Відшкодування застрахованих збитків в зоні АТО: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Внесені зміни, а саме консультацію приведено у відповідність згідно чинного законодавства.)
 
(Не показані 6 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
== Страхові події в зоні АТО ==
В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1798 ч. 5 ст. 93 ''Закону України «Про страхування»''], договір страхування має містити вичерпний перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, на які не поширюється дія страхового захисту за договором страхування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із страхових випадків та обмеження страхування викладаються зрозумілою для страхувальника мовою, не повинні містити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змісту.
== Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО ==
''Верховний Суд України'' звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.
 
''Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076 статті 617 ЦК України].''
== Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1887 ''ч.3 ст.'' ''102 Закону України «Про страхування»''] здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
 
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20240427#n4612 статтею ''982 ЦК України''] істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Положення цієї статті кореспондується з ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n1792 частиною першою статті 92 Закону України “Про страхування”]'' (далі - Закон), за змістом якої '''страховик за договором страхування зобов’язаний:'''
 
* у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;
* у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;
* забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України "Про страхування"], '''страховий ризик''' - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.
 
За змістом положень ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#n6 статті 1 Закону України "Про страхування"]'' '''страхова виплата (страхове відшкодування)''' - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.


== Страхові події в зоні АТО ==
Також, у договорі страхування обов’язково зазначаються строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, '''територія дії договору страхування''',


Найпоширеніші '''страхові події в зоні АТО''' - це пошкодження і тотальне знищення майна, викрадення автомобілів, пограбування магазинів. Є виплати за полісами страхування життя та здоров’я.
Тобто, '''базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір страхування''', який містить усі істотні умови, а саме визначає, зокрема: умови страхового покриття за договором страхування, права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, підстави відмови у страховій виплаті, винятки із страхових випадків та обмеження страхування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень.


У світовій практиці масові народні заворушення, воєнні дії, революції тощо традиційно належать до форс-мажорних обставин, і за ними страховиками збитки не покриваються. Інакше страхові компанії ризикують збанкрутіти, адже потерпілими на таких територіях є - ''юридичні і фізичні особи''.  
Якщо положення договору страхування мають вищезазначені виключення, то стягнути суму страхового відшкодування буде неможливо, адже факт бойових дій на сході України підтверджують ряд законних та підзаконних актів. Так, ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»]'' уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, щодо проведення антитерористичної операції на сході України.


В усіх договорах страхування прописано '''стандартні винятки''' - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n5 ''Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII'', за змістом частини першої статті 1] якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014]'' та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. '''Згідно з частиною другою, зазначеної статті, територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.'''


== Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО ==
У подальшому на виконання вимог ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] розпорядженнями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80#n11 Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р]'' затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Верховний Суд України звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.


Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3076 статті 617 ЦК України].
На основі вищевикладеного, якщо договір добровільного страхування має положення, які виключають відповідальність страховика за страховим випадком, який стався у момент проведення військових дій, терористичних атак у тому числі на території проведення антитерористичної операції, то така відмова буде правомірною. Суди України теж притримуються такої позиції, особливо після декількох постанов Верховного суду, який підтримав зазначений висновок, а саме, у справах № 3-1237гс15 від 27.01.2016 року та № 3-1289гс15 від 03.02.2016 року.


== Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО ==
Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО.  
Згідно зі статтею 979 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 16 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про страхування”] (далі - Закон), за змістом якої '''договір страхування''' - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.


Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про страхування"] страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а '''страховим випадком''' - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
'''<u>У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:</u>'''


За змістом положень статті 988 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] і статті 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80 Закону  України "Про страхування"] обов’язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.
'''Перша''' – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом.  


Тобто згідно з приписами наведених норм момент виникнення обов’язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми та настання страхового випадку нерозривно пов’язані. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком зі страхових випадків, не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.
'''Друга''' – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування.


<big>'''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.'''[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
<big>'''Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.'''Ознайомитися з позицією Верховного Суду у спорах щодо страхування можна за посиланням [[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Prezent_strah_Krat.pdf]].[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Поточна версія на 12:39, 14 травня 2024

Нормативна база

Страхові події в зоні АТО

В усіх договорах страхування прописано стандартні винятки - це події, що сталися під час воєнних дій, громадянської війни, заколоту, народного повстання, захоплення влади, теракту тощо. Тому страховики на всіх рівнях наголошують, що питання воєнних ризиків та ризиків тероризму - це світова практика. Ці ризики є в усіх без винятку договорах як для фізичних, так і для юридичних осіб. І в мирний, і в воєнний час потрібно купувати окремо страхове покриття або поліс для цих ризиків, тобто до вартості сьогоднішніх договорів ці ризики не включено. Отже, ключовим питанням є те, чи вважаються форс-мажором події на сході нашої країни.

