https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Alona.shchensna&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T02:16:10ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=46853Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства2024-02-16T12:37:11Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br />
== Хто такі іноземці? ==<br />
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]). <br />
== Хто такі особи без громадянства? ==<br />
'''Особа без громадянства''' - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону (п. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на земельні ділянки розташовані на території України? ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.<br />
== Яким чином іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на такі землі? ==<br />
'''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]):'''<br />
<br />
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами:<br />
* ''купівля-продаж'' – одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''дарування'' – одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''рента'' – одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''міна'' – кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ч.1 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br />
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;<br />
<br />
в) прийняття спадщини.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 ст. 132 Земельного кодексу України] угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.<br />
<br />
'''Угоди повинні містити:'''<br />
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);<br />
* вид угоди;<br />
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);<br />
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;<br />
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;<br />
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);<br />
* договірну ціну;<br />
* права та обов'язки сторін;<br />
* кадастровий номер земельної ділянки;<br />
* момент переходу права власності на земельну ділянку.<br />
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту '''державної реєстрації цих прав''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 ст. 125 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
'''Див. також:''' [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]].<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення? ==<br />
Єдиною підставою, за якої громадяни іноземних держав та особи без громадянства можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є '''спадкування'''. <br />
<br />
Проте, навіть і в цьому випадку в силу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства зобов’язанні відчужити такі земельні ділянки протягом року.<br />
<br />
Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1454 ст. 145 Земельного кодексу України]. <br />
<br />
У випадку, якщо громадянин іноземної держави або особа без громадянства не відчужить земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.<br />
<br />
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA_%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%8C_%E2%80%93_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=46158Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність2023-12-20T09:43:29Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів"]<br />
== Облік дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів ==<br />
Облік дітей дошкільного та шкільного віку, вихованців та учнів, у тому числі дітей, не охоплених навчанням, здійснюється з метою забезпечення здобуття ними дошкільної та повної загальної середньої освіти та регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-п#Text Порядком ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 (далі - Порядок)].<br />
<br />
Згідно з пунктом 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-п#Text Порядку] облік ведеться з використанням '''програмно-апаратного комплексу "Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту"''' (далі - автоматизований комплекс менеджменту) шляхом внесення, накопичення, актуалізації, обробки, ведення аналізу та узагальнення інформації про дітей дошкільного та шкільного віку, вихованців і учнів, у тому числі дітей, не охоплених навчанням. <br />
<br />
Облік ведеться відповідальними працівниками, яким доступ до автоматизованого комплексу менеджменту надано технічним адміністратором зазначеного комплексу. <br />
<br />
Для ведення обліку в автоматизованому комплексі менеджменту опрацьовується профіль дитини, що містить інформацію про її: <br />
<br />
* прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);<br />
* дату і місце народження;<br />
* свідоцтво про народження (серію та номер);<br />
* задеклароване/зареєстроване або фактичне місце проживання (перебування);<br />
* громадянство, документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (за наявності);<br />
* документ, що посвідчує спеціальний статус дитини, зокрема довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідка про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця (серія та номер) (за наявності);<br />
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);<br />
* податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) (за наявності);<br />
* місце, форму здобуття освіти (заклад освіти чи сім’я (у випадку здобуття освіти за сімейною формою) та рік навчання (клас (група).<br />
<br />
Обмін інформацією у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Порядком], між закладами освіти, органами управління у сфері освіти, службами у справах дітей здійснюється з використанням автоматизованого комплексу менеджменту. <br />
<br />
Створення профілю дитини в автоматизованому комплексі менеджменту здійснюється '''відповідальним працівником закладу освіти для учнів, вихованців закладів освіти''' та під час зарахування дитини до закладу освіти. <br />
<br />
'''Відповідальні працівники закладів освіти забезпечують у межах своєї компетенції ведення обліку, а саме:''' <br />
<br />
* створюють профіль дитини під час першого зарахування до закладу освіти та невідкладно вносять необхідну інформацію до нього;<br />
* вносять до профілю дитини інформацію про її зарахування, відрахування (вибуття) та переведення на підставі відповідних рішень закладів освіти;<br />
* фіксують у профілі дитини інформацію про невідвідування нею закладу освіти з невідомих або без поважних причин;<br />
* актуалізують інформацію у профілі дитини протягом двох робочих днів з дати її надходження;<br />
* вносять в автоматизований комплекс менеджменту інформацію про заклад освіти для автоматичного розрахунку вільних місць у закладах освіти.<br />
<br />
Відповідальні працівники закладів освіти несуть дисциплінарну відповідальність за невнесення, несвоєчасне внесення або внесення недостовірної інформації про дитину під час створення або актуалізації інформації у профілі дитини.<br />
<br />
Відповідно до пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Порядку] '''у разі відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів''' підряд з невідомих або без поважних причин '''відповідальна особа закладу освіти''' змінює у відповідному профілі дитини інформацію шляхом внесення відмітки '''"не охоплена (не охоплений) навчанням"'''. <br />
<br />
'''Відповідальні працівники органів управління у сфері освіти''' отримують зведену інформацію про дітей, не охоплених навчанням, у розрізі закладів освіти своїх територіальних громад та за потреби ініціюють подання таких записів до уповноважених служб у справах дітей засобами автоматизованого комплексу менеджменту. <br />
<br />
Інформація про відмітку в профілі дитини "не охоплена (не охоплений) навчанням" після опрацювання відповідальними працівниками органів управління у сфері освіти надсилається до відповідного територіального органу служби у справах дітей з використанням засобів автоматизованого комплексу менеджменту. <br />
<br />
'''Відповідальні працівники служби у справах дітей''' створюють в автоматизованому комплексі менеджменту пошукові запити щодо дітей, у тому числі не охоплених навчанням, та провадять діяльність відповідно до законодавства, пов’язану з їх залученням (поверненням) до навчання. <br />
== Підтвердження поважних причин відсутності учня на навчальних заняттях ==<br />
Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною '''медичною довідкою закладу охорони здоров’я''' або '''письмовим поясненням одного з батьків''' дитини чи інших її законних представників, поданим у довільній формі.<br />
<br />
Іншими словами, якщо дитина хворіла і тому не відвідувала школу, до навчального закладу потрібно надати медичну довідку. Якщо школяр перебував удома під наглядом батьків, підтвердженням стане заява від батька або матері.<br />
== Адміністративна відповідальність ==<br />
'''Важливо!''' За пропуск заняття без поважної причини батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення] ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 грн. до 1700 грн. Проте, якщо ситуація повториться протягом року після накладення адміністративного стягнення, тоді батьки заплатять штраф від 1700 грн до 5100 грн.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85953291?fbclid=IwAR3GlOSQZrautLi1KlKqP--F7r5qXWUJ7iSCGNrn_YpHYyH6xcAFvhANNxw Постанова Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2019 року у справі № 676/7501/19]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]<br />
* [[Екстернатна форма навчання]]<br />
* [[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]<br />
* [[Переведення учнів між закладами освіти]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]<br />
[[Категорія:Право на освіту]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=45707Опіка і піклування над дітьми2023-11-27T08:18:43Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"] <br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-85)'''''.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.<br />
<br />
У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.<br />
<br />
У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитини влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.<br />
<br />
Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.<br />
<br />
◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:<br />
<br />
свідоцтво про народження дитини;<br />
<br />
рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.<br />
<br />
◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, які проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.<br />
<br />
◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі та проживають (перебувають) на території України, крім територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:<br />
* заяву;<br />
* копію паспорта громадянина України;<br />
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною; <br />
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;<br />
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.<br />
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.<br />
<br />
У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.<br />
<br />
◆ Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.<br />
<br />
Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.<br />
<br />
Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:<br />
<br />
за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;<br />
<br />
за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;<br />
<br />
за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.<br />
<br />
Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Нацсоцслужба визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.<br />
<br />
У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.<br />
<br />
Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.<br />
<br />
◆ У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.<br />
<br />
У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).<br />
<br />
Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.<br />
<br />
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом [[Опіка та піклування|опіки та піклування]], а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Органами опіки та піклування є <u>районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад</u> (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]).<br />
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==<br />
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).<br />
<br />
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.<br />
<br />
'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''<br />
* померли,<br />
* невідомі,<br />
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.<br />
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків''', а саме у випадках, коли батьки:<br />
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;<br />
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);<br />
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);<br />
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;<br />
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;<br />
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;<br />
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи<br />
|-<br />
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.<br />
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається: <br />
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання, <br />
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.<br />
|| <br />
* не досягли 18 років,<br />
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,<br />
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,<br />
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,<br />
* позбавлені батьківських прав,<br />
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,<br />
* засуджені за здійснення тяжкого злочину<br />
|}<br />
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.<br />
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==<br />
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:<br />
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;<br />
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;<br />
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;<br />
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.<br />
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.<br />
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==<br />
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.<br />
<br />
2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.<br />
<br />
3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.<br />
<br />
4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.<br />
<br />
5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].<br />
<br />
6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]<br />
<br />
== Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування ==<br />
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;<br />
<br />
2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;<br />
<br />
3) вчиняти правочини щодо:<br />
<br />
об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;<br />
<br />
відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.<br />
<br />
== Припинення опіки та піклування над дітьми ==<br />
'''Опіка припиняється у разі:'''<br />
* передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);<br />
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.<br />
'''Піклування припиняється у разі:'''<br />
# досягнення фізичною особою повноліття;<br />
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.<br />
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br />
<br />
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.<br />
<br />
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br />
<br />
Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%8F&diff=45295Статус закордонного українця2023-10-31T14:13:59Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15 Закон України "Про закордонних українців"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1531 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 року № 1024 "Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців]<br />
==Отримання статусу закордонного українця ==<br />
'''Закордонний українець''' – це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.<br />
<br />
'''Українське етнічне походження''' - це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.<br />
<br />
Рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця приймає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2004-%D0%BF Національна комісія з питань закордонних українців, яка створюється при Кабінеті Міністрів України]. У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця Національна комісія видає особі посвідчення встановленого зразка.<br />
<br />
Посвідчення закордонного українця є документом, що засвідчує цей статус, але не замінює паспорт. Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією.<br />
<br />
'''Наявність статусу закордонного українця надає такі переваги:'''<br />
* можливість навчання у закладах вищої освіти України за рахунок коштів державного бюджету України в межах установлених квот на навчання;<br />
* право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або провадити іншу трудову діяльність на підставах і в порядку, встановлених для громадян України;<br />
* право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років (для громадян держав, з якими Україна має візовий режим);<br />
* можливість іммігрувати в Україну для постійного проживання за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на імміграцію для постійного проживання поза межами квот на імміграцію;<br />
* право на набуття громадянства України в порядку, встановленому Законом України "Про громадянство України".<br />
Закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими самими правами і свободами, а також несе такі самі обов'язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br />
== Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n33 статті 3 Закону України «Про закордонних українців»], іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України, досягли 16-ти річного віку та не є громадянами України мають право отримати статус закордонного українця та посвідчення закордонного українця.<br />
<br />
'''Особа, яка виявила бажання набути статусу закордонного українця, подає письмову заяву МЗС або представництву МЗС на території України, за кордоном – закордонній дипломатичній установі України.'''<br />
<br />
'''Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n41 '''ст.4 Закону України "Про закордонних українців"'''] '''до заяви про надання статусу закордонного українця додаються:'''<br />
<br />
* паспортний документ або документ, що його замінює;<br />
* копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);<br />
* дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
* квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.<br />
<br />
До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.<br />
<br />
За оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США на один з банківських рахунків Міністерства закордонних справ України.<br />
<br />
'''Підставою для відмови у наданні статусу закордонного українця особі є''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n62 стаття 6 Закону України "Про закордонних українців"]):<br />
<br />
# дії, вчинені особою, які суперечать інтересам національної безпеки України;<br />
# подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів для отримання відповідного статусу;<br />
# порушення інших вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2004-%D0%BF#n13 Порядком про оформлення і видачу посвідчення закордонного українця].<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n68 статті 7 Закону України "Про закордонних українців"] '''дія статусу закордонного українця припиняється:'''<br />
<br />
# у разі подання особою відповідної заяви з дня її реєстрації у Національній комісії;<br />
# у разі набуття закордонним українцем громадянства України;<br />
# якщо цього статусу було набуто внаслідок подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів;<br />
# якщо протягом шести місяців з дня зміни імені, прізвища, громадянства або місця проживання особа не повідомила про це Міністерство закордонних справ України або дипломатичну установу України за кордоном;<br />
# якщо особа вчинила дії, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n62 статті 6 Закону України "Про закордонних українців"].<br />
<br />
Рішення про припинення статусу закордонного українця може бути оскаржено у Національній комісії.<br />
<br />
Особа, статус закордонного українця стосовно якої було припинено згідно з пунктами 3 і 5 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n68 статті 7 Закону України "Про закордонних українців"], не має права на поновлення цього статусу.<br />
<br />
'''У разі зміни прізвища, імені чи імен, громадянства, місця постійного проживання''' закордонному українцю видається нове посвідчення.<br />
<br />
Для отримання нового посвідчення особа подає:<br />
<br />
* заяву довільної форми;<br />
* дві фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
* копію рішення Національної комісії про надання статусу закордонного українця;<br />
* посвідчення, яке підлягає обміну;<br />
* копії документів, які є підставою для видачі нового посвідчення;<br />
* квитанцію про оплату заявником послуг, пов’язаних з оформленням і видачею посвідчення.<br />
<br />
Про видачу нового посвідчення Національна комісія приймає відповідне рішення.<br />
<br />
'''У разі втрати посвідчення''' особа, якій надано статус закордонного українця, зобов'язана протягом місяця повідомити про це Національну комісію або дипломатичну установу України у країні її проживання.<br />
<br />
Дублікат посвідчення видається на підставі рішення Національної комісії.<br />
<br />
== Навчання закордонних українців у закладах вищої освіти України ==<br />
Відповідно до чинного законодавства, а саме до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n81 статті 9 Закону України "Про закордонних Українців"] вступ закордонних українців до закладів вищої освіти України на навчання за рахунок коштів державного бюджету України здійснюється:<br />
<br />
* У межах квот, встановлених для вступу закордонних українців на навчання до ЗВО України, що належать до системи управління МОН.<br />
* Зарахування на навчання в межах квот для закордонних українців здійснюється за результатами співбесіди з української мови та предметів, визначених правилами прийому до закладу вищої освіти.<br />
* Відповідно до міжнародного договору про співробітництво у галузі освіти з країною, громадянином якої є закордонний українець. Відбір закордонних українців на навчання у ЗВО України здійснює профільне міністерство країни громадянства закордонного українця.<br />
* Зарахування на навчання здійснюється на підставі направлення Міністерства освіти і науки України.<br />
<br />
== Умови встановлення квот для закордонних українців ==<br />
Закордонним українцям установлюються квоти на навчання у закладах вищої освіти України за денною формою за рахунок коштів державного бюджету України за умови, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше. Установлення квот для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю, не здійснюється.<br />
<br />
Зазначені квоти не поширюються на громадян України, які проживають в іноземних державах.<br />
<br />
Закордонні українці, які планують вступати до закладів вищої освіти України в межах квот для закордонних українців, мають підтвердити свій статус посвідченням закордонного українця, мати документ про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, який дає право навчатися на відповідному рівні вищої освіти з оцінками, що відповідають оцінкам «відмінно» та «добре», володіти українською мовою на рівні, достатньому для здобуття освіти. <br />
<br />
Оголошення про прийом документів та умови встановлення квот для закордонних українців щороку оприлюднюється на сайті МОН.<br />
== Документи, які необхідно подати МОН України для встановлення квоти ==<br />
* анкета;<br />
* копія паспорта;<br />
* копія посвідчення закордонного українця;<br />
* копія документа про освітній або освітньо-професійний рівень, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти (бакалавр, магістр).<br />
'''Документи подаються до Міністерства освіти і науки України у паперовому та електронному вигляді.'''<br />
== Документи, які подаються до закладу вищої освіти України для вступу в межах квоти ==<br />
Строки подачі заяв, документів, проведення співбесід та зарахування вступників визначаються приймальними комісіями відповідних закладів освіти та розміщуються на офіційному веб-сайті закладу освіти.<br />
<br />
Для вступу до закладу вищої освіти в межах установлених квот закордонний українець особисто подає до відповідного структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі.<br />
<br />
До заяви додається:<br />
# документ (оригінал та його копія) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ;<br />
# додаток (оригінал та його копія) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ;<br />
# копія паспортного документа або документа, що посвідчує особу без громадянства;<br />
# поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;<br />
# 4 фотокартки розміром 30 х 40 мм;<br />
# посвідчення закордонного українця (оригінал та його копія).<br />
Документи, зазначені у підпунктах 1 - 3 цього пункту, мають бути перекладені українською мовою з нотаріальним засвідченням перекладу.<br />
<br />
Документи, зазначені у підпунктах 1 - 2 цього пункту, мають бути засвідчені в країні їх видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого засвідчення.<br />
<br />
Закордонні українці, які вступають на навчання на підставі іноземного документа про освіту обов’язково мають пройти процедуру визнання такого документа відповідно до чинного законодавства України.<br />
<br />
Закордонні українці, зараховані на навчання, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання та стипендією у порядку та розмірі, встановленому для громадян України, та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства.<br />
<br />
Транспортні витрати до місця навчання і у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=44280Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2023-08-23T11:25:21Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я від 04 березня 2022 року № 407 "Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану"]<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9] (далі - Порядок).<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-п#Text Порядку]).<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. <br />
<br />
'''До заяви додаються:'''<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків <u>або за заявою, поданою в електронній формі.</u><br />
<br />
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.<br />
<br />
Батьки новонародженої дитини також можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»].<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], пункт 2 глави 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін'юсту від 18.10.2000 № 52/5]).<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для державної реєстрації народження буде рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.'''<br />
<br />
'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, <u>крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території</u>, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.<br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів] зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.<br />
Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
|}<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
Членами сім'ї є особи, які спільно проживають (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
<u>Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється</u> відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_народження_дитини_ТОТ.doc|міні]]<br />
=== Судовий збір за подання заяви до суду ===<br />
Відповідно до п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно. <br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
<u>Відповідно до частин 2, 4 та 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6709 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.</u><br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати копію медичного свідоцтва про народження дитини, виданою на тимчасово окупованій території (якщо вона збереглась) або інші документи з медичної установи (наприклад, обмінна карта породіллі, результати скрінінгів, медичних досліджень), що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
Також, подати заяву про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України можна через Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»: https://id.court.gov.ua/. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]). <br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після ухвалення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви або Ваш представник можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до ДРАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105803408 Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 серпня 2022 року у справі № 755/7457/22]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105545884 Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2022 року у справі № 214/3596/22](у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які б підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Херсон є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт народження особи).<br />
== Отримання правової консультації ==<br />
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: <br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
{| class="wikitable"<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=44277Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2023-08-23T10:50:46Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я від 04 березня 2022 року № 407 "Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану"]<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9] (далі - Порядок).<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-п#Text Порядку]).<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. <br />
<br />
'''До заяви додаються:'''<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків <u>або за заявою, поданою в електронній формі.</u><br />
<br />
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.<br />
<br />
Батьки новонародженої дитини також можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»].<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], пункт 2 глави 1 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін'юсту від 18.10.2000 № 52/5]).<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для державної реєстрації народження буде рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.'''<br />
<br />
'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, <u>крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території</u>, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.<br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів] зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.<br />
Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
|}<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
Членами сім'ї є особи, які спільно проживають (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
<u>Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється</u> відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_народження_дитини_ТОТ.doc|міні]]<br />
=== Судовий збір за подання заяви до суду ===<br />
Відповідно до п. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно. <br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
<u>Відповідно до частин 2, 4 та 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6709 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.</u><br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати копію медичного свідоцтва про народження дитини, виданою на тимчасово окупованій території (якщо вона збереглась) або інші документи з медичної установи (наприклад, обмінна карта породіллі, результати скрінінгів, медичних досліджень), що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
Також, подати заяву про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України можна через Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»: https://id.court.gov.ua/. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]). <br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після ухвалення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви або Ваш представник можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до ДРАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105803408 Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 19 серпня 2022 року у справі № 755/7457/22]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105545884 Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 липня 2022 року у справі № 214/3596/22](у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які б підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Херсон є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт народження особи).<br />
== Отримання правової консультації ==<br />
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: <br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
