T08:59:06Z<p>Anzhela.liznichenko: державна митна служба,митний режим,воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний Кодекс України]. <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 446 “Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості”].<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору”].<br />
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
<br />
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».<br />
<br />
Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 Митного кодексу України, або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).<br />
<br />
Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.<br />
<br />
'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації", відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.<br />
<br />
== Порядок визначення методів митної вартості товарів ==<br />
Порядок визначення методів митної вартості товарів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text главою 9 Митного кодексу України].<br><br />
'''''Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 57 Митного кодексу України] визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:'''''<br />
# за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);<br />
# за ціною договору щодо ідентичних товарів;<br />
# за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;<br />
# на основі віднімання вартості;<br />
# на основі додавання вартості (обчислена вартість);<br />
# резервного.<br />
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозять на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). <br><br />
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.<br />
== Застосування методу за ціною договору ==<br />
'''Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.1 ст.58 Митного Кодексу України)]:<br />
# Немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:<br />
* встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;<br />
* обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);<br />
* не впливають значною мірою на вартість товару;<br />
# Щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;<br />
# Жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;<br />
# Покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.<br />
== Випадки не застосування методу ==<br />
'''Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту)''' щодо товарів, які імпортуються, '''не застосовується''', ''якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.2 ст.58 Митного Кодексу України]).<br />
== Ціна, платежі та розрахунки митної вартості товарів ==<br />
'''Митною вартістю товарів''', які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, '''є ціна''', що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу]. <br><br />
''<big>Такою ціною вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або пов’язаних з продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.</big>''<br><br />
Платежі необов’язково мають бути здійснені у вигляді переказу грошей. Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.7 ст.58 Митного Кодексу України)].<br><br />
Розрахунки здійснюються лише на основі об’єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.9 ст.58 Митного Кодексу України]).<br />
== Документи, які підтверджують митну вартість товару ==<br />
У випадках, передбачених Митним кодексом України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу фіскальної служби документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.<br><br />
'''Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:'''<br />
# декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5 і ч. 6 ст. 52 Митного кодексу України], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;<br />
# зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;<br />
# рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);<br />
# якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;<br />
# за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;<br />
# транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;<br />
# копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;<br />
# якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.<br />
'''<big>Важливо!</big>''' ''<big>Якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу фіскальної служби зобов’язані '''протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України].</big>''<br />
== Витрати митної вартості товару ==<br />
'''При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч.10 ст.58 Митного Кодексу України]):<br />
* витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних з пакуванням);<br />
* належним чином розподілена вартість сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами;<br />
* роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів затверджено постановою № 446]);<br />
* відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, їх використання або розпорядження, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;<br />
* витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення;<br />
* витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до місця ввезення;<br />
* витрати на страхування товарів.<br />
'''Важливо!''' Включати до ціни інші витрати не допускається.<br><br />
При продажу товарів між пов’язаними особами основний метод може використовуватись, якщо декларант доведе, що така вартість є близькою до вартості операції при продажу непов’язаним покупцям ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів або митної вартості ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 або 63 Митного кодексу]).<br />
== Коригування заявленої митної вартості товарів ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-12#Text п.1.1 Наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року № 598] '''Рішення про коригування митної вартості товарів''' – це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 54 і 55 Митного кодексу України].<br><br />
<big>Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, тобто – відмова у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, можлива виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:</big><br />
* неправильно проведено розрахунок митної вартості (наприклад, арифметичні помилки, помилки при переведенні курсу);<br />
* неподання основних або додаткових документів чи відсутність у цих документах всіх відомостей щодо складових митної вартості або ціни;<br />
* невідповідність обраного методу умовам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом] (наприклад, наявність однієї з чотирьох умов неможливості застосування основного методу);<br />
* надходження інформації від митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.<br><br />
Орган доходів і зборів розглядає документи і протягом п’яти робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову декларанту.<br><br />
'''Важливо!''' Якщо за результатами такого розгляду орган доходів і зборів скасовує прийняте рішення — гарантія вивільняється, якщо ні — гарантія погашається.<br><br />
<big>Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:</big><br />
# обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; <br />
# наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; <br />
# вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; <br />
# обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; <br />
# інформацію про: <br />
* право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Кодексу] в розмірі, визначеному органом доходів і зборів;<br />
* право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.<br />
== Оскарження рішень про коригування митної вартості товарів ==<br />
'''Оскарження рішень про коригування здійснюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text главою 4 Митного кодексу].'''<br />
* Скарга підприємства має містити всі необхідні реквізити цього підприємства та бути підписана керівником зазначеного підприємства або особою, яка виконує його обов’язки. <br />
* Скарга має містити конкретну інформацію про предмет оскарження і бути належним чином аргументованою.<br />
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи чи іншого працівника органу доходів і зборів (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.<br />
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.<br />
* Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.<br><br />
'''Важливо!''' Якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів чи їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.<br />
[[Категорія:Митне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2&diff=41308Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяг перевірки технічного стану транспортних засобів2023-02-03T08:49:48Z<p>Anzhela.liznichenko: ПКМ України, воєнний стан, тонування, розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України “Про автомобільний транспорт”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України “Про електронні довірчі послуги”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 26 листопада 2012 року № 710 “Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки”]<br />
<br />
<br />
Увага! Кабнет Міністрів України на підставі ПКМ України від 19 серпня 2022 р. № 944 "Деякі питання проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів<br />
----постановив:<br />
<br />
1. Установити, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування:<br />
<br />
вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов’язковому технічному контролю, не застосовується;<br />
<br />
суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, які отримали бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу до набрання чинності цією постановою, використовують їх до повного витрачання.<br />
<br />
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 “Про Правила дорожнього руху” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852; 2019 р., № 12, ст. 416) і від 30 січня 2012 р. № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581; 2019 р., № 12, ст. 416) зміни, що додаються.<br />
<br />
== Обов’язковий технічний контроль ==<br />
'''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''' – це процедура під час якої транспортний засіб перевіряється на відповідність нормативним вимогам до безпеки руху або екологічності викидів.<br><br />
'''''Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме:'''''<br />
<br />
Перевірка системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.<br />
=== '''Транспортні засоби, які підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br />
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов’язковому технічному контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]).<br />
=== '''Транспортні засоби, які не підлягають обов’язковому технічному контролю''' ===<br />
'''''Не підлягають:'''''<br />
* легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.1 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);<br />
* легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ч.2 п.2 ст. 35 ЗУ “Про дорожній рух”]);;<br />
* технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-16 Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»].<br />
=== '''Періодичність проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
'''''Періодичне проходження обов’язкового технічного контролю становить:'''''<br />
* для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років – кожні два роки;<br />
* для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку;<br />
* для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації – двічі на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF п.3 Постанови КМ № 137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”] ).<br />
*На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.<br />
== Субєкти проведення обов’язкового технічного контролю ==<br />
'''Суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''' – юридичні або фізичні особи — підприємці, інформація про яких внесена до реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”]).<br><br />
'''''Обов’язковий технічний контроль транспортних засобів''''', призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, '''''здійснюють суб’єкти проведення обов’язкового технічного контролю''''', які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1036-19 Наказ МВС від 28 серпня 2019 року № 736 “Про затвердження Порядку ведення реєстру суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю”])<br />
== Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та фотофіксація ==<br />
Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації і визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137-2012-%D0%BF Постанова КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br />
<br />
<br>Для проведення обов’язкового технічного контролю приймається повністю укомплектований, заправлений експлуатаційними рідинами (згідно з експлуатаційною документацією виробника) транспортний засіб за відсутності нашарувань бруду, що може вплинути на результати перевірки його технічного стану.<br />
<br />
Обов’язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12#Text Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106], і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2169-12#n14 Вимогами до перевірки].<br />
<br />
Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника.<br />
<br />
Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією:<br />
<br />
передньої та лівої або правої частини транспортного засобу;<br />
<br />
перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності);<br />
<br />
перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування;<br />
<br />
показника одометра.<br />
<br />
Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов’язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану.”.<br />
<br />
Результат фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.<br />
<br />
<br />
'''У разі позитивного результату''' після проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.<br />
<br />
'''У разі негативного результату''' перевірки технічного стану транспортного засобу або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу Виконавець попереджає замовника про виявлену невідповідність та видає акт невідповідності технічного стану транспортного засобу під розписку (незначну невідповідність замовник може самостійно усунути на місці перевірки технічного стану транспортного засобу, повторна перевірка технічного стану транспортного засобу проводиться після усунення невідповідності, виявленої під час попередньої перевірки).<br />
Також '''''інформація про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів''''', яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу, разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю заноситься суб’єктом обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 31.05. 2012 року № 512 “Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг”]).<br />
=== '''Час проходження обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
'''''Розрахунковий оперативний час обов’язкового технічного контролю транспортного засобу загального призначення максимально становить:'''''<br />
* 30 (40) хвилин – для причепів (напівпричепів);<br />
* 40 хвилин – для легкових автомобілів;<br />
* 60 хвилин – для вантажних автомобілів;<br />
* 65 хвилин – для автобусів.<br />
Для спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів або транспортних засобів, обладнаних додатковим устаткуванням, оперативний час може бути змінено([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.17 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br />
=== '''Фотофіксація''' ===<br />
'''''Фотофіксація процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється суб’єктом обов’язкового технічного контролю (виконавцем):'''''<br />
* під час зовнішнього огляду транспортного засобу;<br />
* перевірки фар;<br />
* перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF абзац 3п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012“Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”])<br />
<big>''При цьому на фотографіях обов’язково зазначаються час і дата фотофіксації''</big>, які повинні відповідати часу і даті видачі протоколу перевірки технічного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.18 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br><br />
<big>''Результат фотофіксації''</big> процесу проведення обов’язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF п.16 Постанови КМ №137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br><br />
Зазначене нововведення запроваджено, щоб викорінити формальність при проведенні обов’язкового технічного контролю, забезпечити якість і об’єктивність перевірки технічного стану транспортних засобів та запобігти порушенням у сфері обов’язкового технічного контролю суб’єктами, що його здійснюють.<br />
=== '''Зберігання документів обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
Виконавець зобов’язаний зберігати всі документи та матеріали фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю транспортного засобу протягом трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова КМ від 30.01.2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br />
=== '''Контроль за проведенням обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб’єктів здійснення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-20 п.2 Наказу МВС від 06. 11.2019 року № 928 “Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних”)].<br />
=== '''Недійсність результатів обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
'''''Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі:'''''<br />
* видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 р. № 137 або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11. 2012 р. № 710];<br />
* отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, внаслідок чого є непридатним до експлуатації).<br />
== Порушення при проведененні обов’язкового технічного контролю ==<br />
'''''Найбільш поширені порушення:'''''<br />
* невірна класифікація транспортних засобів;<br />
* порушення термінів періодичності проходження обов’язкового технічного контролю;<br />
* відсутність дати та часу фотофіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]).<br />
=== '''Заходи при виявлені порушень здійснення обов’язкового технічного контролю''' ===<br />
'''''Вживають наступні заходи при виявлені порушень:'' '''<br />
* Під час виявлення фактів порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу або без проведення такої перевірки працівники РСЦ МВС інформують територіальні органи Національної поліції України про такі порушення для вжиття заходів адміністративного впливу.<br />
* у разі видачі суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю протягом року більше ніж трьох протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, визнаних недійсними здійснюється блокування доступу користувача загальнодержавної бази даних до неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”]);<br />
* у разі виявлення та фіксації 10 і більше фактів видачі однім суб’єктом ОТК протоколів, визнаних за результатами перевірки, недійсними, до Мінінфраструктури надсилається інформація для прийняття рішення про відкликання повідомлення виконавця. Після отримання рішення Мінінфраструктури про відкликання повідомлення протягом трьох робочих днів ГСЦ МВС виключає виконавця з реєстру суб’єктів обов’язкового технічного контролю, про що відразу інформує виконавця, Мініфраструктури та регіональний сервісний центр МВС за місцем реєстрації суб’єкта ОТК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-12 Наказ Міністерства Інфраструктури України від 15 лютого 2012 року № 106 “Про затвердження Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу”]);<br />
* явні ознаки фотомонтажу матеріалів фото фіксації процесу проведення обов’язкового технічного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”]).<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8&diff=40098Організація і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними2022-11-18T12:18:51Z<p>Anzhela.liznichenko: Інструкція,збори,військові частини,резервісти,військовослужбовці</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12| Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/548-14| Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1162-09| Наказ Міністра оборони України від 11.11.2009 № 560 «Про затвердження Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08| Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0296-22#Text Інструкція з організації і проведення зборів із резервістами та військовозобов’язаними в органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту]<br />
== Загальна інформація ==<br />
* резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період; військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; навчальні збори - основна форма підготовки резервістів та військовозобов’язаних, яка спрямована на відновлення (набуття, удосконалення) індивідуальних спроможностей, необхідних під час дій на посадах у складі підрозділів; перевірочні збори - основна форма перевірки системи оповіщення, збору, поставки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) мобілізаційних ресурсів, їх приймання військовими частинами (установами) у терміни, встановлені планами, формування підрозділів, уточнення приписного складу; програма навчальних (перевірочних) зборів - документ, що визначає організацію та порядок проведення навчальних (перевірочних) зборів (далі - програма зборів). Програма зборів включає усі заходи, які проводяться у військовій частині (установі) під час проходження зборів резервістами та військовозобов’язаними; програма підготовки резервістів (військовозобов’язаних) - документ, що визначає завдання, вимоги та зміст підготовки резервістів (військовозобов’язаних) за відповідними військово-обліковими спеціальностями (далі - програма підготовки). Програма підготовки містить предмети навчання, перелік тем за кожним предметом, кількість годин на кожну тему, коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню за кожним предметом навчання.<br />
== Порядок проведення навчальних зборів ==<br />
Організація і проведення навчальних (перевірочних) зборів з резервістами та військовозобов’язаними (далі - збори) включає:<br />
<br />
планування зборів;<br />
<br />
оповіщення резервістів та військовозобов’язаних;<br />
<br />
відбір резервістів та військовозобов’язаних на збори;<br />
<br />
збір резервістів та військовозобов’язаних, їх доставку до місця проведення зборів;<br />
<br />
прийом військовими частинами (установами) резервістів та військовозобов’язаних та їх розміщення;<br />
<br />
підготовка резервістів та військовозобов’язаних за відповідними програмами;<br />
<br />
повернення резервістів та військовозобов’язаних до ТЦКСП;<br />
<br />
призначення (перепризначення) резервістів та військовозобов’язаних, які пройшли збори до складу команд;<br />
<br />
проведення відповідних фінансових розрахунків;<br />
<br />
контроль організації і проведення зборів.<br />
<br />
Проведення навчальних зборів планується одночасно з проведенням заходів оперативної, бойової підготовки та підготовки з мобілізаційних питань військ (сил). Проведення навчальних зборів призначеного складу у військових комісаріатах планується протягом року під час проведення мобілізаційних навчань військових комісаріатів та у підготовчий період. За даними військового обліку районні (міські) військові комісаріати здійснюють вивчення і попередній відбір військовозобов’язаних для проходження навчальних зборів без виклику їх у військові комісаріати. Сповіщення військовозобов’язаних, відібраних кандидатами для призову на навчальні збори, проводиться для перевірки їх облікових даних та проведення медичного огляду. Сповіщення проводиться шляхом вручення повісток встановленого зразка, у яких зазначено час прибуття до військового комісаріату. Військовозобов’язані, які призиваються на навчальні збори, підлягають медичному огляду, що проводиться відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (зі змінами)] (далі - Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). За результатами медичного огляду в особові справи офіцерів запасу вкладають оновлені картки медичного огляду відповідних військово-лікарських комісій, а в списках військовозобов’язаних, які складаються у трьох примірниках, роблять відповідні записи із зазначенням результату медичного огляду.<br /><br />
На військовозобов’язаних, призваних на навчальні збори, військові комісаріати подають командирам військових частин (установ) перший примірник списку військовозобов’язаних, третій залишається у військовому комісаріаті. Перший та другий примірники списків військовозобов’язаних вручаються командиром (начальником) військової частини (установи) старшому команди під особистий підпис. Список військовозобов’язаних є підставою для зарахування військовозобов’язаних на всі види забезпечення у військовій частині (установі).<br /><br />
Перевезення військовозобов’язаних до місця проведення навчальних зборів та в зворотному напрямку проводиться залізничним, морським, річковим або автомобільним транспортом.<br /><br />
Команди військовозобов’язаних чисельністю до 54 осіб під час проїзду залізничним транспортом перевозяться пасажирськими потягами за діючим графіком руху потягів, команди чисельністю понад 54 особи за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України можуть перевозитися військовими ешелонами.<br /><br />
Внутрішня служба на навчальних зборах здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Звільнення їх із розташування військової частини (установи) проводиться командиром (начальником) військової частини (установи) відповідно до вимог статей 199-220 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України].<br /><br />
Про проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними повідомляються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані військові частини (установи) чи з території яких призиваються військовозобов’язані, за три місяці до їх початку, а про проведення перевірочних зборів - за один місяць.<br /><br />
== Проходження зборів військовозобов'язаними ==<br />
Ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає порядок проходження зборів військовозобов'язаними. Зокрема, військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону. <br /><br />
На військовозобов'язаних поширюється дія статутів Збройних Сил України.Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки один раз на три роки на навчальні збори '''строком до двох місяців (але відповідно до змін у законодавстві з 01.01.2022 року, цей строк збільшується до трьох місяців)''' . Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов’язані та резервісти у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до п’яти днів як без відриву від виробництва, так і з відривом<br /><br />
'''Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.''' При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.<br /><br />
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору.<br /><br />
'''Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття''' військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Призвані на збори військовозобов'язані забезпечуються матеріальними засобами в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
== Пільги військовозобов'язаними на весь період зборів ==<br />
За призваними на збори військовозобов'язаними '''на весь період зборів''' на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, '''зберігаються місце роботи''', а також '''займана посада та середня заробітна плата''' на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону. Військовозобов'язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.<br /><br />
== Звільнення від проходження зборів ==<br />
Ст. 30 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] визначає категорії осіб, які звільняються від проходження зборів.<br /><br />
'''Від проходження зборів звільняються (крім резервістів):'''<br /><br />
1) працівники Збройних Сил України та інших військових формувань;<br /><br />
2) працівники підприємств, установ і організацій цивільної авіації, які безпосередньо забезпечують перевезення, обслуговування та ремонт повітряних суден і аеродромної техніки;<br /><br />
3) плавучий склад суден морського і річкового транспорту та суден рибної промисловості в період навігації;<br /><br />
4) особи, які працюють у сільському господарстві, а також зайняті на підприємствах з ремонту сільськогосподарської техніки, - в період посівних і збиральних робіт, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
5)науково-педагогічні (педагогічні) працівники закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти - в період, коли у цих закладах проводяться заняття;<br />
<br />
6) студенти (курсанти невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною, дуальною і вечірньою формами здобуття освіти - на весь строк навчання, а студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за заочною та екстернатною формою здобуття освіти, а також аспіранти та докторанти - в період екзаменаційних сесій;<br /><br />
7) вагітні військовозобов’язані-жінки;<br /><br />
8) особи, звільнені з військової служби, - протягом року після звільнення в запас, за винятком перевірочних зборів;<br /><br />
9) військовозобов'язані, які мають дітей віком до трьох років або трьох і більше дітей віком до 16 років;<br /><br />
10) військовозобов'язані - у зв'язку з депутатською діяльністю;<br /><br />
11) військовозобов'язані, заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;<br /><br />
11-1) військовозобов'язані, які уклали контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту, - з метою підготовки резерву служби цивільного захисту;<br /><br />
12) студенти, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;<br /><br />
13) священнослужителі, які займають посаду в одній з релігійних організацій, що діє за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку;<br /><br />
14) кандидати в народні депутати України, зареєстровані в установленому порядку, за їх заявою - до дня опублікування результатів виборів включно.<br /><br />
В окремих випадках, за наявності інших поважних причин і подання військовозобов'язаними відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається районним (міським) військовим комісаріатом, де вони перебувають на військовому обліку.<br /><br />
[[Категорія:Військова служба]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=40096Примусове виконання рішення про відібрання дитини2022-11-18T12:03:23Z<p>Anzhela.liznichenko: огляд судової практики,судові справи</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_188 Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 "Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя"]<br />
== Рішення про відібрання дитини ==<br />
Дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки <u>жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї</u>, або коли <u>батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини</u> (стаття 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]).<br />
=== Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав застосовується у випадку: ===<br />
# ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;<br />
# жорстоко поводяться з дитиною;<br />
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;<br />
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;<br />
# в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання (стаття 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, ''орган опіки та піклування або прокурор'' мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.<br />
<br />
В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у '''семиденний строк''' після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав (частина друга статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення цих осіб батьківських прав]], яке має безстроковий характер. Тому якщо зникнуть підстави, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.<br />
<br />
'''Обов’язкова участь органів опіки та піклування'''<br />
<br />
Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і опікування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.<br />
Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них]].<br />
<br />
'''Кому передається дитина'''<br />
<br />
У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування. <br />
<br />
Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав. <br />
<br />
Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене статтею 4 Сімейного кодексу України. <br />
=== Відібрання дитини від другого з батьків: ===<br />
якщо один з батьків або інша особа <u>самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина</u>, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (частина перша статті 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]). Винятком є лише випадок, коли залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.<br />
<br />
'''''Цікаво!''''' [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71014450 Рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у справі № 752/17200/17]<br />
== Примусове виконання рішення про відібрання дитини ==<br />
Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється [https://minjust.gov.ua/ddvs/regional-offices/upr-ta-viddily-dvs органами державної виконавчої служби] в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Законом України "Про виконавче провадження"], <u>на підставі виконавчих листів, що видаються судами</u>. <br />
<br />
'''Увага!''' Приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати виконання рішення про відібрання дитини (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України "Про виконавче провадження"].<br />
<br />
Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини '''обов'язковою умовою''' для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад (стаття 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України "Про виконавче провадження"].<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Цікаво!''' <u>До 02 серпня 2018 року</u> в пункті 5 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, було передбачено, що при виконанні рішення про відібрання дитини <u>не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу</u>.<br />
