https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Andrii.stadnyk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-19T01:32:56ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=15001Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2019-09-09T11:43:49Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br />
</div><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3:_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=14107Фінансовий лізинг: визнання договору недійсним2019-06-24T07:34:09Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 "Цивільний кодекс України"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 ЗУ "Про фінансовий лізинг"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ "Про захист прав споживачів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]<br />
<br />
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг».]<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частин першої та другої статті 806 ЦК України] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). <br /><br />
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.<br /><br />
До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
ВАЖЛИВО: За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.<br />
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br /><br />
Частинами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 першою та третьою статті 760 ЦК України] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. <br /><br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 5 глави 58 ЦК України.]<br /><br />
За загальним правилом, передбаченим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 799 ЦК України], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br /><br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою статті 799 ЦК України] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br />
(!!!) Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 220 ЦК України] у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.<br />
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br /><br />
<br />
== Підстави визнання договору недійсним ==<br />
<br />
Одним з таких «бізнесових рішень» є послуга фінансового лізингу фізичним особам. Предмет лізингу не має особливого значення: споживач послуги не отримує нічого, а головною метою є отримання платежу за укладення самого договору.<br /> <br />
То як же діяти і на яке законодавство спиратись, якщо неприємність вже трапилась і необхідно вживати заходів до повернення грошей.<br /> <br />
Одним з шляхів вирішення ситуації є визнання договору недійсним в судовому порядку. При цьому варто звернути увагу на ряд моментів.<br /> <br />
В подібних випадках у договорах лізингу ті кошти, які привласнюються аферистами називаються по-різному: плата за консультаційні послуги, комісія за організацію договору і тому подібне.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Частиною 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»] визначено, що лізингові платежі можуть включати:<br /> <br />
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;<br /> <br />
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;<br /> <br />
в) компенсацію відсотків за кредитом;<br /> <br />
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.<br /> <br />
Як ми бачимо, різні комісії, плати за консультації і тому подібне до лізингових платежів не відноситься. Не зважаючи на це, подібні платежі не тільки передбачаються договорами, але й вказується, що тільки після їх сплати лізингоодержувач (споживач) може вносити власне лізингові платежі. Також окремо прописується пункт про відсутність права вимоги повернення сплачених коштів у випадку розірвання договору.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.<br /> <br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пунктів 17 та 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»]:<br /> <br />
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;<br /> <br />
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»] визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.<br /> <br />
Отже, на описані правовідносини розповсюджується дія вказаного Закону.<br /> <br />
Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу]. <br />
Згідно з приписами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Пунктами 4 та 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] до несправедливих умов договору віднесено:<br /> <br />
надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;<br /> <br />
надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).<br /> <br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частин 5 та 6 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:<br /> <br />
<br />
1) такі положення також підлягають зміні; або<br /> <br />
<br />
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.<br /> <br />
<br />
Положення договору, що стосуються сплати коштів за, власне, його укладення – є несправедливими. В зв’язку з тим, що визнання недійсним положення про такі платежі тягне за собою зміну інших положень договору, то він може бути визнаний недійсним у цілому.<br /> <br />
<br />
Також в даному випадку слід звернути увагу і на питання сплати судового збору.<br /> <br />
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).<br /><br />
<br />
== Несправедливі умови договору ==<br />
<br />
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частині другій статті 18 цього Закону] – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br /> <br />
Аналізуючи норму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:<br /> <br />
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України);<br /> <br />
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br /> <br />
ВАЖЛИВО: Несправедливими є, зокрема, умови договору про:<br /><br />
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік,<br />
зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);<br /><br />
* встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»]);<br /><br />
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункт 4 частини третьої статті 18 Закону]).<br /> <br />
<br />
== Судова практика ==<br />
<br />
У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року по справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2766cs15 № 6-2766цс15] (№ в ЄДРСРУ 54513238) міститься правовий висновок про те, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 806 ЦК України] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br /><br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 799 ЦК України]:<br /><br />
1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;<br /><br />
2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.<br /><br />
ВАЖЛИВО: У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 220 ЦК України]).<br /><br />
Більше того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br /><br />
Так, за змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини п’ятої] цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br /><br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина шоста статті 18 Закону]).<br /><br />
Аналогічна Правова позиція Верховного Суду України висловлена у справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-330cs16 № 6-330цс16] від 08.06.2016 р. (№ в ЄДРСРУ 58275279).<br /><br />
За змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 808 ЦК України], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br /><br />
ВАЖЛИВО: Окрім того, згідно https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br /><br />
Отже, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 227 ЦК України] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br /><br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з такого.<br /><br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 216 ЦК України].<br /><br />
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 216 ЦК України] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br /><br />
<br />
Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:<br /><br />
По-перше: 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br /><br />
По-друге: договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br /><br />
По-третє: договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
ВИСНОВОК: за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br /> <br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]] <br />
[[Категорія:Фінансове право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=14105Відновлення втраченого правовстановлюючого документу2019-06-24T07:31:53Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII]<br /><br />
</div><br />
== Видача дублікатів втрачених, зіпсованих або пошкоджених документів ==<br />
<div align="justify"><br />
Документом, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статті 1 Закону України “Про інформацію”] є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.<br /><br />
Чіткого визначення терміну “дублікат” в чинному законодавстві не існує, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал. Тобто, дублікат документа містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.<br /><br />
Нерідко бувають випадки, коли оригінал документа загублено або зіпсовано чи пошкоджено. Тоді необхідно отримати дублікат документа. <br /><br />
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.<br /><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Статтею 53 Закону України “Про нотаріат”] встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання. <br /><br />
Отже зрозуміло, що дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом чи секретарем сільської ради, що вчинив певну нотаріальну дію. <br /><br />
Але є багато випадків втрати чи пошкодження, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виданих іншими уповноваженими на це органами, наприклад, органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року. Як же діяти в таких випадках?<br />
Як відомо, із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державна реєстрація речових прав проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав — структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України. <br /><br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 підпунктом 66 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. <br /><br />
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.<br /><br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127], для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:<br /><br />
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;<br /><br />
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).<br /><br />
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.<br /><br />
За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав (реєстраційної служби відповідного управління юстиції) проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого або зіпсованого документа.<br />
</div><br />
== Відновлення правовстановлюючого документу через суд ==<br />
<div align="justify"><br />
Бувають випадки, коли оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу різних причин. У такому випадку варіантом розв'язання проблеми служить подача до суду позовної заяви про визнання права власності на об'єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.<br /><br />
Так, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України] право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.<br /><br />
Зі змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 392 Цивільного кодексу України] вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.<br /><br />
У даному напрямку власнику потрібно зробити наступні кроки:<br /><br />
1. Опублікувати у пресі оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документу.<br /><br />
2. Звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату правовстановлюючого документу. В цьому випадку документи міліції по справі про втрату заявником правовстановлюючого документу слугуватимуть підтвердженням самого факту втрати.<br /><br />
3. Отримати письмову відповідь від державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про неможливість провести реєстраційні дії щодо майна за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього.<br /><br />
Питання, кого ж ставити відповідачами по таких справах, завжди було дискусійним. Раніше судова практика свідчила, що відповідачами по справах про визнання права власності ставали бюро технічної інвентаризації (БТІ), які відмовляли заявникам у реєстрації права власності, видачі витягу з реєстру тощо без пред’явлення останніми правовстановлюючих документів.<br /><br />
Зараз, у зв’язку з передачею реєстраційних функцій БТІ органам Державної реєстраційної служби України, відповідачами у справах про відновлення права власності через суд уже стають відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.<br />
</div><br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
[[Файл: Рішення_по_справі_Справа_№_507_129_18.doc]]<br />
[[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=14104Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства2019-06-24T07:28:15Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України“ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України “Про прикордонний контроль”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-16 Закон України “Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції “Про затвердження Інструкції про виконання в Україні конвенції про стягнення аліментів за кордоном“.]<br /><br />
</div><br />
== Поняття іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 26 Конституції України] визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] :<br /><br />
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; <br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; <br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.<br />
</div><br />
== Порядок виконання рішень щодо іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Порядок виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)], якою встановлено, що під час під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства , які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.<br /><br />
У разі невиконання іноземцями або особами без громадянства рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в’їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]. <br /><br />
Таким чином, вказаною статтею конкретизовано орган виконавчої влади, до якого повинен звернутись державний виконавець з відповідним поданням.<br><br />
<br />
У поданні зазначаються визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.<br><br />
<br />
До подання також додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).<br><br />
<br />
У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю.<br><br />
<br />
Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.<br><br />
<br />
Державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.<br><br />
<br />
У разі виконання боржником відповідних зобов'язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.<br><br />
<br />
Також у разі невиконання передбачених Законом рішень іноземцям та особам без громадянства може бути заборонено в'їзд в Україну.<br><br />
<br />
== Права і обов'язки іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.<br />
</div><br />
== Відповідальність іноземців осіб без громадянства що не виконують рішення суду ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України « Про виконавче провадження»] (далі –Закон) державному виконавцю надається можливість застосовувати до боржників (іноземців, осіб без громадянства) усі визначені Законом заходи примусового виконання, які встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 10 Закону], а саме :<br /><br />
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;<br /><br />
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;<br /><br />
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;<br /><br />
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
Також, державний виконавець з метою ефективного виконання рішення має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суди розглядали подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.<br /><br />
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 441 ЦПК]. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 3 Закону № 1404-VIII], примусове виконання яких здійснюється ДВС.<br /><br />
Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень] передбачено, що у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцяти денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.<br />
</div><br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства ]] <br />
[[Категорія: Цивільне право ]] <br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14103Договір транспортного експедирування2019-06-24T07:24:45Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1955-15 Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”]<br /> <br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]<br /><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12 Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 Закон України “Про транзит вантажів”]<br /><br />
</div><br />
== Поняття договору транспортного експедирування та його виконання. Плата за договором транспортного експедирування ==<br />
<div align="justify"><br />
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.<br /> <br />
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору:<br /> <br />
- для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;<br /> <br />
- для юридичних осіб-нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;<br /> <br />
- для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;<br /> <br />
- для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. <br /><br />
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. <br /> <br />
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.<br /> <br />
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.<br /><br />
Такими документами можуть бути:<br /><br />
- авіаційна вантажна накладна; <br /><br />
- міжнародна автомобільна накладна;<br /><br />
- накладна СМГС (накладна УМВС);<br /><br />
- коносамент;<br /><br />
- накладна ЦІМ;<br /><br />
- вантажна відомість;<br /><br />
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.<br />
<br />
</div><br />
== Документи та інша інформація, що надаються експедиторові ==<br />
<div align="justify"><br />
Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.<br /> <br />
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.<br />
<br />
</div><br />
== Права і обов'язки експедитора та клієнта ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування; на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Клієнт має право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору; змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору <br />
транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.<br /> <br />
Обов'язки експедитора. Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.<br /> <br />
Обов'язки клієнта. Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта. <br />
</div><br />
== Страхування при транспортно-експедиторській діяльності ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.<br /> <br />
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування та законодавством України експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.<br /> <br />
Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору. <br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97,_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=14097Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини2019-06-24T07:15:09Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0073-14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1095/1239 "Про затвердження форм документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення"]<br />
<br />
==Алгоритм дій у випадку виявлення знайденої або підкинутої новонародженої дитини==<br />
У випадку виявлення знайденої або підкинутої новонародженої дитини поза межами закладу охорони здоров'я, згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0074-14 Наказу від 17.12.2013 № 1095/1239], передбачено повідомлення працівників правоохоронних органів.<br />
<br />
У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях) службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини в присутності медичного працівника закладу охорони здоров'я, який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ, складається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0074-14 акт] органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Акт складається в день виявлення дитини в присутності особи, яка знайшла (виявила) підкинуту чи знайдену дитину, та понятих. <br /><br />
<br />
Службова особа органу внутрішніх справ негайно повідомляє про виявлення такої дитини службу у справах дітей за місцем виявлення дитини. <br /><br />
<br />
Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.<br /><br />
<br />
== Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини==<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом ДРАЦС за місцем народження дитини.<br />
=== Строки реєстрації===<br />
Не пізніше одного місяця від дня народження дитини. <br />
<br />
Правила допускають несвоєчасну реєстрацію народження фізичної особи (тобто здійснену з пропуском місячного строку) у зв’язку з поважними причинами (такі причини мають бути названі та вносяться в актовий запис).<br />
<br />
Якщо закладом охорони здоров'я встановлено, що вік підкинутої, знайденої дитини становить рік і більше, складений актовий запис про народження включається до книги поновлених актових записів про народження. Після порядкового номера актового запису зазначається: "Державна реєстрація з пропуском строку".<br />
=== Вартість ===<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 п. 13 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 "Про державне мито"] від сплати державного мита звільняються громадяни, які звертаються за реєстрацією народження фізичної особи та її походження.<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Для державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини до органу ДРАЦС представником органу опіки та піклування подаються наступні документи:<br /><br />
# письмова заява представника органу опіки та піклування;<br />
# паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;<br />
# рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини;<br />
# довідка закладу охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини.<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
У день звернення.<br />
<br />
Представнику органу опіки та піклування видаються свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України].<br />
<br />
=== Порядок проведення реєстрації ===<br />
'''У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі''', прізвище, ім'я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.<br />
<br />
У графі "Місце народження" актового запису про народження зазначається місце державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини. У графі "Для відміток" зазначається: "Дитина підкинута (знайдена), батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".<br />
<br />
'''У разі коли батьки підкинутої, знайденої дитини відомі,''' визначення походження дитини від матері та батька здійснюється з дотриманням норм Сімейного кодексу України.<br />
<br />
У графі "Підстава запису відомостей про батька" вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.<br />
<br />
У графі "Для відміток" зазначається: "Рішення органу опіки та піклування (найменування районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, дата та номер рішення)".<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
У державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо:<br /><br />
# державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;<br />
# державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі ДРАЦС;<br />
# з проханням про державну реєстрацію звернулася особа, яка не має необхідних для цього повноважень.<br />
<br />
Орган ДРАЦС не вправі відмовити в державній реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому органі ДРАЦС.<br /><br />
<br />
Орган ДРАЦС на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з вищевказаних підстав, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.<br /><br />
=== Порядок оскарження ===<br />
Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та/або до суду.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]] <br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=14096Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю2019-06-24T07:12:22Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]<br />
<br />
== Загальні положення про сплату аліментів ==<br />
<div align="justify"><br />
Сімейний кодекс зобов'язує батьків утримувати своїх непрацездатних дітей з інвалідністю з дитинства, навіть якщо вони досягли повноліття. Розмір і періодичність виплат призначається в судовому порядку. <br /><br />
'''Головні умови для призначення аліментів:''' <br /><br />
* '''непрацездатність особи з інвалідністю;'''<br />
* '''необхідність матеріальної допомоги.'''<br />
За законом, до повністю непрацездатним громадянам належать особи з інвалідністю 1 і 2 групи.<br /><br />
Якщо дитина з інвалідністю належить до 3 групи, то вона вважається особою зі зниженою працездатністю. З невеликими обмеженнями вона може працювати на посаді, яка передбачає не особливо складну і тільки під суворим наглядом лікаря. Однак далеко не у всіх підприємствах осіб з інвалідністю беруть на роботу. І наявність 3 групи не гарантує обов'язкове працевлаштування. Якщо немає роботи, то з'являється право на матеріальну допомогу. При цьому вік особи інвалідністю особливого значення не має. <br /><br />
Таким чином, право на отримання аліментів беззастережно мають особи з інвалідністю 1 і 2 груп, а особам з інвалідністю 3 і частково 2 груп доведеться додатково підтвердити, що вони не можуть влаштуватися на роботу і отримувати дохід. <br /><br />
'''Аліменти на дитину з інвалідністю після його повноліття виплачуються тільки у твердій грошовій формі і є матеріальною допомогою.''' <br />
</div><br />
<br />
== Порядок виплати аліментів на дитину з інвалідністю ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Добровільний''' || Між батьками (батьком) і повнолітньою дитиною укладається угода про матеріальну допомогу.<br /><br />
У ньому мають бути зазначені сума щомісячних платежів і дата виплат. Розмір аліментів на дитину, яка є повнолітньою особою з інвалідністю 1 або 2 груп, визначається так, щоб задовольняв обидві сторони.<br /><br />
Зазвичай виплата не нижче прожиткового мінімуму.<br /><br />
Якщо дитина є недієздатною, то на укладення такого договору потрібна згода опікуна. Документ завіряється у нотаріуса. <br />
|-<br />
| '''Примусовий''' || Передбачає звернення дитини чи її опікуна до суду для отримання рішення суду.<br /><br />
Для призначення аліментів на дитину з інвалідністю з дитинства суд повинен визнати непрацездатність і складний фінансовий стан позивача.<br /><br />
Навіть якщо особа з інвалідністю отримує від держави допомоги, пенсії та інші платежі і у неї може бути майно, яке приносить додатковий дохід, вона все одно може претендувати на стягнення аліментів.<br /><br />
Якщо дитина з інвалідністю до 18 років отримувала аліменти після звернення до суду, то вважається, що дія цього позову закінчилася.<br /><br />
Потрібно знову подавати в судову інстанцію відповідну заяву.<br />
|}<br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 88 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу], без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.<br /><br />
Ст. 80 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.<br />
<br />
== Які потрібні документи ==<br />
<br />
'''Для подачі заяви на стягнення виплат на дорослу дитину з інвалідністю потрібно звертатися в міський чи районний суд.'''<br /><br />
Крім самої заяви потрібні наступні документи:<br /><br />
* свідоцтво про народження або документ про встановлення батьківства;<br /><br />
* довідка з медустанови, що підтверджує наявність інвалідності у дитини;<br /><br />
* довідка про доходи учасників процесу;<br /><br />
* копія трудової книжки дитини з останнім записом про звільнення або довідка з центру зайнятості про стан на обліку;<br /><br />
* довідка про склад сім'ї.<br /><br />
'''У ньому потрібно вказати:'''<br /><br />
* дані суду, куди подається позов;<br /><br />
* особисті дані стягувача (дитини, її батьків або опікуна) і платника (платників);<br /><br />
* підстави, на яких повинні бути призначені аліменти на дитину з інвалідністю;<br /><br />
* дані з медичної довідки про непрацездатність;<br /><br />
* розмір аліментів (обов'язково у твердій сумі);<br /><br />
* періодичність виплат;<br /><br />
* реквізити отримувача.<br />
<br />
== Як збільшити або зменшити виплати? ==<br />
<br />
'''Суд при ухваленні рішення враховує думку заявника, але розмір аліментів на дитину з інвалідністю встановлює самостійно, виходячи з багатьох факторів:'''<br /><br />
* дохід платників та одержувача;<br /><br />
* наявність або відсутність у них житла, що здається в оренду;<br /><br />
* наявність або відсутність банківських вкладів та цінних паперів;<br /><br />
* витрати на лікування;<br /><br />
* витрати на інших членів сім'ї, стосовно яких платник має зобов'язання за змістом, наприклад, витрати на його власних дітей.<br /><br />
Законом передбачено, що при тривалій хворобі, що вимагає додаткових витрат, аліменти на повнолітню дитину можуть бути скориговані на користь збільшення. Для цього потрібно подати до суду відповідну заяву. До нього потрібно докласти всі документи, що підтверджують витрати на лікування.<br /><br />
За заявою сторін можливий перерахунок аліментів не у твердій сумі, а в процентному відношенні до доходу платника. Зменшення платежів також провадиться в судовому порядку. Платник повинен довести погіршення свого матеріального становища або поліпшення матеріального становища одержувача і не мати заборгованостей. Якщо аліменти на дітей були переплачені, то можна зайнятися стягненням надлишково сплачених коштів. <br /><br />
Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу.<br />
Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначає суд у твердій грошовій сумі і(або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.<br /><br />
'''При цьому суд враховує:'''<br /><br />
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;<br /><br />
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;<br /><br />
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.<br /><br />
Суд обов'язково бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. <br /><br />
Згідно з правилом ст. 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br /><br />
Слід врахувати, що рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею 18 років, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною вищевказаного віку. Це означає, що якщо батько або дитина потребує аліменти після 18 років, то судом повинно бути винесено нове судове рішення про продовження терміну стягнення аліментів на дитину.<br /><br />
'''Позов про стягнення аліментів можуть подати:'''<br /><br />
# Один з батьків (в тому числі бабуся, дідусь), з яким проживає дитина, що потребує матеріальної допомоги;<br /><br />
# Безпосередньо сама дитина, що потребує матеріальної допомоги (п. 3 ст. 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
[[Категорія: Особи з інвалідністю]] <br />
[[Категорія: Стягнення аліментів]] <br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F_%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85,_%D1%89%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85&diff=14094Продовження навчання осіб, які навчалися в закладах, що розташовані на непідконтрольних територіях2019-06-24T07:07:03Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 ЗУ "Про освіту"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 ЗУ "Про вищу освіту"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1680-18 ЗУ "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17 березня 2015 року № 254-VIII]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0490-17 Порядок продовження навчання осіб, які навчалися у закладах вищої освіти, що розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 19.01.2017р. № 74]<br />
<br />
== Забезпечення реалізації права продовження навчання ==<br />
<br />
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, у населених пунктах на лінії зіткнення, мають право на здобуття або продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання. <br /><br />
'''Це право, зокрема, реалізується у наступному:'''<br />
* здобутті або продовженні здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України;<br /><br />
* здобутті дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за будь-якою формою навчання, визначеною законодавством.<br /><br />
* проходженні державної підсумкової атестації в загальноосвітніх навчальних закладах на території інших регіонів України'''.''<br /><br />
* здобутті професійно-технічної освіти за кошти державного бюджету<br />
* проходженні атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.<br /><br />
<br />
Будь-які документи про освіту, видані у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є недійсними. <br /> <br />
<br />
== Порядок поновлення навчання ==<br />
З метою надання можливості особам, які навчалися у вищих навчальних закладах, що розташовані у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, здобувати вищу освіту у вищих навчальних закладах, розташованих на території, підконтрольній органам державної влади України, затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0490-17#n14 Порядок продовження навчання осіб, які навчалися у вищих навчальних закладах, що розташовані у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження].<br class="wikitable" {| |- | '''Важливо!''' Для продовження навчання у вищому навчальному закладі (із збереженням напряму підготовки, спеціальності), розташованому в інших адміністративно-територіальних одиницях України, особа зараховується на '''шляхом поновлення''' |} Поновлення дозволяється здійснювати лише курс, за яким містяться дані Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі – ЄДЕБО).<br /><br />
<br />
Керівник вищого навчального закладу має право організовувати додаткову сесію з метою ліквідації академічної заборгованості та переведення особи на наступний курс.<br /><br />
<br />
Поновлення осіб здійснюється в межах вакантних місць ліцензованого обсягу за спеціальностями або напрямами підготовки відповідно до переліку спеціальностей, напрямів підготовки, за якими здійснювався прийом на перший курс відповідного року набору.<br /><br />
<br />
Особи мають право бути поновленими на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.<br /><br />
<br />
=== Документи, які необхідні для поновлення ===<br />
'''''Разом із заявою про поновлення у ВНЗ додаються такі документи:'''''<br />