{| class="wikitable"<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BF_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=44030Викуп пам'ятки культурної спадщини2023-07-31T13:34:50Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Закон України “Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text Постанова Верховної ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII “Про право власності на окремі види майна”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447 "Про затвердження Методики грошової оцінки пам’яток"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br />
== Поняття пам'ятки культурної спадщини ==<br />
'''Культурна спадщина''' – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n13 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини"]).<br />
<br />
'''Об'єкт культурної спадщини''' – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.<br />
<br />
'''Пам’ятка культурної спадщини''' – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України "Про охорону культурної спадщини"], до розв’язання питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. <br />
<br />
'''До таких об'єктів належать лише об'єкти нерухомого майна.'''<br />
<br />
Культурна спадщина охороняється законом. Відповідно до положень Конституції України держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.<br />
<br />
Національним законодавством затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]. <br />
<br />
Пам'ятки культурної спадщини, занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17#Text Переліку] '''не можуть бути предметом застави''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n22 ст. 4 Закону України "Про заставу"]).<br />
<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] 1950 року, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено гарантії здійснення права власності та його захисту. Зокрема, у ст. 1 Першого протоколу до неї зазначено, ''що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.'' Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 ст. 41 Конституції України], примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.<br />
== Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини ==<br />
Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.<br />
<br />
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать:<br />
<br />
* центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;<br />
* орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;<br />
* обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br />
* виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.<br />
<br />
У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).<br />
<br />
Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють вищезазначених заходів, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.<br />
<br />
Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#n397 ст. 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини"]).<br />
<br />
Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.<br />
<br />
Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.<br />
<br />
Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам'ятці.<br />
<br />
'''''Для припинення права власності на пам'ятки культурної спадщини повинні існувати такі умови:'''''<br />
* наявність в особи права власності на такий об'єкт;<br />
* безгосподарне ставлення до нього власника, що загрожує його пошкодженням або знищенням.<br />
У разі виявлення пам'ятки, якій в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки культурної спадщини загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини надсилає власнику попередження у формі листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені вимоги у попередженні слугують сигналом для власника, дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки. <br />
<br />
Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (наприклад, недостатність коштів), '''суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.''' <br />
<br />
Суд, розглядаючи справу про примусовий викуп пам’ятки, зобов’язаний встановити факт бездіяльності власника або дій, спрямованих на пошкодження чи знищення пам’ятки, і факт попередження відповідним державним органом власника про припинення недбалого ставлення до пам’ятки, а також визначити викупну ціну пам’ятки у разі недосягнення згоди щодо неї сторонами спору. При цьому розмір відшкодування розраховується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2002-%D0%BF#Text Методики], яка визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних пам'яток національного та місцевого значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Дія цієї Методики поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.<br />
<br />
У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Виключного (закритого) переліку підстав відчуження об’єктів культурної спадщини у недобросовісних власників не міститься в жодному національному нормативно-правовому акті.<br />
<br />
Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Власнику, в якого викуповується майно, виплачується його вартість. Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1911 ст. 352 Цивільного кодексу України]).<br />
== Судова практика ==<br />
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/kontakts/ Верховний Суд] у своїй постанові у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88245541 № 826/6522/15 від 05.03.2020 року] висловив наступну правову позицію щодо застосування норм права у сфері охорони культурної спадщини, а саме: "Власник або уповноважений ним орган, користувач, який уклав охоронний договір щодо збереження об’єктів культурної спадщини, несе відповідальність за його невиконання, а органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність таких осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини".<br />
<br />
При чому, в [https://reyestr.court.gov.ua/ Єдиному реєстрі судових рішень] не міститься жодного рішення, предметом якого були б відносини згідно з цією статтею.<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=44021Недоліки правового закріплення вимог до заповіту неповнолітнього2023-07-31T08:58:38Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
== Поняття та загальні вимоги до форми заповіту ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 ст. 1233 Цивільного кодексу України] заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.<br />
<br />
При цьому спосіб, у який таке розпорядження може бути здійснено, а також форма викладення цього розпорядження чітко визначені законом.<br />
<br />
За своєю правовою природою заповіт є одностороннім правочином, а відтак має відповідати усім вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1145 главою 16 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Особливістю заповіту є те, що цей правочин складається на випадок смерті, правові наслідки за яким для зазначених у ньому спадкоємців настають лише після смерті заповідача.<br />
<br />
'''Загальні вимоги до форми заповіту:'''<br />
# Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.<br />
# Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.<br />Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.<br />
# Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України].<br />
# Заповіти, посвідчені нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України], підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF порядку], затвердженому Кабінетом Міністрів України.<br />
Відповідно до п. 1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 гл. 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] текст заповіту має містити інформацію про дату та місце народження заповідача (задля більш повної ідентифікації заповідача та унеможливлення спорів щодо особи спадкодавця при оформленні спадщини). При цьому, враховуючи нотаріальну практику, під місцем народження зазвичай розуміється відповідний населений пункт. У разі якщо заповідач народився за межами України, у заповіті зазначається країна.<br />
== Хто може бути заповідачем? ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5764 ст. 1234 Цивільного кодексу України] право на заповіт має лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.<br />
<br />
Отже, законодавець:<br />
* обмежує коло заповідачів лише фізичними особами;<br />
* пов’язує можливість здійснення розпорядження на випадок смерті з набуттям фізичною особою повної цивільної дієздатності;<br />
* не встановлює обов’язкової умови досягнення заповідачем повноліття.<br />
З огляду на викладене слід нагадати, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (тобто повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. При цьому в разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття та у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n213 ст. 34 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України] повна цивільна дієздатність може надаватися:'''<br />
* фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;<br />
* неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини;<br />
* фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України] надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.<br />
<br />
Як і у випадку реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття, у разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.<br />
<br />
З іншого боку, не мають права на заповіт фізичні особи, які хоч і є повнолітніми, але визнані у встановленому порядку недієздатними чи такими, цивільна дієздатність яких обмежена.<br /><br />'''У якому порядку нотаріус визначає обсяг цивільної дієздатності заповідача?'''<br />
<br />
Визначення обсягу цивільної дієздатності заповідача здійснюється нотаріусом з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n483 ст. 44 Закону України «Про нотаріат»] і проводиться за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n475 ст. 43 цього Закону] (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
<br />
У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. При цьому законодавець не зобов’язує нотаріуса завжди вимагати подання згаданої довідки, а пропонує ставити питання про її надання у разі виникнення такої потреби. Зазвичай така потреба може виникнути після розмови із потенційним заповідачем, у ході якої нотаріус не зміг встановити, наприклад, адекватність реакцій на свої запитання тощо.<br />
<br />
За загальним правилом у разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася до нотаріуса з метою складання та посвідчення її заповіту, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. <br />
<br />
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n483 ст. 44 Закону України «Про нотаріат»] надання довідки про те, що особа не страждає на психічний розлад, є правом нотаріуса, а звернення до органу опіки та піклування у разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, є його обов’язком.<br /><br />'''За якими документами може бути визначено обсяг цивільної дієздатності заповідача, який не досяг повноліття?'''<br />
<br />
У разі посвідчення заповіту від імені особи, що не досягла повноліття, нотаріусу мають бути подані документи, якими підтверджується набуття фізичною особою – заповідачем чи надання фізичній особі – заповідачеві повної цивільної дієздатності. Зокрема, такими документами можуть бути:<br />
* свідоцтво про реєстрацію шлюбу особи, яка не досягла повноліття;<br />
* рішення органу опіки та піклування про надання повної цивільної дієздатності особі, котра працює за трудовим договором;<br />
* рішення суду про надання повної цивільної дієздатності особі, яка працює за трудовим договором, у разі відсутності письмової згоди батьків (усиновлювачів, піклувальників), необхідної для прийняття відповідного рішення органом опіки та піклування;<br />
* виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, якою підтверджується факт реєстрації особи як підприємця;<br />
* свідоцтво про народження дитини, батьками (одним із батьків) якої є неповнолітній (неповнолітня).<br />
== Посвідчення заповіту ==<br />
Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.<br />
<br />
Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.<br />
<br />
У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.<br />
<br />
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5852 ст. 1253 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 ст. 1251 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 ст. 1252 Цивільного кодексу України] заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.<br />
<br />
Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.<br />
<br />
Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.<br />
<br />
Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу.<br />
<br />
Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.<br />
<br />
Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.<br />
<br />
Заповіти осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 ст. 1252 Цивільного кодексу України], посвідчуються при свідках.<br />
<br />
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.<br />
<br />
У випадках, встановлених абзацом третім частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5822 статті 1248] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статтею 1252] Цивільного кодексу України, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою.<br />
<br />
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.<br />
<br />
''Свідками не можуть бути:''<br />
# нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;<br />
# спадкоємці за заповітом;<br />
# члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;<br />
# особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.<br />
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.<br />
<br />
У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E&diff=43638Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню2023-06-28T11:07:33Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України».]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».]<br />
== Порядок проведення розрахунків ==<br />
Частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі.<br />
<br />
При здійсненні безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.<br />
<br />
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.<br />
<br />
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.<br />
<br />
Частиною 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 ЦК України] передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.<br />
<br />
29 грудня 2017 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).<br />
== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).<br />
<br />
Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.<br />
<br />
Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.<br />
<br />
'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''<br />
* переказу коштів із рахунку на рахунок;<br />
* внесення та/або переказу коштів на рахунки.<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n766 статтею 85 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.<br />
<br />
Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].<br />
<br />
Так, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2737 статтею 537 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:<br />
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;<br />
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;<br />
* відсутності представника недієздатного кредитора.<br />
Вказаний перелік є вичерпним.<br />
== Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ==<br />
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. <br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статті 657 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.<br />
<br />
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.<br />
<br />
'''При посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус обов’язково:'''<br />
* встановлює особи сторін по договору, перевіряє їх дієздатність та правоздатність, з’ясовує дійсність намірів сторін договору;<br />
* перевіряє законність наданих для посвідчення договору купівлі-продажу документів;<br />
* перевіряє відсутність податкових застав, арештів, заборон та будь-яких інших обтяжень щодо сторін та відчужуваного нерухомого майна.<br />
Нотаріусом, який посвідчив договір купівлі-продажу, реєструється перехід права власності від продавця на покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.<br />
<br />
Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3181 статті 640 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.<br />
<br />
Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.<br />
<br />
Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n43 статті 5 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=43635Накладення адміністративних стягнень2023-06-28T07:06:25Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб'єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто '''адміністративне стягнення''' є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.<br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися ''як'' ''основні, так і додаткові адміністративні стягнення;'' позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки ''як додаткове;'' інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки ''як основні.''<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1] законодавець передбачив '''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# попередження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Попередження''' як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. В деяких інших випадках фіксується іншим установленим способом. Полягає він в оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ст.105 Кримінального кодексу України]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;<br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в Кодексі України про адміністративні правопорушення не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч.3 ст.105 Кримінального кодексу України] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168 главі 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення].<br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб'єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.1 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. <br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення].<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582 212-15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1082 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення], може бути накладено протягом '''одного року з дня його вчинення'''.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
У разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4060 ст. 39-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ст. 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461 ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE&diff=43183Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно2023-05-26T12:07:08Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»]'''доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів забезпечується в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та відповідно до пункту 1-2 Постанови.'''<br />
<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text пунктом 1-2 Постанови] протягом дії воєнного стану:<br />
<br />
1) припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;<br />
<br />
2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей);<br />
<br />
3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.<br />
<br />
Для відновлення доступу до реєстрів, що був тимчасово припинений у зв’язку із введенням на території України воєнного стану, користувачам необхідно направити повідомлення до відповідної регіональної філії [https://nais.gov.ua ДП «НАІС»].<br />
<br />
Надання доступу до реєстрів новим користувачам здійснюється за загальною процедурою у відповідності до Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.<br />
<br />
''У разі необхідності, більш детальну інформацію щодо процедури поновлення/отримання доступу можна отримати, звернувшись на безкоштовну гарячу лінію ДП «НАІС» за номером: 0-800-508-584 або зв’язавшись із спеціалістами ДП «НАІС» через Telegram-бот @dpnais_bot.''<br />
|}<br />
==Загальні положення==<br />
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) надається (припиняється) доступ посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам, у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом. Процедура надання (припинення) доступу та процедура отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.<br />
==Порядок надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно==<br />
Доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру, крім випадку надання посадовим особам державних органів автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-комунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру прав.<br />
<br />
'''Технічний адміністратор Державного реєстру прав укладає договір у разі, коли користувачем є:'''<br />
*посадова особа державного органу, органу місцевого самоврядування, - з відповідним органом, у якому працює такий користувач;<br />
*державний нотаріус, - з державною нотаріальною конторою, в якій працює такий користувач;<br />
*адвокат, приватний виконавець, - з таким користувачем;<br />
*приватний нотаріус, його помічник, - з відповідним приватним нотаріусом;<br />
*член Громадської ради доброчесності, член Громадської ради міжнародних експертів, член Етичної ради, член конкурсної комісії, утвореної для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноважена зазначеною конкурсною комісією особа, - з таким користувачем.<br />
'''Доступ користувача до Державного реєстру прав на підставі договору здійснюється виключно за умови використання таким користувачем кваліфікованого електронного підпису. Для створення кваліфікованого електронного підпису використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.'''<br />
<br />
Державні органи, органи місцевого самоврядування зобов’язані негайно, але не пізніше двох робочих днів письмово повідомити технічному адміністраторові Державного реєстру прав про необхідність скасування ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав користувачів, які припинили трудові відносини з ним, а також негайно звернутися до кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг для скасування відповідного кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.<br />
<br />
У разі коли користувачем є член Громадської ради доброчесності, член Громадської ради міжнародних експертів, член Етичної ради, член конкурсної комісії, утвореної для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноважена зазначеною конкурсною комісією особа, письмове повідомлення технічному адміністраторові Державного реєстру прав про необхідність скасування ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав користувача, який припинив своє членство у зазначених радах або конкурсній комісії або припинив діяльність уповноваженої особи такої конкурсної комісії, надсилає секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, секретаріат Вищої ради правосуддя, ДСА відповідно до компетенції.<br />
<br />
'''Доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу надається виключно посадовим особам державних органів'''.<br />
<br />
Доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу забезпечується технічним адміністратором Реєстру у режимі реального часу в електронному вигляді інформаційно-комунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"].<br />
<br />
Для захисту інформації застосовуються засоби криптографічного захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.<br />
<br />
Єдина структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються в порядку доступу користувача до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них визначаються Мін’юстом та відповідним державним органом шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються окремими протоколами, підготовленими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.<br />
<br />
Форма та зміст інформації з Державного реєстру прав, що може бути отримана шляхом доступу до зазначеного Реєстру, визначаються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.]<br />
<br />
Для державного кадастрового реєстратора за його окремим запитом інформація з Державного реєстру прав може також надаватися у формі переліку кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких у певний період часу вчинено реєстраційні дії в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з безпосереднім доступом до Реєстру забезпечується за допомогою програмних засобів його ведення шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей Державного реєстру прав, завантаження та перегляду в електронній формі для їх подальшого використання, зокрема друку.<br />
<br />
Пошук відомостей Державного реєстру прав здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.<br />
<br />
Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку.<br />
<br />
Для отримання інформації з Державного реєстру прав користувач також обов’язково зазначає підставу її отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження), реквізити договору про надання правової допомоги тощо).<br />
<br />
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.<br />
<br />
У випадку, передбаченому частиною сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], за надання інформації з Державного реєстру прав щодо кожного окремого об’єкта нерухомого майна чи у цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження, або щодо кожного окремого документа, що міститься в реєстраційній справі в електронній формі, '''сплачується адміністративний збір'''.<br />
<br />
У разі обрання користувачем варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав у цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.<br />
<br />
У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав адміністративний збір за надання інформації не повертається.<br />
<br />
Користувач вживає заходів до забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню отриманої згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, інформації з Державного реєстру прав відповідно до законодавства.<br />
==Прикінцеві положення==<br />
'''Забороняється надавати іншим особам за їх зверненням інформацію з Державного реєстру прав, отриману згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], якщо інше не передбачено законом.'''<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=43107Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2023-05-24T13:27:18Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
Допомога призначається та виплачується за місцем проживання у разі її неотримання за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування)''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''новим задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).<br />
<br />
Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.<br />
<br />
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. <br />
<br />
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. <br />
<br />
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:'''<br />
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/go/z0145-23 формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#n275 декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги;<br />
*довідка про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.<br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:'''<br />
* заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;<br />
*копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень); <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br />
'''Орган соціального захисту населення з використанням інформаційних систем самостійно отримує інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема з Єдиного реєстру боржників. В автоматизованій системі виконавчого провадження орган соціального захисту населення проводить пошук виконавчого провадження за реквізитами одержувача (стягувача). У Єдиному реєстрі боржників за реквізитами боржника із зазначенням у параметрах пошуку відповідної категорії стягнення перевіряється наявність відомостей про одного з батьків платника аліментів) у такому Реєстрі у зв’язку з несплатою ним аліментів.'''<br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в <u>триденний строк</u> письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
Для призначення тимчасової допомоги на запит органу соціального захисту населення '''у п’ятиденний строк''' з дня його отримання подаються:<br />
<br />
* відомості про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України (у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики);<br />
* відомості про доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - ДПС (у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном). <br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати від підприємств, установ, організацій '''у строк до 10 календарних днів''' з дня отримання ними відповідного запиту, інформацію, необхідну для проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги, та для її призначення.<br />
<br />
Для призначення тимчасової допомоги на запит органу соціального захисту населення '''у п’ятиденний строк''' з дня його надходження здійснюється верифікація шляхом автоматизованого порівняння поданої заявником інформації про реквізити документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, з інформацією, внесеною до Єдиного державного демографічного реєстру, у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС.<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; серію (за наявності) та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.'''<br />
<br />
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом попередніх шести місяців.<br />
<br />
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги".<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]):<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від їх задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);<br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; <br />
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. <br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.<br />
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:'''<br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).'''''<br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню ==<br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
== Див.також ==<br />
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=42315Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати2023-03-30T06:40:15Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156 та постанова правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1 "Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:<br />
*строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, '''тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' (далі - державна соціальна допомога), та пільг, які було призначено раніше, '''продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території). Особам, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг, строк виплати яких закінчився в період воєнного стану, продовжується до 31 грудня 2022 р. (включно). Державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно);<br />
*у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню. У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;<br />
*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформують одержувачів державної соціальної допомоги, строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.<br />
|}<br />
== Призначення тимчасової допомоги ==<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядок від 27 грудня 2017 року № 1098] визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.'''<br />
<br />
'''Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' призначається непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу. <br />
<br />
Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.<br />
<br />
Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.<br />
<br />
'''Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], особа звертається до органів [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.'''<br />
<br />
'''Довідка про наявний страховий стаж''' за формою згідно з додатком видається органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] за заявою особи, до якої додаються:<br />
* копія трудової книжки;<br />
* у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#n9 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 .<br />
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”].<br />
<br />
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам’ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів.'''<br />
<br />
Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, ''зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.''<br />
<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення::'''<br />
* заяву;<br />
* під час подання заяви пред’являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);<br />
* довідку про наявний страховий стаж, видану органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України];<br />
* декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;<br />
* копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).<br />
Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.<br />
<br />
'''Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджуються Мінсоцполітики в установленому порядку.'''<br />
<br />
Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги не за зареєстрованим місцем проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання нею такої допомоги за її зареєстрованим місцем проживання з використанням інформаційних систем.<br />
<br />
Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
'''Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку'''.<br />
<br />
Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''пізніше ніж через три місяці після досягнення віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], '''тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею'''. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.<br />
'''Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981), крім доходів від особистого селянського господарства), тимчасова допомога призначається до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.'''<br />
У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана '''не пізніше ніж через десять днів''' повідомити про це органу соціального захисту населення, який призначив таку тимчасову допомогу.<br />
<br />
Рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення '''протягом десяти календарних днів''' з дня звернення за призначенням такої допомоги.<br />
<br />
Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у '''п’ятиденний строк''' з дня прийняття рішення.<br />
<br />
На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу, органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також розрахунок її розміру.<br />
<br />
Строк зберігання особової справи особи, якій призначено тимчасову допомогу, становить '''п’ять років після припинення її виплати.'''<br />
<br />
'''Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:'''<br />
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”];<br />
* особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;<br />
* особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;<br />
* за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);<br />
* у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).<br />
Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.<br />
<br />
Рішення органу соціального захисту населення про призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<span id="Визначення_розміру_тимчасової_допомоги"></span><span id=".D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.80.D1.83_.D1.82.D0.B8.D0.BC.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B8"></span><br />
== Визначення розміру тимчасової допомоги ==<br />
Розмір тимчасової допомоги визначається як '''різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців''', ''але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.'' У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, '''без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу'''. <br />
<br />
'''Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 2-13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”.'''<br />
'''До складу сім’ї включаються:'''<br />
* чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;<br />
* діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті); <br />
* особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.<br />
'''До складу сім’ї не включаються:''' <br />
* батьки, дід, баба, брати, сестри;<br />
* батьки, позбавлені батьківських прав; <br />
*опікуни, піклувальники та члени їх сімей; <br />
* діти, які перебувають на повному державному утриманні;<br />
* діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.<br />
== Виплата тимчасової допомоги ==<br />
Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596], та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Мінтрансзв’язку, Мінпраці від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.]<br />
<br />
Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:<br />
* якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;<br />
* у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;<br />
* у разі призначення пенсії - з дати її призначення;<br />
* у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;<br />
* у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.<br />
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.<br />
<br />
'''Для відновлення виплати тимчасової допомоги подається заява із зазначенням причини її неодержання.<br />
<br />
Відновлення виплати тимчасової допомоги проводиться з дня її тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її одержання, та за умови відсутності обставин для її припинення.<br />
<br />
В усіх випадках сума тимчасової допомоги, не витребувана своєчасно особою, яка мала право на її одержання, виплачується за минулий період, але не більш як за шість місяців, що передують місяцю звернення за її одержанням.<br />
<br />
У разі зміни особою, що одержує тимчасову допомогу, зареєстрованого або фактичного місця проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає тимчасову допомогу, за новим зареєстрованим або фактичним місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.<br />
<br />
Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).<br />
<br />
У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу.<br />
<br />
У разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні, або особи, поховання якої проводиться за рахунок коштів державного бюджету, допомога на поховання не виплачується (крім випадків, коли поховання проводиться членами сім’ї або іншими особами).<br />
<br />
Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098], органам соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
На звороті довідки про смерть працівником органу соціального захисту населення робиться запис про призначення допомоги на поховання із зазначенням дати і суми до виплати, який скріплюється підписом керівника зазначеного органу.<br />
<br />
Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.<br />
<br />
Витрати на виплату допомоги на поховання проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася тимчасова допомога.<br />
<br />
Сума коштів тимчасової допомоги, що призначена особі, яка залишилася недоодержаною у зв’язку з її смертю, включається до складу спадщини та виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], які перебували на її утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім’ї, які проживали разом з особою, яка одержувала тимчасову допомогу, на день її смерті, сума недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать вони до числа непрацездатних членів сім’ї, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], та від перебування на її утриманні.<br />
<br />
У разі звернення кількох членів сім’ї померлої особи, яка одержувала тимчасову допомогу, належна їм сума тимчасової допомоги ділиться між ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.<br />
== Повторне звернення за призначенням пенсії за віком ==<br />
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''<br />
* по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;<br />
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;<br />
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;<br />
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;<br />
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;<br />
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;<br />
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;<br />
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;<br />
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;<br />
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;<br />
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.<br />
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''<br />
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;<br />
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;<br />
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;<br />
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;<br />
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;<br />
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;<br />
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;<br />
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;<br />
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;<br />
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.<br />
[[Категорія:Призначення пенсії]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=42210Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати2023-03-24T12:39:34Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
ВІдповідно до статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:<br />
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.<br />
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.<br />
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
|}<br />
== Поняття, форми та види заробітної плати ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.<br />
<br />
Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.<br />
<br />
'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях. <br />
<br />
'''<u>Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):</u>'''<br />
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. <br />
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.<br />
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.<br />
'''<u>Можна виділити дві форми оплати праці:</u>'''<br />
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;<br />
# <br />
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.<br />
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''<br />
<br />
'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.<br />
<br />
'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.<br />
<br />
'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).<br />
<br />
'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.<br />
<br />
'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.<br />
<br />
'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.<br />
<br />
'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.<br />
== Мінімальна заробітна плата ==<br />
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''<br />
<br />
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.<br />
<br />
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.<br />
<br />
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.<br />
<br />
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.<br />
== Індексація заробітної плати ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.<br />
<br />
'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.<br />
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.<br />
{| class="wikitable"<br />
!<code>'''Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».'''</code><br />
'''<code>Отже протягом 2023 року індексація грошових доходів населення, зокрема, заробітної плати, не здійснюватиметься.</code>'''<br />
|}<br />
Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.<br />
== Порядок і строки виплати заробітної плати ==<br />
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].<br />
<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що ''<u>не перевищує шістнадцяти календарних днів</u>'', та ''<u>не пізніше семи днів</u>'' після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
<br />
Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.<br />
<br />
Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.<br />
<br />
'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування. <br />
<br />
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]. <br />
<br />
'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.<br />
<br />
Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.<br />
<br />
При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.<br />
<br />
Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.<br />
<br />
Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.<br />
<br />
За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина п'ята статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.<br />
<br />
'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором. <br />
<br />
'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи.<br /><br />
[[Категорія: Оплата праці]]<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=42209Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати2023-03-24T12:15:14Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
ВІдповідно до статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:<br />
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.<br />
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.<br />
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
|}<br />
== Поняття, форми та види заробітної плати ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.<br />
<br />
Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.<br />
<br />
'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях. <br />
<br />
'''<u>Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):</u>'''<br />
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. <br />
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.<br />
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.<br />
'''<u>Можна виділити дві форми оплати праці:</u>'''<br />
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;<br />
# <br />
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.<br />
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''<br />
<br />
'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.<br />
<br />
'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.<br />
<br />
'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).<br />
<br />
'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.<br />
<br />
'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.<br />
<br />
'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.<br />
<br />
'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.<br />
== Мінімальна заробітна плата ==<br />
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''<br />
<br />
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.<br />
<br />
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.<br />
<br />
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.<br />
<br />
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.<br />
== Індексація заробітної плати ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.<br />
<br />
'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.<br />
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.<blockquote><code>Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»].</code><br />
<br />
<code>'''Отже протягом 2023 року індексація грошових доходів населення, зокрема, заробітної плати, не здійснюватиметься.'''</code></blockquote>Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.<br />
== Порядок і строки виплати заробітної плати ==<br />
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].<br />
<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що ''<u>не перевищує шістнадцяти календарних днів</u>'', та ''<u>не пізніше семи днів</u>'' після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
<br />
Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.<br />
<br />
Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.<br />
<br />
'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування. <br />
<br />
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]. <br />
<br />
'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.<br />
<br />
Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.<br />
<br />
При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.<br />
<br />
Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.<br />
<br />
Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.<br />
<br />
За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина п'ята статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.<br />
<br />
'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором. <br />
<br />
'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи.<br /><br />
[[Категорія: Оплата праці]]<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0:_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=41858Відчуження нерухомого майна: юридичний та податковий аспект2023-02-28T14:41:13Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553)] <br />
== Юридичний аспект відчуження нерухомого майна ==<br />
=== Договори, на основі яких відчужується нерухоме майно ===<br />
Відчувати нерухоме майно у власність можна на підставі наступних договорів : <br />
* '''''купівлі-продажу''''' (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''міни''''' (за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем нерухомого майна, який він передає в обмін, і покупцем майна, який він одержує взамін. Таким договором може бути встановлена доплата за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''дарування''''' (за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''довічного утримання''''' (за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3645 ст. 744 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''пожертви''''' (за договором пожертви пожертвувач дарує нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3589 ст. 729 Цивільного кодексу України]); <br />
* '''''ренти''''' (за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]); <br />
* '''''спадщини''''' (перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5687 книга шоста Цивільного кодексу України]). <br />
=== Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна ===<br />
Договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) нерухомого майна відповідно до положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 657], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 715], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 719], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3589 729], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3601 732], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3647 745], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6078 1304] Цивільного кодексу України підлягають '''''обов’язковому нотаріальному посвідченню'''''.<br />
<br />
Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.<br />
=== Перелік документів для можливості відчуження нерухомого майна: ===<br />
Основні документи, які стосуються безпосередньо нерухомого майна та надаються для посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна:<br />
* правовстановлюючий документ на нерухоме майно (нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, міни, свідоцтво при придбання майна з прилюдних торгів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, рішення суду тощо);<br />
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав;<br />
* експертно-грошова оцінка незалежного сертифікованого оцінювача, обов’язкова при відчуженні майна, яке перебуває у власності фізичної особи;<br />
* рішення органу опіки і піклування (якщо малолітні або неповнолітні діти є власниками або мають право користування нерухомим майном);<br />
* заява власника відчужуваної квартири, будинку про відмову від здійснення права переважної покупки частини в загальній частковій власності. Необхідно у випадку продажу частини відчужуваної квартири/житлового будинку;<br />
* заява особи, яка не є власником, але зареєстрована у квартирі, яка відчужується, про те, що їй відомо про укладання договору, і зобов’язана знятись з реєстрації;<br />
* витяг з Державного земельного кадастру;<br />
* довідка з міської (сільської) ради про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не приватизована і державний акт не видавався, якщо земельна ділянка не приватизована;<br />
* довідка з Управління земельних ресурсів про розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, та кадастровий номер земельної ділянки (крім квартир в багатоквартирних будинках);<br />
* також обов’язкова присутність подружжя відчужувача та набувача (при наявності) зі своїм паспортом, оригіналом РНОКПП та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, яка нотаріально посвідчує згоду на відчуження або придбання майна;<br />
* інші довідки, документи, заяви, посвідчення. <br />
=== Державна реєстрація прав на нерухоме майно ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 статті 182 Цивільного кодексу України] право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають '''державній реєстрації'''.<br />
<br />
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553)].<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n295 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] '''державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:'''<br />
<br />
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;<br />
<br />
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;<br />
<br />
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;<br />
<br />
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;<br />
<br />
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;<br />
<br />
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;<br />
<br />
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;<br />
<br />
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;<br />
<br />
9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;<br />
<br />
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;<br />
<br />
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;<br />
<br />
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;<br />
<br />
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;<br />
<br />
13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;<br />
<br />
13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";<br />
<br />
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n225 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).<br />
<br />
Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника.<br />
<br />
Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.<br />
<br />
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.<br />
<br />
'''Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі:'''<br />
<br />
1) відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;<br />
<br />
2) невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;<br />
<br />
3) відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).<br />
<br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n237 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] '''рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав''' надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг).<br />
<br />
Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.<br />
З найбільш типовими ситуаціями державної реєстрації прав та документами, необхідним для її проведення можна ознайомитися у розділі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n514 «'''Державна реєстрація прав та документи, необхідні для такої реєстрації» Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'''].<br />
==== Див. також ====<br />
[[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]<br />
== Податковий аспект відчуження нерухомого майна ==<br />
'''Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при відчуженні нерухомого майна регулюється статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 172], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 174] Податкового кодексу України.'''<br />
<br />
'''''Дохід фізичної особи — резидента з відчуження (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання таких умов''''':<br />
* продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] залежно від її призначення;<br />
* продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;<br />
* відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.<br />
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 п. 172.2. ст. 172 Податкового кодексу України] дохід, '''отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкта нерухомості''' (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3858 пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України], тобто '''<u>5 відсотків</u>''' з суми одержаного доходу та '''<u>півтора відсотка</u>''' військового збору, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України]. <br />
<br />
Дохід, '''отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості''' (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України], тобто '''18 відсотків''' бази оподаткування, крім випадків, якщо зазначене майно отримано платником податку у спадщину.<br />
<br />
Дохід, '''отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця,''' підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України] ('''18 відсотків'''), крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.<br />
<br />
Дохід, '''отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця''', за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3858 пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України], тобто '''<u>5 відсотків</u>'''.<br />
<br />
Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 пункту 172.2 статті 172 Податкового кодексу України], може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.<br />
<br />
Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав.<br />
<br />
Дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.<br />
<br />
Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються '''фізичними особами - нерезидентами''', оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пункті 167.1 статті 167 Податкового кодексу України], тобто становить '''<u>18 відсотків</u>''' бази оподаткування.<br />
<br />
При обміні об'єкта нерухомості на інший, тобто '''при укладенні договору міни''', оподатковується тільки дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження більш дорогого нерухомого майна, якщо реалізоване майно було у його власності менше 3-х років, за ставкою 5 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору. Коли більше 3-х років дохід від продажу даного майна не оподатковується.<br />
<br />
'''Договір довічного утримання''' є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні, то для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором він розглядається державною фіскальною службою як продаж і відповідно підлягає оподаткуванню за вищенаведеними правилами.<br />
<br />
'''Що стосується нерухомого майна отриманого як спадщина''', то не визнається доходом і відповідно '''<u>звільняється від оподаткування</u>''' об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, до яких відносяться діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки та рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.<br />
<br />
У решті випадків дохід від отриманого в спадщину майна оподатковується за ставкою '''<u>5 відсотків</u>''' податку на доходи фізичних осіб. У разі отримання спадщини від спадкодавця-нерезидента та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, ставка податку на доходи фізичних осіб становить '''<u>18 відсотків</u>'''.<br />
<br />
'''Об’єкти дарування''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4214 пункті 174.1 статті 174 Податкового кодексу України], подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=41776Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства2023-02-24T11:16:17Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br><br />
* <br />
== Хто такі іноземці? ==<br />
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]). <br><br />
== Хто такі особи без громадянства? ==<br />
'''Особа без громадянства''' - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону (п. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).<br><br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на земельні ділянки розташовані на території України? ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.<br><br />
== Яким чином іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на такі землі? ==<br />
'''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]):'''<br />
<br />
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами:<br />
* ''купівля-продаж'' – одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''дарування'' – одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''рента'' – одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''міна'' – кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ч.1 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br />
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;<br />
<br />
в) прийняття спадщини.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 ст. 132 Земельного кодексу України] угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.<br />
<br />
'''Угоди повинні містити:'''<br />
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);<br />
* вид угоди;<br />
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);<br />
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;<br />
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;<br />
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);<br />
* договірну ціну;<br />
* права та обов'язки сторін;<br />
* кадастровий номер земельної ділянки;<br />
* момент переходу права власності на земельну ділянку.<br />
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту '''державної реєстрації цих прав''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 ст. 125 Земельного кодексу України]).<br />
'''Див. також''' [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]<br />
<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення? ==<br />
Єдиною підставою, за якої громадяни іноземних держав та особи без громадянства можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є '''спадкування'''. <br />
<br />
Проте, навіть і в цьому випадку в силу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства зобов’язанні відчужити такі земельні ділянки протягом року.<br />
<br />
Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1454 ст. 145 Земельного кодексу України]. <br />
<br />
У випадку, якщо громадянин іноземної держави або особа без громадянства не відчужить земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.<br />
<br />
Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA_%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%8C_%E2%80%93_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=40632Пропуск учнями без поважних причин навчальних занять – адміністративна відповідальність2022-12-27T09:22:14Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n672 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів"] <br />
== Облік дітей дошкільного, шкільного віку та учнів ==<br />
Облік дітей дошкільного, шкільного віку та учнів здійснюється з метою забезпечення здобуття ними дошкільної та загальної середньої освіти та регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-п#Text Порядком ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 (далі - Порядок)].<br />
<br />
Згідно з пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-п#Text Порядку] облік дітей дошкільного та шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району у місті, селища, села). <br />
<br />
Організовують ведення обліку дітей шкільного віку районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі об’єднаних територіальних громад, їх виконавчі органи (далі - уповноважені органи) із залученням відповідних територіальних органів Національної поліції та служб у справах дітей.<br />
<br />
Облік вихованців і учнів ведуть заклади освіти. <br />
<br />
Відповідно до пункту 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#Text Порядку] '''у разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів''' підряд з невідомих або без поважних причин заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.<br />
== Підтвердження поважних причин відсутності учня на навчальних заняттях ==<br />
Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною '''медичною довідкою закладу охорони здоров’я''' або '''письмовим поясненням батьків''' (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.<br />
<br />
Іншими словами, якщо дитина хворіла і тому не відвідувала школу, до навчального закладу потрібно надати медичну довідку. Якщо школяр перебував удома під наглядом батьків, підтвердженням стане заява від батька або матері.<br />
== Адміністративна відповідальність ==<br />
'''Важливо''' – за пропуск заняття без поважної причини, батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 статті 184 КУпАП] ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 грн. до 1700 грн. Проте, якщо ситуація повториться тоді батьки заплатять штраф від 1700 грн до 5100 грн.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85953291?fbclid=IwAR3GlOSQZrautLi1KlKqP--F7r5qXWUJ7iSCGNrn_YpHYyH6xcAFvhANNxw Постанова Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2019 року у справі № 676/7501/19]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=40298Опіка і піклування над дітьми2022-11-30T14:17:22Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"] <br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-82)'''''.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.<br />
<br />
У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.<br />
<br />
У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитини влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:<br />
* заяву;<br />
* копію паспорта громадянина України;<br />
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною; <br />
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;<br />
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.<br />
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.<br />
<br />
У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.<br />
<br />
У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.<br />
<br />
Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).<br />
<br />
Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.<br />
<br />
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом [[Опіка та піклування|опіки та піклування]], а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Органами опіки та піклування є <u>районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад</u> (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону]).<br />
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==<br />
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).<br />
<br />