Відповідно до ч. 5 ст. 93 Закону України «Про страхування», договір страхування має містити вичерпний перелік винятків із страхових випадків та обмеження страхування, на які не поширюється дія страхового захисту за договором страхування, якщо інше не передбачено законом. Винятки із страхових випадків та обмеження страхування викладаються зрозумілою для страхувальника мовою, не повинні містити суперечностей та допускати неоднозначне тлумачення змісту.

Сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) при здійсненні страхового відшкодування в зоні АТО

Верховний Суд України звернув увагу на те, що слід розмежовувати передбачені договором випадки, коли завдані страхувальнику збитки не підлягають відшкодуванню (страхове відшкодування не виплачується), тобто, коли у страховика немає обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування, від передбачених договором та/чи законодавством випадків (дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), коли особа лише звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання в силу дії обставин непереборної сили, проте не звільняється від виконання самого обов’язку здійснити виплату страхового відшкодування.

Зокрема, в постанові Верховного суду України від 03 лютого 2016 року у справі №910/12274/15 зазначено, що наявність чи відсутність у страхової компанії належних документів, які підтверджують обставини непереборної сили (форс-мажору), не впливає на зміст прав і обов’язків сторін, оскільки відповідно до положень договору заявлена позивачем подія є винятком із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком. За таких обставин ця подія не може бути підставою для виникнення зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що об’єктивно усуває можливість розгляду питання про наявність підстав для звільнення від відповідальності за його порушення в аспекті застосування положень статті 617 ЦК України.

Страховий випадок та обов’язок страхового відшкодування в зоні АТО

Відповідно до ч.3 ст. 102 Закону України «Про страхування» здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Згідно зі статтею 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Положення цієї статті кореспондується з частиною першою статті 92 Закону України “Про страхування” (далі - Закон), за змістом якої страховик за договором страхування зобов’язаний:

  • у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк;
  • у разі настання страхового випадку відшкодувати витрати, понесені страхувальником для запобігання настанню страхового випадку та зменшення наслідків страхового випадку, якщо це передбачено умовами договору страхування;
  • забезпечувати збереження інформації, що становить таємницю страхування, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування", страховий ризик - подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

За змістом положень статті 1 Закону України "Про страхування" страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Також, у договорі страхування обов’язково зазначаються строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування,

Тобто, базовим документом, який врегульовує відносини між страховиком та страхувальником – є договір страхування, який містить усі істотні умови, а саме визначає, зокрема: умови страхового покриття за договором страхування, права та обов’язки сторін, відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, порядок дій у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, підстави відмови у страховій виплаті, винятки із страхових випадків та обмеження страхування. Так, більшість страховиків виключають зі списку страхових випадків події, що сталися під час військових дій, громадських заворушень, терористичних актів чи будь-яких інших заворушень.

Якщо положення договору страхування мають вищезазначені виключення, то стягнути суму страхового відшкодування буде неможливо, адже факт бойових дій на сході України підтверджують ряд законних та підзаконних актів. Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України, щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Згідно з частиною другою, зазначеної статті, територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовано населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання вимог абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

На основі вищевикладеного, якщо договір добровільного страхування має положення, які виключають відповідальність страховика за страховим випадком, який стався у момент проведення військових дій, терористичних атак у тому числі на території проведення антитерористичної операції, то така відмова буде правомірною. Суди України теж притримуються такої позиції, особливо після декількох постанов Верховного суду, який підтримав зазначений висновок, а саме, у справах № 3-1237гс15 від 27.01.2016 року та № 3-1289гс15 від 03.02.2016 року.

Якщо ж договори добровільного страхування майна не мають таких положень, то страховик може звернутися до положень договору про форс-мажорні обставини та відмовити у виплаті з цих підстав. Відповідно форс-мажором страхова буде вважати проведення АТО.

У цьому випадку слід звернути увагу на дві обставини:

Перша – підтвердження форс-мажорних обставин здійснює виключно Торгово-промислова палата України своїм сертифікатом.

Друга – страховики, як правило, знаходяться поза зоною проведення АТО, а тому, у них відсутні обставини, які унеможливлюють виконання ними їхніх зобов’язань за договорами страхування.

Відтак, з огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, подія, пов'язана з руйнуванням майна внаслідок військових дій, а також маневрів або інших військових заходів, громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань будь-якого роду або страйків, не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов’язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.Ознайомитися з позицією Верховного Суду у спорах щодо страхування можна за посиланням [[1]].