|}<br />
У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини (пункт 4 розділу IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n1018 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5]). <br />
<br />
Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи поліції. <br />
<br />
'''Сторони виконавчого провадження мають право [[Оскарження дій державних виконавців|звернутися до уповноваженого органу із скаргою]], якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.'''<br />
== Умисне перешкоджання виконанню рішення суду ==<br />
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), та встановлює новий строк виконання.<br />
<br />
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі (3400 грн.) та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Слід зазначити, що при виконанні рішення про відібрання дитини не допускається застосовувати до дитини заходи фізичного впливу. <br />
== Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини ==<br />
Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. У разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про відібрання дитини, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таке звернення державного виконавця є обов’язковим. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.<br />
<br />
Суд розглядає подання державного виконавця '''протягом 10 днів''' (стаття 438 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Ухвала суду про оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br />
<br />
== Судові справи,судова практика: ==<br />
https://vkursi.pro/vsudi/decision/94346166<br />
<br />
https://ips.ligazakon.net/document/view/vss00942?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.205259600.1947219686.1668769235-1132755508.1648182874<br />
[[Категорія:Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2)&diff=40095Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)2022-11-18T11:54:20Z<p>Anzhela.liznichenko: кримінальний кодекс,підпал</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України "Про тваринний світ"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України " Про рослинний світ"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу».]<br />
== Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій ==<br />
Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків.<br />
Згідно з статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”] не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.<br />
Стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.<br />
Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.<br />
Статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»] визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються.<br />
Відповідно до підпункту 3.6.14. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.<br />
Відповідно до підпункту 3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України] визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.<br />
<br />
Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти. <br />
<br />
Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] прибудинкова територія:<br />
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.<br />
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.<br />
Згідно з п.9.1.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України] згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати<br />
листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив. <br />
==== Спалювання рослинності на об'єктах природно-заповідного фонду ====<br />
Дуже часто громадяни удаються до спалювання рослинності на '''об'єктах природно-заповідного фонду.''' Територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України оголошуються ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково. До складу природно-заповідного фонду України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.<br />
<br />
З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.<br />
<br />
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''<br />
<br />
Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення донедавна було передбачено штрафні санкції, розмір більшості яких не відповідав вимогам сучасності через занадто малий розмір. Так, не виконувалась превентивна функція покарання, яка б мала забезпечувати уникнення особою порушення норм права через загрозу покарання, настання якого суттєво б погіршило його становище, а тому не варте було ризику шляхом вчинення правопорушення і тих вигод, які мнимо таке правопорушення могло б принести. Також, не повною мірою реалізовувалась виховна функція покарання – навіть сплативши один раз штраф, суми якого подекуди були такі незначні, що становили, наприклад, 51 гривню, особа продовжувала вчиняти правопорушення, вигода від якого, на її думку, перевищувала можливі втрати при сплаті штрафу.<br />
13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу»].<br />
Його нормами передбачається удосконалення порядку притягнення осіб до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того, аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж.<br />
== Види відповідальності ==<br />
Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишньому об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.<br />
=== Адміністративна відповідальність ===<br />
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України Про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -<br />
* тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Відповідно до ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.<br />
<br />
'''<big>Важливо знати!</big>'''<br />
<br />
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах. Тобто штраф за випалення рослинності в населеному пункті для мешканців складатиме від '''3060 до 6120 грн!!!'''<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
Відповідно до ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]<br />
забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -<br />
* караються штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.<br />
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -<br />
* караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.<br />
Відповідно до ст.245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]<br />
знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -<br />
* караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк<br />
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -<br />
* караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.<br />
*'''''Увага! 3 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану.''''' Так, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності. Відтепер такі дії розцінюються як злочин, за який передбачено покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.<br />
[[Категорія: Екологічне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_(%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85)_%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2&diff=39381Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів2022-09-27T07:11:35Z<p>Anzhela.liznichenko: земельні ділянки,земельні відносини</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]<br />
<blockquote><big>'''Увага! 9 червня 2002 року набув чинності Закон України № 2247-IХ, яким визначаються особливості регулювання земельних відносин , а саме володіння користування та розпорядження землею на час війни'''</big></blockquote><br />
<br />
== Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи як суб’єкти права на земельну ділянку ==<br />
Згідно з Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text «Про кооперацію»] '''кооператив''' - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.<br />
<br />
Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (стаття 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text «Про кооперацію»]).<br />
<br />
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України) встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.<br />
<br />
Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.<br />
<br />
'''Житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи є суб’єктами права на земельну ділянку лише після їх [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|реєстрації як юридичних осіб]].'''<br />
== Приватизація земельних ділянок кооперативами ==<br />
Згідно зі статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, мають законне право на отримання земельної ділянки, у межах існуючої земельної ділянки,.у власність шляхом безоплатної її передачі.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, що передаються або надаються кооперативам під забудову або для експлуатації зведених будівель, встановлюється згідно з затвердженою містобудівною документацією.<br />
<br />
Для отримання у власність землі кооперативу, як існуючому так і новоствореному (на вільних від забудови земельних ділянках), необхідно, звернутися із '''заявою''' в місцеві органи влади з проханням про безоплатну передачу у власність чи користування земель загального користування, які знаходяться на території цього кооперативу. До заяви потрібно долучити: план кооперативу, довідку про його державну реєстрацію, статут, виписку з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань]. <br />
<br />
Крім того, слід підготувати протокол загальних зборів членів кооперативу з рішенням про звернення до органів влади з заявою щодо отримання у власність землі.<br />
<br />
Передача земель загального користування у власність кооперативам відбувається <u>на підставі технічної документації із землеустрою</u>.<br />
<br />
Власником цих земель після завершення приватизації стає власне кооператив як юридична особа.<br />
<br />
'''Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.'''<br />
== Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду ==<br />
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br />
<br />
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди]] належить право володіння і користування земельною ділянкою.<br />
<br />
[[Оренда земельної ділянки комунальної власності|Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності]], здійснюється на підставі:<br />
* рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;<br />
* [[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки|договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]] (за результатами проведення [[Порядок проведення земельних торгів|земельних торгів]]).<br />
Право оренди земельної ділянки у коператуву виникає <u>після укладення договору оренди та його державної реєстрації</u>.<br />
== Придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами ==<br />
Коператив як юридична особа, має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди — [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|купівлі-продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом|успадкування]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] та інних цивільно-правових угод, які відповідно повинні укладатися з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Цивільно-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у <u>письмовій формі та нотаріально посвідчена</u>. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки повинен відповідати вимогам, закріпленим статтею 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].<br />
<br />
Цивільно-правові угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. Однак право власності на земельну ділянку виникає у особи, яка набуває земельну ділянку у власність на підставі цивільно-правової угоди, лише після [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державної реєстрації цих прав]] (стаття 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).<br />
== Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу ==<br />
Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.<br />
<br />
Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформлене [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі|право власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативі]] не дає права його членам приватизовувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під’їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в’їзд у гараж.<br />
<br />
'''Отже, законом не передбачена можливість приватизаціії земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/research-3-1.pdf Проблеми застосування законодавства та корупціогенні фактори у сфері виділення земельних ділянок без земельних торгів для житлово-будівельних та обслуговуючих кооперативів]<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/39783854 Постанова Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195 а14] (Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід в обов'язковому порядку враховувати мету створення відповідного кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.).<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8&diff=39380Землі оборони2022-09-27T07:00:57Z<p>Anzhela.liznichenko: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]<br />
<br />
<br />
'''<big>Увага! 9 червня 2002 року набув чинності Закон України № 2247-IХ, яким визначаються особливості регулювання земельних відносин , а саме володіння користування та розпорядження землею на час війни</big>'''<br />
<br />
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].<br />
== Правовий режим земель оборони. ==<br />
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.<br />
<br />
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.<br />
<br />
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].<br />
<br />
Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.<br />
<br />
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.<br />
<br />
При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.<br />
<br />
Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] відповідно до закону.<br />
== Зони особливого режиму використання земель ==<br />
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється <u>прикордонна смуга</u>, в межах якої діє особливий режим використання земель.<br />
<br />
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.<br />
<br />
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.<br />
<br />
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.<br />
== Використання земель оборони в господарських цілях ==<br />
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.<br />
<br />
Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.<br />
<br />
Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.<br />
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==<br />
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.<br />
== Відчуження земель оборони ==<br />
Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.<br />
<br />
Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.<br />
<br />
Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.<br />
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).<br />
[[ Категорія:земельне право ]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8&diff=39379Землі оборони2022-09-27T06:59:51Z<p>Anzhela.liznichenko: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]<br />
<blockquote><br />
== Увага! 9 червня 2002 року набув чинності Закон України № 2247-IХ, яким визначаються особливості регулювання земельних відносин , а саме володіння користування та розпорядження землею на час війни положення ==<br />
</blockquote>'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].<br />
<br />
== Правовий режим земель оборони. ==<br />
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.<br />
<br />
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.<br />
<br />
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].<br />
<br />
Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.<br />
<br />
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.<br />
<br />
При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.<br />
<br />
Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] відповідно до закону.<br />
== Зони особливого режиму використання земель ==<br />
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється <u>прикордонна смуга</u>, в межах якої діє особливий режим використання земель.<br />
<br />
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.<br />
<br />
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.<br />
<br />
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.<br />
== Використання земель оборони в господарських цілях ==<br />
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.<br />
<br />
Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.<br />
<br />
Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.<br />
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==<br />
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.<br />
== Відчуження земель оборони ==<br />
Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.<br />
<br />
Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.<br />
<br />
Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.<br />
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).<br />
[[ Категорія:земельне право ]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8&diff=39378Землі оборони2022-09-27T06:56:26Z<p>Anzhela.liznichenko: земельні відносини,воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]<br />
<br />
=== '''Увага! 9 червня 2002 року набув чинності Закон України № 2247-IХ, яким визначаються особливості регулювання земельних відносин , а саме володіння користування та розпорядження землею на час війни.''' ===<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].<br />
== Правовий режим земель оборони. ==<br />
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.<br />
<br />
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.<br />
<br />
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].<br />
<br />
Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.<br />
<br />
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.<br />
<br />
При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.<br />
<br />
Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] відповідно до закону.<br />
== Зони особливого режиму використання земель ==<br />
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється <u>прикордонна смуга</u>, в межах якої діє особливий режим використання земель.<br />
<br />
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.<br />
<br />
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.<br />
<br />
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.<br />
== Використання земель оборони в господарських цілях ==<br />
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.<br />
<br />
Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.<br />
<br />
Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.<br />
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==<br />
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.<br />
== Відчуження земель оборони ==<br />
Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.<br />
<br />
Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.<br />
<br />
Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.<br />
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).<br />
[[ Категорія:земельне право ]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8&diff=38381Поняття та види неустойки2022-08-11T08:41:04Z<p>Anzhela.liznichenko: зміни до пожаткового кодексу,воєнний стан,звільнення від відповдальності</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==<br />
Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.<br><br />
Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.<br />
<br />
'''''Штрафом''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.<br />
<br />
'''''Пенею''''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.<br />
== Види неустойки ==<br />
'''Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять''' :<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстава для класифікації!! Вид<br />
|-<br />
| '''''Залежно від способу встановлення''''' ||<br />
* законна<br />
* договірна<br />
|-<br />
| '''''Залежно від способу обчислення''''' || <br />
* у твердо визначеній грошовій сумі <br />
* у процентному відношення до суми зобов'язань<br />
|-<br />
| '''''За періодичністю виплат''''' || <br />
* одноразова<br />
* щомісячна<br />
* щоденна<br />
|-<br />
| '''''Залежно від предмета неустойки''''' || <br />
* у грошовій сумі<br />
* у нерухомому майні <br />
* у рухомому майні<br />
|}<br />
== Підстави виникнення права на неустойку ==<br />
''Право на неустойку'' виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br /><br />
<u> Проценти на неустойку не нараховуються </u>.<br />
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :<br />
* особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;<br />
* не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.<br />
=== Предмет неустойки ===<br />
'''Предметом неустойки''' може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.<br /><br />
''' Розмір неустойки''', встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.<br />
<u> Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення </u>.<br />
=== Правові наслідки сплати (передання) неустойки ===<br />
Сплата (передання) неустойки '''не звільняє боржника''' від виконання свого обов'язку в натурі.<br /><br />
Сплата (передання) неустойки '''не позбавляє кредитора права''' на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br />
<br />
<br />
''У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України,значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов’язаннях.У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.''<br />
<br />
Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:<br />
<br />
• споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов’язань за таким договором;<br />
<br />
• неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню;<br />
<br />
• у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;<br />
<br />
• є правомірним збоку кредитора не скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.<br />
<br />
Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.<br />
<br />
== штрафних санкцій ==<br />
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:<br />
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);<br />
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.<br />
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.<br />
== Судова практика ==<br />
На сьогодні судовою практикою визначається заборона одночасного стягнення різних видів неустойки за одним зобов'язанням. Мається на вазі, що не можна одночасно стягувати і штраф і пеню з боржника який не виконав вчасно обо прострочив виконання зобов'язання.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58248490 Постанова Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15]<br />
|-<br />
| Суд за певних умов може зменшити як неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до ст 625 ЦК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952210?fbclid=IwAR3QWAiBomntgCHzzKSWDQ2YWI6u7HOtf7I1H9AzT5QlWlyTXLL5bl3-2P0 Постанова Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 (12-79гс19)]<br />
|-<br />
| Положення глави 19 ЦК про строки позовної давності щодо стягнення неустойки підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/65111167 Постанова Верховного Суду у справі № 910/29752/15 від 08.02.2017 р.]<br />
|-<br />
| Якщо сторони досягли згоди про збільшення позовної давності, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести з її урахуванням для кожної вимоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56454669 Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року №6-1824цс15]<br />
|-<br />
|Відповідно до статті 549 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/53118512# Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15]<br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Господарське право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=38380Відумерлість спадщини2022-08-11T08:25:18Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнни стан ,прийняття спадщини,перебіг</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" ] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"]<br />
<br />
=== '''''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!'' ===<br />
<br />
===''Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''''' ===<br />
==Поняття відумерлої спадщини==<br />
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.<br />
==Підстави для визнання спадщини відумерлою==<br />
*відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;<br />
*усунення спадкоємців від права на спадкування;<br />
*неприйняття спадкоємцями спадщини;<br />
*відмова спадкоємців від прийняття спадщини<br />
==Суб'єкти зверенення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою==<br />
*орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням;<br />
*кредитор спадкодавця;<br />
*власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення<br />
==Порядок подання та розгляду заяви, наслідки переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади==<br />
Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради). <br /><br />
'''Витрати на охорону спадкового майна''' відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (ч. 4 ст. 1283 ЦК України)].<br />
<br />
Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку '''окремого провадження''', відповідно до вимог статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 293, 294, 334-338 ЦПК України].<br /><br />
У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.<br />
<br /><br />
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.<br /><br />
'''Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 46 ЦК України]'''.<br><br />
Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням.<br /><br />
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.<br />
<br /><br />
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом '''з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна''', що входить до складу спадщини.<br /><br />
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.<br /><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1280 ЦК], якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, '''спадкоємець має право вимагати його передання в натурі'''. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.<br /><br />
Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1277 ЦК України] відповідний '''орган місцевого самоврядування зобов'язаний''' задовольнити вимоги кредиторів, що заявлені в установленому законом порядку. Зокрема, цей орган територіальної громади має відшкодувати майнову шкоду (збитки), завдані спадкодавцю за його життя, а також відшкодувати моральну шкоду, відшкодування якої переходить як обов'язок перед потерпілим лише за умови, якщо шкода (моральна) була присуджена спадкодавцю до його смерті.<br /><br />
'''Власник відумерлої спадщини''', тим часом, '''зобов'язаний сплатити кредитору''' неустойку (штраф, пеню), якщо вона була стягнена судом за його життя і не відшкодовувалася. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої спадкодавцю, може бути лише у межах вартості спадкового майна, яке за судовим рішенням як відумерле майно перейшло у комунальну власність. Розмір відшкодування може бути зменшеним за позовом органу місцевого самоврядування, якщо її вартість виявиться непомірно великою, порівняно із загальною вартістю відумерлого майна.<br />
== Судова практика==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
!Правова позиція!!Рішення суду<br />
|-<br />
|Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#o2058 ЦК УРСР] 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР ||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79088884 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц]<br />
|-<br />
|Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (1.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92315204?fbclid=IwAR0w_ucFZr3282uTI016MCWsenGl9Y_cWIeWa_E99a2Ryw7H3ehOp5uGNag Постанова Верховного суду від 08.10.2020 у справі № 671/1064/18]<br />
|-<br />
|Незвернення спадкоємця за оформленням спадкових прав на належну йому земельну частку (пай) після смерті спадкодавця не є підставою для визнання спадщини відумерлою та передачі її територіальній громаді||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/75099555 Постанова Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008]<br />
|-<br />
|Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565734 Постанова Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 175/423/18]<br />
|}<br />
[[Категорія:Спадкове право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82,_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E&diff=37914Зміст, форми та суб'єкти права власності на землю2022-07-21T06:16:43Z<p>Anzhela.liznichenko: особи,спадкоємці,власність</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення]<br />
== Поняття власності на землю ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 Статтею 79 Земельного кодексу України] встановлено, що '''земельна ділянка''' - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.<br />
<br />
Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.<br />
<br />
Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 41 Конституції України] проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.<br />
<br />
'''Власники земельних ділянок мають право:'''<br />
<br />
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;<br />
<br />
б) самостійно господарювати на землі;<br />
<br />
в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;<br />
<br />
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;<br />
<br />
ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;<br />
<br />
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.<br />
<br />
'''Власники земельних ділянок зобов’язані:'''<br />
<br />
а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;<br />
<br />
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
<br />
в) своєчасно сплачувати земельний податок;<br />
<br />
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
<br />
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br />
<br />
е) дотримуватися правил добросусідства;<br />
<br />
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;<br />
== Зміст права власності на землю ==<br />
'''Змістом''' права власності в розумінні Цивільного кодексу України є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 Стаття 78 Земельного кодексу України] змістом права власності на землю також визначає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.<br />
<br />
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.<br />
<br />
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.<br />
<br />
Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.<br />
<br />
== Форми та суб’єкти права власності на землю ==<br />
'''Суб'єктами права власності на землю є:'''<br />
* громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;<br />
* територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;<br />
* держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.<br />
=== Землі приватної власності ===<br />
'''Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:'''<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;<br />
* приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;<br />
* прийняття спадщини;<br />
* виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю)<br />
'''Іноземці та особи без громадянства''' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.<br />
<br />
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.<br />
<br />
'''Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:'''<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;<br />
* прийняття спадщини;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
=== Землі комунальної власності ===<br />
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.<br />
<br />
'''У комунальній власності перебувають:'''<br />
* усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;<br />
* земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.<br />
* земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.<br />
'''Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:'''<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
=== Землі державної власності ===<br />
'''У державній власності''' перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.<br />
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України<br />
<br />
'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''<br />
* відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;<br />
* придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* прийняття спадщини;<br />
* передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;<br />
* конфіскації земельної ділянки. <br />
== Захист права власності на землю ==<br />
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.<br />
<br />
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.<br />
<br />
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:<br />
<br />
а) визнання прав;<br />
<br />
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав;<br />
<br />
в) визнання угоди недійсною;<br />
<br />
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;<br />
<br />
ґ) відшкодування заподіяних збитків.<br />
<br />
Власника не може бути позбавлено права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених ЗК та іншими законами України. У законодавчо встановлених випадках допускається викуп земельної ділянки для суспільних потреб, при цьому відшкодовується її вартість.<br />
<br />
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати не передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. Натомість ці органи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.<br />
== Див. також ==<br />
* [[Відчуження земельної ділянки за рішенням власника]]<br />
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]<br />
* [[Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця]]<br />
* [[Захист права власності]]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]<br />
