https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Alla.lavreniuk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T07:06:04ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=46911Майнові права як предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна2024-02-20T15:16:01Z<p>Alla.lavreniuk: /* Загальні положення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон україни "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] <br />
<br />
== Загальні [[положення]] ==<br />
<br />
Останнім часом все більшого поширення набувають договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Найчастіше такий договір приходить на заміну інвестиційному договору, так як в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами. <br />
<br />
== Визначення поняття майнових прав ==<br />
Стаття 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] серед об'єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Але визначення майновим правам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] не дає. <br />
В статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”] майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.<br />
<br />
== Договір купівлі-продажу майнових прав ==<br />
Згідно зі ст. 656 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. А нормою ст. 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. <br />
<br />
Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.<br />
<br />
Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] .<br />
<br />
== Форма та зміст договору ==<br />
Чинне законодавство не містить жодних спеціальних вимог щодо форми купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, але при цьому необхідно зважати на ст. 657 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. <br />
Не зважаючи на це, згідно зі ст. 181 ГКУ до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, при визначенні нерухомого майна законодавець майнові права не згадує. З цього випливає, що нотаріальне посвідчення таких договорів законодавцем прямо не вимагається і може бути здійснено за бажанням сторін договору.<br />
Якщо покупець прийняв рішення укласти договір купівлі – продажу майнових прав, не буде зайвим звернути увагу на деякі істотні умови такого договору.<br />
<br />
1. '''Предмет договору має бути чітко визначений'''.<br />
<br />
'''По-перше''', має бути зазначено, що покупець придбає майнові права на конкретну квартиру чи будинок.<br><br />
'''По-друге''', має бути роз’яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі).<br><br />
'''По-третє''', має бути регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість (як правило, це відбувається після повної оплати вартості майнових прав), відбувається це автоматично чи необхідним є підписання додаткових документів?<br><br />
'''По-четверте''', має бути чітко визначена сама квартира/будинок (кінцевий об'єкт), а саме: <br />
<br />
а) будівельна адреса об’єкта;<br />
<br />
б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією; <br />
<br />
в) поверх; <br />
<br />
г) площа загальна і жила; <br />
<br />
ґ) кількість кімнат.<br />
<br />
Не буде зайвим в якості додатку долучити до договору план (креслення), на якому окреслити потрібну нерухомість. <br />
<br />
2. '''Ціна договору або ж порядок її визначенні''', рівно як і порядок сплати, також мають бути регламентовані чітко і не допускати двоякого трактування. <br />
<br />
3. '''Строки.''' Це дуже важливі умови, причому мова йде не лише про строки сплати вартості майнових прав, але й про строки введення будинку в експлуатацію, строки передання квартири покупцю, строки оформлення права власності покупця на квартиру. В договорі всі ці умови мають бути зафіксовані.<br />
<br />
4. '''Гарантійні зобов’язання.''' Для покупця важливо розуміти: коли він одержить ключі від квартири і якщо раптом виявить там будівельний брак – хто, за чий рахунок і в які строки буде його прибирати? Причому це варто узгодити не на словах, а письмово, в тексті договору.<br />
<br />
5. '''Дострокове розірвання договору і його наслідки.''' Дуже часто з’ясовується, що найменше порушення договору покупцем (особливо в частині дотримання строків оплати) є підставою для розірвання договору забудовником. Ці підстави слід вивчити, по можливості – скоригувати.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти. Тож укладати договору купівлі - продажу майнових прав на майбутній об’єкт нерухомості потрібно з дотриманням даного закону.<br />
<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=46906Майнові права як предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна2024-02-20T10:26:07Z<p>Alla.lavreniuk: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
* Закон україни "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
Останнім часом все більшого поширення набувають договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Найчастіше такий договір приходить на заміну інвестиційному договору, так як в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами. <br />
<br />
== Визначення поняття майнових прав ==<br />
Стаття 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] серед об'єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Але визначення майновим правам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] не дає. <br />
В статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”] майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.<br />
<br />
== Договір купівлі-продажу майнових прав ==<br />
Згідно зі ст. 656 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. А нормою ст. 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. <br />
<br />
Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.<br />
<br />
== Форма та зміст договору ==<br />
Чинне законодавство не містить жодних спеціальних вимог щодо форми купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, але при цьому необхідно зважати на ст. 657 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. <br />
Не зважаючи на це, згідно зі ст. 181 ГКУ до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, при визначенні нерухомого майна законодавець майнові права не згадує. З цього випливає, що нотаріальне посвідчення таких договорів законодавцем прямо не вимагається і може бути здійснено за бажанням сторін договору.<br />
Якщо покупець прийняв рішення укласти договір купівлі – продажу майнових прав, не буде зайвим звернути увагу на деякі істотні умови такого договору.<br />
<br />
1. '''Предмет договору має бути чітко визначений'''.<br />
<br />
'''По-перше''', має бути зазначено, що покупець придбає майнові права на конкретну квартиру чи будинок.<br><br />
'''По-друге''', має бути роз’яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі).<br><br />
'''По-третє''', має бути регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість (як правило, це відбувається після повної оплати вартості майнових прав), відбувається це автоматично чи необхідним є підписання додаткових документів?<br><br />
'''По-четверте''', має бути чітко визначена сама квартира/будинок (кінцевий об'єкт), а саме: <br />
<br />
а) будівельна адреса об’єкта;<br />
<br />
б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією; <br />
<br />
в) поверх; <br />
<br />
г) площа загальна і жила; <br />
<br />
ґ) кількість кімнат.<br />
<br />
Не буде зайвим в якості додатку долучити до договору план (креслення), на якому окреслити потрібну нерухомість. <br />
<br />
2. '''Ціна договору або ж порядок її визначенні''', рівно як і порядок сплати, також мають бути регламентовані чітко і не допускати двоякого трактування. <br />
<br />
3. '''Строки.''' Це дуже важливі умови, причому мова йде не лише про строки сплати вартості майнових прав, але й про строки введення будинку в експлуатацію, строки передання квартири покупцю, строки оформлення права власності покупця на квартиру. В договорі всі ці умови мають бути зафіксовані.<br />
<br />
4. '''Гарантійні зобов’язання.''' Для покупця важливо розуміти: коли він одержить ключі від квартири і якщо раптом виявить там будівельний брак – хто, за чий рахунок і в які строки буде його прибирати? Причому це варто узгодити не на словах, а письмово, в тексті договору.<br />
<br />
5. '''Дострокове розірвання договору і його наслідки.''' Дуже часто з’ясовується, що найменше порушення договору покупцем (особливо в частині дотримання строків оплати) є підставою для розірвання договору забудовником. Ці підстави слід вивчити, по можливості – скоригувати.<br />
<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%8F%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=46851Майнові права як предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна2024-02-16T08:42:07Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
Останнім часом все більшого поширення набувають договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Найчастіше такий договір приходить на заміну інвестиційному договору, так як в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами. <br />
<br />
== Визначення поняття майнових прав ==<br />
Стаття 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] серед об'єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Але визначення майновим правам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] не дає. <br />
В статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”] майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.<br />
<br />
== Договір купівлі-продажу майнових прав ==<br />
Згідно зі ст. 656 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. А нормою ст. 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. <br />
<br />
Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.<br />
<br />
== Форма та зміст договору ==<br />
Чинне законодавство не містить жодних спеціальних вимог щодо форми купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, але при цьому необхідно зважати на ст. 657 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. <br />
Не зважаючи на це, згідно зі ст. 181 ГКУ до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, при визначенні нерухомого майна законодавець майнові права не згадує. З цього випливає, що нотаріальне посвідчення таких договорів законодавцем прямо не вимагається і може бути здійснено за бажанням сторін договору.<br />
Якщо покупець прийняв рішення укласти договір купівлі – продажу майнових прав, не буде зайвим звернути увагу на деякі істотні умови такого договору.<br />
<br />
1. '''Предмет договору має бути чітко визначений'''.<br />
<br />
'''По-перше''', має бути зазначено, що покупець придбає майнові права на конкретну квартиру чи будинок.<br><br />
'''По-друге''', має бути роз’яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі).<br><br />
'''По-третє''', має бути регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість (як правило, це відбувається після повної оплати вартості майнових прав), відбувається це автоматично чи необхідним є підписання додаткових документів?<br><br />
'''По-четверте''', має бути чітко визначена сама квартира/будинок (кінцевий об'єкт), а саме: <br />
<br />
а) будівельна адреса об’єкта;<br />
<br />
б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією; <br />
<br />
в) поверх; <br />
<br />
г) площа загальна і жила; <br />
<br />
ґ) кількість кімнат.<br />
<br />
Не буде зайвим в якості додатку долучити до договору план (креслення), на якому окреслити потрібну нерухомість. <br />
<br />
2. '''Ціна договору або ж порядок її визначенні''', рівно як і порядок сплати, також мають бути регламентовані чітко і не допускати двоякого трактування. <br />
<br />
3. '''Строки.''' Це дуже важливі умови, причому мова йде не лише про строки сплати вартості майнових прав, але й про строки введення будинку в експлуатацію, строки передання квартири покупцю, строки оформлення права власності покупця на квартиру. В договорі всі ці умови мають бути зафіксовані.<br />
<br />
4. '''Гарантійні зобов’язання.''' Для покупця важливо розуміти: коли він одержить ключі від квартири і якщо раптом виявить там будівельний брак – хто, за чий рахунок і в які строки буде його прибирати? Причому це варто узгодити не на словах, а письмово, в тексті договору.<br />
<br />
5. '''Дострокове розірвання договору і його наслідки.''' Дуже часто з’ясовується, що найменше порушення договору покупцем (особливо в частині дотримання строків оплати) є підставою для розірвання договору забудовником. Ці підстави слід вивчити, по можливості – скоригувати.<br />
<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]<br />
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F&diff=46800Звільнення з військової служби за станом здоров’я2024-02-09T12:49:00Z<p>Alla.lavreniuk: виключені відомості про відстрочку від призову</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''': <br />
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і <u>за станом здоров’я</u> придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;<br />
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними <u>за станом здоров’я</u> до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!Підстава звільнення<br />
!Особа, яка звільняється<br />
!Умова звільнення<br />
|-<br />
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''<br />
|військовослужбовці строкової військової служби<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби<br />
|-<br />
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період<br />
|<u>під час дії особливого періоду</u> (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців</u><br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців<br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку<br />
|}<br />
== Проходження ВЛК ==<br />
'''''<u>Військово-лікарська комісія (ВЛК)</u>''''' - це військово-медичні установи, що створені для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
=== Направлення на ВЛК ===<br />
<u>Направлення на медичний огляд проводиться ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]):</u><br />
* прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров’я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом. <br />
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.<br />
<br />
* керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.<br />
<br />
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) '''за територіальним принципом''' або '''за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки'''.(пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.<br />
<br />
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов’язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.<br />
<br />
Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров’я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.<br />
<br />
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.(пункт 6.8 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.(пункт 6.9 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров’я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.(пункт 6.18 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення..(пункт 20.1 глави 20 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.<br />
<br />
Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352], дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]<br />
|}<br />
=== Прийняття рішення ВЛК ===<br />
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''<br />
* тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування);<br />
*потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);<br />
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;<br />
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. <br />
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].<br />
<br />
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного строку''' після закінчення медичного огляду. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) із затвердженою постановою надсилається командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд та/або до ТЦК та СП, в електронній та/або паперовій формі, в установленому законодавством порядку, а також видається на руки особі, що пройшла медичний огляд. Зазначені документи можуть видаватися на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів. <br />
<br />
У воєнний час строк опрацювання ВЛК свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК) становить до п’яти календарних днів після закінчення медичного огляду.<br />
<br />
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].<br />
|}<br />
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==<br />
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК). <br />
<br />
Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини.<br>'''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''<br />
== Порядок оскарження ==<br />
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України. <br />
<br />
У разі прийняття рішення про відмову у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, зазначається причина відмови. Таке рішення може бути оскаржене до суду в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви. <br />
<br />
<u>До заяви додаються:</u> копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК. <br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]<br />
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]<br />
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]<br />
* [[Проходження військової служби громадянами України]]<br />
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]<br />
==Корисні посилання==<br />
<br />
* [https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)<br />
<br />
==<span style="color:#008B00">Отримання безоплатної правничої допомоги==<br />
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:<br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F&diff=46799Звільнення з військової служби за станом здоров’я2024-02-09T12:43:09Z<p>Alla.lavreniuk: зміни суттєві</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''': <br />
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і <u>за станом здоров’я</u> придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;<br />
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними <u>за станом здоров’я</u> до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!Підстава звільнення<br />
!Особа, яка звільняється<br />
!Умова звільнення<br />
|-<br />
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''<br />
|військовослужбовці строкової військової служби<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби<br />
|-<br />
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період<br />
|<u>під час дії особливого періоду</u> (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців</u><br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців<br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку<br />
|}<br />
== Проходження ВЛК ==<br />
'''''<u>Військово-лікарська комісія (ВЛК)</u>''''' - це військово-медичні установи, що створені для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
=== Направлення на ВЛК ===<br />
<u>Направлення на медичний огляд проводиться ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]):</u><br />
* прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров’я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом. <br />
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.<br />
<br />
* керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.<br />
<br />
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) '''за територіальним принципом''' або '''за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки'''.(пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.<br />
<br />
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов’язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.<br />
<br />
Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров’я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.<br />
<br />
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.(пункт 6.8 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.(пункт 6.9 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров’я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.(пункт 6.18 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення..(пункт 20.1 глави 20 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.<br />
<br />
Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352], дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.<br />
<br />
На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що обмежують придатність або визначають їх тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби, оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ «А». Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).<br />
<br />
Лікар - член комісії з питань приписки перевіряє повноту записів, висновків про придатність допризовника до військової служби за певною спеціальністю чи навчання у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти або необхідність додаткового лікування (обстеження) та за результатами складає висновок про придатність допризовника до військової служби за станом здоров’я.<br />
<br />
Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) непридатними до військової служби, з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.<br />
<br />
Лікар - член призовної комісії перевіряє повноту записів, висновків про придатність призовника до військової служби, необхідність додаткового лікування та за результатами готує подання щодо придатності призовника до військової служби на розгляд ВЛК ТЦК та СП.<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]<br />
|}<br />
=== Прийняття рішення ВЛК ===<br />
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''<br />
* тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування);<br />
*потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);<br />
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;<br />
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. <br />
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].<br />
<br />
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного строку''' після закінчення медичного огляду. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) із затвердженою постановою надсилається командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд та/або до ТЦК та СП, в електронній та/або паперовій формі, в установленому законодавством порядку, а також видається на руки особі, що пройшла медичний огляд. Зазначені документи можуть видаватися на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів. <br />
<br />
У воєнний час строк опрацювання ВЛК свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК) становить до п’яти календарних днів після закінчення медичного огляду.<br />
<br />
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].<br />
|}<br />
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==<br />
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК). <br />
<br />
Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини.<br>'''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''<br />
== Порядок оскарження ==<br />
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України. <br />
<br />
У разі прийняття рішення про відмову у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, зазначається причина відмови. Таке рішення може бути оскаржене до суду в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви. <br />
<br />