* оригінал (копія) залікової книжки (індивідуального начального плану)<br />
а у разі її відсутності <br />
* документ, що посвідчує особу, та інформація про навчання (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність)), яка має відповідати даним в ЄДЕБО.<br />
В такому разі, після прийому необхідних документів, для встановлення рівня знань, якими володіє студент, з певного напряму (спеціальності) ''навчальний заклад проводить процедуру атестації'' з необхідних програмних дисциплін відповідно до порядку, встановленого вищим навчальним закладом, до якого поновлюється особа.<br /><br />
<br />
=== Дії керівника ВНЗ, якщо особа не відрахована з попереднього закладу навчання ===<br />
<br />
Якщо особа не відрахована з вищого навчального закладу за попереднім місцем навчання в установленому порядку, керівник вищого навчального закладу, до якого поновлюється особа, звертається до державного підприємства «Інфоресурс» щодо надання вищому навчальному закладу технічної можливості для оформлення наказу про відрахування.<br /><br />
Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і спеціальності.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]] <br />
[[Категорія: Діти]] <br />
[[Категорія: Право на освіту]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=14092Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації2019-06-24T07:04:46Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"];<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"];<br /><br />
<br />
== Порядок реєстрації ==<br />
<div align="justify"><br />
Одним із засобів поширення своєї діяльності громадським об’єднанням зі статусом юридичної особи є створення ним відокремлених підрозділів. Відокремлені підрозділи допомагають безпосередньо громадському об’єднанню виконувати статутні завдання та функції згідно зі статутом, поширюючи при цьому свою діяльність далеко за межі знаходження громадського об'єднання.<br /><br />
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання (зборів) згідно із статутом, у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
У рішенні зборів зазначається повна та за наявності скорочена назва відокремленого підрозділу, його місцезнаходження. Окремим питанням на голосування виносять обрання керівника відокремленого підрозділу, де зазначається його (її) прізвище, додатково можна прописати відразу дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ці данні будуть потрібні при заповнені заяви). Рішення зборів оформлюється протоколом, підписується головою і секретарем зборів, прошивається та нумерується.<br /><br />
Рішення про створення та вся інформація по відокремленому підрозділу приймаються, або по кожному підрозділу окремо, або по всім підрозділам в одному рішенні, але в кількості таких підрозділів.<br /> <br />
Керівники відокремлених підрозділів громадського об’єднання призначаються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання із числа членів громадського об’єднання і діють на підставі довіреності.<br /><br />
Відокремлені підрозділи можуть згідно наданих їм повноважень: <br /><br />
- представляти громадське об'єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- реалізувати статутні мету та завдання громадського об’єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- проводити роботу по залученню нових членів (учасників) з використанням засобів, не заборонених законодавством України.<br /><br />
Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.<br /><br />
Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи подаються такі документи:<br /><br />
1) заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи; <br /><br />
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу.<br /><br />
Діяльність відокремленого підрозділу може бути припинено шляхом його закриття за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.<br /><br />
Про закриття відокремленого підрозділу громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.<br /><br />
Майно та кошти, яке було закріплене за відокремленим підрозділом, після припинення його діяльності передаються безпосередньо до відання керівного органу згідно статуту до прийняття рішення щодо розподілу майна та коштів<br />
Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 133 Конституції України], і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання та відмова від такого статусу є добровільними.<br />
Відомості про всеукраїнський статус громадського об’єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.<br />
</div><br />
<br />
== Де можна отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
Документи подаються за місцезнаходженням основної організації до Головного територіально управління юстиції, Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або Центру надання адміністративних послуг.<br />
</div><br />
<br />
== Строк надання адміністративної послуги ==<br />
Термін на прийняття рішення 3 дні.<br />
<br />
== Платність надання адміністративної послуги ==<br />
Послуга державної реєстрації — безкоштовна.<br />
<br />
== Результат надання адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Результат надання адміністративної послуги — Реєстрація в ЄДР та РГО. Отримання статусу всеукраїнської ГО.<br />
</div><br />
<br />
== Можливі способи отримання результату (відповіді) ==<br />
<div align="justify"><br />
Можливі способи отримання результату (відповіді) — Представник або ГО буде повідомлена протягом одного дня з винесення рішення на електронну пошту або листом, або особисто заявнику.<br />
</div><br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги:<br /><br />
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br /><br />
- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br /><br />
- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br /><br />
- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br /><br />
- документи суперечать статуту громадського формування;<br /><br />
- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br /> <br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
</div><br />
<br />
== Додаткова інформація ==<br />
<div align="justify"><br />
Зареєструвати відразу декілька відокремлених підрозділів на сьогоднішній день не має технічної можливості. Реєстрація буде відбуватися лише по одному підрозділу.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=14091Звернення до третейського суду2019-06-24T07:03:10Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України «Про третейські суди»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько-процесуальним кодексом України]<br />
<br />
== Загальне поняття третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Статею 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] надано наступні визначення:<br /><br />
'''третейський суд''' - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносини.<br /><br />
'''третейський суддя''' - фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до цього Закону для вирішення спорів у третейському суді.<br /><br />
В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).<br /><br />
Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.<br /> <br />
Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.<br /><br />
</div><br />
<br />
== Спори, які не можуть розглядатися третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”], юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.<br /><br />
Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. <br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько - процесуальним кодексом України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] передбачено наступний перелік справ, які не можуть розглядатися третейським судом:<br /><br />
- спори про визнання недійсними нормативно- правових актів; <br /><br />
- спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;<br /><br />
- спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов’язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;<br />
- справ, пов'язаних з державною таємницею;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);<br /><br />
- справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;<br /><br />
- справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;<br /><br />
- справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають з трудових відносин;<br /><br />
- інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;<br /><br />
- справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;<br /><br />
- справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;<br /><br />
- справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки);<br /><br />
- справи окремого провадження.<br /><br />
</div><br />
== Третейська угода ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейська угода може бути укладена у вигляді:<br /> <br />
третейського застереження в договорі, контракті;<br /><br />
у вигляді окремої письмової угоди.<br /><br />
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.<br /> <br />
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.<br /><br />
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди. <br />
</div><br />
<br />
== Склад витрат при вирішенні спору третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом трішки відрізняється від складу витрат, які передбачені судами загальної та спеціальної юрисдикції, а саме (наведемо лише ті витрати, які відрізняються):<br /><br />
гонорари третейських суддів;<br /><br />
третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються регламентом третейського суду (при зверненні до суду загальної або спеціальної юрисдикції сторони несуть відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”]):<br />
витрати, понесені третейськими суддями у зв'язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;<br /><br />
витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;<br /><br />
витрати на листування третейського суду;<br /><br />
витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок;<br /><br />
гонорар секретаря третейського суду та інші витрати, визначені регламентом третейського суду або контрактом з третейським суддею.<br />
</div><br />
<br />
== Третейський розгляд та виконання рішення третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейський розгляд регулюється розділом V [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”]<br /><br />
Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду є обов'язковим до виконання.<br /><br />
Рішення третейського суду є остаточним і оскарження не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. <br />
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:<br /><br />
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;<br /><br />
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;<br /><br />
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;<br /> <br />
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону];<br /><br />
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.<br /><br />
Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.<br /> <br />
Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.<br />
Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.<br /><br />
Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.<br />
Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.<br />
Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] <br />
</div><br />
<br />
== Особливості ==<br />
<div align="justify"><br />
Всім відомо, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.<br /> <br />
Проте, вказана норма не застосовується до обставин, встановлених рішенням третейського суду, тому такі обставини все рівно підлягають доказуванню.<br /> <br />
На відміну від [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачає однією із підстав припинення провадження у справі, укладення сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачає дії суду лише як залишення позову без розгляду випадку коли між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.<br /><br />
Тобто, в першому випадку, повторне звернення до суду із тим самим позову неможливо, тоді як в другому випадку, таке звернення можливе.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Господарський процес]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC&diff=14089Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам2019-06-24T07:01:05Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80/paran8#n8 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення"] <br />
<br />
== Хто може отримати грошову допомогу ==<br />
'''Щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг''' (далі - грошова допомога) надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.<br /><br />
<br />
За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання. <br /><br />
<br />
Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.10.2014 року № 505].<br /><br />
<br />
Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” визначений уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога, а також який приймає документи, необхідні для призначення грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
<br />
== Розмір грошової допомоги особам, які переміщуються ==<br />
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах:<br /> <br />
* для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім’ї);<br />
* для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).<br />
Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім’ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім’ї - 5000 гривень.<br /> <br />
У разі зміни уповноваженого представника сім’ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім’ї за його особистим зверненням.<br />
<br />
== Виплата грошової допомоги дитині ==<br />
<div align="justify"><br />
Дитина, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції або населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, може отримати виплату грошової допомоги за зверненням:<br /><br />
* баби, діда, повнолітніх сестри, брата, мачухи, вітчима, які безпосередньо здійснюють догляд за дитиною без спеціальних на те повноважень;<br />
* інших осіб, яким батьки передали дитину на виховання, - у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально;<br />
* служби у справах дітей, якщо догляд за дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки, за рішенням служби у справах дітей відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/paran15#n15 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866]<br />
Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням грошової допомоги.<br />
</div><br />
== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги ==<br />
<div align="justify"><br />
Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається '''за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка''', пред’являє: <br />
# паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус <br />
# подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''Для виплати грошової допомоги на малолітніх дітей, які переміщуються без супроводу батьків''' або осіб, які їх замінюють, поточний рахунок на ім’я малолітньої дитини відкривається за зверненням зазначених в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF абзацах другому - четвертому пункту 3-2 Порядку] осіб, які додатково подають уповноваженому банку документи, що посвідчують особу заявника та підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником, або документ, що підтверджує повноваження представника служби у справах дітей.<br /><br />
<br />
<u>'''У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги:'''</u><br />
# прізвище, ім’я та по батькові;<br />
# число, місяць, рік народження;<br />
# серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;<br />
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);<br />
<u>'''інформацію про:'''</u><br />
# зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);<br />
# наявність у будь-якого із членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;<br />
# наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;<br />
# місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.<br /><br />
<br />
<u>'''До заяви додаються:'''</u> <br />
# копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції), <br />
# копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), <br />
# копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім’ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних,<br />
# письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім’ї в установі уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''У разі наявності житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним''' для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, '''додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири''') (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.<br />
</div><br />
=== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги на наступний шестимісячний строк ===<br />
До заяви, в якій уповноважений представник сім’ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї, засвідчені підписом уповноваженого представника сім’ї.<br /><br />
Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або '''не раніше ніж за 15 днів''' до закінчення поточного шестимісячного строку.<br />
== Коли грошова допомога не призначається ==<br />
'''Грошова допомога не призначається у разі, коли:<br />'''<br />
# будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;<br /><br />
# будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.<br />
'''Грошова допомога не призначається на члена сім’ї:'''<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;<br />
# який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.<br />
== Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу ==<br />
Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є '''особи працездатного віку''' (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), '''які не працевлаштувалися''', в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, '''протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.'''<br /><br />
<br />
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім’ї грошова допомога на цього члена сім’ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.<br /><br />
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.<br />
== Припинення виплати грошової допомоги ==<br />
'''Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:'''<br />
# подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;<br />
# надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;<br />
# зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;<br />
# виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги;<br />
# у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.<br /><br />
<br />
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]] <br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14088Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення2019-06-24T06:55:52Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» втрата чинності окрім окремих положень відбудеться 01.05.2019] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII введення в дію відбудеться 01.05.2019] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості»]<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого опалення ==<br />
Пункт 3 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості] вказує на те, що виконавець зобов'язаний провести '''протягом місяця''', що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги. <br />
<br />
=== У разі початку опалювального сезону пізніше, дострокового закінчення, перерв у наданні послуг ===<br />
Відповідно до пункту 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості]<br />
якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося '''пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк''' (12 годин на добу один раз на місяць), перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії проводиться у разі оплати послуг:<br />
<br />
'''1) в опалювальний сезон за формулою:'''<br />
<br />
'''<center>C = T х 0,033 х d<sub>1</sub>,</center>''' <br />
<br />
де '''C''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
'''T''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб. <br />
<br />
'''2) щомісяця протягом року за формулою:''' <br />
<br />
'''<center>С = T х 12/d<sub>0</sub> х d<sub>1</sub>,</center>'''<br />
<br />
де '''C''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
'''T''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''d<sub>0</sub>''' - тривалість опалювального сезону, діб. <br /><br />
<br />
=== У разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній ===<br />
Пункт 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості] визначає умови здійснення перерахунку у разі '''невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній''' перерахунок за надання послуг з централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії проводиться у разі оплати послуг: <br />
<br />
'''1) в опалювальний сезон за формулами:''' <br />
'''d<sub>1</sub>'''<br />
'''C = T х 0,05 х (18 - t) х ------, при 12 град.C <= t <= 18 град.C;'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''d<sub>1</sub>'''<br />
'''C = T х 0,05 х (20 - t) х ------, при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''d<sub>1</sub>'''<br />
'''C = T х ------, при t < 12 град.C;'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''d<sub>1</sub>'''<br />
'''C = T х ------, при t < 14 град.C (для наріжних кімнат);'''<br />
'''М'''<br />
<br />
де '''C''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
'''T''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках),гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці;<br /><br />
'''t''' - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C.<br />
<br />
'''2) щомісяця протягом року за формулами:'''<br />
'''Tх12'''<br />
'''C = ----- х 0,05 х (18 - t) х d<sub>1</sub>, при 12 град.C <= t <= 18 град.C;'''<br />
'''d<sub>0</sub>'''<br />
<br />
'''Tх12'''<br />
'''C = ----- х 0,05 х (20 - t) х d<sub>1</sub>, при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);'''<br />
'''d<sub>0</sub>'''<br />
<br />
'''Tх12'''<br />
'''C = ----- х d<sub>1</sub>, при t < 12 град.C'''<br />
'''d<sub>0</sub>'''<br />
<br />
де '''C''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
'''T''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від ількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
'''d<sub>0</sub>''' - тривалість опалювального сезону, діб;<br /><br />
'''t''' - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C. <br /><br />
<br />
У разі оплати послуг за двоставковими тарифами перерахунку підлягає '''умовно-змінна частина плати''' за послуги з централізованого опалення (пункт 6 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості]).<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==<br />
=== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання холодної води ===<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться: <br />
<br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні холодної води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:''' <br />
<br />
'''<center>C<sub>1</sub> = T<sub>1</sub> х 0,033 х d<sub>1</sub>,</center>'''<br />
<br />
де '''C<sub>1</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг 1 з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень;<br /><br />
'''T<sub>1</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень;<br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні холодної води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги''' - так само, як під час цілодобового водопостачання.<br />
<br />
=== Невідповідність складу холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства ===<br />
Відповідно до пункту 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості] у разі '''невідповідності складу і властивостей холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства''', крім випадків допустимого тимчасового відхилення від встановлених вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води проводиться у разі оплати відповідно до: <br />
<br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br />
'''T<sub>2</sub>'''<br />
'''C<sub>2</sub> = ----- х 0,2 х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
<br />
де '''C<sub>2</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
'''T<sub>2</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання,гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці.<br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:''' <br />
<br />
'''T<sub>3</sub>'''<br />
'''C<sub>3</sub> = ----- х 0,2 х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
<br />
де '''C<sub>3</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
'''T<sub>3</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці.<br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
''' x x x x x x '''<br />
''' T<sub>4</sub> х (V<sub>1</sub> + V<sub>2</sub> + V<sub>3</sub> + V<sub>4</sub> + V<sub>5</sub> + V<sub>6</sub> ) '''<br />
''' C<sub>4</sub> = ------------------------------------------------ х 0,2 х d<sub>1</sub>,'''<br />
''' (M<sub>1</sub> + M<sub>2</sub> + M<sub>3</sub> + M<sub>4</sub> + M<sub>5</sub> + M<sub>6</sub> )''' <br /><br />
<br />
де '''C<sub>4</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br /><br />
'''T<sub>4</sub>''' - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра холодної води, гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''V<sub>1</sub><sup>х</sup>, V<sub>2</sub><sup>х</sup>, V<sub>3</sub><sup>х</sup>, V<sub>4</sub><sup>х</sup>, V<sub>5</sub><sup>х</sup> , V<sub>6</sub><sup>х</sup>''' - обсяг споживання холодної води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
'''M<sub>1</sub>, M<sub>2</sub>, M<sub>3</sub>, M<sub>4</sub>, M<sub>5</sub>, M<sub>6</sub>''' - кількість днів у кожному місяці із зазначених. <br /><br />
<br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював '''менше ніж шість місяців''', середньодобова вартість споживання води розраховується за '''фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання.'''<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води == <br />
=== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води ===<br />
У разі наявності '''перерв у наданні послуг''' з централізованого постачання гарячої води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться:<br />
<br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні гарячої води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:'''<br />
<br />
'''<center>C<sub>5</sub> = T<sub>5</sub> х 0,033 х d<sub>1</sub>,</center>''' <br />
<br />
'''де C<sub>5</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
'''T<sub>5</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br /><br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні гарячої води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги''' - так само, як під час цілодобового водопостачання (пункт 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості]).<br />
<br />
=== Невідповідність фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній ===<br />
Згідно з пунктом 10 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості] у разі '''невідповідності фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній''' перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати відповідно до: <br />
<br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:'''<br />
<br />
'''T<sub>6</sub>'''<br />
'''C<sub>6</sub> = ---- х K х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''де C<sub>6</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) <br />
споживання, гривень; <br /><br />
'''T<sub>6</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
'''K''' - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці. <br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br />
'''T<sub>7</sub>'''<br />
'''C<sub>7</sub> = ---- х K х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''де C<sub>7</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
'''T<sub>7</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
'''K''' - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і кісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці.<br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:'''<br />
<br />
'''T<sub>8</sub> х (V<sup>Г</sup><sub>1</sub> + V<sup>Г</sup><sub>2</sub> + V<sup>Г</sup><sub>3</sub> + V<sup>Г</sup><sub>4</sub> + V<sup>Г</sup><sub>5</sub> + V<sup>Г</sup><sub>6</sub>)''' <br />
''' C<sub>8</sub> = ---------------------------------------------------- х K х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''(M<sub>1</sub> + M<sub>2</sub> + M<sub>3</sub> + M<sub>4</sub> + M<sub>5</sub> + M<sub>6</sub>)''' <br />
<br />
де '''C<sub>8</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br /><br />
'''T<sub>8</sub>''' - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень; <br /><br />
'''V<sup>Г</sup><sub>1</sub>, V<sup>Г</sup><sub>2</sub>, V<sup>Г</sup><sub>3</sub>, V<sup>Г</sup><sub>4</sub>, V<sup>Г</sup><sub>5</sub>, V<sup>Г</sup><sub>6</sub>''' - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
'''M<sub>1</sub>, M<sub>2</sub>, M<sub>3</sub>, M<sub>4</sub>, M<sub>5</sub>, M<sub>6</sub>''' - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
'''K''' - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br />
<br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання. <br />
<br />
У разі постачання гарячої води температурою нижче ніж +40 град.C плата справляється за тарифами на послуги з централізованого постачання холодної води. <br />
<br />
=== Невідповідність складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства ===<br />
У разі '''невідповідності складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства,''' крім випадків допустимого тимчасового відхилення від вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати послуг відповідно до: <br />
<br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br />
'''T<sub>6</sub>'''<br />
'''C<sub>6</sub> = ---- х 0,1 х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
<br />
'''де C<sub>6</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
'''T<sub>6</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці.<br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br />
'''T<sub>7</sub>'''<br />
'''C<sub>7</sub> = ---- х 0,1 х d<sub>1</sub>,'''<br />
'''М'''<br />
'''де C<sub>7</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
'''T<sub>7</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
'''M''' - кількість днів у місяці.<br />
<br />
'''3) наявності квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
''' T<sub>8</sub> х (V<sup>г</sup><sub>1</sub> + V<sup>г</sup><sub>2</sub>+ V<sup>г</sup><sub>3</sub> + V<sup>г</sup><sub>4</sub> + V<sup>г</sup><sub>5</sub> + V<sup>г</sup><sub>6</sub>)''' <br />
'''C<sub>8</sub> = ------------------------------------------- х 0,1 х d<sub>1</sub>,'''<br />
''' (M<sub>1</sub> + M<sub>2</sub> + M<sub>3</sub> + M<sub>4</sub> + M<sub>5</sub> + M<sub>6</sub>)'''<br />
<br />
'''де C<sub>8</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень;<br /><br />
'''T<sub>8</sub>''' - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень;<br /><br />
'''V<sup>Г</sup><sub>1</sub>, V<sup>Г</sup><sub>2</sub>, V<sup>Г</sup><sub>3</sub>, V<sup>Г</sup><sub>4</sub>, V<sup>Г</sup><sub>5</sub>, V<sup>Г</sup><sub>6</sub>''' - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
'''M<sub>1</sub>, M<sub>2</sub>, M<sub>3</sub>, M<sub>4</sub>, M<sub>5</sub>, M<sub>6</sub>''' - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br />
<br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював протягом '''менше ніж шість місяців''', середньодобова вартість споживання води розраховується '''за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання''' (пункт 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості]).<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення ==<br />
У разі '''наявності перерв у наданні послуг''' з централізованого постачання холодної або гарячої води чи невиконання графіка їх надання пропорційно проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення.<br />
<br />
'''У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого водовідведення протягом більше ніж однієї доби на місяць перерахунок за надання таких послуг проводиться за формулою:'''<br />
<br />
<center>'''C<sub>9</sub> = T<sub>9</sub> х 0,033 х d<sub>1</sub> ,'''</center><br />
<br />
'''де C<sub>9</sub>''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; <br /> <br />
'''T<sub>9</sub>''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; <br /> <br />
'''d<sub>1</sub>''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб. <br />
<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8,_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%95%D0%A1&diff=14087Особливості обчислення стажу роботи, служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС2019-06-24T06:53:29Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]<br /><br />
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br /><br />
3. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Загальні положення призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] ( 796-12 ) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”] Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: – які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів- 10 років – які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів- 8 років – які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею. <br />
</div><br />
<br />
== Особливості застосування положень спеціального характеру при обчислення стажу роботи,служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Статтею 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом. <br /><br />
Статтею 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. <br /><br />
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], їй призначається одна пенсія за її вибором.<br /><br />
Відповідно до статті 71 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.<br /><br />
Частиною 3 статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] і цього Закону.<br /><br />
Згідно із статтею 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.<br /><br />
Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] та частини 1 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], можна прийти до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.<br /><br />
Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] без врахування положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] <br />
від 09.07.2003 № 1058-IV] є неможливим; і навпаки застосування окремих положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] . При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].<br /><br />
Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом № 796-ХІІ], яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.<br /><br />
Крім того, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року по справі № 21-727а/15 встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ], але не вище 75 % заробітку. У зв’язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ].<br />