__БЕЗ_ЗМІСТУ__<br />
__БЕЗ_РЕДАГУВ_РОЗДІЛУ__<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D1%87%D0%B8_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=37913Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи2022-07-21T05:58:56Z<p>Anzhela.liznichenko: постанова ВС,факт загибелі,конвенція,</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]<br />
== Загальні положення про відшкодування шкоди ==<br />
Статтею 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У зв'язку з цим великого значення набуває вирішення питання відшкодування шкоди, завданої цим благам.<br />Відповідно до ст. 1168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України], моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.<br />
<br />
Відповідно до ст. 1169 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. <br />
<br />
Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію.<br />
<br />
Відповідно до ст. 1171 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.<br />
<br />
Особа, яка відшкодувала шкоду, має право пред'явити зворотну вимогу до особи, в інтересах якої вона діяла.<br />
== Відшкодування шкоди завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я ==<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br />У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
При визначенні розміру заробітку (доходу), який втратив потерпілий внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, важливу роль відіграє той факт, чи перебуває особа на момент заподіяння їй шкоди у трудових відносинах. Якщо так, то розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, якщо її немає — загальної працездатності (ч. 1 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
Згідно зі ст. 1198 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України], для обрахування середньомісячного заробітку (доходу) фізичної особи—підприємця та фізичної особи, яка самостійно забезпечує себе роботою (адвокат, особа, що зайнята творчою діяльністю тощо), слід виходити з річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, на підставі даних органу державної податкової служби, поділеного на 12 місяців. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.<br /><br />
'''До втраченого заробітку (доходу) не включаються''' одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо (ч. 3 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
Ч. 4 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] передбачає, що якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.<br /><br />
Якщо ж потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, або виходячи з його заробітку до звільнення, або виходячи із звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості (ч. 3 ст. 1197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
'''Розмір втраченого заробітку (доходу) може бути зменшено''':<br />
* у разі грубої необережності потерпілого (ч. 2 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]). Якщо ж мав місце умисел потерпілого, завдана школа не відшкодовується;<br />
* залежно від матеріального становища потерпілого (ч. 4 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);<br />
* якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, що була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1204 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
'''Збільшення обсягу та розміру відшкодування шкоди можливо''':<br />
* за договором (ч. 4 ст. 1195 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);<br />
* якщо працездатність потерпілого знизилася порівняно з тією, що була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди (ст. 1203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);<br />
* у разі підвищення вартості життя (ч. 1 ст. 1208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]);<br />
* у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
Ще однією особливістю відшкодування додаткових витрат є те, що при визначенні їх розміру вина потерпілого не враховується (ч. 3 ст. 1193 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br /><br />
Крім відшкодування втраченого заробітку (доходу) та додаткових витрат особа, якій заподіяно каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, має право вимагати відшкодування їй моральної шкоди (ст. 1168 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br />
== Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи ==<br />
Стаття 1199 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.<br />
<br />
Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.<br />
== Особливості відшкодування шкоди завданої смертю ==<br />
Відповідно до ст. 1200 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України] у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.<br />
<br />
Шкода відшкодовується:<br />
* дитині — до досягнення нею 18 років, а у разі, якщо дитина є учнем або студентом, — до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років;<br />
* чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, — довічно;<br />
* особі з інвалідністю, яку потерпілий зобов'язаний був утримувати, — впродовж строку інвалідності;<br />
* одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому з членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення останніми 14 років;<br />
* іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — 5 років після його смерті.<br />
Зазначеним особам у продовж вказаного строку відшкодовується шкода у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого розраховується за аналогічними правилами, які встановлено для відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував (ч. 2 ст. 1200 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5478#n5478 ЦК України]).<br />
<br />
Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.<br />
<br />
Розмір відшкодування може бути збільшений законом.<br />
<br />
'''Увага! У''' '''висновках щодо застосування норм права''' в постанові ВС від 12.05.2020 у справі №635/6172/17.наголошено, що передбачене у ч.1 ст.19 закону №638-IV право на відшкодування державою відповідно до закону шкоди, завданої терористичним актом, не породжує без спеціального закону легітимного очікування на отримання від України такого відшкодування за моральну шкоду, завдану внаслідок загибелі людини під час терористичного акту, зокрема у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил, незалежно від того, на якій території —<br />
<br />
підконтрольній чи непідконтрольній Україні — мав місце вказаний акт.<br />
<br />
Самі по собі факти загибелі людей на підконтрольній державі території, тобто на тій, на якій вона здійснює юрисдикцію у сенсі ст.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (зокрема у межах її кордонів у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил), не означають автоматичне порушення гарантій права на життя за статтею 2 конвенції. Тим більше не означає таке автоматичне порушення і загибель людей на території, яку держава у межах її кордонів із незалежних від неї причин не контролює (тобто на тій, на якій вона не здійснює юрисдикцію у сенсі статті 1 конвенції). Аналогічно не є підставою для покладення на державу відповідальності за конвенцією самі по собі факти порушення у межах кордонів України (зокрема і у періоди проведення АТО, Операції об’єднаних сил) громадського порядку, миру, знищення чи пошкодження майна, створення загрози безпеці людей унаслідок вибухів, обстрілів тощо, у тому числі з боку осіб, які не<br />
<br />
діяли як агенти цієї держави.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72814024 Постанова Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2018 року у справі № 462/2377/17]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72523801 Постанова Верховного суду від 21.02.2018 року у справі № 212/1945/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/23671658 Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2012 року у справі № 6-5418св12]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/10719160 Рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.06.2010 року у справі № 6-22040св09]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/3731916 Рішення Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.05.2009 року у справі № 6-20361св08]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72680179 Постанова Апеляційного суду Олеської області від 27.02.2018 року у справі № 523/2163/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67663996 Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06.07.2017 року у справі № 554/10920/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/69671230 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 359/1517/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/58699350 Рішення Апеляційного суду Одеської області від 21.06.2016 року у справі № 494/742/14-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21115586 Рішення Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2011 року у справі № 6-29893св11]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72814024 Постанова Апеляційного суду Львівської області від 12.03.2018 року у справі № 462/2377/17]<br />
*[https://court.gov.ua/fair/sud9951/ Постанова Верховного суду від 12.05.2020 у справі №635/6172/17.]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_(%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE)_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=37563Викуп земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства2022-07-05T05:23:21Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,внесення змін,викуп</p>
<hr />
<div><br />
<br />
''Увага!!! Під час війни, коли діє воєнний стан, земельні питання в Україні регулюються спеціальним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».''<br />
<br />
''Новий закон був ухвалений 24 березня 2022 року, а 7 квітня набрав чинності. Відповідно до нього під час воєнного стану заборонено безплатно передавати громадянам України землі державної та комунальної власності. Заборонено також надавати дозволи на розроблення документації з метою такої безплатної передачі.''<br />
<br />
''Під час війни не проводяться аукціони на продаж права оренди земель сільгосппризначення. Навіть якщо аукціон був проголошений, але до початку війни його завершити не вдалося, він вважається скасованим''<br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2000-п#Text Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого підсобного господарства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118]<br />
<br />
== Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств ==<br />
<br />
Порядок приватизації земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначається ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. При цьому дана стаття передбачає деякі особливості безоплатної передачі членам фермерського господарства земельних ділянок для ведення фермерського господарства:<br />
<br />
• по-перше, право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства;<br />
<br />
• по-друге, право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства можливе лише, якщо така земельна ділянка вже передана такій особі у користування (в той же час, слід звернути увагу, що ст.ст. 118, 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачена можливість кожного громадянина [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виділення_земельної_ділянки_для_ведення_фермерського_господарства|отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства]], якщо вона і не перебувала у його користуванні до цього часу);<br />
<br />
• по-третє, розмір земельної ділянки, що може бути безоплатно приватизовано членом фермерського господарства, повинен бути не більше розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.<br />
<br />
Розмір земельної частки (паю) визначається відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] . Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.<br />
<br />
== Викуп земельних ділянок ==<br />
<br />
Правом викупу на земельні ділянки, що надані у користування згідно із законодавством України можуть скористатися як юридичні так і фізичні особи .<br />
<br />
Так, громадяни, яким належить:<br />
<br />
- право постійного користування земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства;<br />
<br />
– право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства;<br />
<br />
– право оренди землі набуте шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року;<br />
<br />
– спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам)<br />
мають право викупу земельних ділянок понад норму, яка приватизується безкоштовно.<br />
<br />
Викуп земельної ділянки з державної і комунальної власності здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про продаж земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу з органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади. <br />
<br />
Розміри земельних ділянок, які підлягають викупу, законодавчо не обмежені.<br />
<br />
Відповідно до ч.8 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки землі відповідно до закону, на замовлення органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.<br />
<br />
Якщо ціна визначена, то рада приймає рішення про продаж земельної ділянки.<br />
<br />
''Зауважте,'' що ціна продажу ділянки може дорівнювати експертній оцінці або її перевищувати. <br />
<br />
Як правило, затверджуючи експертну грошову оцінку земельної ділянки, радою одночасно приймається рішення і про встановлення ціни продажу. Якщо зацікавлена особа погоджується на викуп земельної ділянки за визначеною ціною продажу, то рішення ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу.<br />
<br />
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки.<br />
<br />
'''Важливо!''' У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.<br />
<br />
Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж п’ять років. <br />
<br />
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для реєстрації права власності покупця на придбану ним земельну ділянку (ч. 7 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).<br />
== Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення фермерського або особистого господарства. == <br />
<br />
З метою викупу земельних ділянок громадяни подають заяву (клопотання) до селищної, міської за місцем розташування земельної ділянки.<br />
<br />
До заяви додаються: <br />
<br />
- державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі; <br />
<br />
- у разі відсутності державного акта на право користування землею - рішення відповідної ради про надання земельної ділянки у користування та кадастровий план земельної ділянки; <br />
<br />
- копія свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства. <br />
<br />
Селищна, міська рада або уповноважений нею орган у місячний термін приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в ньому. Відмовити в продажу земельної ділянки відповідна рада або уповноважений нею орган може на таких підставах: <br />
<br />
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; <br />
<br />
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. <br />
<br />
Рішення селищної, міської ради або уповноваженого нею органу є підставою для укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право приватної власності на землю після повної сплати вартості земельної ділянки. <br />
<br />
Рішення про відмову в продажу земельної ділянки доводиться в десятиденний термін до відома покупця земельної ділянки у письмовій формі органом, який прийняв таке рішення. Рішення про відмову в продажу земельної ділянки, а також залишення заяви громадянина без розгляду терміном понад місяць може бути оскаржене в суді.<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=37561Сплата земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками2022-07-05T05:10:59Z<p>Anzhela.liznichenko: податок,воєнний стан,земельні ділянки</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний кодекс України] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] Увага!!!<br />
''Увага!!!! Державна податкова служба України повідомляє, що у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України 15 березня 2022 року Закону України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) порядок справляння плати за землю (далі – Зміни).''<br />
<br />
''Зміни, що прийняті у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) (далі – Ділянки).'' <br />
<br />
== Поняття «земельний податок» ==<br />
Плата за землю, земельний податок — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних та фізичних осіб за використання земельних ділянок.<br />
<br />
Згідно з ст.265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] податок на майно складається з:податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.<br />
<br />
== Платники земельного податку ==<br />
Відповідно до ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. <br />
<br />
Зокрема, власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).<br />
<br />
Водночас , землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).<br />
<br />
== Земельні ділянки багатоквартирних будинків ==<br />
Згідно зі ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.<br />
<br />
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування співвласникам багатоквартирного будинку. <br />
<br />
Тобто, чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинків лише співвласникам багатоквартирного будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. <br />
<br />
== Платники земельного податку під багатоповерховими житловими будинками ==<br />
Платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.<br />
<br />
<br />
Водночас згідно з п. 287.8 ст. 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.<br />
<br />
Статтею 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.<br />
<br />
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, які пов'язані з реалізацією прав та виконання обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.<br />
<br />
Згідно з частиною другою ст. 382 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільного кодексу України] усі власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. <br />
<br />
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.<br />
<br />
Отже, право на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникає у всіх співвласників (власників жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному чинним законодавством.<br />
<br />
Таким чином, платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.<br />
<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=37164Електронна комерція2022-06-24T05:57:05Z<p>Anzhela.liznichenko: військовий стан,обмеження</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]<br />
''У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».''<br />
<br />
== Загальні положення електронної комерції в Україні ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»] загальними положеннями електронної комерції в Україні є:<br />
<br />
'''Електронна комерція''' - ''відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру''.<br />
<br />
'''Електронна торгівля''' - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.<br />
<br />
'''Електронна форма представлення інформації''' - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.<br />
<br />
'''Електронне повідомлення''' - інформація, представлена в електронній формі, надана учасником відносин у сфері електронної комерції з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.<br />
<br />
'''Електронний договір''' - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.<br />
<br />
'''Електронний підпис одноразовим ідентифікатором''' - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.<br />
<br />
'''Електронний правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.<br />
<br />
'''Інтернет-магазин''' - засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.<br />
<br />
'''Інформаційні електронні послуги''' - платні або безоплатні послуги щодо оброблення та зберігання інформації, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за індивідуальним запитом їх одержувача.<br />
<br />
'''Комерційне електронне повідомлення''' - електронне повідомлення у будь-якій формі, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт чи послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.<br />
<br />
''До комерційного електронного повідомлення не належить:''<br />
<br />
інформація, що надає прямий доступ до діяльності особи, доменне ім’я або адреса електронної пошти;<br />
<br />
повідомлення про товари, роботи чи послуги або ділову репутацію особи, розміщене не з метою їх просування;<br />
<br />
'''Мережевий ідентифікатор''' - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню учасника відносин у сфері електронної комерції в інформаційно-телекомунікаційній мережі.<br />
<br />
'''Одноразовий ідентифікатор''' - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб’єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв’язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.<br />
<br />
'''Послуга проміжного характеру в інформаційній сфері''' - послуга з передачі та/або зберігання інформації та присвоєння мережевих ідентифікаторів.<br />
<br />
Якщо послуга надається особою, яка є ініціатором передачі інформації, має змогу впливати на вибір одержувача інформації або може змінювати зміст інформації, що передається, така послуга не є послугою проміжного характеру в інформаційній сфері.<br />
<br />
'''Реалізація товару дистанційним способом''' - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.<br />
<br />
'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.<br />
<br />
== Електронні послуги ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.4 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''інформаційними електронними послугами вважаються послуги щодо:'''''<br />
* розповсюдження реклами;<br />
* створення можливостей для пошуку інформації та доступу до неї;<br />
* передачі та зберігання інформації;<br />
* розміщення інформації на замовлення іншої особи;<br />
* передачі інформації за запитом особи або відправлення комерційних електронних повідомлень;<br />
* вчинення інших дій у сфері електронної комерції.<br><br />
<br />
'''''До інформаційних електронних послуг не належать послуги, якщо їх надання:'''''<br />
* здійснюється без використання інформаційно-телекомунікаційних систем;<br />
* за технологією потребує безпосередньої присутності замовника чи постачальника послуг, включаючи послуги, що надаються з використанням електронних пристроїв (медична консультація з оглядом пацієнта, аудит діяльності суб’єкта господарювання тощо);<br />
* передбачає одночасну передачу інформації невизначеному колу осіб (телевізійне мовлення, радіомовлення тощо).<br />
== Основні принципи правового регулювання у сфері електронної комерції ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.5 Закону України «Про електронну комерцію»] '''''основними принципами у сфері електронної комерції є:'''''<br />
* свобода провадження підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;<br />
* свобода вибору контрагента, електронних засобів, видів та форм діяльності;<br />
* свобода конкуренції та забезпечення її сумлінності;<br />
* свобода вчинення електронних правочинів;<br />
* рівність і охорона прав учасників відносин у сфері електронної комерції;<br />
* дотримання вимог законодавства, правил професійної етики, повага до прав, свобод, законних інтересів учасників відносин у сфері електронної комерції;<br />
* забезпечення належної якості товарів, робіт та послуг, що реалізуються у сфері електронної комерції;<br />
* однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством;<br />
* забезпечення доступу до інформації всіх учасників відносин у сфері електронної комерції;<br />
* доступність комерційних електронних повідомлень та можливість обмеження їх надходження;<br />
* дотримання законодавства про державну мову.<br />
<br />
Обмеження прав і свобод учасників відносин у сфері електронної комерції можуть встановлюватися виключно законом.<br />
<br />
'''Правочин не може бути визнано недійсним у зв’язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.'''<br><br />
<br />
'''<big>Важливо!</big>''' Якщо для провадження діяльності з розповсюдження певних товарів, виконання робіт чи надання послуг законом передбачено обов’язковість отримання ліцензії або дозвільного документа, суб’єкт електронної комерції може здійснювати реалізацію таких товарів, робіт, послуг виключно з моменту отримання ліцензії або дозволу на провадження відповідного виду діяльності.<br />
== Учасники відносин у сфері електронної комерції ==<br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text ст.6 Закону України «Про електронну комерцію»] учасниками відносин у сфері електронної комерції є '''суб’єкти електронної комерції, постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в частині виконання ними функцій держави або місцевого самоврядування'''.<br><br />
<br />
'''''Постачальниками послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб’єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.<br><br />
'''Суб’єкт електронної комерції''' - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Учасники відносин у сфері електронної комерції можуть розробляти правила професійної етики у цій сфері. Ці правила можуть використовуватися під час вчинення електронних правочинів, підготовки установчих та інших документів.<br />
=== Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в електронній комерції ===<br />
''Продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''<br />
<br />
* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;<br />
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;<br />
* адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;<br />
* ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;<br />
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;<br />
* щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки;<br />
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.<br />
<br />
'''Продавець''' (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину '''зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.'''<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Якщо продавець (виконавець, постачальник) пропонує іншій стороні електронного договору надати йому відомості про платіжні інструменти для оплати вартості товару, роботи, послуги, він зобов’язаний забезпечити захист такої інформації відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"] і "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Про платіжні системи та переказ коштів в Україні]".<br><br />
<br />
'''Продавець''' (виконавець, постачальник) '''має право''' вимагати від іншої сторони лише такі відомості, без яких укладення та виконання зобов’язань за електронним договором неможливе.<br />
=== Правовий статус покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції ===<br />
Права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів".<br />
<br />
'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].<br><br />
<br />
'''Покупець''' (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, '''зобов’язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.'''<br><br />
<br />
'''Важливо!''' У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб’єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.<br><br />
<br />
У випадках, передбачених договором, '''''покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.'''''<br />
=== Правовий статус постачальника послуг проміжного характеру у сфері електронної комерції ===<br />
Права та обов’язки постачальника послуг проміжного характеру в інформаційній сфері визначаються договором про надання таких послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України, положеннями Закону України «Про електронну комерцію» та законодавством про телекомунікації.<br><br />
<br />
'''''Постачальник послуг''''' проміжного характеру в інформаційній сфері '''''не є стороною електронного правочину''''', предметом якого виступають товари, роботи або послуги, інші ніж послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережевих ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо), і '''''не несе відповідальності''''' за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст.<br><br />
<br />
'''Постачальник послуг''' проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги проміжного (тимчасового) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою - покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу, '''''не несе відповідальності''''' за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не змінює зміст інформації, виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу, виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості, '''''не перешкоджає''''' законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу.<br><br />
<br />
Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, що надає послуги постійного зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу, не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права.<br><br />
<br />
''У разі якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є ініціатором передачі інформації, обирає її одержувача та може змінити її зміст, він зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:''<br />
<br />
* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця;<br />
* місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;<br />
* адреса електронної пошти;<br />
* ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;<br />
* відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі);<br />
* інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.<br />
'''Важливо!''' Якщо постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері зазначає вартість таких послуг, він зобов’язаний повідомити про включення податків у розрахунок їх вартості.<br><br />
<br />
Додатково: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Електронний договір: порядок укладення та підписання]<br><br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=37163Комерційний кредит2022-06-24T05:30:38Z<p>Anzhela.liznichenko: правовий режим ,воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України "Про Національний банк України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2374-14 Закон України "Про обіг векселів в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20#Text Закон Укрїни “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text Закон України “Про товарні біржі”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Постанова Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті"]<br />
''Увага! Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому затверджений Верховною Радою України, з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан, який було продовжено.''<br />
<br />
''У відповідності до '''ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»''' воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, '''обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.'''''<br />
<br />
== Комерційний кредит ==<br />
'''''Комерційний кредит''''' – це договір, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг, якщо інше не встановлено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1057 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
== Сторони кредиту ==<br />
'''Сторонами''' комерційного кредиту є кредитор та позичальник.<br><br />
<br />
'''В якості кредитора виступає''' підприємство-продавець, в якості позичальника - підприємство-покупець.<br><br />
<br />
'''Об’єктом''' комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’єктами виступають агенти товарної угоди (контракту)<br />
<br />
== Види комерційного кредиту ==<br />
''Виділяють наступні види комерційного кредиту:''<br />
* фірмовий кредит;<br />
* вексельний (обліковий кредит);<br />
* відкритий рахунок;<br />
* факторинг;<br />
* форфейтинг.<br />
'''''Фірмовий кредит''''' - це традиційна форма кредитування, при якій постачальник (продавець) надає кредит покупцеві у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується постачальнику після підписання договору.<br />
<br />
'''''Вексельний (обліковий) кредит''''' - це кредит продавця векселетримачу шляхом покупки (обліку) векселя до настання терміну платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.<br />
<br />
'''''Відкритий рахунок''''' - це договір, прийнятий обома сторонами, у відповідності з яким покупець може робити періодичні закупівлі без звернення за кредитом в кожному окремому випадку. Порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку.<br />
<br />
'''''Факторинг''''' (від англ. factor - посередник) - це різновид торгово-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням нестачу оборотних коштів. Факторинг являє собою інкасування дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності.<br><br />
<br />
'''Форфейтинг'''- це кредитування зовнішньоторговельних операцій шляхом купівлі векселів або інших боргових зобов'язань. Продавцем при форфейтингу виступає експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою отримання грошей. Покупцем (форфейтером) виступає, як правило, банк або окрема спеціалізована фірма. Форфейтер бере на себе боргові зобов'язання імпортера за мінусом відсотків на увесь період, на який вони виписані. Він використовується для кредитування зовнішньоекономічних торгівельних операцій. <br />
<br />
== Призначення комерційного кредиту ==<br />
'''Призначення комерційного кредиту''' – це прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів.<br><br />
<br />
В цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця.<br><br />
<br />
У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.<br />
<br />
== Вартість кредиту ==<br />
''Вартість залежить від таких основних чинників:''<br />
* рівня знижки до базової ціни товару у разі здійснення дострокових розрахунків;<br />
* періоду, протягом якого надаються знижки;<br />
* періоду відстрочення платежів.<br />
<br />
Чим більшими є знижка до базової ціни і період її дії, тим вищою буде вартість залучення комерційного кредиту. За інших рівних умов чим більшим є період відстрочення платежів, тим нижчою буде вартість кредиту.<br />
<br />
Комерційний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на аналогічний період.<br />