<u>До заяви додаються:</u> копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК. <br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]<br />
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]<br />
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]<br />
* [[Проходження військової служби громадянами України]]<br />
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]<br />
==Корисні посилання==<br />
<br />
* [https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)<br />
<br />
==<span style="color:#008B00">Отримання безоплатної правничої допомоги==<br />
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:<br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F&diff=46776Звільнення з військової служби за станом здоров’я2024-02-08T11:40:13Z<p>Alla.lavreniuk: Проходження ВЛК військовослужбовцями</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''': <br />
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і <u>за станом здоров’я</u> придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;<br />
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними <u>за станом здоров’я</u> до військової служби з виключенням з військового обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частина перша статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!Підстава звільнення<br />
!Особа, яка звільняється<br />
!Умова звільнення<br />
|-<br />
| rowspan="10" |'''За станом здоров'я'''<br />
|військовослужбовці строкової військової служби<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби<br />
|-<br />
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу<br />
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
| rowspan="2" |військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період<br />
|<u>під час дії особливого періоду</u> (крім періоду дії воєнного стану) - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії воєнного стану - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців</u><br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців<br />
|-<br />
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу<br />
|<u>у мирний час -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби<br />
|-<br />
|<u>під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час<br />
|-<br />
|<u>під час проведення мобілізації та дії воєнного стану -</u> на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку<br />
|}<br />
== Проходження ВЛК ==<br />
'''''<u>Військово-лікарська комісія (ВЛК)</u>''''' - це військово-медичні установи, що створені для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
=== Направлення на ВЛК ===<br />
<u>Направлення на медичний огляд проводиться ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]):</u><br />
* прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров’я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом. <br />
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.<br />
<br />
* керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.<br />
<br />
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров’я (установах) '''за територіальним принципом''' або '''за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки'''.(пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.<br />
<br />
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов’язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.<br />
<br />
Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров’я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.<br />
<br />
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.(пункт 6.8 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
При медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.(пункт 6.9 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби коли ці особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров'я виконувати службові обов'язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров’я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.(пункт 6.18 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення..(пункт 20.1 глави 20 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).<br />
<br />
Постанова "Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців" приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.<br />
<br />
Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352], дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.<br />
<br />
На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що обмежують придатність або визначають їх тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби, оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ «А». Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).<br />
<br />
Лікар - член комісії з питань приписки перевіряє повноту записів, висновків про придатність допризовника до військової служби за певною спеціальністю чи навчання у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти або необхідність додаткового лікування (обстеження) та за результатами складає висновок про придатність допризовника до військової служби за станом здоров’я.<br />
<br />
Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) непридатними до військової служби, з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.<br />
<br />
Лікар - член призовної комісії перевіряє повноту записів, висновків про придатність призовника до військової служби, необхідність додаткового лікування та за результатами готує подання щодо придатності призовника до військової служби на розгляд ВЛК ТЦК та СП.<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Увага!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]<br />
|}<br />
=== Прийняття рішення ВЛК ===<br />
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''<br />
* тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування);<br />
*потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);<br />
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;<br />
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. <br />
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].<br />
<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров’я надається '''на строк до одного року''' призовникам, яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від призову за станом здоров’я. <br />
<br />
Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.<br />
<br />
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, яка підлягає затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляється на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного строку''' після закінчення медичного огляду. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) із затвердженою постановою надсилається командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд та/або до ТЦК та СП, в електронній та/або паперовій формі, в установленому законодавством порядку, а також видається на руки особі, що пройшла медичний огляд. Зазначені документи можуть видаватися на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.<br />
<br />
У воєнний час строк опрацювання ВЛК свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК) становить до п’яти календарних днів після закінчення медичного огляду.<br />
<br />
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].<br />
|}<br />
=== Відстрочка від призову за станом здоров'я у воєнний час ===<br />
У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров'я може надаватися призовникам '''<u>на строк до 2 місяців.</u>''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий термін.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби.<br />
<br />
У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному '''на строк від 2 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.<br />
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==<br />
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК). <br />
<br />
Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини.<br>'''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''<br />
== Порядок оскарження ==<br />
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України. <br />
<br />
У разі прийняття рішення про відмову у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, зазначається причина відмови. Таке рішення може бути оскаржене до суду в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви. <br />
<br />
<u>До заяви додаються:</u> копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК. <br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]<br />
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]<br />
* [[Проходження військової служби громадянами України]]<br />
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]<br />
==Корисні посилання==<br />
<br />
* [https://turbota.mil.gov.ua/ Допомога після поранення](Міністерство оборони України)<br />
<br />
==<span style="color:#008B00">Отримання безоплатної правничої допомоги==<br />
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:<br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=44778Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину2023-09-28T07:50:46Z<p>Alla.lavreniuk: /* Виконання рішення суду */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:<br />
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').<br />
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.<br />
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.<br />
|}<br />
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==<br />
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]: <br />
* <u>Перший спосіб</u> передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;<br />
* <u>Другий спосіб</u> передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;<br />
* <u>Третій спосіб</u> - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.<br />
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі <u>незалежно від форми навчання</u> особа має право на стягнення аліментів з батька/матері <u>на час навчання.</u><br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].<br />
<br />
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.<br />
<br />
Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.<br />
<br />
→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.<br />
<br />
→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br />
<br />
→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із [https://www.sumyjust.gov.ua/struktura/organy-derzhavnoyi-vykonavchoyi-vlady/zrazky-dokumentiv/ заявою] про примусове виконання рішення суду із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u> [[Відкриття виконавчого провадження]]'''<br />
<br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==<br />
<br />
== Див. також ==<br />
<br />
* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]<br />
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]<br />
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83.docx&diff=44777Файл:ЗАЯВА про примусове виконання рішення суду.docx2023-09-28T07:44:38Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>ЗАЯВА про примусове виконання рішення суду</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=44776Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину2023-09-28T07:25:00Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:<br />
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').<br />
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.<br />
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.<br />
|}<br />
== Обов'язок батьків утримувати своїх дітей ==<br />
1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений частиною другою статті 51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституцією України] та статтею 180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі – СК України). Відповідно до статті 141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746 СК України]. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов'язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання відповідно до статей 181 та 189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]: <br />
* <u>Перший спосіб</u> передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;<br />
* <u>Другий спосіб</u> передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;<br />
* <u>Третій спосіб</u> - укласти [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договір про сплату аліментів на дитину]], у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально.<br />
2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до статті 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі <u>незалежно від форми навчання</u> особа має право на стягнення аліментів з батька/матері <u>на час навчання.</u><br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 СК України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''власністю дитини.'''<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.'''<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
Відповідно до статті 181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br />
<br />
Рішення суду набирає законної сили [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|після закінчення строку подання апеляційної скарги]] всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.<br />
<br />
Після того як особа отримала рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ухвалене на користь дитини, існує декілька варіантів його виконання.<br />
<br />
→ '''Добровільне виконання''' боржником рішення суду.<br />
<br />
→ '''Виконання рішення суду шляхом звернення до роботодавця боржника:''' виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br />
<br />
→ '''Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем:''' після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u> [[Відкриття виконавчого провадження]]'''<br />
<br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==<br />
<br />
== Див. також ==<br />
<br />
* [[Порядок стягнення аліментів з безробітної особи]]<br />
* [[Стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав]]<br />
* [[Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон]]<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82&diff=43874Порядок виконання покарання у виді громадських робіт2023-07-20T08:26:15Z<p>Alla.lavreniuk: /* Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України "Про пробацію"] <br />
== Громадські роботи як вид кримінального покарання ==<br />
Стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] перелічує види покарань, які можуть бути застосовані судом до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, в числі яких — громадські роботи. '''Громадські роботи є основним покаранням''', тобто таким, що не може додаватися до інших покарань і застосовується лише як самостійне покарання за той чи інший злочин. Основні покарання є найбільш суворими позбавленнями і обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до одного або поєднуватися. <br /><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n227 статті 56 Кримінального кодексу України]( далі - КК України), громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час ''безоплатних'' суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.<br />
<br />
Характер цих робіт може бути різним: прибирання вулиць, сміття, благоустрій населених пунктів, ремонт будинків, споруд, доріг, комунікацій, вантажно-розвантажувальні, сільськогосподарські роботи тощо. При виконанні покарання може враховуватися професія (спеціальність, кваліфікація) засудженого (наприклад, слюсар-сантехнік може використовуватися для ремонту відповідного обладнання). Але особа може залучатися до виконання і некваліфікованих, у тому числі трудомістких робіт (прибирання сміття, розчищення доріг та вулиць від снігу тощо).<br /><br />
'''Громадські роботи не призначаються:'''<br />
* особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи,<br />
* вагітним жінкам, <br />
* особам, які досягли пенсійного віку, <br />
* військовослужбовцям строкової служби ( ч.3 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не передбачає можливості звільнення осіб, засуджених до громадських робіт, від відбування покарання з випробуванням (ст. 75), умовно-дострокового їх звільнення від покарання (ст. 81), а також заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням (ст. 82).<br /><br />
'''Громадські роботи є одним з видів покарань, які можуть застосовуватись до неповнолітніх.'''<br />
Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.<br />
== Строк відбування покарання ==<br />
1. Громадські роботи встановлюються на строк '''від шістдесяти до двохсот сорока годин'''. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи ( ч.2 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).<br />
<br />
2. Громадські роботи виконуються '''не більш як чотири години на день''', а неповнолітніми - дві години на день, але '''не менше двадцяти п'яти годин на місяць''' ( ч.2 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text Кримінально-виконавчого кодексу України](далі - КВК України) .<br><br />
Вільним від роботи чи навчання часом є вихідні, святкові дні, а також денний час, що залишається після робочого дня (часу навчання). Виконання цього покарання в нічний час (з 22-ї до 6-ї години) щодо працюючих вдень осіб є недопустимим, оскільки це суперечить нормам законодавства, що встановлюють право особи на відпочинок. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час. <br />
<br />
До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджена особа відпрацювала згідно з повідомленням власника підприємства, весь інший час до строку відбування покарання не зараховується (у тому числі й час хвороби). Не зараховується до часу відбування покарання час, якщо засуджена особа прибула для виконання робіт у стані сп'яніння.<br />Кількість відпрацьованих засудженою особою годин заноситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після відпрацювання встановленої вироком суду кількості годин уповноважений орган з питань пробації надсилає власнику підприємства повідомлення про припинення відбування покарання засудженою особою, і вона знімається з обліку. <br />
== Порядок виконання громадських робіт та умови відбування покарання у виді громадських робіт ==<br />
Покарання у виді громадських робіт відбувається ''за місцем проживання засудженого''.<br />
<br />
Виконання покарання у виді громадських робіт включає в себе:<br />
* облік засуджених осіб;<br />
* роз'яснення порядку і умов відбування покарання;<br />
* погодження з органами місцевого самоврядування переліку<br />
* об'єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи;<br />
* здійснення контролю за додержанням умов відбування покарання<br />
* засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування<br />
* засудженими особами громадських робіт;<br />
* облік відпрацьованого засудженими особами часу;<br />
* проведення інших заходів, передбачених законом.<br />
Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою.<br />
Судове рішення приводиться до виконання ''не пізніше десятиденного строку ''з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання.<br />
Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації, відповідно до ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закону України "Про пробацію"].<br /><br />
Згідно ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України], '''засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані''':<br />
* додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання;<br />
* сумлінно ставитися до праці;<br />
* працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт;<br />
* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;<br />
* з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.<br /><br />
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є:<br />
* несвоєчасне одержання виклику<br />
* хвороба<br />
* інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.<br />
'''Зверніть увагу! '''Громадські роботи мають безоплатний характер і виконуються без оплати праці засудженого (ч. 1 ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Оскільки ці роботи здійснюються не за трудовим договором, а за вироком суду, то час їх '''відбування не зараховується до трудового стажу засудженого''', а надання йому щорічної чергової відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт (ч. 2 ст. 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України]).<br />
<br />
Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.<br /><br />
'''Важливо!''' Засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.<br /><br />
Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа<br />
викликається до уповноваженого органу з питань пробації (неповнолітній - з батьками або особою, яка їх заміняє). З нею проводиться бесіда, під час якої роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесіди засуджена особа дає підписку, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету. <br /><br />
Заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, працівник уповноваженого органу з питань пробації ''не пізніше десятиденного строку'' з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення на одне з цих підприємств, де вона відбуватиме покарання.<br />
Працівник уповноваженого органу з питань пробації виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність явки засуджених осіб на реєстрацію.<br />
Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником уповноваженого органу з питань пробації та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації .<br />
Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації встановлюється від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до відбування покарання та праці. <br /><br />
Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку із:<br />
# Відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт - за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час.<br />
# Засудженням за ухилення від відбування громадських робіт - за наявності вироку суду, який набрав законної сили.<br />
# Амністією - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.<br />
# Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.<br />
# Іншими підставами, передбаченими законодавством. <br /><br />
З обліку також знімаються:<br />
# Померлі - за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану.<br />
# Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили.<br />
# Засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, - за наявності підтвердження про отримання особової справи уповноваженим органом з питань пробації за новим місцем проживання.<br />
== Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт ==<br />
Ухилення від відбування громадських робіт утворює склад злочину, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n227 ч. 2 ст. 389 КК України] та карається ''арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років''.<br /><br />
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності ( ч.1 ст.40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України] ).<br /><br />
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України.] .<br /><br />
Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:<br />
* систематичне невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;<br />
* невихід ''більше двох разів протягом місяця'' на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння ( ч.3 ст.40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text КВК України] ).<br /><br />
Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.<br />