</div><br />
<br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
<br />
[[Файл: Постанова ВСУ від 20.09.2016 р.doc]].<br />
<br />
[[Категорія: Соціальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85._%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=14086Право на проживання у безпечних для життя та здоров'я будинках. Відселення з аварійних будинків2019-06-24T06:50:04Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс УРСР]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
Конституція України визначає що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. <br />
<br /><br />
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (ст. 47 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
Згідно ст. 109 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.<br />
<br />
=== Добровільний порядок (позасудовий) ===<br />
Відповідно ч. 3 ст. 132-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.<br />
<br />
==== Куди звернутися ====<br />
З метою визнання будинку аварійним відбувається обстеження стану будинку житлово-експлуатаційною організацією відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189]. Тому із відповідною заявою-зверненням необхідно звернутись в житлово-експлуатаційну організацію, що здійснює утримання будинку.<br />
<br /><br />
Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.<br />
<br /><br />
Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.<br />
<br /><br />
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.<br />
<br />
==== Вартість ====<br />
Безкоштовно.<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Згідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. №189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”] обстеження будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п'ять років — тому можна запросити (усно або письмово) завірену належним чином копію акту від останнього планового огляду інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій або, у разі необхідності, звернутися із заявою про проведення обстеження стану жилих будинків позапланово.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Розгляд заяв-звернень відбувається протягом 30 днів.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Підставами для відмови у визнанні будинку непридатним для проживання може бути:<br />
<br /><br />
* будинок відповідає санітарним і технічним вимогам;<br />
* невідповідність санітарним і технічним вимогам, яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту;<br />
* будинок не належить до державного або громадського житлового фонду.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів може бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради у 15-денний строк.<br />
<br />
=== Судовий порядок ===<br />
==== Куди звернутися. Вартість ====<br />
Звернутися з позовною заявою до суду відповідної юрисдикції. Для цього необхідно скласти позовну заяву у письмовій форм згідно умов цивільно - процесуального кодексу України та в обов’язковому порядку додати всі можливі докази: заяву-звернення, фото, відео матеріали, свідків, що готові підтвердити факт порушення.<br />
<br /><br />
''Варіант №1'' Оскаржувати невиконання представниками житлово-експлуатаційних організацій умов договору про надання послуг, шляхом не реагування на заяву-звернення чи відмови у задоволенні заявлених вимог, можете захистити свої інтереси у судовому порядку. <br /><br />
В такому випадку особа повністю звільняється від зобов’язання сплатити судовий збір за подання позову до суду, оскільки згідно із законодавством України позивач є споживачем, який звертається за захистом своїх прав на підставі ч.3 ст. 22 ЗУ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 “Про захист прав споживачів”] в чинній редакції.<br />
<br /><br />
''Варіант №2'' Подати заяву до суду про встановлення факту відсутності житла, попередньо вставши в чергу на покращення житлових умов.<br />
В такому випадку судовий збір складає 0,2% розміру мінімальної заробітної плати (крім осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, згідно ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”] в чинній редакції). <br /><br />
'''''<big>Розмір судового збору визначається станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду</big>'''''<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Заява з додатками та копіями для відповідачів та суду.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Два місяці, але може бути продовжений судом.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Недостатня доказова база позовних вимог.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.<br />
<br />
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97&diff=14085Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції2019-06-24T06:46:31Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2017 року № 930 (далі - Порядок)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1498-15 Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1377]<br />
<br />
== Дії поліції, що можуть бути незаконними ==<br />
<u>Незаконними діями поліції можуть бути:</u><br />
* активні дії (неналежне спілкування — образи, лайки; незаконний огляд, незаконна перевірка документів, проведення опитування неповнолітніх (статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]);<br />
* бездільність (ігнорування усної чи письмової заяви про правопорушення; відмова назвати прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення (частина третя стаття 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про національну поліцію"]; ненадання допомоги у небезпечній ситуації). Такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину, передбаченого статтею 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
[[Файл:Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги.jpg|міні|Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги]]<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
Для оскарження незаконні дії/бездіяльність працівника поліції (незаконний огляд, неналежне спілкування, ігнорування) особа, щодо якої вчинено такі дії, має право в направити '''скаргу''' в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]); повідомити усно за номером "102" або "0-800-50-02-02" (call-центр); звернутися з позовною заявою до суду. <br /><br />
<br />
<u>Скарга може бути:</u><br><br />
→ усною (викладеною громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записаною (зареєстрованим) посадовою особою);<br><br />
→ письмовою, надісланою поштою або переданою громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому), із використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (пункт 14 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]).<br><br />
<br />
У випадку, якщо дії/бездіяльність працівника поліції містять ознаки злочину, особа має право звернутися з відповідною '''заявою''' до [https://dbr.gov.ua/ Державного бюро розслідувань] або його [https://dbr.gov.ua/teritorialni-upravlinna територіальних управлінь].<br />
<br />
== Перелік та зразки необхідних документів ==<br />
Скарга про незаконні дії/бездіяльність працівника поліції має містити інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання (скарги).<br><br />
Анонімне звернення розгляду не підлягає (пункт 22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]).<br><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Цікаво!''''' [http://policeundercontrol.org/pc/ Порадник "Поліція під контролем"] <br />
|}<br />
[[Файл:Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції.docx|міні|Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції]]<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
Скарга розглядаються і вирішуються у термін '''не більше одного місяця''' від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (пункт 6 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17 Порядку]).<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк (частина четверта статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 Кодексу адміністративного судочинства України], стаття 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br><br />
Судовий збір за подання позовної заяви про оскарження дій/бездіяльності працівника поліції не справляється (пункт 13 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%96%D0%BB_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=14084Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон2019-06-24T06:42:23Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України “Про поховання та похоронну справу”];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 року № 193];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 року].<br />
</div><br />
== Перепоховання останків померлих ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно статті 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.<br /><br />
Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 )] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"].<br /> <br />
Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.<br />
</div><br />
== Де можливо отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
* Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради; <br />
* Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації (на основі їх узгоджених рішень).<br />
</div><br />
== Документи, які подаються ==<br />
<div align="justify"><br />
* Заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;<br />
* Лікарське свідоцтво про смерть;<br />
* Висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;<br />
* Дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі<br />
</div><br />
== Додаткова інформація ==<br />
=== Рекомендації ===<br />
<div align="justify"><br />
За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.<br /><br />
Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення.<br /><br />
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.<br /><br />
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України].<br /><br />
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.<br /><br />
Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до Книги реєстрації.<br />
</div><br />
=== Строк надання адміністративної послуги ===<br />
<div align="justify"><br />
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”] граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.<br />
<br />
=== Платність надання адміністративної послуги ===<br />
Адміністративні послуги надаються безкоштовно. <br />
=== Результат надання адміністративної послуги ===<br />
Видача рішення виконавчого комітету про перепоховання останків померлого на інше кладовище<br />
=== Можливі способи отримання результату (відповіді) ===<br />
<div align="justify"><br />
Особисто або уповноважений представник заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.<br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги:<br />
# Неповний перелік документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;<br />
# Відсутність обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.<br />
</div><br />
== Переміщення тіл померлих через державний кордон ==<br />
<div align="justify"><br />
Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення органові доходів і зборів особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів: <br />
* згідно із ч. 8 ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI] зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми;<br />
* свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом; <br />
* довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного органу доходів і зборів - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.<br /><br />
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.<br /><br />
Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи органу доходів і зборів та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.<br /><br />
Відповідно до ч. 4 ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.<br />
</div><br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83._%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=14083Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним2019-06-24T06:39:43Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Відносини лізингу на рівні законів регулюються трьома нормативними актами: [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] (параграф 6 глави 58), [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] (ст. 292) та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України від 16.12.97 р. №723/97 «Про фінансовий лізинг»] (далі — Закон про фінансовий лізинг).<br /><br />
Так, відповідно до ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], за договором лізингу одна сторона ('''лізингодавець''') передає або зобов'язується передати другій стороні ('''лізингоодержувачу''') у користування:<br /><br />
1) майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем ('''прямий лізинг'''), або<br /><br />
2) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов ('''непрямий лізинг'''), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br />
</div><br />
== Поняття фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч. 1 ст. 292 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України], лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням з лізингоодержувачем у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.<br />
</div><br />
== Види лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Як випливає з наведеного вище, у визначенні змісту договору лізингу в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] є деякі розбіжності. Розбіжності є й при визначенні '''видів лізингу''': згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізинг може бути прямий та непрямий, а згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] — фінансовий або оперативний (залежно від особливостей здійснення лізингових операцій), та зворотний, пайовий, міжнародний (залежно від форми здійснення лізингу). При цьому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], на відміну від [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], не наводить яких-небудь ознак зазначених у ньому видів лізингу.<br /><br />
Як [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] (ч. 3 ст. 806), так і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] (ч. 7 ст. 292) щодо докладнішого регламентування відносин лізингу відсилають до інших законодавчих актів. Єдиним законом, який, крім уже згаданих [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], визначає загальні правові та економічні засади лізингу, є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Відповідно до ч. 2 ст. 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''за договором фінансового лізингу''' лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) згідно з передбаченими лізингоодержувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування останнього на визначений строк '''не менше одного року''' за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
Суттєвим також є те, що за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності на предмет лізингу''' до лізингоодержувача після закінчення строку договору.<br /><br />
Зверніть увагу: при укладенні договору фінансового лізингу '''лізингодавець ще не є власником речі''', що підлягає передачі за договором. На нього покладається обов'язок придбати її у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Прямий же лізинг, тобто договір лізингу, згідно з яким лізингодавець передає або зобов'язується передати лізингоодержувачу в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], а нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»] у співвідношенні з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] слід розцінювати як закон, який визначає особливості регулювання відносин за договором фінансового лізингу, тобто є спеціальним у регулюванні зазначених відносин. Це випливає з ч. 2 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою «''до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом* та законом''». А ось щодо співвідношення Закону про фінансовий лізинг та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] у регулюванні відносин за договором фінансового лізингу, то, на нашу думку, в цьому випадку визначальне значення має зміст норми, наведеної у п. 1 ст. 2 Закону про фінансовий лізинг, згідно з якою «''відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом''». Таким чином, враховуючи те, що закони (в т.ч. і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ]) та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»](тобто до 16.01.2004 p.), діють у частині, що не суперечить цьому закону (ч. 2 ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]), '''при регулюванні відносин саме фінансового лізингу положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] не застосовуються.'''<br />
</div><br />
== Предмет договору фінансового лізингу. Перехід права власності на предмет договору фінансового лізингу до лізингоотримувача ==<br />
<div align="justify"><br />
А що на практиці?<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законі України «Про фінансовий лізинг»] майно, яке передається у лізинг, визначається як предмет (а не як об'єкт) лізингу.<br /><br />
Відповідно до ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ*, визначена індивідуальними ознаками** та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).<br /><br />
* Неспоживною вважають річ, призначену для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій початковий вигляд протягом тривалого часу (ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
* Piч є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена властивими лише їй ознаками, що виділяють її серед інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»], за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності''' на предмет лізингу до лізингоодержувача. Тобто фінансовий лізинг полягає виключно у наданні права користування предметом лізингу. Така ж умова щодо лізингу закріплена й у ЦКУ. Якщо лізингоодержувач хоче придбати у власність предмет фінансового лізингу, то для цього потрібно укладення з лізингодавцем '''окремого договору купівлі-продажу''' предмета лізингу. Право власності на предмет фінансового лізингу в такому разі переходить до лізингоодержувача з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ч. 2 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Слід зауважити також, що у разі переходу права власності на предмет фінансового лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу (ч. 1 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Предмет фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Це зумовлено тим, що право власності на предмет фінансового лізингу й надалі залишається за лізингодавцем, предмет фінансового лізингу не може бути об'єктом стягнення за боргами лізингоодержувача.<br /><br />
Предмет фінансового лізингу та/або пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню лише у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором (ч. 2 ст. 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). За загальним правилом, витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, однак договором може бути встановлено інше.<br /><br />
</div><br />
== Суб'єкт операції фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Суб'єкти фінансового лізингу визначені у ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]. Лізингоодержувачем може бути й пересічна фізична особа (не лише приватні підприємці). А от лізингодавцем може бути '''лише юридична особа''' (абз. 2 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Варто звернути увагу ще й на такий момент. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги] від 12.07.2001 р. №2664-III, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. А згідно з ч.1 ст. 5 цього закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами (тобто юридичними особами, які відповідно до закону надають одну чи кілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру і виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями. Однак ст. 4 Закону про фінансовий лізинг визначає лізингодавцем просто юридичну особу й не містить обмеження щодо надання фінансового лізингу лише фінансовими установами. У цьому разі слід керуватися ч. 4 ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги], згідно з якою «можливість і порядок надання окремих фінансових послуг юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції».<br /><br />
Згідно з п. 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами] — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 року №21: «''Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг''».<br />
Додатково потрібна наявність:<br /><br />
1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юр. особи, згідно з установчими документами;<br /><br />
2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо провадять діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямом та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 додаток 1 до Положення №21]);<br /><br />
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи3.<br /><br />
</div><br />
== Договір фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно з ч. 2 ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], істотними умовами договору лізингу є:<br /><br />
— предмет лізингу;<br /><br />
— строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу) (не менше одного року);<br /><br />
— розмір лізингових платежів.<br /><br />
Істотними можуть бути визнані й інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Наприклад:<br /><br />
1) умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодавством України;<br /><br />
2) повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;<br /><br />
3) страхування об'єкта лізингу;<br /><br />
4) експлуатація та технічне обслуговування, модернізація об'єкта лізингу;<br /><br />
5) надання інформації щодо його технічного стану;<br /><br />
6) повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;<br /><br />
7) надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача.<br /><br />
Усі ці умови будуть істотними тільки у разі, якщо це прямо встановлено законодавством або визначено сторонами.<br /><br />
Відповідно до ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, інакше такий договір не вважатиметься укладеним, тобто таким, що не спричиняє будь-які наслідки для сторін.<br /><br />
Лізингодавець, зокрема, має право здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом фінансового лізингу та його утримання. Своєю чергою, лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцеві доступ до предмета фінансового лізингу й забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання (п. 4 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Окремо слід звернути увагу на право лізингодавця стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість '''у безспірному порядку''' на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Однак таке право не узгоджується з ч. 2 ст. 1071 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якою встановлено, що «''грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом''». Інших випадків списання коштів клієнта без його розпорядження, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] не передбачає. У цій ситуації, на нашу думку, все ж таки переважатимуть положення Закону про фінансовий лізинг щодо безспірного стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 цього закону, «''закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону''». Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»].<br /><br />
У разі '''30-денного прострочення лізингового платежу''' (частково або у повному обсязі) лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета фінансового лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Отже, лізингоодержувачу слід пильніше слідкувати за дотриманням узгоджених в договорі строків сплати лізингових платежів.<br /><br />
Лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування заподіяних йому (лізингодавцю) збитків відповідно до закону та договору (п. 6 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). При цьому слід враховувати, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування лізингоодержувачу, застосовується '''позовна давність один рік''' (ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 783 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізингодавець має право вимагати '''розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингоодержувач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;<br /><br />
2) лізингоодержувач без дозволу лізингодавця передав річ у користування іншій особі;<br /><br />
3) лізингоодержувач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;<br /><br />
4) лізингоодержувач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на лізингоодержувача.<br /><br />
<br /><br />
Лізингоодержувачу забезпечується захист його права на предмет фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.<br /><br />
Лізингоодержувач має право '''поліпшити''' річ, яка є предметом договору лізингу, однак лише '''за згодою лізингодавця''' (ст. 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). У такому разі лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (відповідно до ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність один рік'''). Якщо ж поліпшення предмета фінансового лізингу здійснене '''без дозволу лізингодавця''', лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета фінансового лізингу без шкоди для нього.<br />
У разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить понад 30 днів (якщо договором не передбачено іншого строку), лізингоодержувач має право (ч. 1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]):<br /><br />
а) відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця;<br /><br />
б) вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.<br /><br />
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''у разі закінчення строку фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути''' предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, положення про автоматичне продовження договору на строк, який був раніше встановлений у договорі, у разі якщо лізингоодержувач й надалі продовжує користуватись предметом лізингу після закінчення строку дії договору (ст. 764 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]), до відносин фінансового лізингу не застосовується. У цьому випадку має місце перевага норм Закону про фінансовий лізинг як спеціального закону, що регулює ці відносини.<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 784 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;<br /><br />
2) лізингодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.<br /><br />
Ремонт і технічне обслуговування предмета договору фінансового лізингу здійснює продавець (постачальник) речі, яка є предметом лізингу, на підставі договору між ним і лізингоодержувачем (постачальником) (ч. 2 ст. 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Умови ремонту й технічного обслуговування предмета фінансового лізингу можуть також визначатися сторонами у договорі фінансового лізингу або окремим договором. Якщо в договірному порядку це питання не врегульоване, то застосовуватиметься порядок, передбачений ст. 776 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], відповідно до якої '''лізингоодержувач зобов'язаний проводити поточний ремонт, а лізингодавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт речі''', переданої у лізинг.<br />
<br />
== Підстави визнання договору лізингу автотранспорту недійсним ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до частини другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br /><br />
Згідно зі статтею 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]: <br /><br />
'''1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;'''<br /><br />
'''2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.'''<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Більше того, стаття 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br /><br />
Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br /><br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).<br /><br />
Визначення поняття '''"несправедливі умови договору"''' закріплено в частині другій статті 18 цього Закону – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br /><br />
Аналізуючи норму статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що '''для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:'''<br /><br />
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]);<br /><br />
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> '''Несправедливими є, зокрема, умови договору''' про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).<br /><br />
За змістом статті 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] '''діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.'''<br /><br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br /><br />
Отже, відповідно до частини першої статті 227 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br /><br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з такого.<br /><br />
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».<br /><br />
Відповідно до частин першої та другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
''До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей'' , встановлених цим параграфом та законом.<br /><br />
''До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки'' , якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.<br /><br />
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br /><br />
Частинами першою та третьою статті 760 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.<br /><br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br /><br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br /><br />
Згідно зі статтею 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.'''<br /><br />
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br /><br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
Положення статті 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br /><br />
'''Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:'''<br /><br />
'''По-перше:''' 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br /> <br />
'''По-друге: ''' договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br /> <br />
'''По-третє:''' договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВИСНОВОК:'''</FONT> за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3:_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=13372Фінансовий лізинг: визнання договору недійсним2019-03-28T07:42:03Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 "Цивільний кодекс України"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 ЗУ "Про фінансовий лізинг"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ "Про захист прав споживачів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]<br />
<br />
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг».]<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частин першої та другої статті 806 ЦК України] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.<br /><br />
До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
ВАЖЛИВО: За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.<br />
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br /><br />
Частинами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 першою та третьою статті 760 ЦК України] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.<br /><br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 5 глави 58 ЦК України.]<br /><br />
За загальним правилом, передбаченим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 799 ЦК України], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br /><br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою статті 799 ЦК України] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br />
(!!!) Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 220 ЦК України] у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.<br />
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br /><br />
<br />
== Підстави визнання договору недійсним ==<br />
<br />
Одним з таких «бізнесових рішень» є послуга фінансового лізингу фізичним особам. Предмет лізингу не має особливого значення: споживач послуги не отримує нічого, а головною метою є отримання платежу за укладення самого договору.<br /> <br />
То як же діяти і на яке законодавство спиратись, якщо неприємність вже трапилась і необхідно вживати заходів до повернення грошей.<br /> <br />
Одним з шляхів вирішення ситуації є визнання договору недійсним в судовому порядку. При цьому варто звернути увагу на ряд моментів.<br /> <br />
В подібних випадках у договорах лізингу ті кошти, які привласнюються аферистами називаються по-різному: плата за консультаційні послуги, комісія за організацію договору і тому подібне.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Частиною 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»] визначено, що лізингові платежі можуть включати:<br /> <br />
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;<br /> <br />
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;<br /> <br />
в) компенсацію відсотків за кредитом;<br /> <br />
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.<br /> <br />
Як ми бачимо, різні комісії, плати за консультації і тому подібне до лізингових платежів не відноситься. Не зважаючи на це, подібні платежі не тільки передбачаються договорами, але й вказується, що тільки після їх сплати лізингоодержувач (споживач) може вносити власне лізингові платежі. Також окремо прописується пункт про відсутність права вимоги повернення сплачених коштів у випадку розірвання договору.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.<br /> <br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пунктів 17 та 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»]:<br /> <br />
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;<br /> <br />
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»] визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.<br /> <br />
Отже, на описані правовідносини розповсюджується дія вказаного Закону.<br /> <br />
Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу]. <br />
Згідно з приписами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.<br /> <br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Пунктами 4 та 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] до несправедливих умов договору віднесено:<br /> <br />
надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;<br /> <br />
надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).<br /> <br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частин 5 та 6 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:<br /> <br />
<br />
1) такі положення також підлягають зміні; або<br /> <br />
<br />
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.<br /> <br />
<br />