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.<br />
<br />
'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''<br />
* померли,<br />
* невідомі,<br />
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.<br />
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків ''', а саме:<br />
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;<br />
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);<br />
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);<br />
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;<br />
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;<br />
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;<br />
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи<br />
|-<br />
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.<br />
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається: <br />
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання, <br />
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.<br />
|| <br />
* не досягли 18 років,<br />
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,<br />
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,<br />
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,<br />
* позбавлені батьківських прав,<br />
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,<br />
* засуджені за здійснення тяжкого злочину<br />
|}<br />
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.<br />
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==<br />
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:<br />
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;<br />
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;<br />
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;<br />
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.<br />
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.<br />
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==<br />
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.<br />
<br />
2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.<br />
<br />
3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.<br />
<br />
4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.<br />
<br />
5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].<br />
<br />
6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]<br />
== Припинення опіки та піклування над дітьми ==<br />
'''Опіка припиняється у разі:'''<br />
* передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);<br />
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.<br />
'''Піклування припиняється у разі:'''<br />
# досягнення фізичною особою повноліття;<br />
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.<br />
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br />
<br />
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.<br />
<br />
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br />
<br />
Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=40297Опіка і піклування над дітьми2022-11-30T14:11:29Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"] <br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-82)'''''.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.<br />
<br />
У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.<br />
<br />
У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитини влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:<br />
* заяву;<br />
* копію паспорта громадянина України;<br />
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною; <br />
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;<br />
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.<br />
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.<br />
<br />
У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.<br />
<br />
◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.<br />
<br />
У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.<br />
<br />
Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).<br />
<br />
Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.<br />
<br />
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом [[Опіка та піклування|опіки та піклування]], а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Органами опіки та піклування є <u>районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад</u> (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону]).<br />
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==<br />
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).<br />
<br />
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.<br />
<br />
'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''<br />
* померли,<br />
* невідомі,<br />
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.<br />
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків ''', а саме:<br />
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;<br />
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);<br />
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);<br />
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;<br />
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;<br />
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;<br />
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи<br />
|-<br />
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.<br />
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається: <br />
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання, <br />
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.<br />
|| <br />
* не досягли 18 років,<br />
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,<br />
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,<br />
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,<br />
* позбавлені батьківських прав,<br />
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,<br />
* засуджені за здійснення тяжкого злочину<br />
|}<br />
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.<br />
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==<br />
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:<br />
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;<br />
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;<br />
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;<br />
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.<br />
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.<br />
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==<br />
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.<br />
<br />
2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.<br />
<br />
3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.<br />
<br />
4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.<br />
<br />
5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.<br />
<br />
6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]<br />
== Припинення опіки та піклування над дітьми ==<br />
'''Опіка припиняється у разі:'''<br />
* передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);<br />
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.<br />
'''Піклування припиняється у разі:'''<br />
# досягнення фізичною особою повноліття;<br />
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.<br />
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.<br />
<br />
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br />
<br />
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.<br />
<br />
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br />
<br />
Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%8F&diff=39785Статус закордонного українця2022-10-27T11:44:27Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15 Закон України "Про закордонних українців"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1531 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 року № 1024 "Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців]<br />
==Отримання статусу закордонного українця ==<br />
'''Закордонний українець''' – це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.<br />
<br />
'''Українське етнічне походження''' - це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.<br />
<br />
Рішення про надання, відмову або припинення статусу закордонного українця приймає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2004-%D0%BF Національна комісія з питань закордонних українців, яка створюється при Кабінеті Міністрів України]. У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця Національна комісія видає особі посвідчення встановленого зразка.<br />
<br />
Посвідчення закордонного українця є документом, що засвідчує цей статус, але не замінює паспорт. Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією.<br />
<br />
'''Наявність статусу закордонного українця надає такі переваги:'''<br />
* можливість здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету України в межах установлених квот на навчання;<br />
* право на безкоштовне оформлення багаторазової візи для відвідання України без надання відповідного запрошення терміном дії на 5 років (для громадян держав, з якими Україна має візовий режим);<br />
* можливість іммігрувати в Україну для постійного проживання за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на імміграцію для постійного проживання поза межами квот на імміграцію.<br />
Закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими самими правами і свободами, а також несе такі самі обов'язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br />
== Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n33 статті 3 Закону України «Про закордонних українців»], іноземці та особи без громадянства, які мають українське етнічне походження або походження з України, досягли 16-ти річного віку та не є громадянами України мають право отримати статус закордонного українця та посвідчення закордонного українця.<br />
<br />
'''Особа, яка виявила бажання набути статусу закордонного українця, подає письмову заяву МЗС або представництву МЗС на території України, за кордоном – закордонній дипломатичній установі України.'''<br />
<br />
'''Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n41 '''ст.4 Закону України "Про закордонних українців"'''] '''до заяви про надання статусу закордонного українця додаються:'''<br />
<br />
* паспортний документ або документ, що його замінює;<br />
* копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші документи);<br />
* дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
* квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.<br />
<br />
До документів можуть додаватися письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менш як трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника, а також характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.<br />
<br />
За оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США на один з банківських рахунків Міністерства закордонних справ України.<br />
<br />
'''Підставою для відмови у наданні статусу закордонного українця особі є''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n62 стаття 6 Закону України "Про закордонних українців"]):<br />
<br />
# дії, вчинені особою, які суперечать інтересам національної безпеки України;<br />
# подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів для отримання відповідного статусу;<br />
# порушення інших вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1531-2004-%D0%BF#n13 Порядком про оформлення і видачу посвідчення закордонного українця].<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n68 статті 7 Закону України "Про закордонних українців"] '''дія статусу закордонного українця припиняється:'''<br />
<br />
# у разі подання особою відповідної заяви з дня її реєстрації у Національній комісії;<br />
# у разі набуття закордонним українцем громадянства України;<br />
# якщо цього статусу було набуто внаслідок подання завідомо неправдивих даних або підроблених документів;<br />
# якщо протягом шести місяців з дня зміни імені, прізвища, громадянства або місця проживання особа не повідомила про це Міністерство закордонних справ України або дипломатичну установу України за кордоном;<br />
# якщо особа вчинила дії, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n62 статті 6 Закону України "Про закордонних українців"].<br />
<br />
Рішення про припинення статусу закордонного українця може бути оскаржено у Національній комісії.<br />
<br />
Особа, статус закордонного українця стосовно якої було припинено згідно з пунктами 3 і 5 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n68 статті 7 Закону України "Про закордонних українців"], не має права на поновлення цього статусу.<br />
<br />
'''У разі зміни прізвища, імені чи імен, громадянства, місця постійного проживання''' закордонному українцю видається нове посвідчення.<br />
<br />
Для отримання нового посвідчення особа подає:<br />
<br />
* заяву довільної форми;<br />
* дві фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
* копію рішення Національної комісії про надання статусу закордонного українця;<br />
* посвідчення, яке підлягає обміну;<br />
* копії документів, які є підставою для видачі нового посвідчення;<br />
* квитанцію про оплату заявником послуг, пов’язаних з оформленням і видачею посвідчення.<br />
<br />
Про видачу нового посвідчення Національна комісія приймає відповідне рішення.<br />
<br />
'''У разі втрати посвідчення''' особа, якій надано статус закордонного українця, зобов'язана протягом місяця повідомити про це Національну комісію або дипломатичну установу України у країні її проживання.<br />
<br />
Дублікат посвідчення видається на підставі рішення Національної комісії.<br />
<br />
== Навчання закордонних українців у закладах вищої освіти України ==<br />
Відповідно до чинного законодавства, а саме до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1582-15#n81 статті 9 Закону України "Про закордонних Українців"] вступ закордонних українців до закладів вищої освіти України на навчання за рахунок коштів державного бюджету України здійснюється:<br />
<br />
* У межах квот, встановлених для вступу закордонних українців на навчання до ЗВО України, що належать до системи управління МОН.<br />
* Зарахування на навчання в межах квот для закордонних українців здійснюється за результатами співбесіди з української мови та предметів, визначених правилами прийому до закладу вищої освіти.<br />
* Відповідно до міжнародного договору про співробітництво у галузі освіти з країною, громадянином якої є закордонний українець. Відбір закордонних українців на навчання у ЗВО України здійснює профільне міністерство країни громадянства закордонного українця.<br />
* Зарахування на навчання здійснюється на підставі направлення Міністерства освіти і науки України.<br />
<br />
== Умови встановлення квот для закордонних українців ==<br />
Закордонним українцям установлюються квоти на навчання у закладах вищої освіти України за денною формою за рахунок коштів державного бюджету України за умови, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше. Установлення квот для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю, не здійснюється.<br />
<br />
Зазначені квоти не поширюються на громадян України, які проживають в іноземних державах.<br />
<br />
Закордонні українці, які планують вступати до закладів вищої освіти України в межах квот для закордонних українців, мають підтвердити свій статус посвідченням закордонного українця, мати документ про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, який дає право навчатися на відповідному рівні вищої освіти з оцінками, що відповідають оцінкам «відмінно» та «добре», володіти українською мовою на рівні, достатньому для здобуття освіти. <br />
<br />
Оголошення про прийом документів та умови встановлення квот для закордонних українців щороку оприлюднюється на сайті МОН.<br />
== Документи, які необхідно подати МОН України для встановлення квоти ==<br />
* анкета;<br />
* копія паспорта;<br />
* копія посвідчення закордонного українця;<br />
* копія документа про освітній або освітньо-професійний рівень, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти (бакалавр, магістр).<br />
'''Документи подаються до Міністерства освіти і науки України у паперовому та електронному вигляді.'''<br />
== Документи, які подаються до закладу вищої освіти України для вступу в межах квоти ==<br />
Строки подачі заяв, документів, проведення співбесід та зарахування вступників визначаються приймальними комісіями відповідних закладів освіти та розміщуються на офіційному веб-сайті закладу освіти.<br />
<br />
Для вступу до закладу вищої освіти в межах установлених квот закордонний українець особисто подає до відповідного структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі.<br />
<br />
До заяви додається:<br />
# документ (оригінал та його копія) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ;<br />
# додаток (оригінал та його копія) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ;<br />
# копія паспортного документа або документа, що посвідчує особу без громадянства;<br />
# поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;<br />
# 4 фотокартки розміром 30 х 40 мм;<br />
# посвідчення закордонного українця (оригінал та його копія).<br />
Документи, зазначені у підпунктах 1 - 3 цього пункту, мають бути перекладені українською мовою з нотаріальним засвідченням перекладу.<br />
<br />
Документи, зазначені у підпунктах 1 - 2 цього пункту, мають бути засвідчені в країні їх видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого засвідчення.<br />
<br />
Закордонні українці, які вступають на навчання на підставі іноземного документа про освіту обов’язково мають пройти процедуру визнання такого документа відповідно до чинного законодавства України.<br />
<br />
Закордонні українці, зараховані на навчання, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання та стипендією у порядку та розмірі, встановленому для громадян України, та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства.<br />
<br />
Транспортні витрати до місця навчання і у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=39401Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон2022-09-27T13:35:10Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div><br />
==Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном Нью-Йорк 20 червня 1956 року]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/973_001 Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 02 жовтня 1973 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/26-18 Закон України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»]<br />
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1203 "Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Наказ Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції України від 29 грудня 2006 року № 121/5 «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном»]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Аліменти''' – це грошові зобов’язання між членами однієї сім’ї, які виплачуються упродовж певного часу. <br />
<br />
Аліменти не можна подарувати, заповісти або передати права на них третім особам. Аліменти є безоплатною виплатою, оскільки люди, що мають родинні зв’язки в межах однієї сім’ї, зобов’язані утримувати одне одного.<br />
<br />
Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] утримання дітей може забезпечуватись батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, коли слід примусово стягувати з батьків необхідну суму. Батьки мають право укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України].<br />
<br />
'''Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.'''<br />
== Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна має договір про надання правової допомоги ==<br />
Базовим міжнародним договором, що регулює питання стягнення аліментів чи утримання є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_425 '''Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року'''] (далі - Конвенція 1956 року).<br />
<br />
Однак, 23 листопада 2007 року ООН була прийнята '''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_l12 Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання]''' (далі - Конвенція 2007 року)'','' згідно зі статтею 49 якої у відносинах між Договірними державами Конвенція 2007 року замінює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію 1956 року] настільки, наскільки її сфера застосування між такими державами збігається зі сферою застосування Конвенції 2007 року. Конвенція 2007 року ратифікована Верховною Радою України від 11 січня 2013 року.<br />
<br />
Також, відповідно до пункту 4 розділу І [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1150-17 Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року № 2904/5] (далі - Інструкція), у разі якщо у відносинах між Договірною державою та Україною одночасно діє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text '''Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання'''], вчинена 02 жовтня 1973 року у м. Гаазі, що набрала чинності для України 01 серпня 2008 року (далі - Конвенція 1973 року), або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція 1956 року] у м. Нью-Йорку, що набрала чинності для України 19 жовтня 2006 року, <u>застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенція 2007 року]</u>. У разі якщо визнати і виконати в Договірній державі рішення про стягнення аліментів (утримання), винесене до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l12#Text Конвенцією 2007 року], на підставі її положень неможливо, але можливо <u>на підставі положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенції 1973 року] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенції 1956 року]</u>, застосовуються положення останніх відповідних конвенцій.<br />
<br />
У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору, наприклад, '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_009#Text Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року]''', яка діє на території ''Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану та України.''<br />
<br />
'''''Детальніше див.:''''' [[Стягнення аліментів: виконання рішень суду України за кордоном та виконання рішень іноземних судів в Україні]]<br />
== Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги ==<br />
Не припиняють права дитини на утримання такі обставини, як переїзд дитини чи одного із батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон та зміна ними громадянства.<br />
<br />
У випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою України не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року за №1203] (далі - Порядок).<br />
<br />
Даним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1203-2002-%D0%BF#Text Порядком] передбачено, що у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне місце проживання до іноземної держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, він <u>зобов’язаний виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ним) повноліття</u>. Ці зобов’язання оформлюються у вигляді [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору між цією особою та тим із батьків]], з ким залишається дитина (діти) або її опікуном, піклувальником (далі - одержувач аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв’язку з переданням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).<br />
<br />
У випадку невиконання аліментних зобов’язань особою, яка виїжджає за кордон, стягнення аліментів провадиться за [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|рішенням суду]].<br />
<br />
З метою запобігання ухилення батьків від виконання обов’язку утримувати дітей до їх повноліття встановлено, що особа, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, одночасно із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті за наявності дитини (або дітей), яка залишається проживати в Україні, подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні, <u>договір про сплату аліментів на дитину або нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, чи копію рішення суду про плату аліментів</u>. До моменту одержання паспорта зазначена особа зобов’язана подати до органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні відповідний документ, що підтверджує виконання нею аліментних зобов’язань, - нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася раніше) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів провадилось за рішенням суду).<br />
<br />
У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені чинним законодавством.<br />
<br />
Особа, яка виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні малолітню або неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів.<br />
<br />
У випадку наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном відмовляє в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.<br />
[[Категорія: Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=38749Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2022-08-23T08:40:16Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 зі змінами «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, <u>крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території</u>, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.<br />
|}<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.<br />
<br />
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.<br />
<br />
Батьки новонародженої дитини також можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»].<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Документи, видані будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану визнаються дійсними в Україні (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні не можуть відмовляти в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою.<br />
<br />
Єдиний документ необхідний для реєстрації народження – паперове медичне свідоцтво про народження. <br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів] зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.<br />
Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
|}<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
<u>Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється</u> відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%A2%D0%9E%D0%A2.doc Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території] </u><br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати копію медичного свідоцтва про народження дитини, виданою на тимчасово окупованій території (якщо вона зберіглась) або інші документи з медичної установи (наприклад, обмінна карта породіллі, результати скрінінгів, медичних досліджень), що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після ухвалення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви або Ваш представник можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до ДРАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Заява про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку ст. 317 ЦПК України] ===<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E&diff=38742Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню2022-08-23T06:29:34Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України».]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».]<br />
== Порядок проведення розрахунків ==<br />
Частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі.<br />
<br />
При здійсненні безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.<br />
<br />
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.<br />
<br />
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.<br />
<br />
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.<br />
<br />
29 грудня 2017 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).<br />
== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).<br />
<br />
Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.<br />
<br />
Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.<br />
<br />
'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''<br />
* переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;<br />
* унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n766 статтею 85 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.<br />
<br />
Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].<br />
<br />
Так, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2737 статтею 537 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:<br />
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;<br />
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;<br />
* відсутності представника недієздатного кредитора.<br />
Вказаний перелік є вичерпним.<br />
== Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ==<br />
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. <br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статті 657 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.<br />
<br />
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.<br />
<br />
'''При посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус обов’язково:'''<br />
* встановлює особи сторін по договору, перевіряє їх дієздатність та правоздатність, з’ясовує дійсність намірів сторін договору;<br />
* перевіряє законність наданих для посвідчення договору купівлі-продажу документів;<br />
* перевіряє відсутність податкових застав, арештів, заборон та будь-яких інших обтяжень щодо сторін та відчужуваного нерухомого майна.<br />
Нотаріусом, який посвідчив договір купівлі-продажу, реєструється перехід права власності від продавця на покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.<br />
<br />
Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3181 статті 640 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.<br />
<br />
Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.<br />
<br />
Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n43 статті 5 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=38104Недоліки правового закріплення вимог до заповіту неповнолітнього2022-07-28T13:58:35Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
== Поняття та загальні вимоги до форми заповіту ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 ст. 1233 Цивільного кодексу України] заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.<br />
<br />
При цьому спосіб, у який таке розпорядження може бути здійснено, а також форма викладення цього розпорядження чітко визначені законом.<br />
<br />
За своєю правовою природою заповіт є одностороннім правочином, а відтак має відповідати усім вимогам, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1145 главою 16 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Особливістю заповіту є те, що цей правочин складається на випадок смерті, правові наслідки за яким для зазначених у ньому спадкоємців настають лише після смерті заповідача.<br />
<br />
'''Загальні вимоги до форми заповіту:'''<br />
# Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.<br />
# Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.<br />Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.<br />
# Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України].<br />
# Заповіти, посвідчені нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 Цивільного кодексу України], підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF порядку], затвердженому Кабінетом Міністрів України..<br />
Відповідно до п. 1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n349 гл. 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] текст заповіту має містити інформацію про дату та місце народження заповідача (задля більш повної ідентифікації заповідача та унеможливлення спорів щодо особи спадкодавця при оформленні спадщини). При цьому, враховуючи нотаріальну практику, під місцем народження зазвичай розуміється відповідний населений пункт. У разі якщо заповідач народився за межами України, у заповіті зазначається країна.<br />
== Хто може бути заповідачем? ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5764 ст. 1234 Цивільного кодексу України] право на заповіт має лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.<br />
<br />
Отже, законодавець:<br />
* обмежує коло заповідачів лише фізичними особами;<br />
* пов’язує можливість здійснення розпорядження на випадок смерті з набуттям фізичною особою повної цивільної дієздатності;<br />
* не встановлює обов’язкової умови досягнення заповідачем повноліття.<br />
З огляду на викладене слід нагадати, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (тобто повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. При цьому в разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття та у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов’язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n213 ст. 34 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України] повна цивільна дієздатність може надаватися:'''<br />
* фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;<br />
* неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини;<br />
* фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України] надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.<br />
<br />
Як і у випадку реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття, у разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.<br />
<br />
З іншого боку, не мають права на заповіт фізичні особи, які хоч і є повнолітніми, але визнані у встановленому порядку недієздатними чи такими, цивільна дієздатність яких обмежена.<br /><br />'''У якому порядку нотаріус визначає обсяг цивільної дієздатності заповідача?'''<br />
<br />
Визначення обсягу цивільної дієздатності заповідача здійснюється нотаріусом з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n483 ст. 44 Закону України «Про нотаріат»] і проводиться за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n475 ст. 43 цього Закону] (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю внаслідок війни чи учасника Великої Вітчизняної війни; посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