<br />
== Алгоритм розрахунку ==<br />
Ефективна ставка процента для позича¬льника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою:<br />
<br />
Re = (SK: (z-h)) • 360<br />
<br />
де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).<br />
<br />
Ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту:<br />
<br />
Re = (SK:(1-0,01 SK)) • (360:(z-h)).<br />
<br />
== Платіжні засоби ==<br />
Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть регулювати свої господарські відносини та створювати платіжні засоби у вигляді векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. <br />
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.<br />
<br />
До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. Важливим є те, що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.<br />
<br />
Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів. <br />
<br />
== Аванс ==<br />
'''''Аванс''''' – це важливий елемент позичкового капіталу підприємства.<br />
<br />
Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.<br />
<br />
Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.<br />
<br />
Довгострокові аванси використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях.<br><br />
''Аванси від замовників відіграють такі функції:''<br />
# фінансування та підтримання ліквідності позичальника;<br />
# перевірки платоспроможності замовника;<br />
# гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.<br />
<br />
З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій.<br />
<br />
Строки, на які одержуються аванси, залежать від стандартних умов оплати замовлень у тій чи іншій галузі, строків виконання замовлення та результатів переговорів між замовником і виконавцем. Частина суми контракту може бути сплачена одразу після його укладення, частина — після виконання певного (проміжного) етапу замовлення, решта — після підписання акту приймання-здачі.<br />
<br />
== Переваги комерційного кредиту ==<br />
# відносна швидкість і технічна зручність отримання;<br />
# кредитори здебільшого не вимагають додаткового кредитного забезпечення, окрім застереження щодо заборони застави майна під інші кредити;<br />
# вимоги до кредитоспроможності позичальника є нижчими, ніж при банківському кредитуванні (кредитори, як правило, не здійснюють оцінку кредитоспроможності позичальника);<br />
# порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.<br />
Розширення сфери комерційного кредитування сприяє стабілізації грошового обігу шляхом відновлення товарного забезпечення грошової маси.<br />
<br />
== Механізм комерційного кредиту ==<br />
'''Механізм комерційного кредиту реалізується''', як правило, за допомогою векселя, який встановлює фінансові зобов'язання позичальника щодо кредитора.<br><br />
<br />
'''Вексель''' - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю)(ст.28 Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”).<br><br />
<br />
'''Важливо!''' У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається.<br><br />
<br />
Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.<br><br />
<br />
'''До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать:''' купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо.<br><br />
'''Важливим є те''', що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Вексель виконує роль цінного паперу, певного майна, яке передається в обмін на поставлену продукцію.<br />
<br />
== Недоліки комерційного кредиту ==<br />
# процентна ставка, як правило, перевищує вартість банківського кредиту;<br />
# небезпека високої залежності від постачальників;<br />
# застереження щодо заборони надавати в заставу майно під інші кредити, що є типовим видом забезпечення товарних кредитів, звужує кредитні рамки позичальника;<br />
# знижується контроль за ефективністю використання позичкового капіталу.<br />
<br />
== Погашення комерційного кредиту ==<br />
Комерційний кредит має короткостроковий характер (до 1-го року), оскільки він виступає атрибутом товарообміну. Конкретні строки і розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.<br />
<br />
''Погашення комерційного кредиту, може здійснюватися шляхом:''<br />
# сплати боржником за векселем;<br />
# передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);<br />
# врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).<br />
<br />
У разі несвоєчасного платежу або відмови від платежу за векселем кредитор (власник векселя) продає вексель до протесту.<br />
<br />
== Практика господарювання ==<br />
У вітчизняній практиці господарювання досить поширеним є покриття фінансового дефіциту шляхом порушення строків виконання платіжних зобов’язань, тобто використання як джерела поповнення обігових коштів прострочених товарних кредитів. Така політика є надзвичайно ризиковою. Вона може призвести до накладення на підприємство штрафів у ході доарбітражного чи арбітражного врегулювання господарських спорів. <br />
<br />
Це, в свою чергу, впливає на імідж суб’єкта господарювання як надійного партнера і врешті-решт призводить до його фінансової кризи.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[http://www.viaduk.net/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/f7b77ddb0b200007c22577f200512993?OpenDocument Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин] (Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики, затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України).<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE-_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83&diff=37162Розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту2022-06-24T05:19:58Z<p>Anzhela.liznichenko: суміщення,зупинки,підприємство</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0160-95 Правила розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.1995 № 21]<br />
* <br />
== Загальні положення == <br />
'''Зупинки''' – це одна із складових системи міського пасажирського транспорту, які є невід’ємним її атрибутом та в першу чергу впливають на пропускну здатність наземних ліній.<br /><br />
Порядок розміщення та обладнання зупинок на автобусних, трамвайних і тролейбусних маршрутах в містах і селищах міського типу України встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0160-95#Text Правилами розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту Затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.95 р. N 21.]<br /><br />
Вибір місця розташування зупинок покладається на підприємства міського електротранспорту і автомобільного транспорту, які здійснюють перевезення пасажирів в даному населеному пункті. <br />
<br />
Питання суміщення автобусних і тролейбусних зупинок або розташування їх у безпосередній близькості одна від одної (в тому числі автобусних зупинок від трамвайних) вирішуються підприємствами міського електротранспорту спільно з підприємствами автомобільного транспорту за погодженням з відповідними місцевими <br />
<br />
органами Державтоінспекції. <br /><br />
Розміщення та обладнання зупинок здійснюється за проектом, узгодженим з Державтоінспекцією і затвердженим виконкомом місцевої Ради народних депутатів.<br />
== Класифікація і планувальні параметри зупинок ==<br />
Територіально зупинка міського транспорту включає посадочну площадку для пасажирів і місце для зупинки маршрутних транспортних засобів. Вона починається від місця установки відповідного дорожнього знака (5.41 «Місце зупинки автобуса», 5.42 «Місце зупинки трамвая», 5.43 «Місце зупинки тролейбуса») і розміщується від нього в напрямку, зворотному руху транспорту. Межі зупинки (у поздовжньому напрямку) визначаються довжиною посадочної площадки для пасажирів.<br /><br />
'''Під час розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі повинно забезпечуватись виконання таких основних умов:''' <br />
* якнайзручнішого і безпечного підходу до основних об'єктів масового відвідування; <br />
* якнайменшого зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги); <br />
* якнайменших взаємних перешкод між різними видами міського транспорту; <br />
* зручності пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший. <br />
<br />
== Розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі ==<br />
Зупинки, як правило, розміщують поблизу перехресть міських вулиць та доріг, а також посередині великих перегонів, якщо поряд знаходяться об'єкти массового відвідування.<br /><br />
Відповідно до вищезазначених Правил автобусні і тролейбусні зупинки слід розміщувати, як правило, за перехрестям, а трамвайні - до перехрестя міських вулиць та доріг. У разі розміщення автобусних и тролейбусних зупинок за перехрестям відстань від посадочної площадки до пішохідного переходу повинна бути не більше 5-10 м.<br /><br />
Оптимальна '''відстань між зупинками''' на маршрутах, транспортні засоби яких працюють у звичайному режимі, повинна становити '''400-600 м''', в експресному режимі і на маршрутах швидкісного трамвая - '''800-1200 м'''.<br /><br />
На ділянках міських вулиць та доріг, де сумарна частота руху автобусів і тролейбусів перевищує 30 одиниць за годину, їхні зупинки слід зосереджувати. Спочатку за ходом руху розміщується тролейбусна, а потім автобусна зупинка. Відстань між тролейбусною і автобусною посадочними площадками повинна бути не менше 10 м.<br />
<br />
== Обладнання зупинок ==<br />
Посадочні площадки повинні мати '''''удосконалене покриття''''', яке легко піддається очищенню. Не допускається застій води на покритті після миття зупинки або дощу. Окрім того, на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки). Винятком є посадочні площадки, де вже ростуть дерева.<br /><br />
На зупинках міського транспорту обов'язково повинна бути розміщена '''''маршрутна інформація'''''. <br /><br />
Зупинки міського транспорту також обов'язково повинні бути обладнані '''''пішохідними огорожами та іншими відповідними технічними засобами для забезпечення безпеки дорожнього руху''''', а посадочні площадки, крім того повинні бути обладнані ще і транспортними огорожами. <br /><br />
'''''Освітленість''''' зупинок міського транспорту та підходів до них в темний час доби повинна бути <big>не менше 15 лк.</big> <br /><br />
На кожній зупинці повинні бути установлені '''''урни для сміття''''', які розміщують на початку і в кінці посадочної площадки так, щоб вони не заважали пасажирам здійснювати посадку і висадку з транспортних засобів, а також біля лави з навісом (павільйону).<br /><br />
'''''Кіоски для продажу проїзних квитків''''' необхідно розміщувати на відстані <big>не менше 1,5 м</big> від проїзної частини або на початку посадочної площадки фасадом, орієнтованим у бік посадочної площадки або тротуару. <br /><br />
'''''Лави з навісом (павільйони)''''' на зупинках слід установлювати на відстані <big>не менше 2 м</big> від проїзної частини. Довжина лави ( з навісом або у павільйоні) визначається пасажирооборотом зупинки, частотою руху маршрутних транспортних засобів і повинна становити <big>не менше 3 м.</big> <br /><br />
Кіоски для продажу проїзних квитків, урни, лави з навісом і павільйони забороняється розміщувати на пішохідній частині тротуару, якщо її ширина становить менше 3 м або якщо між тротуаром і забудовою є розподілювальна смуга. <br />
<br />
== Утримання зупинок ==<br />
Покриття і всі елементи обладнання зупинок повинні постійно перебувати у належному експлуатаційному стані і відповідати вимогам безпеки дорожнього руху.<br /><br />
Покриття зупинки слід регулярно прибирати від сміття, якнайшвидше очищувати від снігу та льоду. У разі ожеледиці покриття посадочної площадки слід <br />
посипати піском, а місце зупинки маршрутних транспортних засобів – піскосольовою сумішшю. Сніговий вал, що утворюється після очищення проїзної частини від снігу, необхідно негайно розчищати не тільки на всю довжину посадочної площадки, а й на 5-10 м у кожний бік від її межі. <br /><br />
'''Фарбування''' кіосків для продажу проїзних квитків, лав з навісом, павільйонів, урн, кронштейнів, стояків та інших елементів обладнання зупинок слід виконувати у міру необхідності, але '''не рідше ніж через 2 роки.'''<br />
<br />
Відповідно до ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України «Про дорожній рух»] до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8&diff=36890Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови2022-06-16T10:58:40Z<p>Anzhela.liznichenko: судова практика</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закон України “Про психіатричну допомогу”] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України “Про судових збір”] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 03.06.2005 № 7]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України «Про судоустрій та статус суддів»]<br />
<br />
== Поняття та мета примусових заходів медичного характеру ==<br />
1. [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|Примусові заходи медичного характеру]] - це надання за рішенням суду психіатричної допомоги у примусовому порядку особі, яка вчинила суспільно небезпечну дію (бездіяльність), що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України (далі за текстом - ККУ), з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільне небезпечних діянь. Ці заходи не є кримінальним покаранням. Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ККУ, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.<br />
<br />
Психіатрична допомога являє собою комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених законом, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медикосоціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.<br />
<br />
Застосування до неосудної (обмежено осудної) особи примусових заходів медичного характеру є можливим лише за умови, якщо:<br />
<br />
1) доведено вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містать ознаки конкретного злочину; <br />
<br />
2) за своїм психічним станом особа являє небезпеку для суспільства.<br />
<br />
2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги громадянам, які страждають на психічні розлади. Крім зазначених у ст. 92 ККУ, іншими видами такої допомоги є: психіатричний огляд, добровільна госпіталізація особи до психіатричного закладу, поміщення особи до психоневрологічного закладу для соціального захисту або спеціального навчання, переведення особи із цього закладу до будинку-інтернату (пансіонату) для громадян похилого віку та інвалідів.<br />
<br />
Головна відмінність примусових заходів медичного характеру від інших видів психіатричної допомоги полягає у тому, що лише перші застосовуються до осіб, які визнані судом неосудними чи обмежено осудними у зв'язку із вчиненням ними суспільне небезпечного діяння, передбаченого ККУ.<br />
<br />
3. Відповідно до ст. 151 ККУ, поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової людини визнається злочином.<br />
<br />
== Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру ==<br />
Згідно зі ст. 93 ККУ примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили:<br />
<br />
1) суспільне небезпечне діяння у стані неосудності, що передбачене ч. 2 ст. 19 ККУ. Такі особи не підлягають кримінальній відповідальності;<br />
<br />
2) злочин у стані обмеженої осудності, що передбачене ст. 20 ККУ. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності;<br />
<br />
3) злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання, що передбачене ч. З ст. 19 ККУ. Ці особи не підлягають покаранню, до них за призначенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню.<br />
<br />
== Види примусових заходів медичного характеру ==<br />
Відповідно до частини 1 статті 94 Кримінального кодексу України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:<br />
<br />
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
<br />
2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;<br />
<br />
3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;<br />
<br />
4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.<br />
<br />
== Порядок та умови припинення примусових заходів медичного характеру ==<br />
Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.<br />
<br />
Припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.<br />
<br />
Розгляд питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 ККУ та статтею 512 Кримінальго процесуального кодексу України (далі - КПКУ) порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність припинення застосування таких примусових заходів.<br />
<br />
Припинення застосування примусових заходів медичного характеру також може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.<br />
<br />
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення застосування таких заходів. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до суду із заявою про припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося це питання судом в зазначений період. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Адміністрація закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, а також адміністрація кримінально-виконавчої установи, якщо примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи за місцем відбування покарання, зобов’язані забезпечити безперешкодну можливість обстеження особи обраним нею незалежним лікарем-психіатром на території закладу з надання психіатричної допомоги або кримінально-виконавчої установи відповідно.<br />
<br />
Стаття 514 КПКУ регулює у тому числі припинення застосування примусових заходів медичного характеру лише щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння в стані неосудності.<br />
<br />
Питання припинення застосування примусових заходів медичного характеру вирішується судом, у межах територіальної юрисдикції якого застосовується такий захід чи відбувається лікування. Суд за місцем лікування такої особи вирішує ці питання в тому випадку, коли ухвала суду виконується поза місцем діяльності суду, який застосував заходи медичного характеру.<br />
<br />
Припинення застосування примусових заходів медичного характеру може відбутися, якщо особа видужала або коли в результаті змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру і вона не становить більше небезпеки для суспільства.<br />
<br />
У судове засідання викликаються: прокурор, захисник, представник медичного закладу, представник лікарської комісії, що дала висновок, особа щодо якої вирішується питання про припинення застосування примусових заходів медичного характеру (якщо дозволяє стан її здоров'я).<br />
<br />
Якщо особі судовим рішенням суду іноземної держави призначено застосування примусового заходу медичного характеру і ця особа передана в Україну в порядку, передбаченому ст.ст. 605-611 КПКУ, то питання про продовження застосування цього заходу вирішується лише за результатами судового розгляду в Україні.<br />
<br />
Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру. <br />
<br />
Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. Під час розгляду клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.<br />
<br />
Під час вирішення питання про дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру суд має керуватися положеннями ст. 539 КПКУ. Рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру може бути прийняте судом за наявності двох умов: 1) відповідного клопотання осіб, зазначених 2) з'ясування думки ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.<br />
<br />
Під час ухвалення судом рішення про звільнення від примусових заходів виховного характеру не беруться до уваги строки, передбачені ч. З ст. 81 ККУ для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.<br />
<br />
Рішення про звільнення неповнолітнього від примусових заходів виховного характеру не зупиняє виконання судового рішення про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок учинення суспільно небезпечного діяння, ухваленого у порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
Приписами постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 03.06.2005 року, про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, вказано, що враховуючи специфіку справ про застосування примусових заходів медичного характеру, їх скасування (припинення), зумовлену станом психічного здоров'я людини, судам належить без зволікання вирішувати питання про призначення цих справ до розгляду й оперативно їх розглядати. При розгляді справи про скасування (припинення) застосування примусових заходів медичного характеру суд, за наявності сумніву в правильності висновків комісії лікарів-психіатрів, може викликати в судове засідання представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надавав особі психіатричну допомогу, а за потреби - призначити судово-психіатричну експертизу. Суди повинні мати на увазі, що у справах про скасування (припинення) примусових заходів медичного характеру повідомлення про день і місце судового розгляду представника адміністрації психіатричного закладу і самої особи, щодо якої вирішується таке питання, є обов'язковим, а відповідно до частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, у зв’язку з чим суди у обов’язковому порядку враховують Постанову ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ №7 від 03.06.2005 про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування.<br />
<br />
== Документи, які необхідні для звернення до суду щодо припинення примусових заходів медичного характеру. ==<br />
* Заява про припинення заходу медичного характеру(звернення до суду здійснюється лікарем-психіатром, особою, стосовно якої припиняється захід медичного характеру або представником особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру); <br />
* Копія паспорта громадянина України та довіреность або ордер про надання правничої допомоги, якщо із заявою звертається представник особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру; <br />
* Копія паспорта громадянина України особи, стосовно якої припиняється захід медичного характеру; <br />
* Копія постанови суду відповідно до якої здійснювався примусовий захід медичного характеру; <br />
* Копія медичного висновку комісії лікарів-психіатрів, висновок лікаря-психіатра та інші документи, що підверджують одужання особи.<br />
Копії документів надаються відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Вищезазначений перелік не є вичерпаний, але є обов’язковим. <br />
<br />
== Сплата судового збору ==<br />
Згідно пункту 5 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники у справах, щодо спорів пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.<br />
<br />
== Приклади судової практики ==<br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82380647 Ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 13.06.2019 року по справі № 502/964/19]<br />
<br />
[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82938361 Постанова Верховного суду від 19 червня 2019 року м. Київ справа № 206/4148/17-ц]<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=36889Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей2022-06-16T10:48:24Z<p>Anzhela.liznichenko: особисті нагороди,культурні цінності,митний огляд</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#n11 Митний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металі), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14.04.2014 № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова кабінету Міністрів України від 26.08.2003 № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»] <br />
<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. <br />
<br />
Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є: <br />
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;<br />
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;<br />
* культурні цінності, виявлені на території України;<br />
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;<br />
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;<br />
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;<br />
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;<br />
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;<br />
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;<br />
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.<br />
<br />
'''Вивезенням культурних цінностей''' вважається їх фактичне переміщення через митний кордон України з території України без зобов'язання їх повернення до країни.<br />
<br />
Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' - їх фактичне переміщення без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.<br />
<br />
Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі дії, пов’язані із ввезенням на територію України чи вивезенням з її території на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав (їх уповноважених органів), рішень судів України або іноземних держав.<br />
<br />
== Добровільний порядок ==<br />
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та інформаційної політики України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається: <br />
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;<br />
* висновок державної експертизи.<br />
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України. <br />
<br />
У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова заявника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення даних цінностей.<br />
<br />
За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та інформаційної політики України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.<br />
<br />
У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.<br />
<br />
При цьому, стаття 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] закріплює перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':<br />
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; <br />
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду; <br />
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України.<br />
У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.<br />
<br />
Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.<br />
<br />
Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений цим Законом, поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.<br />
<br />
Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, митним законодавством України.<br />
<br />
На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.<br />
<br />
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==<br />
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.<br />
<br />
Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися: <br />
* для організації виставок; <br />
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень; <br />
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;<br />
*в інших випадках, передбачених законодавством України. <br />
<br />
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.''' <br />
<br />
З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та інформаційної політики України відповідне клопотання, до якого додається: <br />
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально; <br />
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово <br />
* вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності; <br />
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності; <br />
* висновок державної експертизи. <br />
<br />
Відповідно до статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо: <br />
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін; <br />
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;<br />
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;<br />
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості; <br />
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;<br />
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.<br />
<br />
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==<br />
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та інформаційної політики України , Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.<br />
<br />
'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.<br />
<br />
В разі ж відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. При цьому, таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.<br />
<br />
У пунктах пропуску через державний кордон України контроль за ввезенням на митну територію України культурних цінностей (у тому числі з метою транзиту) здійснюється органами доходів і зборів. Даний вид контролю за ввезенням культурних цінностей до України через державний кордон здійснюється у документальному вигляді.<br />
<br />
Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. <br />
Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.<br />
<br />
== Повернення культурних цінностей ==<br />
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"] '''поверненню в Україну підлягають:''' <br />
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України; <br />
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;<br />
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну.<br />
<br />
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок. <br />
<br />
При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок. <br />
<br />
Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.<br />
<br />
Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та інформаційної політики України . <br />
<br />
У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України" від 4 червня 2020 року № 674-IX]):<br />
* картини, малюнки та пастелі,<br />
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй; <br />
* оригінали скульптур і статуеток;<br />
* марки поштові, гербові; <br />
* колекцiї та предмети колекцiонування із зоологiї, ботанiки, мiнералогiї, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес; <br />
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей: <br />
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;<br />
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.<br />
<br />
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та інформаційної політики України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду. <br />
<br />
== Відповідальність за контрабанду ==<br />
Особи, винні у порушенні законодавства України про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, несуть відповідальність, передбачену законами України.<br />
<br />
Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (стаття 201), '''контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. В разі вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.<br />
<br />
[[Категорія:Митне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A9%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8&diff=36659Щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи2022-06-07T13:11:34Z<p>Anzhela.liznichenko: учасники,допомога,оздровлення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України 26 жовтня 2016 року № 760 “Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/562-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] <br />
<br />
== Хто має право на щорічну грошову допомогу ==<br />
<br />
Згідно зі статтею 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону] щорічна допомога на оздоровлення виплачується: <br />
* громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1; <br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3;<br />
* дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.<br />
<br />
== Куди звертатись ==<br />
<br />
Щорічна допомога на оздоровлення виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, <u>структурними підрозділами з питань соціального захисту</u> населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.<br />
<br />
== Розміри щорічної допомоги на оздоровлення ==<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/562-2005-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджені такі розміри щорічної допомоги на оздоровлення: <br />
* особам з інвалідністю I і II групи - 120 гривень; <br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень; <br />
* особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою - 90 гривень; <br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень. <br />
Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/339-2020-%D0%BF постанову від 06 травня 2020 року № 339 «Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2020 році»] .<br />
<br />
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.<br />
<br />
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Встановлено, що розміри грошової допомоги для компенсації у 2020 р. вартості путівок шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування або оздоровлення чи відпочинку особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять:<br />
<br />
☑️ Для осіб, які віднесені до категорії 1, – 7 700 гривень;<br />
<br />
☑️ категорії 1, із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – 23 420 гривень;<br />
<br />
☑️ дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, та одному з батьків або особі, яка їх замінює, – 15 300 гривень.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
<br />
Для отримання щорічної допомоги на оздоровлення, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 заяви] додають копії:<br />
* паспорта;<br />
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; <br />
* висновок медико-соціальної експертної комісії (для осіб з інвалідністю).<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BA&diff=36658Повернення коштів, викрадених з платіжних карток2022-06-07T13:04:01Z<p>Anzhela.liznichenko: відповідльність,розгляд заяви,звернення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів" (далі - Положення)]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Платіжна операція''' - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками (підпункт 11 пункту 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення]).<br />
<br />
Користувач <u>зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком</u> та повідомляти банк про операції, які ним не виконувалися (пункт 2 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення]).<br />
<br />
== Дії для повернення викрадених коштів ==<br />
Користувач після виявлення факту <u>втрати</u> електронного платіжного засобу (банківської картки) та/або <u>платіжних операцій, які він не виконував</u>, ''зобов'язаний негайно повідомити'' банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. <br />До моменту повідомлення користувачем банку ''ризик збитків'' від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.<br />