Положення договору, що стосуються сплати коштів за, власне, його укладення – є несправедливими. В зв’язку з тим, що визнання недійсним положення про такі платежі тягне за собою зміну інших положень договору, то він може бути визнаний недійсним у цілому.<br /> <br />
<br />
Також в даному випадку слід звернути увагу і на питання сплати судового збору.<br /> <br />
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).<br /><br />
<br />
== Несправедливі умови договору ==<br />
<br />
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частині другій статті 18 цього Закону] – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br /> <br />
Аналізуючи норму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:<br /> <br />
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України);<br /> <br />
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br /> <br />
ВАЖЛИВО: Несправедливими є, зокрема, умови договору про:<br /><br />
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік,<br />
зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);<br /><br />
* встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»]);<br /><br />
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункт 4 частини третьої статті 18 Закону]).<br /> <br />
<br />
== Судова практика ==<br />
<br />
У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року по справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2766cs15 № 6-2766цс15] (№ в ЄДРСРУ 54513238) міститься правовий висновок про те, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 806 ЦК України] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br /><br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 799 ЦК України]:<br /><br />
1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;<br /><br />
2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.<br /><br />
ВАЖЛИВО: У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 220 ЦК України]).<br /><br />
Більше того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br /><br />
Так, за змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини п’ятої] цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br /><br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина шоста статті 18 Закону]).<br /><br />
Аналогічна Правова позиція Верховного Суду України висловлена у справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-330cs16 № 6-330цс16] від 08.06.2016 р. (№ в ЄДРСРУ 58275279).<br /><br />
За змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 808 ЦК України], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br /><br />
ВАЖЛИВО: Окрім того, згідно https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br /><br />
Отже, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 227 ЦК України] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br /><br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з такого.<br /><br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 216 ЦК України].<br /><br />
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 216 ЦК України] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br /><br />
<br />
Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:<br /><br />
По-перше: 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br /><br />
По-друге: договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br /><br />
По-третє: договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
ВИСНОВОК: за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br /> <br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]] [[Категорія:Фінансове право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=10447Відновлення втраченого правовстановлюючого документу2018-11-09T08:37:07Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII]<br /><br />
</div><br />
== Видача дублікатів втрачених, зіпсованих або пошкоджених документів ==<br />
<div align="justify"><br />
Документом, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статті 1 Закону України “Про інформацію”] є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.<br /><br />
Чіткого визначення терміну “дублікат” в чинному законодавстві не існує, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал. Тобто, дублікат документа містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.<br /><br />
Нерідко бувають випадки, коли оригінал документа загублено або зіпсовано чи пошкоджено. Тоді необхідно отримати дублікат документа.<br /><br />
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.<br /><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Статтею 53 Закону України “Про нотаріат”] встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.<br /><br />
Отже зрозуміло, що дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом чи секретарем сільської ради, що вчинив певну нотаріальну дію.<br /><br />
Але є багато випадків втрати чи пошкодження, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виданих іншими уповноваженими на це органами, наприклад, органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року. Як же діяти в таких випадках?<br />
Як відомо, із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державна реєстрація речових прав проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав — структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України.<br /><br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 підпунктом 66 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.<br /><br />
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.<br /><br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127], для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:<br /><br />
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;<br /><br />
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).<br /><br />
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.<br /><br />
За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав (реєстраційної служби відповідного управління юстиції) проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого або зіпсованого документа.<br />
</div><br />
== Відновлення правовстановлюючого документу через суд ==<br />
<div align="justify"><br />
Бувають випадки, коли оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу різних причин. У такому випадку варіантом розв'язання проблеми служить подача до суду позовної заяви про визнання права власності на об'єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.<br /><br />
Так, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України] право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.<br /><br />
Зі змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 392 Цивільного кодексу України] вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.<br /><br />
У даному напрямку власнику потрібно зробити наступні кроки:<br /><br />
1. Опублікувати у пресі оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документу.<br /><br />
2. Звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату правовстановлюючого документу. В цьому випадку документи міліції по справі про втрату заявником правовстановлюючого документу слугуватимуть підтвердженням самого факту втрати.<br /><br />
3. Отримати письмову відповідь від державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про неможливість провести реєстраційні дії щодо майна за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього.<br /><br />
Питання, кого ж ставити відповідачами по таких справах, завжди було дискусійним. Раніше судова практика свідчила, що відповідачами по справах про визнання права власності ставали бюро технічної інвентаризації (БТІ), які відмовляли заявникам у реєстрації права власності, видачі витягу з реєстру тощо без пред’явлення останніми правовстановлюючих документів.<br /><br />
Зараз, у зв’язку з передачею реєстраційних функцій БТІ органам Державної реєстраційної служби України, відповідачами у справах про відновлення права власності через суд уже стають відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.<br />
</div><br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
[[Файл: Рішення_по_справі_Справа_№_507_129_18.doc]]<br />
[[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%E2%84%96_507_129_18.doc&diff=10446Файл:Рішення по справі Справа № 507 129 18.doc2018-11-09T08:35:30Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div></div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=10444Відновлення втраченого правовстановлюючого документу2018-11-09T08:34:34Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII]<br /><br />
</div><br />
== Видача дублікатів втрачених, зіпсованих або пошкоджених документів ==<br />
<div align="justify"><br />
Документом, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статті 1 Закону України “Про інформацію”] є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.<br /><br />
Чіткого визначення терміну “дублікат” в чинному законодавстві не існує, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал. Тобто, дублікат документа містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.<br /><br />
Нерідко бувають випадки, коли оригінал документа загублено або зіпсовано чи пошкоджено. Тоді необхідно отримати дублікат документа.<br /><br />
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.<br /><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Статтею 53 Закону України “Про нотаріат”] встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.<br /><br />
Отже зрозуміло, що дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом чи секретарем сільської ради, що вчинив певну нотаріальну дію.<br /><br />
Але є багато випадків втрати чи пошкодження, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виданих іншими уповноваженими на це органами, наприклад, органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року. Як же діяти в таких випадках?<br />
Як відомо, із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державна реєстрація речових прав проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав — структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України.<br /><br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 підпунктом 66 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.<br /><br />
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.<br /><br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127], для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:<br /><br />
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;<br /><br />
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).<br /><br />
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.<br /><br />
За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав (реєстраційної служби відповідного управління юстиції) проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого або зіпсованого документа.<br />
</div><br />
== Відновлення правовстановлюючого документу через суд ==<br />
<div align="justify"><br />
Бувають випадки, коли оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу різних причин. У такому випадку варіантом розв'язання проблеми служить подача до суду позовної заяви про визнання права власності на об'єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.<br /><br />
Так, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України] право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.<br /><br />
Зі змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 392 Цивільного кодексу України] вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.<br /><br />
У даному напрямку власнику потрібно зробити наступні кроки:<br /><br />
1. Опублікувати у пресі оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документу.<br /><br />
2. Звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату правовстановлюючого документу. В цьому випадку документи міліції по справі про втрату заявником правовстановлюючого документу слугуватимуть підтвердженням самого факту втрати.<br /><br />
3. Отримати письмову відповідь від державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про неможливість провести реєстраційні дії щодо майна за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього.<br /><br />
Питання, кого ж ставити відповідачами по таких справах, завжди було дискусійним. Раніше судова практика свідчила, що відповідачами по справах про визнання права власності ставали бюро технічної інвентаризації (БТІ), які відмовляли заявникам у реєстрації права власності, видачі витягу з реєстру тощо без пред’явлення останніми правовстановлюючих документів.<br /><br />
Зараз, у зв’язку з передачею реєстраційних функцій БТІ органам Державної реєстраційної служби України, відповідачами у справах про відновлення права власності через суд уже стають відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.<br />
</div><br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%97,_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=10441Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини2018-11-09T08:21:05Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993]<br /><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».]<br /><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0073-14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 № 1095/1239 «Про затвердження форм документів про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкцій про порядок їх заповнення».]<br /><br />
</div><br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
<div align="justify"><br />
Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.<br /><br />
У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров'я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях) службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини в присутності медичного працівника закладу охорони здоров'я, який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ, складається акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (далі – Акт). Акт складається в день виявлення дитини в присутності особи, яка знайшла (виявила) підкинуту чи знайдену дитину, та понятих.<br /><br />
Службова особа органу внутрішніх справ негайно повідомляє про виявлення такої дитини службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.<br /><br />
Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.<br /><br />
Державна реєстрація народження дитини, яку підкинули або яка була знайдена, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС) за письмовою заявою представника органу опіки та піклування.<br /> <br />
Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України.]<br /><br />
Прізвище, ім'я та по батькові дитини, батьки якої невідомі, та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування.<br /> <br />
У разі коли батьки підкинутої, знайденої дитини відомі, визначення походження дитини від матері та батька здійснюється з дотриманням норм [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України.]<br /><br />
Про факт державної реєстрації акту цивільного стану органом ДРАЦС представнику органу опіки та піклування видається свідоцтво про народження та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України.]<br /><br />
</div><br />
== Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини за заявою представника органу опіки та піклування (добровільний порядок)==<br />
<div align="justify"><br />
- Куди звертатись:<br /> <br />
Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом ДРАЦС за місцем народження дитини, не пізніше одного місяця від дня народження дитини за письмовою заявою представника органу опіки та піклування. <br />
- Вартість:<br /><br />
Безоплатно.<br /> <br />
Від сплати державного мита звільняються громадяни - за реєстрацію народження фізичної особи та її походження.<br />
== Перелік та зразки необхідних документів ==<br />
Для державної реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини до органу ДРАЦС представником органу опіки та піклування подаються наступні документи:<br /><br />
- письмове звернення у довільній формі;<br /><br />
- паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;<br /><br />
- рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини;<br /><br />
- довідка закладу охорони здоров'я про вік підкинутої, знайденої дитини.<br /><br />
- Строки розгляду питання:<br /> <br />
У день звернення.<br /><br />
- Підстави для відмови:<br /><br />
У державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо:<br /><br />
- державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;<br /><br />
- державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі ДРАЦС;<br /><br />
- з проханням про державну реєстрацію звернулася особа, яка не має необхідних для цього повноважень.<br /><br />
Орган ДРАЦС не вправі відмовити в державній реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому органі ДРАЦС.<br /><br />
Орган ДРАЦС на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з вищевказаних підстав, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.<br /><br />
- Порядок оскарження:<br /><br />
Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та/або до суду.<br />
</div><br />
== Оскарження дій або бездіяльності працівників органу державної реєстрації актів цивільного стану (судовий порядок)==<br />
<div align="justify"><br />
- Куди звернутися:<br /> <br />
Спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності розглядаються окружними адміністративними судами в рамках адміністративного судочинства.<br /><br />
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.<br /><br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Сімейне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=10440Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації2018-11-09T08:18:48Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"];<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"];<br /><br />
<br />
== Порядок реєстрації ==<br />
<div align="justify"><br />
Одним із засобів поширення своєї діяльності громадським об’єднанням зі статусом юридичної особи є створення ним відокремлених підрозділів. Відокремлені підрозділи допомагають безпосередньо громадському об’єднанню виконувати статутні завдання та функції згідно зі статутом, поширюючи при цьому свою діяльність далеко за межі знаходження громадського об'єднання.<br /><br />
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання (зборів) згідно із статутом, у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
У рішенні зборів зазначається повна та за наявності скорочена назва відокремленого підрозділу, його місцезнаходження. Окремим питанням на голосування виносять обрання керівника відокремленого підрозділу, де зазначається його (її) прізвище, додатково можна прописати відразу дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ці данні будуть потрібні при заповнені заяви). Рішення зборів оформлюється протоколом, підписується головою і секретарем зборів, прошивається та нумерується.<br /><br />
Рішення про створення та вся інформація по відокремленому підрозділу приймаються, або по кожному підрозділу окремо, або по всім підрозділам в одному рішенні, але в кількості таких підрозділів.<br /> <br />
Керівники відокремлених підрозділів громадського об’єднання призначаються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання із числа членів громадського об’єднання і діють на підставі довіреності.<br /><br />
Відокремлені підрозділи можуть згідно наданих їм повноважень:<br /><br />
- представляти громадське об'єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- реалізувати статутні мету та завдання громадського об’єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- проводити роботу по залученню нових членів (учасників) з використанням засобів, не заборонених законодавством України.<br /><br />
Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.<br /><br />
Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи подаються такі документи:<br /><br />
1) заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи;<br /><br />
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу.<br /><br />
Діяльність відокремленого підрозділу може бути припинено шляхом його закриття за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.<br /><br />
Про закриття відокремленого підрозділу громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.<br /><br />
Майно та кошти, яке було закріплене за відокремленим підрозділом, після припинення його діяльності передаються безпосередньо до відання керівного органу згідно статуту до прийняття рішення щодо розподілу майна та коштів<br />
Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 133 Конституції України], і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання та відмова від такого статусу є добровільними.<br />
Відомості про всеукраїнський статус громадського об’єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.<br />
</div><br />
<br />
== Де можна отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
Документи подаються за місцезнаходженням основної організації до Головного територіально управління юстиції, Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або Центру надання адміністративних послуг.<br />
</div><br />
<br />
== Строк надання адміністративної послуги ==<br />
Термін на прийняття рішення 3 дні.<br />
<br />
== Платність надання адміністративної послуги ==<br />
Послуга державної реєстрації — безкоштовна.<br />
<br />
== Результат надання адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Результат надання адміністративної послуги — Реєстрація в ЄДР та РГО. Отримання статусу всеукраїнської ГО.<br />
</div><br />
<br />
== Можливі способи отримання результату (відповіді) ==<br />
<div align="justify"><br />
Можливі способи отримання результату (відповіді) — Представник або ГО буде повідомлена протягом одного дня з винесення рішення на електронну пошту або листом, або особисто заявнику.<br />
</div><br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги:<br /><br />
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br /><br />
- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br /><br />
- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br /><br />
- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br /><br />
- документи суперечать статуту громадського формування;<br /><br />
- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br /> <br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
</div><br />
<br />
== Додаткова інформація ==<br />
<div align="justify"><br />
Зареєструвати відразу декілька відокремлених підрозділів на сьогоднішній день не має технічної можливості. Реєстрація буде відбуватися лише по одному підрозділу.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=10439Звернення до третейського суду2018-11-09T08:18:00Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України «Про третейські суди»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько-процесуальним кодексом України]<br />
<br />
== Загальне поняття третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Статею 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] надано наступні визначення:<br /><br />
'''третейський суд''' - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносини.<br /><br />
'''третейський суддя''' - фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до цього Закону для вирішення спорів у третейському суді.<br /><br />
В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).<br /><br />
Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.<br /> <br />
Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.<br /><br />
</div><br />
<br />
== Спори, які не можуть розглядатися третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”], юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.<br /><br />
Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько - процесуальним кодексом України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] передбачено наступний перелік справ, які не можуть розглядатися третейським судом:<br /><br />
- спори про визнання недійсними нормативно- правових актів;<br /><br />
- спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;<br /><br />
- спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов’язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;<br />
- справ, пов'язаних з державною таємницею;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);<br /><br />
- справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;<br /><br />
- справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;<br /><br />
- справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають з трудових відносин;<br /><br />
- інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;<br /><br />
- справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;<br /><br />
- справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;<br /><br />
- справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки);<br /><br />
- справи окремого провадження.<br /><br />
</div><br />
== Третейська угода ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейська угода може бути укладена у вигляді:<br /> <br />
третейського застереження в договорі, контракті;<br /><br />
у вигляді окремої письмової угоди.<br /><br />
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.<br /> <br />
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.<br /><br />
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди. <br />
</div><br />
<br />
== Склад витрат при вирішенні спору третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом трішки відрізняється від складу витрат, які передбачені судами загальної та спеціальної юрисдикції, а саме (наведемо лише ті витрати, які відрізняються):<br /><br />
гонорари третейських суддів;<br /><br />
третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються регламентом третейського суду (при зверненні до суду загальної або спеціальної юрисдикції сторони несуть відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”]):<br />
витрати, понесені третейськими суддями у зв'язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;<br /><br />
витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;<br /><br />
витрати на листування третейського суду;<br /><br />
витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок;<br /><br />
гонорар секретаря третейського суду та інші витрати, визначені регламентом третейського суду або контрактом з третейським суддею.<br />
</div><br />
<br />
== Третейський розгляд та виконання рішення третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейський розгляд регулюється розділом V [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”]<br /><br />
Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду є обов'язковим до виконання.<br /><br />
Рішення третейського суду є остаточним і оскарження не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. <br />
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:<br /><br />
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;<br /><br />
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;<br /><br />
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;<br /> <br />
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону];<br /><br />
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.<br /><br />
Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.<br /> <br />
Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.<br />
Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.<br /><br />
Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.<br />
Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.<br />
Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] <br />
</div><br />
<br />
== Особливості ==<br />
<div align="justify"><br />
Всім відомо, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.<br /> <br />
Проте, вказана норма не застосовується до обставин, встановлених рішенням третейського суду, тому такі обставини все рівно підлягають доказуванню.<br /> <br />
На відміну від [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачає однією із підстав припинення провадження у справі, укладення сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачає дії суду лише як залишення позову без розгляду випадку коли між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.<br /><br />
Тобто, в першому випадку, повторне звернення до суду із тим самим позову неможливо, тоді як в другому випадку, таке звернення можливе.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Господарський процес]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC&diff=10437Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам2018-11-09T08:16:54Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Постановоа КМУ від 01.10.2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"];<br /> <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"];<br /> <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова КМУ від 01.10.2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80/paran8#n8 Розпорядження КМУ "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07.11.2014 № 1085-р] <br />
<br />
== Хто може отримати грошову допомогу ==<br />
<div align="justify"><br />
Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.<br /><br />
<br />
За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання.<br /><br />
<br />
Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.10.2014 року № 505].<br /><br />
<br />
Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” визначений уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога, а також який приймає документи, необхідні для призначення грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
</div><br />
<br />
== Розмір грошової допомоги особам, які переміщуються ==<br />
<div align="justify"><br />
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах:<br /> <br />
* для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім’ї);<br />
* для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).<br />
Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім’ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім’ї - 5000 гривень.<br /> <br />
У разі зміни уповноваженого представника сім’ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім’ї за його особистим зверненням.<br />
</div><br />
== Виплата грошової допомоги дитині ==<br />
<div align="justify"><br />
Дитина, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції або населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, може отримати виплату грошової допомоги за зверненням:<br /><br />
* баби, діда, повнолітніх сестри, брата, мачухи, вітчима, які безпосередньо здійснюють догляд за дитиною без спеціальних на те повноважень;<br />
* інших осіб, яким батьки передали дитину на виховання, - у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально;<br />
* служби у справах дітей, якщо догляд за дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки, за рішенням служби у справах дітей відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/paran15#n15 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини]<br />
Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням грошової допомоги.<br />
</div><br />
== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги ==<br />
<div align="justify"><br />
Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається '''за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка''', пред’являє: <br />
# паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус <br />
# подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''Для виплати грошової допомоги на малолітніх дітей, які переміщуються без супроводу батьків''' або осіб, які їх замінюють, поточний рахунок на ім’я малолітньої дитини відкривається за зверненням зазначених в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF абзацах другому - четвертому пункту 3-2 Порядку] осіб, які додатково подають уповноваженому банку документи, що посвідчують особу заявника та підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником, або документ, що підтверджує повноваження представника служби у справах дітей.<br /><br />
<br />
<u>'''У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги:'''</u><br />
# прізвище, ім’я та по батькові;<br />
# число, місяць, рік народження;<br />
# серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;<br />
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);<br />
<u>'''інформацію про:'''</u><br />
# зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);<br />
# наявність у будь-якого із членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;<br />
# наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;<br />
# місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.<br /><br />
<br />
<u>'''До заяви додаються:'''</u> <br />
# копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції), <br />
# копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), <br />
# копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім’ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних,<br />
# письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім’ї в установі уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''У разі наявності житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним''' для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, '''додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири''') (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.<br />
</div><br />
=== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги на наступний шестимісячний строк ===<br />
До заяви, в якій уповноважений представник сім’ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї, засвідчені підписом уповноваженого представника сім’ї.<br /><br />
Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або '''не раніше ніж за 15 днів''' до закінчення поточного шестимісячного строку.<br />
== Коли грошова допомога не призначається ==<br />
'''Грошова допомога не призначається у разі, коли:<br />'''<br />
# будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;<br /><br />
# будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.<br />
'''Грошова допомога не призначається на члена сім’ї:'''<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;<br />
# який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.<br />
== Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу ==<br />
Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є '''особи працездатного віку''' (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), '''які не працевлаштувалися''', в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, '''протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.'''<br /><br />
<br />
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім’ї грошова допомога на цього члена сім’ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.<br /><br />
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.<br />
== Припинення виплати грошової допомоги ==<br />
'''Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:'''<br />
# подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;<br />
# надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;<br />
# зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;<br />
# виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги;<br />
# у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.<br /><br />
<br />