<br />
У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. При цьому законодавець не зобов’язує нотаріуса завжди вимагати подання згаданої довідки, а пропонує ставити питання про її надання у разі виникнення такої потреби. Зазвичай така потреба може виникнути після розмови із потенційним заповідачем, у ході якої нотаріус не зміг встановити, наприклад, адекватність реакцій на свої запитання тощо.<br />
<br />
За загальним правилом у разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася до нотаріуса з метою складання та посвідчення її заповіту, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. <br />
<br />
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n483 ст. 44 Закону України «Про нотаріат»] надання довідки про те, що особа не страждає на психічний розлад, є правом нотаріуса, а звернення до органу опіки та піклування у разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, є його обов’язком.<br /><br />'''За якими документами може бути визначено обсяг цивільної дієздатності заповідача, який не досяг повноліття?'''<br />
<br />
У разі посвідчення заповіту від імені особи, що не досягла повноліття, нотаріусу мають бути подані документи, якими підтверджується набуття фізичною особою – заповідачем чи надання фізичній особі – заповідачеві повної цивільної дієздатності. Зокрема, такими документами можуть бути:<br />
* свідоцтво про реєстрацію шлюбу особи, яка не досягла повноліття;<br />
* рішення органу опіки та піклування про надання повної цивільної дієздатності особі, котра працює за трудовим договором;<br />
* рішення суду про надання повної цивільної дієздатності особі, яка працює за трудовим договором, у разі відсутності письмової згоди батьків (усиновлювачів, піклувальників), необхідної для прийняття відповідного рішення органом опіки та піклування;<br />
* виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, якою підтверджується факт реєстрації особи як підприємця;<br />
* свідоцтво про народження дитини, батьками (одним із батьків) якої є неповнолітній (неповнолітня).<br />
== Посвідчення заповіту ==<br />
Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.<br />
<br />
Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.<br />
<br />
У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.<br />
<br />
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5852 ст. 1253 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 ст. 1251 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 ст. 1252 Цивільного кодексу України] заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.<br />
<br />
Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.<br />
<br />
Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.<br />
<br />
Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу.<br />
<br />
Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.<br />
<br />
Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.<br />
<br />
Заповіти осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 ст. 1252 Цивільного кодексу України], посвідчуються при свідках.<br />
<br />
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.<br />
<br />
У випадках, встановлених абзацом третім частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5822 статті 1248] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5839 статтею 1252] Цивільного кодексу України, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою.<br />
<br />
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.<br />
<br />
''Свідками не можуть бути:''<br />
# нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;<br />
# спадкоємці за заповітом;<br />
# члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;<br />
# особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.<br />
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.<br />
<br />
У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=37284Накладення адміністративних стягнень2022-06-28T12:04:33Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб'єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто '''адміністративне стягнення''' є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.<br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися ''як'' ''основні, так і додаткові адміністративні стягнення;'' позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки ''як додаткове;'' інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки ''як основні.''<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1] законодавець передбачив '''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# попередження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Попередження''' як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. В деяких інших випадках фіксується іншим установленим способом. Полягає він в оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ст.105 КК]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1 КУпАП] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;<br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в КУпАП не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч.3 ст.105 КК] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168 главі 4 КУпАП України].<br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169 ст.33 КУпАП]).<br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб'єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.1 ст.36 КУпАП]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. <br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.2 ст.36 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ст. 38 КУпАП] '''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 статті 38 КУпАП].<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582 212-15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
У разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4060 ст. 39-1 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ст. 40 КУпАП] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461 ст. 40-1 КУпАП]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=36529Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2022-06-01T06:51:06Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]<br />
<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни реєстрації місця проживання чи місця перебування''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''реєстрацією нового місця проживання''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).<br />
<br />
Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.<br />
<br />
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. <br />
<br />
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. <br />
<br />
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.<br />
<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:''' <br />
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).<br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:''' <br />
* рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br />
'''У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби''/''приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.''' <br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в <u>триденний строк</u> письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п’яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.''' <br />
<br />
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом попередніх шести місяців.<br />
<br />
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br />
<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]:<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; <br />
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. <br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br />
<br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.<br />
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.<br />
<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:''' <br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).''''' <br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню == <br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=36513Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2022-05-31T14:00:13Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]<br />
<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни реєстрації місця проживання чи місця перебування''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''реєстрацією нового місця проживання''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).<br />
<br />
Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.<br />
<br />
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. <br />
<br />
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. <br />
<br />
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.<br />
<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:''' <br />
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).<br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:''' <br />
* рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br />
'''У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби''/''приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.''' <br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в <u>триденний строк</u> письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п’яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.''' <br />
<br />
Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом попередніх шести місяців.<br />
<br />
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br />
<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]:<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; <br />
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. <br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br />
<br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.<br />
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.<br />
<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:''' <br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).''''' <br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню == <br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=35416Як визнати заповіт недійсним2022-04-28T11:56:54Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1387740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування"]<br />
<br />
== Поняття та види недійсного заповіту ==<br />
'''''Заповіт''''' – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 стаття 1233 ЦКУ]).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1147 статті 202 ЦКУ] заповіт є одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1145 Глава 16 ЦКУ] встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення – і це є загальні норми права. Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5877 ст. 1257 ЦКУ] містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1265 225] ЦКУ).<br />
<br />
<u>Недійсні заповіти діляться на нікчемні та оспорювані.</u><br />
<br />
Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5877 статті 1257 ЦКУ] '''нікчемним''' є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 1247], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5822 1248] ЦКУ).<br />
<br />
До нікчемних заповітів відносяться:<br />
* заповіти, складені фізичною особою, яка не має повної цивільної дієздатності;<br />
* вчинені через представника;<br />
* посвідчені уповноваженою особою, але з порушенням вимог, встановлених законом;<br />
* посвідчені не уповноваженою на це особою;<br />
* секретні заповіти, посвідчені нотаріусом з порушенням вимог, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5827 стаття 1249 ЦКУ]);<br />
* посвідчені за відсутності свідків у випадках, коли їх присутність є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5852 стаття 1253 ЦКУ]);<br />
* заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6086 стаття 1307 ЦКУ]). Однак - чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Заповіт щодо майна, вказаного у спадковому договорі, складений і посвідчений під час дії спадкового договору, '''який в подальшому було розірвано в судовому порядку''', не може бути визнаний недійсним на підставі частини другої статті 1307 ЦК України.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!<nowiki>Заповіт, посвідчений (виданий) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження, є нікчемним!!!</nowiki><br />
|}<br />
'''Для встановлення нікчемності заповіту не має необхідності звертатися до суду''', оскільки обов’язок щодо перевірки нікчемності заповіту покладено на нотаріуса. Якщо нотаріус при відкритті спадщини встановить, що заповіт є нікчемним, він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам законодавства, тоді є можливість оскаржити їх у судовому порядку.<br />
<br />
За позовом заінтересованої особи '''суд може визнати заповіт недійсним''', якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5877 статті 1257 ЦКУ]), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.<br />
<br />
Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (їх перелік наводиться нижче).<br />
<br />
Чинним цивільним законодавством не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку. Право скасувати заповіт належить лише заповідачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 стаття 1254 ЦКУ]). Законом не допускається відчуження права на складання заповіту, його обмеження або відмова від права на заповіт. Принцип свободи заповіту в якості свого невід’ємного елементу включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. Причому таке рішення заповідач має право приймати неодноразово, керуючись виключно своїми міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування. <br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5877 статті 1257 ЦКУ]). Остаточну крапку у вирішенні дискусій стосовно відсутності в судів прерогативи виносити рішення про скасування заповітів [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78298716# поставив Верховний суд України у рішенні від 28.11.2018 у справі № 2-1201/2005].<br />
|}<br />
В зазначеній справі позивач звернувся до суду з позовом про скасування заповіту. Суд першої інстанції позовні вимоги задоволив. Ухвалою апеляційного суду 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Верховний суд України, як суд касаційної інстанції, скасував судові рішення та у позові відмовив, акцентувавши увагу на тому, що у цивільному законодавстві не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку. Право скасувати заповіт належить лише заповідачу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5863 статті 1254 ЦКУ]). Тоді як за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5877 статті 1257 ЦКУ]). Оскільки суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що цивільним законодавством не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про скасування заповіту слід відмовити.<br />
== Підстави визнання заповіту недійсним ==<br />
Підставами визнання недійсним заповіту є:<br />
* складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;<br />
* складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та [[Посвідчення заповітів|посвідчення]];<br />
* при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.<br />
<br />
Заповіт є нікчемним (недійсність встановлена законом) у разі складання його особою, яка не мала такого права. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5764 статті 1234 ЦКУ] право на складання заповіту має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто повнолітня особа, яка досягла вісімнадцяти років, а у деяких випадках – шістнадцяти років.<br />
<br />
Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.<br />
<br />
Заповіт може бути визнаний недійсним у разі недодержання в момент його складання вимог щодо оформлення та посвідчення.<br />
<br />
Вимоги до форми заповіту визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 статті 1247 ЦКУ], відповідно до якої заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем та має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5835 статтях 1251-1252 ЦКУ].<br />
<br />
'''Крім того важливо знати!''' <br />
<br />
Відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним у зв’язку з тим, що в цьому випадку визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
<br />
Відсутність у заповіті певних реквізитів, яка не позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо, не може розцінюватися як порушення форми заповіту.<br />
<br />
===Обов'язкова частка у спадщині ===<br />
Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині|право на обов’язкову частку у спадщині]].<br />
<br />
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині|право на обов’язкову частку у спадщині]]. <br />
<br />
До них відносяться: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 стаття 1241 ЦКУ]). <br />
<br />
Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 стаття 1235 ЦКУ]).<br />
<br />
== Доказова база ==<br />
Основною підставою для оспорювання заповітів в сучасній судовій практиці є порок волі та/або волевиявлення заповідача.<br />
<br />
Доказом у цій категорії справ, для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту, буде <u>висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, яку призначає суд за клопотанням однієї із сторін - учасників процесу.</u> В окремих випадках судом також призначається почеркознавча експертиза. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 п. 16 ППВСУ від 06.11.2009 № 9])<br />
<br />
Незважаючи на те, що висновок експерта не є беззаперечним доказом і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, на практиці він відіграє вирішальну роль при встановленні судом недійсності заповіту.<br />
<br />
== Коло осіб, що мають право звернутись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним ==<br />
Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом.<br />
<br />
Такими особами можуть бути:<br />
* спадкоємці з обов’язковою часткою у відповідності до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 ЦКУ],<br />
* спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно,<br />
* спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповітів),<br />
* особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.<br />
<br />
'''Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача.'''<br />
== Підсудність ==<br />
Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]] до районного суду за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача).<br />
<br />
== Судова практика про визнання заповіту недійсним ==<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-73cs11 Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-73цс11 від 26 грудня 2011 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним оскільки в даному випадку відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 43 Закону України "Про нотаріат"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пункту 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/lang/uk/nemozhna-viznavati-zapovit-nedijjsnijj-bazuyuchis-na-visnovku-eksperta-pro-nezdatnist-usvidomlyuvati-svo%D1%97-di%D1%97/ Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-9цс12 від 29 лютого 2012 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що неможна визнавати заповіт недійсний, базуючись на висновку експерта про нездатність усвідомлювати свої дії, якщо в ньому відсутній висновок про абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій.<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2cs13 Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-2цс13 від 20 лютого 2013 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що нотаріус може посвідчувати заповіт тільки в межах свого нотаріального округу. Заповіт скасовано.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/lang/uk/yakshho-glukha-osoba-pidpisala-zapovit-bez-svidkiv-ale-vmila-chitati-to-takijj-zapovit-eh-dijjsnim/ Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-6246св10 від 12 жовтня 2011 р. м. Київ]<br />
У даному Рішенні зазначено: якщо глуха особа підписала заповіт без свідків, але вміла читати, то такий заповіт є дійсним.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/zapovit-nedijjsnijj-tak-yak-na-chas-skladannya-zapovitu-osoba-viyavlyala-oznaki-trivalogo-psikhichnogo-rozladu/ Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-44487св13 від 9 липня 2014 року м. Київ]<br />
У даному Рішенні визнано: заповіт недійсним, оскільки встановлено, що на час складання заповіту, оскільки актами амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу розладу – "органічного амнестичного розладу, обумовленого, на думку комісії, комплексом наявних у під експертного соматно-неврологічних, в тому числі ендокринологічних захворювань, що позбавляло його на вказаний період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними".<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78298716# Постанова Верховного Суду України від 28 листопада 2018 року у справі № 2-1201/2005]<br />
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/KCS_26_01_2021.pdf Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо визнання односторонніх правочинів недійсними]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82&diff=35335Визнання осіб реабілітованими та їх соціальний захист2022-04-27T12:22:25Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2805-12 Постанова Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2805-XII "Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535 "Деякі питання реалізації Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років""]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18 Наказ Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]<br />
<br />
== Визначення поняття реабілітації ==<br />
'''''Реабілітація''''' – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму. <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] реабілітації підлягають репресовані особи та особи, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.<br />
<br />
== Категорії осіб, які мають право на реабілітацію ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n41 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] '''реабілітованими''' визнаються особи: <br />
# які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;<br />
# які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n90 статті 3 цього Закону], якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.<br />
<br />
'''Потерпілими''' від репресій визнаються:<br />
# чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;<br />
# діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року № 185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена;<br />
# інші особи, які на момент здійснення репресії спільно проживали, були пов’язані спільним побутом з репресованою особою або перебували на утриманні репресованої особи.<br />
<br />
== Порядок надання особі статусу реабілітованої ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі – заява).<br />
<br />
Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника – фізичної особи, місцезнаходженням заявника – юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.<br />
<br />
Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.<br />
<br />
=== Прийняття рішення === <br />
Прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється <u>Національною комісією з реабілітації</u> (далі – Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі – регіональні комісії).<br />
[[Файл:Reabilitaliya zhertv fin.png|міні|http://credo.pro/2018/12/225270]]<br />
<br />
♦ '''''[https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/sklad-komisiy/karta-komisiy-z-reabilitaciyi Регіональні комісії]''''' є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.<br />
<br />
Попередній розгляд обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, здійснюється регіональною комісією. Для цього регіональна комісія досліджує матеріали архівної кримінальної справи, інші речові або письмові докази, у тому числі за їх місцезнаходженням, заслуховує пояснення заявника або його представника, інших осіб, яким відомі будь-які обставини, що стосуються здійснення репресій проти конкретної особи, може залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. <br />
<br />
За результатами попереднього розгляду обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, регіональна комісія готує <u>обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій</u>, які разом із зібраними документами та матеріалами подає Національній комісії. <br />
<br />
♦ '''''Національна комісія''''' є спеціальним постійно діючим органом при [https://uinp.gov.ua/ Українському інституті національної пам’яті], який утворюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n155 статті 7-1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"].<br />
<br />
Про дату, час і місце засідання Національної комісії з розгляду обґрунтованих пропозицій і матеріалів по суті заявника в обов’язковому порядку повідомляють у строк, достатній для прибуття на засідання, але у будь-якому разі <u>не пізніше ніж за 10 днів </u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18#n120 пункт 4 розділу VІ Положення про Національну комісію з реабілітації, затверджене наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"].<br />
<br />
Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій.<br />
<br />
Рішення Національної комісії вручається (надсилається) заявнику '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття. <br />
<br />
Усі рішення Національної комісії '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], а також на офіційних веб-сайтах Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. <br />
<br />
Загальний строк розгляду та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій '''не може перевищувати трьох місяців''' з дня подання заяви до регіональної комісії. У разі необхідності строк розгляду та прийняття рішення може бути подовжений рішенням відповідної комісії, але не більш як на один місяць.<br />
<br />
== Соціальний захист реабілітованих осіб ==<br />
<br />
'''Реабілітованим громадянам надаються такі пільги:''' <br />
* час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується ''у потрійному розмірі в стаж роботи'' для призначення трудових пенсій;<br />
* право на першочергове одержання житла в разі наявності потреби поліпшення житлових умов (в разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя, якщо вони не створили нову сім'ю, а також за батьками і дітьми, які проживали спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов);<br />
* одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла (для осіб, які проживають у сільській місцевості).<br />
<br />
'''Якщо реабілітована особа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:''' <br />
* одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку; <br />
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем безоплатно, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї на пільгових умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України; <br />
<br />
* безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі; <br />
* зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів в межах норм, передбачених чинним законодавством; <br />
* позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом; <br />
* переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів; <br />
* першочергове встановлення телефону;<br />
* отримати безплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з реабілітацією.<br />
<br />
Реабілітованим, які мають право на пільги, <u>'''видається посвідчення єдиного зразка'''</u>, за їхнім місцем проживання виконавчими органами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об’єднаними територіальними громадами.<br />
<br />
== Грошова компенсація реабілітованим особам ==<br />
Для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n118 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], встановлена '''грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але''' '''не більш як 75 мінімальних заробітних плат'''. <br />
<br />
Одноразово як грошова компенсація реабілітованій особі виплачується до 15 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей – протягом наступних п’яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово. Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.<br />
<br />
Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!''' Заяви про компенсацію та повернення майна подаються '''не пізніше трьох років''' з моменту набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.<br />
|}<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya Реабілітація]<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/rishennya-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi Рішення Національної комісії з реабілітації]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Реабілітовані особи]]<br />
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]<br />
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]<br />
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]<br />
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82&diff=35334Визнання осіб реабілітованими та їх соціальний захист2022-04-27T12:20:43Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2805-12 Постанова Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2805-XII "Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535 "Деякі питання реалізації Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років""]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18 Наказ Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]<br />
<br />
== Визначення поняття реабілітації ==<br />
'''''Реабілітація''''' – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму. <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] реабілітації підлягають репресовані особи та особи, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.<br />
<br />
== Категорії осіб, які мають право на реабілітацію ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n41 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] '''реабілітованими''' визнаються особи: <br />
# які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;<br />
# які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n90 статті 3 цього Закону], якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.<br />
<br />
'''Потерпілими''' від репресій визнаються:<br />
# чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;<br />
# діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року № 185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена;<br />
# інші особи, які на момент здійснення репресії спільно проживали, були пов’язані спільним побутом з репресованою особою або перебували на утриманні репресованої особи.<br />
<br />
== Порядок надання особі статусу реабілітованої ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі – заява).<br />
<br />
Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника – фізичної особи, місцезнаходженням заявника – юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.<br />
<br />
Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.<br />
<br />
=== Прийняття рішення === <br />
Прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється <u>Національною комісією з реабілітації</u> (далі – Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі – регіональні комісії).<br />
[[Файл:Reabilitaliya zhertv fin.png|міні|http://credo.pro/2018/12/225270]]<br />
<br />
♦ '''''[https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/sklad-komisiy/karta-komisiy-z-reabilitaciyi Регіональні комісії]''''' є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.<br />
<br />
Попередній розгляд обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, здійснюється регіональною комісією. Для цього регіональна комісія досліджує матеріали архівної кримінальної справи, інші речові або письмові докази, у тому числі за їх місцезнаходженням, заслуховує пояснення заявника або його представника, інших осіб, яким відомі будь-які обставини, що стосуються здійснення репресій проти конкретної особи, може залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. <br />
<br />
За результатами попереднього розгляду обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, регіональна комісія готує <u>обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій</u>, які разом із зібраними документами та матеріалами подає Національній комісії.<br />
<br />
♦ '''''Національна комісія''''' є спеціальним постійно діючим органом при [https://uinp.gov.ua/ Українському інституті національної пам’яті], який утворюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n155 статті 7-1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"].<br />
<br />
Про дату, час і місце засідання Національної комісії з розгляду обґрунтованих пропозицій і матеріалів по суті заявника в обов’язковому порядку повідомляють у строк, достатній для прибуття на засідання, але у будь-якому разі <u>не пізніше ніж за 10 днів </u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18#n120 пункт 4 розділу VІ Положення про Національну комісію з реабілітації, затверджене наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"].<br />
<br />
Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій.<br />
<br />
Рішення Національної комісії вручається (надсилається) заявнику '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття. <br />
<br />
Усі рішення Національної комісії '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті [https://uinp.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], а також на офіційних веб-сайтах Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. <br />
<br />