== Строки погашення судимості ==<br />
Згідно із п. 5 ст. 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] особи, засуджені до громадських робіт, вважаються такими, що мають судимість '''протягом одного року з дня відбуття цього покарання''', а якщо до нього було приєднане додаткове покарання, передбачене ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), - протягом року з дня відбуття останнього.<br />
<br />
Тобто, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді громадських робіт, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.<br />
<br />
Питання про погашення судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними 18-річного віку і були засуджені за нього до громадських робіт, вирішується на підставі п. 1 ч. 2 ст. 108 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].<br />
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Засуджені]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=40633Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон2022-12-27T09:43:02Z<p>Alla.lavreniuk: /* Хто має право отримати посвідчення та куди звернутися */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 153 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним, знищення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм" (далі - Порядок)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0048839-13/sp:max15 Наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2018 року № 48 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток надання адміністративних послуг ДМС"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Особою без громадянства''' є особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.<br /><br />
Для виїзду за межі України особі без громадянства необхідно отримати '''посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон''' (документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном) відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF пункт 1 Порядку].<br />
== Хто має право отримати посвідчення та куди звернутися ==<br />
Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (далі - посвідчення) оформляється особам без громадянства, які <u>постійно проживають в Україні</u>, за їх особистим зверненням (якщо особа досягла 16 років), або за зверненням батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника (якщо особа не досягла 16 років або визнані обмежено дієздатною чи недієздатною) про одержання посвідчення до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України (далі - орган ДМС)]за місцем проживанням особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF пункт 9 Порядку]). <br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Для оформлення посвідчення необхідно надати такі документи:<br />
* заяву-анкету ''(заповнюється працівником органу ДМС під час звернення)'';<br />
* посвідку на постійне проживання чи посвідку на тимчасове проживання, видану особі без громадянства;<br />
* документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;<br />
* документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником;<br />
* у разі оформлення посвідчення особі без громадянства, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, - одну кольорову фотокартку розміром 10 x 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303 та МВС;<br />
* у разі, коли до посвідчення вносяться дані про неповнолітніх дітей, додатково подаються:<br><br />
# свідоцтво про народження дитини;<br><br />
# посвідка на постійне проживання чи посвідка на тимчасове проживання дитини;<br><br />
# на дитину віком від 5 до 16 років - дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, одна з яких вклеюється в посвідчення і скріплюється печаткою, а друга вноситься до заяви-анкети батька (матері) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF (пункт 23 Порядку)].<br>Оригінали документів (крім документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику, а до заяви-анкети додаються їх копії, засвідчені працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати.<br />
== Строк прийняття рішення ==<br />
Посвідчення видається особі без громадянства органом ДМС '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття зазначених документів у формі книжечки з безконтактним електронним носієм.<br><br />
'''Термін дії''' посвідчення — 3 роки.<br /><br />
== Вартість послуги та пільги ==<br />
Для оформлення документів необхідно сплатити:<br />
# державне мито у розмірі 85 грн. (підпункт "г" пункту 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]);<br />
# вартість адміністративної послуги у розмірі 452 грн. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Перелік адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]).<br><br />
Від сплати мита звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю І та ІІ групи (пункт 18 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br />
== Підстави для відмови у видачі посвідчення: ==<br />
* Стосовно видачі посвідчення звернулася особа без громадянства, яка не досягла 16 року, або її представник, який не має документального підтвердження повноважень на отримання посвідчення;<br />
* особа без громадянства вже отримала посвідчення, яке є дійсним на день звернення;<br />
* особа без громадянства не надала всіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі посвідчення;<br />
* дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, не підтверджують інформацію, надану особою без громадянства;<br />
* особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа щодо неї розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;<br />
* особу засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;<br />
* виїзд особи суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду;<br />
* виїзд з України особи може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання нею майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF (пункт 30 Порядку)].<br />
*Копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідчення із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дня його прийняття видається особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі. Особа без громадянства має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими їй було відмовлено в оформленні чи видачі посвідчення ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 153 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним, знищення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм" (далі - Порядок)]<br />
== Обмін посвідчення ==<br />
Обмін посвідчення здійснюється у випадку:<br />
* зміни інформації, внесеної до посвідчення (крім додаткової змінної інформації);<br />
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідчення;<br />
* закінчення строку дії посвідчення;<br />
* непридатності посвідчення для подальшого використання.<br><br />
Обмін посвідчення здійснюється у порядку аналогічному оформленню посвідчення вперше.<br />
== Оформлення посвідчення замість втраченого або викраденого ==<br />
Для оформлення посвідчення замість втраченого або викраденого особа без громадянства подає наступні документи:<br />
# заяву про оформлення посвідчення у зв’язку з його втратою або викраденням;<br />
# заяву-анкету ''(заповнюється працівником органу ДМС під час звернення)'';<br />
# квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати;<br />
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення посвідчення);<br />
# довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено посвідчення (у разі втрати чи викрадення за кордоном), або посвідчення особи на повернення в Україну, видане у порядку, передбаченому частиною другої статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n149 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"].<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в оформленні та видачі посвідчення може бути оскаржено особою без громадянства в [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|адміністративному порядку]] до [https://dmsu.gov.ua/ Державної міграційної служби України] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].<br />
<br />
ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідчення і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.<br />
<br />
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома особи без громадянства в установлений законодавством строк.<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82&diff=30205Порядок виконання покарання у виді громадських робіт2021-08-25T09:53:13Z<p>Alla.lavreniuk: /* Строк відбування покарання */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]<br />
* Наказ ДДУПВП “Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань" (Наказ втратив чинність 29.01.2019)<br />
<br />
== Громадські роботи як вид кримінального покарання ==<br />
Стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] перелічує види покарань, які можуть бути застосовані судом до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, в числі яких — громадські роботи. Громадські роботи є основним покаранням, тобто таким, не може додаватися до інших покарань і застосовується лише як самостійне покарання за той чи інший злочин. Основні покарання є найбільш суворими позбавленнями і обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до одного або поєднуватися. <br /><br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n227 статті 56 Кримінального кодексу України], громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи можуть бути у виді: прибирання вулиць, парків, скверів, інших територій, роботи з благоустрою населеного пункту, ремонту будівель, комунікацій, вантажно-розвантажуючі роботи, догляд за хворими, сільськогосподарські роботи, роботи по впорядкуванню лісів та інші роботи, щo не потребують спеціальної підготовки чи певної кваліфікації.<br /><br />
<br />
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ККУ] не передбачає можливості звільнення осіб, засуджених до громадських робіт, від відбування покарання з випробуванням (ст. 75), умовно-дострокового їх звільнення від покарання (ст. 81), а також заміни невідбутоі частини покарання більш м'яким покаранням (ст. 82).<br /><br />
<br />
Громадські роботи є одним з видів покарань, які можуть застосовуватись до неповнолітніх. <br />
Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.<br />
<br />
== Строк відбування покарання ==<br />
1. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи.<br />
<br />
2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п'яти годин на місяць.<br><br />
<br />
Вільним від роботи чи навчання часом є вихідні, святкові дні, а також денний час, що залишається після робочого дня (часу навчання). Виконання цього покарання в нічний час (з 22-і до 6-і години) щодо працюючих вдень осіб є недопустимим, оскільки це суперечить нормам законодавства, що встановлюють право особи на відпочинок. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджена особа відпрацювала згідно з повідомленням власника підприємства, весь інший час до строку відбування покарання не зараховується (у тому числі й час хвороби). Не зараховується до часу відбування покарання час, якщо засуджена особа прибула для виконання робіт у стані сп'яніння.<br />Кількість відпрацьованих засудженою особою годин заноситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після відпрацювання встановленої вироком суду кількості годин уповноважений орган з питань пробації надсилає власнику підприємства повідомлення про припинення відбування покарання засудженою особою, і вона знімається з обліку. <br />
<br />
== Порядок виконання громадських робіт та умови відбування покарання у виді громадських робіт ==<br />
Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого.<br />
<br />
Виконання покарання у виді громадських робіт включає в себе:<br />
* облік засуджених осіб;<br />
* роз'яснення порядку і умов відбування покарання;<br />
* погодження з органами місцевого самоврядування переліку <br />
* об'єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи;<br />
* здійснення контролю за додержанням умов відбування покарання <br />
* засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування <br />
* засудженими особами громадських робіт;<br />
* облік відпрацьованого засудженими особами часу;<br />
* проведення інших заходів, передбачених законом.<br />
<br />
Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою. <br />
Судове рішення приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили або звернення його до виконання.<br />
Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.<br /><br />
<br />
Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:<br />
* додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання;<br />
* сумлінно ставитися до праці;<br />
* працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт;<br />
* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;<br />
* з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.<br /><br />
<br />
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є:<br />
* несвоєчасне одержання виклику<br />
* хвороба<br />
* інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.<br />
Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.<br />
Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана особою з інвалідністю першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.<br /><br />
<br />
Засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.<br /><br />
<br />
Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа <br />
викликається до уповноваженого органу з питань пробації (неповнолітній - з батьками або особою, яка їх заміняє). З нею проводиться бесіда, під час якої роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесіди засуджена особа дає підписку, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету. <br /><br />
<br />
Заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, працівник уповноваженого органу з питань пробації не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення на одне з цих підприємств, де вона відбуватиме покарання. <br />
Працівник уповноваженого органу з питань пробації виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність явки засуджених осіб на реєстрацію.<br />
Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником уповноваженого органу з питань пробації та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації .<br />
Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації встановлюється від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до відбування покарання та праці. <br /><br />
<br />
Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку із:<br />
# Відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт - за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час. <br />
# Засудженням за ухилення від відбування громадських робіт - за наявності вироку суду, який набрав законної сили. <br />
# Амністією - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду. <br />
# Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду. <br />
# Іншими підставами, передбаченими законодавством. <br /><br />
<br />
З обліку також знімаються:<br />
# Померлі - за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану.<br />
# Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили.<br />
# Засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, - за наявності підтвердження про отримання особової справи уповноваженим органом з питань пробації за новим місцем проживання.<br />
<br />
== Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт ==<br />
Ухилення від відбування громадських робіт утворює склад злочину, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n227 ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України] та карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.<br /><br />
<br />
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.<br /><br />
<br />
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України.] .<br /><br />
<br />
Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:<br />
* систематичне невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;<br />
* невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.<br /><br />
<br />
Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Засуджені]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%96_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8&diff=30199Відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми2021-08-25T09:05:48Z<p>Alla.lavreniuk: /* Права та обов'язки засуджених неповнолітніх */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України)] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5]<br />
== Особливості відбування покарання неповнолітніми ==<br />
=== Застосування до неповнолітнього покарання у виді позбавлення волі ===<br />
Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину <u>вісімнадцятирічного віку</u>, може бути призначене на строк <u>від шести місяців до десяти років</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n630 стаття 102] КК України). За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.<br />
<br />
Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.<br />
<br />
Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:<br />
# за нетяжкий злочин – на строк не більше чотирьох років;<br />
# за тяжкий злочин – на строк не більше семи років;<br />
# за особливо тяжкий злочин – на строк не більше десяти років;<br />
# за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, – на строк до п’ятнадцяти років.<br />
При призначенні покарання неповнолітньому <u>за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків</u> остаточне покарання у виді позбавлення волі також <u>не може перевищувати п’ятнадцяти років</u>.<br />
<br />
=== Відбування покарання неповнолітніми ===<br />
Як правило, неповнолітні засуджені віком від 14 до 18 років відбувають покарання в одній виховній установі, наближеній до місця мешкання засудженого, що має особливе значення для збереження соціально корисних зв'язків та допомагає соціальній адаптації після звільнення. <br />
<br />
Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань ([https://kvs.gov.ua/ Державна кримінально-виконавча служба України]) за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1140 стаття 147] КВК України). <br />
<br />
З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли 18-річного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але <u>не довше ніж до досягнення ними 22 років</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1144 стаття 148] КВК України). <br />
<br />
Залишення засуджених, які досягли 18-річного віку, у виховній колонії проводиться за <u>рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою зі службою у справах дітей</u>. На таких засуджених поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли 18-річного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю. <br />
=== Права та обов'язки засуджених неповнолітніх ===<br />
Засуджені неповнолітні користуються усіма правами та мають обов'язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством. Зокрема у виховних колоніях засуджені мають право: <br />
<br />
* витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу;<br />
<br />
* одержувати короткострокові побачення без обмежень і щомісяця одне тривале побачення;<br />
<br />
* безкоштовно одержувати середню освіту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1100 стаття 143] КВК України). <br />
<br />
При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття <u>не менше 1/4 строку покарання</u> засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення за межами виховної колонії.<br />
<br />
Засудженому гарантується право на правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками). На побачення з даними особами, без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій, що невідкладно організовуються адміністрацією установи виконання покарань за ініціативою засуджених, їхніх родичів та/або осіб, визначених статтею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1100 стаття 143] КВК України).<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#Text КВК України] встановлює <u>окремі заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до неповнолітніх, а саме:</u><br />
<br />
♦ за сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи заохочення''':<br />
<br />
— надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії (але не пізніше двадцятої години);<br />
<br />
— надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати 8 годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1113 стаття 144] КВК України);<br />
<br />
♦ за порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі '''заходи стягнення''':<br />
<br />
— попередження;<br />
<br />
— догана;<br />
<br />
— сувора догана;<br />
<br />
— скасування поліпшених умов тримання, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1100 статтею 143] КВК України; <br />
<br />
— поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 5 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1118 стаття 145] КВК України).<br />
<br />
У виховних колоніях організовується єдиний навчально-виховний процес, що поєднує у собі загальноосвітню та професійну підготовку з залученням неповнолітнього засудженого до трудової діяльності, з метою його виправлення та підготовки до самостійного життя на волі. Для успішної реалізації складних та багатопланових завдань виховної колонії до організації виховного процесу залучаються педагоги та психологи, які проводять спеціальні заходи (програми) щодо виправлення неповнолітніх, їх соціальної адаптації з урахуванням фізіологічних особливостей, особистісних якостей, інтересів, установок тощо.<br />
<br />
Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішенні питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1149 стаття 149] КВК України), організація і діяльність якої визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/429-2004-%D0%BF#n98 положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України]. <br />
<br />
Також з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-13#n4 батьківські комітети]. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.<br />
<br />
Участь громадськості в роботі виховних колоній спрямована на нейтралізацію негативних соціально-психологічних факторів відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, підтримку та закріплення соціально корисних зв'язків, на профілактику рецидиву як в період відбування покарання, так і після звільнення.<br />
<br />
== Особливості відбування покарання засудженими жінками ==<br />
=== Порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1073 Статтею 141] Кримінально- виконавчого кодексу України передбачено порядок відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років. Зокрема, при виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. <u>Засуджені жінки мають право влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років</u>. Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Якщо засуджена жінка не виявила бажання проживати в будинку дитини спільно із своєю дитиною, їй має бути надана можливість вільно спілкуватися з нею без обмежень. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за поведінкою жінок у будинку дитини. <br />
<br />
Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком. <br />
<br />
Засуджені жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком до З років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n459 статті 83] КК України направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини. <br />