<br />
'''''Втрата електронного платіжного засобу''''' - неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.<br />
<br />
Банк, що випустив банківську картку (емітент) або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату банківської картки та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, <u>зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення</u> на умовах і в порядку, установлених договором.<br />Банк, що випустив банківську картку, після надходження повідомлення та/або заяви про втрату банківської картки та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, ''зобов'язаний негайно зупинити'' здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу (пункт 7 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення]).<br />
<br />
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.<br />
<br />
== Розгляд банком заяви/повідомлення ==<br />
Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян"<br />Залишок коштів на рахунку в разі втрати банківської картки за дорученням власника рахунку ''перераховується'' на інші рахунки або ''видається готівкою'' з дотриманням термінів, установлених правилами платіжної системи та договором.(пункт 10 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення]).<br />
<br />
== Строк повернення коштів на рахунок ==<br />
На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але <u>не більше ніж впродовж дев'яноста календарних днів</u>, банк має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. <br />У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, банк зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику <u>пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу</u> за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними (пункт 37.2 статті 37 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"]). <br />
<br />
== Оскарження рішення банку про відмову у поверненні коштів == <br />
У випадку відмови банку у поверненні коштів на рахунок платника, останній має право звернутися до районного, районного у місті, міського та мійськрайонного суду за місцезнаходженням банку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку цивільного судочинства]].<br />
<br />
'''Вартість''': за подання позовної заяви майнового характеру позивач (власник банківської картки) повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]). <br />
<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"] <br />
<br />
Користувач '''не несе відповідальності''' за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача <u>призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції</u> (пункт 9 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення]). <br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44268905 Постанова Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15]<br />
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44268905 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80005723?fbclid=IwAR0xWHXTQoC2wRETrH2mHTP9YXL_i3E7_jjLXFfK43X04-R2_uOUgce1oUU Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 454/420/17] (платіжна картка є офіційним документом)<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Договір банківського рахунка]]<br />
* [[Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]]<br />
* [[Розрахунок платіжними картками]]<br />
* [[Кримінальна відповідальність за кіберзлочини]]<br />
* [[Помилково перераховані кошти: процедура повернення]]<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=36219Відчуження частки майна, що перебуває у спільній власності2022-05-25T15:16:08Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,нотаріат</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс Української РСР] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]<br />
{|<br />
!Увага! В період воєнного стану в Україні питання нотаріату керуються ПКМ України від 28.02.2022 року № 164<br />
"Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану Із змінами і доповненнями, внесеними<br />
<br />
постановами Кабінету Міністрів України<br />
<br />
від 6 березня 2022 року N 209,<br />
<br />
від 19 квітня 2022 року N 480 <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
== Правовий режим спільної власності ==<br />
<br />
'''Спільна власність''' - це майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).<br />
<br />
'''Спільна власність поділяється на:'''<br />
<br />
* '''Спільну сумісну власність''' - власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.<br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Спільну часткову власність]''' - власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.<br />
<br />
Згідно ст. 355 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1934 ЦК України] '''спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісн'''а власність на майно, але при цьому згідно ст. 368 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1934 ЦК України] '''спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.'''<br />
<br />
== Відчуження частки майна, що перебуває у спільній сумісній власності ==<br />
Особливістю спільного сумісного майна є те що є співвласники, '''володіють і користуються і розпоряджаються ним спільно'''.<br />
<br />
Згідно з ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1934 ЦК України] '''розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників'''. <br />
<br />
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.<br />
<br />
Згідно ч.4 ст. 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1934 ЦК УКраїни] правочин (договір) щодо розпорядження спільним майном може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.<br />
<br />
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації (як наприклад договір купівлі-продажу чи дарування), має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена всіма співвласниками цього майна.<br />
<br />
При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім’я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.<br />
<br />
Згідно п.4.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій] правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з документа, що посвідчує право власності, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо.<br />
<br />
== Відчуження частки майна, що перебуває у спільній частковій власності ==<br />
'''Здійснення права спільної часткової власності'''<br />
<br />
* Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.<br />
* Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.<br />
* Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.<br />
* Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.<br />
* Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (стаття 361 ЦК України)].<br />
<br />
== Відмінності між спільною частковою та спільною сумісною власністю ==<br />
<br />
# за визначеністю часток(у спільній часткові власності частки кожного із співвласників заздалегідь визначені, у спільній сумісній власності – ні, вони вважаються рівними);<br />
# за участю у розподілі доходів та витрат у спільному майні( у спільній часткові власності доходи і витрати розподіляються між співвласниками пропорційно до розміру їх часток, а у спільній сумісній власності – по рівну);<br />
# за здійсненням права розпорядження( у спільній часткові власності кожен із співвласників розпоряджається належною йому часткою, а у спільній сумісній – правом власності у повному обсязі); <br />
# за відповідальністю(суб’єкти спільної часткової власності за своїми зобов’язаннями несуть часткову відповідальність, суб’єкти спільної сумісної – солідарну);<br />
# за підставами виникнення( право спільної часткової власності виникає з будь-яких підстав, які не суперечать закону: спільне будівництво, спадкування, договірну про спільну діяльність ін., спільна сумісна власність виникає лише у випадках прямо передбачених законом, або договором).<br />
<br />
== Право переважної купівлі ==<br />
<br />
Відчуження частки у спільній частковій власності ''здійснюється із дотриманням права переважної купівлі'', зміст якого розкритий у ст. 362 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
* У разі продажу частки у праві спільної часткової власності '''співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю''' за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.<br />
<br />
* Продавець частки у праві спільної часткової власності '''''зобов'язаний письмово повідомити''''' інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.<br />
<br />
* Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо '''''нерухомого майна протягом одного місяця''''', а щодо '''''рухомого майна - протягом десяти днів''''' від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.<br />
<br />
* Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової '''''власності виявили кілька співвласників''''', продавець має '''право вибору покупця'''.<br />
<br />
* У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з '''порушенням переважного права купівлі співвласник''' може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.<br />
<br />
* '''Передача співвласником свого переважного права купівлі''' частки у праві спільної часткової власності іншій особі '''''не допускається'''''.<br />
<br />
* '''Право переважної купівлі не поширюється''' на ''договори дарування'', ''довічного утримання (догляду)'', ''міни'', ''виділу частки співвласнику у натурі'';<br />
<br />
* '''Право переважної купівлі поширюється''' на ''договори міни'', якщо частка обмінюється на речі визначені родовими ознаками і особа, яка має право переважної купівлі пропонує відчужувану річ того ж роду, в тій же кількості і ті є ї ж якості<br />
<br />
== Див. також: ==<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Право спільної часткової власності]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спільна_сумісна_власність_на_земельну_ділянку Спільна сумісна власність на земельну ділянку]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Відмова від права власності]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC Визнання договору купівлі-продажу дійсним]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна]<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на майно]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=35994Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни2022-05-20T04:16:04Z<p>Anzhela.liznichenko: іформування, статус</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]<br />
<br />
== Хто має право на звернення для отримання статусу ==<br />
<u>Статус особи з інвалідністю внаслідок війни</u> надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункт 1 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 685 (далі - Порядок)]).<br /><br />
<br />
'''Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни в подальшому надасть можливість, отримати певні соціальні пільги, в тому числі і одноразову грошову допомогу.''' Одноразова грошова допомога виплачується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] у порядку, затвердженому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-п постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військово-службовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"].<br /><br />
<br />
'''''Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги''''' є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.<br /><br />
<br />
== Куди звертатись та перелік необхідних документів ==<br />
'''Для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій з частковою втратою непрацездатності у разі захворювання, поранення''' (контузії, травми або каліцтва), відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-п Порядку], необхідно отримати, окрім інших, певний пакет документів:<br />
* довідку командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (видається у військовій частині);<br />
* довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);<br />
* довідку ВЛК, свідоцтво про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);<br />
* витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених із служби).<br /><br />
<br />
'''Після отриманого поранення, контузії чи каліцтва командир військової частини зобов’язаний підготовити довідку про обставини травми, яку завірити власним підписом і відповідною печаткою та надати військовослужбовцю або надіслати до відповідного госпіталю. В вищевказаній довідці зазначаються наступні дані:''' <br />
* військове звання, прізвище ім’я, по батькові, рік народження військовослужбовця; <br />
* дата отримання, вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва;<br />
* обставини отримання травми; чи отримана під час виконання робіт; на службі чи у відпустці; у стані алкогольного сп’яніння чи ні інше;<br />
* дата та номер наказу командира військової частини про призначення розслідування;<br />
* вказати до якого органу буде представлена дана довідка.<br /><br />
<br />
Наявність довідки впливає на формулювання висновку ВЛК, що в свою чергу впливає на '''розмір виплати одноразової грошової допомоги та можливість оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни'''. Тому якщо така довідка не була підготовлена, військовослужбовець повинен написати рапорт на командира військової частини з проханням видати таку довідку.<br /><br />
<br />
'''В рапорті зазначається''':<br />
* назву військової частини та прізвище, ініціали командира;<br />
* власне ПІБ;<br />
* текст наступного змісту: - "прошу Вас видати наказ про призначення розслідування та видати мені довідку про обставини травми (поранення або контузії) отриманої мною під час виконання обов’язків військової служби" та вказати дату та приблизний час поранення;<br />
* вказати під час яких обставин отримано поранення та в районі якого населеного пункту (місце) сталися події, які призвели до поранення;<br />
* також необхідно вказати текст наступного змісту: - "згідно з Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402".<br /><br />
<br />
До вищевказаного рапорту додається копія виписного епікризу з медичного закладу, копія висновку ВЛК; пояснення про обставини отримання поранення (оформлюється в довільній формі, з зазначенням всіх детальних обставин отримання травми). <br />
Довідково: <br />
* в поясненні замість «сепаратисти» бажано вживати термін «невідомі озброєні особи»;<br />
* не вживати точних назв озброєнь, що застосовувались проти особи (наприклад, замість «Град» писати, що «стріляли з механізованих артилерійських установок»)<br />
* за можливості вказувати свідків та подавати їх пояснення;<br />
* за можливості додайте також пояснення свідків (інших військовослужбовців, які були з особою в момент отримання поранення).<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Зі зразками зазначених документів можна ознайомитися на сторінці громадської організації "Юридична Сотня" за посиланням: https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/<br />
|}<br />
<br />
''Всі документи слід направити рекомендованим листом з повідомленням на адресу військової частини.''<br />
Якщо рапорт та пояснення подаються особисто, зробіть копії всіх документів, та вимагайте особу, яка приймає документи поставити підпис, дату та печатку військової частини на Вашій копії документів.<br /><br />
<br />
По закінченню лікування в госпіталі військовослужбовцю видається виписний епікриз та направлення на військову-лікарську комісію (ВЛК).<br />
<br />
=== Військово-лікарська комісія (ВЛК) ===<br />
ВЛК діють при військово-медичних лікувальних закладах (госпіталях). Військово-лікарська комісія встановлює придатність до військової служби та видає постанову ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) та свідоцтво про хворобу. '''Дана постанова необхідна для встановлення зв’язку між пораненням та участю у бойових діях.'''<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 пункту 21.5 глави 21 розділу II наказу Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"] формулювання висновків ВЛК залежить від наявності довідки про обставини травми чи інших документів, які підтверджують зв'язок поранення з участю в бойових діях.<br><br />
В резулятивній частина висновку може міститися наступне:<br />
* якщо наявна довідка про обставини травми та посвідчення учасника бойових дій;<br />
* поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ), пов’язане із захистом Батьківщини;<br />
* якщо наявна довідка про обставини травми без посвідчення УБД:<br />
* поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ) пов’язане з виконанням обов’язків військової служби;<br />
* за відсутності довідки про обставини справи та посвідчення УБД:<br />
* захворювання (поранення, контузія, травма, каліцтво), ТАК (НІ) пов’язане з проходженням військової служби.<br /><br />
<br />
''За відсутності довідки про обставини травми надається довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), витяг з наказу по стройовій частині, копію військового квитка та будь-які інші документи, які засвідчують участь в АТО у період отримання поранення.'' Комісія ВЛК може встановити зв'язок на підставі таких документів. '''У разі відмови слід звертатися до Центральної ВЛК (адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок № 16).'''<br /><br />
<br />
Висновок ВЛК підлягає перегляду після надання довідки про обставини травми, незалежно від часу надання.<br />
Висновок ВЛК підлягає перегляду вищою ВЛК.<br /><br />
<br />
=== Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) ===<br />
Направлення на обстеження МСЕК видається в медичній роті військової частини. У направленні має бути вказаний строк служби. ''Для звільнених з військової служби направлення на МСЕК видає районний військкомат.''<br /><br />
<br />
''Комісія МСЕК встановлює:''<br />
# І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;<br />
# визначає відсоток втрати непрацездатності;<br />
# визначає потребу в протезуванні.<br />
Довідка медико-соціальної експертної комісії є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.<br><br />
<br />
'''Орієнтовний перелік документів, який подають на МСЕК:'''<br />
# копія медичної книжки;<br />
# копія паспорта;<br />
# копія ідентифікаційного коду;<br />
# копія свідоцтва про хворобу від ВЛК, довідка ВЛК;<br />
# копія трудової книжки (за наявності);<br />
# копія витягу з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (звільнення з військової служби);<br />
# копія військового квитка (військовослужбовця);<br />
# фотокартка.<br /><br />
<br />
При проходженні МСЕК потрібно мати з собою оригінали вищезазначених документів.<br /><br />
<br />
По закінченні обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності. Дана довідка видається в трьох екземплярах: 1-для органів Пенсійного фонду; 2-для особистого зберігання; 3-для архіву МСЕК.<br /><br />
<br />
'''Довідково: для поранених, які перебувають на лікуванні та не можуть пересуватися''':<br />
* як тільки стан стабілізується, необхідно звернутися до завідувача відділення, в якому перебуває на лікуванні, з проханням пройти МСЕК;<br />
* документи на МСЕК подає медичний заклад;<br />
* для оформлення інвалідності скликається "виїзна" МСЕК.<br><br />
<br />
=== Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ===<br />
Якщо інвалідність встановлена, для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). <br /><br />
<br />
Для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особою або її представником подаються письмова заява та довідка МСЕК про групу та причину інвалідності.<br /><br />
<br />
Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та відповідний нагрудний знак відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п абзацу другого пункту 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].<br />
<br />
Органи, зазначені в абзацах першому (крім Мінветеранів) та другому цього пункту, інформують щомісяця до 10 числа Мінветеранів з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом про осіб, яким видано посвідчення і нагрудні знаки ветеранів війни,<br />
<br />
<br><br />
<u>Даний статус надає право на отримання пільг, зокрема, на [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E&oldid=9374 одноразову грошову допомогу] при поданні відповідного пакету документів</u>.<br /><br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
Зважаючи на те що, військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісія, створені та функціонують при державних лікувальних закладах обстеження військово-службовців проводяться безкоштовно.<br /><br />
<br />
Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцю проводиться безкоштовно.<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, <u>у місячний строк з дня подання документів</u> ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункт 7 Порядку]).<br />
<br />
== Підстави для позбавлення статусу ==<br />
'''Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі:'''<br />
# наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерори-стичній операції, забезпеченні її проведення;<br />
# виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;<br />
# подання особою заяви про позбавлення її статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункт 8 Порядку]).<br />
<br />
== Порядок оскарження (позасудовий та судовий) ==<br />
→ '''Якщо військовослужбовцю було відмовлено у задоволенні рапорту по видачі довідки про обставини травми''', в <u>15-ти денний термін з моменту отримання такого рапорту</u> необхідно звернутися до штабу оперативного командування, якому підпорядковується військова частина, для оскарження бездіяльності уповноваженої на видачу такої довідки особи або шляхом поданням рапорту до штабу оперативного командування.<br /> Для оскарження незаконних дій військового керівництва можна звернутися також до військової прокуратури відповідного гарнізону.<br /><br />
<br />
→ Незаконні дії працівників органів місцевого самоврядування (в тому числі працівників органів соціального захисту населення) можуть бути оскаржені до посадової особи вищого рівня [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&oldid=9452 в порядку розгляду звернення громадян] згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Законом України "Про звернення громадян"]. <br><br />
<br />
→ Рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в судовому порядку].<br />
<br />
Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункти 12-13 частини першої статті 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83 Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%90%D0%A2%D0%9E&oldid=9374 Одноразова грошова допомога учасникам АТО]<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&oldid=9452 Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=35993Договір дарування2022-05-20T03:56:02Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)] <br />
<br />
<br />
<br />
'''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!'''<br />
<br />
'''Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту:'''<br />
<br />
* '''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";'''<br />
<br />
== договору дарування ==<br />
'''Договір дарування''' - це домовленість, за якою одна сторона (''дарувальник'') передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (''обдаровуваному'') безоплатно майно (дарунок) у власність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 717 ЦК України]). <br />
<br />
Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру. <br />
<br />
Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).<br />
<br />
Момент набуття права власності за договором визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 334 ЦК України], залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]], виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.<br />
<br />
Права на нерухоме майно, які підлягають [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державній реєстрації]], виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.<br />
== Предмет договору дарування==<br />
Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. <br />
<br />
Дарунком можуть бути рухомi речi, в тому числi грошi та цiннi папери, а також нерухомi речi, а також майновi права, якими уже володiє дарувальник, а також тi, якi можуть виникнути у нього у зв’язку iз здiйсненням права iнтелектуальної власностi, та iншi права.<br />
== Сторони договору ==<br />
Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: <u>фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада</u>. <br />
<br />
'''Юридичні особи''' виступають сторонами у договорі дарування в межах своєї спеціальної дієздатності - договiр дарування мiж юридичними особами, якi займаються пiдприємницькою дiяльнiстю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статутi дарувальника. Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дарування тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або положеннях про них. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.<br />
<br />
Укладати договір дарування може також '''представник дарувальника''' на основі письмового уповноваження - довіреності. Однак, якщо у довіреності на укладання договору дарування не встановлено імені обдаровуваного, така довіреність є нікчемною. <br />
<br />
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 68, частина друга статті 720 ЦК України]). <br />
<br />
Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному.<br />
<br />
== Форма договору ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення || може бути укладений усно<br />
|-<br />
|[[Договір дарування нерухомого майна|Договір дарування нерухомої речі]] || укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню з наступною [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією]]<br />
|-<br />
| Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому || укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним<br />
|-<br />
|Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність || укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.<br />
|-<br />
| Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян || укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню<br />
|-<br />
|}<br />
== Посвідчення договору дарування нерухомого майна==<br />
Посвідчення правочинів щодо дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.<br />
<br />
<u>Орієнтовний перелік документі, що є необхідним для посвідчення договору дарування:</u><br />
* документи, що посвідчують осіб (наприклад, паспорт) та реєстраційні номерт облікових карток платників податків обох сторін договору;<br />
* оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна);<br />
* довідка про осіб, які зареєстровані у будинку, квартирі;<br />
* якщо право власності на квартиру, житловий будинок виникло до 2013 року, необхідно одержати довідку про те, що станом на 01 січня 2013 року нерухомість належала дарувальнику (як правило, в бюро технічної інвентаризації);<br />
* технічний паспорт на житло;<br />
* звіт про оцінку нерухомого майна;<br />
* витяг з [https://e.land.gov.ua/services Державного земельного кадастру] (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній);<br />
* свідоцтво про шлюб та письмова згода другого з подружжя, якщо нерухомість була придбана в шлюбі;<br />
* рішення суду або свідоцтво про розлучення, якщо нерухомість була придбана в шлюбі, але в даний момент подружжя вже розірвало шлюб;<br />
* свідоцтво про смерть, якщо квартира, житловий будинок тощо були придбані в шлюбі, але однин із подружжя помер;<br />
* свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право на користуватися цим житлом (зареєстрована в ньому);<br />
* документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).<br />
<br />
== Прийняття дарунка ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 722 ЦК України] право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.<br />
<br />
Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.<br />
<br />
Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.<br />
<br />
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.<br />
== Права та обов'язки сторін ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Сторони !! Права !! Обов'язки<br />
|-<br />
| Дарувальник ||<br />
* скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу; <br />
* відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився; <br />
* вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання; <br />
* вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від бдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок; <br />
* вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи; <br />
* зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей; <br />
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; <br />
* зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову,культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. <br />
||<br />
* повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості. Які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб;<br />
* відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком у випадку, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного.<br />
<br />
|-<br />
| Обдаровуваний ||<br />
* зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини;<br />
* у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості;<br />
* право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.<br />
||<br />
* обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо); <br />
* у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, -відшкодування його вартості; <br />
* у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі. <br />
|}<br />
== Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 723 ЦК України] договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.<br />
<br />
У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.<br />
<br />
Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.<br />
== Підстави припинення договору ==<br />
♦ відмова однієї зі сторін;<br />♦ у випадку смерті однієї із сторін до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому;<br>♦ недійсність договору;<br />Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.<br />
<br />
У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.<br />
<br />
Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування,<br />
<br />
♦ розірвання договору:<br />
* <u>на вимогу дарувальника:</u><br />
# щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей; <br />
# якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування; <br />
# якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; <br />
# якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. <br />
<br />
* <u>на вимогу обдаровуваного</u> у випадках визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 651 ЦК України].<br />
У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок <u>у натурі</u>, а якщо це неможливо, - <u>компенсація його вартості</u>. <br />
=== Позовна давність===<br />
До вимог про розірвання договору дарування застосовується '''позовна давність в один рік.'''<br />
== Зразок договору ==<br />
[[Файл:Примірний зразок договору дарування.docx|міні|Примірний зразок договору дарування]]<br />
== Судова практика ==<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/81234647?fbclid=IwAR2loUcKky7EPLn6Lvwylk9lG8jXSm599nQDKaU5FYqwo3w9qvLooqrZkhU Рішення Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № № 522/9562/16-ц] щодо визнання недійсним договору дарування вчиненого під впливом помилки (позивач є особою похилого віку, яка за станом здоров'я потребує стороннього догляду, укладаючи договір дарування квартири зі своїм сином, помилилась щодо правової природи правочину, прав та обов'язків, які виникнуть після його укладення між сторонами.).<br />
== Див. додатково ==<br />
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]<br />
* [[Договір дарування нерухомого майна]]<br />
* [[Розірвання договору дарування]]<br />
* [[Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки]]<br />
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]<br />
<br />
[[Категорія: Договір дарування]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=35738Порядок придбання нерухомого майна з аукціону2022-05-10T06:02:43Z<p>Anzhela.liznichenko: постанова,воєнний стан,договір</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/stru2#Stru Кодекс України з процедур банкрутства] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України “Про виконавче провадження”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України “Про іпотеку”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text Порядок організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Дектер Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!Увага!Кабінет Міністрів України постановою від 19.04.2022 р. № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 480) вніс зміни до низки постанов та установив, що доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, надається користувачам за їх зверненнями до технічного адміністратора таких реєстрів у порядку, визначеному законодавством.<br />
Так, установили, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон). Зокрема, нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.<br />
|}<br />
<br />
== Порядок проведення продажу майна на аукціоні ==<br />
Відповідно до ст. 657 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Виходячи з цього необхідно розуміти, що будь-який '''договір купівлі-продажу предметом якого є нерухоме майно підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню'''.<br><br />
<br />
Порядком реалізації майна прилюдних торгів передбачено процедуру здійснення продажу майна через електронні торги з аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт: власником майна стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, та торгів за фіксованою ціною (спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час торгів, покупцем під час якого стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно ('''не пізніше ніж протягом 15 хвилин''') сплатила на рахунок Організатора суму, визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5]).<br><br />
<br />
'''Організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною''' є державне підприємство ([https://setam.net.ua/ ДП «СЕТАМ»]), яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком]. <br><br />