Загальний строк розгляду та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій '''не може перевищувати трьох місяців''' з дня подання заяви до регіональної комісії. У разі необхідності строк розгляду та прийняття рішення може бути подовжений рішенням відповідної комісії, але не більш як на один місяць.<br />
<br />
== Соціальний захист реабілітованих осіб ==<br />
<br />
'''Реабілітованим громадянам надаються такі пільги:''' <br />
* час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується ''у потрійному розмірі в стаж роботи'' для призначення трудових пенсій;<br />
* право на першочергове одержання житла в разі наявності потреби поліпшення житлових умов (в разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя, якщо вони не створили нову сім'ю, а також за батьками і дітьми, які проживали спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов);<br />
* одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла (для осіб, які проживають у сільській місцевості).<br />
<br />
'''Якщо реабілітована особа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:''' <br />
* одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку; <br />
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем безоплатно, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї на пільгових умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України; <br />
<br />
* безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі; <br />
* зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів в межах норм, передбачених чинним законодавством; <br />
* позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом; <br />
* переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів; <br />
* першочергове встановлення телефону;<br />
* отримати безплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з реабілітацією.<br />
<br />
Реабілітованим, які мають право на пільги, <u>'''видається посвідчення єдиного зразка'''</u>, за їхнім місцем проживання виконавчими органами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об’єднаними територіальними громадами.<br />
<br />
== Грошова компенсація реабілітованим особам ==<br />
Для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n118 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], встановлена '''грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але''' '''не більш як 75 мінімальних заробітних плат'''. <br />
<br />
Одноразово як грошова компенсація реабілітованій особі виплачується до 15 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей – протягом наступних п’яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово. Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.<br />
<br />
Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!''' Заяви про компенсацію та повернення майна подаються '''не пізніше трьох років''' з моменту набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.<br />
|}<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya Реабілітація]<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/rishennya-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi Рішення Національної комісії з реабілітації]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Реабілітовані особи]]<br />
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]<br />
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]<br />
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]<br />
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=34439Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати2022-03-28T12:23:30Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.<br />
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.<br />
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
|}<br />
== Поняття, форми та види заробітної плати ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.<br />
<br />
Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.<br />
<br />
'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях. <br />
<br />
'''<u>Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):</u>'''<br />
<br />
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. <br />
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.<br />
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.<br />
<br />
'''<u>Можна виділити дві форми оплати праці:</u>'''<br />
<br />
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;<br />
# <br />
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.<br />
<br />
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''<br />
<br />
'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.<br />
<br />
'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.<br />
<br />
'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).<br />
<br />
'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.<br />
<br />
'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.<br />
<br />
'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.<br />
<br />
'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.<br />
<br />
== Мінімальна заробітна плата ==<br />
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''<br />
<br />
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.<br />
<br />
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.<br />
<br />
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.<br />
<br />
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.<br />
<br />
== Індексація заробітної плати ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.<br />
<br />
'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.<br />
<br />
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.<br />
<br />
Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.<br />
<br />
== Порядок і строки виплати заробітної плати == <br />
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].<br />
<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що ''<u>не перевищує шістнадцяти календарних днів</u>'', та ''<u>не пізніше семи днів</u>'' після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
<br />
Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.<br />
<br />
'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування. <br />
<br />
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]. <br />
<br />
'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.<br />
<br />
Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.<br />
<br />
При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.<br />
<br />
Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.<br />
<br />
Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.<br />
<br />
За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина п'ята статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.<br />
<br />
'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором. <br />
<br />
'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Оплата праці]]<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%97%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33002Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення2022-01-24T14:17:17Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Недоговірні зобов'язання без спеціального доручення ==<br />
<br />
Спеціальним видом зобов'язання є такі недоговірні зобов'язання, що виникають із дій, які вчиняються однією особою у майнових інтересах іншої, без спеціального доручення. Внаслідок вчинення таких дій виникає право вимагати від особи, в інтересах якої такі дії вчинялися, відшкодування витрат, які були понесені у зв'язку з цим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 статті 1158-1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Мета цього інституту - врегулювати відносини, що виникають при захисті однією особою інтересів іншої без спеціальних повноважень, захистити майнові інтереси особи, яка вчиняє ці дії.<br />
<br />
У житті мають місце випадки, коли одна особа без будь-яких повноважень вчиняє певні дії в інтересах іншої особи. Як правило, особа на користь якої вчиняються такі дії, відсутня або їй невідомо про небезпеку, що виникла.<br />
<br />
Мета дій, які вчиняються в інтересах іншої особи, захистити її як майнові, так і немайнові інтереси. <br />
<br />
Якщо ці дії будуть схвалені, надалі до відносин сторін застосовується положення про відповідний договір ([http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення доручення], [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_зберігання зберігання]).<br />
<br />
== Зобов’язання із вчинення дій без доручення ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ч. 1 ст. 1158 Цивільного кодексу України], якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.<br />
<br />
Правове регулювання зобов'язання здійснює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 глава 79 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
=== Суб'єкти/сторони зобов'язання ===<br />
Суб'єктами зобов'язання є особа, що здійснює дії без доручення в інтересах іншої особи, та особа, в інтересах якої вчиняються такі дії.<br />
<br />
'''''Сторонами зобов'язання виступають:'''''<br />
# особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи (у римському праві такого учасника називали гестор);<br />
# особа, на користь якої такі дії вчинялися (домінус). Для зручності слід скористатися цією термінологією.<br />
<br />
=== Предмет зобов'язання ===<br />
<br />
Предметом зобов'язання є вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення. Таким поняттям охоплюються як фактичні (виконання термінових ремонтних робіт, сплата квартирної плати, внесення податкових або інших обов'язкових платежів тощо), так і юридичні дії (вчинення та виконання правочинів та інших юридичних актів). Причому дії має бути вчинено добровільно без правової підстави (договору або згоди укласти договір у майбутньому), однак із дотриманням відповідних правил про доручення.<br />
<br />
Отже, предметом зобов'язання є дії, які вчиняє гестор в інтересах домінуса, а змістом зобов'язання є права та обов'язки сторін.<br />
<br />
=== Обов'язки сторін зобов'язання ===<br />
'''''Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:'''''<br />
* при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов’язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана взяти на себе всі обов’язки, пов’язані із вчиненням цих дій, зокрема обов’язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ст. 1158 Цивільного кодексу України]);<br />
* негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої було вчинено дії, звіт про ці дії та передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5441 ст. 1159 Цивільного кодексу України]).<br />
'''''Серед обов'язків гестора слід зазначити такі:'''''<br />
* діяти обачливо, щоб не зашкодити інтересам домінуса;<br />
* при першій нагоді сповістити домінуса про виконане;<br />
* негайно надавати звіт про виконане.<br />
<br />
"Перша нагода" та "негайно" - поняття за своїм характером оціночні, їх зміст необхідно з'ясовувати, виходячи із предмета зобов'язання, звичаїв торгівельного обігу, засад розумності та добросовісності.<br />
<br />
Головний обов'язок домінуса - відшкодувати витрати. Якщо домінус схвалює дії гестора - до відносин застосовуються норми [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення договору доручення].<br />
<br />
'''''Особа, в інтересах якої вчиняються дії, зобов'язана:'''''<br />
* відшкодувати фактично зроблені витрати, якщо вони були виправдані обставинами, за яких було вчинено дії. Вона має право відмовити у відшкодуванні, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за першої нагоди не повідомила її про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5443 ст. 1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Умови виникнення зобов’язань з вчинення дій у майнових інтересах ==<br />
<br />
'''''Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути за таких умов:'''''<br />
<br />
1. майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;<br />
<br />
2. між учасниками правовідносин, які виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір - доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо, то відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами відповідного договору;<br />
<br />
3. вчинення дій щодо відвернення небезпеки від майна:<br />
* не входить у коло службових обов'язків особи, яка ці дії вчинила (дії пожежника, охоронця, сторожа);<br />
* не пов'язані із статутною діяльністю певної організації (благодійного фонду);<br />
* не випливає із вимог закону (дії батьків, опікунів щодо малолітніх дітей, недієздатних осіб);<br />
4. дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто громадянин, який їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу в таких діях. Так, якщо співвласник виконує ремонт спільної речі, він вчиняє такі дії насамперед у своєму інтересі, тому і правовідносини, які виникають, будуть регулюватися відповідними статтями інституту спільної власності;<br />
<br />
5. дії, які вчинялися, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам і не ставлять за мету досягнення протиправної дії. Так, якщо особа у спеку поливає сусідську плантацію маку, а потім почне вимагати відшкодування витрат, зобов'язання не може виникнути, оскільки у законодавчому порядку приватним особам заборонено вирощувати макові плантації;<br />
<br />
6. дії, які вчиняються, не повинні суперечити фактичним намірам особи, в інтересах якої вони вчиняються. Наприклад, власник бажав знищити своє майно, а інша особа почала вживати заходів, щоб його зберегти;<br />
<br />
7. особа, яка вчиняла такі дії, позбавлена можливості повідомити про це зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Так, унаслідок дощів, вода почала заливати підвал сусідського будинку, власник якого перебуває у закордонному відрядженні. Особа домовляється з робітниками, доручає їм викопати траншею і відводить воду від сусідського будинку. Виникнення такого роду зобов'язань виключається, якщо із зацікавленою особою є можливість зв'язатися і сповістити про загрожуючу її майну небезпеку;<br />
<br />
8. дії за своїм характером становлять не лише користь для особи, а й є єдиною можливістю усунення негативних наслідків для неї у вигляді знищення, пошкодження чи псування майна. Тобто дії за своїм характером повинні бути не лише корисними, а й являти собою єдину можливість відвернення настання шкідливих наслідків (знищення майна чи його пошкодження, отримання прибутків тощо). Так, якщо у гуртожитку студент дізнався, що його сусід іде ввечері на побачення з дівчиною і побіг за квітами, сусід вирішив зробити приємне своєму колезі й відніс у термінову хімчистку його костюм, розраховуючи не лише на подяку, а й на повернення сплачених коштів, то цивільно-правове зобов'язання у цьому випадку не виникає, оскільки корисність дій не завжди зумовлює їх необхідність;<br />
<br />
9. громадянин, який вчиняє дії в інтересах іншої особи, не переслідує мети набути будь-якої вигоди для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якісних ознак, його мета - вчинити такі дії, які дозволяють уникнути заподіяння шкоди інтересам іншої особи;<br />
<br />
10. дії чужому інтересу не повинні продовжуватися, якщо стало відомо, що вони не схвалюються зацікавленою особою;<br />
<br />
11. понесені витрати мають були виправданими. Звичайно, якщо відвертаючи небезпеку від будь-якої речі, особа витратить коштів значно більше ніж вартість врятованої речі, то виникає сумнів у необхідності вчинення таких дій. Тому, в цьому випадку, розмір відшкодування повинен обмежуватися реальною вартістю майна, яке було врятоване, або розміром шкоди, яка була відвернута, а не реальними витратами.<br />
<br />
Не можуть вважатися вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення випадки, коли між особами існують договірні відносини, і ті чи інші дії хоча і не передбачені безпосередньо договором, проте повинні чи можуть вчинятися відповідно до спеціальних норм закону. Так, транспортне законодавство надає перевізнику право за певних умов реалізувати швидкопсувний вантаж, коли виникла загроза його псування; підрядник має право відмовитися від договору, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних чи санітарних правил тощо.<br />
<br />
Особа, яка вчиняла дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право на відшкодування витрат, незалежно від досягнення позитивного результату. Якщо ж при вчиненні таких дій витрати не були понесені, то, відповідно, відсутні й підстави вимагати будь-які кошти, оскільки сплата винагороди за цим зобов'язанням не передбачена.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=31334Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2021-10-27T12:04:41Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.<br />
<br />
Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.<br />
<br />
Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, проведення зазначених дій щодо державної реєстрації народження дитини здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду встановив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]</u><br />
<br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br />
<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст. 317 ЦПК України'''] ===<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=31333Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2021-10-27T12:02:36Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.<br />
<br />
Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.<br />
<br />
Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, проведення зазначених дій щодо державної реєстрації народження дитини здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду встановив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
<br />
для встановлення фактів народження.<br />
<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]</u><br />
<br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br />
<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст. 317 ЦПК України'''] ===<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E&diff=30803Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню2021-09-28T09:02:01Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України».]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».]<br />
<br />
== Порядок проведення розрахунків ==<br />
Частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.<br />
<br />
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.<br />
<br />
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.<br />
<br />
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.<br />
<br />
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.<br />
<br />
29 грудня 2017 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).<br />
<br />
== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).<br />
<br />
Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.<br />
<br />
Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.<br />
<br />
'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''<br />
* переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;<br />
* унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n766 статтею 85 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.<br />
<br />
Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].<br />
<br />
Так, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2737 статтею 537 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:<br />
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;<br />
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;<br />
* відсутності представника недієздатного кредитора.<br />
Вказаний перелік є вичерпним.<br />
== Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ==<br />
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. <br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статті 657 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.<br />
<br />
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.<br />
<br />
'''При посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус обов’язково:'''<br />
* встановлює особи сторін по договору, перевіряє їх дієздатність та правоздатність, з’ясовує дійсність намірів сторін договору;<br />
* перевіряє законність наданих для посвідчення договору купівлі-продажу документів;<br />
* перевіряє відсутність податкових застав, арештів, заборон та будь-яких інших обтяжень щодо сторін та відчужуваного нерухомого майна.<br />
Нотаріусом, який посвідчив договір купівлі-продажу, реєструється перехід права власності від продавця на покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.<br />
<br />
Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3181 статті 640 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.<br />
<br />
Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.<br />
<br />
Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n43 статті 5 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.<br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=30275Накладення адміністративних стягнень2021-08-27T12:05:38Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб'єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто, можна дати наступне '''поняття адміністративного стягнення''' - це заходи примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.<br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися ''як'' ''основні, так і додаткові адміністративні стягнення;'' позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки ''як додаткове;'' інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки ''як основні.''<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1] законодавець передбачив '''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# попередження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Попередження''' як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. В деяких інших випадках фіксується іншим установленим способом. Полягає він в оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ст.105 КК]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1 КУпАП] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;<br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в КУпАП не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч.3 ст.105 КК] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
'''Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх відмежовуються від адміністративних стягнень наступним:''' <br />
# адміністративні стягнення застосовуються майже до усіх фізичних осіб, які вчинили правопорушення, заходи впливу застосовуються лише до неповнолітніх правопорушників; <br />
# адміністративні стягнення застосовуються за найшкідливіші (суспільно небезпечні) правопорушення, зокрема і ті, які вчиненні неповнолітніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 ст.13 КУпАП]); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень, заходи впливу, які застосовуються до неповнолітніх носять виховний та попереджувальний характер, і не є штрафними санкціями; <br />
# на відміну від заходів виховного впливу, система адміністративних стягнень, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] подається в законодавстві з урахуванням зростання їх суворості, заходи виховного впливу характеризуються однаковою мірою суворості (пояснюється це тим, що вони носять виховне спрямування); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень питання виконання постанов про застосування заходів виховного впливу не врегульовано законодавством.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168 главі 4 КУпАП України].<br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169 ст.33 КУпАП]).<br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб'єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.1 ст.36 КУпАП]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. <br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.2 ст.36 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ст. 38 КУпАП] '''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 статті 38 КУпАП].<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582 212-15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
У разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4060 ст. 39-1 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ст. 40 КУпАП] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461 ст. 40-1 КУпАП]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=29931Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2021-07-30T08:27:14Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]<br />
<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни реєстрації місця проживання чи місця перебування''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''реєстрацією нового місця проживання''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).<br />
<br />
Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.<br />
<br />
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. <br />
<br />
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. <br />
<br />
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.<br />
<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:''' <br />
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).<br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:''' <br />
* рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br />
'''У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби''/''приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.''' <br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в <u>триденний строк</u> письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п’яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.''' <br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br />
<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]:<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; <br />
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. <br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br />
<br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''<br />
# Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу складає більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.<br />
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.<br />
<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:''' <br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).''''' <br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню == <br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=29930Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2021-07-30T08:24:40Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#n14 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]<br />
<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни реєстрації місця проживання чи місця перебування''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''реєстрацією нового місця проживання''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).<br />
<br />
Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.<br />
<br />
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. <br />
<br />
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні. <br />
<br />
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.<br />
<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:''' <br />
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).<br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:''' <br />
* рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br />
'''У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби''/''приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.''' <br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в <u>триденний строк</u> письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п’яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.<br />
<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.''' <br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br />
<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]:<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; <br />
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. <br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br />
<br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''<br />
# Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу складає більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.<br />
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.<br />
<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:''' <br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).''''' <br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню == <br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82&diff=29450Визнання осіб реабілітованими та їх соціальний захист2021-06-29T13:53:32Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2805-12 Постанова Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2805-XII "Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 535 "Деякі питання реалізації Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років""]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18 Наказ Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"]<br />
<br />
== Визначення поняття реабілітації ==<br />
'''''Реабілітація''''' – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] реабілітації підлягають репресовані особи та особи, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані, заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР, примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані, позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань.<br />
<br />
== Категорії осіб, які мають право на реабілітацію ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n41 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] '''реабілітованими''' визнаються особи: <br />
# які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;<br />
# які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n90 статті 3 цього Закону], якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;<br />
# стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n60 статтею 2 цього Закону], за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.<br />
<br />
'''Потерпілими''' від репресій визнаються:<br />
# чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;<br />
# діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача) внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача) або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ у становищі вільнонайманого без права виїзду з прикріпленням до районів табору-будівництва, закріплення репресованої особи за будівництвом згідно з директивою Народного комісара внутрішніх справ та Прокурора СРСР від 29 квітня 1942 року № 185, або які народилися у матері, яку було примусово безпідставно поміщено до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, під час перебування матері у такому психіатричному закладі, або які у віці до 18 років перебували, незалежно від тривалості, у спецприймальниках чи розподільниках, спеціальних будинках малюка чи дитячих будинках репресивних органів, або які внаслідок здійснення репресії проти батька, матері були примусово позбавлені імен, включаючи родові імена;<br />
# інші особи, які на момент здійснення репресії спільно проживали, були пов’язані спільним побутом з репресованою особою або перебували на утриманні репресованої особи.<br />
<br />
== Порядок надання особі статусу реабілітованої ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Розгляд та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюються за заявою репресованої особи, її спадкоємців, будь-якого члена її сім’ї, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, [http://www.memory.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], громадського об’єднання, що провадить діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних із реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів (далі – заява).<br />
<br />
Заява подається за вибором заявника до регіональної комісії за місцем проживання заявника – фізичної особи, місцезнаходженням заявника – юридичної особи або місцем зберігання архівних кримінальних справ, носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, інших архівних документів, у яких міститься інформація про здійснення репресій.<br />
<br />
Відмова у прийнятті та розгляді такої заяви забороняється.<br />
<br />
=== Прийняття рішення === <br />
Прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій здійснюється <u>Національною комісією з реабілітації</u> (далі – Національна комісія) за поданням регіональних комісій з реабілітації (далі – регіональні комісії).<br />
[[Файл:Reabilitaliya zhertv fin.png|міні|http://credo.pro/2018/12/225270]]<br />
<br />
♦ '''''[https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/sklad-komisiy/karta-komisiy-z-reabilitaciyi Регіональні комісії]''''' є постійно діючими колегіальними органами, що утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.<br />
<br />
Попередній розгляд обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, здійснюється регіональною комісією. Для цього регіональна комісія досліджує матеріали архівної кримінальної справи, інші речові або письмові докази, у тому числі за їх місцезнаходженням, заслуховує пояснення заявника або його представника, інших осіб, яким відомі будь-які обставини, що стосуються здійснення репресій проти конкретної особи, може залучати осіб, які володіють спеціальними знаннями у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.<br />
За результатами попереднього розгляду обставин, пов’язаних із здійсненням репресій проти конкретної особи, регіональна комісія готує обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій, які разом із зібраними документами та матеріалами подає Національній комісії.<br />
<br />
♦ '''''Національна комісія''''' є спеціальним постійно діючим органом при [https://uinp.gov.ua/ Українському інституті національної пам’яті], який утворюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n155 статті 7-1 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"].<br />