<br />
Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів [[Опіка і піклування над дітьми|опіки і піклування]] - іншим особам або після досягнення 3-річного віку направляються до відповідних дитячих закладів. Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом. Якщо у матері дитини, яка досягла 3-річного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує 1 року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. Лише у разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.<br />
=== Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії ===<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/ed20200703#n1086 Статтею 142] Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням зі спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною 3-річного віку.<br />
<br />
Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії:<br />
<br />
* оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії;<br />
<br />
* можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;<br />
<br />
* можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним зв'язком за свій рахунок;<br />
<br />
* користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії;<br />
<br />
* у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;<br />
<br />
* після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.<br />
<br />
Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами жінки забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою зі спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги, і порядок їх розгляду]]<br />
* [[Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі]]<br />
* [[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]<br />
* [[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]<br />
* [[Особливості відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років]]<br />
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]<br />
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]<br />
[[Категорія:Засуджені]]<br />
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]<br />
[[Категорія:Діти]]<br />
[[Категорія:Вагітні жінки]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=26956Оформлення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон2021-03-15T14:58:06Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 153 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм" (далі - Порядок)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0048839-13/sp:max15 Наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2018 року № 48 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток надання адміністративних послуг ДМС"]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Особою без громадянства''' є особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.<br /><br />
<br />
Для виїзду за межі України особі без громадянства необхідно отримати '''посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон''' (документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном) відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF пункт 1 Порядку].<br />
<br />
== Хто має право отримати посвідчення та куди звернутися ==<br />
Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (далі - посвідчення) оформляється особам без громадянства, які <u>постійно проживають в Україні</u>, за їх особистим зверненням (якщо особа досягла 16 років), або за зверненням батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника (якщо особа не досягла 16 років) про одержання посвідчення до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби України (далі - орган ДМС)]за місцем проживанням особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF пункт 9 Порядку]). <br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Для оформлення посвідчення необхідно надати такі документи:<br />
* заяву-анкету ''(заповнюється працівником органу ДМС під час звернення)'';<br />
* посвідку на постійне проживання;<br />
* квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати;<br />
* документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником;<br />
* у разі оформлення посвідчення особі без громадянства, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, - одну кольорову фотокартку розміром 10 x 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303 та МВС;<br />
* у разі, коли до посвідчення вносяться дані про неповнолітніх дітей, додатково подаються:<br><br />
# свідоцтво про народження дитини;<br><br />
# документ, що підтверджує факт постійного проживання дитини в Україні;<br><br />
# на дитину віком від 5 до 16 років - дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, одна з яких вклеюється в посвідчення і скріплюється печаткою, а друга вноситься до заяви-анкети батька (матері) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF (пункт 23 Порядку)].<br><br />
<br />
== Строк прийняття рішення ==<br />
Посвідчення видається особі без громадянства органом ДМС '''протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття зазначених документів у формі книжечки з безконтактним електронним носієм.<br><br />
<br />
'''Термін дії''' посвідчення — 3 роки.<br /><br />
<br />
== Вартість послуги та пільги ==<br />
Для оформлення документів необхідно сплатити:<br />
# державне мито у розмірі 85 грн. (підпункт "г" пункту 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]);<br />
# вартість адміністративної послуги у розмірі 226 грн. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Перелік адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції"]).<br><br />
<br />
Від сплати мита звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю І та ІІ групи (пункт 18 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br />
<br />
== Підстави для відмови у видачі посвідчення: ==<br />
* Стосовно видачі посвідчення звернулася особа без громадянства, яка не досягла 16 року, або її представник, який не має документального підтвердження повноважень на отримання посвідчення;<br />
* особа без громадянства вже отримала посвідчення, яке є дійсним на день звернення;<br />
* особа без громадянства не надала всіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі посвідчення;<br />
* дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, не підтверджують інформацію, надану особою без громадянства;<br />
* особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа щодо неї розглядається судом - до закінчення кримінального провадження;<br />
* особу засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання;<br />
* виїзд особи суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України - до припинення обставин, що перешкоджають виїзду;<br />
* виїзд з України особи може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання нею майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2014-%D0%BF (пункт 30 Порядку)].<br />
<br />
== Обмін посвідчення ==<br />
Обмін посвідчення здійснюється у випадку:<br />
* зміни інформації, внесеної до посвідчення (крім додаткової змінної інформації);<br />
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідчення;<br />
* закінчення строку дії посвідчення;<br />
* непридатності посвідчення для подальшого використання.<br><br />
<br />
Обмін посвідчення здійснюється у порядку аналогічному оформленню посвідчення вперше.<br />
<br />
== Оформлення посвідчення замість втраченого або викраденого ==<br />
Для оформлення посвідчення замість втраченого або викраденого особа без громадянства подає наступні документи:<br />
# заяву про оформлення посвідчення у зв’язку з його втратою або викраденням;<br />
# заяву-анкету ''(заповнюється працівником органу ДМС під час звернення)'';<br />
# квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати;<br />
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення посвідчення);<br />
# довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено посвідчення (у разі втрати чи викрадення за кордоном), або посвідчення особи на повернення в Україну, видане у порядку, передбаченому частиною другої статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#n149 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"].<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в оформленні та видачі посвідчення може бути оскаржено особою без громадянства в [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|адміністративному порядку]] до [https://dmsu.gov.ua/ Державної міграційної служби України] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%BB&diff=26943Звільнення з роботи за прогул2021-03-15T09:57:36Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
<br />
== Поняття "прогул" ==<br />
Під '''прогулом''' розуміється відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.<br />
<br />
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 4 статті 40 КЗпП України] роботодавець може розірвати трудовий договір (як укладений на невизначений строк, так і строковий до закінчення його чинності) з працівником у разі його прогулу (в т. ч. у разі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.<br />
<br />
Прогул є однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з п. 4 ч.1 ст.40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].<br />
<br />
== Етапи процедури звільнення == <br />
=== Фіксування відсутності працівника на робочому місці та з’ясування причин такої відсутності ===<br />
Факт відсутності працівника на роботі фіксується складанням наступних документів: <br />
* доповідна записка безпосереднього начальника працівника про відсутність працівника на роботі;<br />
* акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб;<br />
* пояснення працівників тощо.<br />
<br />
Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, рекомендуємо складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br />
<br />
Відсутність працівника має віднайти своє відображення і в табелі обліку робочого часу, який у подальшому може бути використано як доказ у разі судового спору щодо незаконного звільнення працівника. За період прогулу заробітна плата працівнику не нараховується на підставі статті 94 КЗпПУ (інакше в подальшому це може трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці), оскільки заробітна плата − це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br />
<br />
=== Отримання письмових пояснень від працівника щодо причин відсутності на робочому місці ===<br />
З’ясування причин відсутності працівника на роботі повинно відбуватися шляхом витребування письмового пояснення від працівника.<br />
<br />
Вимогу до працівника про надання письмових пояснень слід оформляти у письмовій формі та вручати працівнику під розписку або з отриманням відповідних доказів її відправлення (квитанції та опису поштового відправлення, повідомлення про вручення тощо).<br />
<br />
Якщо працівник з’явився на роботу самостійно, йому слід запропонувати написати такі пояснення. Без отримання письмових пояснень від працівника або складання акту про відмову надати такі пояснення накладати на працівника дисциплінарні стягнення відповідно до статті 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] неправомірно.<br />
<br />
Необхідно ретельно перевіряти причин відсутності працівника на робочому місці. <br />
<br />
'''До поважних причин можуть бути віднесені''': <br />
* виклик до правоохоронних (поліції, прокуратури, суду) або інших органів при наявності виправдувального документа;<br />
* хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показанням. Суди виходять з поважності відсутності на роботі через хворобу, навіть якщо працівник перебував у цей час вдома, звертався до лікарів, але листок непрацездатності не отримував. Суди також вказують на поважний характер відсутності працівника в ситуації, коли хтось із членів сім’ї, який проживає з ним, виписується з лікарні і за медичними показаннями вимагає при цьому сторонньої допомоги, наприклад при виписці після перенесеної операції; <br />
* неможливість добратися на роботу при скасуванні рейсу та відсутність альтернативного виду транспорту, техногенні катастрофи та стихійні лиха. Тут керівник повинен підходити виважено до вирішення питання про звільнення та кваліфікації дій, вчинених працівником, як прогулу в кожному конкретному випадку;<br />
* невихід на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;<br />
* використання працівником днів відпочинку у випадку, коли адміністрація всупереч вимог законодавства відмовила в їхньому наданні, та час використання працівником таких днів не залежав від розсуду адміністрації;<br />
* порятунок працівником людей, громадського або особистого майна, виконання державних або громадських обов’язків тощо.<br />
<br />
=== Звільнення працівника за прогул === <br />
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.<br />
<br />
Відповідно до ст. 148 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП України] дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, '''але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку'''. <br />
<br />
Розірвання трудового договору з зазначеної підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br /><br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br /><br />
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.<br />
Оформлення звільнення працівника: видання наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, з яким працівник повинен бути ознайомлений під розписку. В день звільнення працівнику видається належним чином оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення. <br />
<br />
Запис про звільнення засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою підприємства (формулювання «звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпП України»). Відповідно до п. 2.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства оціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]) днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. <br />
<br />
Про отримання трудової книжки працівник повинен розписатися в особовій картці та книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів у них. У випадку відмови працівника отримати трудову книжку такий факт треба зафіксувати шляхом складання акту (працівник не зможе пред’явити претензії про невчасну видачу трудової книжки, адже в іншому випадку відповідно до ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу). <br />
<br />
Якщо ж працівник, який вчинив прогул на роботу так і не з’явився, такого працівника можна звільнити останнім днем фактичного виконання ним трудових обов’язків з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою. В такому випадку виконати вимогу ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (видати трудову книжку в день звільнення) є неможливо. Отже, для того щоб підприємство не було змушено оплачувати всі дні його прогулу (у випадку фінансових претензій працівника) необхідно в день видання наказу про звільнення направити з повідомленням про вручення та описом вкладення на домашню адресу працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!''' Звільнити за прогул можна протягом місяця з дня виявлення прогулу, але не пізніше 6 місяців з дня прогулу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 (ст. 148 КЗпП України)]<br />
|-<br />
|'''Зверніть увагу, що''' роботодавець має вжити заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі, а саме: безпосередній керівник відсутнього працівника повинен зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці та написати доповідну записку на ім'я керівника підприємства з викладенням усіх обставин.Коли працівник не з’являється на роботу протягом декількох днів, не відповідає на телефонні дзвінки або не повідомляє про причину своєї відсутності, надішліть за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагайте надати пояснення у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складіть відповідний акт.<br />
|}<br />
<br />
== Порядок врегулювання спорів передбачений законодавством == <br />
=== За домовленістю сторін === <br />
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:<br />
* - зазначення останнього дня роботи працівника;<br />
* - суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;<br />
* - положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;<br />
* - обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;<br />
* - обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.<br />
<br />
=== Шляхом звернення до комісії по трудових спорах ===<br />
Комісія по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях не розглядає справи про поновлення працівника на роботі.<br><br />
<br />
Розгляд виборним органом первинної профспілкової організації. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах п’ятнадцятиденного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. <br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). <br />
<br />
=== В судовому порядку ===<br />
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.<br />
<br />
'''Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.'''<br />
<br />
[[Категорія: Трудове право]]<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%B7_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=21993Державна підтримка сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей позбавлених батьківського піклування2020-08-13T09:49:22Z<p>Alla.lavreniuk: /* Види державної допомоги сім’ям з дітьми */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/кзпп Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-17 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]<br />
<br />
== Право сімей з дітьми на державну допомогу ==<br />
Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"] та іншими законами України.<br /><br />
Право на допомогу при усиновленні дитини має особа, яка є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо усиновлювачами є подружжя - один з них на їх розсуд).<br />
<br />
== Основні поняття ==<br />
'''''Дитина''''' - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.<br /><br />
'''''Сім'я з дітьми''''' - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування.<br />
<br />
== Види державної допомоги сім’ям з дітьми ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"] усиновлювачам призначаються такі ''види державної допомоги'':<br />
* допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (при умові усиновлення дитини протягом двох місяців з дня її народження); <br />
* допомога при усиновленні дитини (призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року);<br />
* допомога на дітей одиноким матерям (якщо у рішенні про усиновлення дитини відсутній запис про батька (матір)).<br />
<br />
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми, зазначено в статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім'] .<br /><br />
<br />
Призначення і виплата державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання усиновлювачів.<br /><br />
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами працюючим жінкам, які усиновили дитину призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).<br />
У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення державної допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.<br />
<br />
== Необхідні документи ==<br />
Підставою для призначення '''допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами''' є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява особи, яка усиновила дитину, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, рішення про усиновлення, а також довідка: <br><br />
* з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається; <br />
* ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації; <br />
* центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна; <br />
* Пенсійного фонду України про те, що жінка, яка є фізичною особою - підприємцем, перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.<br><br />
<br />
Для призначення '''допомоги при усиновленні дитини''' органові соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:<br />
* заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя - одного з них), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; <br />
* копія свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом реєстрації актів цивільного стану після внесення змін до актового запису про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення дитини; <br />
* копія рішення суду про усиновлення дитини. <br />
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.<br /><br />
<br />
Для призначення '''допомоги на дітей одиноким матерям''' до органу соціального захисту населення подаються такі документи: <br />
* заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; <br />
* копія рішення про усиновлення;<br />
* копія свідоцтва про народження дитини; <br />
* довідка про реєстрацію місця проживання особи, яка усиновила дитину та дитини;<br />
* декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);<br />
* довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру.<br>Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.<br />
Якщо одинокий усиновлювач зареєстрував шлюб, то за ним зберігається право на отримання допомоги на дітей, які були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).<br>Також варто ознайомитися з пунктом 35-2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] за яких умов не призначається допомога на дітей одиноким матерям.<br />
Допомога при усиновленні дитини та допомога на дітей одиноким матерям призначаються незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.<br /><br />
У разі '''усиновлення двох і більше дітей''' попомога при усиновленні дитини та допомога на дітей одиноким матерям надаються на кожну дитину. <br />
<br />
== Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами ==<br />
Особам, які усиновили дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) у розмірі, визначеному у пункті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".]<br />
<br />
== Розмір допомоги при усиновленні дитини == <br />
Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення (стаття 12-3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"].<br /><br />
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.<br />
<br />
== Розмір допомоги на дітей одиноким матерям ==<br />
Допомога на дітей одиноким усиновлювачам, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.<br />
<br />
== Підстави припинення виплат ==<br />
Виплата допомог припиняється у разі:<br />
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; <br />
* нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; <br />
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; <br />
* смерті дитини або отримувача допомоги; <br />
* перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; <br />
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;<br />
* тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;<br />
* реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку (для допомоги на дітей одиноким матерям); <br />
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом (для допомоги на дітей одиноким матерям); <br />
* тимчасового працевлаштування дитини (для допомоги на дітей одиноким матерям)<br />
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.<br />
<br />
Порядок і умови виплати допомог визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"] <br><br />
<br />
== Додаткові переваги ==<br />