<br />
'''Електронні торги розпочинаються''' у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Інформація про перебіг електронних торгів оновлюється одразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції або подання учасником особливої ставки купівлі лота.<br><br />
<br />
'''Переможцем електронних торгів визнається''' учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.<br><br />
<br />
'''Після закінчення електронних торгів''' на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. <br><br />
<br />
'''Протокол електронних торгів''' підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).<br><br />
<br />
'''На сьогоднішній день існує значна кількість відмінних одна від одної процедур проведення торгів залежно від сфери їх застосування:''' <br />
# торги у виконавчому провадженні; <br />
# приватизаційні торги (при продажу державного і комунального майна); <br />
# земельні торги; <br />
# торги при реалізації предмета іпотеки; <br />
# торги при реалізації майна неплатоспроможних банків; <br />
# комерційні торги (продаж власного майна приватних компаній); <br />
# торги у процедурі банкрутства тощо.<br />
<br />
=== Торги у виконавчому провадженні ===<br />
Торги у виконавчому провадженні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України “Про виконавче провадження”]. Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.<br><br />
<br />
'''Реалізація майна здійснюється''' після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»].<br><br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Якщо вартість майна боржника визначена в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.<br />
<br />
=== Торги при реалізації предмета іпотеки ===<br />
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закону України «Про заставу»], '''предметом застави є майно''', яке відповідно до законодавства України, може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення: майно та майнові права, цінні папери, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки, товари в обороті або у переробці, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо, якщо це передбачено договором.<br><br />
<br />
Продаж заставленого майна забезпечує захист інтересів кредитора, виконання зобов’язання.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Підставою для проведення прилюдних торгів (аукціонів) з продажу заставленого майна є виконавчі документи (виконавчий напис нотаріуса або рішення суду).<br><br />
<br />
'''Реалізація''' заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законами України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text «Про заставу»] шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором.<br><br />
<br />
Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України «Про іпотеку»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку реалізації арештованого майна].<br><br />
<br />
'''Строк підготовки до електронних торгів''' під час реалізації предмета іпотеки складає '''не менше 30 календарних днів'''.<br><br />
<br />
Організатор '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.<br><br />
<br />
=== Торги у процедурі банкрутства ===<br />
Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства], Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865].<br><br />
<br />
Відповідно до ст. 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] '''продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі'''. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України.<br><br />
<br />
'''Замовником аукціону''' є арбітражний керуючий, призначений господарським судом.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону '''протягом 20 днів''' з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом.<br><br />
<br />
Перелік авторизованих електронних майданчиків із зазначенням їх веб-адрес та операторів міститься в електронній торговій системі. Замовник аукціону має право скасувати аукціон лише у разі порушення встановленого порядку його підготовки до моменту початку торгів. У такому разі замовник аукціону протягом 10 робочих днів зобов’язаний оголосити про проведення нового аукціону.<br><br />
<br />
'''Скасування аукціону''' здійснюється шляхом внесення інформації про це в електронну торгову систему через авторизований електронний майданчик, через який було подано оголошення про проведення аукціону. В інформації про скасування аукціону зазначаються причини його скасування.<br><br />
<br />
'''У разі скасування аукціону''' оператори авторизованих електронних майданчиків повертають учасникам сплачені ними гарантійні внески '''не пізніше трьох банківських днів'''.<br><br />
<br />
'''У разі якщо порушення порядку''' підготовки та/або проведення аукціону перешкодило особі взяти участь або перемогти на аукціоні, порушник зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі '''10 відсотків ціни''', за якою майно було продане на аукціоні, залежно від того, яка з цих сум є більшою.<br><br />
<br />
'''Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути розміщено також на відповідному нерухомому майні'''. Оголошення має містити фотографічні зображення майна, що продається.<br />
Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону.<br><br />
<br />
'''У разі закінчення''' аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов’язаний оголосити про проведення повторного аукціону.<br><br />
<br />
Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на '''20 відсотків''' початкова ціна першого аукціону.<br><br />
<br />
'''У разі закінчення''' першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону '''протягом одного місяця''' (а якщо продається заставлене майно - '''протягом 45 дні'''в) зобов’язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону.<br><br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на '''25 відсотків''' початкова ціна першого повторного аукціону. Негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Гарантійні внески учасників аукціону підлягають поверненню '''протягом трьох робочих днів''' з дня закінчення аукціону.<br><br />
<br />
Покупець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на ліквідаційний рахунок боржника протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону.<br><br />
<br />
Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни.<br><br />
<br />
'''Важливо!''' Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.<br><br />
<br />
''Протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності на майно або майнове право в порядку, передбаченому законодавством України.''<br><br />
<br />
'''В протоколі про проведення аукціону має бути зазначено:'''<br />
* майно, що запропоноване для продажу, його склад;<br />
* кількість учасників аукціону;<br />
* початкову вартість;<br />
* ціну, запропоновану переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;<br />
* ціну або частину ціни, сплачену переможцем;<br />
* найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;<br />
* електронну адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;<br />
* номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно;<br />
* інші відомості, передбачені законодавством України.<br />
До протоколу обов’язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.<br><br />
<br />
'''Акт''' про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та '''не потребує нотаріального посвідчення'''. Такий акт підписується продавцем та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни. За несвоєчасне підписання продавцем акта чи несвоєчасне надання його покупцю продавець сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.<br><br />
<br />
'''В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:'''<br />
* ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону; <br />
* відомості про продане нерухоме майно; <br />
* електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.<br />
<br />
Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю. <br />
<br />
== Порядок видачі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів) ==<br />
'''Документом''', що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, '''є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів''', яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону(ст.72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України Про нотаріат])<br><br />
<br />
Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - нотаріальна дія, яка встановлює факти, що мають юридичне значення.<br><br />
<br />
=== Перелік документів для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), які відбулися: ===<br />
* Документи, що ідентифікують Власника (покупця).<br />
* Документи, що підтверджують проведення торгів (аукціону):<br />
* В разі придбання заарештованої нерухомості з публічних торгів – Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відповідного відділу державної виконавчої служби;<br />
* В разі придбання закладеного майна на аукціоні – Акт про проведення аукціону та Список учасників аукціону;<br />
* В разі придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки – Акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником (заступником) органу державної виконавчої служби.<br />
* Додатково може знадобитися Протокол проведення прилюдних торгів.<br />
<br />
=== Вартість отримання свідоцтва ===<br />
За видачу свідоцтв у державній нотаріальній конторі стягується '''держмито у розмірі 0,03''' неоподаткованого мінімуму доходів громадян (п.п. с, п.3 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”]).<br><br />
<br />
Останнім етапом буде реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріус самостійно в день видачі свідоцтва реєструє право власності на придбане майно.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B8:_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=35737Договір пожертви: укладення і скасування2022-05-10T05:52:25Z<p>Anzhela.liznichenko: договір ,пожертва,наслідки</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Договір пожертви має певні особливості щодо умов укладання та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.<br />
<br />
В будь-якому суспільстві є окремі версти населення з невеликими доходами, а також громадяни, соціально незахищені з різних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, в умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу таким верстам населення, хворим та особам з інвалідністю можуть надати організовані форми благодійництва. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»] визначає ''благодійну пожертву'' як безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів (набувача благодійної допомоги) для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 729 ЦК України] також визначено поняття ''пожертви'' як ''дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів'' особам, встановленим частиною першою ст. 720 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. <br />
<br />
''Сторонами у договорі пожертви'' можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна республіка Крим, територіальні громади. <br />
<br />
''Відмінність від дарунку'' вбачається в тому, що '''''пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення.'''''<br />
<br />
При пожертвуванні майна громадянинові повинно бути обумовлене його використання за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянинові вважається звичайним даруванням.<br />
<br />
== Укладання договору пожертви ==<br />
Укладення договорів пожертви повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про дієздатності та правоздатності сторін правочину: пожертвувача (дарувальника) і обдаровуваного. <br />
<br />
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. <…> 2. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. <br />
<br />
Крім того, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою ст. 720 ЦК України] закріплює додаткову гарантію захисту осіб, які перебувають під опікою або не досягли віку для повного рівня дієздатності - '''''батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.''' '' <br />
<br />
=== Права пожертвувача ===<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 730 ЦК України] виділяє права пожертвувача: <br />
# Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.<br />
# Якщо використання за призначенням виявилось неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.<br />
# Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.<br />
<br />
=== Вимоги до форми договору пожертви === <br />
Форма договорів пожертви може бути як усна так і письмова. Вимоги до форми договору пожертви визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 719 ЦК України]: <br />
* договір пожертви предметів особистого використання і побутового призначення може бути укладений усно;<br />
* договір пожертви нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню;<br />
* договір пожертви з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним ;<br />
* договір пожертви рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі;<br />
* договір пожертви валютних цінностей на суму, що перевищує 50- кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
''Договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви'' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ( ч.2 ст. 729 ЦК України )].<br />
<br />
== Порядок і правові наслідки прийняття пожертви ==<br />
До договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.<br><br />
<br />
Порядок і правові наслідки прийняття дарунку врегульовано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 722 ЦК України], за якою '''право власності''' обдаровуваного на дарунок '''виникає з моменту його прийняття''', тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою ''згоду'' на прийняття дарунка.<br />
'''''Зверніть увагу!''' З моменту передачі права власності обдаровуваному на річ - пожертву, дарувальник не може залишити право користуватись даною річчю.<br />
''<br />
Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв'язку або через іншу особу для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення речі обдаровуваному.<br />
<br />
Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка. <br />
<br />
До прийняття дарунка [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.722 ЦК України] прирівнює також прийняття документів про право власності на речі або символів речі (ключів, макета тощо). <br />
<br />
Безпосереднє висловлення згоди обдарованого необхідне лише при даруванні майна, укладення угоди на яке потребує спеціального оформлення (наприклад, на вогнепальну зброю).<br />
<br />
== Розірвання договору пожертви ==<br />
'''Підстави для розірвання договору дарування (пожертви):'''<br />
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.<br />
* Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.<br />
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.<br />
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.<br />
* Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.<br />
<br />
У разі розірвання договору дарування (пожертви) дарувальнику повертається дарунок ''у натурі.''<br><br />
На вимогу про розірвання договору дарування (пожертви) застосовується '''позовна давність в один рік.'''<br><br />
<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Договір дарування]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=35736Стихійна торгівля: поняття та відповідальність2022-05-10T05:45:25Z<p>Anzhela.liznichenko: господарська діяльність,порушення порядку</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законів України «Про національну поліцію»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
Законодавством України продаж харчових продуктів дозволяється здійснювати тільки через стаціонарні підприємства торгівлі та через дрібнороздрібну торговельну мережу.<br /><br />
<br />
Розміщення даних об’єктів та введення їх в експлуатацію погоджується з відповідними контролюючими організаціями. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, супроводжуються документами, що засвідчують їх якість та безпеку. Відповідальність за дотриманням умов зберігання та реалізації продуктів несуть керівники торгових підприємств.<br /><br />
<br />
''Стихійна торгівля'' – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі. <br /><br />
<br />
Міністерство доходів і зборів України у листі від 27.09.2013 р. №12060/6/99-99-22-01-03-15/1182 визначило, що ''стихійна торгівля'' - це торгівля фізичних осіб без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, з землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкту торгівлі.<br /><br />
<br />
Також це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм - наметів, кіосків, павільйонів та ін. для заняття торговельною діяльністю.<br /><br />
<br />
Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі. Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Часто у місцях стихійної торгівлі реалізують контрабандну або виготовлену у підпільних цехах продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Законів України «Про національну поліцію»] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»] недопущення торгівлі у невстановлених місцях відноситься до компетенції органів внутрішніх справ та місцевого самоврядування. <br /><br />
<br />
== Відповідальність == <br />
Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення] - «Торгівля з рук у невстановлених місцях», і [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 164 цього ж Кодексу] - «Порушення правил підприємницької діяльності».<br /><br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП)] (Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння).<br />
<br />
Роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.<br />
<br />
Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.<br />
<br />
Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.<br /><br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 160 КУпАП (Торгівля з рук у невстановлених місцях)] торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях – тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.<br /><br />
Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами – тягне за собою накладення штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.<br /><br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Стаття 164 КУпАП (Порушення порядку провадження господарської діяльності)].<br />Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.<br />
<br />
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.<br />
<br />
Надання суб'єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.<br />
<br />
Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.<br />
<br />
Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br /><br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 221 КУпАП] визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 156, 160, 164 КУпАП, на підставі протоколів про правопорушення, які відповідно до статті 255 КУпАП мають право складати:<br /><br />
1) уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ;<br /><br />
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.<br /><br />
<br />
== Висновок ==<br />
Законодавство не встановлює відповідного контролю за цією діяльністю. <br /><br />
У санепідемстанції немає важелів впливу на суб’єкти, які здійснюють стихійну торгівлю. <br /><br />
Фактично боротися з цим можуть лише посадові особи органів внутрішніх справ та посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад шляхом складання адмінпротоколів з наступною передачею справ до судів. Але попередження, протоколи та штрафи, складені накладені на порушників майже не діють. Малоефективні також спільні рейди органів місцевого самоврядування та міліції. Тож стихійну торгівлю викорінити поки ще не вдається.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=35379Право регулювання організаціії діяльності Інтернет-магазину2022-04-28T06:35:30Z<p>Anzhela.liznichenko: обмежувальні заходо,воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України (якою закріплено загальне право на підприємницьку діяльність)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Закон України “Про електронну комерцію” №675]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекси України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про рекламу»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України «Про захист персональних даних»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності”]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги"] набуде чинності з 01.08.2021р.<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1181-07 Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 № 103]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0628-03 Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 11.07.2003 № 185]<br />
<br />
<br />
<br />
Увага ! На час воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями вправі втручатися у господарську діяльність суб’єктів господарювання. Серед обмежувальних заходів: заборона торгувати зброєю, сильнодіючими хімічними й отруйними речовинами, алкогольними напоями та речовинами на спиртовій основі; право встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, інші сильнодіючі речовини за переліком КМУ; право вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.<br />
<br />
== Вимоги до ведення діяльності Інтернет-магазину ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 ст. 3 Закону № 675] '''Інтернет-магазин''' являє собою засіб для реалізації товару, роботи або послуги шляхом укладання електронного правочину з покупцями, замовниками.<br />
<br />
'''''Виходячи зі змісту даної норми, веб-сайт інтернет-магазину повинен:'''''<br />
* містити повну інформацію про товар (наявність сертифікатів, інших необхідних документів); <br />
* містити інформацію про продавця: повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код – для юросіб; <br />
* П. І. Б., місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків – для підприємців; <br />
* інші відомості, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 Законом № 675]; <br />
* передбачати можливість укладання електронного правочину.<br />
Вимогою для особи, що відкриває Інтернет-магазин, є реєстрація юридичної особи або ФОП у встановленому порядку. Одночасно відбувається реєстрація як платника податків у відповідних податкових органах.<br />
<br />
Відповідно до законодавства України сама по собі діяльність із продажу товарів, робіт чи послуг через Інтернет-магазин ліцензуванню не підлягає. Тому '''''при відкритті Інтернет-магазину отримувати ліцензію не потрібно.'''''<br />
<br />
В той же час слід пам’ятати, що окремі види підприємницької діяльності що здійснюються Інтернет-магазином все ж таки можуть попадати під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”] та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок державного регулювання певних видів господарської діяльності.<br />
<br />
До таких видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема належать роздрібна '''торгівля алкоголем, лікарськими засобами,''' будь яка підприємницька діяльність, що здійснюється як на території так і за межами території України. <br />
<br />
'''''Торговий патент для Інтернет-магазинів не потрібен.'''''<br />
=== Укладення договору в Інтернет-магазині ===<br />
Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.<br>Електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:<br />
<br />
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;<br />
<br />
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом "Про електронну комерцію";<br />
<br />
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.<br />
<br />
'''''Обов’язкові умови електронного договору'''''<br>Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, роботи чи послуги, а також її вартість. Розміщення вказаної інформації повинно безумовно вказувати на готовність продавця виконати зазначені вимоги щодо продажу та доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.<br />
<br />
Відповідно до статті 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".<br />
<br />
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків.<br />
<br />
'''''Додаткові умови електронного договору'''''<br />
<br />
'''Законом “Про електронну комерцію” визначено, що крім обов’язкових умов може бути передбачені і інші умови, зокрема:'''<br />
<br />
* порядок укладення договору (наприклад, зазначено про обов’язковість проведення попередньої оплати, але така оплата проводиться після підтвердження продавцем отримання замовлення);<br />
* можливість та порядок внесення змін до договору (наприклад, можливість заміни товару на аналогічний, у разі відсутності замовленого на складі продавця);<br />
* спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (наприклад, прийняття пропозиції здійснюється шляхом надсилання листа за допомогою емейл або заповнення форми);<br />
* порядок обміну інформацією між покупцем і продавцем під час виконання договору (наприклад, інформація про адреси листування та строки відповіді);<br />
* порядок дій у разі, якщо покупець помилково або неправильно вказав інформацію про укладення договору як такого (помилково направив замовлення) або щодо окремих його умов (наприклад, невірно зазначив адресу доставки).<br />
Окремі умови, що будуть обов’язковими складовими електронного договору між покупцем та продавцем, можуть зазначатися в окремому електронному документі (файлі), до якого відсилається покупець.<br />
<br />
Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення, а також зазначення умов договору для унеможливлення в подальшому їх односторонньої зміни. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті інтернет-магазину.<br />
<br />
Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, відмови від роботи чи послуги, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.<br />
== Захист прав споживачів у діяльності Інтернет-магазину ==<br />
Відносини, що виникають між продавцями та покупцями в Інтернет-магазинах, в повному обсязі підпадають під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”]. '''Законом визначено, що товари, які продаються споживачам, повинні бути якісними.''' При чому, '''на вимогу покупця продавець повинен надати документи, що підтверджують якість товарів.''' Такими документами можуть бути сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, тощо.<br />
<br />
Згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] '''покупець без необхідності будь-якого обґрунтування має можливість повернути річ, якщо протягом 14 днів з дня отримання такої речі або отримання документа,''' що підтверджує факт укладення правочину, повідомить про це продавця.<br />
<br />
=== Повернення товару ===<br />
У випадку розірвання договору покупець має повідомити продавцю місце, де товар може бути повернутий. '''''Тобто товар має бути забраний продавцем.'''''<br />
<br />
'''Строк, протягом якого товар має бути забраний, а гроші повернуті покупцю, становить <big>не більше 30 діб.</big>''' При чому, до повернення грошей продавцем, покупець має право притримати товар.<br>В умовах договору купівлі-продажу Інтернет-магазином може бути визначено, що товар поставляється та повертається за допомогою пошти. В цьому випадку покупець має повертати товар за допомогою пошти.<br>Проте в абсолютно всіх випадках, усі витрати із повернення товару покладаються на продавця.<br />
<br />
'''Покупець до вжиття заходів продавцем із повернення товару зобов’язаний <big>протягом 60 днів</big> зберігати його.''' Якщо продавець за цей час не вжив заходів із повернення товарів такий товар переходить у власність покупця без обов’язку за нього сплатити.<br>В той же час, '''якщо продавець <big>не повертає сплачені кошти за товар протягом 30 днів</big>, за кожен наступний день <big>нараховується пеня у розмірі 1% від вартості товару</big>.'''<br />
<br />
'''Увага!''' <big>У разі недосягненні згоди усі питання вирішуються в судовому порядку.</big><br />
== Відповідальність власників Інтернет-магазинів ==<br />
Також вкрай важливий момент в організації діяльності Інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами.<br />
<br />
=== Цивільно-правова відповідальність ===<br />
Такий вид відповідальності передбачає, як правило, сплату штрафних санкцій, пені, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань, що передбачені договором.<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність === <br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] містить окремий розділ, що передбачає відповідальність за порушення правил здійснення підприємницької діяльності. <br>Діяльність інтернет-магазину без державної реєстрації є адміністративним порушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17 000 грн. до 34 000 грн., також може бути конфіскована вся продукція, а також гроші, отримані від реалізації продукції.<br />
<br />
Відповідальність за підприємницьку діяльність без отримання ліцензії така сама, як і за діяльність без держаної реєстрації (Відсутність податкового обліку, порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або без отримання ліцензії чи дозволу).<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 190 Кримінального кодексу України] заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.<br />
== Корисні посилання ==<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BA%D0%B0%D1%85_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%85_%D0%B2_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82 Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=35372Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів2022-04-27T17:34:01Z<p>Anzhela.liznichenko: податки,особливість,воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!У зв’язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України постановляє:1. Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктом 69 такого змісту:<br />
Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей.<br />
<br />
У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.<br />
|}<br />
<br />
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) == <br />
Учасники АТО отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів: <br />
<br />
=== Пільги зі сплати судового збору ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:<br />
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав; <br />
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].<br />
<br />
=== Щорічна разова грошова допомога ===<br />
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Така щорічна грошова допомога за законом виплачується як учасникам бойових дій, так і особам з інвалідністю внаслідок війни до 5 травня (або 30 вересня, якщо особа не отримала таку допомогу до 5 травня). Розмір грошової допомоги встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України. Однак, 27 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування<br><br />
[[Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня]]<br />
<br />
=== Благодійна допомога ===<br />
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь: <br />
* учасників бойових дій - військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку<br />
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 02 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;<br />
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;<br />
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».<br />
<br />
=== Пенсії ===<br />
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.<br />
<br />
== Військовий збір ==<br />
Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції (''підпункту 1.7 пункту 16''<sup>-1</sup> ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]''). <br />
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором. <br />
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися: <br />
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;<br />
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання. <br />
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації. <br />
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; <br />
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.<br />
<br />
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів == <br />
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків. <br />
<br />
== Оподаткування заробітної плати == <br />
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. <br />Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. <br />Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. <br />Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. <br />До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). <br />Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.<br />
<br />
== Земельний податок ==<br />
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]. <br />
<br /> <br />
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==<br />
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. <br />Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). <br />
<br />
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.<br />
<br />
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.<br />
<br />
Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).<br />
<br />
Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).<br />
<br />
== Податок на додану вартість ==<br />
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). <br />
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==<br />
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. <br />Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. <br />Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій. <br />
== Єдиний внесок, мобілізація ==<br />
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).<br />Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.<br />Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. <br />Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця. <br />
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==<br />
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. <br />Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=35371Правове регулювання роботи сезонних працівників2022-04-27T17:21:54Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан,відрядження,заробітна плата</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0244203-10#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 09 вересня 2010 року N 244/18/99-10 «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»] <br />