<br />
Про дату, час і місце засідання Національної комісії з розгляду обґрунтованих пропозицій і матеріалів по суті заявника в обов’язковому порядку повідомляють у строк, достатній для прибуття на засідання, але у будь-якому разі <u>не пізніше ніж за 10 днів </u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1281-18#n120 пункт 4 розділу VІ Положення про Національну комісію з реабілітації, затверджене наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926 "Про затвердження Положення про Національну комісію з реабілітації та Типового положення про регіональну комісію з реабілітації"].<br />
<br />
Національна комісія може прийняти рішення про визнання особи реабілітованою або потерпілою від репресій повністю або щодо окремих обвинувачень чи фактів здійснення проти такої особи окремих форм репресій, або відмовити у визнанні особи реабілітованою або потерпілою від репресій.<br />
<br />
Рішення Національної комісії вручається (надсилається) заявнику '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття. <br />
<br />
Усі рішення Національної комісії '''не пізніше 10 робочих днів''' з дня їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-сайті [http://www.memory.gov.ua/ Українського інституту національної пам'яті], а також на офіційних веб-сайтах Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. <br />
<br />
Загальний строк розгляду та прийняття рішень з питань визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій '''не може перевищувати трьох місяців''' з дня подання заяви до регіональної комісії. У разі необхідності строк розгляду та прийняття рішення може бути подовжений рішенням відповідної комісії, але не більш як на один місяць.<br />
<br />
== Соціальний захист реабілітованих осіб ==<br />
<br />
'''Реабілітованим громадянам надаються такі пільги:''' <br />
* час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується ''у потрійному розмірі в стаж роботи'' для призначення трудових пенсій;<br />
* право на першочергове одержання житла в разі наявності потреби поліпшення житлових умов (в разі смерті реабілітованої особи це право зберігається за одним з подружжя, якщо вони не створили нову сім'ю, а також за батьками і дітьми, які проживали спільно до арешту і у зв'язку з застосуванням репресій втратили право на займане жиле приміщення та потребують поліпшення житлових умов);<br />
* одержання безпроцентної позики та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла (для осіб, які проживають у сільській місцевості).<br />
<br />
'''Якщо реабілітована особа стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:''' <br />
* одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку; <br />
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем безоплатно, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і протипоказань до керування ним - забезпечення автомобілем з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї на пільгових умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України; <br />
<br />
* безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі; <br />
* зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процентів в межах норм, передбачених чинним законодавством; <br />
* позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом; <br />
* переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочергове право на вступ до житлово-будівельних кооперативів; <br />
* першочергове встановлення телефону;<br />
* отримати безплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з реабілітацією.<br />
<br />
Реабілітованим, які мають право на пільги, <u>'''видається посвідчення єдиного зразка'''</u>, за їхнім місцем проживання виконавчими органами відповідних сільських, селищних, міських рад, у тому числі обраними об’єднаними територіальними громадами.<br />
<br />
== Грошова компенсація реабілітованим особам ==<br />
Для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і згодом реабілітовані відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n118 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], встановлена '''грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але''' '''не більш як 75 мінімальних заробітних плат'''. <br />
<br />
Одноразово як грошова компенсація реабілітованій особі виплачується до 15 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей – протягом наступних п’яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово. Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим.<br />
<br />
Вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!''' Заяви про компенсацію та повернення майна подаються '''не пізніше трьох років''' з моменту набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"] або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.<br />
|}<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya Реабілітація]<br />
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/rishennya-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi Рішення Національної комісії з реабілітації]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Реабілітовані особи]]<br />
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]<br />
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]<br />
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]<br />
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=28721Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати2021-05-21T11:10:05Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]<br />
<br />
== Поняття, форми та види заробітної плати ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.<br />
<br />
Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.<br />
<br />
'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях. <br />
<br />
'''<u>Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):</u>'''<br />
<br />
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. <br />
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.<br />
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.<br />
<br />
'''<u>Можна виділити дві форми оплати праці:</u>'''<br />
<br />
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;<br />
# <br />
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.<br />
<br />
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''<br />
<br />
'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.<br />
<br />
'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.<br />
<br />
'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).<br />
<br />
'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.<br />
<br />
'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.<br />
<br />
'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.<br />
<br />
'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.<br />
<br />
== Мінімальна заробітна плата ==<br />
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''<br />
<br />
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.<br />
<br />
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.<br />
<br />
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.<br />
<br />
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.<br />
<br />
== Індексація заробітної плати ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.<br />
<br />
'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.<br />
<br />
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.<br />
<br />
Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.<br />
<br />
== Порядок і строки виплати заробітної плати == <br />
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].<br />
<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що ''<u>не перевищує шістнадцяти календарних днів</u>'', та ''<u>не пізніше семи днів</u>'' після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
<br />
Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.<br />
<br />
'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування. <br />
<br />
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]. <br />
<br />
'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.<br />
<br />
Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.<br />
<br />
При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.<br />
<br />
Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.<br />
<br />
Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.<br />
<br />
За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.<br />
<br />
'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором. <br />
<br />
'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина третя статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Оплата праці]]<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=28720Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати2021-05-21T11:09:06Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]<br />
<br />
== Поняття, форми та види заробітної плати ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.<br />
<br />
Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.<br />
<br />
'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях. <br />
<br />
'''<u>Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):</u>'''<br />
<br />
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. <br />
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.<br />
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.<br />
<br />
'''<u>Можна виділити дві форми оплати праці:</u>'''<br />
<br />
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;<br />
# <br />
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.<br />
<br />
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''<br />
<br />
'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.<br />
<br />
'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.<br />
<br />
'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).<br />
<br />
'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.<br />
<br />
'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.<br />
<br />
'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.<br />
<br />
'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.<br />
<br />
== Мінімальна заробітна плата ==<br />
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''<br />
<br />
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.<br />
<br />
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.<br />
<br />
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.<br />
<br />
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.<br />
<br />
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.<br />
<br />
== Індексація заробітної плати ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.<br />
<br />
'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.<br />
<br />
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.<br />
<br />
Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.<br />
<br />
== Порядок і строки виплати заробітної плати == <br />
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].<br />
<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.<br />
<br />
'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
<br />
Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.<br />
<br />
'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування. <br />
<br />
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]. <br />
<br />
'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.<br />
<br />
Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.<br />
<br />
При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.<br />
<br />
Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.<br />
<br />
Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.<br />
<br />
За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.<br />
<br />
'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором. <br />
<br />
'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина третя статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Оплата праці]]<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0:_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82&diff=28352Відчуження нерухомого майна: юридичний та податковий аспект2021-04-29T13:43:09Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553)] <br />
<br />
== Юридичний аспект відчуження нерухомого майна ==<br />
=== Договори, на основі яких відчужується нерухоме майно ===<br />
Відчувати нерухоме майно у власність можна на підставі наступних договорів : <br />
* '''''купівлі-продажу''''' (за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''міни''''' (за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем нерухомого майна, який він передає в обмін, і покупцем майна, який він одержує взамін. Таким договором може бути встановлена доплата за майно більшої вартості, що обмінюється на майно меншої вартості - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''дарування''''' (за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''довічного утримання''''' (за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3645 ст. 744 Цивільного кодексу України]);<br />
* '''''пожертви''''' (за договором пожертви пожертвувач дарує нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, для досягнення ним певної, наперед обумовленої мети - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3589 ст. 729 Цивільного кодексу України]); <br />
* '''''ренти''''' (за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]); <br />
* '''''спадщини''''' (перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5687 книга шоста Цивільного кодексу України]). <br />
<br />
=== Посвідчення договорів відчуження нерухомого майна ===<br />
Договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) нерухомого майна відповідно до положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 657], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 715], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 719], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3589 729], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3601 732], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3647 745], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6078 1304] Цивільного кодексу України підлягають '''''обов’язковому нотаріальному посвідченню'''''.<br />
Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.<br />
<br />
Посвідчення більшості договорів відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання та інше) має певні особливості. Наприклад, договір дарування вирізняється тим, що '''''відчужувач не може бути неповнолітньою особою'''''. <br />
<br />
Посвідчення договору довічного утримання так само має певні особливості, а саме за цим договором '''''відчужувачем може бути лише непрацездатний за віком або за станом здоров'я громадянин'''''. Відчужувачем у даному випадку, знову ж таки, не може бути неповнолітня особа. Кожний випадок потребує встановлення окремих вимог щодо наявності певних документів, положень, виконання необхідних попередніх дій особами, які є сторонами договорів відчуження.<br />
<br />
=== Перелік документів для можливості відчуження нерухомого майна: ===<br />
Основні документи, які стосуються безпосередньо нерухомого майна та надаються для посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна:<br />
* правовстановлюючий документ на нерухоме майно (нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, міни, свідоцтво при придбання майна з прилюдних торгів, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, рішення суду тощо);<br />
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав;<br />
* експертно-грошова оцінка незалежного сертифікованого оцінювача, обов’язкова при відчуженні майна, яке перебуває у власності фізичної особи;<br />
* довідка із ЖЕКу, ОВББ, сільської ради (Форма 3) про те, що малолітні та неповнолітні діти не мають права користування відчужуваним нерухомим майном;<br />
* рішення органу опіки і піклування (якщо малолітні або неповнолітні діти є власниками або мають право користування нерухомим майном);<br />
* заява власника відчужуваної квартири, будинку про відмову від здійснення права переважної покупки частини в загальній частковій власності. Необхідно у випадку продажу частини відчужуваної квартири/житлового будинку;<br />
* заява особи, яка не є власником, але зареєстрована у квартирі, яка відчужується, про те, що їй відомо про укладання договору, і зобов’язана знятись з реєстрації;<br />
* витяг з Державного земельного кадастру;<br />
* довідка з міської (сільської) ради про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, не приватизована і державний акт не видавався, якщо земельна ділянка не приватизована;<br />
* довідка з Управління земельних ресурсів про розмір земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, та кадастровий номер земельної ділянки (крім квартир в багатоквартирних будинках);<br />
* також обов’язкова присутність подружжя відчужувача та набувача (при наявності) зі своїм паспортом, оригіналом РНОКПП та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, яка нотаріально посвідчує згоду на відчуження або придбання майна;<br />
* інші довідки, документи, заяви, посвідчення.<br />
<br />
=== Державна реєстрація прав на нерухоме майно ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 статті 182 Цивільного кодексу України] право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають '''державній реєстрації'''.<br />
<br />
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553)].<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n295 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] '''державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:'''<br />
<br />
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;<br />
<br />
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;<br />
<br />
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;<br />
<br />
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;<br />
<br />
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;<br />
<br />
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;<br />
<br />
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;<br />
<br />
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;<br />
<br />
9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;<br />
<br />
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;<br />
<br />
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;<br />
<br />
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;<br />
<br />
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;<br />
<br />
13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;<br />
<br />
13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";<br />
<br />
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n225 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.<br />
<br />
У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.<br />
<br />
Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника.<br />
<br />
Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.<br />
<br />
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.<br />
<br />
В разі '''відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг''', або внесення відповідної плати не в повному обсязі заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n237 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] '''рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав''' надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг).<br />
<br />
Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.<br />
З найбільш типовими ситуаціями державної реєстрації прав та документами, необхідним для її проведення можна ознайомитися у розділі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n514 «'''Державна реєстрація прав та документи, необхідні для такої реєстрації» Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'''].<br />
<br />
==== Див. також ====<br />
[[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]<br />
<br />
== Податковий аспект відчуження нерухомого майна ==<br />
<br />
'''Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при відчуженні нерухомого майна регулюється статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 172], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 174] Податкового кодексу України.'''<br />
<br />
'''''Дохід фізичної особи — резидента з відчуження (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання таких умов''''':<br />
* продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] залежно від її призначення;<br />
* продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;<br />
* відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.<br />
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 п. 172.2. ст. 172 Податкового кодексу України] дохід, '''отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості,''' підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3858 пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України], тобто '''<u>5 відсотків</u>''' з суми одержаного доходу та '''<u>півтора відсотка</u>''' військового збору, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України]. <br />
<br />
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.<br />
<br />
Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються '''фізичними особами - нерезидентами''', оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пункті 167.1 статті 167 Податкового кодексу України], тобто становить '''<u>18 відсотків</u>''' бази оподаткування.<br />
<br />
Слід зазначити що у такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта '''незавершеного будівництва.'''<br />
<br />
При обміні об'єкта нерухомості на інший, тобто '''при укладенні договору міни''', оподатковується тільки дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження більш дорогого нерухомого майна, якщо реалізоване майно було у його власності менше 3-х років, за ставкою 5 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору. Коли більше 3-х років дохід від продажу даного майна не оподатковується.<br />
<br />
'''Договір довічного утримання''' є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні, то для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором він розглядається державною фіскальною службою як продаж і відповідно підлягає оподаткуванню за вищенаведеними правилами.<br />
<br />
'''Що стосується нерухомого майна отриманого як спадщина''', то не визнається доходом і відповідно '''<u>звільняється від оподаткування</u>''' об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, до яких відносяться діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки та рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.<br />
<br />
У решті випадків дохід від отриманого в спадщину майна оподатковується за ставкою '''<u>5 відсотків</u>''' податку на доходи фізичних осіб. У разі отримання спадщини від спадкодавця-нерезидента та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, ставка податку на доходи фізичних осіб становить '''<u>18 відсотків</u>'''.<br />
<br />
'''Об’єкти дарування''', зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4214 пункті 174.1 статті 174 Податкового кодексу України], подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%97%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=27459Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення2021-03-29T07:40:31Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Недоговірні зобов'язання без спеціального доручення ==<br />
<br />
Спеціальним видом зобов'язання є такі недоговірні зобов'язання, що виникають із дій, які вчиняються однією особою у майнових інтересах іншої, без спеціального доручення. Внаслідок вчинення таких дій виникає право вимагати від особи, в інтересах якої такі дії вчинялися, відшкодування витрат, які були понесені у зв'язку з цим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 статті 1158-1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Мета цього інституту - врегулювати відносини, що виникають при захисті однією особою інтересів іншої без спеціальних повноважень, захистити майнові інтереси особи, яка вчиняє ці дії.<br />
<br />
У житті мають місце випадки, коли одна особа без будь-яких повноважень вчиняє певні дії в інтересах іншої особи. Як правило, особа на користь якої вчиняються такі дії, відсутня або їй невідомо про небезпеку, що виникла.<br />
<br />
Мета дій, які вчиняються в інтересах іншої особи, захистити її як майнові, так і немайнові інтереси. <br />
<br />
Якщо ці дії будуть схвалені, надалі до відносин сторін застосовується положення про відповідний договір ([http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення доручення], [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_зберігання зберігання]).<br />
<br />
== Зобов’язання із вчинення дій без доручення ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ч. 1 ст. 1158 Цивільного кодексу України], якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.<br />
<br />
Правове регулювання зобов'язання здійснює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 глава 79 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
=== Суб'єкти/сторони зобов'язання ===<br />
Суб'єктами зобов'язання є особа, що здійснює дії без доручення в інтересах іншої особи, та особа, в інтересах якої вчиняються такі дії.<br />
<br />
'''''Сторонами зобов'язання виступають:'''''<br />
# особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи (у римському праві такого учасника називали гестор);<br />
# особа, на користь якої такі дії вчинялися (домінус). Для зручності слід скористатися цією термінологією.<br />
<br />
=== Предмет зобов'язання ===<br />
<br />
Предметом зобов'язання є вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення. Таким поняттям охоплюються як фактичні (виконання термінових ремонтних робіт, сплата квартирної плати, внесення податкових або інших обов'язкових платежів тощо), так і юридичні дії (вчинення та виконання правочинів та інших юридичних актів). Причому дії має бути вчинено добровільно без правової підстави (договору або згоди укласти договір у майбутньому), однак із дотриманням відповідних правил про доручення.<br />
<br />
Отже, предметом зобов'язання є дії, які вчиняє гестор в інтересах домінуса, а змістом зобов'язання є права та обов'язки сторін.<br />
<br />
=== Обов'язки сторін зобов'язання ===<br />
'''''Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:'''''<br />
* при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов’язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана взяти на себе всі обов’язки, пов’язані із вчиненням цих дій, зокрема обов’язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ст. 1158 Цивільного кодексу України]);<br />
* негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої було вчинено дії, звіт про ці дії та передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5441 ст. 1159 Цивільного кодексу України]).<br />
'''''Серед обов'язків гестора слід зазначити такі:'''''<br />
* діяти обачливо, щоб не зашкодити інтересам домінуса;<br />
* при першій нагоді сповістити домінуса про виконане;<br />
* негайно надавати звіт про виконане.<br />
<br />
"Перша нагода" та "негайно" - поняття за своїм характером оціночні, їх зміст необхідно з'ясовувати, виходячи із предмета зобов'язання, звичаїв торгівельного обігу, засад розумності та добросовісності.<br />
<br />
Головний обов'язок домінуса - відшкодувати витрати. Якщо домінус схвалює дії гестора - до відносин застосовуються норми [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення договору доручення].<br />
<br />
'''''Особа, в інтересах якої вчиняються дії, зобов'язана:'''''<br />
* відшкодувати фактично зроблені витрати, якщо вони були виправдані обставинами, за яких було вчинено дії. Вона має право відмовити у відшкодуванні, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за першої нагоди не повідомила її про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5443 ст. 1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Умови виникнення зобов’язань з вчинення дій у майнових інтересах ==<br />
<br />
'''''Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути за таких умов:'''''<br />
<br />
1. майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;<br />
<br />
2. між учасниками правовідносин, які виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір - доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо, то відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами відповідного договору;<br />
<br />
3. вчинення дій щодо відвернення небезпеки від майна:<br />
* не входить у коло службових обов'язків особи, яка ці дії вчинила (дії пожежника, охоронця, сторожа);<br />
* не пов'язані із статутною діяльністю певної організації (благодійного фонду);<br />
* не випливає із вимог закону (дії батьків, опікунів щодо малолітніх дітей, недієздатних осіб);<br />
4. дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто громадянин, який їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу в таких діях. Так, якщо співвласник виконує ремонт спільної речі, він вчиняє такі дії насамперед у своєму інтересі, тому і правовідносини, які виникають, будуть регулюватися відповідними статтями інституту спільної власності;<br />
<br />
5. дії, які вчинялися, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам і не ставлять за мету досягнення протиправної дії. Так, якщо особа у спеку поливає сусідську плантацію маку, а потім почне вимагати відшкодування витрат, зобов'язання не може виникнути, оскільки у законодавчому порядку приватним особам заборонено вирощувати макові плантації;<br />
<br />
6. дії, які вчиняються, не повинні суперечити фактичним намірам особи, в інтересах якої вони вчиняються. Наприклад, власник бажав знищити своє майно, а інша особа почала вживати заходів, щоб його зберегти;<br />
<br />
7. особа, яка вчиняла такі дії, позбавлена можливості повідомити про це зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Так, унаслідок дощів, вода почала заливати підвал сусідського будинку, власник якого перебуває у закордонному відрядженні. Особа домовляється з робітниками, доручає їм викопати траншею і відводить воду від сусідського будинку. Виникнення такого роду зобов'язань виключається, якщо із зацікавленою особою є можливість зв'язатися і сповістити про загрожуючу її майну небезпеку;<br />
<br />
8. дії за своїм характером становлять не лише користь для особи, а й є єдиною можливістю усунення негативних наслідків для неї у вигляді знищення, пошкодження чи псування майна. Тобто дії за своїм характером повинні бути не лише корисними, а й являти собою єдину можливість відвернення настання шкідливих наслідків (знищення майна чи його пошкодження, отримання прибутків тощо). Так, якщо у гуртожитку студент дізнався, що його сусід іде ввечері на побачення з дівчиною і побіг за квітами, сусід вирішив зробити приємне своєму колезі й відніс у термінову хімчистку його костюм, розраховуючи не лише на подяку, а й на повернення сплачених коштів, то цивільно-правове зобов'язання у цьому випадку не виникає, оскільки корисність дій не завжди зумовлює їх необхідність;<br />
<br />
9. громадянин, який вчиняє дії в інтересах іншої особи, не переслідує мети набути будь-якої вигоди для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якісних ознак, його мета - вчинити такі дії, які дозволяють уникнути заподіяння шкоди інтересам іншої особи;<br />
<br />
10. дії чужому інтересу не повинні продовжуватися, якщо стало відомо, що вони не схвалюються зацікавленою особою;<br />
<br />
11. понесені витрати мають були виправданими. Звичайно, якщо відвертаючи небезпеку від будь-якої речі, особа витратить коштів значно більше ніж вартість врятованої речі, то виникає сумнів у необхідності вчинення таких дій. Тому, в цьому випадку, розмір відшкодування повинен обмежуватися реальною вартістю майна, яке було врятоване, або розміром шкоди, яка була відвернута, а не реальними витратами.<br />
<br />
Не можуть вважатися вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення випадки, коли між особами існують договірні відносини, і ті чи інші дії хоча і не передбачені безпосередньо договором, проте повинні чи можуть вчиняються відповідно до спеціальних норм закону. Так, транспортне законодавство надає перевізнику право за певних умов реалізувати швидкопсувний вантаж, коли виникла загроза його псування; підрядник має право відмовитися від договору, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних чи санітарних правил тощо.<br />
<br />
Особа, яка вчиняла дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право на відшкодування витрат, незалежно від досягнення позитивного результату. Якщо ж при вчиненні таких дій витрати не були понесені, то, відповідно, відсутні й підстави вимагати будь-які кошти, оскільки сплата винагороди за цим зобов'язанням не передбачена.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%97%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=27458Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення2021-03-29T07:38:56Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Недоговірні зобов'язання без спеціального доручення ==<br />
<br />
Спеціальним видом зобов'язання є такі недоговірні зобов'язання, що виникають із дій, які вчиняються однією особою у майнових інтересах іншої, без спеціального доручення. Внаслідок вчинення таких дій виникає право вимагати від особи, в інтересах якої такі дії вчинялися, відшкодування витрат, які були понесені у зв'язку з цим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 статті 1158-1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Мета цього інституту - врегулювати відносини, що виникають при захисті однією особою інтересів іншої без спеціальних повноважень, захистити майнові інтереси особи, яка вчиняє ці дії.<br />
<br />