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]] <br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8,_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%95%D0%A1&diff=10435Особливості обчислення стажу роботи, служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС2018-11-09T08:15:13Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII]<br /><br />
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII]<br /><br />
3. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Загальні положення призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] ( 796-12 ) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”] Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: – які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів- 10 років – які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів- 8 років – які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею<br />
</div><br />
<br />
== Особливості застосування положень спеціального характеру при обчислення стажу роботи,служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Статтею 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII] визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII№ 796-ХІІ] або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.<br /><br />
Статтею 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.<br /><br />
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV] слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ], їй призначається одна пенсія за її вибором.<br /><br />
Відповідно до статті 71 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.<br /><br />
Частиною 3 статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] і цього Закону.<br /><br />
Згідно із статтею 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.<br /><br />
Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] та частини 1 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] від 09.07.2003 № 1058-IV , можна прийти до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.<br /><br />
Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] без врахування положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] <br />
від 09.07.2003 № 1058-IV] є неможливим; і навпаки застосування окремих положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV] не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] . При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ].<br /><br />
Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом № 796-ХІІ], яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.<br /><br />
Крім того, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року по справі № 21-727а/15 встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ], але не вище 75 % заробітку. У зв’язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ].<br />
</div><br />
<br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
<br />
[[Файл: Постанова ВСУ від 20.09.2016 р.doc]].<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Соціальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8,_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%95%D0%A1&diff=10431Особливості обчислення стажу роботи, служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС2018-11-09T08:06:40Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII]<br /><br />
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII]<br /><br />
3. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Загальні положення призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Призначення пенсії громадянам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] ( 796-12 ) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Згідно зі статтею 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”] Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: – які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів- 10 років – які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів- 8 років – які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею<br />
</div><br />
<br />
== Особливості застосування положень спеціального характеру при обчислення стажу роботи,служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Статтею 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII] визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII№ 796-ХІІ] або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.<br /><br />
Статтею 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.<br /><br />
З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV] слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ], їй призначається одна пенсія за її вибором.<br /><br />
Відповідно до статті 71 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.<br /><br />
Частиною 3 статті 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] і цього Закону.<br /><br />
Згідно із статтею 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.<br /><br />
Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] та частини 1 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] від 09.07.2003 № 1058-IV , можна прийти до висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.<br /><br />
Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] без врахування положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] <br />
від 09.07.2003 № 1058-IV] є неможливим; і навпаки застосування окремих положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV] не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII] . При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ].<br /><br />
Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом № 796-ХІІ], яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.<br /><br />
Крім того, постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року по справі № 21-727а/15 встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ], але не вище 75 % заробітку. У зв’язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону № 796-ХІІ].<br />
</div><br />
<br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
<br />
[[Файл:Постанова ВСУ від 20.09.2016 р.doc]].<br />
<br />
<div align="center"><br />
<br />
Верховний Суд України<br /><br />
Іменем України<br /><br />
Постанова<br /><br />
20 вересня 2016 року м.Київ №1601/12900/12 </div> <br /><br />
<div align="justify"><br />
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:<br /><br />
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,<br /><br />
суддів: ГРИЦІВА М.І., КОРОТКИХ О.А., КРИВЕНДИ О.В., МАРИНЧЕНКА В.Л., ТЕРЛЕЦЬКОГО О.О.,<br /><br />
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 7 до управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,<br /><br />
<br />
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті йому щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог ч.2 ст.56 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-ХІІ та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-ІV.<br /><br />
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Особа 7 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-й категорії, що підтверджується посвідченням серії №1 від 23.12.92.<br /><br />
З 14.01.2007 перебуває на обліку в управлінні ПФУ як отримувач пенсії за віком (список №2 — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС), призначеної відповідно до закону №1058-ІV. Пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.55 закону №796-ХІІ.<br /><br />
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч.2 ст.56 закону №796-ХІІ із урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.<br /><br />
Управління ПФУ відмовило в задоволенні заяви з посиланням на те, що згідно із чинним законодавством виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ї категорії проводиться відповідно до норм закону №1058-ІV і пенсія за віком Особи 7 розрахована за стст.27, 28 цього закону.<br /><br />
Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області постановою від 4.12.2012 позов задовольнив: визнав неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті Особі 7 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; зобов’язав управління ПФУ нарахувати та виплатити Особі 7, починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.<br /><br />
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2013 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове — про відмову в задоволенні позову.<br /><br />
Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.02.2016 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 залишив без змін.<br /><br />
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Особа 7 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.<br />
На обгрунтування заяви Особа 7 додав копії рішень ВАС від 17.09.2014 та 21.10.2015 (№№К/800/1627/14, К/800/33608/15 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.55, п.2 ст.56 закону 796-ХІІ та стст.27, 28 закону №1058-ІV.<br /><br />
Просить ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі.<br />
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява Особи 7 підлягає задоволенню з таких підстав.<br /><br />
Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про те, що, оскільки Особа 7 отримує пенсію за віком відповідно до закону №1058-IV, її перерахунок може проводитися за правилами цього закону, а положення п.2 ст.56 закону №796-ХІІ у цьому випадку застосуванню не підлягають.<br />
Водночас в ухвалах, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (чоловіки — 20 ро-<br />
ків, жінки — 15 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.<br /><br />
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права.<br />
Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.<br /><br />
Відповідно до ч.2 ст.27 закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання сили цим законом, — відповідно до цього закону.<br />
Тобто цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, визначені загальним законом №1058-IV або спеціальним законом №796-ХІІ.<br /><br />
Як установили суди, Особа 7 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним законом №796-XII.<br />
Відповідно до п.2 ст.56 закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж, але не вище від 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище за 85% заробітку.<br /><br />
У зв’язку із цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 закону №796-ХІІ.<br /><br />
Аналіз згаданого положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /><br />
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, установленим в абз.1 цієї частини.<br /><br />
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж.<br />
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років — для жінок і 20 — для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.<br /><br />
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2008 (справа №21-1748во07) та 7.07.2015 (справа №21-727а15).<br /><br />
Відповідно до вимог ст.243 Кодексу адміністративного судочинства за наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.237 цього кодексу, суд має право в разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасоване судом апеляційної та/або касаційної інстанції.<br /><br />
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних відносин, а рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій наведеним вище висновкам не відповідають, то ухвала ВАС від 23.02.2016 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 підлягають скасуванню, а постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 — залишенню в силі.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Соціальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%A1%D0%A3_%D0%B2%D1%96%D0%B4_20.09.2016_%D1%80.doc&diff=10429Файл:Постанова ВСУ від 20.09.2016 р.doc2018-11-09T07:57:38Z<p>Andrii.stadnyk: Постанова ВСУ від 20.09.2016 року у справі №1601/12900/12</p>
<hr />
<div>== Опис файлу ==<br />
Постанова ВСУ від 20.09.2016 року у справі №1601/12900/12</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=10428Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення2018-11-09T07:50:42Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» Верховна Рада України; від 24.06.2004 № 1875-IV;]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 № 630;]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» від 17.02.2010 № 151]<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого опалення ==<br />
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» Верховна Рада України; від 24.06.2004 № 1875-IV;] (далі - Закон).<br />
Положенням статті 16 Закону визначено, надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).<br />
Виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.<br />
Закон передбачає істотні (обов’язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем.<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» від 17.02.2010 № 151] визначено порядок здійснення вище зазначеного перерахунку (далі Порядок).<br />
Пункт 3 вище зазначеного порядку вказує на те, що виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги. <br />
Зупинимось детальніше на кожному виду послуг:<br />
<br />
==== Перерахунок за надання послуг з централізованого опалення ====<br />
<br />
Відповідно до п. 4 Порядку якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць), перерахунок за надання таких послуг за відсутностіквартирних та будинкових засобів обліку теплової енергіїпроводиться у разі оплати послуг: <br /><br />
===== 1) в опалювальний сезон за формулою: =====<br />
C = T х 0,033 х d1, <br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
===== 2) щомісяця протягом року за формулою: ===== <br />
С = T х 12/d0 х d1,<br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
d0 - тривалість опалювального сезону, діб. <br /><br />
<br />
=== У разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній ===<br />
Пункт 5 Порядку визначає умови здійснення перерахунку у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній перерахунок за надання послуг з централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії проводиться у разі оплати послуг: <br />
<br /><br />
===== 1) в опалювальний сезон за формулами: =====<br />
<br />
C = T х 0,05 х (18 - t) х d1/М , при 12 град.C <= t <= 18 град.C;<br /><br />
<br />
C = T х 0,05 х (20 - t) х d1/М, при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
C = T х d/M , при t < 12 град.C;<br /><br />
<br />
C = T хd1/M ----, при t < 14 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
де C - сума,на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках),гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
t - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C; <br /><br />
<br />
===== 2) щомісяця протягом року за формулами: =====<br />
C = -Tх12/d х 0,05 х (18 - t) х d , при 12 град.C <= t <= 18 град.C;<br /><br />
<br />
C =Тх12 х 0,05 х (20 - t) х d1 , при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
C =Тх12 / х d1 , при t < 12 град.C;<br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від ількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
d0 - тривалість опалювального сезону, діб;<br /><br />
t - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C. <br /><br />
<br />
'''У разі оплати послуг за двоставковими тарифами перерахунку підлягає умовно-змінна частина плати''' за послуги з централізованого опалення.<br /><br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==<br />
<br />
===== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання холодної води =====<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться: <br /><br />
<br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні холодної води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:''' <br /><br />
<br />
C1 = T1 х 0,033 х d1, <br /><br />
<br />
де C1 - сума, на яку зменшується р<br /><br />
розмір плати за надання послуг 1 з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
T1 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні холодної води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги - так само, як під час цілодобового водопостачання.''' <br />
==== Невідповідність сладу холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства ====<br />
У разі невідповідності складу і властивостей холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, крім випадків допустимого тимчасового відхилення від встановлених вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води проводиться у разі оплати відповідно до: <br /><br />
<br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br /><br />
C = T2/M2---- х 0,2 х d1,<br /><br />
де C2 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
T2 - озмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання,гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:''' <br /><br />
C3 = T3/M3 х 0,2 х d1,<br /><br />
де C3 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T3 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
x x x x x x <br />
T4 х (V1 + V2 + V3 + V4 + V5 + V6 ) <br />
C4 = -------------------------------------------------- х 0,2 х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6 ) <br /><br />
<br />
де C4 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br />
T4 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра холодної води, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
x x x x x x<br />
V1 , V2 , V3 , V4 , V5 , V6 - обсяг споживання холодної води за оказаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br />
M1 , M2 , M3 , M4 , M5 , M6 - кількість днів у кожному місяці із азначених. <br /><br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання.<br />
<br /><br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води == <br />
<br />
===== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води =====<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться:<br /><br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні гарячої води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:'''<br /><br />
C5 = T5 х 0,033 х d1, <br /><br />
де C5 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
T5 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні гарячої води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги - так само, як під час цілодобового водопостачання.<br />
'''<br />
===== Невідповідність фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній =====<br />
У разі невідповідності фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати відповідно до: <br /><br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br /><br />
C6 = T6/M--- х K х d1,<br /><br />
де C6 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) <br />
споживання, гривень; <br /><br />
T6 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br /><br />
C7 = T7/M х K х d1,<br /><br />
де C7 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T7 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і кісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:''' <br /><br />
T8 х (VГ1 + VГ2 + VГ3 + VГ4 + VГ5 + VГ6 ) <br />
C8 = ---------------------------------------------------- х K х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6 ) <br /><br />
де C8 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br />
T8 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень; <br /><br />
VГ1, VГ2, VГ3, VГ4, VГ5, VГ6 - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
M1, M2, M3, M4, M5, M6 - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C; <br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br /><br />
<br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання. <br />
У разі постачання гарячої води температурою нижче ніж +40 град.C плата справляється за тарифами на послуги з централізованого постачання холодної води. <br />
<br />
===== Невідповідність складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства =====<br />
У разі невідповідності складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, крім випадків допустимого тимчасового відхилення від вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати послуг відповідно до: <br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br />
C6 = T6/M х 0,1 х d1 ,<br /><br />
<br />
де C6 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
T6 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br />
C7 = T7/M х 0,1 х d1,<br />
де C7 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T7 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
'''3) наявності квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
T8 х (Vг1 + Vг2+ V г3 + Vг4 + Vг5 + Vг6) <br />
C8 = ------------------------------------------- х 0,1 х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6) <br /><br />
<br />
де C8 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень;<br /><br />
T8 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень;<br /><br />
VГ1 , VГ2 , VГ3 , VГ4 , VГ5 , VГ6 - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
M1, M2, M3, M4 , M5 , M5 - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br /><br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював протягом менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання.<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення ==<br />
'''Перерви у наданні послуг з централізованого водовідведення:'''<br />
<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної або гарячої води чи невиконання графіка їх надання пропорційно проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення.<br />
<br /><br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого водовідведення протягом більше ніж однієї доби на місяць перерахунок за надання таких послуг проводиться за формулою:<br />
<br />
'''C9 = T9 х 0,033 х d1 ,'''<br />
<br />
'''де C9''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну <br />
особу, гривень; <br />
<br />
'''T9''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; <br />
<br />
'''d1''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб. <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85._%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=10425Право на проживання у безпечних для життя та здоров'я будинках. Відселення з аварійних будинків2018-11-09T07:49:39Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс УРСР]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
Конституція України визначає що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. <br />
<br /><br />
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (ст. 47 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
Згідно ст. 109 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.<br />
<br />
=== Добровільний порядок (позасудовий) ===<br />
Відповідно ч. 3 ст. 132-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.<br />
<br />
==== Куди звернутися ====<br />
З метою визнання будинку аварійним відбувається обстеження стану будинку житлово-експлуатаційною організацією відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189]. Тому із відповідною заявою-зверненням необхідно звернутись в житлово-експлуатаційну організацію, що здійснює утримання будинку.<br />
<br /><br />
Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.<br />
<br /><br />
Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.<br />
<br /><br />
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.<br />
<br />
==== Вартість ====<br />
Безкоштовно.<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Згідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. №189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”] обстеження будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п'ять років — тому можна запросити (усно або письмово) завірену належним чином копію акту від останнього планового огляду інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій або, у разі необхідності, звернутися із заявою про проведення обстеження стану жилих будинків позапланово.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Розгляд заяв-звернень відбувається протягом 30 днів.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Підставами для відмови у визнанні будинку непридатним для проживання може бути:<br />
<br /><br />
* будинок відповідає санітарним і технічним вимогам;<br />
* невідповідність санітарним і технічним вимогам, яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту;<br />
* будинок не належить до державного або громадського житлового фонду.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів може бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради у 15-денний строк.<br />
<br />
=== Судовий порядок ===<br />
==== Куди звернутися. Вартість ====<br />
Звернутися з позовною заявою до суду відповідної юрисдикції. Для цього необхідно скласти позовну заяву у письмовій форм згідно умов цивільно - процесуального кодексу України та в обов’язковому порядку додати всі можливі докази: заяву-звернення, фото, відео матеріали, свідків, що готові підтвердити факт порушення.<br />
<br /><br />
''Варіант №1'' Оскаржувати невиконання представниками житлово-експлуатаційних організацій умов договору про надання послуг, шляхом не реагування на заяву-звернення чи відмови у задоволенні заявлених вимог, можете захистити свої інтереси у судовому порядку. <br /><br />
В такому випадку особа повністю звільняється від зобов’язання сплатити судовий збір за подання позову до суду, оскільки згідно із законодавством України позивач є споживачем, який звертається за захистом своїх прав на підставі ч.3 ст. 22 ЗУ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 “Про захист прав споживачів”] в чинній редакції.<br />
<br /><br />
''Варіант №2'' Подати заяву до суду про встановлення факту відсутності житла, попередньо вставши в чергу на покращення житлових умов.<br />
В такому випадку судовий збір складає 0,2% розміру мінімальної заробітної плати (крім осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, згідно ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”] в чинній редакції).<br /><br />
'''''<big>Розмір судового збору визначається станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду</big>'''''<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Заява з додатками та копіями для відповідачів та суду.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Два місяці, але може бути продовжений судом.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Недостатня доказова база позовних вимог.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.<br />
<br />
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97&diff=10424Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції2018-11-09T07:47:48Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України “Про безоплатну правову допомогу”];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України “Про національну поліцію”];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”];<br />
<br />
== Основні аспекти ==<br />
<div align="justify"><br />
Поліція не завжди виконує свої обовязки відповідно до закону або свідомої їх порушує. Незаконними можуть бути як АКТИВНІ ДІЇ (неналежне спілкування — образи, лайки; незаконний огляд, незаконна перевірка документів, проведення опитування неповнолітніх (ст. 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про національну поліцію”]), а також БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ (ігнорування усної чи письмової заяви про правопорушення; відмова називати своє ПІБ (ч. 3 ст. 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про національну поліцію”], посаду; ненадання допомоги у небезпечній ситуації). Такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину ( ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України “Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”]) <br />
</div><br />
== Досудовий порядок ==<br />
[[Файл:Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги.jpg|міні|Порядок оскарження незаконних дій поліцейського. Зразок скарги]]<br />
=== Куди звернутись ===<br />
<div align="justify"><br />
На осіб, які вчинили незаконні дії/бездіяльність (не злочин) по відношенню до особи, яка не є учасником процесу: не законний огляд, неналежне спілкування, ігнорування, то на таких осіб подається скарга. Така скарга подається у письмовій формі на керівника поліції або до служби безпеки відповідного територіального органу в порядку [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"].<br /><br />
Також скарга може бути викладена усно за номером “102” або “0-800-50-02-02” (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції”). Також можна направити копію листа в місцеву прокуратуру, яка буде тримати справу на контролі.<br /><br />
<br /><br />
Якщо скоєно злочин, то така заява про скоєння злочину подається відповідно до КПКУ до місцевої прокуратури (в майбутньому — Державному бюро розслідувань).<br />
</div><br />
=== Вартість ===<br />
<br />
Вартість подання скарги або заяви — безкоштовно.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів. ===<br />
<br />
Форма заяви на незаконні дії працівника поліції <br />
[[Файл:Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції.docx|міні|Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції]]<br />
<br />
=== Строки розгляду питання. ===<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"], термін розгляду — невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження заяви. Цей термін може бути подовжено до 30 днів, про що повідомляють заявника.<br />
</div><br />
== Судовий порядок ==<br />
<br />
=== Види судового розгляду питання порушення прав ===<br />
<div align="justify"><br />
На осіб, які вчинили незаконні дії/бездіяльність (не злочин) по відношенню до особи, яка є учасником процесу:<br /><br />
Адміністративного. Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. (ст. 267 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення])<br /><br />
<br />
<br />
Кримінального. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.<br />
</div><br />
=== Вартість ===<br />
<br />
Вартість — безкоштовно. До суду, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
<div align="justify"><br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.<br />
</div><br />
<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%96%D0%BB_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=10420Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон2018-11-09T07:36:29Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України “Про поховання та похоронну справу”];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 року № 193];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 року].<br />
</div><br />
== Перепоховання останків померлих ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно статті 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.<br /><br />
Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 )] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"].<br /> <br />
Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.<br />
</div><br />
== Де можливо отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
* Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради; <br />
* Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації (на основі їх узгоджених рішень).<br />
</div><br />
== Документи, які подаються ==<br />
<div align="justify"><br />
* Заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;<br />
* Лікарське свідоцтво про смерть;<br />
* Висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;<br />
* Дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі<br />
</div><br />
== Додаткова інформація ==<br />
=== Рекомендації ===<br />
<div align="justify"><br />
За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.<br /><br />
Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення.<br /><br />
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.<br /><br />
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України].<br /><br />
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.<br /><br />
Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до Книги реєстрації.<br />
</div><br />
=== Строк надання адміністративної послуги ===<br />
<div align="justify"><br />
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”] граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.<br />
<br />
=== Платність надання адміністративної послуги ===<br />
Адміністративні послуги надаються безкоштовно. <br />
=== Результат надання адміністративної послуги ===<br />
Видача рішення виконавчого комітету про перепоховання останків померлого на інше кладовище<br />
=== Можливі способи отримання результату (відповіді) ===<br />
<div align="justify"><br />
Особисто або уповноважений представник заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.<br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги:<br />
# Неповний перелік документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;<br />
# Відсутність обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.<br />
</div><br />
== Переміщення тіл померлих через державний кордон ==<br />
<div align="justify"><br />
Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення органові доходів і зборів особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів: <br />
* згідно із ч. 8 ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI] зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми;<br />
* свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом; <br />
* довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного органу доходів і зборів - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.<br /><br />
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.<br /><br />
Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи органу доходів і зборів та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.<br /><br />
Відповідно до ч. 4 ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.<br />
</div><br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83._%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=10419Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним2018-11-09T07:34:38Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Відносини лізингу на рівні законів регулюються трьома нормативними актами: [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] (параграф 6 глави 58), [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] (ст. 292) та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України від 16.12.97 р. №723/97 «Про фінансовий лізинг»] (далі — Закон про фінансовий лізинг).<br /><br />
Так, відповідно до ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], за договором лізингу одна сторона ('''лізингодавець''') передає або зобов'язується передати другій стороні ('''лізингоодержувачу''') у користування:<br /><br />
1) майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем ('''прямий лізинг'''), або<br /><br />
2) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов ('''непрямий лізинг'''), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br />
</div><br />
== Поняття фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч. 1 ст. 292 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України], лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням з лізингоодержувачем у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.<br />