Відповідно до статті 18-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).<br /><br />
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.<br /><br />
Стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] передбачає додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.<br /><br />
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).<br /><br />
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.<br />
<br />
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Діти-сироти]]<br />
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]<br />
[[Категорія: Усиновлювачі]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=21977Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування2020-08-13T07:30:37Z<p>Alla.lavreniuk: /* Строки оскарження */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України "Про місцеві державні адміністрації"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
<br />
== Способи оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС ==<br />
Нерідко унаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств та організацій.<br />
Одним із способів відновлення порушених таким чином прав є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження:<br />
* у досудовому порядку шляхом звернення до:<br />
# вищестоящого в порядку відомчої підлеглості органу;<br />
# вищестоящої посадової чи службової особи;<br />
* у судовому порядку.<br />
<br />
== Куди подавати скаргу? ==<br />
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи '''подається у порядку підлеглості вищому органу''' або посадовій особі (ст. 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»].<br><br />
Це не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.<br><br />
У разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням він може звернутися '''безпосередньо до суду'''.<br><br />
<br />
Відповідно до статті 43 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»] акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<br />
== Як подавати? ==<br />
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.<br><br />
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.<br><br />
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.<br><br />
Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].<br><br />
Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br />
<br />
=== Строки оскарження ===<br />
Статя 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення г] визначає строки оскарження: скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом '''одного року з моменту його прийняття''', але не пізніше '''одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням'''. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.<br />
<br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.<br />
<br />
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути '''оскаржено до суду''' в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
=== Права громадян === <br />
Статя 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення г] визначає , що громадянин , який звернувся із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування має право:<br />
* особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;<br />
* знайомитися з матеріалами перевірки;<br />
* подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;<br />
* бути присутнім при розгляді скарги;<br />
* користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;<br />
* одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;<br />
* висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;<br />
* вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.<br />
<br />
=== Обов'язки державного органу визначені статтею 19 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення г] ===<br />
Органи державної влади і місцевого самоврядування їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:<br />
* об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги;<br />
* у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді скарги скласти про це мотивовану постанову;<br />
* на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу;<br />
* скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;<br />
* забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з скаргою рішень;<br />
* письмово повідомляти громадянина про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;<br />
* вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;<br />
* у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;<br />
* не допускати безпідставної передачі розгляду скарг іншим органам;<br />
* особисто організовувати та перевіряти стан розгляду скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.<br />
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. <br />
<br />
=== Строки розгляду скарги передбачений статею 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення г] ===<br />
Скарги розглядаються і вирішуються у термін '''не більше одного місяця від дня їх надходження''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, '''але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''.<br><br />
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вище терміну.<br><br />
'''Скарги громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.'''<br />
<br />
== Оскарження рішення, дії та бездіяльності місцевих ОВВ та ОМС в судовому порядку ==<br />
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.<br />
Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України] (надалі – КАС).<br />
Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. <br />
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження ([[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|Провадження в адміністративній справі]]).<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=21932Отримання дозвільних документів на будівництво2020-08-11T13:46:22Z<p>Alla.lavreniuk: /* п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки */</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3392-17 Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208/94-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року № 289 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-11 Наказ Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»] <br />
<br />
== '''Визначення''' ==<br />
Дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будь-якого будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державної архітектурно-будівельною інспекцією) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства.<br />
<br />
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.<br />
<br />
замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;<br />
<br />
Відповідно до Законодавства України існує 2 поняття дозволу на будівництво: <br />
<br />
дозвіл на будівництво - сукупність процесів і етапів зведення архітектурного об'єкта в Україні; дозвіл на будівництво (дозвіл або декларація) - офіційний документ, який видає Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ).<br />
<br />
Відповідно до ч1. Ст..376 Цивільного кодексу України, Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил- вважаються самочинним будівництвом.<br />
<br />
== '''Види будівель і споруд''' ==<br />
Існує кілька видів споруди і відповідних дозвільних документів для початку будівельних робіт:<br />
* '''''мала забудова''''' (індивідуальні житлові, садові та дачні будинки не більше 2-х поверхів, площею не більше 300 кв. метрів, господарські будівлі, споруди, гаражі, які розташовані на земельних ділянках - будівельний паспорт);<br />
<br />
* '''''будівлі 1-3 категорії складності''''' (житлові та адміністративні будівлі понад 300 кв. метрів - декларація); <br />
<br />
* '''''споруди 4-5 категорії складності''''' (багатоквартирні житлові будинки, нежитлові приміщення, бізнес центри, торгові центри, заправки, магазини - дозвіл на будівництво). <br />
* Дозвільні документи залежно від категорії складності. <br />
Невеликий приватний будинок або господарська будівля 1-2 категорії складності .Для легалізації будівництва індивідуального приватного будинку не потрібно оформляти дозвіл на будівництва. ''Для того щоб почати будівництво будинків даної категорії необхідно:'' <br />
* оформити будівельний паспорт (департамент містобудування та архітектури),<br />
* розробити проектну документацію, <br />
* оформити повідомлення про початок будівництва (ДАБІ).<br />
<br />
=== '''Будівлі 3 категорії складності:''' ===<br />
'''''Для того щоб звести об'єкт, який відноситься до 3 категорії складності, необхідно:'''''<br />
* отримати містобудівні умови і обмеження (департамент містобудування та архітектури);<br />
* отримати технічні умови; <br />
* розробити проектну документацію; <br />
* зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт. <br />
Декларація є підставою для виконання підготовчих і будівельних робіт на земельній ділянці. Документ (2 примірники) та пакет документів подається в ДАБІ на перевірку і реєстрацію. Працівники інспекції протягом 10 днів перевіряють правильність оформлення документів та їх подачу в повному обсязі. Якщо претензій до заявника немає, інспекція надає позитивне рішення, в іншому випадку відмову. Якщо по закінченні 10 днів замовник не отримав відповідь (позитивний або негативний) декларація вважається зареєстрованою автоматично. <br />
<br />
''Термін дії документа - до закінчення будівництва.'' <br />
<br />
'''Пакет документів:''' <br />
# заява на отримання документа; <br />
# документи, що ідентифікують особу заявника;<br />
# правовстановлюючий документ на земельну ділянку;<br />
# правовстановлюючий документ на будівельний об'єкт;<br />
# містобудівні умови; проект будівництва; декларація. <br />
<br />
=== '''Споруди 4-5 категорії складності:''' ===<br />
Процедура реєстрації небезпечних об'єктів, розрахованих на постійне перебування в яких великої кількості людей, наступна:<br />
# отримання містобудівних умов і обмежень (департамент містобудування та архітектури); <br />
# отримання технічних умов;<br />
# розробка проектної документації;<br />
# проведення експертизи проектної документації;<br />
# отримання дозволу на будівництво (ДАБІ). <br />
Дозвіл на будівництво об'єкта - офіційний документ, що надає право на проведення таких робіт, як: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт замовнику об'єкта та його підряднику.<br />
<br />
Пакет документів і заповнений дозвіл в 2 примірниках подається в ДАБІ, працівники якої протягом 5-10 днів перевіряють документацію та надають зареєстроване дозвіл. <br />
<br />
Термін дії документа - 3 роки. <br />
<br />
'''Пакет документів:''' <br />
# заява на отримання документа; <br />
# документи, що ідентифікують особу заявника; <br />
# правовстановлюючий документ на земельну ділянку та будівельний об'єкт; <br />
# копії наказів про призначення відповідальних осіб; <br />
# будівельна ліцензія.<br />
<br />
== '''Спрощена процедура отримання дозволу на будівництво.''' ==<br />
Спрощена процедура відноситься до будівель 1, 2 і 3 категорії складності (в дану категорію входять індивідуальні житлові будинки площею не більше 300 кв.м.)<br />
<br />
'''''Основні етапи процедури''''': проведення топознімання М 1: 500 (ліцензована організація); розробка проекту (проектна організація); оформлення будівельного паспорта (для будівель площею до 300 кв. м. і не вище 2 поверхів, які відносяться до 1-2 категорії складності, Департамент містобудування та архітектури); отримання містобудівних умов і обмежень (для об'єктів більше 300 кв. м., Департамент містобудування та архітектури) отримання технічних умов (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); отримання дозволу на підготовчі роботи - повідомлення про початок будівництва (у разі необхідності, для об'єктів до 300 кв. м, ДАБІ); отримання повідомлення про початок робіт (для будівель площею до 300 кв. м. 1-2 категорії) або декларації (ДАБІ). <br />
<br />
'''''Перелік необхідних документів''''': <br />
# заява; <br />
# ідентифікаційні документи заявника; <br />
# документи, що підтверджують майнові права; <br />
# проект будівництва; <br />
# декларація про початок виконання будівельних робіт - 2 примірника. <br />
При подачі повного комплекту документів і правильно заповненої декларації інспекція надає позитивну відповідь і видає заявнику зареєстровану декларацію. <br />
<br />
Термін отримання дозвільного документа - 10 днів. <br />
<br />
== '''Загальна процедура отримання дозволу на будівництво.''' ==<br />
Узаконення за загальною процедурою відбувається у випадку ведення робіт на об'єктах 4-5 категорії складності, тобто висотних будинках, великих торгових або офісних комплексах, автомобільних заправних станціях та ін. Об'єкти даної категорії зводяться тільки тими будівельними організаціями, які мають підтверджуючий документ - ліцензію. <br />
<br />
'''''Основні етапи процедури''''': проведення топознімання М 1: 500 (ліцензована організація); отримання містобудівних умов і обмежень (Департамент містобудування та архітектури); отримання технічних умов (електрика, водопостачання, каналізація та ін.); проведення експертизи проекту (ліцензована організація); повідомлення про виконання підготовчих робіт (у разі необхідності, ДАБІ); отримання дозволу на початок будівельних робіт (ДАБІ). <br />
<br />
'''''Перелік необхідних документів''''': заява; документи, що підтверджують майнові права; проектна документація; ліцензія на будівництво; інформація про призначення відповідальних осіб. Інспектор ДАБІ протягом 5-10 днів перевіряє достовірність вхідних даних, після чого видає дозвіл на будівництво. Якщо подан неповний пакет документів, інспекція має право надати відмову у видачі дозволу на будівництво. Після того як замовник отримав документ - дозвіл або декларацію, він протягом тижня (7 днів) зобов'язаний письмово проінформувати місцеву держадміністрацію, орган місцевого самоврядування та держоргани у сфері пожежної та техногенної безпеки, про початок виконання будівельних робіт.<br />
<br />
'''''Дозвіл на будівельні роботи не потрібен. Список будівельних робіт''''' .<br />
<br />
Видача дозволу на будівництво не потрібна у разі проведення таких будівельних робіт (роботи, які не вимагають реставрації фасаду, зміни плану споруд і заливки фундаменту) як: ремонт об'єкта (будівлі, споруди); зведення тимчасових, господарських споруд; пристрій тротуарів, під'їзних доріг; облаштування дитячих майданчиків та декоративних огорож; ремонт повітряних ліній електромереж та ін. Почати будівництво без оформлення дозвільної документації Якщо власник вирішив почати будівництво і при цьому не оформив дозвіл або декларацію, він повинен бути готовий до наслідків того, що: об'єкт вважається незаконно зведеним; не можна отримати право власності; будівництво може бути зупинено; споруда може підлягати знесенню на суб'єкт може бути накладена адміністративна відповідальність.<br />
'''''Стаття 26. Забудова територій'''''<br />
# Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.<br />
# Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.<br />
# Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.<br />
# Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.<br />
# Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:<br />
## отримання замовником або проектувальником вихідних даних;<br />
## розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;<br />
## затвердження проектної документації;<br />
## виконання підготовчих та будівельних робіт;<br />
## прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;<br />
## реєстрація права власності на об’єкт містобудування.<br />
<br />
== '''Будівельний паспорт (будпаспорт)''' ==<br />
Згідно з Наказом міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України «'''Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки»''', будівельний паспорт – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.<br />
<br />
Відповідно до, ст..27 Закону України « '''Про регулювання містобудівної діяльності»''' Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).<br />
<br />
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.<br />
<br />
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.<br />
<br />
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.<br />
<br />
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.<br />
<br />
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.<br />
<br />
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.<br />
<br />
=== '''Відповідно до п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки: видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:''' ===<br />
* заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних;<br />
* засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;<br />
* ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);<br />
* проект будівництва (за наявності);<br />
* засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.<br />
* Заява на видачу будівельного паспорта (та внесення змін) — Додаток 1 до Порядку.<br />
Як правило, мова йде про нотаріально засвідчені копії документів, що посвідчують право на землю (наприклад, державний акт, цивільно-правова угода та державний акт з відповідними відмітками, цивільно-правова угода та витяг з ДРРП або Інформаційна довідка тощо).<br />
<br />
Ескізні наміри забудови подаються до органів містобудування та архітектури і можуть бути виконані в довільній формі. Будь-які вимоги надати ескізи, виконані сертифікованим спеціалістом чи подібне — є незаконними. Ескіз намірів забудови виконується в довільній формі, тому затверджувати його склад, зміст та порядок розроблення не потрібно (лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432).<br />
<br />
Зазвичай при будівництві за будівельним паспортом проект будівництва не розробляється. Навіть якщо проект було розроблено (чи придбано), то краще обмежитися поданням до органів містобудування та архітектури лише ескізів. Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будпаспорту є безпідставними.<br />
<br />
Засвідчені згоди потребуються за наявності співвласників. Зазвичай, вони складаються у довільній формі, а підписи осіб на них засвідчуються нотаріально.<br />
<br />
Відмова у видачі будпаспорту<br />
<br />
Чинне законодавство України містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.<br />
<br />
Згідно '''''п. 2.4. Порядку''''': пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:<br />
* неподання повного пакета документів;<br />
* невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.<br />
* На практиці найбільше відмов обґрунтовуються відсутністю містобудівної документації (генерального плану, ДПТ тощо) або невідповідністю поданих документів (зокрема, ескізних намірів забудови) вимогам чинного містобудівного законодавства.<br />
* Можливість оформлення будівельного паспорта та розміщення на земельній ділянці тих чи інших будівель та споруд варто перевіряти до придбання земельної ділянки. <br />
'''Строки'''<br />
<br />
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в п. 2.1. '''Порядку''': будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.<br />
<br />
В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Згідно п.2.13. '''Порядку:''' будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.<br />
<br />
Та відповідно до п. 2.14 '''Порядку:''' будівельний паспорт реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.<br />
<br />
Електронний витяг із матеріалів будівельного паспорта зберігається в базі даних містобудівного кадастру (у разі його створення) з присвоєнням йому індивідуального номера.<br />
<br />
У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта, що передбачено п.2.15. '''Порядку'''.<br />
<br />
== '''Повідомлення про початок виконання будівельних робіт''' ==<br />
Відповідно до ст 36 Закону України «Про Про регулювання містобудівної діяльності» , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), об’єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.<br />
<br />
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.<br />
<br />
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.<br />
<br />
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.<br />
<br />
'''Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:'''<br />
# подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;<br />
# отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;<br />
# встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.<br />
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.<br />
<br />
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.<br />
<br />
== '''Проектна документація на будівництво''' ==<br />
Відповідно до, Ч.11 ст..1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,<br />
<br />
'''''проектна документація''''' - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва;<br />
<br />
Згідно зі, ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: '''''проектна документація''''' на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.<br />
<br />
Проектування об’єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об’єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.<br />
<br />
Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.<br />
<br />
Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.<br />
<br />
Експертиза проектів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями із статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва.<br />
<br />
Не підлягають обов’язковій експертизі проекти будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.<br />
<br />
'''''Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які:'''''<br />
# за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;<br />
# споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;<br />
# споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;<br />
# підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.<br />
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.<br />
<br />
Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.<br />
<br />
Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.<br />
<br />
'''''<u>Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки</u>''''' <br />
<br />
(далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією<br />
<br />
'''''Стаття 29 Вихідні дані''''' Закон України «Про '''регулювання містобудівної діяльності»'''<br />
<br />
'''''Основними складовими вихідних даних є''''':<br />
# містобудівні умови та обмеження;<br />
# технічні умови;<br />
# завдання на проектування.<br />
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.<br />
<br />
Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.<br />
<br />
'''''Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються''''':<br />
# копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;<br />
# копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);<br />
# викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.<br />
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".<br />
<br />
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.<br />
<br />
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.<br />
<br />
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).<br />
<br />
Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.<br />
<br />
'''''Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:'''''<br />
<br />
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;<br />
<br />