У житті мають місце випадки, коли одна особа без будь-яких повноважень вчиняє певні дії в інтересах іншої особи. Як правило, особа на користь якої вчиняються такі дії, відсутня або їй невідомо про небезпеку, що виникла.<br />
<br />
Мета дій, які вчиняються в інтересах іншої особи, захистити її як майнові, так і немайнові інтереси. <br />
<br />
Якщо ці дії будуть схвалені, надалі до відносин сторін застосовується положення про відповідний договір ([http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення доручення], [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_зберігання зберігання]).<br />
<br />
== Зобов’язання із вчинення дій без доручення ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ч. 1 ст. 1158 Цивільного кодексу України], якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.<br />
<br />
Правове регулювання зобов'язання здійснює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5436 глава 79 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
=== Суб'єкти/сторони зобов'язання ===<br />
Суб'єктами зобов'язання є особа, що здійснює дії без доручення в інтересах іншої особи, та особа, в інтересах якої вчиняються такі дії.<br />
<br />
'''''Сторонами зобов'язання виступають:'''''<br />
# особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи (у римському праві такого учасника називали гестор);<br />
# особа, на користь якої такі дії вчинялися (домінус). Для зручності слід скористатися цією термінологією.<br />
<br />
=== Предмет зобов'язання ===<br />
<br />
Предметом зобов'язання є вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення. Таким поняттям охоплюються як фактичні (виконання термінових ремонтних робіт, сплата квартирної плати, внесення податкових або інших обов'язкових платежів тощо), так і юридичні дії (вчинення та виконання правочинів та інших юридичних актів). Причому дії має бути вчинено добровільно без правової підстави (договору або згоди укласти договір у майбутньому), однак із дотриманням відповідних правил про доручення.<br />
<br />
Отже, предметом зобов'язання є дії, які вчиняє гестор в інтересах домінуса, а змістом зобов'язання є права та обов'язки сторін.<br />
<br />
=== Обов'язки сторін зобов'язання ===<br />
'''''Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:'''''<br />
* при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов’язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана взяти на себе всі обов’язки, пов’язані із вчиненням цих дій, зокрема обов’язки щодо вчинених правочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5437 ст. 1158 Цивільного кодексу України]);<br />
* негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої було вчинено дії, звіт про ці дії та передати їй усе, що при цьому було одержано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5441 ст. 1159 Цивільного кодексу України]).<br />
'''''Серед обов'язків гестора слід зазначити такі:'''''<br />
* діяти обачливо, щоб не зашкодити інтересам домінуса;<br />
* при першій нагоді сповістити домінуса про виконане;<br />
* негайно надавати звіт про виконане.<br />
<br />
"Перша нагода" та "негайно" - поняття за своїм характером оціночні, їх зміст необхідно з'ясовувати, виходячи із предмета зобов'язання, звичаїв торгівельного обігу, засад розумності та добросовісності.<br />
<br />
Головний обов'язок домінуса - відшкодувати витрати. Якщо домінус схвалює дії гестора - до відносин застосовуються норми [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_доручення договору доручення].<br />
<br />
'''''Особа, в інтересах якої вчиняються дії, зобов'язана:'''''<br />
* відшкодувати фактично зроблені витрати, якщо вони були виправдані обставинами, за яких було вчинено дії. Вона має право відмовити у відшкодуванні, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за першої нагоди не повідомила її про свої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5443 ст. 1160 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Умови виникнення зобов’язань з вчинення дій у майнових інтересах ==<br />
<br />
Зобов'язання із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути за таких умов:<br />
<br />
1. майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;<br />
<br />
2. між учасниками правовідносин, які виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір - доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо, то відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами відповідного договору;<br />
<br />
3. вчинення дій щодо відвернення небезпеки від майна:<br />
* не входить у коло службових обов'язків особи, яка ці дії вчинила (дії пожежника, охоронця, сторожа);<br />
* не пов'язані із статутною діяльністю певної організації (благодійного фонду);<br />
* не випливає із вимог закону (дії батьків, опікунів щодо малолітніх дітей, недієздатних осіб);<br />
4. дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто громадянин, який їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу в таких діях. Так, якщо співвласник виконує ремонт спільної речі, він вчиняє такі дії насамперед у своєму інтересі, тому і правовідносини, які виникають, будуть регулюватися відповідними статтями інституту спільної власності;<br />
<br />
5. дії, які вчинялися, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам і не ставлять за мету досягнення протиправної дії. Так, якщо особа у спеку поливає сусідську плантацію маку, а потім почне вимагати відшкодування витрат, зобов'язання не може виникнути, оскільки у законодавчому порядку приватним особам заборонено вирощувати макові плантації;<br />
<br />
6. дії, які вчиняються, не повинні суперечити фактичним намірам особи, в інтересах якої вони вчиняються. Наприклад, власник бажав знищити своє майно, а інша особа почала вживати заходів, щоб його зберегти;<br />
<br />
7. особа, яка вчиняла такі дії, позбавлена можливості повідомити про це зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Так, унаслідок дощів, вода почала заливати підвал сусідського будинку, власник якого перебуває у закордонному відрядженні. Особа домовляється з робітниками, доручає їм викопати траншею і відводить воду від сусідського будинку. Виникнення такого роду зобов'язань виключається, якщо із зацікавленою особою є можливість зв'язатися і сповістити про загрожуючу її майну небезпеку;<br />
<br />
8. дії за своїм характером становлять не лише користь для особи, а й є єдиною можливістю усунення негативних наслідків для неї у вигляді знищення, пошкодження чи псування майна. Тобто дії за своїм характером повинні бути не лише корисними, а й являти собою єдину можливість відвернення настання шкідливих наслідків (знищення майна чи його пошкодження, отримання прибутків тощо). Так, якщо у гуртожитку студент дізнався, що його сусід іде ввечері на побачення з дівчиною і побіг за квітами, сусід вирішив зробити приємне своєму колезі й відніс у термінову хімчистку його костюм, розраховуючи не лише на подяку, а й на повернення сплачених коштів, то цивільно-правове зобов'язання у цьому випадку не виникає, оскільки корисність дій не завжди зумовлює їх необхідність;<br />
<br />
9. громадянин, який вчиняє дії в інтересах іншої особи, не переслідує мети набути будь-якої вигоди для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якісних ознак, його мета - вчинити такі дії, які дозволяють уникнути заподіяння шкоди інтересам іншої особи;<br />
<br />
10. дії чужому інтересу не повинні продовжуватися, якщо стало відомо, що вони не схвалюються зацікавленою особою;<br />
<br />
11. понесені витрати мають були виправданими. Звичайно, якщо відвертаючи небезпеку від будь-якої речі, особа витратить коштів значно більше ніж вартість врятованої речі, то виникає сумнів у необхідності вчинення таких дій. Тому, в цьому випадку, розмір відшкодування повинен обмежуватися реальною вартістю майна, яке було врятоване, або розміром шкоди, яка була відвернута, а не реальними витратами.<br />
<br />
Не можуть вважатися вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення випадки, коли між особами існують договірні відносини, і ті чи інші дії хоча і не передбачені безпосередньо договором, проте повинні чи можуть вчиняються відповідно до спеціальних норм закону. Так, транспортне законодавство надає перевізнику право за певних умов реалізувати швидкопсувний вантаж, коли виникла загроза його псування; підрядник має право відмовитися від договору, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних чи санітарних правил тощо.<br />
<br />
Особа, яка вчиняла дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право на відшкодування витрат, незалежно від досягнення позитивного результату. Якщо ж при вчиненні таких дій витрати не були понесені, то, відповідно, відсутні й підстави вимагати будь-які кошти, оскільки сплата винагороди за цим зобов'язанням не передбачена.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=26288Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства2021-02-25T14:37:44Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br><br />
* <br />
== Хто такі іноземці? ==<br />
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]). <br><br />
<br />
== Хто такі особи без громадянства? ==<br />
'''Особа без громадянства''' - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону (п. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).<br><br />
<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на земельні ділянки розташовані на території України? ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.<br><br />
<br />
== Яким чином іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на такі землі? ==<br />
'''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]):'''<br />
<br />
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами:<br />
* ''купівля-продаж'' – одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''дарування'' – одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''рента'' – одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]);<br />
* ''міна'' – кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ч.1 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br />
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;<br />
<br />
в) прийняття спадщини.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1179 ст. 132 Земельного кодексу України] угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.<br />
<br />
'''Угоди повинні містити:'''<br />
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);<br />
* вид угоди;<br />
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);<br />
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;<br />
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;<br />
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);<br />
* договірну ціну;<br />
* права та обов'язки сторін;<br />
* кадастровий номер земельної ділянки;<br />
* момент переходу права власності на земельну ділянку.<br />
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту '''державної реєстрації цих прав''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 ст. 125 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення? ==<br />
Єдиною підставою, за якої громадяни іноземних держав та особи без громадянства можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є '''спадкування'''. <br />
<br />
Проте, навіть і в цьому випадку в силу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства зобов’язанні відчужити такі земельні ділянки протягом року.<br />
<br />
Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1454 ст. 145 Земельного кодексу України]. <br />
<br />
У випадку, якщо громадянин іноземної держави або особа без громадянства не відчужить земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.<br />
<br />
Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=16924Накладення адміністративних стягнень2020-02-11T15:15:36Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб' єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто, можна дати наступне '''поняття адміністративного стягнення''' - це заходи примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.<br /><br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* штрафні бали;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки як основні.<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1] законодавець передбачив '''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# застереження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Застереження''' - більш суворий захід виховного впливу, і полягає він в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний .колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою.<br />
При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ст.105 КК]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1 КУпАП] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;<br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в КУпАП не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч.3 ст.105 КК] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
'''Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх відмежовуються від адміністративних стягнень наступним:''' <br />
# адміністративні стягнення застосовуються майже до усіх фізичних осіб, які вчинили правопорушення, заходи впливу застосовуються лише до неповнолітніх правопорушників; <br />
# адміністративні стягнення застосовуються за найшкідливіші (суспільно небезпечні) правопорушення, зокрема і ті, які вчиненні неповнолітніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 ст.13 КУпАП]); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень, заходи впливу, які застосовуються до неповнолітніх носять виховний та попереджувальний характер, і не є штрафними санкціями; <br />
# на відміну від заходів виховного впливу, система адміністративних стягнень, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] подається в законодавстві з урахуванням зростання їх суворості, заходи виховного впливу характеризуються однаковою мірою суворості (пояснюється це тим, що вони носять виховне спрямування); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень питання виконання постанов про застосування заходів виховного впливу не врегульовано законодавством.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168 главі 4 КУпАП України].<br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169 ст.33 КУпАП]).<br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб' єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.1 ст.36 КУпАП]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. <br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.2 ст.36 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ст. 38 КУпАП] '''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582 212-15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ст. 40 КУпАП] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461 ст. 40-1 КУпАП]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=16923Накладення адміністративних стягнень2020-02-11T15:10:14Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб' єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто, можна дати наступне '''поняття адміністративного стягнення''' - це заходи примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.<br /><br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* штрафні бали;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки як основні.<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1] законодавець передбачив '''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# застереження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Застереження''' - більш суворий захід виховного впливу, і полягає він в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний .колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою.<br />
При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ст.105 КК]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125 ст.24-1 КУпАП] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;<br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в КУпАП не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 ч.3 ст.105 КК] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
'''Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх відмежовуються від адміністративних стягнень наступним:''' <br />
# адміністративні стягнення застосовуються майже до усіх фізичних осіб, які вчинили правопорушення, заходи впливу застосовуються лише до неповнолітніх правопорушників; <br />
# адміністративні стягнення застосовуються за найшкідливіші (суспільно небезпечні) правопорушення, зокрема і ті, які вчиненні неповнолітніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 ст.13 КУпАП]); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень, заходи впливу, які застосовуються до неповнолітніх носять виховний та попереджувальний характер, і не є штрафними санкціями; <br />
# на відміну від заходів виховного впливу, система адміністративних стягнень, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 ст.24 КУпАП] подається в законодавстві з урахуванням зростання їх суворості, заходи виховного впливу характеризуються однаковою мірою суворості (пояснюється це тим, що вони носять виховне спрямування); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень питання виконання постанов про застосування заходів виховного впливу не врегульовано законодавством.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168 главі 4 КУпАП України].<br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169 ст.33 КУпАП]).<br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб' єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.1 ст.36 КУпАП]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. <br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 ч.2 ст.36 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ст. 38 КУпАП] '''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582 212-15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом '''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203 ст. 40 КУпАП] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення '''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461 ст. 41 КУпАП]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C&diff=16922Накладення адміністративних стягнень2020-02-11T14:50:46Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
<br />
== Поняття адміністративних стягнень == <br />
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.<br />
<br />
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь-якого суб'єктивного права, або обмежується його правосуб' єктність, або на нього покладаються спеціальні "штрафні" обов'язки. <br />
<br />
Тобто, можна дати наступне '''поняття адміністративного стягнення''' - це заходи примусу, що застосовуються уповноваженими державними органами, як правило виконавчої влади, від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.<br /><br />
<br />
== Система адміністративних стягнень == <br />
'''Систему адміністративних стягнень закріплено в ['''https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112 '''ст.24 КУпАП], в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:'''<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* штрафні бали;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* суспільно корисні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені вище, можуть застосовуватися тільки як основні.<br />
<br />
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
== Заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх ==<br />
Крім стягнень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112<nowiki> ст.24 КУпАП] в [</nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125<nowiki> ст.24-1] законодавець передбачив </nowiki>'''заходи виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх,''' які скоїли правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років.<br />
<br />
'''До них відносяться:'''<br />
# зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
# застереження;<br />
# догана або сувора догана;<br />
# передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br />
<br />
'''Зобов'язання привселюдно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого''' є найменш суворою мірою. Воно застосовується органом адміністративної юрисдикції в тих випадках, коли він дійшов висновку, що неповнолітній усвідомив неправомірність свого поводження, суспільну шкідливість вчиненого діяння і покаявся в цьому.<br />
<br />
'''Застереження''' - більш суворий захід виховного впливу, і полягає він в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного, від імені держави, осуду й осудження неповнолітнього правопорушника і його поводження, що проявилося в здійсненні адміністративного правопорушення, яке не становить великої громадської небезпеки.<br />
<br />
'''Догана чи сувора догана''' - захід морально-психологічного впливу, який застосовується до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання встановлених правил поведінки і здійснення правопорушень, що свідчать про формування антигромадської установки. Догана чи сувора догана вважаються більш жорсткими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним, від імені держави, суворим осудом і осудженням неповнолітнього правопорушника і вчиненого ним діяння.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу''' являє собою покладання органом адміністративної юрисдикції на відповідний .колектив з його (колективу) згоди обов'язку здійснювати виховний вплив на неповнолітнього і контролювати його поведінку.<br />
<br />
'''Передача неповнолітнього під нагляд окремим громадянам''' полягає в покладанні на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою.<br />
При передачі неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх заміщають, педагогічному чи трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів такого нагляду. Однак на практиці нагляд зазначеними особами здійснюється, як правило, протягом не менше року.<br />
<br />
Зазначені заходи застосовуються в адміністративно-судовому порядку і спрямовані на забезпечення виховного впливу щодо неповнолітнього. На відміну від аналогічних примусових заходів виховного характеру, які застосовуються в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649] ст.105 КК]:<br />
# адміністративні заходи впливу передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n125<nowiki> ст.24-1 КУпАП] не відноситься до обставин, що звільняють від покарання;</nowiki><br />
# з перерахованих заходів лише застереження та передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють мають аналогію в кримінальному законодавстві;<br />
# при здійсненні адміністративного впливу на неповнолітнього застосовується лише один захід, в кримінально-правовій нормі до неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру;<br />
# в КУпАП не визначається тривалість і порядок проведення заходів виховного впливу, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n649] ч.3 ст.105 КК] зазначається тривалість здійснення деяких заходів.<br />
<br />
'''Заходи виховного впливу, що застосовуються до неповнолітніх відмежовуються від адміністративних стягнень наступним:''' <br />
# адміністративні стягнення застосовуються майже до усіх фізичних осіб, які вчинили правопорушення, заходи впливу застосовуються лише до неповнолітніх правопорушників; <br />
# адміністративні стягнення застосовуються за найшкідливіші (суспільно небезпечні) правопорушення, зокрема і ті, які вчиненні неповнолітніми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n70] ст.13 КУпАП]); <br />
# на відміну від адміністративних стягнень, заходи впливу, які застосовуються до неповнолітніх носять виховний та попереджувальний характер, і не є штрафними санкціями; <br />
# на відміну від заходів виховного впливу, система адміністративних стягнень, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n112<nowiki> ст.24 КУпАП] подається в законодавстві з урахуванням зростання їх суворості, заходи виховного впливу характеризуються однаковою мірою суворості (пояснюється це тим, що вони носять виховне спрямування); </nowiki><br />
# на відміну від адміністративних стягнень питання виконання постанов про застосування заходів виховного впливу не врегульовано законодавством.<br />
<br />
== Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення, які конкретизують і поглиблюють конституційні принципи законності, гуманізму, індивідуалізації адміністративної відповідальності, закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n168<nowiki> главі 4 КУпАП України].</nowiki><br />
<br />
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n169<nowiki> ст.33 КУпАП]).</nowiki><br />
<br />
'''Особу порушника характеризують,''' перш за все, ознаки, властиві суб' єктові проступку (вік, стать, службовий, соціальний стан, протиправна поведінка в минулому), а також поведінка в трудовому колективі і в побуті, ставлення до сім'ї, колег по роботі, навчанню тощо. Всі ці обставини мають бути встановлені органом (посадовою особою), який розглядає справу, щоб мати повну уяву про особу порушника.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n173 '''<nowiki>Обставинами, що пом'якшують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:</nowiki>'''<br />
# щире розкаяння винного;<br />
# відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;<br />
# вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;<br />
# вчинення правопорушення неповнолітнім;<br />
# вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.<br />
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n182 '''<nowiki>Обставинами, що обтяжують відповідальність] за адміністративне правопорушення, визнаються:</nowiki>'''<br />
# продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;<br />
# повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;<br />
# втягнення неповнолітнього в правопорушення;<br />
# вчинення правопорушення групою осіб;<br />
# вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;<br />
# вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.<br />
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень '''адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190<nowiki> ч.1 ст.36 КУпАП]). Такий порядок застосування стягнень зумовлений тим, що справи про адміністративні правопорушення однієї і тієї ж особи вирішують частіше за все різні державні органи (посадові особи) в межах своєї підвідомчості. </nowiki><br />
<br />
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n190] ч.2 ст.36 КУпАП]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195<nowiki> ст. 38 КУпАП] </nowiki>'''адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).<br />
<br />
Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення. При цьому день вчинення правопорушення в 2-місячний строк не включається. <br />
<br />
При триваючому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером триваючих правопорушень. Вони вчинюються більш менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, зберігання міцних напоїв домашнього виготовлення, проживання без паспорта тощо.<br />
<br />
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10 [https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10] Кодексу України про адміністративні правопорушення] чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено '''не пізніш як через три місяці''' з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1567] 164-14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2582<nowiki> 212-15], [</nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3896<nowiki> 212-21] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом </nowiki>'''трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.'''<br />
<br />
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2398] 204-1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3576<nowiki> 204-2] Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути накладено протягом </nowiki>'''трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення''', а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.<br />
<br />
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.'''<br />
'''Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.'''<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n203<nowiki> ст. 40 КУпАП] якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення </nowiki>'''заподіяно майнову шкоду''' громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.<br />
<br />
В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
'''Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення''' у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3461<nowiki> ст. 41 КУпАП]).</nowiki><br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Alona.shchensnahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8F%D0%BC&diff=16908Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям2020-02-11T10:57:57Z<p>Alona.shchensna: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 року № 486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2003 року № 204 "Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]<br />
<br />
== Підстави призначення допомоги ==<br />
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''<br />
* рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; <br />
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; <br />
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.<br><br />
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''<br><br />
<br />
''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.''<br><br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Тимчасова допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання (перебування)''' одного з батьків, який утримує дитину, '''органами соціального захисту населення'''. <br />
<br />
У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.<br />
Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.<br />
<br />
У разі '''зміни місця проживання (перебування)''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''новим місцем проживання (перебування)''' з місяця звернення одержувача.<br />
<br />
Якщо заявник вже отримує державну допомогу, відомості про її розмір враховуються органом соціального захисту населення без необхідності її декларування.<br><br />
<br />
== Перелiк необхiдних документів ==<br />
* заява за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 формою];<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).<br><br />
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:''' <br />
* рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; <br />
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; <br />
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.<br><br />
'''У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби''/''приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.''' <br />
<br />
'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''<br />
<br />
== Строк призначення допомоги ==<br />
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.<br />
<br />
'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).<br />
<br />
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 5 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.<br><br />
<br />
== Розмір допомоги ==<br />
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.''' <br />
<br />
'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.<br />
<br />
У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.<br><br />
<br />
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==<br />
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги].<br />
<br />
'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]:<br />
* чоловік (дружина); <br />
* рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або місця реєстрації; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; <br />
* жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. <br><br />
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. <br><br />
<br />
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==<br />
# Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу складає більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.<br />
<br />
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги == <br />
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.<br />
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.<br />
# Досягнення дитиною 18-річного віку.<br />
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.<br />
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.<br />
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.<br />
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).<br />
# Відмови від стягнення аліментів.<br />
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.<br />
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.<br />
# Смерть дитини, якій була призначена тимчасова допомога.<br />
# Смерть одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.<br />
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.<br />
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.<br />
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування;<br />
# Сплати аліментів одним з батьків.<br />
<br>Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.<br />
<br />
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''<br />
<br />
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).''''' <br />
<br />
'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.<br />
<br />
Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.<br />
<br />
Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''<br />
<br />
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню == <br />
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:<br />
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);<br />
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; <br />
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку. <br />
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
[[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Alona.shchensna