</div><br />
== Види лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Як випливає з наведеного вище, у визначенні змісту договору лізингу в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] є деякі розбіжності. Розбіжності є й при визначенні '''видів лізингу''': згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізинг може бути прямий та непрямий, а згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] — фінансовий або оперативний (залежно від особливостей здійснення лізингових операцій), та зворотний, пайовий, міжнародний (залежно від форми здійснення лізингу). При цьому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], на відміну від [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], не наводить яких-небудь ознак зазначених у ньому видів лізингу.<br /><br />
Як [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] (ч. 3 ст. 806), так і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] (ч. 7 ст. 292) щодо докладнішого регламентування відносин лізингу відсилають до інших законодавчих актів. Єдиним законом, який, крім уже згаданих [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], визначає загальні правові та економічні засади лізингу, є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Відповідно до ч. 2 ст. 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''за договором фінансового лізингу''' лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) згідно з передбаченими лізингоодержувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування останнього на визначений строк '''не менше одного року''' за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
Суттєвим також є те, що за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності на предмет лізингу''' до лізингоодержувача після закінчення строку договору.<br /><br />
Зверніть увагу: при укладенні договору фінансового лізингу '''лізингодавець ще не є власником речі''', що підлягає передачі за договором. На нього покладається обов'язок придбати її у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Прямий же лізинг, тобто договір лізингу, згідно з яким лізингодавець передає або зобов'язується передати лізингоодержувачу в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], а нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»] у співвідношенні з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] слід розцінювати як закон, який визначає особливості регулювання відносин за договором фінансового лізингу, тобто є спеціальним у регулюванні зазначених відносин. Це випливає з ч. 2 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою «''до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом* та законом''». А ось щодо співвідношення Закону про фінансовий лізинг та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] у регулюванні відносин за договором фінансового лізингу, то, на нашу думку, в цьому випадку визначальне значення має зміст норми, наведеної у п. 1 ст. 2 Закону про фінансовий лізинг, згідно з якою «''відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом''». Таким чином, враховуючи те, що закони (в т.ч. і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ]) та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»](тобто до 16.01.2004 p.), діють у частині, що не суперечить цьому закону (ч. 2 ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]), '''при регулюванні відносин саме фінансового лізингу положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] не застосовуються.'''<br />
</div><br />
== Предмет договору фінансового лізингу. Перехід права власності на предмет договору фінансового лізингу до лізингоотримувача ==<br />
<div align="justify"><br />
А що на практиці?<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законі України «Про фінансовий лізинг»] майно, яке передається у лізинг, визначається як предмет (а не як об'єкт) лізингу.<br /><br />
Відповідно до ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ*, визначена індивідуальними ознаками** та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).<br /><br />
* Неспоживною вважають річ, призначену для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій початковий вигляд протягом тривалого часу (ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
* Piч є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена властивими лише їй ознаками, що виділяють її серед інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»], за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності''' на предмет лізингу до лізингоодержувача. Тобто фінансовий лізинг полягає виключно у наданні права користування предметом лізингу. Така ж умова щодо лізингу закріплена й у ЦКУ. Якщо лізингоодержувач хоче придбати у власність предмет фінансового лізингу, то для цього потрібно укладення з лізингодавцем '''окремого договору купівлі-продажу''' предмета лізингу. Право власності на предмет фінансового лізингу в такому разі переходить до лізингоодержувача з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ч. 2 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Слід зауважити також, що у разі переходу права власності на предмет фінансового лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу (ч. 1 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Предмет фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Це зумовлено тим, що право власності на предмет фінансового лізингу й надалі залишається за лізингодавцем, предмет фінансового лізингу не може бути об'єктом стягнення за боргами лізингоодержувача.<br /><br />
Предмет фінансового лізингу та/або пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню лише у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором (ч. 2 ст. 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). За загальним правилом, витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, однак договором може бути встановлено інше.<br /><br />
</div><br />
== Суб'єкт операції фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Суб'єкти фінансового лізингу визначені у ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]. Лізингоодержувачем може бути й пересічна фізична особа (не лише приватні підприємці). А от лізингодавцем може бути '''лише юридична особа''' (абз. 2 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Варто звернути увагу ще й на такий момент. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги] від 12.07.2001 р. №2664-III, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. А згідно з ч.1 ст. 5 цього закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами (тобто юридичними особами, які відповідно до закону надають одну чи кілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру і виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями. Однак ст. 4 Закону про фінансовий лізинг визначає лізингодавцем просто юридичну особу й не містить обмеження щодо надання фінансового лізингу лише фінансовими установами. У цьому разі слід керуватися ч. 4 ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги], згідно з якою «можливість і порядок надання окремих фінансових послуг юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції».<br /><br />
Згідно з п. 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами] — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 року №21: «''Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг''».<br />
Додатково потрібна наявність:<br /><br />
1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юр. особи, згідно з установчими документами;<br /><br />
2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо провадять діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямом та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 додаток 1 до Положення №21]);<br /><br />
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи3.<br /><br />
</div><br />
== Договір фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно з ч. 2 ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], істотними умовами договору лізингу є:<br /><br />
— предмет лізингу;<br /><br />
— строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу) (не менше одного року);<br /><br />
— розмір лізингових платежів.<br /><br />
Істотними можуть бути визнані й інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Наприклад:<br /><br />
1) умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодавством України;<br /><br />
2) повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;<br /><br />
3) страхування об'єкта лізингу;<br /><br />
4) експлуатація та технічне обслуговування, модернізація об'єкта лізингу;<br /><br />
5) надання інформації щодо його технічного стану;<br /><br />
6) повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;<br /><br />
7) надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача.<br /><br />
Усі ці умови будуть істотними тільки у разі, якщо це прямо встановлено законодавством або визначено сторонами.<br /><br />
Відповідно до ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, інакше такий договір не вважатиметься укладеним, тобто таким, що не спричиняє будь-які наслідки для сторін.<br /><br />
Лізингодавець, зокрема, має право здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом фінансового лізингу та його утримання. Своєю чергою, лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцеві доступ до предмета фінансового лізингу й забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання (п. 4 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Окремо слід звернути увагу на право лізингодавця стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість '''у безспірному порядку''' на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Однак таке право не узгоджується з ч. 2 ст. 1071 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якою встановлено, що «''грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом''». Інших випадків списання коштів клієнта без його розпорядження, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] не передбачає. У цій ситуації, на нашу думку, все ж таки переважатимуть положення Закону про фінансовий лізинг щодо безспірного стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 цього закону, «''закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону''». Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»].<br /><br />
У разі '''30-денного прострочення лізингового платежу''' (частково або у повному обсязі) лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета фінансового лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Отже, лізингоодержувачу слід пильніше слідкувати за дотриманням узгоджених в договорі строків сплати лізингових платежів.<br /><br />
Лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування заподіяних йому (лізингодавцю) збитків відповідно до закону та договору (п. 6 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). При цьому слід враховувати, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування лізингоодержувачу, застосовується '''позовна давність один рік''' (ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 783 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізингодавець має право вимагати '''розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингоодержувач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;<br /><br />
2) лізингоодержувач без дозволу лізингодавця передав річ у користування іншій особі;<br /><br />
3) лізингоодержувач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;<br /><br />
4) лізингоодержувач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на лізингоодержувача.<br /><br />
<br /><br />
Лізингоодержувачу забезпечується захист його права на предмет фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.<br /><br />
Лізингоодержувач має право '''поліпшити''' річ, яка є предметом договору лізингу, однак лише '''за згодою лізингодавця''' (ст. 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). У такому разі лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (відповідно до ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність один рік'''). Якщо ж поліпшення предмета фінансового лізингу здійснене '''без дозволу лізингодавця''', лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета фінансового лізингу без шкоди для нього.<br />
У разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить понад 30 днів (якщо договором не передбачено іншого строку), лізингоодержувач має право (ч. 1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]):<br /><br />
а) відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця;<br /><br />
б) вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.<br /><br />
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''у разі закінчення строку фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути''' предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, положення про автоматичне продовження договору на строк, який був раніше встановлений у договорі, у разі якщо лізингоодержувач й надалі продовжує користуватись предметом лізингу після закінчення строку дії договору (ст. 764 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]), до відносин фінансового лізингу не застосовується. У цьому випадку має місце перевага норм Закону про фінансовий лізинг як спеціального закону, що регулює ці відносини.<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 784 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;<br /><br />
2) лізингодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.<br /><br />
Ремонт і технічне обслуговування предмета договору фінансового лізингу здійснює продавець (постачальник) речі, яка є предметом лізингу, на підставі договору між ним і лізингоодержувачем (постачальником) (ч. 2 ст. 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Умови ремонту й технічного обслуговування предмета фінансового лізингу можуть також визначатися сторонами у договорі фінансового лізингу або окремим договором. Якщо в договірному порядку це питання не врегульоване, то застосовуватиметься порядок, передбачений ст. 776 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], відповідно до якої '''лізингоодержувач зобов'язаний проводити поточний ремонт, а лізингодавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт речі''', переданої у лізинг.<br />
<br />
== Підстави визнання договору лізингу автотранспорту недійсним ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до частини другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br /><br />
Згідно зі статтею 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]: <br /><br />
'''1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;'''<br /><br />
'''2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.'''<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Більше того, стаття 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br /><br />
Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br /><br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).<br /><br />
Визначення поняття '''"несправедливі умови договору"''' закріплено в частині другій статті 18 цього Закону – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br /><br />
Аналізуючи норму статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що '''для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:'''<br /><br />
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]);<br /><br />
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> '''Несправедливими є, зокрема, умови договору''' про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).<br /><br />
За змістом статті 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] '''діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.'''<br /><br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br /><br />
Отже, відповідно до частини першої статті 227 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br /><br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з такого.<br /><br />
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».<br /><br />
Відповідно до частин першої та другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
''До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей'' , встановлених цим параграфом та законом.<br /><br />
''До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки'' , якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.<br /><br />
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br /><br />
Частинами першою та третьою статті 760 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.<br /><br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br /><br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br /><br />
Згідно зі статтею 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.'''<br /><br />
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br /><br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
Положення статті 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br /><br />
'''Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:'''<br /><br />
'''По-перше:''' 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br /> <br />
'''По-друге: ''' договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br /> <br />
'''По-третє:''' договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВИСНОВОК:'''</FONT> за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=10417Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-11-09T07:29:32Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br />
</div><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=10415Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-11-09T07:24:44Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br />
</div><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ від 16.08.2008, від 03.12.2008, від 17.03.2010, від 08.09.2010 у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=10414Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-11-09T07:21:58Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 ЦК України майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 Цивільного кодексу України угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br />
</div><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ від 16.08.2008, від 03.12.2008, від 17.03.2010, від 08.09.2010 у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=10413Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-11-09T07:19:02Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 ЦК України майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 Цивільного кодексу України угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.<br />
</div><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ від 16.08.2008, від 03.12.2008, від 17.03.2010, від 08.09.2010 у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Цивільне процесуальне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=8316Відновлення втраченого правовстановлюючого документу2018-09-25T07:16:13Z<p>Andrii.stadnyk: Створена сторінка: == Нормативна база == <div align="justify"> - [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII]<br /><br />
</div><br />
== Видача дублікатів втрачених, зіпсованих або пошкоджених документів ==<br />
<div align="justify"><br />
Документом, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статті 1 Закону України “Про інформацію”] є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.<br /><br />
Чіткого визначення терміну “дублікат” в чинному законодавстві не існує, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал. Тобто, дублікат документа містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.<br /><br />
Нерідко бувають випадки, коли оригінал документа загублено або зіпсовано чи пошкоджено. Тоді необхідно отримати дублікат документа.<br /><br />
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.<br /><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Статтею 53 Закону України “Про нотаріат”] встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.<br /><br />
Отже зрозуміло, що дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом чи секретарем сільської ради, що вчинив певну нотаріальну дію.<br /><br />
Але є багато випадків втрати чи пошкодження, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виданих іншими уповноваженими на це органами, наприклад, органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року. Як же діяти в таких випадках?<br />
Як відомо, із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державна реєстрація речових прав проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав — структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України.<br /><br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 підпунктом 66 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.<br /><br />
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.<br /><br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127], для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:<br /><br />
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;<br /><br />
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).<br /><br />
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.<br /><br />
За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав (реєстраційної служби відповідного управління юстиції) проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого або зіпсованого документа.<br />
</div><br />
== Відновлення правовстановлюючого документу через суд ==<br />
<div align="justify"><br />
Бувають випадки, коли оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу різних причин. У такому випадку варіантом розв'язання проблеми служить подача до суду позовної заяви про визнання права власності на об'єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.<br /><br />
Так, згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України] право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.<br /><br />
Зі змісту [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 392 Цивільного кодексу України] вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.<br /><br />
У даному напрямку власнику потрібно зробити наступні кроки:<br /><br />
1. Опублікувати у пресі оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документу.<br /><br />
2. Звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату правовстановлюючого документу. В цьому випадку документи міліції по справі про втрату заявником правовстановлюючого документу слугуватимуть підтвердженням самого факту втрати.<br /><br />
3. Отримати письмову відповідь від державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про неможливість провести реєстраційні дії щодо майна за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього.<br /><br />
Питання, кого ж ставити відповідачами по таких справах, завжди було дискусійним. Раніше судова практика свідчила, що відповідачами по справах про визнання права власності ставали бюро технічної інвентаризації (БТІ), які відмовляли заявникам у реєстрації права власності, видачі витягу з реєстру тощо без пред’явлення останніми правовстановлюючих документів.<br /><br />
Зараз, у зв’язку з передачею реєстраційних функцій БТІ органам Державної реєстраційної служби України, відповідачами у справах про відновлення права власності через суд уже стають відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.<br />
</div><br />
== Узагальнення судової практики ==<br />
<div align="justify"><br />
РІШЕННЯ<br /><br />
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ <br /> <br />
"06" березня 2018 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:<br /> <br />
головуючого судді - Дармакуки Т.П.<br /><br />
за участю секретаря судового засідання - Копищик М.С.<br /><br />
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, третіх осіб: відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну частку (пай), -<br /><br />
ВСТАНОВИВ:<br /><br />
Позивач - ОСОБА_1 в позові вказує, що вона працювала в КСП «Прогрес» та отримала сертифікат на земельну частку /пай/ серії НОМЕР_3, який втратила, тому не може отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Поряд із цим, в сертифікаті було допущено помилку в написанні її анкетних даних, оскільки вказано: ОСОБА_2, замість ОСОБА_3. В зв"язку із чим, вона просила встановити факт належності її сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 та визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району.<br /><br />
Позивач згідно заяви просила справу розглянути у її відсутність.<br /><br />
Відповідач:<br /><br />
Любашівська районна державна адміністрація заперечень проти позову не має та просила розглянути справу у відсутність представника.<br /><br />
Треті особи:<br /><br />
Відділ у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Боківська сільська рада Любашівського району Одеської області надали до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представників.<br />
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючого.<br /><br />
Судом встановлено, що на ім»я ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_2, про що 07.0.1997 р. зроблено запис за № 807. Розмір земельної частки (паю) із земель колишнього КСП «Прогрес» складає 7,19 умовних кадастрових гектар, що підтверджується листом відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 2570/111-17 від 21.12.2017 р. Вартість земельної частки (паю) складає 147 528 грн. 13 коп. (а.с.11).<br />
Відповідно до положення п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.<br /><br />
Факт, що ОСОБА_1 належав сертифікат про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області, який видано на ім»я ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки колгоспника, архівною довідкою, довідкою Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та довідкою Бобрицької сільської ради про те, що на території сільської ради не проживала ОСОБА_2, а проживала ОСОБА_1.<br /><br />
Разом із тим, допитана в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засідання пояснила, що працювала головою КСП «Прогрес», де дояркою працювала ОСОБА_3, яку називали також і ОСОБА_2, її вітчима було звати ОСОБА_5, такої особи як ОСОБА_2 в колгоспі не було. Позивачка була членом колгоспу і її було включено в список осіб, які мають право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Прогрес», але невірно було зазначено її ім»я та по батькові.<br /><br />
Позивач в позові вказує, що втратила сертифікат серії НОМЕР_2, про що також було подано оголошення в районній газеті «Хлібороб».<br /><br />
Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.<br /><br />
Згідно п.5 Порядку «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.<br /><br />
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.<br /><br />
В порядку, передбаченому ст.392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.<br />
Оскільки, позивач має право на земельну частку (пай), але втратила правовстановлюючий документ (сертифікат), і немає можливості отримати його дублікат, та реалізувати своє право на зазначене нерухоме майно, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.<br /><br />
Керуючись ст.ст. 258-259, 265, 268, 315 ЦПК України, суд,<br /><br />
В И Р І Ш И В:<br /><br />
Позов ОСОБА_1 до Любашівської районної державної адміністрації, третіх осіб: відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити.<br /><br />
Встановити факт належності ОСОБА_1 сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області, який видано на ім'я ОСОБА_2, визнавши втрачений сертифікат серії НОМЕР_2 недійсним.<br /><br />
Визнати за ОСОБА_1, жителькою АДРЕСА_1 інд.н. НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області вартістю вартістю 147 528 грн. 13 коп.<br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=8313Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства2018-09-25T06:49:38Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України“ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України “Про прикордонний контроль”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-16 Закон України “Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції “Про затвердження Інструкції про виконання в Україні конвенції про стягнення аліментів за кордоном“.]<br /><br />
</div><br />
== Поняття іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 26 Конституції України] визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] :<br /><br />
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.<br />
</div><br />
== Порядок виконання рішень щодо іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Порядок виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)], якою встановлено, що під час під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства , які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.<br /><br />
У разі невиконання зазначеними в частині першій цієї статті особами рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в’їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"].<br /><br />
Таким чином, вказаною статтею конкретизовано орган виконавчої влади, до якого повинен звернутись державний виконавець з відповідним поданням.<br />
</div><br />
== Права і обов'язки іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.<br />
</div><br />
== Відповідальність іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України « Про виконавче провадження»] (далі –Закон) державному виконавцю надається можливість застосовувати до боржників (іноземців, осіб без громадянства) усі визначені Законом заходи примусового виконання, які встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 10 Закону], а саме :<br /><br />
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;<br /><br />
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;<br /><br />
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;<br /><br />
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
Також, державний виконавець з метою ефективного виконання рішення має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суди розглядали подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.<br /><br />
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 441 ЦПК]. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 3 Закону № 1404-VIII], примусове виконання яких здійснюється ДВС.<br /><br />
Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень] передбачено, що у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцяти денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.<br />
</div><br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства ]] [[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=8312Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства2018-09-25T06:45:24Z<p>Andrii.stadnyk: Створена сторінка: == Нормативна база == <div align="justify"> - [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України“ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України “Про прикордонний контроль”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-16 Закон України “Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції “Про затвердження Інструкції про виконання в Україні конвенції про стягнення аліментів за кордоном“.]<br /><br />
</div><br />
== Поняття іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України.<br /><br />
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" :<br /><br />
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.<br />
</div><br />
== Порядок виконання рішень щодо іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Порядок виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)], якою встановлено, що під час під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства , які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.<br /><br />
У разі невиконання зазначеними в частині першій цієї статті особами рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в’їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"].<br /><br />
Таким чином, вказаною статтею конкретизовано орган виконавчої влади, до якого повинен звернутись державний виконавець з відповідним поданням.<br />
</div><br />
== Права і обов'язки іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.<br />
</div><br />
== Відповідальність іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України « Про виконавче провадження»] (далі –Закон) державному виконавцю надається можливість застосовувати до боржників (іноземців, осіб без громадянства) усі визначені Законом заходи примусового виконання, які встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 10 Закону], а саме :<br /><br />
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;<br /><br />
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;<br /><br />
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;<br /><br />
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
Також, державний виконавець з метою ефективного виконання рішення має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суди розглядали подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.<br /><br />
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 441 ЦПК]. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 3 Закону № 1404-VIII], примусове виконання яких здійснюється ДВС.<br /><br />
Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень] передбачено, що у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцяти денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.<br />
</div><br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства ]] [[Категорія: Цивільне право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=8061Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації2018-09-11T07:05:04Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об'єднання"];<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"];<br /><br />
<br />
== Порядок реєстрації ==<br />
<div align="justify"><br />
Одним із засобів поширення своєї діяльності громадським об’єднанням зі статусом юридичної особи є створення ним відокремлених підрозділів. Відокремлені підрозділи допомагають безпосередньо громадському об’єднанню виконувати статутні завдання та функції згідно зі статутом, поширюючи при цьому свою діяльність далеко за межі знаходження громадського об'єднання.<br /><br />
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання (зборів) згідно із статутом, у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
У рішенні зборів зазначається повна та за наявності скорочена назва відокремленого підрозділу, його місцезнаходження. Окремим питанням на голосування виносять обрання керівника відокремленого підрозділу, де зазначається його (її) прізвище, додатково можна прописати відразу дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ці данні будуть потрібні при заповнені заяви). Рішення зборів оформлюється протоколом, підписується головою і секретарем зборів, прошивається та нумерується.<br /><br />
Рішення про створення та вся інформація по відокремленому підрозділу приймаються, або по кожному підрозділу окремо, або по всім підрозділам в одному рішенні, але в кількості таких підрозділів.<br /> <br />
Керівники відокремлених підрозділів громадського об’єднання призначаються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання із числа членів громадського об’єднання і діють на підставі довіреності.<br /><br />