<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!Увага!Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"<br />
|}<br />
<br />
== Cезонні працівники: визначення ==<br />
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку сезонних робіт і сезонних галузей].<br><br />
До Списку сезонних робіт та галузей належать:<br />
# Лісова промисловість і лісове господарство: добування живиці, барасу і ялинкової сірки; заготівля пньового осмолу; заготівля лика; лісокультурні роботи — підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи — боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи.<br />
# Торфяна промисловість: болотяно-підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах.<br />
# Сільське господарство: робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях.<br />
# Переробні галузі промисловості: робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виноробство.<br />
# Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку: роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку.<br />
# Транспортно-дорожній комплекс: авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.<br />
Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тому з працівником може бути укладений трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо така робота відповідає наступним вимогам:<br />
* не може виконуватися протягом усього року в результаті природних та кліматичних умов і тому виконується лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;<br />
* є у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку сезонних робіт і сезонних галузей].<br />
Якщо не виконується хоча б одна з вищезазначених умов, то така робота не вважається сезонною, і працівник не є сезонним. Наприклад, на підприємстві з переробки плодоовочевої продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF п.4 Списку сезонних робіт і сезонних галузей] ) сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції. У той же час охоронники та прибиральники, які працюють на цьому підприємстві, не належать до сезонних працівників навіть за умови оформлення їх на період сезону, оскільки їх роботи можуть виконуватися протягом всього календарного року, тому з ними підписують строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).<br />
<br /><br />
'''Зверніть увагу!''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Списку сезонних робіт і сезонних галузей] не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. В зв’язку з цим перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт рекомендується підприємствам встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.<br><br />
У Переліку не зазначено конкретних професій, посад сезонних працівників, тому їх перелік, а також тривалість, дата початку та закінчення таких робіт на підприємствах встановлюються в колективному договорі чи іншому локальному документі, наприклад у наказі (розпорядженні) по підприємству. Кількість персоналу (сезонних працівників), потрібна для виконання сезонних робіт, визначається штатним розписом.<br />
<br />
== Умови та порядок укладення трудового договору з сезонним працівником ==<br />
Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються:<br />
* на період виконання певної роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 3 ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України]);<br />
* на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 2 ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України] ).<br />
Трудовий договір під час прийняття на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону (п. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу Президії Верховної Ради СРСР]) і є не більшим шести місяців, для виконання тимчасових робіт – не більше двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника – не більше чотирьох місяців.<br><br />
Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:<br />
* характеру роботи або умов її виконання;<br />
* інтересів працівника;<br />
* в інших випадках, передбачених законодавчими актами.<br />
Якщо не дотримано хоча б одну із зазначених вище умов, укладання строкового трудового договору є '''незаконним'''.<br />
<br /><br />
При оформленні трудових відносин із сезонним працівником роботодавець повинен попередити про сезонний характер роботи (п.3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах»], про що має бути зазначено в заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Порушення цієї вимоги означає, що із працівником укладено трудовий договір на невизначений строк.<br><br />
'''Заява''' складається в довільній формі, але повинна містити всі необхідні реквізити. У ній необхідно вказати період, на який працевлаштовується працівник, бажану посаду (професію) і вид роботи (сезонна). Разом із заявою під час працевлаштування на роботу працівник, відповідно до частини другої статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи..<br />
<br /><br />
Згідно з ч. 3 ст. 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br><br />
Відповідно до ч. 3 ст. 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] випробування не встановлюється при прийнятті на роботу у випадках, передбачених законодавством. Сезонним працівникам при прийнятті на роботу випробувальний термін з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюється.<br><br />
'''Встановлення випробування при прийнятті сезонного працівника є порушенням трудового законодавства.'''<br />
<br /><br />
Згідно з п. 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників] трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. й на сезонних працівників. Записи в трудову книжку про прийняття на роботу вносяться роботодавцем на підставі відповідного наказу чи розпорядження. Для осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за основним місцем роботи.<br />
<br />
== Оплата праці ==<br />
Всі наймані працівники, які підписали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували сезонну роботу один день і більше, включаються в облікову кількість штатних працівників. Таким чином, посади сезонних працівників мають бути в штатному розписі, де за потреби зазначається, що такі посади вводяться на певні періоди.<br><br />
На тимчасових та сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві. Тобто оплата праці за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) має провадитись не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 95 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]). Сезонні працівники мають право на оплату часу відпусток, тимчасової непрацездатності, також їм надаються гарантії та компенсації у зв’язку зі службовими відрядженнями, передбачені ст. 121 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] <br />
<br />
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.<br />
<br />
Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.<br />
<br />
За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).<br />
<br />
Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.<br /><br />
Для сезонних працівників може застосовуватися як погодинна, так і відрядна форми оплати праці. Зважаючи на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF Список сезонних робіт і сезонних галузей], більшість сезонних працівників одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками. Це, зокрема, працівники, які виконують роботи в сільському господарстві, лісовій промисловості, переробній галузі тощо. Натомість сезонні працівники санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку, як правило, одержують оплату за відпрацьований час.<br><br />
Для тимчасових працівників не встановлено жодних закономірностей щодо застосування погодинної чи відрядної форми оплати праці: все залежить від того, на якій посаді чи за якою спеціальністю вони тимчасово працюють. Однак якщо працівника приймають на тимчасову роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника, то оплата його праці здійснюється на умовах, встановлених для такого тимчасово відсутнього працівника.<br><br />
Оподаткування заробітної плати тимчасових і сезонних працівників здійснюється в загальному порядку, тобто з неї утримується ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %) та на неї нараховується ЄСВ (22 %). Також тимчасові та сезонні працівники мають право на податкову соціальну пільгу, якщо розмір їх зарплати у 2018 р. не перевищує 2470,00 грн, і вони подадуть відповідну заяву.<br />
<br />
Як і постійних працівників, сезонних працівників залучати до роботи у вихідні та святкові дні можна лише у випадках, визначених статтею 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та частиною четвертою статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Вид компенсації за роботу в такі дні визначається за згодою між конкретним працівником і керівником підприємства: це може бути інший день відпочинку або оплата в подвійному розмірі (ст. 72, 107 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]):<br />
– відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;<br />
– працівникам, праця яких оплачується за годинними/денними ставками в розмірі подвійної годинної/денної ставки;<br />
– працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної/денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий, неробочий або вихідний день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної/денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилась понад місячну норму.<br />
Оплата у вказаному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий або неробочий дні.<br />
<br />
== Відпустки сезонним працівникам ==<br />
Працівники, прийняті на сезонні роботи, мають право на щорічну відпустку. Тривалість щорічної відпустки визначається пропорційно відпрацьованому працівником часу у цього роботодавця. <br />
Для цього використовується формула, що допоможе розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, які припадають на 1 календарний день стажу роботи, що дає право на відпустку, з урахуванням того, що відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік.<br />
<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Формула: Тк.д. = Дв : (К - С ) <br />
|-<br />
| Тк.д.< — тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу.<br />
|-<br />
| Дв — кількість календарних днів щорічної відпустки. <br />
|-<br />
| К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надається відпустка (365 (366) календарних днів).<br />
|-<br />
| С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у робочому році, за який надається відпустка<br />
|-<br />
|}<br />
<br /><br />
Після обчислення показника Тк.д., необхідно порахувати стаж роботи, що дає право на відпустку в календарних днях, без урахування святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], з дати прийняття на роботу до дня виходу у відпустку. Після цього необхідно помножити стаж роботи працівника на підприємстві (у днях) на тривалість відпустки, що припадає на 1 календарний день стажу (показник Тк.д.). Так знаходиться кількість належних працівнику днів щорічної відпустки. <br />
У випадку, якщо за час сезонна роботи працівник не скористався своїм правом на відпустку, то за бажанням такого працівника йому може бути: <br />
* надано невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підставою для надання такої відпустки буде заява працівника про надання відпустки з подальшим звільненням. Дата звільнення — останній день відпустки. При цьому дія трудового договору, укладеного з працівником на певний строк, подовжується до закінчення відпустки ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 3 Закону України «Про відпустки»])<br />
* нараховано та виплачено в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.<br />
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначають відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати].<br><br />
Розрахунок середньої зарплати для визначення суми відпускних та компенсації працівнику, який пропрацював на підприємстві менше року, здійснюється виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпускні або компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше місяця, то середньоденну зарплату розраховується виходячи із встановленої йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу. <br />
<br /><br />
Що стосується інших видів відпусток, установлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про відпустки»], то вони надаються сезонним працівникам у загальному порядку. <br />
'''Соціальна додаткова відпустка''', що надається працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Нею скористатися можуть особи, перелічені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 19 Закону України «Про відпустки»], як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівник матиме право на додаткову відпустку на дітей за рік, в якому він був прийнятий на роботу і звільнений з неї або тільки прийнятий (припустимо, за 2015 рік), якщо:<br />
* до вступу на це підприємство ніде не працював <br />
* працював в іншого роботодавця, але права на отримання додаткової відпустки на дітей тоді ще не мав, і таке право виникло в період роботи на цьому підприємстві. <br />
А якщо працівник у 2015 році до працевлаштування на підприємство десь працював і мав право на додаткову відпустку на дітей? У цьому випадку він повинен був скористатися таким правом за попереднім місцем роботи або отримати компенсацію за невикористану відпустку на дітей за 2015 рік при звільненні. Зробив він це чи ні, нинішнього роботодавця хвилювати не повинно. Якщо працівник мав право на «дитячу» відпустку, але не скористався нею в період роботи, при звільненні йому обов’язково повинна бути нарахована компенсація за невикористані дні такої відпустки.<br />
<br />
== Оплата тимчасової непрацездатності сезонних працівників ==<br />
Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.<br><br />
Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:<br />
* в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року (частина 2 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]);<br />
* трудового каліцтва чи професійного захворювання – виплачується на загальних підставах.<br />
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонникам, про що зазначено в листі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0244203-10#Text Міністерства та соціальної політики України «Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним робітникам»].<br><br />
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266] , для осіб, які працювали (працюють) на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року N 278], за розрахунковий період береться 12 календарних місяців підряд (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.<br><br />
Застосування дванадцятимісячного розрахункового періоду запроваджено з метою недопущення невиправданого зменшення або збільшення розміру середньої заробітної плати для всіх осіб, які працюють на зазначених підприємствах (в організаціях), оскільки через сезонний характер виробництва на таких підприємствах можливе значне коливання розміру заробітної плати протягом року.<br />
Навпаки, враховуючи, що за розрахунковий береться період роботи за останнім основним місцем роботи, ця норма не може застосовуватися для осіб, які працювали на сезонних роботах, оскільки термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.<br><br />
Отже, якщо на підприємстві виконуються роботи, що передбачені вищезазначеним Списком сезонних робіт і сезонних галузей, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності постійним працівникам має включатися заробітна плата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Для осіб, які відпрацювали на підприємстві менше 12 місяців, до розрахункового періоду включаються всі повні календарні місяці роботи.<br><br />
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі, листка непрацездатності у зв’язку з пологами і родами вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.<br />
<br />
== Порядок звільнення сезонного працівника ==<br />
У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.<br><br />
Проте, слід враховувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей у віці до 3-х років (в деяких випадках – до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину з інвалідністю. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.<br><br />
Пунктом 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.<br><br />
Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваним до закінчення зазначеного в ньому строку на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. В разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні ст. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указу]. Підставою для звільнення буде ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України].<br><br />
Також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, але лише у випадках, що передбачені ст. 40 і ст. 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74 Указом], зокрема коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скорочення роботи в ньому на строк більше двох тижнів; нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.<br><br />
Варто нагадати також про існування статті 39-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], відповідно до якої якщо після закінчення строку трудового договору (в тому числі сезонного) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отже, роботодавцям не слід забувати вчасно звільняти сезонних працівників, інакше вони набудуть статусу постійних працівників.<br />
<br />
== Виплата вихідної допомоги сезонним працівникам ==<br />
При виплаті вихідної допомоги сезонним працівникам у разі звільнення слід керуватися ст. 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України], відповідно до якої вихідна допомога виплачується: <br />
* у розмірі не менше середнього місячного заробітку – при звільненні з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36, п.п. 1, 2 і 6 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України];<br />
* у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку – при звільненні внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору( ст. 38,39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20КЗпП%20України КЗпП України]).<br />
<br />
== Обчислення страхового стажу сезонним працівникам ==<br />
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.<br><br />
Нині страховий стаж обчислюють органи Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи — на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що було чинним до 01.01.2004 р. (до часу набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]).<br><br />
Страховий стаж обчислюють у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у ньому, зараховують як повний, коли сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша за мінімальний страховий внесок. Якщо сума менша, період може бути зараховано в страховий стаж (як повний місяць) за умови доплати до розміру мінімального страхового внеску.<br><br />
Якщо ж доплати не було, у страховий стаж зараховують період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:<br />
<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! ТП = Св : В <br />
|-<br />
| ТП — тривалість періоду, який зараховують у страховий стаж і визначають у місяцях<br />
|-<br />
| Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць<br />
|-<br />
| В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
Водночас у частині четвертій статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховували в стаж роботи для призначення пенсії до набуття чинності цього Закону, зараховують у страховий стаж у порядку й на умовах, передбачених у законодавстві, що було чинним раніше.<br><br />
А саме, відповідно до статті 56 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] у стаж роботи зараховували роботу, яку виконували на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах (незалежно від форм власності та господарювання), а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру та тривалості роботи й тривалості перерв. У стаж роботи враховували також будь-яку іншу роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.<br />
<br /><br />
Відповідно до статті 62 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за її відсутності (або відповідних записів у ній) визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]. У статті 61 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Відповідно до цього порядку, наприклад, роботу на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховують за рік роботи.<br />
Роботу протягом повного сезону на підприємствах та в організаціях сезонних галузей промисловості незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій зараховують у стаж за рік роботи (за списком, який затверджує Кабінет Міністрів України). Інші сезонні роботи зараховують у стаж роботи за їх фактичною тривалістю.<br />
<br /><br />
'''Отже, періоди сезонної роботи зараховують у страховий стаж у наведеному порядку лише до 1 січня 2004 року, а після цієї дати — за даними системи персоніфікованого обліку за місяці, за які здійснено оплату праці, з якої сплачено внески в Пенсійний фонд.'''<br />
'''<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]'''</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E&diff=35283Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією2022-04-26T15:37:12Z<p>Anzhela.liznichenko: контролюючі органи</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!'''<nowiki>Увага!!!</nowiki>''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон <br />
<br />
"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" в якому зазначено ,На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи" <br />
|}<br />
<br />
== Протокол про адміністративне правопорушення ==<br />
'''''Протокол про адміністративне правопорушення''' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].<nowiki>''''</nowiki>''<br><br />
<br />
Саме '''складання протоколу''' - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.<br><br />
<br />
== Зміст протоколу ==<br />
'''Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначають:'''<br />
# дату й місце його складення<br />
# посаду<br />
# прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол<br />
# відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності<br />
# місце, час учинення й суть адміністративного правопорушення<br />
# нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення<br />
# прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є<br />
# пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності<br />
# інші відомості, необхідні для вирішення справи<br />
<br />
== Особливості адміністративного та судового оскарження протоколу про адміністративне правопорушення ==<br />
Перш за все, варто зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи.<br><br />
<br />
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 251 КУпАП], є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.<br><br />
<br />
Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.<br><br />
<br />
Також слід зауважити що правовою підставою повернення протоколів для належного оформлення є закріплений у пунктах 2, 4 ст. 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов’язок органу (посадової особи) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Таким чином, направити протокол для належного оформлення суддя може лише до початку розгляду справи по суті. Якщо ж під час судового розгляду адміністративної справи буде встановлено, що протокол не відповідає вимогам закону (складений неуповноваженою посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) чи відсутні матеріали, необхідні для правильного вирішення справи (не з’ясовано службове становище правопорушника, розмір отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом тощо), суддя зобов’язаний своєю постановою закрити справу в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E&diff=35282Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією2022-04-26T15:31:55Z<p>Anzhela.liznichenko: воєнний стан</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!У зв"язку з веденням воєнного стану в україні<br />
|}<br />
<br />
== Протокол про адміністративне правопорушення ==<br />
'''''Протокол про адміністративне правопорушення''' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].<nowiki>''''</nowiki>''<br><br />
<br />
Саме '''складання протоколу''' - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.<br><br />
<br />
== Зміст протоколу ==<br />
'''Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначають:'''<br />
# дату й місце його складення<br />
# посаду<br />
# прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол<br />
# відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності<br />
# місце, час учинення й суть адміністративного правопорушення<br />
# нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення<br />
# прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є<br />
# пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності<br />
# інші відомості, необхідні для вирішення справи<br />
<br />
== Особливості адміністративного та судового оскарження протоколу про адміністративне правопорушення ==<br />
Перш за все, варто зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи.<br><br />
<br />
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 251 КУпАП], є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.<br><br />
<br />
Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.<br><br />
<br />
Також слід зауважити що правовою підставою повернення протоколів для належного оформлення є закріплений у пунктах 2, 4 ст. 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов’язок органу (посадової особи) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Таким чином, направити протокол для належного оформлення суддя може лише до початку розгляду справи по суті. Якщо ж під час судового розгляду адміністративної справи буде встановлено, що протокол не відповідає вимогам закону (складений неуповноваженою посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) чи відсутні матеріали, необхідні для правильного вирішення справи (не з’ясовано службове становище правопорушника, розмір отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом тощо), суддя зобов’язаний своєю постановою закрити справу в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%83&diff=35281Порядок оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу2022-04-26T15:21:35Z<p>Anzhela.liznichenko: судова практика,оскарження постанови</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20110113 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України «Про автомобільний транспорт»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 «Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2013-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 № 422"Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів"] <br />
*<br />
== Підстави проведення перевірки транспортного засобу ==<br />
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Законом України "Про автомобільний транспорт"], частиною 12 статті 6 якого встановлено, що державному контролю підлягають '''''усі транспортні засоби''''' українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.<br />
<br />
Відповідно до п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2015-п Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103] (далі - Положення № 103), '''Державна служба України з безпеки на транспорті''' (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006р. № 1567] затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» . Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.<br />
<br />
Відповідно до п. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку № 1567] Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).<br />
== Рейдова перевірка транспортних засобів ==<br />
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п п. 14 Порядку № 1567]).<br />
<br />
Рейдова перевірка проводиться на підставі затвердженого тижневого графіку, затвердженого керівником Укртрансбезпеки. <br />
<br />
Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2013-%D0%BF#n9 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів].<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-%D0%BF#Text Пунктом 15 Положення № 1567] передбачено, що перевіряється під час проведення рейдової перевірки.<br />
== Виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства ==<br />
Відповідно до п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку № 1567] у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається ''акт за формою згідно з додатком 3''. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у ''дорожньому листі'' (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на ''реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв'' (у разі наявності).<br />
<br />
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку № 1567]).<br><br />
<br />
== Порядок розгляду справи про порушення ==<br />
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) '''''не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення'''''.<br />
<br />
''Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням''.<br />
<br />
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.<br />
<br />
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить '''постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів''', яка оформляється згідно з додатком 5.<br />
<br />
Відповідно до п. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку №1567] копія постанови видається '''не пізніше ніж протягом трьох днів''' після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання '''під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням'''.<br />
<br />
У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується '''не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів''' після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абз. 2 п. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п Порядку №1567]).<br />
<br />
Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом '''двох місяців''' з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.<br />
<br />
При цьому розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб'єкта господарювання лише у разі належного сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи, а '''засобами сповіщення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням'''.<br />
== Скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ==<br />
При виявленні порушень вчинених контролюючим органом складається скарга на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вона може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.<br />
<br />
Скарга на постанову подається '''протягом 10 днів''' після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні). <br />
<br />
'''''Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті'''''.<br />
<br />
Під час розгляду скарги на постанову перевіряється законність і обґрунтованість її винесення та у '''десятиденний строк''' після надходження скарги приймається одне з таких рішень:<br />
* постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення;<br />
* постанова скасовується і матеріали подаються на повторний розгляд;<br />
* змінюється розмір стягнення в межах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n842 Законом], проте не в бік збільшення.<br />
Копія рішення по скарзі на постанову видається у строк '''до трьох днів''' під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.<br />
== Оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до суду ==<br />
Адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, оформлений відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], подається в порядку адміністративного судочинства до ''Окружного адміністративного суду'' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача.<br />
<br />
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ( 992,40 грн. - станом на 01 січня 2022 року). Пільги щодо сплати судового збору визначені ст.ст. 5, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України " Про судовий збір"].<br />
Такі справи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] розглядаються судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, так як належать до справ незначної складності.<br />
<br />
За результатами розгляду справи суд виносить рішення, за яким визнає постанову Укртрансбезпеки про застосування штрафу протиправною і скасовує її, або відмовляє у задоволенні позову.<br />
<br />
Рішення надсилається судом за адресою позивача (перевізника) та за адресою Укртрансбезпеки.<br />
<br />
== Судова практика.https://verdictum.ligazakon.net/document/96109749 ==<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E&diff=34960Порядок оформлення запитів на інформацію2022-04-14T15:05:40Z<p>Anzhela.liznichenko: військова агресія,воєнний стан,призупинення розгляду</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/547/2011#Text Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/583-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1277-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів україни від 21 листопада 2011 року № 1277 "Питання системи обліку публічної інформаці"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) в Україні введено воєнний стан. <br />
Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що низка установ знаходиться у простої, то розгляд запитів на публічну інформацію в них може бути призупинено. Опрацювання запитів буде відновлено після перемоги України та завершення воєнного стану.<br />
<br />
'''До уваги:''' відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в разі якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення у передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.<br />
<br />
Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальні військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.<br />
|}<br />
<br />
== Поняття та ознаки публічної інформації == <br />
'''Публічна інформація''' - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] (далі – Закон) (''частина перша статті 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').<br />