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;<br />
<br />
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.<br />
<br />
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.<br />
<br />
'''''Містобудівні умови та обмеження містять''''':<br />
# назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;<br />
# інформацію про замовника;<br />
# відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;<br />
# гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;<br />
# максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;<br />
# максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);<br />
# мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;<br />
# планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);<br />
# охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.<br />
Перелік зазначених умов є вичерпним.<br />
<br />
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.<br />
<br />
Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.<br />
<br />
Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.<br />
<br />
Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.<br />
<br />
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.<br />
<br />
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.<br />
<br />
'''''Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:'''''<br />
# за заявою замовника;<br />
# головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;<br />
# за рішенням суду.<br />
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.<br />
<br />
''Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.''<br />
<br />
Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.<br />
<br />
== '''Технічні умови''' ==<br />
Відповідно до ст.. 30 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», '''''технічні умови''''' - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.<br />
<br />
Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.<br />
<br />
Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.<br />
<br />
Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об’єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.<br />
<br />
У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.<br />
<br />
Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.<br />
<br />
'' Технічні умови є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.''<br />
<br />
Для об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, технічні умови є чинними:<br />
<br />
для об’єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - не більше двох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника;<br />
<br />
для об’єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії, - не більше трьох років з дня їх видачі незалежно від зміни замовника.<br />
<br />
У разі якщо замовник є суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, технічні умови для об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, видані такому замовнику, є чинними на строк виконання зобов’язань щодо будівництва та введення об’єктів електроенергетики в експлуатацію відповідно до статті 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".<br />
<br />
За рішенням замовника може бути передбачено застосування автономних систем інженерного забезпечення в установленому законодавством порядку.<br />
<br />
== '''Дозвіл на виконання будівельних робіт''' ==<br />
Відповідно до, ст. 37 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#n2 «Про регулювання містобудівної діяльності»],право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. <br />
<br />
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.<br />
<br />
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.<br />
<br />
'''''Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:'''''<br />
# копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;<br />
# копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);<br />
# проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;<br />
# копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;<br />
# копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;<br />
## інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);<br />
# інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;<br />
# результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".<br />
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, якщо державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.<br />
<br />
'''Видача дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:'''<br />
# кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, а також земель, що використовуються для будівництва об’єктів на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону та частини першої статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - за його наявності);<br />
# реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;<br />
# реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об’єкта в Реєстрі будівельної діяльності;<br />
# реєстраційний номер енергетичного сертифіката в Реєстрі будівельної діяльності;<br />
# ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (у заяві про видачу дозволу зазначається для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) до подання заяви);<br />
# відомості про складові частини об’єкта (квартири, вбудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будинку, будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна).<br />
У день виготовлення з використанням Реєстру будівельної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва.<br />
<br />
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
'''''Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.'''''<br />
<br />
'''''Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:'''''<br />
# неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;<br />
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;<br />
# виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;<br />
# результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".<br />
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.<br />
<br />
У разі якщо в установлений цією статтею строк органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, замовник звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі. У разі якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл на виконання будівельних робіт або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, направленого рекомендованим листом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а дозвіл вважається виданим.<br />
<br />
'''''Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі''''':<br />
# подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;<br />
# наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;<br />
# встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;<br />
# скасування містобудівних умов та обмежень;<br />
# систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.<br />
У разі якщо право на будівництво об’єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.<br />
<br />
У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.<br />
<br />
== '''Повноваження місцевих органів''' ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n359 Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статті 31. повноваження у галузі будівництва] :<br />
<br />
1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:<br />
<br />
а) власні (самоврядні) повноваження:<br />
# організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах);<br />
# виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;<br />
# розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;<br />
# залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;<br />
# визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;<br />
# підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;<br />
# встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;<br />
# координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;<br />
# надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;<br />
# проведення громадського обговорення містобудівної документації;<br />
# організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво;<br />
# організація розвитку інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;<br />
б) делеговані повноваження:<br />
# надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";<br />
# організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;<br />
# здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;<br />
# здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;<br />
# організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;<br />
# вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування;<br />
# здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.<br />
<br />
== '''Адміністративна відповідальність''' ==<br />
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/80731-10/paran640#n675 статті 96].,<br />
{|<br />
|+Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва:<br />
|'''Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''<br />
|''тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''<br />
|''тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -'''<br />
|''тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''<br />
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -'''<br />
|''тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|-<br />
|'''Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -'''<br />
|''тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
|}<br />
<br />
== '''Кримінальна відповідальність''' ==<br />
Згідно з Кримінальним Кодексом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 статті. 197-1],<br />
{| class="wikitable"<br />
|+Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво:<br />
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, -'''<br />
|''карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.''<br />
|-<br />
|'''Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, -'''<br />
|''карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.''<br />
|-<br />
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -'''<br />
|''карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''<br />
|-<br />
|'''Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, -'''<br />
|''карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.''<br />
|}<br />
'''''Примітка'''''. ''Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''<br />
[[Категорія:Житлове право]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=21922Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину2020-08-11T12:36:54Z<p>Alla.lavreniuk: /* Виконання рішення суду */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* <br />
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==<br />
'''''1.''''' ''''' Обов’язок батьків''''', утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу України'''] (далі – СК).Відповідно до ст.141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання : відповідно до ст.181 та ст.189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] <br />
* '''''Перший спосіб''''' передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;<br />
* '''''Другий спосіб''''' передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;<br />
* '''''Третій спосіб''''' - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально .<br />
'''''2.''''' Після досягнення дитиною 18 років відповідно до ст 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] , у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі на '''''<u> денній формі </u>''''' особа має право на стягнення аліментів з батька/матері '''''<u>на час навчання</u>''''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 Сімейного Кодексу України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''''власністю дитини'''''.<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини'''''.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''''' відповідно до Цивільного кодексу України.<br /><br />
<br />
== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==<br />
Відповідно до ст.181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br /><br />
<br />
Одночасно, '''стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] передбачає, що позови стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />'''<br />
<br />
=== Форма та зміст позовної заяви ===<br />
'''Статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''' встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br /><br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
2) прізвище, ім’я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
3) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;<br /><br />
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії якихдодано до заяви;<br /><br />
7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із озглядом справи;<br /><br />
8) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
Документи додаються до позовної заяви '''згідно статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''.<br /><br />
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.<br />
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.<br />
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.<br />
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).<br />
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.<br /><br />
=== Вартість ===<br />
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==<br />
Відповідно до ст.182 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодек''']При визначенні розміру аліментів суд враховує: <br />
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;<br />
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;<br />
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;<br /><br />
* інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br />
<u>Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.</u> Щороку Законом України про Державний бюджет України встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.<br /><br />
<br />
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br /><br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
* Рішення суду набирає законної сили ''після закінчення строку подання апеляційної скарги'' всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.<br /><br />
* Разом з рішенням, яке набрало законну силу, '''отримується виконавчий лист (судовий наказ''' ) і подається до виконавчої служби того району де проживає відповідач ( боржник). Але якщо відповідач ( боржник) офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br /><br />
* У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br /><br />
<br />
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа чи Судового наказу, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві та надати реквізити.<br /><br />
<br />
Після цього на підставі виконавчого листа чи судового наказу державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача (заявника).<br /><br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=21921Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину2020-08-11T12:34:42Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* <br />
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==<br />
'''''1.''''' ''''' Обов’язок батьків''''', утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу України'''] (далі – СК).Відповідно до ст.141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання : відповідно до ст.181 та ст.189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] <br />
* '''''Перший спосіб''''' передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;<br />
* '''''Другий спосіб''''' передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;<br />
* '''''Третій спосіб''''' - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально .<br />
'''''2.''''' Після досягнення дитиною 18 років відповідно до ст 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] , у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі на '''''<u> денній формі </u>''''' особа має право на стягнення аліментів з батька/матері '''''<u>на час навчання</u>''''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 Сімейного Кодексу України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''''власністю дитини'''''.<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини'''''.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''''' відповідно до Цивільного кодексу України.<br /><br />
<br />
== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==<br />
Відповідно до ст.181 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу'''] Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br /><br />
<br />
Одночасно, '''стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] передбачає, що позови стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />'''<br />
<br />
=== Форма та зміст позовної заяви ===<br />
'''Статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''' встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br /><br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
2) прізвище, ім’я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
3) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;<br /><br />
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії якихдодано до заяви;<br /><br />
7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із озглядом справи;<br /><br />
8) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
Документи додаються до позовної заяви '''згідно статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''.<br /><br />
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.<br />
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.<br />
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.<br />
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).<br />
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.<br /><br />
=== Вартість ===<br />
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==<br />
Відповідно до ст.182 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодек''']При визначенні розміру аліментів суд враховує: <br />
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;<br />
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;<br />
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;<br /><br />
* інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br />
<u>Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.</u> Щороку Законом України про Державний бюджет України встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.<br /><br />
<br />
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br /><br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
* Рішення суду набирає законної сили ''після закінчення строку подання апеляційної скарги'' всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.<br /><br />
* Разом з рішенням, яке набрало законну силу, '''отримується виконавчий лист або судовий наказ''' подаються до виконавчої служби того району де проживає відповідач ( боржник). Але якщо відповідач ( боржник) офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br /><br />
* У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br /><br />
<br />
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа чи Судового наказу, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві та надати реквізити.<br /><br />
<br />
Після цього на підставі виконавчого листа чи судового наказу державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача (заявника).<br /><br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=21919Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину2020-08-11T11:23:47Z<p>Alla.lavreniuk: /* Обов’язок батьків утримувати своїх дітей */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
<br />
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==<br />
''<big>Обов'язок батьків з утримання своїх дітей '''виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу,'''наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірваний. '''Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав й обов'язків''' батьків і дитини, що народилася у цьому шлюбі.</big>''<br><br />
<br />
'''''1.''''' ''''' Обов’язок батьків''''', утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу України'''] (далі – СК). Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено три шляхи вирішення цього питання:<br />
* '''''Перший спосіб''''' передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;<br />
* '''''Другий спосіб''''' передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;<br />
* '''''Третій спосіб''''' - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально .<br />
'''''2.''''' Після досягнення дитиною 18 років, у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі на '''''<u> денній формі </u>''''' особа має право на стягнення аліментів з батька/матері '''''<u>на час навчання</u>''''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 Сімейного Кодексу України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''''власністю дитини'''''.<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини'''''.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''''' відповідно до Цивільного кодексу України.<br /><br />
<br />
== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==<br />
Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br /><br />
<br />
Одночасно, '''стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] передбачає, що позови стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />'''<br />
<br />
=== Форма та зміст позовної заяви ===<br />
'''Статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''' встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br /><br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
2) прізвище, ім’я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
3) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;<br /><br />
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії якихдодано до заяви;<br /><br />
7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із озглядом справи;<br /><br />
8) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
Документи додаються до позовної заяви '''згідно статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''.<br /><br />
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.<br />
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.<br />
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.<br />
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).<br />
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.<br /><br />
=== Вартість ===<br />
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==<br />
При визначенні розміру аліментів суд враховує: <br />
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;<br />
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;<br />
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;<br /><br />
* інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br />
<u>Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.</u> Щороку Законом України про Державний бюджет України встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.<br /><br />
<br />
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br /><br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
* Рішення суду набирає законної сили ''після закінчення строку подання апеляційної скарги'' всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.<br /><br />