Відокремлені підрозділи можуть згідно наданих їм повноважень:<br /><br />
- представляти громадське об'єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- реалізувати статутні мету та завдання громадського об’єднання у межах території, на яку поширюються їх повноваження;<br /><br />
- проводити роботу по залученню нових членів (учасників) з використанням засобів, не заборонених законодавством України.<br /><br />
Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.<br /><br />
Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи подаються такі документи:<br /><br />
1) заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи;<br /><br />
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу.<br /><br />
Діяльність відокремленого підрозділу може бути припинено шляхом його закриття за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.<br /><br />
Про закриття відокремленого підрозділу громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.<br /><br />
Майно та кошти, яке було закріплене за відокремленим підрозділом, після припинення його діяльності передаються безпосередньо до відання керівного органу згідно статуту до прийняття рішення щодо розподілу майна та коштів<br />
Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 133 Конституції України], і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання та відмова від такого статусу є добровільними.<br />
Відомості про всеукраїнський статус громадського об’єднання перевіряються щороку уповноваженим органом з питань реєстрації відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.<br />
</div><br />
<br />
== Де можна отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
Документи подаються за місцезнаходженням основної організації до Головного територіально управління юстиції, Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або Центру надання адміністративних послуг.<br />
</div><br />
<br />
== Строк надання адміністративної послуги ==<br />
Термін на прийняття рішення 3 дні.<br />
<br />
== Платність надання адміністративної послуги ==<br />
Послуга державної реєстрації — безкоштовна.<br />
<br />
== Результат надання адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Результат надання адміністративної послуги — Реєстрація в ЄДР та РГО. Отримання статусу всеукраїнської ГО.<br />
</div><br />
<br />
== Можливі способи отримання результату (відповіді) ==<br />
<div align="justify"><br />
Можливі способи отримання результату (відповіді) — Представник або ГО буде повідомлена протягом одного дня з винесення рішення на електронну пошту або листом, або особисто заявнику.<br />
</div><br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
<div align="justify"><br />
Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги:<br /><br />
- документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br /><br />
- у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br /><br />
- не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br /><br />
- документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br /><br />
- документи суперечать статуту громадського формування;<br /><br />
- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br /> <br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
</div><br />
<br />
== Додаткова інформація ==<br />
<div align="justify"><br />
Зареєструвати відразу декілька відокремлених підрозділів на сьогоднішній день не має технічної можливості. Реєстрація буде відбуватися лише по одному підрозділу.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=8060Звернення до третейського суду2018-09-11T07:03:56Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України «Про третейські суди»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько-процесуальним кодексом України]<br />
<br />
== Загальне поняття третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Статею 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] надано наступні визначення:<br /><br />
'''третейський суд''' - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносини.<br /><br />
'''третейський суддя''' - фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до цього Закону для вирішення спорів у третейському суді.<br /><br />
В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).<br /><br />
Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.<br /> <br />
Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.<br /><br />
</div><br />
<br />
== Спори, які не можуть розглядатися третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”], юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.<br /><br />
Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарсько - процесуальним кодексом України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальним кодексом України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”] передбачено наступний перелік справ, які не можуть розглядатися третейським судом:<br /><br />
- спори про визнання недійсними нормативно- правових актів;<br /><br />
- спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;<br /><br />
- спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов’язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов’язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;<br />
- справ, пов'язаних з державною таємницею;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);<br /><br />
- справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;<br /><br />
- справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;<br /><br />
- справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;<br /><br />
- справ у спорах, що виникають з трудових відносин;<br /><br />
- інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;<br /><br />
- справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;<br /><br />
- справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;<br /><br />
- справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки);<br /><br />
- справи окремого провадження.<br /><br />
</div><br />
== Третейська угода ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейська угода може бути укладена у вигляді:<br /> <br />
третейського застереження в договорі, контракті;<br /><br />
у вигляді окремої письмової угоди.<br /><br />
Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.<br /> <br />
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.<br /><br />
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.<br /><br />
Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов'язанні останній повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди. <br />
</div><br />
<br />
== Склад витрат при вирішенні спору третейським судом ==<br />
<div align="justify"><br />
Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом трішки відрізняється від складу витрат, які передбачені судами загальної та спеціальної юрисдикції, а саме (наведемо лише ті витрати, які відрізняються):<br /><br />
гонорари третейських суддів;<br /><br />
третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються регламентом третейського суду (при зверненні до суду загальної або спеціальної юрисдикції сторони несуть відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”]):<br />
витрати, понесені третейськими суддями у зв'язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;<br /><br />
витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;<br /><br />
витрати на листування третейського суду;<br /><br />
витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок;<br /><br />
гонорар секретаря третейського суду та інші витрати, визначені регламентом третейського суду або контрактом з третейським суддею.<br />
</div><br />
<br />
== Третейський розгляд та виконання рішення третейського суду ==<br />
<div align="justify"><br />
Третейський розгляд регулюється розділом V [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ “Про третейські суди”]<br /><br />
Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду є обов'язковим до виконання.<br /><br />
Рішення третейського суду є остаточним і оскарження не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. <br />
Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:<br /><br />
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;<br /><br />
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;<br /><br />
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;<br /> <br />
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону];<br /><br />
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.<br /><br />
Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.<br /><br />
Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.<br /> <br />
Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.<br />
Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.<br /><br />
Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.<br />
Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.<br />
Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] <br />
</div><br />
<br />
== Особливості ==<br />
<div align="justify"><br />
Всім відомо, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.<br /> <br />
Проте, вказана норма не застосовується до обставин, встановлених рішенням третейського суду, тому такі обставини все рівно підлягають доказуванню.<br /> <br />
На відміну від [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГПК України] передбачає однією із підстав припинення провадження у справі, укладення сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду.<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] передбачає дії суду лише як залишення позову без розгляду випадку коли між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.<br /><br />
Тобто, в першому випадку, повторне звернення до суду із тим самим позову неможливо, тоді як в другому випадку, таке звернення можливе.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Господарський процес]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC&diff=8054Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам2018-09-10T07:21:18Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Постановоа КМУ від 01.10.2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"];<br /> <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"];<br /> <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова КМУ від 01.10.2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80/paran8#n8 Розпорядження КМУ "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07.11.2014 № 1085-р] <br />
<br />
== Хто може отримати грошову допомогу ==<br />
<div align="justify"><br />
Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації, та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.<br /><br />
<br />
За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання.<br /><br />
<br />
Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 01.10.2014 року № 505].<br /><br />
<br />
Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” визначений уповноваженим банком, який відкриває та обслуговує поточні рахунки, на які зараховується грошова допомога, а також який приймає документи, необхідні для призначення грошової допомоги у разі відкриття поточного рахунка (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо виплата грошової допомоги раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
</div><br />
<br />
== Розмір грошової допомоги особам, які переміщуються ==<br />
<div align="justify"><br />
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах:<br /> <br />
* для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім’ї);<br />
* для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;<br />
* для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).<br />
Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім’ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім’ї - 5000 гривень.<br /> <br />
У разі зміни уповноваженого представника сім’ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім’ї за його особистим зверненням.<br />
</div><br />
== Виплата грошової допомоги дитині ==<br />
<div align="justify"><br />
Дитина, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції або населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, може отримати виплату грошової допомоги за зверненням:<br /><br />
* баби, діда, повнолітніх сестри, брата, мачухи, вітчима, які безпосередньо здійснюють догляд за дитиною без спеціальних на те повноважень;<br />
* інших осіб, яким батьки передали дитину на виховання, - у разі надання заяви батьків щодо отримання такої допомоги, справжність підпису на якій має бути засвідчена нотаріально;<br />
* служби у справах дітей, якщо догляд за дитиною, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), з якими у неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки, за рішенням служби у справах дітей відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/paran15#n15 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини]<br />
Неповнолітня дитина має право самостійно звернутися за призначенням грошової допомоги.<br />
</div><br />
== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги ==<br />
<div align="justify"><br />
Для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається '''за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка''', пред’являє: <br />
# паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус <br />
# подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). <br />
З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''Для виплати грошової допомоги на малолітніх дітей, які переміщуються без супроводу батьків''' або осіб, які їх замінюють, поточний рахунок на ім’я малолітньої дитини відкривається за зверненням зазначених в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF абзацах другому - четвертому пункту 3-2 Порядку] осіб, які додатково подають уповноваженому банку документи, що посвідчують особу заявника та підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником, або документ, що підтверджує повноваження представника служби у справах дітей.<br /><br />
<br />
<u>'''У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги:'''</u><br />
# прізвище, ім’я та по батькові;<br />
# число, місяць, рік народження;<br />
# серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;<br />
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);<br />
<u>'''інформацію про:'''</u><br />
# зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);<br />
# наявність у будь-якого із членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;<br />
# наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;<br />
# місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;<br />
# наявність у будь-якого з членів сім’ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.<br /><br />
<br />
<u>'''До заяви додаються:'''</u> <br />
# копія довідки з військової частини про залучення до проведення антитерористичної операції (для військовослужбовців із числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції), <br />
# копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), <br />
# копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім’ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних,<br />
# письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім’ї в установі уповноваженого банку.<br /><br />
<br />
'''У разі наявності житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним''' для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, '''додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири''') (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.<br />
</div><br />
=== Документи, які подаються, для отримання грошової допомоги на наступний шестимісячний строк ===<br />
До заяви, в якій уповноважений представник сім’ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї, засвідчені підписом уповноваженого представника сім’ї.<br /><br />
Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або '''не раніше ніж за 15 днів''' до закінчення поточного шестимісячного строку.<br />
== Коли грошова допомога не призначається ==<br />
'''Грошова допомога не призначається у разі, коли:<br />'''<br />
# будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;<br /><br />
# будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.<br />
'''Грошова допомога не призначається на члена сім’ї:'''<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;<br />
# який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;<br />
# який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.<br />
== Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу ==<br />
Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є '''особи працездатного віку''' (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), '''які не працевлаштувалися''', в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, '''протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.'''<br /><br />
<br />
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім’ї грошова допомога на цього члена сім’ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.<br /><br />
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.<br />
== Припинення виплати грошової допомоги ==<br />
'''Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі:'''<br />
# подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги;<br />
# надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють;<br />
# зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи;<br />
# виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги;<br />
# у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.<br /><br />
<br />
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]] <br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8053Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення2018-09-10T07:18:28Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» Верховна Рада України; від 24.06.2004 № 1875-IV;]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 № 630;]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» від 17.02.2010 № 151]<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого опалення ==<br />
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» Верховна Рада України; від 24.06.2004 № 1875-IV;] (далі - Закон).<br />
Положенням статті 16 Закону визначено, надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).<br />
Виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.<br />
Закон передбачає істотні (обов’язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем.<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/151-2010-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» від 17.02.2010 № 151] визначено порядок здійснення вище зазначеного перерахунку (далі Порядок).<br />
Пункт 3 вище зазначеного порядку вказує на те, що виконавець зобов'язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги. <br />
Зупинимось детальніше на кожному виду послуг:<br />
<br />
==== Перерахунок за надання послуг з централізованого опалення ====<br />
<br />
Відповідно до п. 4 Порядку якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць), перерахунок за надання таких послуг за відсутностіквартирних та будинкових засобів обліку теплової енергіїпроводиться у разі оплати послуг: <br /><br />
===== 1) в опалювальний сезон за формулою: =====<br />
C = T х 0,033 х d1, <br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
===== 2) щомісяця протягом року за формулою: ===== <br />
С = T х 12/d0 х d1,<br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
d0 - тривалість опалювального сезону, діб. <br /><br />
<br />
=== У разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній ===<br />
Пункт 5 Порядку визначає умови здійснення перерахунку у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній перерахунок за надання послуг з централізованого опалення за відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії проводиться у разі оплати послуг: <br />
<br /><br />
===== 1) в опалювальний сезон за формулами: =====<br />
<br />
C = T х 0,05 х (18 - t) х d1/М , при 12 град.C <= t <= 18 град.C;<br /><br />
<br />
C = T х 0,05 х (20 - t) х d1/М, при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
C = T х d/M , при t < 12 град.C;<br /><br />
<br />
C = T хd1/M ----, при t < 14 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
де C - сума,на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках),гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
t - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C; <br /><br />
<br />
===== 2) щомісяця протягом року за формулами: =====<br />
C = -Tх12/d х 0,05 х (18 - t) х d , при 12 град.C <= t <= 18 град.C;<br /><br />
<br />
C =Тх12 х 0,05 х (20 - t) х d1 , при 14 град.C <= t <= 20 град.C (для наріжних кімнат);<br /><br />
<br />
C =Тх12 / х d1 , при t < 12 град.C;<br /><br />
<br />
де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого опалення, розрахований за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму), квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
T - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого опалення за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу, житлових приміщень у гуртожитках), гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від ількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
d0 - тривалість опалювального сезону, діб;<br /><br />
t - температура, зафіксована в житловому приміщенні, град.C. <br /><br />
<br />
'''У разі оплати послуг за двоставковими тарифами перерахунку підлягає умовно-змінна частина плати''' за послуги з централізованого опалення.<br /><br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води ==<br />
<br />
===== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання холодної води =====<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться: <br /><br />
<br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні холодної води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:''' <br /><br />
<br />
C1 = T1 х 0,033 х d1, <br /><br />
<br />
де C1 - сума, на яку зменшується р<br /><br />
розмір плати за надання послуг 1 з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
T1 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу, гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні холодної води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги - так само, як під час цілодобового водопостачання.''' <br />
==== Невідповідність сладу холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства ====<br />
У разі невідповідності складу і властивостей холодної води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, крім випадків допустимого тимчасового відхилення від встановлених вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання холодної води проводиться у разі оплати відповідно до: <br /><br />
<br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br /><br />
C = T2/M2---- х 0,2 х d1,<br /><br />
де C2 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
T2 - озмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання,гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:''' <br /><br />
C3 = T3/M3 х 0,2 х d1,<br /><br />
де C3 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T3 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
x x x x x x <br />
T4 х (V1 + V2 + V3 + V4 + V5 + V6 ) <br />
C4 = -------------------------------------------------- х 0,2 х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6 ) <br /><br />
<br />
де C4 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br />
T4 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра холодної води, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
x x x x x x<br />
V1 , V2 , V3 , V4 , V5 , V6 - обсяг споживання холодної води за оказаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br />
M1 , M2 , M3 , M4 , M5 , M6 - кількість днів у кожному місяці із азначених. <br /><br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання.<br />
<br /><br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води == <br />
<br />
===== Перерви у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води =====<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання гарячої води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться:<br /><br />
'''1) за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні гарячої води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:'''<br /><br />
C5 = T5 х 0,033 х d1, <br /><br />
де C5 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
T5 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб;<br /><br />
<br />
'''2) за наявності перерв у централізованому постачанні гарячої води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги - так само, як під час цілодобового водопостачання.<br />
'''<br />
===== Невідповідність фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній =====<br />
У разі невідповідності фактичної температури гарячої води у точці розбору нормативній перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати відповідно до: <br /><br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br /><br />
C6 = T6/M--- х K х d1,<br /><br />
де C6 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) <br />
споживання, гривень; <br /><br />
T6 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br /><br />
C7 = T7/M х K х d1,<br /><br />
де C7 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T7 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень;<br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C;<br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і кісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці; <br /><br />
<br />
'''3) показань квартирних засобів обліку за формулою:''' <br /><br />
T8 х (VГ1 + VГ2 + VГ3 + VГ4 + VГ5 + VГ6 ) <br />
C8 = ---------------------------------------------------- х K х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6 ) <br /><br />
де C8 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень; <br />
T8 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень; <br /><br />
VГ1, VГ2, VГ3, VГ4, VГ5, VГ6 - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
M1, M2, M3, M4, M5, M6 - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
K - коефіцієнт зменшення плати, який дорівнює 0,1 - при температурі гарячої води від +45 град.C до +49 град.C і 0,3 - при температурі гарячої води від +40 град.C до +44 град.C; <br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br /><br />
<br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання. <br />
У разі постачання гарячої води температурою нижче ніж +40 град.C плата справляється за тарифами на послуги з централізованого постачання холодної води. <br />
<br />
===== Невідповідність складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства =====<br />
У разі невідповідності складу і властивостей гарячої води державному стандарту на питну воду та вимогам санітарного законодавства, крім випадків допустимого тимчасового відхилення від вимог, перерахунок за надання послуг з централізованого постачання гарячої води проводиться у разі оплати послуг відповідно до: <br />
'''1) встановлених норм (нормативів) споживання за формулою:''' <br />
C6 = T6/M х 0,1 х d1 ,<br /><br />
<br />
де C6 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
T6 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до встановлених норм (нормативів) споживання, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
<br />
'''2) показань будинкових засобів обліку за формулою:'''<br />
C7 = T7/M х 0,1 х d1,<br />
де C7 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
T7 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований на одну особу відповідно до показань будинкових засобів обліку, гривень; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб; <br /><br />
M - кількість днів у місяці;<br /><br />
'''3) наявності квартирних засобів обліку за формулою:''' <br />
T8 х (Vг1 + Vг2+ V г3 + Vг4 + Vг5 + Vг6) <br />
C8 = ------------------------------------------- х 0,1 х d1 ,<br />
(M1 + M2 + M3 + M4 + M5 + M6) <br /><br />
<br />
де C8 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання гарячої води, розрахований за показаннями одного квартирного засобу обліку, гривень;<br /><br />
T8 - тариф на централізоване постачання 1 куб. метра гарячої води, гривень;<br /><br />
VГ1 , VГ2 , VГ3 , VГ4 , VГ5 , VГ6 - обсяг споживання гарячої води за показаннями квартирних засобів обліку за кожний календарний місяць з останніх шести, що передують перерахунку; <br /><br />
M1, M2, M3, M4 , M5 , M5 - кількість днів у кожному місяці із зазначених; <br /><br />
d1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.<br /><br />
Якщо квартирний засіб обліку води працював протягом менше ніж шість місяців, середньодобова вартість споживання води розраховується за фактично надані послуги пропорційно періоду їх надання.<br />
<br />
== Перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення ==<br />
'''Перерви у наданні послуг з централізованого водовідведення:'''<br />
<br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної або гарячої води чи невиконання графіка їх надання пропорційно проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення.<br />
<br /><br />
У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого водовідведення протягом більше ніж однієї доби на місяць перерахунок за надання таких послуг проводиться за формулою:<br />
<br />
'''C9 = T9 х 0,033 х d1 ,'''<br />
<br />
'''де C9''' - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну <br />
особу, гривень; <br />
<br />
'''T9''' - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; <br />
<br />
'''d1''' - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб. <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%85._%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=8052Право на проживання у безпечних для життя та здоров'я будинках. Відселення з аварійних будинків2018-09-10T07:16:58Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс УРСР]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
Конституція України визначає що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. <br />
<br /><br />
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (ст. 47 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
Згідно ст. 109 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.<br />
<br />
=== Добровільний порядок (позасудовий) ===<br />
Відповідно ч. 3 ст. 132-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК УРСР] Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання також надаються особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.<br />
<br />
==== Куди звернутися ====<br />
З метою визнання будинку аварійним відбувається обстеження стану будинку житлово-експлуатаційною організацією відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. за № 189]. Тому із відповідною заявою-зверненням необхідно звернутись в житлово-експлуатаційну організацію, що здійснює утримання будинку.<br />
<br /><br />
Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.<br />
<br /><br />
Якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.<br />
<br /><br />
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.<br />
<br />
==== Вартість ====<br />
Безкоштовно.<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Згідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. №189 “Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання”] обстеження будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п'ять років — тому можна запросити (усно або письмово) завірену належним чином копію акту від останнього планового огляду інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій або, у разі необхідності, звернутися із заявою про проведення обстеження стану жилих будинків позапланово.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Розгляд заяв-звернень відбувається протягом 30 днів.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Підставами для відмови у визнанні будинку непридатним для проживання може бути:<br />
<br /><br />
* будинок відповідає санітарним і технічним вимогам;<br />
* невідповідність санітарним і технічним вимогам, яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту;<br />
* будинок не належить до державного або громадського житлового фонду.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів може бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради у 15-денний строк.<br />
<br />
=== Судовий порядок ===<br />
==== Куди звернутися. Вартість ====<br />
Звернутися з позовною заявою до суду відповідної юрисдикції. Для цього необхідно скласти позовну заяву у письмовій форм згідно умов цивільно - процесуального кодексу України та в обов’язковому порядку додати всі можливі докази: заяву-звернення, фото, відео матеріали, свідків, що готові підтвердити факт порушення.<br />
<br /><br />
''Варіант №1'' Оскаржувати невиконання представниками житлово-експлуатаційних організацій умов договору про надання послуг, шляхом не реагування на заяву-звернення чи відмови у задоволенні заявлених вимог, можете захистити свої інтереси у судовому порядку. <br /><br />
В такому випадку особа повністю звільняється від зобов’язання сплатити судовий збір за подання позову до суду, оскільки згідно із законодавством України позивач є споживачем, який звертається за захистом своїх прав на підставі ч.3 ст. 22 ЗУ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 “Про захист прав споживачів”] в чинній редакції.<br />
<br /><br />
''Варіант №2'' Подати заяву до суду про встановлення факту відсутності житла, попередньо вставши в чергу на покращення житлових умов.<br />
В такому випадку судовий збір складає 0,2% розміру мінімальної заробітної плати (крім осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, згідно ст.5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ “Про судовий збір”] в чинній редакції).<br /><br />
'''''<big>Розмір судового збору визначається станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду</big>'''''<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Заява з додатками та копіями для відповідачів та суду.<br />
<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Два місяці, але може бути продовжений судом.<br />
<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Недостатня доказова база позовних вимог.<br />
<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.<br />
<br />
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97&diff=8051Оскарження незаконних дій/бездіяльності працівника поліції2018-09-10T07:15:02Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України “Про безоплатну правову допомогу”];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України “Про національну поліцію”];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”];<br />
<br />
<br />
== Основні аспекти ==<br />
<div align="justify"><br />
Поліція не завжди виконує свої обовязки відповідно до закону або свідомої їх порушує. Незаконними можуть бути як АКТИВНІ ДІЇ (неналежне спілкування — образи, лайки; незаконний огляд, незаконна перевірка документів, проведення опитування неповнолітніх (ст. 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про національну поліцію”]), а також БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ (ігнорування усної чи письмової заяви про правопорушення; відмова називати своє ПІБ (ч. 3 ст. 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про національну поліцію”], посаду; ненадання допомоги у небезпечній ситуації). Такі дії можуть бути суспільно небезпечними і містити склад злочину ( ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України “Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”]) <br />