<br />
Відповідно до пункту 1 [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/ постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»] '''публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях:''' <br />
<br />
* уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (''пункт 1 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');<br />
* інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (''пункт 2 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');<br />
* інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (''пункт 3 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');<br />
* інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (''пункт 4 частини першої статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'');<br />
* інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;<br />
* інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (''частина друга статті 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').<br />
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.<br />
<br />
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (''пункт 1 частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').<br />
<br />
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.<br />
<br />
== Інформація з обмеженим доступом ==<br />
За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом. <br />
<br />
Так, положеннями статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону], зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації. <br />
<br />
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: <br />
# виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;<br />
# розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; <br />
# шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.<br />
<br />
=== Інформація, доступ до якої не може бути обмежено ===<br />
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України]), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України "Про державну таємницю"]), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закону].<br />
<br />
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.<br />
<br />
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.<br />
<br />
== Хто є розпорядниками публічної інформації ==<br />
'''Розпорядниками інформації''' для цілей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] '''визнаються:'''<br />
# суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;<br />
# юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;<br />
# особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;<br />
# суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.<br />
<br />
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:<br />
* інформацією про стан довкілля;<br />
* інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;<br />
* інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;<br />
* іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).<br />
<br />
== Поняття запиту на інформацію ==<br />
'''Запит на інформацію''' - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. <br />
<br />
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.<br />
<br />
== Види та форми запитів на інформацію ==<br />
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. <br />
<br />
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.<br />
<br />
== Хто може бути запитувачами публічної інформації ==<br />
'''Запитувачами інформації можуть бути:''' фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень (''пункт 1 частини першої статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').<br />
<br />
== Оформлення запитів на інформацію ==<br />
'''Запит на інформацію має містити:'''<br />
# ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;<br />
# загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;<br />
# підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.<br />
<br />
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит '''шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника'''. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.<br />
<br />
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації (''стаття 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]''), обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.<br />
<br />
== Строк розгляду запитів на інформацію ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Інформація щодо якої зроблено запит !! Строк розгляду !! Примітка<br />
|-<br />
| запит на інформацію || '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня отримання запиту || <br />
|-<br />
| запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян|| '''не пізніше 48 годин''' з дня отримання запиту|| клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.<br />
|-<br />
| запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних|| розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту '''до 20 робочих днів''' з обґрунтуванням такого продовження || про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту<br />
|}<br />
<br />
== Плата за надання інформації ==<br />
Інформація на запит '''надається безкоштовно'''.<br />
<br />
'''У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк долкументів, що надаються за запитом на інформацію"].<br />
<br />
== Відмова у задоволенні запиту ==<br />
'''Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках''':<br />
* розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;<br />
* інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];<br />
* особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону] фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;<br />
* не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону].<br />
<br />
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.<br />
<br />
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.<br />
<br />
== Відстрочка у задоволенні запиту ==<br />
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом] строки у разі настання обставин непереборної сили. <br />
<br />
Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.<br />
<br />
== Направлення запиту належному розпорядникові інформації ==<br />
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. <br />
<br />
У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.<br />
<br />
== Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації ==<br />
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації '''можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду''' (''стаття 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону]'').<br />
<br />
'''Запитувач має право оскаржити:'''<br />
# відмову в задоволенні запиту на інформацію;<br />
# відстрочку задоволення запиту на інформацію;<br />
# ненадання відповіді на запит на інформацію;<br />
# надання недостовірної або неповної інформації;<br />
# несвоєчасне надання інформації;<br />
# невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону];<br />
# інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.<br />
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України].<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85775722 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/133/19] (запитувач інформації навіть після фактичного отримання відповіді на запит має право оскаржити несвоєчасність дій суб’єкта владних повноважень із надання такої інформації).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://www.president.gov.ua/docs/comment_api_final.pdf Науково-практичний коментар до Закону України "Про доступ до публічної інормації"] <br />
* [https://rm.coe.int/recomendations-final-10-02-21/1680a165f7 Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації (2020 рік)] <br />
<br />
== Див. посилання ==<br />
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&diff=34897Права та обов'язки землевласників та землекористувачів2022-04-13T13:10:36Z<p>Anzhela.liznichenko: прва під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!'''<nowiki>Увага!!!</nowiki>''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:<br />
<br />
Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України".<br />
|}<br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
<br />
== Визначення термінів ==<br />
'''''Земельна ділянка''''' - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України).]<br />
<br />
'''''Землевласники''''' — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п.14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України])<br />
<br />
'''''Землекористувачі''''' — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73, п .14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України]).<br />
<br />
'''''Право користування земельною ділянкою''''' — це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.<br />
<br />
'''''Користування наданою земельною ділянкою''''' — не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.<br />
<br />
== Права та обов’язки землевласників ==<br />
'''<u>Права землевласників:</u>'''<br />
* продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;<br />
* самостійно господарювати на землі;<br />
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;<br />
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;<br />
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;<br />
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.<br />
''Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 90 Земельного кодексу України])<br />
<br />
<u>'''Обов’язки землевласників:'''</u><br />
* забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;<br />
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасно сплачувати земельний податок;<br />
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br />
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* не порушувати режиму санітарних зон та охоронних територій;<br />
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;<br />
* за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.<br />
* не допускати такого використання своєї ділянки, яке могло б негативно вплинути на стан та умови використання суміжних ділянок<br />
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 91 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Права та обов’язки землекористувачів ==<br />
'''<u>Права землекористувачів:</u>'''<br />
* самостійно господарювати на землі;<br />
* самостійно визначати напрями своєї діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки;<br />
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;<br />
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;<br />
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;<br />
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.<br />
''Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 95 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
'''<u>Обов'язки землекористувачів:</u>'''<br />
* забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;<br />
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;<br />
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br />
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;<br />
*не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;<br />
*обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.<br />
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 96 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Права та обов’язки власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення ==<br />
'''<u>Права та обов’язки землевласників:</u>'''<br />
* власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі;<br />
* власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів;<br />
* власник земельної ділянки має право вимагати у землекористувача додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються;<br />
* власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.<br />
* власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 409 Цивільного кодексу України]).<br />
*відшкодування збитків унаслідок зміни стану орендованої земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n189 (стаття 29 ЗУ "Про оренду землі")]<br />
'''<u>Права та обов’язки землекористувачів:</u>'''<br />
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору;<br />
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом;<br />
* землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 410 Цивільного кодексу України]).<br />
*право на захист орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n175 (стаття 26 ЗУ "Про оренду землі")];<br />
*відшкодування збитків, завданих орендарю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n179 (стаття 28 ЗУ "Про оренду землі")];<br />
<br />
== Права та обов’язки власника та користувача земельної ділянки наданої для забудови ==<br />
'''<u>Права та обов’язки власника:</u>'''<br />
* власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.<br />
* якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.<br />
* власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.<br />
* перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 414 Цивільного кодексу України]).<br />
'''<u>Права та обов’язки землекористувача:</u>'''<br />
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором;<br />
* землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;<br />
* особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди);<br />
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом;<br />
* землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.<br />
<br />
== Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей ==<br />
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право '''''без спеціальних дозволів та гірничого відводу''''' видобувати корисні копалини місцевого значення і торф '''''загальною глибиною розробки до двох метрів''''', а також '''''підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб''''', крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів '''''не перевищує 300 кубічних метрів на добу'''''.<br />
<br />
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких '''''за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.'''''<br />
<br />
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які '''''можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища''''', '''''<u>погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями</u>''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 23 Кодексу України про надра]).<br />
<br />
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.<br />
<br />
Землевласники і землекористувачі можуть бути '''''позбавлені права видобування корисних копалин''''' місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб '''''у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами''''' в порядку, передбаченому законодавством України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 27 Кодексу України про надра]).<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&diff=34895Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду2022-04-13T12:50:04Z<p>Anzhela.liznichenko: заяви,відповіді,рішення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0&find=1&text=40&x=0&y=0 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]<br />
== Розгляд звернень громадян ==<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 статті 40 Конституції України] зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n66 частини першої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон)] органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).<br />
<br />
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто<br />
<br />
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.<br />
<br />
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення., громадяни України відповідно мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.<br />
<br />
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.<br />
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.<br />
<br />
== Види звернень ==<br />
'''Пропозиція (зауваження)''' - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.<br />
<br />
'''Заява (клопотання)''' - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.<br />
<br />
'''Скарга''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.<br />
<br />
== Вимоги до звернень громадян ==<br />
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.<br />
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).<br />
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду|електронна петиція]], яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону].<br />
<br />
Звернення може бути усним чи письмовим.<br />
<br />
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ телефонні "гарячі лінії"] та записується (реєструється) посадовою особою.<br />
<br />
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).<br />
<br />
'''У зверненні має бути зазначено''':<br />
* прізвище, ім’я, по батькові, <br />
* місце проживання громадянина, <br />
* викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. <br />
* письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. <br />
* в електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. <br />
Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.<br />
<br />
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону].<br />
<br />
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом], що регулює надання безоплатної правової допомоги.<br />
<br />
=== Мова звернень і рішень та відповідей на них ===<br />
Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.<br />
<br />
'''Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню'''<br />
<br />
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.<br />
<br />
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.<br />
<br />
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.<br />
<br />
== Термін розгляду звернень громадян ==<br />
'''Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.''' <br />
<br />
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
<br />
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну.<br />
'''Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку!!!'''<br />
<br />
==Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Відповідно до статті 24 Закону] громадяни, особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.<br />
<br />
=== Цивільна відповідальність ===<br />
З винної особи можна отримати компенсацію за заподіянні громадянам, право на звернення якого було порушено, а саме матеріальні та моральні збитки.<br />
<br />
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n145 Закону] передбачено, що в разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу у порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.<br />
<br />
Таким чином, законодавство України дозволяє з винної особи (органу чи посадової особи) отримати компенсацію:<br />
*за заподіяні [[Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування|матеріальні збитки]] – у добровільному порядку, а якщо є спір із цього питання, то лише в судовому порядку. При цьому закон містить уточнення, що відшкодування підлягають лише витрати пов’язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток;<br />
*за заподіяні [[Відшкодування моральної шкоди|моральні збитки]] – лише в судовому порядку, розмір також визначає суд.<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність ===<br />
До винної особи може бути застосовано стягнення у вигляді штрафу або громадських робіт: частини 7 та 9 статті 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі — КУпАП) (Порушення права на інформацію та права на звернення).<br />
<br />
Адміністративні протоколи за вказане правопорушення мають право складати '''уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.'''<br />
<br />
'''Зразок:''' ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx Заява до представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про усунення порушень права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП]''<br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
У деяких випадках можливим є притягнення винної особи до кримінальної відповідальності відповідно до статті статтею 367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] за службову недбалість.<br />
<br />
Під службовою недбалістю розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.<br />
<br />
=== Дисциплінарна відповідальність ===<br />
Крім цього, хоча в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 статті 24 Закону] про це не зазначено, але особу, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, можна притягнути й до '''дисциплінарної відповідальності''' (догана або звільнення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України], а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування). Рішення про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності приймає роботодавець (керівник).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://ukc.gov.ua/a-dovidkova-informatsiya-a/telefonni-garyachi-liniyi-tsentralnyh-organiv-vykonavchoyi-vlady-2/ Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]<br />
* [[Електронна петиція: порядок подання та розгляду]]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]</div>Anzhela.liznichenkohttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E&diff=34792Спадкування права постійного користування земельною ділянкою2022-04-11T10:25:19Z<p>Anzhela.liznichenko: Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості", перехід права власності,нерухоме майно,земельні ділянки</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
<br />
== Право постійного користування земельною ділянкою ==<br />
Земля як об’єкт постійного користування, надана державою громадянам на законних підставах, виконувала і продовжує виконувати важливу соціально-економічну функцію. Вона є основою життєдіяльності і господарювання громадян.<br />
<br />
Так, земельні ділянки, які було надано громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, є матеріальною основою життєдіяльності і господарювання не лише окремих громадян, а певного суспільного прошарку населення України.<br />
<br />
''''' Суб’єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб’єктивного права власності на землю та суб’єктивного права оренди'''''. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі — в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є '''''ряд особливостей і переваг''''':<br />
<br />
— право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;<br />
<br />
— права та обов’язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);<br />
<br />
— постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;<br />
<br />
— земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.<br />
<br />
Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України]. Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону (ст. 14). У відповідності до ч. 2 ст. 78 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] право власності на землю набувається та реалізується на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України,] а також інших законів, що видаються відповідно до них. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. <br />
<br />
Згідно ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]: <br />
<br />
'''Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.'''<br />
<br />
Тож на сьогодні право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:<br />
<br />
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;<br />
<br />
б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;<br />
<br />
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;<br />
<br />
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"] ;<br />
<br />
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;<br />
<br />
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;<br />
<br />
е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.<br />
<br />
Вказаний перелік '''суб’єктів права постійного користування землею''' '''є вичерпним.'''<br />
<br />
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17#Text Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".] (ч. 3 ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
''' '''<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' У переліку суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками, '''громадяни відсутні'''. <br />
<br />
Тому слід згадати окремі положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII] (Кодекс втратив чинність з 01.01.2002).<br />
<br />
Так, відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 7 Земельного кодексу України 1990 року] було визначено, що користування землею може бути ''постійним або тимчасовим''. <br />
<br />
''Постійним'' визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, ''громадянам України'' '''''для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства'''''.<br />
<br />
Відповідно до ст. 9, 17, 19 того ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Кодексу] сільські, селищні, міські Ради народних депутатів надавали земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для ведення селянського (фермерського) господарства, '''''особистого підсобного господарства''.'''<br />
<br />
Згідно із ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 22 Земельного кодексу України 1990] року було передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Відповідно до ст. 23 того ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексу] право власності або право постійного користування землею мало посвідчуватися ''державними актами'', які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.<br />
<br />
Після набрання чинності ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу] 2001 року свідчить, що ця норма '''''не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. '''''<br />
<br />
'''Таким чином, право постійного користування громадянами, які отримали за чинним на той час земельним законодавством земельні ділянки у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства, зберігається й зараз.'''<br />
<br />
== Які підстави набуття права користування земельними ділянками ==<br />
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки виникає''' з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон]). Так, особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки регулюється Розділом V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону.] <br />
<br />
Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу Україн]и, '''юридичні особи набувають права користування земельними''' ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Кодексом] або за результатами аукціону.<br />
<br />
Також, згідно пункту 81² Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127,] '''передбачено''', що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.<br />
<br />
Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України,] передбачено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.<br />
<br />
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.<br />
<br />
Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу Україн]и, ''земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному Законом''<br />
<br />
== Які документи необхідно зібрати для оформлення права? == <br />
У зв’язку з вищенаведеним, набувач (орендар, користувач) разом з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності, подає рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування та документи, необхідні для проведення державної реєстрації похідного речового права, передбачені законодавством, а саме:<br />
* документ, що встановлює особу заявника (паспорт громадянина України);<br />
* за необхідності документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи;<br />
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у разі коли особа, речові права, обтяження речових прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, не подається).<br />
Крім цього, слід зазначити, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості [https://e.land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в [https://e.land.gov.ua/ Державному земельному кадастрі], та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві. Також, обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей, які містяться в [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань], за допомогою порталу електронних сервісів.<br />
<br />
== Припинення права постійного користування земельною ділянкою ==<br />
Припинення права постійного користування земельною ділянкою відбувається у разі:<br />
* приватизації земельної ділянки, що перебуває на праві постійного користування ;<br />
* набуття декількома особами права власності на будівлі або споруди, які розташовані на земельній ділянці, та оформлення прав щодо неї;<br />
* смерті особи - постійного користувача, на якого був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (у разі відсутності спадкоємців).<br />
За нормою статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти''.'' До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.<br />
<br />
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно права оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві власності на такий об’єкт. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.<br />
<br />
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.<br />
<br />
Відповідно до частини 1 статті 377 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Пунктом «е» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.<br />
<br />
''Отже, перехід права власності на нерухоме майно – є підставою припинення, у тому числі – права постійного користування земельною ділянкою.'' Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України [http://reyestr.court.gov.ua/Review/62058395 № 6-2225цс16] від 12.10.2016.<br />
<br />
== Спадкування права постійного користування земельною ділянкою ==<br />
Смерть як підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою чинним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом] не передбачена.<br />
<br />
Що ж робити із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства або для ведення фермерського господарства у зв’язку зі смертю громадянина — постійного користувача, на якого був виданий державний акт на право постійного користування? <br />
<br />
Слід звернутись до судової практики. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року (справа № 181/698/14-ц) про визнання права власності, визнання права засновника та визнання права постійного користування земельними ділянками в порядку спадкування Судова палата у цивільних справах зазначила, що відповідно до ст. 1225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. '''У ''порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис'')''', право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Згідно із ч. 1 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.<br />
<br />
Відповідно до ч. 2 ст. 407 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) та ч. 2 ст. 102<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] ''право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.''<br />
<br />
Відповідно до ст. 1216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''спадкуванням''' є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1218 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.<br />
<br />
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.<br />
<br />
Аналогічні правові позиції були висловлені у постановах ВСУ, зокрема, у справі № 6-3113цс15 та у справі за № 6-2329 цс16.<br />
<br />
Верховний Суд, який почав свою роботу з 15.12.2017року, також повністю повторив наведені вище правові позиції ВСУ в аналогічних справах, дійшовши аналогічних висновків у своїх постановах від 25.04.2018 року (справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73952043 № 399/374/16-ц]), від 22.03.2018 (справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72965063 № 552/3951/17]):<br />
<br />
'''''«право користування земельною ділянкою, що виникло у особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право»'''''.<br />
<br />
Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи '''лише''' на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою '''без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.''' Така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 р. у справі № -6-31 13цс15.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
!'''Зверніть увагу! Важливо!''' <br />
Велика Палата Верховного Суду України своєю Постановою від 23.06.2020 року (справа [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957 № 179/1043/16-ц]) скасувала попередню судову практику щодо припинення права постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою у зв'язку зі смертю фізичної особи, а саме висловила наступну правову позицію: '''''"право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки"'''''. А тому - <u>спадкування права постійного користування земельною ділянкою має місце</u>.<br />
|-<br />
|}<br />
28 жовтня 2021, набув чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості".<br />
<br />
Законом встановлено «автоматичність» переходу прав користування земельною ділянкою при переході права власності на розташовану на ній будівлю, споруду від землекористувача до нового власника майна.<br />
<br />
Зокрема, передбачено, що:<br />
<br />
1) у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об'єктів до набувача таких об'єктів, без зміни її цільового призначення;<br />
<br />
2) у разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.<br />
<br />
Забезпечити захист нерухомого майна та земельних ділянок від несанкціонованої зміни власника у період кризи можливо! Довірте це сервісу SMS-Маяк, який проінформує користувачів про зміни статусу об'єктів нерухомого майна. Поставити на моніторинг зараз<br />
<br />
3) у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об'єкта.<br />
<br />
4) у разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, якщо такий об'єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов'язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об'єкт. Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.<br />
<br />
5) у випадках, визначених пунктами 1-3, документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Anzhela.liznichenko