* Разом з рішенням, яке набрало законну силу, '''отримується виконавчий лист''', який у сукупності із рішенням подається до виконавчої служби. Із зазначеним документом необхідно звернутися до органів Державної виконавчої служби того району де проживає відповідач. Але якщо відповідач офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br /><br />
* У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br /><br />
<br />
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа та рішення суду, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві.<br /><br />
<br />
Після цього на підставі виконавчого листа та рішення про стягнення аліментів державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача.<br /><br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=21913Вибір прізвища при розірванні шлюбу2020-08-11T10:12:15Z<p>Alla.lavreniuk: /* Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19#n84 Постанова Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]<br />
<br />
== Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу ==<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n170 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України], фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.<br />
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.<br />
<br />
Відповідно до чинного законодавства особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.<br />
<br />
Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його розірвання органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.<br />
<br />
У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.<br />
<br />
Відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке немає дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним. В інших випадках шлюб розривається в судовому порядку.<br />
<br />
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.<br />
<br />
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.<br><br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n551 Статтею 113 Сімейного кодексу України], передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.<br />
<br />
Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.<br />
<br />
У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.<br />
<br />
З огляду на викладене та з метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.<br />
<br />
== Порядок зміни прізвища ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за №2398VI], державну реєстрацію зміни прізвища проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.<br><br />
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб — громадян України визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №915 (із змінами та доповненнями, далі порядок)].<br><br />
Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.<br />
<br />
'''ЯКІ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ЗМІНИ ПРІЗВИЩА:'''<br />
<br />
* Письмову заяву про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;<br />
* Документи, доступні для перевірки: резолютивна частина рішення суду про розлучення або свідоцтво про шлюб з приміткою про розлучення, а також документ, що встановлює особу;<br />
* Підтвердження оплати судового збору.<br><br />
Наступний крок - обміняти паспорт при зміні прізвища<br><br />
Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.<br />
<br />
== Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст.197 КУпАП] проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження.<br /><br />
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
== Документи, які необхідні для зміни прізвища ==<br />
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, імені та по батькові, можна звернутись з заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до Центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації.<br />
<br />
'''Для обміну паспорта заявник подає:'''<br />
<br />
* заяву;<br />
* рішення суду;<br />
* паспорт, що підлягає обміну;<br />
* дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см.<br />
* документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну. <br />
<br />
== Підстави для відмови == <br />
# якщо заявник знаходиться під судом, слідством;<br />
# якщо є непогашену або не зняту судимість;<br />
# офіційне знаходження особи у розшуку Україною або іншими державами;<br />
# подання недостовірних даних;<br />
# подання неповного списку паперів;<br />
# особа не є громадянином України.<br />
<br />
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=21912Вибір прізвища при розірванні шлюбу2020-08-11T10:10:51Z<p>Alla.lavreniuk: /* Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915 "Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-19#n84 Постанова Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України"]<br />
<br />
== Право на зміну прізвища при розірванні шлюбу ==<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n170 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України], фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.<br />
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.<br />
<br />
Відповідно до чинного законодавства особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.<br />
<br />
Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його розірвання органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.<br />
<br />
У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.<br />
<br />
Відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке немає дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, або недієздатним. В інших випадках шлюб розривається в судовому порядку.<br />
<br />
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.<br />
<br />
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.<br><br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n551 Статтею 113 Сімейного кодексу України], передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.<br />
<br />
Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.<br />
<br />
У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.<br />
<br />
З огляду на викладене та з метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.<br />
<br />
== Порядок зміни прізвища ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n142 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за №2398VI], державну реєстрацію зміни прізвища проводить відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.<br><br />
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб — громадян України визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915-2007-%D0%BF Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за №915 (із змінами та доповненнями, далі порядок)].<br><br />
Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.<br />
<br />
'''ЯКІ НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ЗМІНИ ПРІЗВИЩА:'''<br />
<br />
* Письмову заяву про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;<br />
* Документи, доступні для перевірки: резолютивна частина рішення суду про розлучення або свідоцтво про шлюб з приміткою про розлучення, а також документ, що встановлює особу;<br />
* Підтвердження оплати судового збору.<br><br />
Наступний крок - обміняти паспорт при зміні прізвища<br><br />
Після державної реєстрації зміни імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України, а дипломатичним представництвом або консульською установою України у паспорті громадянина України для виїзду за кордон робиться відмітка про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.<br />
<br />
== Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст.197 КУпАП] проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження.<br /><br />
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
== Документи, які необхідні для зміни прізвища ==<br />
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, імені та по батькові, можна звернутись з заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до Центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації.<br />
<br />
'''Для обміну паспорта заявник подає:'''<br />
<br />
* заяву;<br />
* рішення суду;<br />
* паспорт, що підлягає обміну;<br />
* дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см.<br />
* документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну. <br />
<br />
== Підстави для відмови == <br />
# якщо заявник знаходиться під судом, слідством;<br />
# якщо є непогашену або не зняту судимість;<br />
# офіційне знаходження особи у розшуку Україною або іншими державами;<br />
# подання недостовірних даних;<br />
# подання неповного списку паперів;<br />
# особа не є громадянином України.<br />
<br />
[[Категорія: Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=21905Спадкування громадянами України майна, що знаходиться за кордоном2020-08-10T14:42:09Z<p>Alla.lavreniuk: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
* Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_082#Text]<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном перше, що потрібно зробити, – визначити місце відкриття спадщини. Адже саме за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття або відмову від спадщини. За загальним правилом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1221 Цивільний кодекс України] ) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1221 Цивільний кодекс України] . <br><br />
Нотаріус заводить спадкову справу; зацікавлені особи подають заяви про вжиття заходів з охорони спадкового майна, якщо це потрібно відповідно до Глави 6 Закону України "Про наторіат". На підставі поданих заяв нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається документ – '''свідоцтво про право на спадщину''' та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.<br />
<br />
== Підстави звернення ==<br />
Відповідно до ст. 70 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Про міжнародне приватне право»], з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.<br><br />
ст. 71 цього ж Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України..<br><br />
Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/print (ст. 72 Закону України "Про міжнародне приватне право").]<br />
<br />
== Особливості вибору нотаріусом норм законів ==<br />
Нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Тому він:<br />
* визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування; <br />
* перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною; <br />
* відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни. <br />
Трохи легше, коли спадщина знаходиться в одній із країн колишнього СРСР, а точніше – у Республіці Білорусь, Азербайджанській Республіці, Республіці Узбекистан, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Таджикистан, Республіці Вірменія, Киргизькій Республіці, Республіці Молдова, Грузії та Туркменістані. Адже із цими країнами та Україною діє '''Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах'''.<br> <br />
Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи, необхідні для роботи. А саме, для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І без цих документів свідоцтва про право на спадщину він може й не видати.<br><br />
Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави (або країни – учасниці Конвенції) щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=21904Спадкування громадянами України майна, що знаходиться за кордоном2020-08-10T14:39:43Z<p>Alla.lavreniuk: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
* [[Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (приєднання від 10.01.2002, підстава - 2933-III )https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_082#Text]]<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном перше, що потрібно зробити, – визначити місце відкриття спадщини. Адже саме за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття або відмову від спадщини. За загальним правилом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1221 Цивільний кодекс України] ) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1221 Цивільний кодекс України] . <br><br />
Нотаріус заводить спадкову справу; зацікавлені особи подають заяви про вжиття заходів з охорони спадкового майна, якщо це потрібно відповідно до Глави 6 Закону України "Про наторіат". На підставі поданих заяв нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається документ – '''свідоцтво про право на спадщину''' та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.<br />
<br />
== Підстави звернення ==<br />
Відповідно до ст. 70 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Про міжнародне приватне право»], з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.<br><br />
ст. 71 цього ж Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України..<br><br />
Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/print (ст. 72 Закону України "Про міжнародне приватне право").]<br />
<br />
== Особливості вибору нотаріусом норм законів ==<br />
Нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Тому він:<br />
* визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування; <br />
* перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною; <br />
* відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни. <br />
Трохи легше, коли спадщина знаходиться в одній із країн колишнього СРСР, а точніше – у Республіці Білорусь, Азербайджанській Республіці, Республіці Узбекистан, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Таджикистан, Республіці Вірменія, Киргизькій Республіці, Республіці Молдова, Грузії та Туркменістані. Адже із цими країнами та Україною діє '''Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах'''.<br> <br />
Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи, необхідні для роботи. А саме, для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І без цих документів свідоцтва про право на спадщину він може й не видати.<br><br />
Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави (або країни – учасниці Конвенції) щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=21903Спадкування громадянами України майна, що знаходиться за кордоном2020-08-10T14:36:39Z<p>Alla.lavreniuk: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
* Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (приєднання від 10.01.2002, підстава - 2933-III )<nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_082#Text</nowiki><br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном перше, що потрібно зробити, – визначити місце відкриття спадщини. Адже саме за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття або відмову від спадщини. За загальним правилом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1221 Цивільний кодекс України] ) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1221 Цивільний кодекс України] . <br><br />
Нотаріус заводить спадкову справу; зацікавлені особи подають заяви про вжиття заходів з охорони спадкового майна, якщо це потрібно відповідно до Глави 6 Закону України "Про наторіат". На підставі поданих заяв нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається документ – '''свідоцтво про право на спадщину''' та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.<br />
<br />
== Підстави звернення ==<br />
Відповідно до ст. 70 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Про міжнародне приватне право»], з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.<br><br />
ст. 71 цього ж Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України..<br><br />
Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/print (ст. 72 Закону України "Про міжнародне приватне право").]<br />
<br />
== Особливості вибору нотаріусом норм законів ==<br />
Нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Тому він:<br />
* визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування; <br />
* перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною; <br />
* відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни. <br />
Трохи легше, коли спадщина знаходиться в одній із країн колишнього СРСР, а точніше – у Республіці Білорусь, Азербайджанській Республіці, Республіці Узбекистан, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Таджикистан, Республіці Вірменія, Киргизькій Республіці, Республіці Молдова, Грузії та Туркменістані. Адже із цими країнами та Україною діє '''Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах'''.<br> <br />
Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи, необхідні для роботи. А саме, для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І без цих документів свідоцтва про право на спадщину він може й не видати.<br><br />
Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави (або країни – учасниці Конвенції) щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=21902Спадкування громадянами України майна, що знаходиться за кордоном2020-08-10T13:54:31Z<p>Alla.lavreniuk: /* Куди звернутися */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України «Про міжнародне приватне право»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Для того щоб отримати майно, що знаходиться за кордоном перше, що потрібно зробити, – визначити місце відкриття спадщини. Адже саме за місцем відкриття спадщини спадкоємці подають нотаріусу заяву про прийняття або відмову від спадщини. За загальним правилом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1221 Цивільний кодекс України] ) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Але якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то місце відкриття спадщини визначається за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутністю і нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1221 Цивільний кодекс України] . <br><br />
Нотаріус заводить спадкову справу; зацікавлені особи подають заяви про вжиття заходів з охорони спадкового майна, якщо це потрібно відповідно до Глави 6 Закону України "Про наторіат". На підставі поданих заяв нотаріус визначає коло спадкоємців, які прийняли спадщину або відмовились від її прийняття. Потім видається документ – '''свідоцтво про право на спадщину''' та визначається матеріальне право країни, яке буде застосовуватися до спадкових правовідносин. Далі потрібно визначитися із правовим полем, у якому працюватиме нотаріус, адже через те, що майно знаходиться в іншій державі, у справі можуть спиратися не тільки на українське законодавство.<br />
<br />
== Підстави звернення ==<br />
Відповідно до ст. 70 Закону України «[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Про міжнародне приватне право»], з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.<br><br />
ст. 71 цього ж Закону також визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України..<br><br />
Здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15/print (ст. 72 Закону України "Про міжнародне приватне право").]<br />
<br />
== Особливості вибору нотаріусом норм законів ==<br />
Нотаріус працює із кількома нормами законів і застосовує норми іноземного права. Тому він:<br />
* визначає, за спадковим правом якої країни здійснюється спадкування; <br />
* перевіряє наявність міжнародного договору про правову допомогу (міжнародної конвенції) з цією країною; <br />
* відповідно до вимог цього міжнародного договору (конвенції) готує запит до компетентних органів цієї країни. <br />
Трохи легше, коли спадщина знаходиться в одній із країн колишнього СРСР, а точніше – у Республіці Білорусь, Азербайджанській Республіці, Республіці Узбекистан, Російській Федерації, Республіці Казахстан, Республіці Таджикистан, Республіці Вірменія, Киргизькій Республіці, Республіці Молдова, Грузії та Туркменістані. Адже із цими країнами та Україною діє '''Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах'''.<br> <br />
Закон України «Про нотаріат» дає право нотаріусам вимагати від осіб відомості та документи, необхідні для роботи. А саме, для видачі свідоцтва про право на спадщину, а також для підтвердження родинних стосунків нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. І без цих документів свідоцтва про право на спадщину він може й не видати.<br><br />
Для отримання необхідних документів нотаріус готує відповідний запит до компетентних органів іншої держави (або країни – учасниці Конвенції) щодо отримання відповідних відомостей чи документів, необхідних для оформлення спадщини.<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE)_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=14775Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України2019-08-23T12:45:19Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»];<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»];<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 Постанова КМУ №740 від 23.09.2015 «Про затвердження Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб»];<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF Постанова КМУ №829 від 22.05.2000 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»];<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF Постанова КМУ №336 від 29.04.2016 «Про деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей»];<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова КМУ №302 від 12.05.1994 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»].<br />
<br />
== Категорії осіб, яким надається статус члена сім’ї загиблого учасника АТО ==<br />
Відповідно до статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] статус члена сім’ї загиблого учасника АТО поширюється на:<br />
* сім'ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; <br />
* сім'ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
* сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;<br />
* сім'ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
* сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також сім'ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.<br />
До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених вище, належать (п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 ПКМУ №740 від 23.09.2015]):<br />
* утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;<br />
* батьки;<br />
* один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;<br />
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;<br />
* діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;<br />
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.<br />
<br />
== Порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого учасника АТО ==<br />
Для встановлення статусу, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/740-2015-%D0%BF/paran10#n10 ПКМУ №740 від 23.09.2015].<br />
Рішення про встановлення статусу приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.<br />
Відсутність необхідних документів та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні зазначеного статусу особи.<br />
Структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення позбавляє статусу особи члена сім’ї загиблого учасника АТО у разі:<br />
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції;<br />
* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;<br />
* подання особою заяви про позбавлення її такого статусу.<br />
Рішення структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.<br />
Посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого” видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302].<br />
<br />
== Пільги членам сім’ї загиблого учаника АТО ==<br />
Відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» члени сімей загиблих учасників АТО мають наступні пільги]:<br />
# безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;<br />
# безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);<br />
# безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;<br />
# 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);<br />
# 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.<br />
# 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;<br />
# позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;<br />
# користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;<br />
# щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;<br />
# першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;<br />
# виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;<br />
# використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;<br />
# переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;<br />
# позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.<br />
# одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;<br />
# першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;<br />
# зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;<br />
# позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;<br />
# першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;<br />
# позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;<br />
# вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів. Відповідно до пн. 4 статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] Чинність цього Закону поширюється на: дітей померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
== Виплата допомоги на поховання ==<br />
Згідно з п. 4 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF ПКМУ №829 від 22.05.2000]). <br />
Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.<br />
<br />
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі учасника АТО ==<br />
Відповідно до п. 5 Порядку, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF ПКМУ №336 від 29.04.2016], . Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей у розмірі 750 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами.<br />
До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, які мають на це право, належать утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія; батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.<br />
Якщо один із членів сім’ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах.<br />
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України ]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2)&diff=14749Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)2019-08-22T09:35:34Z<p>Alla.lavreniuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року] <br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X] <br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року N 2707-XII]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року N 2807-IV]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України " Про тваринний світ"] <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України " Про рослинний світ"]<br />
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==<br />
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 20 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.<br />
<br />
Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти. <br />
<br />
Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій прибудинкова територія:<br />
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.<br />
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.<br />
Згідно з п.9.1.19 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]''' Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати <br />
листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив. <br />
З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.<br />
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''<br />
<br />
== Види відповідальності ==<br />
Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишньому об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.<br />
=== Адміністративна === <br />
Відповідно до ст. 77-1 '''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X]''' випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.<br />
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -'''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
<br />
<br />
=== Кримінальна === <br />
<br />
Відповідно до ст.245 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III] знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -'''караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.'''<br />
<br />
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.'''<br />
[[Категорія: Екологічне право]]</div>Alla.lavreniukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%BB&diff=4190Звільнення з роботи за прогул2017-09-29T13:02:14Z<p>Alla.lavreniuk: /* Визначення понять : */</p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база:''' ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України], <br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58].<br />
<br />
== '''Визначення понять :''' ==<br />
<br /><br />
Згідно з абзацом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" '''прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин''' (''наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу''). Однією з підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП є прогул.<br />
Невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Працівник, який відмовився від переведення на більш легку роботу, якої він відповідно до медичного висновку потребував за станом здоров'я, не може бути звільнений за п.3 чи п.4 ст.40 КЗпП, Власник або уповноважений ним орган можуть у зв'язку з цим розірвати трудовий договір за п.2 ст.40 КЗпП, якщо наявні передбачені ним умови.<br />
<br /><br />
Прогулом слід вважати відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. У судовій практиці склалося досить стійке розуміння того, що робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому, приміром, якщо працівник бере участь нехай навіть у незаконному страйку, але який проходить на території підприємства, суди виходять з того, що вважати прогулом подібну поведінку не можна. Однак можна застосувати до працівника догану. Або ж невиконання працівником своїх трудових обов’язків, самовільне незнаходження на робочому місці у свій робочий час за умови, що працівник не покидає території самого підприємства, також судами не розцінюється як прогул.Слід зауважити, що практично неможливо кваліфікувати відсутність працівника на робочому місці, як прогул за умови, коли сама адміністрація не виконує вимоги трудового законодавства. Так, відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення роботи має встановлюватись правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Зрозуміло, якщо цього немає, то неможливо вимагати від працівника перебування на робочому місці протягом певного часу. Відповідно у суді виникають запитання, на кшталт "А де записано, що я мав бути на роботі саме у той час, що кваліфікується, як мій прогул ?" інший недолік - невизначеність робочого місця працівника. Це теж бажано фіксувати у відповідних внутрішніх документах. <br />
<br /><br />
Згідно з ч. 3 ст. 184 КзПП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (''до шести років - частина шоста статті 179''), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.<br />
<br />
== '''Етапи процедури звільнення:''' ==<br />
<br /><br />
1) '''Фіксування відсутності працівника на робочому місці та з’ясування причин такої відсутності.'''<br />
<br /><br />
Необхідно задокументувати факт відсутності працівника на роботі (доповідна записка безпосереднього начальника працівника про відсутність працівника на роботі, акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб, пояснення працівників тощо). За практикою керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи організації своїм наказом створює спеціальну комісію, уповноважену зафіксувати вказаний факт шляхом складення відповідного акта. Особи, які мають входити до такої комісії, можуть бути визначені локальним актом (наприклад: Правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором) а за відсутності такого – визначаються самим керівником на його розсуд. До них, зокрема, можуть входити: начальник відділу кадрів, головний бухгалтер, член профспілкового комітету або інші особи, які підписують складений за їх участю акт про відсутність працівника на робочому місці. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, рекомендуємо складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.<br />
Відсутність працівника має віднайти своє відображення і в табелі обліку робочого часу, який у подальшому може бути використано як доказ у разі судового спору щодо незаконного звільнення працівника. За період прогулу заробітна плата працівнику не нараховується на підставі статті 94 КЗпПУ (інакше в подальшому це може трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці), оскільки заробітна плата − це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.<br />
<br /><br />
2) '''Отримання письмових пояснень від працівника щодо причин відсутності на робочому місці.'''<br />
<br /><br />
Важливим моментом є встановлення причин відсутності працівника на роботі. З’ясування причин відсутності працівника на роботі повинно відбуватися шляхом витребування письмового пояснення від працівника. В ідеалі таку вимогу до працівника про надання письмових пояснень слід оформляти у письмовій формі та вручати працівнику під розписку або з отриманням відповідних доказів її відправлення (квитанції та опису поштового відправлення, повідомлення про вручення тощо).<br />
Якщо працівник з’явився на роботу самостійно, йому слід запропонувати написати такі пояснення. Без отримання письмових пояснень від працівника або складання акту про відмову надати такі пояснення накладати на працівника дисциплінарні стягнення відповідно до статті 149 КЗпПУ неправомірно.<br />
Все ж роботодавцю не варто поспішати звільняти підлеглого без з’ясування причин. Якщо звільнений працівник доведе в суді, що причина його відсутності на робочому місці була поважною, то суд не тільки поновить його на роботі, але і може зобов’язати компенсувати всі понесені ним судові витрати та витрати на правову допомогу.<br />
Необхідно ретельно перевіряти причин відсутності працівника на робочому місці. Так, Бориспільський міськсуд поновив на роботі М., якого звільнили за прогул. Причина відсутності М. на роботі - виконання протягом двох днів своїх громадських обов'язків члена виборного профспілкового органу. Втім, Верховний Суд України зазначив, що не всі громадські обов'язки є поважною причиною для відсутності на роботі. Це стосується лише тих громадських обов'язків, можливість виконання яких у робочий час прямо передбачена чинним законодавством, зокрема, у ст.252 КЗпП (делегування на профспілкові з'їзди, конференції тощо ).<br />
Рішенням Ленінського райсуду м. Харкова відмовлено в позові С., яку звільнили за прогул. Причина відсутності С. на роботі протягом двох тижнів перебування на амбулаторному лікуванні. Лікарняний лист був відсутній. Втім, Верховний Суд України відмінивши усі рішення по справі зазначив таке. У С. була травма ноги. Лікар видав довідку про те, що С. дійсно зверталась до нього по допомогу. Є висновок консіліуму лікарів про те, що подібна травма вимагає звільнення від роботи і активного лікування. Суди, що розглядали справу, ніякої оцінки цьому не дали, що і є підставою для відміни винесених рішень.<br />
До поважних причин можуть бути віднесені: <br />
- виклик до правоохоронних (міліції, прокуратури, суду) або інших органів при наявності виправдувального документа;<br />
- хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показанням. Суди виходять з поважності відсутності на роботі через хворобу, навіть якщо працівник перебував у цей час вдома, звертався до лікарів, але листок непрацездатності не отримував. Суди також вказують на поважний характер відсутності працівника в ситуації, коли хтось із членів сім’ї, який проживає з ним, виписується з лікарні і за медичними показаннями вимагає при цьому сторонньої допомоги, наприклад при виписці після перенесеної операції; <br />
- неможливість добратися на роботу при скасуванні рейсу та відсутність альтернативного виду транспорту, техногенні катастрофи та стихійні лиха. Тут керівник повинен підходити виважено до вирішення питання про звільнення та кваліфікації дій, вчинених працівником, як прогулу в кожному конкретному випадку;<br />
- невихід на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;<br />
- використання працівником днів відпочинку у випадку, коли адміністрація всупереч вимог законодавства відмовила в їхньому наданні, та час використання працівником таких днів не залежав від розсуду адміністрації;<br />
- порятунок працівником людей, громадського або особистого майна, виконання державних або громадських обов’язків тощо.<br />
<br /><br />
3) '''Звільнення працівника за прогул.'''<br />
<br /><br />
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням і повинно здійснюватися із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.<br />
Відповідно до ст. 148 КзПП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. <br />
Розірвання трудового договору з зазначеної підстави може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.<br />
Оформлення звільнення працівника: видання наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, з яким працівник повинен бути ознайомлений під розписку. В день звільнення працівнику видається належним чином оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення. Запис про звільнення засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою підприємства (формулювання «звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпП України»). Відповідно до п. 2.26 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників (затв. наказом Мінпраці України, Мін’юсту України та Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р.) днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Про отримання трудової книжки працівник повинен розписатися в особовій картці та книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів у них. У випадку відмови працівника отримати трудову книжку такий факт треба зафіксувати шляхом складання акту (працівник не зможе пред’явити претензії про невчасну видачу трудової книжки, адже в іншому випадку відповідно до ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу). Якщо ж працівник, який вчинив прогул на роботу так і не з’явився, такого працівника можна звільнити останнім днем фактичного виконання ним трудових обов’язків з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою. В такому випадку виконати вимогу ст. 47 КЗпП (видати трудову книжку в день звільнення) є неможливо. Отже, для того щоб підприємство не було змушено оплачувати всі дні його прогулу (у випадку фінансових претензій працівника) необхідно в день видання наказу про звільнення направити з повідомленням про вручення та описом вкладення на домашню адресу працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою. Вихідна допомога не виплачується.<br />
<br />
== '''Порядок врегулювання спорів передбачений законодавством:''' == <br />
<br />
<br /><br />
1. Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:<br />
- зазначення останнього дня роботи працівника;<br />
- суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;<br />
- положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;<br />
- обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;<br />
- обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.<br />
<br />
<br /><br />
2. Комісія по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях не розглядає справи про поновлення працівника на роботі.<br />
Третейські суди не розглядають справ у спорах, що виникають з трудових відносин.<br />
Розгляд виборним органом первинної профспілкової організації. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах п’ятнадцятиденного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). <br />
<br />
<br /><br />
3. Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.<br />
Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
== '''Зразки документів:''' ==<br />
<br />
<br /><br />
'''ЗРАЗОК №1''' '''АКТ''' <br />
Н___ська селищна рада<br />
23.09.2016 смт Н_____ське<br />
<br /><br />
<br />
<br /><br />
про відмову від підпису про ознайомлення з розпорядженням.<br />
Нами, головним бухгалтером Козак Н.Ф., бухгалтером Катерпіллар П.А. та секретарем ради Чурка А.І. складено цей акт в тому, що в нашій присутності 23.09.2016 р. селищний голова Дерин І.М. ознайомив головного спеціаліста селищної ради Грацун В.В. з розпорядженням селищного голови від 22.09.2016 р. № 123-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності Грацун В.В.» Розпорядження було зачитано в голос Дериним І.М. <br />
Грацун В.В. відмовилася ставити підпис про ознайомлення з розпорядженням від 22.09.2016 р. № 123-к.<br />
<br />
Головний бухгалтер Н.Ф.Козак<br />
Бухгалтер В. М. Цейлонський<br />
Секретар селищної ради А.І.Чурка<br />
<br />
<br /><br />
'''ЗРАЗОК №2''' '''РОЗПОРЯДЖЕННЯ селищного голови<br />
'''<br />
<br />
_22.09.2016 смт. Н_____ське N_<br />
<br />
<br /><br />
Про притягнення до дисциплінарної<br />
відповідальності Грацун В.В.<br />
<br />
5 травня 2016 року Н____ським районним судом прийнято рішення за позовом Житка Б.М. до Калинюка Б.Р., Стефаніва Б.М. за участі третьої особи – Н____ської селищної ради – про усунення перешкод у користуванні при будинковою територією, яким у позові Житка Б.М. відмовлено.<br />
При прийнятті цього рішення суд взяв до уваги пояснення уповноваженого представника Н_____ської селищної ради Грацун В.В., яка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити у повному обсязі. Також вказала, що сараї, які розташовані поряд із житловим будинком, побудовані попередніми власниками та самовпевнено ствердила, що будь-яких документів, які б підтверджували право користування на дані сараї, як у позивача, так і у будь-кого із співвласників багатоквартирного будинку, відсутні. Співвласники багатоквартирного будинку у добровільному порядку між собою визначили порядок їх користування. Земельна ділянка, на якій розташований сарай, на думку Грацун В.В., не належить позивачу і рішення про передачу йому у власність або користування земельної ділянки немає.<br />
Така позиція головного спеціаліста селищної ради суперечить позиції органу місцевого самоврядування, адже факт перешкоди у користуванні прибудинковою територією через самовільну організацію стоянки-зберігання автомобільного причепу, що позбавляє можливості вільно користуватись прибудинковою територією та господарськими будівлями на цій території, було встановлено Н____ською селищною радою Н_____ського району Львівської області, на що остання зреагувала листом з вимогою прибрати будівельні матеріали та автомобільний причеп. Відповідач вимогу виконав частково і прибрав тільки будівельні матеріали, у зв'язку із чим селищною радою йому була направлена повторна вимога даного характеру. Однак, на вимоги селищної ради відповідач не реагує, прибудинкову територію не звільняє, чим унеможливлює вільне користування господарськими будівлями на даній території. Про позицію Н______ської селищної ради та її дії з цього питання було добре відомо юрисконсультові Грацун В.В. Не зважаючи на це, вона у судовому засіданні безпідставно стверджувала, як зазначено у рішенні суду, що Н____ською селищною радою Н_____ського району Львівської області не приймалось рішення про виділення земельної ділянки для обслуговування цього житлового будинку та те, що земельна ділянка, на якій розташовані сараї, якими користуються співвласники вищезгаданого багатоквартирного будинку, не є прибудинковою територією. Також те, що не приймалось рішення про передачу у власність чи користування будь-кому із співвласників багатоквартирного будинку земельної ділянки, на якій розташовані сараї.<br />
Саме така суб’єктивна позиція Грацун В.В. мала ключовий визначальний вплив на прийняття судом відповідного рішення. <br />
Таким чином, головним спеціалістом В.Грацун допущено порушення вимог посадової інструкції, відповідно до якої головний спеціаліст, зокрема, представляє інтереси Н_____ської селищної ради у судах. <br />
Крім цього, 13 вересня 2016 року до Н_____ської селищної ради звернувся гр. Стефанюк Василь Михайлович із запитом на публічну інформацію, який стосувався прийнятого радою рішення № 265 від 15.08.2016 року. Всупереч правилам діловодства та здоровому глузду відносно ієрархічної підпорядкованості посадових та службових осіб органів місцевого самоврядування головним спеціалістом Грацун В.В. 15 вересня підписано службову записку селищному голові, пізніше неналежно підготовлено проект відповіді на вказаний запит. Вказані обставини підтверджуються письмовим поясненням Грацун В.В. від 16.09.2016 року. Водночас такі дії свідчать про неналежне виконання Грацун В.В. своїх посадових обов’язків та ставить під сумнів рівень її професійної компетентності. <br />
<br /><br />
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 147-149 КЗпП України, пп. 20 ч.4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”:<br />
<br /><br />
1. Грацун Валентині Володимирівні, головному спеціалістові Н_____ської селищної ради, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що виявилось у порушені вимог чинного законодавства та наданні недостовірної інформації, оголосити догану.<br />
2. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.<br />
<br />
Селищний голова І.Дерин<br />
<br />
<br /><br />
'''ЗРАЗОК №3''' '''Лист''' <br />
Вих. № 82 від 11 грудня 2016 року<br />
<br />
Масіч Ользі Петрівні<br />
секретарю керівника ПП „Ран”<br />
яка проживає за адресою:<br />
м.Корюківка, вул. Тростянецька, 3 <br />
<br />
<br /><br />
Шановна Ольга Петрівно!<br />
Просимо Вас надати пояснення причин відсутності на роботі з 15 листопада по 11 грудня 2016 року.<br />
Для цього Вам необхідно протягом 14 календарних днів з дня отримання даного листа у будь-який спосіб повідомити відділ кадрів ПП „Ран” про причини відсутності на роботі.<br />
Інакше Вашу відсутність на робочому місці буде кваліфіковано як прогул без поважних причин і Ви можете бути звільнені з посади секретаря ПП „Ран” на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України.<br />
<br />
Директор Рачек А.Є.Рачек<br />
<br />
<br /><br />
'''ЗРАЗОК №4''' '''Наказ''' <br />
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіат"<br />
<br /><br />
<br />
06.12.2016 р. м. Корюківка № 78-К<br />
<br /><br />
Про звільнення за прогул <br />
без поважних причин <br />
Синюти А. О.<br />
<br />
<br /><br />
ЗВІЛЬНИТИ:<br />
Синюту Андрія Олексійовича, вантажника, з 28 листопада 2016 року у зв’язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП україни.<br />
Бухгалтерії провести остаточний розрахунок з Синютою А.О., враховуючи, що його останнім робочим днем є 28.11.2005р. Компенсацію за невикористану відпустку виплатити за період з 12.06.2005р. по день звільнення.<br />
<br />
Підстава:<br /><br />
1) табель обліку робочого часу;<br />
2) акт про відмову у дачі пояснень Синютою А.О. щодо відсутності на роботі з 29 листопада по 05 грудня 2016 року.<br />
<br />
Директор Хилько Хилько Е.Ф.<br />
З наказом ознайомлений (дата) Синюта Синюта А. О.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Alla.lavreniuk