</div><br />
== Досудовий порядок ==<br />
<br />
=== Куди звернутись ===<br />
<div align="justify"><br />
На осіб, які вчинили незаконні дії/бездіяльність (не злочин) по відношенню до особи, яка не є учасником процесу: не законний огляд, неналежне спілкування, ігнорування, то на таких осіб подається скарга. Така скарга подається у письмовій формі на керівника поліції або до служби безпеки відповідного територіального органу в порядку [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"].<br /><br />
Також скарга може бути викладена усно за номером “102” або “0-800-50-02-02” (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції”). Також можна направити копію листа в місцеву прокуратуру, яка буде тримати справу на контролі.<br /><br />
<br /><br />
Якщо скоєно злочин, то така заява про скоєння злочину подається відповідно до КПКУ до місцевої прокуратури (в майбутньому — Державному бюро розслідувань).<br />
</div><br />
=== Вартість ===<br />
<br />
Вартість подання скарги або заяви — безкоштовно.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів. ===<br />
<br />
Форма заяви на незаконні дії працівника поліції – Додаток №1<br />
<br />
=== Строки розгляду питання. ===<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"], термін розгляду — невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня надходження заяви. Цей термін може бути подовжено до 30 днів, про що повідомляють заявника.<br />
</div><br />
== Судовий порядок ==<br />
<br />
=== Види судового розгляду питання порушення прав ===<br />
<div align="justify"><br />
На осіб, які вчинили незаконні дії/бездіяльність (не злочин) по відношенню до особи, яка є учасником процесу:<br /><br />
Адміністративного. Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. (ст. 267 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення])<br /><br />
<br />
<br />
Кримінального. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.<br />
</div><br />
=== Вартість ===<br />
<br />
Вартість — безкоштовно. До суду, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
<div align="justify"><br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.<br />
</div><br />
== Особливі випадки ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно до ст. 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”] є певні категорії-суб'єкти, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист, здійснення представництва інтересів, складення документів процесуального характеру). Тому, якщо особа підпадає під категорію, вона має право на адвоката за рахунок держави ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України “Про безоплатну правову допомогу”]).<br />
</div><br />
== Додаток №1 ==<br />
Зразок заяви на незаконні дії працівника поліції<br />
<br />
Начальнику ГУНП в Черкаській обл.<br /><br />
Лютому В.В.<br /><br />
18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57<br /> <br />
<br /><br />
Копія: Прокуратура Черкаської області<br /><br />
Овчаренку С.А.<br /> <br />
18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286<br /> <br />
від Шевченка Івана Васильовича<br /><br />
18000 м. Черкаси, вул. Надпільна, 123 <br /><br />
моб. тел. (097) 123-45-67<br /><br />
<br /><br />
<br /><br />
<br />
Заява<br /><br />
на незаконні дії працівника поліції<br /><br />
<br /><br />
<div align="justify"><br />
15 березня 2017 року мене було незаконно піддано поверхневому огляду. Так знаходячись о 13:22 біля залізничного вокзалу до мене підішли працівники патрульної поліції з вимогою провести поверхневий огляд. Поліцейські не представились, не пояснили підстав для застосування такого заходу, а також суть та мету його проведення. Всі мої вимоги навести підстави для проведення поверхневого огляду були проігноровані. Ст. 40 ЗУ “Про Національну поліцію” визначаються підстави поверхневого огляду, а також містять чітку вимогу до статі поліцейського, який здійснює огляд. Мені довелося бути оглянутим працвником поліції протилежної статі (нагрудний знак - №0000), що грубо порушує ст. 40 ЗУ “Про Національну поліцію” та завдало мені моральних страждань, унаслідок втручання у моє приватне життя.<br /><br />
Нагадую, що відповідно до ст.7 ЗУ “Про звернення громадян” звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обовязковому прийняттю та розгляду. А також, відповідно до ст.18 Закону про мою можливість брати участь у перевірці поданої заяви та знайомитись з матеріалами такої перевірки.<br /><br />
Прошу розглянути скаргу та прийняти рішення про притягнення винних до відповідальності у термін, встановлений ст.20 ЗУ “Про звернення громадян”. Прошу проінформувати мене про прийняте рішення негайно після його прийняття, а у випадку продовження строку розгляду — повідомити про це.<br /><br />
</div><br />
<br />
<br />
Дата, Підпис<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%96%D0%BB_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=8050Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон2018-09-10T07:11:43Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України “Про поховання та похоронну справу”];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04 Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 року № 193];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 545 від 08.08.2006 року].<br />
</div><br />
== Перепоховання останків померлих ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно статті 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.<br /><br />
Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 )] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/315-19 Закон України "Про увічнення Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1941-1945 років"].<br /> <br />
Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.<br /> <br />
Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.<br />
</div><br />
== Де можливо отримати послугу ==<br />
<div align="justify"><br />
* Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради; <br />
* Центр надання адміністративної послуги обласної, районної і відповідної міської державної адміністрації (на основі їх узгоджених рішень).<br />
</div><br />
== Документи, які подаються ==<br />
<div align="justify"><br />
* Заява користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;<br />
* Лікарське свідоцтво про смерть;<br />
* Висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;<br />
* Дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі<br />
</div><br />
== Додаткова інформація ==<br />
=== Рекомендації ===<br />
<div align="justify"><br />
За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.<br /><br />
Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення.<br /><br />
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки - при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.<br /><br />
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України].<br /><br />
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.<br /><br />
Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до Книги реєстрації.<br />
</div><br />
=== Строк надання адміністративної послуги ===<br />
<div align="justify"><br />
Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закону України “Про адміністративні послуги”] граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом, у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.<br />
<br />
=== Платність надання адміністративної послуги ===<br />
Адміністративні послуги надаються безкоштовно. <br />
=== Результат надання адміністративної послуги ===<br />
Видача рішення виконавчого комітету про перепоховання останків померлого на інше кладовище<br />
=== Можливі способи отримання результату (відповіді) ===<br />
<div align="justify"><br />
Особисто або уповноважений представник заявника у разі наявності належним чином оформленої довіреності на отримання документів та документа, що посвідчує особу, або поштою.<br />
<br />
== Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги ==<br />
Підстави для відмови у наданні адміністративної послуги:<br />
# Неповний перелік документів або невідповідність поданих документів встановленим вимогам;<br />
# Відсутність обґрунтованих причин для перепоховання останків померлого.<br />
</div><br />
== Переміщення тіл померлих через державний кордон ==<br />
<div align="justify"><br />
Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення органові доходів і зборів особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів: <br />
* згідно із ч. 8 ст. 365 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI] зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми;<br />
* свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом; <br />
* довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного органу доходів і зборів - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.<br /><br />
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.<br /><br />
Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи органу доходів і зборів та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.<br /><br />
Відповідно до ч. 4 ст. 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закону України “Про поховання та похоронну справу "] у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.<br />
</div><br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83._%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=8049Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним2018-09-10T07:05:24Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
<div align="justify"><br />
Відносини лізингу на рівні законів регулюються трьома нормативними актами: [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України] (параграф 6 глави 58), [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] (ст. 292) та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України від 16.12.97 р. №723/97 «Про фінансовий лізинг»] (далі — Закон про фінансовий лізинг).<br /><br />
Так, відповідно до ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], за договором лізингу одна сторона ('''лізингодавець''') передає або зобов'язується передати другій стороні ('''лізингоодержувачу''') у користування:<br /><br />
1) майно, що належить лізингодавцю на праві власності й було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем ('''прямий лізинг'''), або<br /><br />
2) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов ('''непрямий лізинг'''), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br />
</div><br />
== Поняття фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч. 1 ст. 292 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України], лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням з лізингоодержувачем у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.<br />
</div><br />
== Види лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Як випливає з наведеного вище, у визначенні змісту договору лізингу в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] є деякі розбіжності. Розбіжності є й при визначенні '''видів лізингу''': згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізинг може бути прямий та непрямий, а згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] — фінансовий або оперативний (залежно від особливостей здійснення лізингових операцій), та зворотний, пайовий, міжнародний (залежно від форми здійснення лізингу). При цьому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], на відміну від [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], не наводить яких-небудь ознак зазначених у ньому видів лізингу.<br /><br />
Як [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] (ч. 3 ст. 806), так і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] (ч. 7 ст. 292) щодо докладнішого регламентування відносин лізингу відсилають до інших законодавчих актів. Єдиним законом, який, крім уже згаданих [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ], визначає загальні правові та економічні засади лізингу, є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Відповідно до ч. 2 ст. 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''за договором фінансового лізингу''' лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) згідно з передбаченими лізингоодержувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування останнього на визначений строк '''не менше одного року''' за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
Суттєвим також є те, що за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності на предмет лізингу''' до лізингоодержувача після закінчення строку договору.<br /><br />
Зверніть увагу: при укладенні договору фінансового лізингу '''лізингодавець ще не є власником речі''', що підлягає передачі за договором. На нього покладається обов'язок придбати її у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Прямий же лізинг, тобто договір лізингу, згідно з яким лізингодавець передає або зобов'язується передати лізингоодержувачу в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], а нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»] у співвідношенні з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] слід розцінювати як закон, який визначає особливості регулювання відносин за договором фінансового лізингу, тобто є спеціальним у регулюванні зазначених відносин. Це випливає з ч. 2 ст. 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою «''до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом* та законом''». А ось щодо співвідношення Закону про фінансовий лізинг та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] у регулюванні відносин за договором фінансового лізингу, то, на нашу думку, в цьому випадку визначальне значення має зміст норми, наведеної у п. 1 ст. 2 Закону про фінансовий лізинг, згідно з якою «''відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом''». Таким чином, враховуючи те, що закони (в т.ч. і [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ]) та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»](тобто до 16.01.2004 p.), діють у частині, що не суперечить цьому закону (ч. 2 ст. 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]), '''при регулюванні відносин саме фінансового лізингу положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГКУ] не застосовуються.'''<br />
</div><br />
== Предмет договору фінансового лізингу. Перехід права власності на предмет договору фінансового лізингу до лізингоотримувача ==<br />
<div align="justify"><br />
А що на практиці?<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законі України «Про фінансовий лізинг»] майно, яке передається у лізинг, визначається як предмет (а не як об'єкт) лізингу.<br /><br />
Відповідно до ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ*, визначена індивідуальними ознаками** та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).<br /><br />
* Неспоживною вважають річ, призначену для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій початковий вигляд протягом тривалого часу (ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
* Piч є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена властивими лише їй ознаками, що виділяють її серед інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про фінансовий лізинг»], за договором фінансового лізингу '''не передбачається переходу права власності''' на предмет лізингу до лізингоодержувача. Тобто фінансовий лізинг полягає виключно у наданні права користування предметом лізингу. Така ж умова щодо лізингу закріплена й у ЦКУ. Якщо лізингоодержувач хоче придбати у власність предмет фінансового лізингу, то для цього потрібно укладення з лізингодавцем '''окремого договору купівлі-продажу''' предмета лізингу. Право власності на предмет фінансового лізингу в такому разі переходить до лізингоодержувача з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ч. 2 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Слід зауважити також, що у разі переходу права власності на предмет фінансового лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу (ч. 1 ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»].<br /><br />
Предмет фінансового лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Це зумовлено тим, що право власності на предмет фінансового лізингу й надалі залишається за лізингодавцем, предмет фінансового лізингу не може бути об'єктом стягнення за боргами лізингоодержувача.<br /><br />
Предмет фінансового лізингу та/або пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню лише у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором (ч. 2 ст. 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). За загальним правилом, витрати на страхування за договором фінансового лізингу несе лізингоодержувач, однак договором може бути встановлено інше.<br /><br />
</div><br />
== Суб'єкт операції фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Суб'єкти фінансового лізингу визначені у ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]. Лізингоодержувачем може бути й пересічна фізична особа (не лише приватні підприємці). А от лізингодавцем може бути '''лише юридична особа''' (абз. 2 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Варто звернути увагу ще й на такий момент. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги] від 12.07.2001 р. №2664-III, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. А згідно з ч.1 ст. 5 цього закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами (тобто юридичними особами, які відповідно до закону надають одну чи кілька фінансових послуг та які внесені до відповідного реєстру і виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — підприємцями. Однак ст. 4 Закону про фінансовий лізинг визначає лізингодавцем просто юридичну особу й не містить обмеження щодо надання фінансового лізингу лише фінансовими установами. У цьому разі слід керуватися ч. 4 ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України про фінансові послуги], згідно з якою «можливість і порядок надання окремих фінансових послуг юридичним особам, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ і ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції».<br /><br />
Згідно з п. 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами] — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 січня 2004 року №21: «''Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг''».<br />
Додатково потрібна наявність:<br /><br />
1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юр. особи, згідно з установчими документами;<br /><br />
2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо провадять діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямом та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0492-04 додаток 1 до Положення №21]);<br /><br />
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;<br /><br />
5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи3.<br /><br />
</div><br />
== Договір фінансового лізингу ==<br />
<div align="justify"><br />
Згідно з ч. 2 ст. 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], істотними умовами договору лізингу є:<br /><br />
— предмет лізингу;<br /><br />
— строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу) (не менше одного року);<br /><br />
— розмір лізингових платежів.<br /><br />
Істотними можуть бути визнані й інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Наприклад:<br /><br />
1) умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодавством України;<br /><br />
2) повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;<br /><br />
3) страхування об'єкта лізингу;<br /><br />
4) експлуатація та технічне обслуговування, модернізація об'єкта лізингу;<br /><br />
5) надання інформації щодо його технічного стану;<br /><br />
6) повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;<br /><br />
7) надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача.<br /><br />
Усі ці умови будуть істотними тільки у разі, якщо це прямо встановлено законодавством або визначено сторонами.<br /><br />
Відповідно до ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, інакше такий договір не вважатиметься укладеним, тобто таким, що не спричиняє будь-які наслідки для сторін.<br /><br />
Лізингодавець, зокрема, має право здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом фінансового лізингу та його утримання. Своєю чергою, лізингоодержувач зобов'язаний надавати лізингодавцеві доступ до предмета фінансового лізингу й забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання (п. 4 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]).<br /><br />
Окремо слід звернути увагу на право лізингодавця стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість '''у безспірному порядку''' на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Однак таке право не узгоджується з ч. 2 ст. 1071 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якою встановлено, що «''грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом''». Інших випадків списання коштів клієнта без його розпорядження, зокрема на підставі виконавчого напису нотаріуса, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] не передбачає. У цій ситуації, на нашу думку, все ж таки переважатимуть положення Закону про фінансовий лізинг щодо безспірного стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 цього закону, «''закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону''». Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»].<br /><br />
У разі '''30-денного прострочення лізингового платежу''' (частково або у повному обсязі) лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета фінансового лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). Отже, лізингоодержувачу слід пильніше слідкувати за дотриманням узгоджених в договорі строків сплати лізингових платежів.<br /><br />
Лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування заподіяних йому (лізингодавцю) збитків відповідно до закону та договору (п. 6 ч. 1 ст. 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). При цьому слід враховувати, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування лізингоодержувачу, застосовується '''позовна давність один рік''' (ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 783 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] лізингодавець має право вимагати '''розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингоодержувач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;<br /><br />
2) лізингоодержувач без дозволу лізингодавця передав річ у користування іншій особі;<br /><br />
3) лізингоодержувач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;<br /><br />
4) лізингоодержувач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на лізингоодержувача.<br /><br />
<br /><br />
Лізингоодержувачу забезпечується захист його права на предмет фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.<br /><br />
Лізингоодержувач має право '''поліпшити''' річ, яка є предметом договору лізингу, однак лише '''за згодою лізингодавця''' (ст. 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]). У такому разі лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (відповідно до ч. 1 ст. 786 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність один рік'''). Якщо ж поліпшення предмета фінансового лізингу здійснене '''без дозволу лізингодавця''', лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета фінансового лізингу без шкоди для нього.<br />
У разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить понад 30 днів (якщо договором не передбачено іншого строку), лізингоодержувач має право (ч. 1 ст. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»]):<br /><br />
а) відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця;<br /><br />
б) вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.<br /><br />
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг»], '''у разі закінчення строку фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути''' предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, положення про автоматичне продовження договору на строк, який був раніше встановлений у договорі, у разі якщо лізингоодержувач й надалі продовжує користуватись предметом лізингу після закінчення строку дії договору (ст. 764 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]), до відносин фінансового лізингу не застосовується. У цьому випадку має місце перевага норм Закону про фінансовий лізинг як спеціального закону, що регулює ці відносини.<br /><br />
На підставі ч. 2 ст. 806 та ст. 784 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору''', якщо:<br /><br />
1) лізингодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;<br /><br />
2) лізингодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.<br /><br />
Ремонт і технічне обслуговування предмета договору фінансового лізингу здійснює продавець (постачальник) речі, яка є предметом лізингу, на підставі договору між ним і лізингоодержувачем (постачальником) (ч. 2 ст. 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Умови ремонту й технічного обслуговування предмета фінансового лізингу можуть також визначатися сторонами у договорі фінансового лізингу або окремим договором. Якщо в договірному порядку це питання не врегульоване, то застосовуватиметься порядок, передбачений ст. 776 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], відповідно до якої '''лізингоодержувач зобов'язаний проводити поточний ремонт, а лізингодавець зобов'язаний проводити капітальний ремонт речі''', переданої у лізинг.<br />
<br />
== Підстави визнання договору лізингу автотранспорту недійсним ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до частини другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br /><br />
Згідно зі статтею 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]: <br /><br />
'''1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;'''<br /><br />
'''2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.'''<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br /><br />
Більше того, стаття 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br /><br />
Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br /><br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]).<br /><br />
Визначення поняття '''"несправедливі умови договору"''' закріплено в частині другій статті 18 цього Закону – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br /><br />
Аналізуючи норму статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що '''для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:'''<br /><br />
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]);<br /><br />
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> '''Несправедливими є, зокрема, умови договору''' про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).<br /><br />
За змістом статті 808 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> Окрім того, згідно пункту 4 частини першої статті 34 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] '''діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.'''<br /><br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br /><br />
Отже, відповідно до частини першої статті 227 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br /><br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з такого.<br /><br />
Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».<br /><br />
Відповідно до частин першої та другої статті 806 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br /><br />
''До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей'' , встановлених цим параграфом та законом.<br /><br />
''До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки'' , якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
<FONT color="red">'''ВАЖЛИВО:'''</FONT> За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.<br /><br />
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br /><br />
Частинами першою та третьою статті 760 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.<br /><br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br /><br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br /><br />
Згідно зі статтею 220 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] '''у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.'''<br /><br />
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br /><br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].<br /><br />
Положення статті 216 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br /><br />
'''Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:'''<br /><br />
'''По-перше:''' 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br /> <br />
'''По-друге: ''' договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br /> <br />
'''По-третє:''' договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br /><br />
<br /><br />
<FONT color="red">'''ВИСНОВОК:'''</FONT> за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=6946Договір транспортного експедирування2018-06-26T12:15:01Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1955-15 Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”]<br /> <br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]<br /><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12 Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 Закон України “Про транзит вантажів”]<br /><br />
</div><br />
== Поняття договору транспортного експедирування та його виконання. Плата за договором транспортного експедирування ==<br />
<div align="justify"><br />
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.<br /> <br />
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору:<br /> <br />
- для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;<br /> <br />
- для юридичних осіб-нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;<br /> <br />
- для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;<br /> <br />
- для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.<br /><br />
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.<br /> <br />
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.<br /> <br />
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.<br /><br />
Такими документами можуть бути:<br /><br />
- авіаційна вантажна накладна;<br /><br />
- міжнародна автомобільна накладна;<br /><br />
- накладна СМГС (накладна УМВС);<br /><br />
- коносамент;<br /><br />
- накладна ЦІМ;<br /><br />
- вантажна відомість;<br /><br />
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.<br />
<br />
</div><br />
== Документи та інша інформація, що надаються експедиторові ==<br />
<div align="justify"><br />
Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.<br /> <br />
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.<br />
<br />
</div><br />
== Права і обов'язки експедитора та клієнта ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування; на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Клієнт має право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору; змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору <br />
транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.<br /> <br />
Обов'язки експедитора. Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.<br /> <br />
Обов'язки клієнта. Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта. <br />
</div><br />
== Страхування при транспортно-експедиторській діяльності ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.<br /> <br />
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування та законодавством України експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.<br /> <br />
Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору. <br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право ]]</div>Andrii.stadnykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=6945Договір транспортного експедирування2018-06-26T12:12:36Z<p>Andrii.stadnyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1955-15 Закон України “Про транспортно-експедиторську діяльність”]<br /> <br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]<br /><br />
- [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12 Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”]<br /><br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 Закон України “Про транзит вантажів”]<br /><br />
</div><br />
== Поняття договору транспортного експедирування та його виконання. Плата за договором транспортного експедирування ==<br />
<div align="justify"><br />
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.<br /> <br />
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є відомості про сторони договору:<br /> <br />
- для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;<br /> <br />
- для юридичних осіб-нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;<br /> <br />
- для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;<br /> <br />
- для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.<br /><br />
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.<br /> <br />
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.<br /> <br />
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.<br /><br />
Такими документами можуть бути:<br /><br />
- авіаційна вантажна накладна;<br /><br />
- міжнародна автомобільна накладна;<br /><br />
- накладна СМГС (накладна УМВС);<br /><br />
- коносамент;<br /><br />
- накладна ЦІМ;<br /><br />
- вантажна відомість;<br /><br />
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.<br />
<br />
</div><br />
== Документи та інша інформація, що надаються експедиторові ==<br />
<div align="justify"><br />
Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.<br /> <br />
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.<br />
<br />
</div><br />
== Права і обов'язки експедитора та клієнта ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування; на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Клієнт має право: визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору; змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору <br />
транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.<br /> <br />
Обов'язки експедитора. Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.<br /> <br />
Обов'язки клієнта. Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.<br /> <br />
Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта. <br />
</div><br />
== Страхування при транспортно-експедиторській діяльності ==<br />
<div align="justify"><br />
Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.<br /> <br />
За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування та законодавством України експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.<br /> <br />
Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.<br /> <br />
Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору. <br />
</div><br />
<br />
[[Категорія: Договірне]]</div>Andrii.stadnyk